Війська РФ знову вдарили по півдню Одещини, постраждали дві людини – ОВА
Російські війська в ніч на 25 липня обстріляли південь Одещини, під ударом знову був Ізмаїльський район, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Росіяни атакували прикордоння ударними безпілотниками. Внаслідок обстрілу відбулося часткове руйнування адміністративної будівлі з подальшим загорянням. Співробітники ДСНС оперативно ліквідували пожежу. Також внаслідок падіння уламків на приватний будинок постраждали дві особи. Одна людина госпіталізована до медзакладу в стані середньої тяжкості. Лікарі надають всю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.
Напередодні Кіпер також повідомляв про російський удар дронами по Ізмаїльському району Одещини, зокрема по припортовій інфраструктурі.
Вранці 25 липня українські Повітряні сили повідомили, що українська протиповітряна оборона в ніч на 25 липня ліквідувала 25 із 38 запущених Росією «Шахедів», які атакували українські об’єкти інфраструктури. Крім того, за повідомленням, ще три «Шахеди» були «локаційно втрачені після перетину державного кордону з Румунією».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
45-й президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що головним пріоритетом його другого терміну буде якнайшвидше закінчення війни між Росією та Україною. Тобто він готовий стати посередником у перемовинах про припинення російсько-української війни. І він, мовляв, єдиний, хто справді може це зробити, адже має дієвий план.
Один з пунктів цього плану фактично позбавляє Україну частини її територій, нині окупованих РФ. Тож документ викликав різку критику в політичних колах й країнському суспільстві.
Що це за документ, хто і коли його розробляв, Голос Америки поспілкувався з одним із його авторів, щоб дізнатися, чим насправді є «план Трампа» щодо України.
На Херсонщині через удар російського дрона загинув місцевий житель – ОВА
У Кіндійці на Херсонщині через удар російського безпілотника 25 липня загинув місцевий житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Зранку окупаційні війська скинули вибухівку з дрона на 51-річного чоловіка, який перебував на вулиці. Він дістав поранення, несумісні з життям», – написав він у телеграмі.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. За даними голови ОВА, за добу 24 липня на Херсонщині через російську агресію загинула одна людина, ще шестеро – були поранені.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Церкви в окупованій частині України «вірні Москві, а не Богу», заявив український капелан Марк Сергієв на слуханнях у Конгресі США 24 липня, додавши, що Росія веде «християнський джихад» у регіоні.
Євангельського пастора з Мелітополя Запорізької області запросили виступити перед Гельсінською комісією Конгресу зі свідченнями про життя неправославного християнина в окупованій Україні. Сергієв сказав, що приїхав до Сполучених Штатів, щоб «поширити історії» українських єдиновірців на зустрічах із 25 американськими пасторами.
Сергієв розповів комісії, що був свідком окупації Мелітополя в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. За його словами, на окупованих Росією територіях України не залишилося жодної євангельської церкви.
Сергієв зазначив, що до війни в Україні було дві тисячі церков баптистів і дві з половиною тисячі церков п’ятдесятників. Він не уточнив, скільки з них залишилося, але сказав, що багато християн зараз проводять богослужіння підпільно.
«Росіяни намагаються зробити релігію зброєю», — сказав Сергієв, додавши, що його церква зараз використовується окупаційною владою для проведення проросійських концертів.
Москва цінує релігію за можливість контролю над суспільством, наголосив Сергієв, зазначивши, що Росія в червні обміняла одного високопоставленого православного священника на українських військових під час обміну полоненими (ідеться про засудженого за виправдання російської агресії митрополита Тульчинської єпархії УПЦ (перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) Іонафана (Анатолія Єлецьких) – ред.).
Сергієв додав, що в Україні є «100-відсоткова свобода віросповідання», а на окупованих Росією територіях мішенями стають представники всіх неправославних конфесій і релігій.
Професорка з Університету штату Пенсильванія Кетрін Ваннер заявила комісії, що «протестантам немає місця в російському світі». За словами Ваннер, яка раніше працювала в Українському дослідницькому інституті Гарвардського університету, євангелістів у Росії вважають «відступниками», «зрадниками» та «шпигунами».
У США є частина політиків і громадських діячів, які звинувачують у порушенні релігійної свободи українську владу. Вони вказують, що політичний конфлікт пролягає між Православною церквою України (ПЦУ), яка має схвалення держави, та Українською православною церквою (УПЦ (МП).
