Доступність посилання

Російський удар по Одещині. Пожежа. Україна, 29 квітня 2029 року
Російський удар по Одещині. Пожежа. Україна, 29 квітня 2029 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Буданов про вбивство Фаріон: «ворог прагне використати будь-які інструменти» для розʼєднання українців

Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, коментуючи загибель громадської діячки та мовознавиці Ірини Фаріон, заявив, що «ворог прагне використати будь-які інструменти, аби розʼєднати нашу націю».

«Холоднокровне вбивство відомої мовознавиці – виклик для всього українського суспільства, злочин проти основоположних прав і свобод українців. Ця трагедія вкотре продемонструвала: ворог прагне використати будь-які інструменти, аби розʼєднати нашу націю», – написав він у телеграмі.

За його словами, Ірина Фаріон «загинула за українську позицію».

«Ми не маємо права терпіти подібні злочини і продовжимо захищати Україну як на фронті, так і всередині нашої держави», – додав Буданов.

У Львові ввечері 19 липня стріляли в Ірину Фаріон. Пізно ввечері того ж дня медики повідомили, що її поранення виявилися несумісними з життям.

Правоохоронці спершу кваліфікували напад на Ірину Фаріон як «замах на умисне вбивство». Офіс генерального прокурора вночі 20 липня перекваліфікував злочин на умисне вбивство.

Ірині Фаріон було 60 років, вона була депутаткою Верховної Ради сьомого скликання у 2012–2014 роках від партії ВО «Свобода». Мала радикальні погляди з питань функціонування української мови, деякі її висловлювання викликали гучні публічні дискусії.

«Мирний план» Джонсона: що це та як реагують в Україні?

Експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон після зустрічі із кандидатом у президенти США Дональдом Трампом опублікував колонку для Daily Mail, в якій виклав свій покроковий «мирний план», як це можливо зробити, і чому Росія на це погодиться. У ньому ж Джонсон написав, що вірить у те, що Дональд Трамп може закінчити війну в Україні.

Читайте про це за лінком

Війська РФ скинули з дрона вибухівку у селі на Херсонщині, поранений місцевий житель – ОВА

Війська РФ скинули боєприпас із дрона у селищі Антонівка на Херсонщині. Унаслідок удару постраждав 68-річний чоловік, повідомила 22 липня Херсонська обласна військова адміністрація.

«Його з вибуховою травмою та пораненням ноги доставили до лікарні. Медики надають йому необхідну допомогу», – йдеться у повідомленні.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Україна готується підписати ще чотири безпекові угоди – Зеленський

Україна готується до підписання чотирьох нових безпекових угод, сказав президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 22 липня.

«Це для нас і оборонна підтримка, це для нас і фінанси, і гуманітарна взаємодія. Вже тоді буде майже 30 таких угод із нашими партнерами. Ми ставили собі завдання, щоб це були різні країни – і не лише країни НАТО. Але всі – однаково готові допомагати нам у захисті спільних цінностей», – сказав президент.

Напередодні Володимир Зеленський підписав безпекові угоди зі Словенію та Чехією.

Загалом Україна підписала вже 25 двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією, Литвою, Польщею, Люксембургом, Румунією, Чехією та Словенією.

СБУ повідомила про підозру клірику УПЦ (МП), який «закликав до приєднання Херсонщини до РФ»

Служба безпеки України повідомила про підозру клірику Української православної церкви (Московського патріархату), який, за даними спецслужби, закликав до «приєднання» Херсонщини до РФ. Про це повідомляє пресслужба СБУ 22 липня.

Служба безпеки зазначила, що зібрала доказову базу на Геннадія Шкіля – настоятеля храму УПЦ (МП) у тимчасово окупованому місті Гола Пристань на лівобережжі Херсонщини.

«У липні 2022 року Шкіль разом з гауляйтером Сальдо взяв участь у прокремлівському «форумі», що проводили у захопленому на той час Херсонському державному університеті. Під час заходу клірик виступив з промовою, де закликав до «приєднання» регіону до складу Росії», – йдеться у дописі.

На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили Геннадію Шкілю про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

  • виправдовування, визнання правомірною, забезпечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників;
  • колабораційна діяльність.

«Оскільки зловмисник переховується на лівобережжі Херсонщини, тривають комплексні заходи для притягнення колаборанта до відповідальності за злочини проти України. Нагадаємо, що у травні цього року підозру від Служби безпеки отримав син Геннадія Шкіля – Назар Шкіль, який співпрацює з окупантами», – кажуть в СБУ.

