На Дніпропетровщині троє дітей поранені внаслідок удару російського дрона – ОВА
Російські військові вдарили дроном-камікадзе по Марганцю Дніпропетровської області, внаслідок чого поранені троє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Осколкові ураження отримали два хлопці 14 років й один – 13-річний. Підлітків госпіталізували. Стан середньої тяжкості», – написав Лисак у телеграмі.
Крім того, за його словами, пошкоджені приватні будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У 10 областях зі світлом буде краще завдяки активній роботі СЕС – «Укренерго»
Обленерго 23 липня застосовують обмеження споживання впродовж усієї доби, але в частині регіонів ситуація поліпшилася, повідомляє компанія «Укренерго».
«Завдяки активізації роботи СЕС (сонячних електростанцій – ред.), до 14:00 скасовується одна черга відключень у Львівській, Закарпатській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Одеській, Миколаївській і Херсонській областях», – указано в повідомленні.
З 14:00 до 24:00 діятимуть три черги відключень, додали в «Укренерго».
У компанії також нагадали, що значний дефіцит енергії в енергосистемі України є результатом восьми російських масованих атак, які російські військові здійснили з початку року на об’єкти енергетики. Унаслідок цього Україна втратила 9 ГВт виробничої потужності українських електростанцій.
Зеленський пропонує Раді продовжити термін дії воєнного стану і мобілізації
Президент України Володимир Зеленський пропонує Верховній Раді продовжити терміни дії воєнного стану і загальної мобілізації.
Відповідні законопроєкти зареєстровані 23 липня, свідчать дані з сайту парламенту.
У пояснювальних записках до документів вказано, що термін дії воєнного стану і загальної мобілізації в Україні мають продовжити з 12 серпня на 90 діб.
У травні Верховна Рада підтримала продовження воєнного стану і загальної мобілізації до 11 серпня. Це стало 11-им продовженням воєнного стану і мобілізації від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно було зробити до 16 липня включно.
Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час зустрічі з міністрами закордонних справ ЄС у Брюсселі виступив з ініціативою дозволити Україні використовувати далекобійну зброю для свого захисту.
«Це перша зустріч від часу варварського нападу на дитячу лікарню Охматдит. Я звернувся до колег-міністрів, щоб зняти обмеження на використання далекобійної зброї, щоб Україна могла в майбутньому запобігти таким атакам шляхом ураження літаків, які запускають ракети, і тих летовищ, з яких стартують ці літаки. Мені здається, це повністю була б власна оборона, яка легальна у світлі міжнародного права. Захист дитячих онкологічних лікарень не є ескалацією», – сказав Радослав Сікорський 22 липня.
Також, за словами міністра закордонних справ Польщі, він підтримав збільшення санкційного тиску і те, щоб до кінця року Україна змогла використовувати російські активи для власного функціонування, а також на закупівлю зброї.
«Також я підтримав чеську пропозицію, щоб нові російські паспорти були біометричними, це б ускладнило певні діяння з боку влади РФ», – додав Сікорський.
У травні видання Politico з посиланням на неназваних американських чиновників повідомило, що адміністрація президента США Джо Байдена негласно надала Україні дозвіл на удари по військових цілях на території Росії з використанням зброї, наданої США, але виключно в районі Харкова. «Щоб Україна могла завдати удару у відповідь по російських військах, які завдають удару або готуються завдати його», – сказав виданню американський чиновник.
Джерела видання уточнили, що політика, яка дозволяє завдавати ударів на великі відстані всередині Росії, «не змінилася». Раніше очільник Пентагону Ллойд Остін висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Скасування обмежень на удари України по території Росії підтримали президент Франції Емманюель Макрон, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
Влада РФ неодноразово заявляла, що такі удари призведуть до ще більшої ескалації конфлікту. Президент Росії Володимир Путін 28 травня попередив про «серйозні наслідки», якщо країни Заходу дозволять Україні використати свою зброю для ударів по Росії.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Дрони атакували поромну переправу до Криму з боку РФ, є загиблий і поранені – влада
Уранці 23 липня безпілотники атакували поромне судно в порту «Кавказ», повідомив губернатор Краснодарського краю РФ Веніамін Кондратьєв. Він назвав це «спробою теракту» з боку «київського режиму».