Остання формально розірвала свої давні зв’язки з Російською православною церквою (РПЦ) після повномасштабного вторгнення Росії, але українська влада звинувачує окремих високопоставлених представників УПЦ у підтримці зв’язків із російськими спецслужбами, просуванні проросійських наративів та співпраці з окупаційними силами в контрольованих Росією частинах України.
Коли Конгрес США розпочав обговорення нового пакета допомоги Україні у вересні 2023 року, УПЦ найняла відомого юриста Роберта Амстердама для лобіювання від її імені. Амстердам звинуватив владу Зеленського в утисках християн.
Упродовж останніх місяців члени Конгресу зустрічалися з представниками різних українських протестантських церков, щоб краще зрозуміти вплив війни на релігійну свободу. Лідери євангелістів неодноразово заявляли, що релігійні меншини перебувають під загрозою на окупованих Росією територіях України.
Звіт Державного департаменту про релігійні свободи, виданий улітку 2023 року, критикує Москву за посилення репресій за релігійною ознакою і називає Росію державою, що «викликає особливе занепокоєння».
У своєму останньому звіті за 2024 рік міжнародна правозахисна організація Freedom House вказала на переслідування на підконтрольних РФ територіях Донбасу та в окупованому Криму релігійних організацій, не пов’язаних з РПЦ.
«Найбільше постраждали Свідки Єгови, яких у 2018 році повністю заборонили як екстремістську організацію та конфіскували їхнє майно», – вказано в повідомленні. Вимоги про обов’язкову перереєстрацію та рейди спрямовані проти баптистів, українських православних, греко-католиків та деяких мусульманських громад.
У Криму окупаційна влада «конфіскувала багато майна Православної церкви України», а «всі 22 громади «Свідків Єгови» були розпущені». Мусульмани також зазнають юридичної дискримінації та звинувачень у приналежності до «Хізб ут-Тахрір» – організації, яка є легальною в Україні, але забороненою в РФ.
Україна до кінця літа отримає 14 танків Leopard 2 від Данії і Нідерландів – міністр
Україна до кінця цього літа отримає 14 танків Leopard 2A4 від Нідерландів і Данії, повідомив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, якого цитує пресслужба нідерландського Міністерства оборони.
За повідомленням, в останні місяці бойові танки були відремонтовані й випробувані.
«Україна терміново потребує більшої військової підтримки, враховуючи важкі бої на полі бою. Ці танки можуть зіграти важливу роль для захисту української армії від російських військ. Нідерланди разом із союзниками і партнерами продовжуватимуть підтримувати Україну безперервно, стільки, скільки буде потрібно. Це вкрай важливо для захисту України і стримування агресії Путіна», – заявив нідерландський міністр.
Нідерланди входять до міжнародної танкової коаліції, яка постачає в Україну сучасні бойові танки.
Українська протиповітряна оборона в ніч на 25 липня ліквідувала 25 із 38 запущених Росією «Шахедів», які атакували українські об’єкти інфраструктури, повідомив командувач Повітряних сил Збройних сил України Микола Олещук.
За його словами, російські війська атакували ударними БпЛА типу Shahed із мису Чауда в окупованому Криму і Приморсько-Ахтарська (РФ) на кількох напрямках, зокрема – південь Одеської області й центральні регіони України.
«У результаті протиповітряного бою збито 25 ударних БпЛА. Ще три «Шахеди» локаційно втрачені після перетину державного кордону з Румунією. Протиповітряна оборона працювала в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Житомирській і Черкаській областях», – зазначив Олещук.
У ніч на 25 липня Повітряні сили ЗСУ попередили, що російська армія запустила ударні безпілотники на півдні України.
У сусідніх у Україною країнах, зокрема у Румунії й Молдові, раніше неодноразово заявляли про виявлення уламків російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Майже половину зі 149 атак сили РФ провели на Покровському і Курахівському напрямках – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 24 липня російські військові здійснили 149 атак на позиції українських Сил оборони, з них 70 бойових зіткнень зафіксовані на двох напрямках – Покровському та Курахівському, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ в ранковому зведенні.