Верховна Рада 19 жовтня 2023 року проголосувала у першому читанні за законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних із РФ. В УПЦ (МП) заявили, що вказаний законопроєкт «не відповідає Конвенції з прав людини та Конституції України», а саму церкву назвали «самостійною і незалежною».

За даними СБУ, станом на жовтень 2023 року з початку повномасштабної агресії РФ було відкрито 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ (МП), з яких 16 – митрополити церкви. Серед викритих злочинів – 20 фактів держзради та колабораціонізму. 26 фігурантам-представникам УПЦ (МП) повідомлено про підозру, а ще 19 уже отримали судові вироки.

Війська РФ завдали авіаударів по Донеччині, поранено дев’ятьох людей – прокуратура

Внаслідок авіаційних обстрілів армією РФ населених пунктів Донеччини поранено дев’ятьох цивільних, повідомила Донецька обласна прокуратура.

«Попередньо, ворог завдав по населених пунктах 9 авіаударів з використанням керованих бомб «УМПБ Д-30 СН». Пошкоджено житлові будинки, транспортні засоби, магазин, поштове відділення, кафе, лінія електропередач», – йдеться у повідомленні.

За даними прокуратури, 22 липня російська армія завдала ударів по житловому мікрорайону у Костянтинівці, а також обстріляла Волноваський район.

«У селі Перебудова тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості дістали четверо цивільних, які під час обстрілу перебували на території власних домоволодінь. Двох жінок та двох чоловіків доставлено до медичного закладу, де їм надано кваліфіковану допомогу. Ще двох громадян травмовано у селі Роздольне», – вказано у дописі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Шмигаль каже, що обговорив із держсекретарем Ватикану встановлення справедливого миру для України

Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль провів 22 липня зустріч у Києві із державним секретарем Святого престолу кардиналом Пʼєтро Пароліном. Про це глава уряду написав у своєму телеграмі.

«Обговорили встановлення справедливого миру для України, продовольчу безпеку, повернення полонених й українських дітей. І в цьому контексті подякував Святому Престолу за участь у Першому саміті миру й підтримку його рішень», – йдеться у дописі.

Шмигаль зазначив, що подякував Ватикану за допомогу й активну участь у процесі повернення депортованих українських дітей і полонених.

Напередодні кардинал П’єтро Паролін відвідав Одеську область, де зустрівся з представниками місцевої католицької спільноти, ознайомився з роботою українського зернового коридору та «оглянув зруйнований внаслідок російської атаки Спасо-Преображенський кафедральний собор».

Це перший візит Державного секретаря Святого престолу в Україну після початку повномасштабного російського вторгнення. За словами пресслужби Ватикану, кардинал «прибув, щоб розділити надію».

15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру. Понад 80 країн і чотири організації, серед яких Рада Європи, Європейська комісія, Європейська рада і Європейський парламент, підтримали спільне комюніке за підсумками Глобального саміту миру.

У Саміті миру брав участь представник папи Римського Франциска.

Армія РФ захопила два села: наблизилася до Покровська та Сіверська

Проєкт DeepState повідомив, що армія Росії за ці вихідні окупувала два села на сході України.

У ніч проти 20 липня аналітики заявили про захоплення агресором Роздолівки – села за 10 кілометрів на південний захід від Сіверська. А за добу аналітики повідомили, що РФ вдалося окупувати і Прогрес – село на схід від Покровська.

У Прогресі, за даними DeepState, агресор зумів переламати хід бою на свою користь за дві доби.

Аналітики нагадали, що бої за підступи до села почалися наприкінці квітня, і три місяці Сили оборони щодо успішно відбивали спроби противника наступати.

Однак під час масованого штурму 19 липня майже все село залишили: його обороняла одна з піхотних бригад, і термінова допомога від механізованої бригади поблизу успіху не принесла. Причина – відсутність достатньої кількості піхоти.

ОВА: унаслідок артилерійського обстрілу Нікополя постраждало п’ятеро людей

Російські війська обстріляли Нікополь на Дніпропетровщині з артилерії. Унаслідок цього п’ятеро людей постраждали, повідомив 22 липня начальник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«37-річний чоловік госпіталізований в стані середньої тяжкості. Решта – лікуватиметься амбулаторно. Це жінки 65 та 34 років. І чоловіки – 32 і 36», – йдеться в дописі.

За даними ОВА, пошкоджені п’ятиповерхівки, авто, хлібний кіоск і приватні підприємства.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

У Херсоні вночі після обстрілу загинула жінка – Прокудін

Після нічного удару по Дніпровському району Херсона смертельних поранень зазнала жінка. Про це вдень 22 липня повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

«На місці трагедії працюють відповідні служби», – ідеться в повідомленні.