За словами Кондратьєва, на місці працюють екстрені служби.
«Загоряння локальне, загрози поширення вогню немає. На жаль, серед членів екіпажу та співробітників порту є постраждалі та загиблий. Потерпілим надають усю необхідну допомогу», – написав губернатор Краснодарського краю у телеграмі.
Розташований у Краснодарському краї порт «Кавказ» є кінцевим пунктом порома, який виходить із окупованої української Керчі в Криму. До зведення Керченського мосту пором фактично був критично важливим засобом доставлення вантажів на півострів із боку РФ.
Війська РФ обстріляли Очаків, поранені четверо людей, зокрема двоє дітей – Кім
Російські війська удосвіта 23 липня обстріляли з артилерії Очаків Миколаївської області, внаслідок чого поранені четверо жителів, зокрема двоє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«23 липня о 05:35 артилерійських обстрілів зазнало місто Очаків Очаківської громади. Наразі відомо про чотирьох постраждалих, серед них – хлопець 17 і дівчина 15 років. Стан потерпілих середньої тяжкості. Їм надається вся необхідна медична допомога. Також пошкоджено багатоквартирний будинок», – написав Кім у телеграмі з посиланням на інформацію районних військових адміністрацій.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Військові вночі збили 7 «Шахедів», які атакували Сумщину – Повітряні сили
Сили протиповітряної оборони в ніч на 23 липня збили сім із восьми російських безпілотників Shahed, які атакували Сумську область, повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Микола Олещук.
«У ніч на 23 липня 2024 року противник завдав удару керованою авіаційною ракетою Х-69 із повітряного простору Курської області РФ і вісьмома ударними БпЛА типу Shahed також із Курського напрямку. Атаковано Сумщину… Протиповітряною обороною збито сім ворожих ударних БпЛА Shahed-131/136. Внаслідок активної протидії ворожа керована авіаційна ракета Х-69 не досягла своєї цілі», – зазначив Олещук.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
На фронті зафіксовано понад півтори сотні бойових зіткнень за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 22 липня на фронті зафіксовано 155 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. За цими даними, найгарячіша ситуація зберігалася на Покровському напрямку, також російські військові були активним на Краматорському напрямку.
«За уточненою інформацією, за вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах три ракетних удари із застосуванням трьох ракет, а також 96 авіаударів, скинувши 132 КАБи. Крім цього, здійснив понад 4400 обстрілів, з них 105 – із реактивних систем залпового вогню», – вказано в ранковому зведенні.
За даними Генштабу, українська авіація, ракетні війська і артилерія 22 липня завдали 14 ударів по районах зосередження особового складу та озброєння і військової техніки противника, а також уразили пункт управління, п’ять артилерійських систем, станцію РЛС та три склади боєприпасів.
У повідомленні також указано, що на Покровському напрямку українські військові відбили 43 штурмові дії в районах населених пунктів Пантелеймонівка, Воздвиженка, Новоолександрівка, Іванівка, Тимофіївка, Лозуватське, Прогрес, Новоселівка Перша, Вовче, Яснобродівка, Уманське та Калинове. «Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу Новоолександрівки», – відзначають українські військові.
На Краматорському напрямку сили РФ «атакували 30 разів у районах Бондарного, Міньківки, Васюківки, Григорівки, Калинівки, Часового Яру, Білої Гори, Іванівського, Богданівки, Кліщіївки та Андріївки», інформує Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Курахівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Севастополь атакували дрони, окупаційна влада перекривала Керченський міст
Уночі 23 липня окупований Севастополь знову зазнав атаки дронів, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на телеграм-канал російського очільника міста Михайла Развожаєва. Крім того, вранці 23 липня перекривався рух автотранспорту Керченським мостом.
За словами чиновника, у районі Північної сторони та Фіолента російські військові знищили над акваторією понад 15 безпілотників.
Як стверджує Развожаєв, уламки одного БПЛА впали в садовому товаристві, розбите скло вантажівки. Уламки від другого безпілотника також упали поряд з будинком у районі ще одного садового товариства. Підтвердити слова Развожаєва за допомогою альтернативних джерел поки неможливо.
Крім цього, вранці 23 липня підконтрольний владі РФ телеграм-канал про оперативну ситуацію на Керченському мосту повідомляв про зупинення руху автотранспорту. Міст залишався закритим близько 40 хвилин. Телеграм-канал «Кримський вітер» повідомляв про ймовірну роботу російського ППО в Керчі та віддалені звуки вибухів у Джанкої. Російські та українські військові поки що не коментували ситуацію. Перевірити цю інформацію з альтернативних джерел поки неможливо.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Очільник окупаційної влади Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму. У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мосту стався вибух. Ще один вибух пролунав на Керченському мосту 17 липня 2023 року. На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
Сили РФ уночі атакували критичну інфраструктуру Сумщини – ОВА
У ніч на 23 липня російські військові завдали авіаційного удару по об’єктах критичної інфраструктури Шосткинської громади, повідомила зранку Сумська обласна військова адміністрація.
За попередніми даними, загиблих немає.
«На місці працюють усі необхідні служби. Проводиться ліквідація наслідків ворожої атаки та аварійно-відновлювальні роботи», – вказано в повідомленні.
Російські війська регулярно обстрілюють прикордонну Сумську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні сягнули майже 569 тисяч військових і 16 тисяч бронемашин
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 568 980 своїх військових, зокрема 1220 осіб – за останню добу, повідомив український Генштаб станом на ранок 22 липня. Скільки серед них загиблих, а скільки поранених – не уточнюють.
Щодо втрат російської техніки, то в Генштабі ЗСУ заявили про такі:
- танки ‒ 8288 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 16000 (+20)
- артилерійські системи – 15694 (+57)
- РСЗВ – 1125 (+2)
- засоби ППО ‒ 901 (+1)
- літаки – 362
- гелікоптери – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 12511 (+36)
- крилаті ракети ‒ 2401
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 21202 (+64)
- спеціальна техніка ‒ 2640 (+3).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Латвія передала Україні ще 500 дронів – міністр
Латвія в межах коаліції дронів відправила в Україну ще 500 безпілотників, повідомив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
«Посилка з понад 500 безпілотниками прямує до України», – написав він у соцмережі Х.
Коаліція дронів налічує 16 країн, серед яких – Велика Британія, Латвія, Австралія, Чехія, Данія, Франція, Естонія, Італія, Нова Зеландія, Канада, Литва, Нідерланди, Польща, Україна, Німеччина та Швеція.
Держави-члени коаліції працюють над постачанням різних типів безпілотників, таких як розвідувально-ударні безпілотники, безпілотні літальні апарати, керовані штучним інтелектом, і технології боротьби з дронами. За міністерства оборони країни, цього року Латвія виділила 20 мільйонів євро на коаліцію безпілотників.
Загалом від початку доби на фронті відбулося 133 бойові зіткнення, повідомляє станом на 22:00 Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, противник активізувався на Краматорському напрямку, здійснивши 28 наступальних дій біля Часового Яру, Бондарного, Міньківки, Васюківки, Григорівки, Калинівки, Білої Гори, Андріївки та Кліщіївки. Сили оборони відбили 21 атаку, ще сім продовжуються.
Однак «найгарячішим» напрямком на фронті залишається Покровський – від початку цієї доби сили РФ 38 разів намагалися прорвати українську оборону неподалік населених пунктів Воздвиженка, Новоолександрівка, Новоселівка Перша, Іванівка, Пантелеймонівка, Нью-Йорк, Лозуватське, Тимофіївка, Прогрес, Вовче, Яснобродівка та Уманське. ЗСУ відбили 29 атак, дев’ять ще тривають.
На Торецькому та Курахівському напрямках противник 15 та 13 разів відповідно атакував українські війська біля Торецька, Залізного, Нью-Йорка та Північного, Красногорівки, Георгіївки та Парасковіївки. Ще чотири бої досі тривають.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 22 липня заявив, що російські війська, попри втрати, продовжують наступати в напрямку Покровська на Донеччині.
18 липня головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі заявив, що перебіг війни Росії проти України стає дедалі складніше прогнозувати, але, за його словами, зрозуміло, що чимало залежатиме від того, хто зможе швидше накопичувати ресурси і використовувати їх, поки має вікно можливостей.
У МОН розповіли, що вивчатимуть школярі на уроці «Захист України»
Міністерства освіти та науки (МОН) розробило проєкт навчальної програми для предмету «Захист України» для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти, повідомляє пресслужба відомства 22 липня.
«Оновлення програми предмета «Захист України» спрямовано на формування важливих життєвих навичок: від надання першої допомоги до розуміння сучасних технологій. Ми надаємо особливу увагу розвитку громадянської свідомості та системи цінностей, які допоможуть нашим дітям стати відповідальними членами суспільства», – зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
За даними МОН, у 10 класі учні вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Значну увагу надають практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації, стрілецькій підготовці.
Програма 11 класу фокусується на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань з домедичної допомоги, кажуть у міністерстві.
Вказано, що програма оновленого предмета передбачає таке:
- навчальний день раз на місяць, щоб глибше зануритися в матеріал та ефективніше відпрацьовувати практичні навички. Для цього створюють спеціально обладнані осередки, де учні зможуть практикувати набуті знання на новому технічному обладнанні.
- сучасне обладнання – осередки будуть оснащені компʼютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги.
- підготовку вчителів – уже понад 100 тренерів пройшли навчання та матимуть змогу передавати знання вчителям з регіонів, підвищуючи їхню кваліфікацію.
22 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11092, що стосується покращення початкової загальновійськової підготовки і передбачає, що предмет «Захист України» будуть вивчати всі учні шкіл – дівчата та хлопці.
«Ухваленим законом ми, зокрема, впроваджуємо поняття «початкова загальновійськова підготовка», що відкриває Кабінету міністрів можливість у постановах прибрати розділення в класах на вивчення цього предмету. Тобто «Захист України» мають вивчати всі учні, так само як математику чи українську мову», – зазначив член парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук.
Кротевич заявив про «навмисну бездіяльність» ДБР і подав скаргу до суду
Керівник штабу бригади «Азов» Богдан Кротевич повідомив, що подав скаргу в суд на ДБР, через те, що бюро не порушило справу проти екскомандувача Обʼєднаних сил ЗСУ Юрія Содоля.
Кротевич написав у телеграмі, що 27 червня отримав відповідь від ДБР, яке заявило, що лист про Содоля лише буде додано до вже наявної справи, у якій «опосередковано» розглядаються дії командування оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця».
Керівник штабу бригади «Азов» вважає, що цим ДБР порушує закон – «це фактично навмисна бездіяльність».
Кротевич також каже, що йому дали зрозуміти, «що є вказівка зверху «не давати хід цій справі».
Бюро наразі не коментувало заяви Кротевича.
У ДБР раніше казали, що звернення Кротевича приєднали до справи про прорив російських військ на Харківщині.
Керівник штабу бригади «Азов» Нацгвардії Богдан Кротевич подав заяву у ДБР із проханням розслідувати дії генерала ЗСУ – Юрія Содоля. Військові звинувачують його у втраті територій та тисяч життів солдатів. Сам генерал публічно на ці звинувачення не реагував.
Президент Зеленський вирішив змінити командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля на бригадного генерала Андрія Гнатова 24 червня. Про причини цього кадрового рішення Зеленський не розповів.
Через російські обстріли Херсона поранені троє людей – влада
Через російські обстріли Херсона поранені троє людей, повідомив керівник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Сьогодні на цю годину внаслідок російської агресії отримали поранення троє людей – чоловік 68 та двоє жінок 71 і 80 років. Усім надається медична допомога», – написав він у телеграмі.
Мрочко також додав, що внаслідок нічних обстрілів Дніпровського району міста загинула жінка.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
«Україна надзвичайно стійко тримає оборону» – Патрік Тьорнер про дії НАТО, США, Росії і Китаю
На саміті НАТО у Вашингтоні, який відбувся 9–11 липня, Північноатлантичний альянс оголосив про великий пакет допомоги Україні для підтримки її боротьби проти російської агресії і заявив, що Україна перебуває на «незворотному шляху» до членства в альянсі.
Однак до цього членства, ще дуже далеко. Хоча Альянс посилив українську оборону, США, Німеччина та інші країни-члени заявили, що Україна не зможе вступити в НАТО, поки не закінчиться війна.
Патрік Тьорнер, який народився у Великій Британії і працював у міністерстві оборони, перебував на посаді помічника генерального секретаря НАТО з 2018 по 2022 рік. 17 липня він був призначений очільником Представництва НАТО в Україні. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на саміті минулого тижня у Вашингтоні описав завдання Представництва НАТО в Україні та роль цивільного керівника.
В інтерв’ю для Грузинської служби Радіо Свобода Тьорнер розповів про бажання України вступити в НАТО, останній саміт у Вашингтоні, а також про заяву колишнього президента США і кандидата в президенти від Республіканської партії Дональда Трампа про те, що він може закінчити війну в Україні за 24 години. Читайте за лінком
Неформальна зустріч міністрів закордонних справ і оборони Європейського союзу відбудеться в Брюсселі, а не в Будапешті, заявив у понеділок 22 липня глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель.
Угорщина, яка головує в Раді ЄС, планувала провести саміт міністрів закордонних справ у Будапешті 28-29 серпня.
«Ми повинні послати сигнал, навіть якщо це символічний сигнал», – сказав Боррель журналістам після зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
Постійні неузгоджені кроки Угорщини, спрямовані проти єдності ЄС, повинні «мати певні формальні наслідки», наголосив політик.
Він також повідомив, що 25 із 26 країн-партнерів Угорщини по ЄС в понеділок розкритикували ініціативу премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, яку Будапешт назвав «миротворчою місією».
Лише Словаччина підтримала позицію Угорщини.
«Я можу сказати, що всі держави-члени – за одним єдиним винятком – дуже критично ставляться до такої поведінки», – сказав Боррель.
«Саме Путін є стороною війни. Єдиний, хто провокує, – це Путін, який закликає до поділу України і видачі полонених як передумови для будь-яких переговорів і будь-якого припинення вогню», – зазначив Боррель.
Раніше видання Politico з посилання на трьох неназваних дипломатів ЄС повідомляло, що міністри закордонних справ Європейського cоюзу мають намір організувати свій власний саміт, щоб бойкотувати захід премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана у Будапешті.
Водночас, 22 липня у Брюсселі Боррель наголосив, що відмовляється від слова «бойкот». «Зустріч відбудеться, і Угорщина буде там», – додав він.
До цього Орбан за останні два тижні здійснив несподівані візити до Києва, Москви і Пекіна з так званою «миротворчою місією», не маючи на це мандата від ЄС.
Його зустріч у Москві з президентом Росії Володимиром Путіном особливо роздратувала деяких інших членів НАТО, які заявили, що ця поїздка надала Путіну легітимності, тоді як Захід хоче ізолювати його через війну в Україні.
Перебуваючи в Києві 2 липня, Орбан заявив, що представив Зеленському пропозицію про припинення вогню для переговорів із Росією.
Перші 1,4 млрд євро із заморожених активів РФ Україна отримає на початку серпня – Боррель
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель повідомив, що перші 1,4 млрд євро з прибутку від заморожених активів Росії будуть спрямовані на закупівлю зброї для України на початку серпня.
«Щодо прибутків, я поінформував міністрів про прогрес у підготовці першого переказу 1,4 млн євро, який, як очікується, відбудеться на початку серпня – наступного тижня», – сказав він на пресконференції.
Боррель уточнив, що ці кошти будуть спрямовані на закупівлю військового обладнання для України – засобів протиповітряної оборони, артилерійських снарядів та озброєнь в української промисловості.
24 червня міністри ЄС погодили правові рамки використання надприбутків від знерухомлених російських активів, які будуть розподілені до Європейського фонду миру. Як заявляв раніше Жозеп Боррель, 1,4 мільярда євро буде доступно протягом липня і ще 1 мільярд євро до кінця року.
Сили РФ завдали ракетного удару по Одещині – влада розповіла про наслідки
Російські війська вдень завдали ракетного удару по Одещині, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, внаслідок удару частково зруйновано фасад адміністративної будівлі приватного підприємства, складські приміщення, пошкоджено цивільні автомобілі.
Люди не постраждали.
Російські військові регулярно – переважно ударними БПЛА та ракетами – атакують Одещину, зокрема портову інфраструктуру. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.