«За уточненою інформацією, за вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах чотири ракетних удари із застосуванням шести ракет, 58 авіаційних ударів (задіяв, зокрема, 79 КАБів), здійснив 4811 обстрілів, 144 з них – із використанням реактивних систем залпового вогню», – вказано в повідомленні.
За минулу добу, як інформує Генштаб, українські авіація, ракетні війська і артилерія завдали 13 авіаударів по скупченнях живої сили противника, уразили пункт управління, артилерійську систему, два засоби ППО та одну РЛС противника.
Російські військові також вели штурмові дії на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках, ідеться в ранковому зведенні.
Війська РФ втратили за добу 1230 осіб і 45 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 571 350 своїх військових, зокрема 1230 – за останню добу, свідчать дані українського Генштабу. У командуванні не вказують, скільки серед них загиблих, а скільки поранених.
Щодо втрат російської техніки, то в Генштабі назвали такі:
- танки ‒ 8313 (+11 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 16039 (+26)
- артилерійські системи – 15804 (+45)
- РСЗВ – 1125
- засоби ППО ‒ 904 (+2)
- літаки – 363
- гелікоптери – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 12610 (+66)
- крилаті ракети ‒ 2402
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 21358 (+79)
- спеціальна техніка ‒ 2661 (+11).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Генштаб назвав п’ять напрямків, де російська армія була найактивнішою протягом дня
Протягом дня на лінії фронту відбулося 125 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 22 годину24 липня.
«Найгарячішою сьогодні залишалася ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, також ворог досить активний на Лиманському, Краматорському та Времівському напрямках», – йдеться в зведенні.
Сили оборони відбили п’ять російських атак на Харківщині: неподалік Глибокого, Тихого та Сотницького Козачка. Також на Куп’янському напрямку війська РФ вісім разів намагалися просунутися до українських позицій біля Синьківки, Стельмахівки та Петропавлівки. Сім атак відбиті, бої тривають.
Також досі точиться одне зіткнення з 11 на Лиманському напрямку, в районах Макіївки, Невського та Серебрянського лісу. На Сіверщині продовжується бій поблизу Верхньокам’янського продовжується.
На Краматорському напрямку, за зведенням, «захлинулися» сім атак поблизу Часового Яру, Нового та в напрямку Новомаркового, три бої тривають. Також продовжується відбиття атак у чотирьох локаціях на Торецькому напрямку.
«Ворог 27 раз намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку, зокрема, в районах населених пунктів Воздвиженка, Новоселівка Перша, Новоолександрівка, Вовче та Карлівка. Шість атак тривають», – повідомляє штаб.
Крім того, російська армія 29 разів атакувала позиції Сил оборони на Курахівському напрямку, найбільша активність фіксувалася поблизу Костянтинівки та Парасковіївки – там укранські війська відбили 22 атаки, п’ять зіткнень тривають, також точаться бої біля Красногорівки.
Також Генштаб звітує про сім відбитих атак із 12 на Времівському напрямку та дві безуспішні російські атаки на Оріхівському напрямку, біля Малої Токмачки та в напрямку Новодарівки.
«На Придніпровському напрямку противник не полишає спроб вибити наші підрозділи із займаних позицій. Дві невдалих спроби штурмувати позиції українських воїнів було здійснено агресором сьогодні», – додає командування.
Армія Росії намагається оточити угруповання Сил оборони на північний схід від села Прогрес на Очеретинському виступі на Донеччині, повідомив проєкт DeepState у ніч на 24 липня.
Також раніше аналітики повідомляли, що російським військам вдалося прорвати оборону ЗСУ біля Пантелеймонівки на південному заході від Торецька, біля Микільського на південному сході від Вугледару та біля Піщаного на південному сході від Куп'янська.
Український Центр оборонних стратегій у звіті за 22 липня передбачав, що армія РФ активізує атаки на південь від села Костянтинівка на мар'їнській ділянці, щоб оточити ЗСУ у вугледарському оборонному районі.
ОСУВ «Хортиця»: на Харківщині в одному із підрозділів сталася стрілянина, є загиблі і поранені
На Харківщині в одному із підрозділів сталася стрілянина між військовими – троє загинули, ще четверо поранені, повідомляє в телеграмі оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця».
Зазначається, що стрілянина сталась «на підґрунті особистих взаємовідносин».