Раніше в обласній військовій адміністрації повідомили, що впродовж доби 21 липня на Херсонщині внаслідок російських обстрілів минулої доби постраждали дев’ятеро людей, ще одна людина була поранена вранці 22 липня.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.

«У жовто-блакитних кросівках через всю Росію». Як повернути українських ексзасуджених з депортації?

Документальний фільм «Поверніть мене додому», де йдеться про незаконно депортованих до Росії українських ексзасуджених, представили публіці Тбілісі, Києва і Львова. Стрічку показав проєкт «Ти Як?» від Радіо Свобода, провівши після презентації в українській столиці першу публічну дискусію на тему проблеми в'язнів, які опинилися під владою окупантів.

У якому становищі перебувають засуджені українці в Росії? Що робить Україна, аби їх повернути? Як просувається справа про воєнний злочин їхньої депортації на міжнародній арені? І які її перспективи у Гаазі? Про це під час презентації документальної стрічки «Поверніть мене додому» говорили міністр юстиції Денис Малюська, правозахисники Роман Мартиновський і Анна Скрипка, а також представник Офісу Генерального прокурора Олександр Зюзь.

Передісторія

«На відміну від депортації українських дітей, яку висвітлювали численні медіа, або обмінів військовополоненими, про депортованих ексзасуджених інформації мало», – зазначила авторка фільму «Поверніть мене додому» Мар'яна Сич.

Від початку повномасштабної війни в російській окупації опинилося близько трьох тисяч українських в'язнів. Про це свідчать дані Міністерства юстиції. На момент вторгнення вони перебували в 11 в'язницях Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської та Херсонської областей.

Майже всі ті, хто у перші дні російського повномасштабного наступу перебував в установах відбування покарань, без права голосу і волевиявлення опинилися в окупації. На відміну від багатьох громадян, у них не було вибору залишитися чи виїхати на підконтрольну Україні територію, наголошує міністр юстиції Денис Малюська.

Ліпавський: у липні-серпні Україна отримає 100 тисяч боєприпасів за чеською ініціативою

Україна в липні й серпні отримає ще 100 тисяч боєприпасів у рамках чеської ініціативи з закупівлі снарядів, повідомив 22 липня в Брюсселі міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.

«З вересня ці поставки прискоряться», – цитує чеського міністра агентство Reuters.

За його словами, наразі до ініціативи приєдналися 18 країн, 15 із них уже виконали свої обіцянки і зробили свій внесок. Це означає, що є достатньо коштів для того, щоб до кінця року поставити в Україну 500 тисяч боєприпасів, цитує Ліпавського чеське видання České noviny.

У лютому президент Чехії Петр Павел оголосив, що Чехія збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.

Згодом він анонсував, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. У травні Павел повідомив, що в ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.

Наприкінці червня стало відомо, що боєприпаси, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надійшли в Україну. Міністр оборони Яна Чернохова тоді повідомила, що йдеться про 50 000 одиниць боєприпасів, а мета – доставити в Україну 500 000 боєприпасів цього року.

Чому і як оборонні компанії США планують тестувати свої технології на війні в Україні?

Пауза у постачанні Україні зброї минулого року змусила багатьох усвідомити, що планувати оборонну галузь необхідно системно, навіть коли війна в Україна закінчиться. Тому зміцнення безпеки постало нагальною проблемою для багатьох країн. І тому про довгострокові оборонні плани говорять дедалі частіше. А Україна видається найкращим практичним майданчиком для їх втілення.

Голос Америки зібрав аргументи і факти про те, чим Україна приваблює оборонні компанії США.

Як Україна, так і Росія стикаються із складнощами в забезпеченні військового потенціалу в затяжній війні, яка означає і змагання у витривалості між оборонними комплексами.

Незважаючи на допомогу Північної Кореї та Ірану, проблеми з військовими поставками можуть змусити Росію перейти до більш оборонної позиції до кінця року, пише The Economist.

МОЗ: через російські обстріли в Україні пошкоджені 1642 медичні об’єкти, 214 – зруйновані повністю

За час повномасштабної війни Росії в Україні пошкоджені 1642 об’єкти 676 закладів охорони здоровʼя, а 214 обʼєктів 99 медзакладів – зруйновані повністю, повідомило 22 липня українське Міністерство охорони здоров’я.

«Росіяни цілеспрямовано атакують лікарні, пологові будинки, амбулаторії й поліклініки. Найбільше постраждали медичні заклади у Харківській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій і Сумській областях. Наразі неможливо отримати повну інформацію про масштаби руйнування лікарень на тимчасово окупованих територіях», – заявили у МОЗ.

