На Сумщині проводиться обов’язкова евакуація з 23 населених пунктів – ОВА
На Сумщині проводиться обов’язкова евакуація з населених пунктів 5 громад Сумського району, повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх.
«Щойно підписав розпорядження про обов’язкову евакуацію з 23 населених пунктів 5 громад Сумського району. В дію вступає (розпорядження) з моменту підписання, задачі поставлені. Сили і засоби евакуаційні підготовлені», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, приблизно йдеться про евакуацію 6000 людей, серед них – 425 дітей.
Володимир Артюх зазначив, що ситуація на Сумщині є досить напруженою, більше доби тривала повітряна тривога.
«Дуже багато вибухів, які чують сьогодні жителі Сум та області – це робота нашої протиповітряної оборони, ефективна. Такого прикриття ще не було на Сумщині», – додав голова Сумської ОВА.
Читайте також: Українські військові збили над Сумщиною російський гелікоптер – ОВА
6 серпня російська місцева влада заявила про спробу прориву кордону в Суджанському і Кореневському районах Курської області РФ. Міноборони РФ звинуватило українських військових в атаці російських позицій у Курській області РФ. Українська сторона на ці заяви не реагувала.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, російська авіація сьогодні, 7 серпня, збільшила активність біля прикордонних районів Сумської області – станом на 16:00 противник вже скинув близько 30 керованих авіабомб, завдаючи ударів, зокрема, по районах Біловодів, Кияниці, Журавки та низці інших населених пунктів.
Також, за даними штабу, від обстрілів з території РФ продовжують потерпати прикордонні населені пункти на півночі України – Бачівськ, Товстодубове, Кучерівка, Нова Гута, Ромашкове і Покровка.
У Вищій раді правосуддя рекомендують звільнити суддю Арестову, у якої «Схеми» знайшли паспорт РФ
Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рекомендувала звільнити суддю Донецького окружного адміністративного суду Людмилу Арестову, у якої журналісти «Схем» (Радіо Свобода) виявили російське громадянство. Підставою розгляду цього питання стала дисциплінарна скарга на суддю Арестову, яку після виходу розслідування «Схем» подала громадська організація «Всеукраїнське обʼєднання «Автомайдан». Під час заслуховування справи був взятий до уваги лист Служби безпеки України від 21 липня 2023 року, надісланий на адресу ВРП, в якому спецслужба підтвердила набуття Людмилою Арестовою російського громадянства.
«Третя дисциплінарна палата вирішила притягнути суддю Донецького окружного адміністративного суду Арестову Людмилу Валеріївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення судді з посади», – повідомила секретар палати Інна Плахтій на засіданні 7 серпня.
Згідно з законом «Про Вищу раду правосуддя», Арестова має право оскаржити рішення дисциплінарної палати до Вищої ради правосуддя, яка згодом усім складом має ухвалити остаточне рішення у справі.
У липні 2023 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що суддя Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ. Витяг вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого «договору про прийняття Криму до складу Росії» у 2014 році, згідно з яким громадяни України й особи без громадянства, які на той момент постійно проживали на півострові, визнавалися громадянами РФ.
ЄС вже надав Україні допомоги на понад 100 млрд євро – президентка Єврокомісії
Європейський союз вже надав Україні допомоги на 108 млрд євро, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«ЄС підтримує Україну з першого дня російської агресії. Разом з нашими державами-членами ми надали підтримку у розмірі майже 108 мільярдів євро. Україна переможе у цій війні на виживання», – написала вона у соцмережі Х.
Урсула фон дер Ляєн знову повторила популярне серед західних партнерів запевнення, що ЄС буде з Україною стільки, скільки буде потрібно.
У травні Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років. Цей крок дозволив розпочати регулярні виплати в рамках Фонду для України на 50 мільярдів євро.
Російська агресія проти Грузії, а згодом України, є лише епізодом багаторічної імперської політики Москви, лише спільними зусиллями міжнародної спільноти можна зарадити агресивній політиці РФ. Про це йдеться у заяві українського Міністерства закордонних справ у зв’язку з річницею початку збройної агресії РФ проти Грузії.
«Російський імперіалізм на Південному Кавказі, у Центральній Азії та в Європі залишається незмінним протягом століть і полягає у глибоко вкоріненому шовінізмі та зневазі до інших народів, міжнародного права, міжнародно визнаних кордонів, прагненні відновити імперське домінування. Російська агресія проти Грузії, а згодом України, є лише епізодом цієї багаторічної імперської політики Москви, якій не місце у ХХІ столітті», – йдеться у заяві.
У МЗС переконані, що що лише спільними зусиллями міжнародної спільноти можна зарадити агресивній політиці РФ, змусити її залишити тимчасово окуповані території Грузії та України, притягнути російських злочинців до відповідальності.
Дипломати наголошують, що Україна підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність Грузії в її міжнародно визнаних кордонах та рішуче засуджує загарбницьку політику Кремля.
Росія має вивести свої війська з суверенної території Грузії відповідно до угоди про припинення вогню від 2008 року та скасувати визнання грузинських регіонів Абхазії та Південної Осетії так званими «незалежними державами», додають у МЗС.
У серпні 2008 року, почалася війна між Росією і Грузією. Провину за початок воєнних дій кожна зі сторін перекладає на противника. П’ятиденна війна забрала сотні життів і позбавила домівок тисячі людей. Цю війну назвали першою європейською війною 21-го століття.
Після війни у 2008 році Росія визнала «незалежність» сепаратистських регіонів Грузії Абхазії і Південної Осетії. В обох регіонах є російські війська та бази. Крім Росії, рішення Сухумі й Цхінвалі про незалежність визнали також Нікарагуа, Венесуела і Науру. Тбілісі й країни Заходу вважають ці території окупованими регіонами Грузії.
ОГП: у Києві затримали одесита, якого підозрюють у підпалі авто військового
Київська міська прокуратура повідомила про підозру одеситу у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України за підпал військового автомобіля у столиці. Про це повідомила пресслужба Офісу головного прокурора 7 серпня.
За даними слідства, підозрюваний через телеграм познайомився з невідомою особою, яка запропонувала йому гроші за підпал автомобілів, що належать військовим ЗСУ або мають символіку збройних формувань.
«Підозрюваний вирішив шукати автомобілі для підпалу не в Одесі, а в Києві. 29 липня 2024 року він приїхав до столиці та орендував подобово квартиру у Дарницькому районі. Він придбав легкозаймисту речовину, одягнув темний одяг та о 3 годині ночі пішов у двір сусіднього будинку… Підозрюваний підпалив машину та зняв це на відео, яке потім надіслав замовнику», – йдеться у повідомленні.
В ході розслідування правоохоронці опрацювали камери у будинках навколо місця події та встановили особу підозрюваного, якого затримали в Одесі – йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, кажуть правоохоронці.
Зазначено, що перевіряється причетність підозрюваного до підпалу ще шести автомобілів у Дніпрі та Одесі.
Раніше начальник карного розшуку Національної поліції Вадим Дзюбинський розповів в ефірі телемарафону, що українські правоохоронні органи розкрили 59 фактів підпалів автомобілів військовослужбовців і викрили 68 осіб, підозрюваних у скоєнні цих злочинів. За його словами, найбільше підпалів авто зафіксовано у Києві, Одесі, Дніпрі і Харкові.
Напередодні голова ОВА Олег Синєгубов розповів, що у Харкові та області зафіксовано близько 40 випадків підпалів авто військових. За його словами, поліція встановила особи всіх паліїв – це переважно молодь віком від 12 до 18 років.
У червні Національна поліція повідомляла, що російські спецслужби з метою дестабілізації ситуації в Україні заохочували неповнолітніх за гроші палити автомобілі військовослужбовців ЗСУ.
Воїни СБУ підбили російський вертоліт Мі-28 з допомогою FPV-дрона – джерела
Воїни центру спецоперацій «А» Служби безпеки України 6 серпня підбили російський вертоліт Мі-28 з допомогою FPV-дрона. Про це Радіо Свобода повідомили джерела в правоохоронних органах.
За їхніми даними, вертоліт вразили над Курською областю РФ, дрон влучив в задній гвинт російської машини.
Раніше про збиття Мі-28 дроном повідомляли телеграм-канали.
6 серпня російська місцева влада заявила про спробу прориву кордону в Суджанському і Кореневському районах Курської області РФ. Міноборони РФ звинуватило українських військових в атаці російських позицій у Курській області РФ.
Українська сторона на ці заяви не реагувала.
Наразі бійці Центру спеціальних операцій «А», відомого як «Альфа», використовують свої навички для захисту країни, зокрема, виконують завдання малими групами на всіх напрямках бойових дій.
«Азовець» Іщенко помер не своєю смертю у російському полоні – Паламар
Полонений росіянами військовослужбовець полку «Азов» Олександр Іщенко помер у російському Ростові-на-Дону не своєю смертю, повідомив 7 серпня заступник командира бригади «Азов» Святослав Паламар.
Зі згоди дружини, Паламар опублікував результати судово-медичної експертизи й довідку про причину смерті загиблого, зроблені в Україні. У документах йдеться, що Іщенко мав множинні переломи ребер і закриту травму грудної клітини, унаслідок ударів тупим предметом.
«Це не просто ще одне цинічне порушення росіянами Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Це удар по людській честі й гідності, по міжнародному праву, по тим принципам та цінностям, які ми відстоюємо на фронті», – написав Паламар.
31 липня уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що 55-річний Олександр Іщенко помер 9 днів тому. Проте українську сторону ніхто про це офіційно не сповістив. Також не було офіційного повідомлення про причину смерті громадянина України.
Лубінець додав, що звернувся до російської уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової із терміновим листом, «аби вона розібралася у трагічній смерті військовополоненого» і повідомила про обставини і причину смерті Іщенка. А також звернувся до Міжнародного комітету Червоного хреста та ООН, щоб ці організації зафіксували факт загибелі військовополоненого і звернули увагу на умови утримання українських полонених захисників.
У пресслужбі Москалькової не відповіли на запит.
Раніше російські медіа повідомили про смерть українського полоненого Олександра Іщенка, який служив у бригаді «Азов». За повідомленнями, про це заявив адвокат під час засідання Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону. За даними російських медіа, йдеться про справу, в якій російська влада переслідує 23 українських полонених. Серед них дев’ять жінок, більшість із них – кухарки, які готували їжу для військовослужбовців «Азова».
Російська правозахисна організація «Меморіал» визнала обвинувачених у цій справі політв’язнями. На думку правозахисників, рішення Верховного суду Росії про визнання полку «Азов» (наразі – бригада «Азов») терористичною організацією неправомірне, а отже, неправомірні та звинувачення щодо «терористичних» статей на підставі причетності до цього підрозділу. Більше того, рішення було ухвалене лише 2 серпня 2022 року, вже після затримання полонених, йдеться у публікації правозахисного проєкту.
Розвідка Британії: удар ЗСУ по підводному човну у Криму обмежить РФ у розміщенні морських сил
Удар Збройних сил України по підводному човну «Ростов-на-Дону» в окупованому Росією у Севастополі підкреслює зростаючі ризики для російських сил у Криму і, швидше за все, змусить Росію переглянути будь-які плани щодо передислокації морських сил на півострів. Про це йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії з посиланням на дані розвідки 7 серпня.
«Всупереч деяким повідомленням, підводний човен, найімовірніше, не був повністю відремонтований після попередньої атаки на Крим у вересні 2023 року. Ця остання атака майже напевно є останньою главою для підводного човна, оскільки економічно вигідніше побудувати новий підводний човен, ніж відновити і відремонтувати його», – вказано у дописі.
Британська розвідка припускає, що атака відбулася в поєднанні з серією ударів безпілотників, і, найімовірніше, використовувався американський оперативно-тактичний ракетний комплекс (ATACMS).
У ніч на 2 серпня підконтрольна Росії влада Севастополя заявляла про роботу ППО і падіння осколків ракети на кількох вулицях міста. Проте, зазначав кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, вночі лунав потужний вибух, не схожий на знищення БПЛА, а характерний для наземного вибуху.
Генштаб Збройних сил України пізніше заявив про успішне ураження і затоплення підводного човна Чорноморського флоту РФ «Ростов-на-Дону», а також про удар по російському ЗРК С-400 у Криму, що призвів до пошкодження чотирьох пускових установок ЗРК «Тріумф».
Москва про втрати своєї військової техніки не повідомляла.
Зеленський підписав закони щодо продовження воєнного стану і мобілізації до 4 листопада
Президент України Володимир Зеленський підписав закони щодо продовження терміну дії воєнного стану та продовження строку проведення загальної мобілізації ще на 90 днів – до 9 листопада. Про це свідчать картки законопроєктів 3891-ІХ і 3892-ІХ, розміщені на сайті Верховної Ради.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Україна продовжує воєнний стан і мобілізацію дванадцятий раз поспіль.
23 липня президент України Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді продовжити терміни дії воєнного стану і загальної мобілізації.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно було зробити до 16 липня включно.
Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Нічна атака «Шахедів»: на Київщині поранено людину – КМВА
На Київщині внаслідок падіння уламків збитих БПЛА одна людина зазнала осколкового поранення ноги. В двох громадах області зафіксовані пошкодження 22 приватних будинків та господарської споруди, повідомив 7 серпня начальник обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
«В будинках пошкоджені покрівлі дахів, вибиті вікна та двері, посічені фасади. На прибудинкових територіях також пошкоджені паркани. Постраждалим буде надана вся необхідна допомога», – йдеться у дописі.
Кравченко зазначив, що тривога на Київщині тривала всю ніч – більше 8 годин.
Раніше Київська обласна військова адміністрація, повідомила про рух ударних дронів і роботу сил протиповітряної оборони.
У Повітряних силах розповіли, що у ніч на 7 серпня російські військові атакували України 30-ма ударними БПЛА типу Shahed. Сили ППО збили усі безпілотники у Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській, Херсонській, Харківській та Черкаській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Армія РФ обстріляла центр Херсона, поранена жінка – прокуратура
Вночі збройні сили РФ вдарили по центральній частині Херсона. Унаслідок влучання у багатоповерхівку постраждала жінка, повідомила Херсонська окружна прокуратура 7 серпня.
За даними правоохоронців, також пошкоджено приватні та щонайменше три багатоповерхові житлові будинки, будівлі вищого навчального закладу, благодійного фонду, інші об’єкти цивільної інфраструктури.
За попередніми даними, для удару по місту війська РФ застосували РСЗВ.
Місцева влада прифронтових областей регулярно повідомляє про російські атаки БПЛА цивільних у транспорті чи на вулиці. Внаслідок таких атак зазнають поранень або гинуть люди. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Тімоті Снайдер: «Перемога над Росією у війні – це найкраще, що ми можемо зробити для Росії»
Якщо виходити з історичного досвіду, то зазвичай війни виграють ті, хто має більшу економіку. У випадку російсько-української війни, врешті-решт здобути перемогу може саме Україна, якщо її економіку підтримають такі гравці як США, Канада, більшість ЄС, а також азійські демократії на кшталт Японії та Південної Кореї, вважає американський історик і письменник Тімоті Снайдер.
В ексклюзивному інтерв'ю для Радіо Свобода він поділився думками про те, що зазвичай ігнорують політики, коли ухвалюють рішення про підтримку України, чому ризики у випадку поразки Росії перебільшені, та як на успіх України можуть вплинути проблеми із мобілізацією.
– В одній зі своїх лекцій Ви сказали, що історія не повторюється, всупереч поширеній думці. Чи дає це привід для оптимізму українцям, які вважають, що український народ наступав на ті самі граблі у відносинах з Росією? Чи будуть цього разу враховані помилки минулого?
– Якби історія повторювалася, ніхто з нас не був би вільним. Якщо історія повторюється, то вона буде схожа на пісню по радіо, яку ми щойно прослухали і не можемо змінити. Але вона не схожа на пісню по радіо. Ви можете використовувати історію, щоб побачити закономірності. Ви можете використовувати історію, щоб вчитися. Ви можете використовувати історію навіть для того, щоб іноді передбачати речі. Але всередині історії завжди є люди, які думають про момент, в якому вони існують, і тоді роблять непередбачувані речі. Це перший пункт.
Другий момент. Історія України дуже довга, і в історії України відбувалося багато цікавих речей. Епізод з Росією – це насправді невелика частина історії України. Чим більше я дізнаюся про історію України, тим більше історія України насправді спонукає мене думати про різні людські можливості. Не те, щоб це робило вас оптимістами. Але це змушує нас усвідомити, як багато відкритих можливостей існує.
– Для українців у цій війні на кону стоїть питання збереження української держави. А чи реальний справді сценарій, що українці можуть втратити державність? І чи може Захід це допустити? З точки зору того, як працює історія, цей варіант імовірний, чи не так?
– Розумієте, все можливо. З історичної точки зору, про війну можна сказати, що сторона з більшою економікою зазвичай перемагає. Це одна річ. І Україна має бути тією стороною, яка має більшу економіку, тому що її мають підтримувати Сполучені Штати, Канада, більшість європейських країн, певною мірою Південна Корея, Японія. Якщо ці країни трохи мобілізують свої економіки, то Україна врешті-решт виграє війну. Це одна з історичних закономірностей.
Інша історична закономірність полягає в тому, що війни ведуться на території, а не в головах людей. Росіянам досить добре вдалося проникнути у свідомість людей на Заході і відволікти нас від базових територіальних реалій. Україна може перемогти, якщо контролюватиме північне узбережжя Чорного моря. Україна може перемогти, якщо зможе зробити так, щоб Росії було надто дорого продовжувати війну.
У ГУР заявили про спецоперацію на Тендрівській косі у Чорному морі
Українські розвідники вночі здійснили висадку на острові Тендрівська коса у північній частині Чорного моря та знищили там російську техніку, повідомили 7 серпня в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони.
За даними ГУР, знищено МТ-ЛБ, комплекс РЕБ, а також зруйновано фортифікаційні укріплення військ РФ.
«Під час бою російські загарбники зазнали втрат серед особового складу – точна кількість уточнюється. Це не перший успішний активний захід спецпризначенців ГУР на окупованій росіянами Тендрівській косі», – йдеться у повідомленні.
У російському Мінооборони не коментували цю інформацію.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити повідомлення української розвідки.
Тендрівська коса – це вузький острів завдовжки близько 65 км та завширшки до 1,8 км. Коса розташована у північній частині Чорного моря, неподалік українського Криму.
ЗСУ збили усі 30 БПЛА, що атакували Україну – Повітряні сили
У ніч на 7 серпня російські військові атакували України 30-ма ударними БПЛА типу Shahed із районів Приморсько-Ахтарськ, Єйськ – РФ, повідомив командувач Повітряних мил генерал-лейтенант Микола Олещук.
«В результаті протиповітряного бою усі ворожі БПЛА збито у Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській, Херсонській, Харківській та Черкаській областях», – йдеться у повідомленні.
Раніше очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім, повідомив, що вночі силами та засобами ППО в області знищено 14 БПЛА типу Shahed 131/136. Внаслідок падіння уламків виникло дві пожежі сухої трави, які були оперативно ліквідовані.
На Хмельниччині сили ППО в межах області знешкодили чотири «Шахеди». Через падіння уламків пошкоджено резервуари для зберігання та приміщення цеху одного з виробничих підприємств області. Постраждалих немає, повідомив начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб повідомляє про 136 бойових зіткнень за минулу добу, про наступ на Сумщині не йдеться
Протягом минулої доби зафіксовано 136 бойових зіткнень. Найгарячіша ситуація залишається на Покровському напрямку, йдеться у зведенні Генерального штабу Збройних сил України 7 серпня.
«На Покровському напрямку наші захисники відбили 42 ворожі штурмові дії в районах населених пунктів Воздвиженка, Новоолександрівка, Желанне, Калинове, Олександрівка, Веселе, Іванівка, Калинівка, Скучне, Яснобродівка, Карлівка, Пантелеймонівка, Новожеланне та Межове.Найбільша концентрація атак була поблизу Іванівки та Желанного», – кажуть у ЗСУ.
У штабі зазначили, що «на кордоні з Чернігівською та Сумською областями противник зберігає військову присутність, здійснює мінометні та артилерійські обстріли населених пунктів з території рф, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону України».
«На Сіверському напрямку відбулося 21 бойове зіткнення. Українські захисники відбивали штурмові дії російських загарбників поблизу Білогорівки, Верхньокам’янського, Івано-Дар’ївки, Виїмки, Переїзного та Спірного. На Торецькому напрямку росіяни атакували 18 разів неподалік Північного, Торецька та Нью-Йорка», – вказано у повідомленні.
На Краматорському напрямку, повідомили військові, точилося 10 боїв, зокрема, в районах Часового Яру та Іванівського. На Лиманському напрямку війська РФ атакували 19 разів неподалік Макіївки, Невського, Тернів, Торського та Серебрянського лісу.
«На Харківському напрямку точилося дев’ять боїв. Сили оборони відбивали штурмові дії противника поблизу Липців, Тихого та Вовчанська. На Куп’янському напрямку відбулося шість бойових зіткнень, зокрема, біля Синьківки, Колісниківки, Глушківки та Новоосинового», – зазначено у зведенні.
Також у Генштабі повідомили про бої на Лиманському, Курахіаскому, Времівському і Придніпровському напрямках.
Напередодні Москва заявила, що сили РФ «відбивають атаки і завдають вогневого ураження противнику в районі державного кордону і резервів на території Сумської області», а російська авіація завдала ударів по нібито «зосередженням живої сили та техніки ЗСУ» в районах низки українських населених пунктів на Сумщині.
6 серпня російська місцева влада заявила про спробу прориву кордону в Суджанському і Кореневському районах Курської області РФ. Міноборони РФ звинуватило українських військових в атаці російських позицій у Курській області РФ.
Після того, як російські сили у травні розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону, очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов припускав, що Росія може розпочати наступ на Сумщині.
Кім: на Миколаївщині сили ППО збили 14 БПЛА, унаслідок падіння уламків постраждалих немає
У ніч на 7 серпня силами та засобами протиповітряної оборони на Миколаївщині знищено чотирнадцять БПЛА типу Shahed 131/136, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Внаслідок бойової роботи та падіння уламків виникло дві пожежі сухої трави на відкритих територіях у Миколаївському та Баштанському районах, які були оперативно ліквідовані вогнеборцями. Постраждалих немає», – зазначили в ОВА.
Раніше Київська обласна військова адміністрація, повідомила про рух ударних дронів і роботу сил протиповітряної оборони. Вночі Повітряні сили України попередили про рух ударних БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За добу війни Росія втратила понад 1200 солдатів – Генштаб ЗСУ
Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 586 370 своїх військових, зокрема 1230 – за останню добу. Про це 7 серпня повідомляє український Генштаб.
Штаб навів оновлені дані про втрати російської техніки:
- 8 429 танків (+8 за попередню добу)
- 16 323 бойові броньовані машин (+29)
- 16 451 артилерійську систему (+67)
- 1 138 реактивних систем залпового вогню
- 910 засобів протиповітряної оборони
- 365 літаків
- 326 гелікоптерів
- 13 212 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+54)
- 2 421 крилату ракету (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 22 226 автомобілів і автоцистерн (+78)
- 2 759 одиниць спеціальної техніки (+21)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 24 липня в інтерв’ю британському виданню The Guardian заявив, що втрати Росії у війні проти України є втричі більшими, ніж українські, а на окремих напрямках «навіть ще вищі».
Також 31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку вторгнення, ймовірно, досягла 500 тисяч. У розвідці Британії повідомляли, що Росія, ймовірно, втратила (вбитими і пораненими) понад 70 000 солдатів за червень і травень.
У ISW проаналізували повідомлення з Росії щодо спроб прориву кордону у Курській області
У Міноборони Росії стверджують, що під час рейдів у Курській області російські війська знищили 16 українських бронемашин і що російські війська завдали ударів у відповідь у Сумській області, хоча більшість пошкоджень, показаних на кадрах російськими блогерами, здається є результатом звичайних обстрілів і не вказують на те, що в цьому районі була наземна операція. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Зазначається, що Міністерство оборони РФ і Федеральна служба безпеки (ФСБ) 6 серпня заявили, що російські прикордонники та співробітники ФСБ відбили кілька рейдів з боку України, яка задіяла танки та бронетехніку приблизно в один батальйон поблизу Миколаєво-Даріно та Олешні Курської області.
«Геолокаційні кадри, опубліковані 6 серпня, показують пошкоджену та покинуту бронетехніку приблизно за сім кілометрів на північ від міжнародного кордону на захід від Любимівки Курської області; Російські джерела стверджували, що на кадрах зображені українські машини, але ISW не може підтвердити, чи є ця бронетехніка російською, українською чи обох»,– пишуть аналітики.
Виконувач обов’язків губернатора Курської області Олексій Смирнов і кілька російських мілблогерів попередили, що в прикордонних районах Суджанського і Кореневського районів Курської області тривають бої, всупереч повідомленням російського МО і ФСБ, додали в ISW.
6 серпня російська місцева влада заявила про спробу прориву кордону в Суджанському і Кореневському районах Курської області РФ. Міноборони РФ звинуватило українських військових в атаці російських позицій у Курській області РФ.
Українська сторона на ці заяви не реагувала.
Генштаб: на фронті за добу було 107 бойових зіткнень
На фронті від початку доби 6 серпня відбулося 107 бойових зіткнень, найбільш активно російські війська наступають на Покровському напрямку, повідомив у вечірньому зведенні станом на 22:00 Генштаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку, від початку цієї доби, точився 31 бій неподалік населених пунктів, зокрема, Олександрівка, Воздвиженка, Новоолександрівка, Калинове, Веселе, Іванівка, Желанне, Комишівка, Скучне, Яснобродівка і Карлівка. Сили оборони відбили 25 атак, шість – ще продовжуються», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бої також відбувалися і тривають на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Курахівському, Времівському, Придніпровському напрямках.
«Російські загарбники завдали по території України два удари трьома ракетами і 53 авіаудари, скинувши 67 КАБів. Крім цього, залучили для ураження 557 дронів-камікадзе і здійснили понад 3400 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – повідомили у командуванні.
Раніше президент Володимир Зеленський розповів, що війська РФ після невдалого наступу на Харків зосередили найбільшу кількість техніки і особового складу на Покровському напрямку.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 серпня заявив, що війська РФ продовжують зосереджувати зусилля на Покровському напрямку, де кидають у бій свої найдосвідченіші штурмові підрозділи. За його словами, сили РФ намагаються прорвати оборону ЗСУ на напрямку Желанне, Новогродівка, Покровськ.