«Поранених військовослужбовців було оперативно доставлено до Військово-медичного клінічного центру, де їм надається вся невідкладна медична допомога. Стан поранених – важкий», – йдеться у повідомленні.
На місці події працюють Військова служба правопорядку у ЗС України та правоохоронні органи.
Міністр закордонних України Дмитро Кулеба перебував з кількаденним візитом в Китаї на запрошення глави китайської дипломатії Ван Ї. Чому візит має надзвичайне значення? Чи вдалося зблизити позиції двох країн в плані бачення війни і шляхів її завершення? Розбираємо.
Візит важливий, по-перше, тому що останній раз голова МЗС України був у Китаї 8 років тому (Павло Клімкін), а українським президентом відвідував Пекін останнім ще Віктор Янукович в 2013-му.
По-друге, Китай – країна специфічна, де комунікація має безліч відтінків. І коли українського міністра запрошують – це вже не просто так. Важливий момент – Дмитро Кулеба, прибувши до місця зустрічі – міста Гуанчжоу – записав відео, в якому підкреслив, що добирався до Китаю два дні, але такий довший шлях і час були варті того.
«Сам факт поїздки до Китаю і спілкування на рівні міністрів – це вже величезне зрушення. Я можу так сказати: коли Китай, китайська сторона – хто б це не був: дипломати, депутати, міністерства – якщо вони не мають плану чи волі домовлятися і входити в процес як сторона – вони навіть не зустрічаються або скасовують зустрічі», – каже в інтерв'ю Радіо Свобода депутатка від правлячої партії «Слуга народу» Марія Мезенцева-Федоренко.
Ну, і найголовніше – якщо китайський міністр Ван Ї вважав за потрібне запросити українського колегу саме зараз – значить в цьому, вочевидь, була якась потреба, почути саме українську сторону на тлі активного графіку контактів Китаю з Росією.
Міністри фінансів «Групи семи» спробують просунути переговори щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки кредиту Україні у розмірі 50 мільярдів доларів, оскільки США прагнуть більшої впевненості, особливо з боку Євросоюзу, що ці активи будуть заморожені на тривалий термін.
Переговори відбудуться в кулуарах зустрічі фінансових лідерів G20 у Бразилії, присвяченій більш широким питанням економіки, клімату та розвитку.
Як пише Reuters, високопоставлений представник Міністерства фінансів США заявив журналістам, що зустріч G7 навряд чи призведе до укладення угоди або схвалення заяви, але міністрам фінансів важливо обговорити технічні деталі кредитного плану для України. Водночас посли країн-членів ЄС обговорювали варіанти, як задовольнити занепокоєння США.
У червні лідери G7 погодилися використати доходи від російських активів на суму близько 300 мільярдів доларів, заморожених після вторгнення Москви в Україну у 2022 році, для підтримки кредиту на суму 50 мільярдів доларів, щоб допомогти Україні та надати їй впевненість у зовнішньому фінансуванні після цього року.
План не передбачає конфіскації активів, щоб уникнути прецеденту, який, на думку Європейського Союзу, може дестабілізувати світову фінансову систему. Але деталі кредиту виявилися складнішими для досягнення, ніж передбачалося спочатку.
За словами представника Мінфіну, США хочуть отримати гарантії того, що активи залишаться замороженими на тривалий період – принаймні до укладення мирного договору, який покладе край війні, збереже суверенітет України і передбачатиме відшкодування Росією збитків, завданих Україні війною.
Це дещо суперечить режиму санкцій ЄС проти Росії, який має поновлюватися кожні шість місяців, що залишає відкритою можливість розблокування активів, щодо яких застосовуються обмеження.
Після доповіді Кулеби Зеленський заявив про підтвердження від Китаю, що він не постачатиме зброї РФ
Після доповіді міністра закордонних справ Дмитра Кулеби щодо результатів його візиту до Китаю президент України Володимир Зеленський заявив про підтвердження від Пекіна, що він не постачатиме зброї РФ.
«І це добре. Є чіткий сигнал, що Китай підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. А також було підтверджено й те, що мені говорив лідер Китаю Сі Цзіньпін, – що Китай не постачатиме зброї Росії. На детальну доповідь міністра я очікую після повернення в Україну», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський зауважив, що візит до Китаю українського посадовця на такому рівні стався «уперше за багато років».
Міністерства закордонних справ України і Китаю повідомили, що 23-25 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснить візит до Китаю на запрошення міністра закордонних справ КНР Ван Ї.
Цього місяця лідери НАТО у спільній декларації заявили, що Китай є «вирішальним чинником» війни Росії проти України, оскільки «безмежне» партнерство Пекіна й Москви і його «широкомасштабна підтримка оборонно-промислової бази Росії» дозволяють Москві вести війну.
За даними західних ЗМІ, за час війни в Україні Китай став для Росії основним постачальником товарів, необхідних для різних озброєнь, у тому числі ракет. Наприклад, Financial Times писала, що в 2023 році 90% чипів, імпортованих Росією, надходили з Китаю і використовувалися у виробництві ракет, танків і літаків. В останньому кварталі минулого року також із Китаю було імпортовано 70% верстатів, які, ймовірно, використовувалися у виробництві балістичних ракет.
Влада Китаю заявляє, що не надає зброю жодній зі сторін російсько-українського конфлікту, який називає «українською кризою». Пекін критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
Лубінець каже, що звернувся в ООН щодо руйнування РФ «Херсонеса Таврійського»
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся в Організацію обʼєднаних націй стосовно руйнування Росією заповідника «Херсонес Таврійський» у окупованому РФ Севастополі. Про це він написав у телеграмі 24 липня.
Лубінець зазначив, що «Стародавнє місто Херсонес Таврійський» і його «Хора» внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО – це унікальна історико-археологічна пам’ятка Криму.
«Росіяни повністю знищили автентичну пам’ятку світового значення «Херсонес Таврійський». Там вони розпочали незаконні будівельні роботи на руїнах Херсонесу, фактично збудувавши нове істо – так званий історично-археологічний парк», – йдеться у дописі.
Лубінець додав, що багато археологічних знахідок фактично викрадені РФ та вивезені до російських музеїв.
Будівельні роботи на руїнах заповідника «Херсонес Таврійський» тривають практично від початку окупації півострова. У 2015-2016 роках забудовники загородили оглядовими майданчиками археологічні залишки, що були на поверхні: башти, стіни і колони. На місці давньої цитаделі поставили античний відкритий театр, що дало близько тонни навантаження на автентичні споруди.
У серпні 2021 року правоохоронні органи Автономної республіки Крим та Севастополя розслідували у 23 кримінальних справах понад 100 фактів знищення, руйнування чи псування пам’яток історії чи культури, незаконних археологічних робіт і вивезення культурних цінностей з півострова.
70,5% українців використовують у побуті українську мову – дані опитування
70,5% опитаних українців розмовляють вдома лише або переважно українською мовою. У 2015 році таких було 50%, а у 2006 році – 46%. Такі дані опитування, проведеного у червні київським Центром Разумкова.
Водночас розмовляють вдома лише або переважно російською 11% опитаних, у 2015 році таких було 24%, а у 2006 році 38%. Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18% (у 2015 році – 25%, у 2006 році – 15%).
Також зросла кількість українців, які спілкуються за межами дому (наприклад, на роботі, навчанні) лише або переважно українською – 72% опитаних, рік тому таких було 65%, а у 2015 році – 46%. Лише або переважно російською сьогодні спілкуються 8% опитаних, у 2015 році таких було 24%.
За результатами опитування, українську мову рідною назвали 78%, у 2017 році таких було 68%, у 2015 – 60%, а у 2006 – 52%. Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, у 2006 році таких було 31%, а у 2015 – 15%.
Лише 2% опитаних сказали, що погано розуміють українську мову і для них є проблемою спілкуватися нею. 69,5% респондентів, оцінюючи свій рівень володіння українською мовою, відповіли, що вільно нею володіють.
Опитування проводилося Центром Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року серед 2026 респондентів. Опитування методом face-to-face лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Через атаку з російського дрона поранена жителька Херсонщини – ОВА
Російська армія атакувала з безпілотника село на Херсонщині, повідомила обласна військова адміністрація 24 липня.
«Через скид вибухівки з дрону постраждала 63-річна жителька села Ромашкове Білозерської громади», – йдеться в повідомленні.