За повідомленням, за понад два роки у різних областях країни повністю або частково відновили 885 об’єктів медзакладів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Розвідка Британії: в Україні перебуває понад 30 тисяч військовослужбовців Росгвардії

Розвідка Великої Британії заявляє, що зараз в Україні, «цілком імовірно», перебуває понад 30 тисяч військовослужбовців Росгвардії. За повідомленням, більшість особового складу Росгвардії майже напевно веде охорону тилу, лише деякі підрозділи беруть участь у бойових діях на передовій.

«Основна бойова частина Росгвардії, 116-та бригада спеціального призначення, швидше за все, складається з трьох полків військ, маючи доступ до танків, БМП і артилерії», – йдеться в повідомленні, яке 22 липня опублікувало Міноборони Великої Британії.

«Від початку 2024 року Росгвардія майже напевно намагалася нарощувати свої передові сили шляхом поглинання російських нерегулярних формувань. У травні 2024 року Росгвардія успішно інтегрувала батальйон «Восток» угруповання «ДНР» у свої лави. Цілком імовірно, що очікувана угода про приєднання ПВК «Вагнер» до складу 1-го добровольчого корпусу Росгвардії була зірвана в березні 2024 року», – додали в розвідці.

Минулого місяця розвідка Британії повідомляла, що з лютого 2022 року загальна кількість ув’язнених у Росії зменшилася щонайменше на 150 000 осіб. Цілком ймовірно, що більшість цих в’язнів були звільнені в обмін на згоду воювати в Україні, йшлося в повідомленні Міністерства оборони Британії з посиланням на дані розвідки.

Через обстріли РФ на Харківщині постраждали дві жінки – прокуратура

Дві жінки постраждали через російські обстріли на Харківщині вранці 22 липня, повідомила обласна прокуратура.

«За даними слідства, 22 липня приблизно о 9:40 окупанти обстріляли село Подоли Купʼянського району. Поранена мирна мешканка, їй надано медичну допомогу на місці. Пошкоджено приватні домоволодіння та гараж. Сьогодні близько 5:20 ЗС РФ здійснили авіаційний обстріл села Сенькове Купʼянського району. Загорівся приватний житловий будинок. Тілесні ушкодження отримала жінка 75 років», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними прокуратури, в ніч на 22 липня російські війська завдали ракетних ударів по місту Дергачі, внаслідок чого пошкоджена низка обʼєктів цивільної інфраструктури: навчальний заклад, приміщення цивільних підприємств, багатоквартирні житлові будинки, люди не постраждали. За попередніми даними, сили РФ застосували дві ракети «Іскандер-М».

У прокуратурі повідомили про початок досудового розслідування за фактами порушення законів і звичаїв війни.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

За минулу добу ППО знищила 16 російських дронів – Повітряні сили

За минулу добу українські військові знищили 16 безпілотників різних типів на півдні та сході України, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

«21 липня 2024 року на півдні та сході України протиповітряна оборона знищила 16 ворожих безпілотників різних типів», – ідеться в повідомленні, оприлюдненому зранку 22 липня.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Через обстріли РФ на Херсонщині поранені 10 людей – влада

На Херсонщині внаслідок російських обстрілів минулої доби постраждали дев’ятеро людей, ще одна людина була поранена вранці 22 липня, повідомила обласна військова адміністрація.

«Минулої доби під ворожим вогнем й авіаударами опинилися Антонівка, Комишани, Первомайське, Придніпровське, Садове, Кізомис, Станіслав, Широка Балка, Велетенське, Берислав, Новоберислав, Ольгівка, Бургунка, Тягинка, Михайлівка і місто Херсон», – йдеться в повідомленні.

За даними ОВА, російські військові влучили в об’єкт критичної інфраструктури, навчальний заклад, типографію, магазин, кав’ярню і станцію техобслуговування, а також житлові квартали населених пунктів області, зокрема дві багатоповерхівки і чотири приватні будинки.

Зранку 22 липня російська армія, як повідомили в ОВА, вдарила по селу Садове, внаслідок чого постраждала 71-річна жінка, яка перебувала у будинку.

«Вона дістала вибухову травму, контузію й уламкове поранення голови. «Швидка» доставила потерпілу до лікарні у середньому стані тяжкості. Їй надають медичну допомогу», – йдеться в повідомленні.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.

Окупаційна влада повідомила про затори перед Керченським мостом

Перед Керченським мостом знову утворилися затори, російський офіційний телеграм-канал про оперативну ситуацію на мосту повідомляє про понад вісім сотень транспортних засобів, які чекають на проїзд із боку РФ, інформує зранку 22 липня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«У черзі з боку Тамані перебуває 830 транспортних засобів. Час очікування (становить) близько трьох годин. У черзі з боку Керчі перебуває 65 транспортних засобів», – ідеться в повідомленні.

Раніше радник мера Маріуполя Петро Андрющенко заявив, що російська влада посилила правила проїзду Керченським мостом. За його словами, автомобілям потрібно пройти таку ж перевірку, як при перетині кордону. Є два варіанти: сканер та ручна перевірка.

У разі ручної перевірки потрібно вийняти сумки, самостійно віднести до оглядової кімнати, покласти все на стрічку. Машину також обстежують повністю: бардачок, відділення із запаскою, сидіння.

Обстежені на сканері речі, як стверджується, позначають наклейками «Оглянуто». Водію видають фіолетову картку, пасажирам – червону.

Керченський міст забезпечує основний трафік до окупованого Криму з російської території. За умов повномасштабного вторгнення РФ в Україну цивільне авіасполучення в цьому напрямку закрите. Тому на міст лягло подвійне навантаження. Традиційно воно зростає у весняні та літні місяці.

Упродовж останніх днів на Керченському мосту справді спостерігаються масштабні затори. Наприклад, 30 червня повідомлялося, що автомобільна черга на міст сягала 1130 автомобілів. З чим саме це пов’язано – російська влада не повідомляла.

Починаючи з серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Очільник окупаційної влади Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму. У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мосту стався вибух. Ще один вибух пролунав на Керченському мосту 17 липня 2023 року. На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.

Окупований Маріуполь «відбудовує» компанія з орбіти внука ексгенпрокурора РФ Юрія Чайки – «Схеми»

Ремонтом багатоповерхових житлових будинків у захопленому і зруйнованому армією РФ Маріуполі займається російська компанія з орбіти внука Юрія Чайки – колишнього генерального прокурора Росії, а нині повноважного представника президента РФ у Північно-Кавказькому федеральному окрузі. Це у спільному розслідуванні встановили журналісти «Схем» (проєкт української служби Радіо Свобода) та видання «Бюро».

За повідомленнями пропагандистських російських ЗМІ, ремонти підʼїздів, заміну електрощитових, роботи зі скління у місті Маріуполі, зокрема в Орджонікідзевському районі, на вулицях Олімпійській та Азовстальській, здійснює компанія «Премиум», роботою якої не задоволені місцеві мешканці.

Журналісти встановили, що співзасновником ООО «Премиум» (з грудня 2023 року компанія перереєстрована у Луганську за російським законодавством, до цього працювала в Ульяновську в РФ) є громадянин Росії В’ячеслав Кобець. Він є головою правління групи компаній «МБК», що займаються, зокрема, залізничними перевезеннями, торгівлею та будівництвом. У цю групу входить фірма «Первая гранитная мастерская». Вона випускає тротуарну та фасадну плитку в Новосибірській області. Бізнес-партнер Кобця в «Первой гранитной мастерской» – Сергій Артемович Чайка.

Це 22-річний онук колишнього російського генпрокурора Юрія Яковича Чайки. Сергій Чайка є співвласником десяти компаній у Росії, що проводять різноманітну діяльність: це вирощування зернових, надання в оренду транспорту, послуги у сфері дизайну, будівництва та інше. У власності Сергія, за інформацією з витоків із російської бази ДАІ, – Toyota Land Cruiser 200 та Mercedes-Benz E-Class. На фото у соцмережі Вконтактє Сергій Чайка позує у кріслі приватного літака, у формі автогонщика та на тлі льодової арени. Журналісти звернулися до Сергія Чайки за коментарем через Telegram, але відповіді не отримали.

Родина Чайки побудувала бізнес-імперію з інтересами в різних сферах – від соляної промисловості та девелопменту до розвитку міських просторів та вивезення сміття, йдеться у розслідуванні.

У 2015 році російський «Фонд боротьби з корупцією» оприлюднив розслідування про можливу корупцію серед членів родини генерального прокурора Росії Юрія Чайки та інших високопоставлених співробітників прокуратури та щодо побудови ними бізнесу «на здирництві, відкатах і рейдерстві» і зв’язках зі злочинними угрупованнями. Юрій Чайка заявив, що розслідування немовби «замовив» британський підприємець Вільям Браудер. Він, у свою чергу, відкинув ці звинувачення.

Президент Росії Володимир Путін звільнив Юрія Чайку з посади генпрокурора у січні 2020 року та призначив на посаду повноважного представника президента РФ у Північно-Кавказькому федеральному окрузі.

Російські війська захопили Маріуполь у травні 2022 року, після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.

Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG