Нічна атака РФ: 24 дрони збили сили ППО, три полетіли в Росію та Білорусь – командування
Протягом ночі російські війська випустили по Україні 52 ударних безпілотники, повідомляє командування Повітряних сил вранці в суботу.
За повідомленням, армія РФ загалом застосувала балістичну ракету «Іскандер-М» з території Воронезької області, 52 безпілотники Shahed-131/136 з Курської області Росії, а також чотири зенітних керовані ракети С-300 із окупованої Донеччини.
У відбитті атаки брали участь авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони.
«В результаті протиповітряного бою збито 24 ударних БпЛА «Shahed-131/136», 25 – локаційно втрачені (упали самостійно). Два безпілотники полетіли в напрямку Росії, ще один – у республіку Білорусь», – йдеться в зведенні.
Повітряні сили уточнюють, що протиповітряна оборона працювала у Київській, Полтавській, Черкаській, Дніпропетровській, Чернігівській, Кіровоградській, Миколаївській та Сумській областях.
Білоруське командування не повідомляло про ударні дрони в своєму повітряному просторі. Міноборони РФ вранці 31 серпня заявило про «знищення чотирьох українських безпілотних літальних апарати».
Київська міська військова адміністрація повідомила раніше, що російські війська атакували столицю протягом всієї ночі. У столиці не зафіксували руйнувань і постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Я довіряю своєму уряду»: спікерка парламенту Чехії про закупівлю боєприпасів для України
Спікерка палати депутатів чеського парламенту Маркета Пекарова Адамова не сумнівається в доброчесності людей в уряді, які координують закупівлю снарядів для України в межах ініціативи президента Чехії Петра Павела.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, цю заяву спікерка зробила на тлі повідомлень про те, що через імовірно неефективну координацію з боку чеського Міноборони або відсутність ретельної перевірки з боку донора ініціативи – Німеччини – у межах ініціативи закупили на 20 тисяч менше снарядів для України, ніж очікувалося, через нібито завищені ціни.
«Чеська ініціатива допомогла українцям пройти через дуже складні часи, і це дуже корисна ініціатива для українців. Звичайно, я розумію, що (закупівля снарядів – ред.) має бути якомога прозорішою, але водночас це дуже делікатна справа. Усі деталі ми, напевно, дізнаємося в майбутньому. Я впевнена, що наш уряд і люди, які дотичні до цього, знають про всі складнощі, які можуть виникнути з цією ініціативою. Щодо мене, то я довіряю нашому уряду, я довіряю людям, які за це відповідальні. І я знаю, що вони докладають усіх зусиль», – сказала Пекарова Адамова в коментарі Радіо Свобода.
У лютому 2024 року президент Чехії Петр Павел оголосив, що Чехія збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Згодом він анонсував, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. У травні Павел повідомив, що в ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
У червні міністерка оборони Яна Чернохова повідомила, що мета – доставити в Україну 500 тисяч боєприпасів цього року. Але в серпні чеський сенатор Лукаш Вагенкнехт на засіданні Комітету Сенату з нагляду за державними коштами заявив, що в межах ініціативи ціни на боєприпаси були завищені на 20%, і через це було закуплено приблизно на 20 тисяч снарядів менше.
У міноборони Чехії це заперечили, заявивши, що інформація сенатора вирвана з контексту, а повне пояснення у відомстві погодилися непублічно, щоб не допомагати «російським шпигунам».
Там також зазначили, що Чехія лише координує процес і пропонує донорам (у цьому випадку – Німеччині) цінові пропозиції.
«Якби вони запідозрили завищення тарифів або будь-які сумнівні процедури, вони, безсумнівно, не співпрацювали б», – додали в чеському відомстві.
Наприкінці червня стало відомо, що боєприпаси, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надійшли в Україну.
У липні уряд Чехії також повідомив про другий проєкт із закупівлі боєприпасів для України під назвою «Ініціатива-2025», до якого залучать п’ять компаній із виготовлення зброї.