За даними обласної влади, в жінки вибухова та черепно-мозкова травми, а також уламкове поранення ніг. Її госпіталізували.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
«Готуємо новини» – Зеленський про забезпечення українських військових
Президент України Володимир Зеленський анонсує новини щодо забезпечення українських військових цього місяця.
«Сьогодні ж було кілька доповідей, які додають більш ясного розуміння і завдань, і потреб. Була доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка – про те, чого очікувати найближчим часом і якими можливостями обов’язково Україні треба скористатись. Також детально поговорили з міністром оборони України Рустемом Умєровим щодо забезпечення наших військових завдань на цей місяць. Готуємо новини», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський також розповів, що заслухав сьогодні доповіді щодо роботи ППО – закінчення тренування українських воїнів та розгортання Patriot в Україні.
Президент не уточнив, щодо якого забезпечення очікуються новини. Однак Україна очікує на прибуття західних винищувачів F-16. Західні партнери обіцяли, що літаки прибудуть вже цього літа.
Нідерланди та Данія 10 липня спільно зі США інформували, що перебувають у «процесі передачі» Україні американських винищувачів F-16. Повідомлялось, що українські військові розпочнуть літати на F-16 вже цього літа, але додаткові подробиці через міркування оперативної безпеки не надавались.
Розстріл поліцейських на Вінниччині: судитимуть двох військових, які допомагали підозрюваним – ДБР
Працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування стосовно двох військових, які допомагали переховуватись підозрюваним у розстрілі поліцейських на Вінниччині, йдеться у повідомленні пресслужби ДБР 24 травня.
Правоохоронці нагадали, що 20 квітня 2024 року підозрювані вирішили втекти за кордон та звернулись за допомогою до двох знайомих військовослужбовців.
«Не зважаючи на те, що всій країні було відомо, що батько та син розшукуються за вбивство правоохоронця, фігуранти відгукнулись та вирішили допомогти втікачам. Зокрема, один з них передав авто для втечі за кордон, а інший – поїхав забрати закордонні паспорти та мобільний телефон, які надалі передав нападникам», – вказано у повідомленні.
У ДБР зазначили, що затримали 24 квітня 2024 року одного з військовослужбовців, який сприяв втечі підозрюваних та самовільно залишив військову частину.
Він обвинувачується у самовільному залишення місця служби. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Інший військовий обвинувачується у приховуванні злочину. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.
20 квітня у Гайсинському районі Вінницької області працівники поліції зупинили для перевірки автомобіль, у якому перебували двоє чоловіків. Вони відкрили вогонь по поліцейських. Від отриманих поранень загинув 20-річний правоохоронець Максим Зарецький, його напарник був поранений.
21 квітня двоє чоловіків, підозрюваних у нападі, були затримані на Одещині. Як заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в цей же день, на момент сутички з поліцейськими вони перевозили в автомобілі гранати.
Державне бюро розслідувань повідомляло, що нападники самовільно залишили військову частину в Одеській області. Працівники ДБР повідомили затриманим про підозру у дезертирстві зі зброєю, здійснену в умовах воєнного стану (частина 4 статті 408 КК України).
ОГП: число жертв російського ракетного удару по Лозовій зросло
Кількість жертв ракетного удару РФ по Лозовій зросла до трьох, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
«На жаль, двох людей, чиї пошуки тривали на території підприємства у Лозовій, знайшли мертвими», – йдеться у повідомленні.
Раніше місцева влада повідомляла, що через російський удар по інфраструктурному об’єкту у Лозовій на Харківщині загинула людина, ще четверо постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
ДТЕК: в енергосистемі зменшився дефіцит – завтра графіки діятимуть лише 6 годин на добу
В українській енергосистемі відчутно зменшився дефіцит. У звʼязку з цим 25 липня в усіх областях будуть зменшені години застосування графіків відключень, повідомляє компанія ДТЕК.
«За вказівкою «Укренерго» графіки відключень завтра застосовуватимуться з 16:00 до 22:00», – наголосили енергетики.
Також в «Укренерго» повідомили, що сьогодні до 20:00 подовжене скасування обмежень у Львівській, Рівненській, Волинській, Херсонській, Закарпатській, Івано-Франківській, Вінницькій (частково), Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій (частково), Миколаївській, Одеській областях.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла, головна причина їх застосування – наслідки ракетних та дронових ударів РФ по українських електростанціях. За даними «Укренерго», втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку.