Війська РФ обстріляли Харків, є дані про загиблого – мер
Російські війська удосвіта 24 липня обстріляли Харків, попередньо ракетами С-300, повідомив міський голова Ігор Терехов. За його словами, є дані про загиблу людину.
«Перший удар по Харкову прийшовся в промислову зону одного з районів міста. Щодо постраждалих і руйнувань інформація уточнюється. Щодо другого прильоту – удар прийшовся у район приватного сектору, пожежа в одному з будинків. Є інформація про одного загиблого. На місцях «прильотів» працюють усі відповідні служби», – написав мер у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Генштаб ЗСУ: на фронті була майже сотня боєзіткнень, 22 бої все ще тривають
З початку доби на фронті відбулося 99 бойових зіткнень, 22 з яких тривають, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільш активним сьогодні, як і в попередні дні, противник був на Покровському напрямку, де провів третину від усіх атак. Але дев’ять російських атак на цьому напрямку тривають у районах населених пунктів Пантелеймонівка, Новоолександрівка, Прогрес і Новоселівка Перша.
За даними штабу, на Харківському напрямку противник не припиняє спроб прорвати оборону українських військ – було 11 його безуспішних атак в напрямках населених пунктів Глибоке, Тихе та Вовчанськ.
На Куп’янському напрямку підрозділи Сили оборони відбивають три атаки противника в бік Піщаного, Стельмахівки та Андріївки – ситуація контрольована. Водночас вночі 24 липня проєкт Deep State заявив, що війська РФ окупували Піщане та просунулися у Новоселівці Першій.
У Генштабі додають, що на Лиманському напрямку українські війська відбили сім штурмів, ще чотири атаки тривають, а на Торецькому – десять відбили, а ще дві продовжуються: противник атакує неподалік Залізного.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 22 липня заявив, що російські війська, попри втрати, продовжують наступати в напрямку Покровська на Донеччині.
18 липня головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі заявив, що перебіг війни Росії проти України стає дедалі складніше прогнозувати, але, за його словами, зрозуміло, що чимало залежатиме від того, хто зможе швидше накопичувати ресурси і використовувати їх, поки має вікно можливостей.
Пентагон відреагував на заяву Столтенберґа про можливе десятиліття війни в Україні
У Пентагоні відреагували на недавню заяву генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа про те, що Європа повинна бути готова до десятиліття війни в Україні.
«Я думаю, що наше керівництво чітко дало зрозуміти, що ми будемо підтримувати Україну. Звичайно, ніхто не хоче, щоб ця війна продовжувалася. Але поки Росія продовжує окупувати суверенну українську територію – і поки українці продовжують боротися, США продовжуватимуть надавати підтримку, як ми це робили від початку незаконного вторгнення Росії», – сказав речник Пентагону Пет Райдер, відповідаючи на запитання, як довго Вашингтон готовий підтримувати Київ.
Він нагадав слова міністра оборони Ллойда Остіна про те, що безпека України має значення, тому що якщо Росії буде дозволено досягти успіху в Україні, вона не зупиниться на досягнутому.
У Пентагоні наголошують, що це має життєво важливе значення не лише з точки зору європейської безпеки, але й безпеки США та міжнародної безпеки.
Райдер додав, що Вашингтон прагне бачити мир в Україні.
«Але він має бути прийнятним для України. Жодних рішень щодо України без України. І тому Китай може відіграти продуктивну роль у боротьбі зі зловмисною та незаконною діяльністю Росії в Україні. Якщо вони зможуть змусити Росію вивести свої війська та забезпечити відновлення миру, я вважаю, що це буде позитивним подією», – сказав Райдер, коментуючи а візит українського міністра зовнішніх справ до Китаю.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) в одному зі своїх звітів зауважили, що Захід повинен поспішити надати Україні підтримку, необхідну для проведення контрнаступальних операцій, щоб зруйнувати теорію перемоги російського президента Володимира Путіна і не допустити затягування війни більше.
Cили РФ ввечері завдали удару по Лиману на Донеччині, є загиблі та поранені – прокуратура
Російські війська ввечері 23 липня завдали удару по Лиману на Донеччині – загинули двоє людей, ще троє поранені, повідомляє у телеграмі пресслужба Донецької обласної прокуратури.
За даними слідства, обстріл стався о 17:20, сили РФ поцілили по житловому кварталу, де загинули двоє місцевих жителів 58 та 66 років. Також зазнали поранень двоє жінок 50 і 74 років та 51-річний чоловік. Попередньо, російська армія застосувала «Іскандер».
У прокуратурі додають, що о 18:00 сили РФ атакували FPV-дроном дорогу у Новогродівській ОТГ – травмовані троє людей від 49 до 68 років.
Пошкоджені близько 15 житлових будинків й автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Поліція: військові РФ вдарили FPV-дроном по зупинці громадського транспорту, є поранений
Військові РФ вдарили FPV-дроном по зупинці громадського транспорту у місті Купʼянськ на Харківщині. Унаслідок атаки поранено цивільного чоловіка, повідомила 23 липня поліція області.
«Дістав поранення цивільний 41-річний чоловік. З тілесними ушкодженнями його доставили харківської лікарні», – йдеться у повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський заявив про «хорошу динаміку» ракетної програми України
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що ракетна програма України має «хорошу динаміку».
«І хоч це – важке завдання, але поступово ми наближаємося до можливості застосовувати свої ракети, а не лише покладатися на ракети в постачанні від партнерів. Україна має з часом вийти на максимальну оборонну самостійність – саме такі держави завжди легше знаходять дієвих союзників та реалізовують свої інтереси», – заявив він у відеозверненні, розповідаючи про сьогоднішнє засідання Ставки головнокомандувача.
Зеленський зазначив, що завдання України– всіма методами та всіма силами забезпечувати постійне ефективне ураження російських військ і їхніх значущих позиціях не лише на фронті безпосередньо, а й по всій доступній глибині, «доступній нашій далекобійності».
«Ми працюємо з партнерами, щоб збільшити цей наш рівень захисту. Але поки рішення партнерів очікуємо, ми шукаємо свої рішення, свої варіанти дій», – додав президент.
Україна закликає західних партнерів надати дозвіл використовувати їхню зброю для ударів вглиб території РФ. Наразі відомо про далекобійні удари з застосуванням дронів. Наприклад, на початку травня у російському Башкортостані український безпілотник вразив нафтопереробний завод. Як повідомило тоді Радіо Свобода поінформоване джерело, це був дрон Служби безпеки, який встановив історичний рекорд, подолавши відстань у 1500 км.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Скасування обмежень на удари України по території Росії підтримали президент Франції Емманюель Макрон, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
Однак, наприклад, США, Німеччина цього не підтримують.
Володимир Зеленський заявив, що дозвіл США щодо використання американської зброї для ударів по російських військових літаках на їхніх базах зможе захистити Україну від російських керованих авіабомб.
За його даними, Росія використовує щомісяця 3200-3500 КАБів, застосовуючи їх для атак українських населених пунктів і позицій українських військових. Зокрема, ці бомби інтенсивно застосовувалися під час російського наступу на північ Харківщини.
У Міноборони розповіли, від чого залежать терміни появи закону про демобілізацію
Міноборони України розробляє законопроєкт про демобілізацію, але його поява залежить від «низки факторів», розповів речник Міноборони Дмитро Лазуткін в етері Радіо Свобода (програма Свобода Live).
«Я не можу сказати термінів появи законопроєкту. Це залежить від низки факторів, не лише від роботи над законопроєктом. Це залежить і від ситуації на фронті, і від темпів мобілізації, і від взаємодії тих структур, які впливають на це», – сказав Лазуткін.
Він нагадав, що коли ухвалювали закон про посилення мобілізації, норма про демобілізацію зникла після звернення головнокомандувача ЗСУ, тому необхідна узгоджена позиція і Генштабу, і Міноборони.
На початку квітня Дмитро Лазуткін заявив, що є доручення від парламентського комітету розробити протягом 8 місяців новий закон, який буде стосуватися ротації та демобілізації.
Також, за словами Лазуткіна, станом на 17 липня свої дані оновили понад 4 мільйони 600 тисяч військовозобов’язних, серед них – понад 3,5 мільйони через застосунок «Резерв +».
«Ми усвідомлюємо, якби не було застосунку «Резерв +», то ці дані просто через ТЦК (без залучення ЦНАПу) були б оновлені протягом 9-10 місяців, тобто втиснути процес у 60 днів було б неможливо», – стверджує Дмитро Лазуткін.
Раніше заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко заявила, що у застосунку «Резерв+» зʼявилася спеціальна позначка щодо своєчасного оновлення даних.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мали б до 16 липня оновити свої дані.
Cили РФ з дрона атакували Херсонщину, поранено чоловіка – влада
Одна людина була поранена унаслідок російської атаки у Кіндійці на Херсонщині, повідомила обласна військова адміністрація 23 липня.
«Війська РФ близько 18:30 скинули боєприпас з дрона на 69-річного чоловіка, котрий перебував на вулиці. Бригада «екстренки» доставила потерпілого до лікарні з вибуховою травмою», – йдеться у дописі.
Місцева влада регулярно повідомляє про російські атаки цивільних з допомогою БПЛА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Генштаб ЗСУ підтвердив ураження російського порому в порту «Кавказ»
Українські військові завдали удару по російському залізничному порому «Славянин» у порту «Кавказ» в Краснодарському краї РФ на березі Азовського моря, повідомив 23 липня Генеральний штаб ЗСУ.
«Окупанти використовували цей пором для перевезення залізничних вагонів, автотранспорту та контейнерів у військових цілях. «Славянин» – третій і останній залізничний паром, який РФ мали у зазначеному регіоні», – повідомили військові.
Раніше губернатор Краснодарського краю РФ Веніамін Кондратьєв заявив, що уранці 23 липня безпілотники атакували поромне судно в порту «Кавказ».
«Загоряння локальне, загрози поширення вогню немає. На жаль, серед членів екіпажу та співробітників порту є постраждалі та загиблий. Потерпілим надають усю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.
Розташований у Краснодарському краї порт «Кавказ» є кінцевим пунктом порома, який виходить із окупованої української Керчі в Криму. До зведення Керченського мосту пором фактично був критично важливим засобом доставлення вантажів на півострів із боку РФ.
Російські військові побудували нову базу у місті Новочеркаськ під Ростовом на Дону, за 200 км від лінії фронту, у травні 2024 року – про це свідчать супутникові знімки Planet Labs, які отримали «Схеми» (проєкт Радіо Свобода).
Відповідно до зображень з супутника, нову військову базу російські армійці розгорнули між виправною колонією та двома недобудованими загальноосвітніми навчальними закладами, на місці іншого закинутого військового об'єкта – школи кухарів №195 «Сил громадянської оборони» Росії, яку закрили у 2011 році.
Утім, минулого літа, після дванадцяти років затишшя, на закинутій території колишньої військової школи почались зміни.
Згідно з супутниковими знімками Planet Labs, які отримали «Схеми», перша військова техніка з'явилася тут ще наприкінці серпня 2023 року: на території об'єкта припаркували з півсотні військових вантажних машин та розгорнули з десяток наметів. Відтоді, за майже рік, база збільшилася утричі.
Проаналізувавши супутникові знімки, отримані журналістами «Схем», військовий експерт Михайло Жирохов, визначив тип військового об'єкта. На його думку, це, ймовірно, база матеріально-технічного забезпечення Збройних сил РФ, адже там розташована лише вантажна та допоміжна техніка.
«Ми бачимо велику кількість вантажівок у кольорах військової техніки. Ні танків, ані БТР-ів супутник не фіксує, тому з високою ймовірністю – це одна з військових частин матеріально-технічного забезпечення», – каже Жирохов.
Як встановили «Схеми», ця база в Новочеркаську може належати до 100-го військового полку матеріально-технічного забезпечення Збройних сил РФ.
У застосунку «Резерв+» зʼявилася позначка щодо своєчасного оновлення даних – Міноборони
У застосунку для військовозобов’язаних «Резерв+» зʼявилася позначка «Дані уточнено вчасно», повідомила 23 липня заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко.
«Це зроблено для того, щоб ви переконалися, що виконали вимогу закону. І не хвилювалися, якщо вперше скористалися застосунком або повторно оновили дані після 16 липня, і мітка часу в документі змінилася. Також це спрощує перевірку уповноваженими органами», – пояснили у міністерстві.
Зазначено, що для того, щоб отримати позначку потрібно встановити останню версію застосунку 1.1.5 і зробити такі кроки:
- відкрийте Резерв+;
- натисніть кнопку з трьома крапками на головному екрані;
- у випадаючому меню оберіть опцію «Оновити документ».
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мали до 16 липня оновити свої дані.
У Міністерстві оборони розповіли, що за два місяці військово-облікові дані оновили 4 690 496 військовозобов’язаних українців.
«Працюємо над тим, щоб зменшити залежність від постачання ракет партнерами» – Зеленський
В Україні працюють над тим, щоб зменшити залежність від постачання ракет партнерами, зокрема й для ППО. Про це написав президент Володимир Зеленський за результатами засідання ставки верховного головнокомандувача 23 липня.
«Багато уваги приділили можливостям завдавати ударів за лінію фронту. Проаналізували ефективність наших дронів різних типів, а також тактики російської армії щодо безпілотників. Оцінили результативність РЕБ та інших методів боротьби з БПЛА», – йдеться у дописі.
Також на засіданні заслухали доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генштабу Анатолія Баргилевича щодо змін в оперативній ситуації і комплектації бригад для своєчасної ротації.
Раніше Зеленський зазначив, що велика увага приділяється виробництву в Україні далекобійних дронів.
На початку грудня минулого року Володимир Зеленський заявив, що Україна не прагне тільки залежати від партнерів, але зацікавлена в співпраці, зокрема, у виробництві озброєння. Пізніше після оборонної конференції у США Київ повідомив про домовленості з двома американськими компаніями про спільне виробництво в Україні боєприпасів калібру 155 мм.
Заступниця міністра стратегічної промисловості Анна Гвоздяр повідомила раніше Радіо Свобода, що в Україні наразі 200 приватних виробників дронів – більше, ніж державних підприємств, які на цьому спеціалізуються.
«Щоб повернути людей – потрібна відбудова, на зараз». Що відновлюють на Херсонщині і за скільки?
Як іде відбудова деокупованих населених пунктів на правобережжі Херсонщини? Чому на кошториси відбудови інфраструктурних об'єктів звернули увагу журналісти-розслідувачі? Чи повертаються місцеві жителі до своїх домівок та що думають про відновлення своїх сіл, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Правобережна Херсонщина була деокупована Збройними Силами України у жовтні 2022 року. З того часу цей регіон перебуває під обстрілами російської армії з окупованої частини області. Попри це, українці повертаються у свої домівки, стверджує місцева влада.
- 20 червня журналісти проєкту Bihus.info оприлюднили розслідування щодо відбудови деокупованих населених пунктів на правобережжі Херсонщини. Зокрема мова йде про відбудову шкіл у селищах Високопілля й Архангельське та сільської ради у Великій Олександрівці.
- Під час розслідування журналісти з'ясували, що ціни, зазначені у кошторисах, ймовірно, завищені. Так, на відбудову двох шкіл та сільської ради з бюджету виділили 220 мільйонів гривень. Майже таку ж суму, 276 мільйонів, за даними інтерактивної карти, яку створили в Київській ОВА, виділяли на відбудову постраждалої від окупації Бородянки, зазначають у розслідуванні.
- Також, журналісти розглянули питання щодо доцільності вкладання коштів у відбудову інфраструктурних об'єктів, які щодня перебувають під загрозою російських обстрілів.
Російські війська збільшили кількість барж для захисту Керченського мосту – OSINT-аналітик
Російські війська знову збільшила кількість барж біля Керченського мосту для його захисту, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на аналітика відділу досліджень зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва Бреді Африка.
«Росія продовжує розміщувати баржі вздовж Кримського мосту, щоб вони були барʼєром проти безпілотників ВМС України. На останніх знімках мосту видно понад 30 барж поблизу», – наголосив аналітик у соцмережі X.
На супутникових знімках різних періодів, які опублікував Бредлі Африк, помітне збільшення кількості захисних загороджень.
Раніше у розвідці Великої Британії заявили, що російські окупанти намагаються захистити Керченський міст і стягнули до нього вісім барж.
За даними Центру журналістських розслідувань, Росія почала будувати надводний захист Керченського мосту 7 травня та продовжує це робити сьогодні. Вона облаштовує ешелоновану систему бонових загороджень для захисту від атак.
У 2023 році плавучі загородження були встановлені в портах Феодосії, Керчі, Новоросійська, бухті Вузька (селище Чорноморське) та на озері Донузлав. З 2022 року бонові загородження фіксували біля Керченського мосту.
«Щоб повернути людей – потрібна відбудова, на зараз». Що відновлюють на Херсонщині і за скільки?
Як іде відбудова деокупованих населених пунктів на правобережжі Херсонщини? Чому на кошториси відбудови інфраструктурних об'єктів звернули увагу журналісти-розслідувачі? Чи повертаються місцеві жителі до своїх домівок та що думають про відновлення своїх сіл, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Правобережна Херсонщина була деокупована Збройними Силами України у жовтні 2022 року. З того часу цей регіон перебуває під обстрілами російської армії з окупованої частини області. Попри це, українці повертаються у свої домівки, стверджує місцева влада.
- 20 червня журналісти проєкту Bihus.info оприлюднили розслідування щодо відбудови деокупованих населених пунктів на правобережжі Херсонщини. Зокрема мова йде про відбудову шкіл у селищах Високопілля й Архангельське та сільської ради у Великій Олександрівці.
- Під час розслідування журналісти з'ясували, що ціни, зазначені у кошторисах, ймовірно, завищені. Так, на відбудову двох шкіл та сільської ради з бюджету виділили 220 мільйонів гривень. Майже таку ж суму, 276 мільйонів, за даними інтерактивної карти, яку створили в Київській ОВА, виділяли на відбудову постраждалої від окупації Бородянки, зазначають у розслідуванні.
- Також, журналісти розглянули питання щодо доцільності вкладання коштів у відбудову інфраструктурних об'єктів, які щодня перебувають під загрозою російських обстрілів.
Схід: війська РФ прогризають оборону ЗСУ біля трьох міст
Армія РФ просунулася відразу на трьох напрямках. Про це повідомив проєкт DeepState у ніч проти 23 липня.
За даними аналітиків, російським військам вдалося прорвати оборону ЗСУ біля Пантелеймонівки на південному заході від Торецька, біля Микільського на південному сході від Вугледару та біля Піщаного на південному сході від Куп'янська.
Український Центр оборонних стратегій у звіті за 22 липня передбачає, що армія РФ активізує атаки на південь від села Костянтинівка на мар'їнській ділянці, щоб оточити ЗСУ у вугледарському оборонному районі.
Крім цього, аналітики вважають, що на Куп'янському напрямку агресор близький до того, щоб розколоти сили оперативного угруповання військ «Харків» на відрізку Піщане – Колісниківка та відтіснити їх до східного берега річки Оскіл.
Війська РФ атакували Херсон із безпілотника, постраждав 57-річний чоловік – ОВА
Російські військові атакували Херсон із безпілотника, внаслідок чого постраждав місцевий житель, повідомила 23 липня обласна військова адміністрація.
«Під ворожий удар потрапив 57-річний чоловік, котрий перебував на вулиці. Він дістав вибухову травму, уламкове поранення передпліччя, ніг і живота. Бригада «швидкої» доставила потерпілого до лікарні для надання меддопомоги», – йдеться в повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
В уряді визначили, коли стартує новий навчальний рік в українських школах
Новий навчальний рік в українських школах стартує 2 вересня – це своєю постановою передбачив Кабінет міністрів.
«Сьогодні окремою постановою визначаємо початок нового навчального року в загальній середній школі з понеділка, 2 вересня та його завершення 30 червня 2025 року», – сказав на засіданні уряду 23 липня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він додав, що обласним адміністраціям доручили забезпечити організацію процесу залежно від безпекової ситуації на тій чи іншій території.
У пресслужбі Кабміну зазначили, що, визначаючи дату початку навчального року, уряд орієнтувався на відсутність звернень від абсолютної більшості громад щодо початку навчального року раніше і потребу в часі на ретельну підготовку закладів освіти до приймання учнів.
«Водночас нагадаємо, що в межах затвердженої урядом тривалості навчального року педагогічна рада визначає структуру й тривалість навчального року в закладі загальної середньої освіти, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу. Визначаючи це, вона враховує час, передбачений освітньою програмою, обсяг навчального навантаження в навчальному плані й вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо. Тривалість канікул у закладах освіти впродовж навчального року не може становити менш як 30 календарних днів», – додали в Кабміні.
Раніше цього місяця освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що правові підстави розпочинати новий навчальний рік у школах раніше ніж 1 вересня поки що відсутні. Але він допустив, що «таке рішення може бути правильним, хоча й складним у реалізації».
За словами Горбачова, початок, тривалість і закінчення навчального року регулюються Законом «Про повну загальну середню освіту». Згідно з ним, освітній процес у школах розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менш ніж 175 навчальних днів і закінчується не пізніше ніж 1 липня наступного року.
Однак у червні 2022 року Верховна Рада внесла зміни до вказаного закону. Вони передбачають, що під час дії воєнного стану тривалість навчального року, дата його початку і закінчення визначаються Кабінетом міністрів, зазначив Горбачов.
Міністр освіти й науки Оксен Лісовий повідомляв, що цього року школи не розпочинатимуть навчальний рік у серпні через імовірні проблеми з електроенергією й опаленням. Однак можливе внесення змін у розклади.
Раніше мер Львова Андрій Садовий казав, що через складну ситуацію з електроенергією у Львові навчальний рік розпочнеться 19 серпня. За його словами, планові зимові канікули розпочнуться 21 грудня, але у разі погіршення ситуації з електроенергією – канікули продовжать, а у школах працюватимуть чергові групи для дітей, чиї батьки не зможуть залишити їх вдома.
Рада продовжила термін дії воєнного стану і мобілізації – депутати
Верховна Рада на своєму засіданні 23 липня підтримала законопроєкти про затвердження указів президента Володимира Зеленського щодо продовження воєнного стану і загальної мобілізації в Україні з 12 серпня на 90 діб, повідомили народні депутати Ярослав Железняк (фракція «Голос») і Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») у своїх телеграм-каналах.
За словами депутатів, законопроєкт щодо воєнного стану підтримали 339 народних депутатів, щодо мобілізації – 338.
«Це було вже 12-те голосування парламенту за ці два питання», – зазначив Железняк.
Для набуття чинності документи має підписати президент.
Раніше сьогодні на сайті парламенту з’явилися законопроєкти, в яких президент України Володимир Зеленський пропонував Верховній Раді продовжити терміни дії воєнного стану і загальної мобілізації.
У травні Верховна Рада підтримала продовження воєнного стану і загальної мобілізації до 11 серпня. Це стало 11-им продовженням воєнного стану і мобілізації від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
ОСУВ «Хортиця» повідомило про збиття Су-25 на Покровському напрямку
Українські військові на Покровському напрямку збили російський бойовий літак Су-25, який у парі з іншим літаком такого ж типу намагався обстрілювати позиції підрозділів Сил оборони, інформує Оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця».
«Воїни-зенітники з окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка знищили в цьому місяці вже другий штурмовик Су-25», – вказано в повідомленні.
Попередній літак Су-25 цей же підрозділ збив 7 липня.
За повідомленням Генштабу, саме Покровський напрямок залишається найгарячішим на всій лінії фронту. Там упродовж минулої доби українські військові відбили 43 штурмові дії в районах населених пунктів Пантелеймонівка, Воздвиженка, Новоолександрівка, Іванівка, Тимофіївка, Лозуватське, Прогрес, Новоселівка Перша, Вовче, Яснобродівка, Уманське та Калинове. «Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу Новоолександрівки», – відзначають українські військові.