ISW: Кремль «обмежено» визнає суспільне незадоволення своєю політикою щодо ситуації на Курщині
Підконтрольні уряду Росії соціологічні агенції визнають «обмежене зростання» невдоволення президентом Володимиром Путіним в російському суспільстві на тлі українського наступу в Курській області – про це заявив американський Інститут дослідження війни в зведенні від 31 серпня.
Таким чином аналітики проаналізували повідомлення російського «Фонду громадської думки» та Всеросійського центру вивчення громадської думки.
Зокрема, ФГР оприлюднив результати опитування, за якими 28% респондентів висловили невдоволення діями російської влади протягом останнього місяця. Це найвищий такий показник з листопада 2022 року, коли Кремль оголосив мобілізацію.
ВЦВГД, своєю чергою, повідомляв, що рейтинг Путіна знизився на 1,2% – до 72,4%.
ISW констатує, що ці опитування російських державних соціологічних агентств не свідчать про яскраво виражене невдоволення та «не є надійним відображенням фактичних настроїв у російському суспільстві».
Натомість дослідники припускають, що російський уряд вважає за потрібне визнати зростання суспільного невдоволення з початку вторгнення України в Курську область.
«Кремль, ймовірно, сподівається, що обмежене визнання суспільного невдоволення захистить від звинувачень у тому, що він ігнорує стурбованість російського суспільства українським вторгненням. Схоже, Кремль запустив складну інформаційну кампанію, спрямовану на те, щоб виправдати для внутрішньої аудиторії, чому Росія надає перевагу продовженню наступальних операцій на сході України, а не негайному витісненню українських військ з Курської області, і обмежені підтвердження невдоволення можуть бути частиною цієї кампанії», – припускає інститут.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив 30 серпня, що українські війська за попередню добу просунулися на 2 кілометри в Курській області Росії.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу. З регіону евакуювали тисячі людей.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
Протягом доби на лінії фронту відбулося 183 бойових зіткнення, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 31 серпня.
«Найгарячіша ситуація була на Покровському напрямку, також противник був активним на Куп’янському, Лиманському та Курахівському напрямках», – йдеться в зведенні.
Штаб повідомляє про сім боєзіткнень на Харківському напрямку та 32 на Куп’янському. На Лиманському напрямку російські війська 22 рази атакували біля Твердохлібового, Новосергіївки, Дружелюбівки, Греківки, Чернещини, Макіївки, Невського та Новосадового.
На Краматорському напрямку відбулося 12 бойових зіткнень. Сили оборони відбивали російські штурми біля Калинівки, Часового Яру, Ступочок, Іванівського, Андріївки та Предтечиного.
«На Покровському напрямку наші захисники відбивали 55 ворожих штурмових дій в районах населених пунктів Зелене Поле, Воздвиженка, Гродівка, Карлівка, Новогродівка, Маринівка, Миролюбівка, Новогродівка, Михайлівка та Селидове. Найбільша концентрація атак була біля Новогродівки», – заявляє командування.
Також штаб повідомляє про 24 відбиті російські атаки на Курахівському напрямку, поблизу Українська, Галицинівки, Красногорівки, Георгіївки та Костянтинівки.
Крім того, за зведенням, протягом доби Збройні сили України відбивали атаки російських загарбників на Сіверському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Гуляйпільському напрямку обстановка суттєво не змінювалася, на Волинському та Поліському ознак формування наступальних угруповань РФ не виявлено.
Штаб додає, що російські війська зберігають військову присутність на кордоні з Чернігівською та Сумською областями.
Напередодні проєкт DeepState повідомив про чергове просування армії РФ в районі села Піщане Харківської області – там утворився довгий виступ у лінію оборони ЗСУ. До східного берега річки Оскол агресору залишається близько 4 кілометрів: якщо він дійде туди, то Сили оборони виявляться затиснуті фронтом зі сходу і річкою з заходу.
КМВА: російські дрони атакували Київ протягом ночі, без руйнувань
Російська армія атакувала Київ вчетверте протягом тижня, повідомила Київська міська військова адміністрація вранці 31 серпня.
Попередньо, застосовувалися ударні безпілотники типу Shahed.
«На Київ баражуючі боєприпаси заходили протягом всієї ночі, хвилями і з різних напрямків. Повітряна тривога у столиці оголошувалася чотири рази і сумарно тривала майже 4 години», – йдеться в повідомленні.
Адміністрація додає, що сили протиповітряної оборони збили всі дрони, точні підсумки атаки повідомить командування Повітряних сил. Попередньо, в столиці «без руйнувань та потерпілих».
Голова КМВА Сергій Попко зазначив, що Київ «завжди буде пріоритетною ціллю для російського агресора в цій війні», і закликав жителів міста виконувати правила безпеки під час повітряної тривоги й переходити до укриттів.
В ході атаки вночі проти 29 серпня сили ППО збили дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 60 ударних безпілотників Shahed-131/136.
У Києві повітряна тривога тоді оголошувалася двічі. За даними місцевої влади, жоден російський дрон не досяг цілі – сили протиповітряної оборони збили приблизно 15 безпілотників.
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила понад 1300 військових за добу
Російські війська втратили близько 1 360 військових за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 31 серпня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати російської армії сягнули 614 950 людей особового складу.
Генштаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 8 582 танків (+8 за останню добу)
- 16 736 бойових броньованих машин (+14)
- 17 614 артилерійських систем (+42)
- 1 176 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 940 засобів протиповітряної оборони
- 368 літаків
- 328 гелікоптерів
- 14 471 безпілотників (+18)
- 2 557 крилатих ракет (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 23 825 автомобілів і автоцистерн (+62)
- 2 977 одиниць спеціальної техніки (+10)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції.
Венесуела видала Росії колумбійців, які воювали за Україну – ЗМІ
Федеральна служба безпеки Росії 30 серпня повідомила, що затримала двох громадян Колумбії, які, за заявою спецслужби, брали участь у бойових діях на боці України як найманці. За інформацією колумбійської газети El Tiempo, обох колумбійців затримали в столиці Венесуели, Каракасі, згодом їх екстрадували до Росії.
Сестра одного із затриманих повідомила El Tiempo, що вони привернули увагу венесуельських поліцейських тим, що мали уніформу української армії. Александр Арте та Хосе Арон Медіна, за повідомленням, прямували додому до Колумбії із зупинкою в Каракасі.
Влада Колумбії, Венесуели та Росії подію не коментувала. Про можливу екстрадицію пише також Politico. Затримання та висилання колумбійців із Каракаса, якщо воно справді було, стало першим відомим випадком екстрадиції до Росії громадян іноземних держав, які воювали на боці України.
ФСБ також опублікувала відео, на якому, ймовірно, колумбійців ведуть коридором СІЗО Лефортово. Спецслужба повідомляє, що проти громадян Колумбії порушено кримінальну справу за найманство. За цим обвинуваченням їм загрожує до 15 років ув’язнення. ФСБ при цьому не пояснила, де і коли було затримано колумбійців.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія активно вербує іноземних найманців. Відомі випадки вербування громадян Куби, Індії, Сирії та інших країн. Найманцям пропонують високу оплату та прискорене отримання російського громадянства.
Україна в перший день російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, оголосила про створення збройного Іноземного легіону в складі ЗСУ та запросила вступити до нього іноземних громадян. Влада України наполягає, що не йдеться про найманство, адже легіон є офіційним підрозділом ЗСУ.
Від початку доби на фронті відбулося 179 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 30 серпня до 22:00 на фронті відбулося 179 бойових зіткнень, ідеться в повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Найгарячіша ситуація залишається на Покровському напрямку, також ворог активний на Куп’янському, Лиманському та Курахівському напрямках. Російські загарбники завдали по території України два удари трьома ракетами та 61 авіаудар, скинувши 73 КАБи. Крім цього, залучили для ураження 573 дрони-камікадзе та здійснили понад 3180 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – вказано у зведенні.
За даними Генштабу ЗСУ, на Покровському напрямку від початку доби точилося 55 боїв у районах населених пунктів Зелене Поле, Воздвиженка, Гродівка, Карлівка, Новогродівка, Маринівка, Миролюбівка, Михайлівка та Селидове. «Наші захисники відбили 52 наступальні дії, три – ще тривають», – інформують українські військові.
30 боїв було на Куп’янському напрямку (з них чотири ще тривають), 23 – на Курахівському (один бій ще триває), 22 – на Лиманському (один бій триває), вказано у зведенні Генштабу ЗСУ.
Також бойові дії відбувалися на Харківському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Число постраждалих у Харкові зросло до 77 – ДСНС
Число постраждалих унаслідок російського авіаційного удару по Харкову зросло до 77, з них 18 дітей, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, на місці влучання російської авіабомби продовжують працювати підрозділи ДСНС.
У російському Бєлгороді внаслідок обстрілу загинули п’ятеро, поранені 37 людей – офіційно
Губернатор Бєлгородської області РФ В’ячеслав Гладков стверджує, що ввечері 30 серпня внаслідок обстрілу з боку ЗСУ в Бєлгороді загинули п’ятеро людей, поранень зазнали 37, серед яких шестеро дітей.
«У місті пробиті покрівлі та вибиті вікна у двох багатоквартирних будинках, ще в одному пошкоджено скління. Крім того, у двох соціальних об’єктах та двох комерційних об’єктах пошкоджено скління та фасади. Також осколками посічено дев’ять автомобілів», – написав очільник Бєлгородської області.
За даними влади, влучання без людських жертв зафіксовані також у двох прилеглих до Бєлгорода селищах.
ОВА: кількість загиблих через авіаудар по Харкову зросла до семи, серед постраждалих девʼятеро дітей
Кількість загиблих унаслідок авіаобстрілу Харкова 30 серпня зросла до семи. З-під завалів 12-ти поверхівки дістали тіло жінки, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Станом на зараз маємо інформацію щодо 59 постраждалих – серед них 9 дітей у віці від 5 до 16 років. Люди продовжують звертатися до лікарень», – йдеться у дописі.
Вдень, 30 серпня, російські війська здійснили п’ять авіаційних обстрілів з Бєлгородської області, використовуючи боєприпас УМПБ Д-30. В Індустріальному районі війська РФ поцілили у 12-поверховий будинок.
Журналісти встановили за відкритими джерелами смерть в Україні понад 66 тисяч військових РФ
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну на війні загинуло щонайменше 66 471 російського військового. Це випливає із підрахунків, які спільно ведуть видання «Медіазона» та російська служба Бі-Бі-Сі. Журналісти наголошують, що це лише ті загиблі, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами; реальні втрати можуть бути набагато більшими.
За інформацією дослідників, за весь час війни з російської сторони загинули щонайменше 12813 ув'язнених, завербованих із місць позбавлення волі, не менш як 12566 добровольців, 8610 мобілізованих.
В останньому зведенні дослідники приділили окрему увагу смертям солдатів-строковиків, які, за твердженням російського командування, не беруть участі в бойових діях. Проте журналісти дізналися про загибель щонайменше 172 солдатів строкової служби за весь час війни. Частина з них була відправлена на територію України на початку вторгнення в лютому 2022 року; невдовзі їх вивели із зони бойових дій. Частина загинула під обстрілом на російських прикордонних територіях. Також матроси-строковики загинули під час затоплення крейсера «Москва» 13–14 квітня 2022 року.
Дані про смерті строковиків не включають можливі втрати під час нещодавнього наступу ЗСУ в Курській області: ці дані ще не оброблені.
У Бєлгороді ППО збила кілька цілей поблизу міста, є жертви – губернатор
Над російським містом Бєлгород та Бєлгородським районом увечері 30 серпня спрацювала система протиповітряної оборони, збито кілька повітряних цілей на підльоті до міста, повідомив у телеграм-каналі губернатор В’ячеслав Гладков.
За його словами, в результаті прямого влучання снаряда в легковий автомобіль померла одна людина, також зазнали поранень семеро цивільних.
Телеграм-канал Mash пише, що загиблих четверо, поранених 12, але офіційного підтвердження ця інформація ще не має.
Гладков стверджує, що, за попередньою інформацією, є прямі влучання в багатоквартирні будинки, кілька комерційних об’єктів та в легковий автомобіль. У Бєлгородському районі в селищі Дубове горять два приватні будинки.
Міноборони Румунії направило до парламенту законопроєкт щодо передачі Україні Patriot
Міністерство національної оборони Румунії направило до парламенту країни законопроєкт щодо передачі Україні ракетного комплексу Patriot, пише румунська служба Радіо Свобода.
Зазначається, що парламент може ухвалити рішення на осінній сесії, яка розпочнеться наступного тижня, 2 вересня.
Міністерство оборони в Бухаресті зазначає, що поставить одну із семи систем Patriot у конфігурації 3+, закуплених у США.
Чотири з них вже прибули до Румунії – два діючі. Інші три прибудуть до Румунії найближчим часом.
Конфігурація 3+ є найсучаснішим варіантом системи захисту Patriot і використовується Сполученими Штатами та майже 20 іншими союзниками. Ця конфігурація базується на високоефективних радіолокаційних системах і передових ракетах-перехоплювачах класу «повітря-повітря» під назвою PAC-3, які можуть вражати балістичні ракети на відстані до 20 кілометрів. Батарея містить чотири ракети PAC-3, на відміну від попередньої версії PAC-2, яка містить лише одну. Система Patriot коштує близько 1 мільярда доларів, а кожна ракета коштує майже 4 мільйони доларів.
Законопроєкт не передбачає точної дати передачі Україні комплексу та залишає це на розсуд уряду Румунії.
США, Німеччина і Румунія пообіцяли надіслати по одному комплексу Patriot, а четвертий мав бути забезпеченим компонентами з кількох країн. Італія пообіцяла надіслати зенітно-ракетний комплекс SAMP-T.
Напередодні видання Вloomberg з посиланням на людей, знайомих з цим питанням, повідомило, що низка союзників України по НАТО не виконують обіцянки щодо прискорення поставок систем протиповітряної оборони та іншого військового обладнання.
За даними видання, декілька країн-членів НАТО досі не виконали зобов’язання, які вони підтвердили на саміті альянсу у Вашингтоні минулого місяця, повідомили ці люди на умовах анонімності. За їхніми словами, серед них – обіцянки надіслати щонайменше п’ять додаткових систем дальнього радіусу дії.
«П'ятьма КАБами по місту»: наслідки авіудару по Харкову (фотосвідчення)
Війська РФ вдарили по Харкову у пʼяти місцях:
Індустріальний район, 12-поверховий будинок. Три людини загинули, багато поранених. Пошкоджено пʼять автомобілів.
Центральна частина міста. Тут обійшлося без руйнувань, але гасили пожежу, бо загорілася трава.
Індустріальний район. Загинула неповнолітня. Четверо постраждалих.
Слобідський район. Влучання в складську будівлю. Двоє потерпілих
Слобідський район. Пошкоджено три будинки. Постраждали шість людей.
Наразі кількість постраждалих сягає майже 60 людей, з них 20 у важкому стані. Загинуло від обстрілів щонайменше 6 людей – серед них 14-річна дівчинка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Дружній вогонь» чи несправність: через що Україна втратила винищувач F-16 і пілота-аса?
В Україні з’ясовують причини катастрофи винищувача F-16, який Києву передали західні партнери. Саме на ці сучасні винищувачі українське командування покладало величезні надії, щоб підсилити захист неба від російських атак. Але вже в перші тижні, відколи ці літаки почали захищати українське небо, військове керівництво змушене розслідувати причину втрати літака. І пілота – одного з найдосвідченіших. Того, хто знищив три крилаті ракети та один ударний БПЛА, захищаючи Київ від масованої російської повітряної атаки 26 серпня.
Увечері стало відомо, що президент Володимир Зеленський своїм указом звільнив Миколу Олещука з посади командувача Повітряних сил Збройних сил України.
Радіо Свобода зібрало усі відомі деталі станом на п’ятницю, 30 серпня.
Перші повідомлення про втрату Україною винищувача F-16 почали надходити із західної преси. Напередодні, 29 серпня, у матеріалі The Wall Street Journal із посиланням на неназваного посадовця США, йшлося про те, що винищувач впав. І трапилося це нібито в понеділок, 26 серпня за кілька тижнів після того, коли Україна отримала ці західні літаки.
Через кілька годин Генеральний Штаб України офіційно підтвердив втрату винищувача. У Генштабі наголосили, що загинув також і пілот.
«Під час відбиття російського ракетного удару по території України, разом з підрозділами зенітно-ракетних військ були застосовані винищувачі F-16 Збройних Сил України. В ході повітряного бою літаки F-16 продемонстрували свою високу ефективність, бортовим озброєнням було збито чотири крилатих ракети ворога. Під час заходу на наступну ціль з одним з літаків був втрачений звʼязок. Як зʼясувалося пізніше, літак зазнав катастрофи, льотчик загинув», – йдеться у повідомленні Генштабу у Telegram.
Для зʼясування причин аварії призначили спеціальна комісія МОУ, яка працює в районі падіння літака.
Командування «Захід» Повітряних Сил ЗСУ розповіло про поховання пілота Олексія Меся, який загинув 26 серпня під час відбиття російського масованого комбінованого ракетно-авіаційного удару і знищив три крилаті ракети та один ударний БпЛА.
Командувача повітряного командування «Центр» Повітряних сил Збройних сил України Анатолія Кривоножка наказом головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського допущено до тимчасового виконання обов'язків командувача Повітряних сил.
«Відповідно до наказу головнокомандувача Збройних сил України, генерал-лейтенанта Кривоножка Анатолія Миколайовича, командувача повітряного командування «Центр» Повітряних сил Збройних сил України, допущено до тимчасового виконання обов’язків командувача Повітряних сил Збройних сил України», – інформує телеграм-канал Генерального штабу ЗСУ.
ОП: українська делегація у США зустрілася з Остіном, говорили про спільне виробництво зброї
Українська делегація у Вашингтоні провела зустріч з міністром оборони США Ллойдом Остіном, повідомила пресслужба Офісу президента 30 серпня.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак і міністр оборони Рустем Умєров розповіли про ситуацію на полі бою, потреби Сил оборони в озброєнні й техніці, а також нещодавні обстріли енергетичної системи з боку держави-агресорки.
«Упродовж цього тижня РФ ударила по Україні понад 400 ракетами різних типів та дронами. Українська сторона зазначила, що Україна потребує посилення ППО для захисту людей і критичної інфраструктури», – йдеться у повідомленні.
Під час зустрічі також обговорили тренування українських воїнів і спільне виробництво зброї, кажуть в Офісі президента.
На початку грудня минулого року Володимир Зеленський заявив, що Україна не прагне тільки залежати від партнерів, але зацікавлена в співпраці, зокрема, у виробництві озброєння. Пізніше після оборонної конференції у США Київ повідомив про домовленості з двома американськими компаніями про спільне виробництво в Україні боєприпасів калібру 155 мм.
Зеленський пояснив мотиви звільнення Олещука – «берегти людей»
Президент України Володимир Зеленський увечері 30 серпня пояснив мотиви звільнення командувача Повітряних сил ЗСУ Миколи Олещука.
«Я безмежно вдячний всім нашим військовим льотчикам, інженерам, воїнам мобільних вогневих груп, розрахунків ППО. Усім, хто дійсно бʼється для України – для результату. І це потрібно так само на командному рівні – ми повинні посилюватись. І берегти людей. Берегти особовий склад. Берегти усіх наших воїнів», – розповів глава держави.