Воюй, або працюй і інвестуй. На чому тримається економіка України та звідки гроші
Україна може запропонувати «надзвичайні можливості» і яскраво це демонструє. Російські обстріли не відлякують, а мобілізують інвесторів, які активно шукають засоби захисту своїх активів в Україні й переводять свої активи на енергонезалежні джерела, переконана колишня міністерка фінансів України Наталія Яресько.
Яресько, яка очолювала Міністерство фінансів України на початку російсько-української війни у 2014-2016 роках і, зокрема проводила реструктуризацію боргу, в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки прокоментувала нові ініціативи Києва щодо підвищення податків, принципу «воюй або працюй», реструктуризацію боргу та використання російських заморожених активів на користь України.
Міноборони: український БТР «Хорунжий» допущено до постачання у ЗСУ
Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до постачання у Збройні сили України бронетранспортер «Хорунжий», який є результатом глибокої модернізації радянського БТР-60, повідомила пресслужба оборонного відомства 2 вересня.
«Корпус українського бронетранспортера виготовлений із високоякісної фінської сталі, що покращило балістичний захист машини без збільшення її маси. Також корпус захищений по периметру від куль калібру 7.62 мм зі сталевим сердечником, лобова броня витримує постріли крупнокаліберного кулемету з відстані 10 метрів. Конструкція днища корпусу та спеціальних протимінних сидінь уберігає десант від наслідків підриву на вибухових пристроях, еквівалентних 6 кг тротилу», – йдеться у дописі.
У Міністерстві зазначили, що «Хорунжий» значно потужніший за БТР-60, адже має двигун потужністю 330 кінських сил, який розганяє бойову машину до швидкості понад 80 км/год, а ємність паливних баків забезпечує запас ходу у понад півтисячі кілометрів.
Також у новому БТР встановлена сучасна електроніка, камери відеоогляду, система кондиціонування і автономний генератор, що дозволяє бронемашині функціонувати при вимкненому двигуні. З озброєння новий український бронетранспортер має бойовий модуль з кулеметом калібру 14.5 мм, або гарматою калібром 30x113 мм.
У липні Данія замовила виробництво 18 самохіднихгаубиць «Богдана» для українських військових, повідомила 10 липня пресслужба міністерства оборони країни. Очікується, що артустановки, які фінансує Копенгаген, будуть доставлені в найближчі місяці.
Україна на тлі повномасштабного вторгнення Росії намагається наростити власне виробництво зброї, щоби менше залежати від західних поставок озброєння.
На нафтобазі в російському Пролетарську завершилася пожежа, яка тривала два тижні
На нафтобазі в місті Пролетарськ Ростовської області завершилася пожежа, яка розпочалася після атаки безпілотника 18 серпня, повідомляє офіційна російська агенція ТАСС із посиланням на оперативні служби.
«Розрахунки зараз на місці, сьогодні дивляться ще, скажімо так, про всяк випадок, тому що сильний вітер. Але відкрите горіння ліквідовано», – сказав представник оперативних служб.
Площа пожежі на нафтобазі сягнула 10 тисяч квадратних метрів. Стверджувалося, що загрози вибуху немає, перевищення рівня шкідливих речовин також немає, тому евакуація населення не потрібна.
Унаслідок атаки безпілотника (за офіційною версією, через «падіння його уламків») спалахнули близько 20 цистерн із дизельним пальним. У районі запроваджували режим надзвичайної ситуації. До ліквідації пожежі залучали авіацію МНС, спеціальні потяги та понад 500 пожежників, 49 із яких постраждали під час гасіння вогню.
Через п’ять днів після першого удару, 23 серпня, нафтобазу в Пролетарську знову атакували дрони. Метою нової атаки могли бути цистерни з гасом, до яких вогонь спершуне дійшов.
Російська влада звинуватила в атаках на нафтобазу в Пролетарську Україну. Генштаб ЗСУ заявив, що атаку організувало Головне управління розвідки Міноборони України у взаємодії зі ЗСУ. Метою операції було названо «підрив військово-економічного потенціалу» Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів та атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
У Покровську будують укріплення в деяких кварталах міста – начальник МВА Добряк
Від лінії фронту до міста Покровська збудовано кілька ліній оборони, які почали зводити ще у 2022 році під контролем військових. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк, відповідаючи на запитання, чи готується місто до вуличних боїв.
«До вуличних боїв ще у нас декілька ліній оборони збудовано вже. Ми разом, спільно з обласною військовою адміністрацією, нашими громадами, військовими інженерами цей процес розпочали ще в 2022 році в березні або в квітні», – твердить чиновник.
За словами Добряка, за кожним містом на Донеччині закріплена бойова бригада, яка контролює план оборони міста і побудову укріплень. Посадовець каже, що місцева влада отримала завдання на побудову укріплень у деяких районах міста і працює над цим.
«Завдання по зовнішньому кільцю (отримані) від військових. За кожним містом Донеччини закріплена бойова бригада, (вона) робить план оборони міста або агломерації і дає завдання, що робити цивільним. Нашими зусиллями за допомогою комунальників, за допомогою шахтарів, за допомогою ДФТГ (добровольчого формування територіальної громади – ред.) збудовано вже те, що було потрібно. Ми отримали завдання на внутрішньоквартальні речі (укріплення – ред.) не по всьому місту, а з певних напрямків, скажімо так. Заходимо ще в таку роботу, і робота не припиняється», – наголосив начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк.
Упродовж останніх тижнів лінія фронту в Донецькій області стрімко наблизилася до Покровська, який у перші два роки повномасштабної війни був глибоким тилом. Наступним після Покровська розташованим на захід великим містом є Павлоград у Дніпропетровській області, до якого від Покровська – трохи більш як 100 кілометрів. Населення Павлограда становить близько 100 тисяч людей.
У Києві зафіксовано падіння уламків у всіх районах міста, постраждало троє людей – влада
Кількість постраждалих внаслідок ранкової ракетної атаки на Київ зросла до трьох – дві людини госпіталізовані, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Попко.
За даними поліції, падіння уламків зафіксовані у всіх районах міста. Пошкоджень зазнали котельня навчального закладу, під’їзд багатоквартирного будинку та станція метрополітену. Також виявлено уламки на території двох садочків в Деснянському та Дніпровському районах, пошкоджено п’ять автівок.
Уночі та зранку 2 вересня російські військові завдали ракетного удару по Київщині, Сумщині та Харківщині, застосувавши 35 ракет різних типів та 23 ударних БПЛА, повідомили Повітряні сили. За даними українських військових, у результаті бойової роботи збито9 балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, 13 крилатих ракет Х-101 і 20 ударних БпЛА «Shahed-131/136».
Раніше голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко повідомив, що під час ранкової атаки над Києвом сили протиповітряної оборони знищили близько 20 ракет різних типів і ударний безпілотник. Чиновник окремо відзначав, що роботу сил ППО ускладнювало те, що практично водночас із різних напрямків столицю атакували як крилаті, так і балістичні ракети. Спочатку було відомо про двох поранених.
Покровськ щодня залишають дві тисячі жителів, половина вже евакуювалася – начальник МВА Добряк
У місті Покровську на Донеччині залишається близько 30 тисяч жителів, більш як половина вже евакуювалася. Такі дані станом на ранок 2 вересня в коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) озвучив начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк. Дітей у місті залишилось 1365, у цілому в громаді, куди входить два міста (Покровськ і Родинське) і 39 сіл –2279 дітей. З населених пунктів громади, які розташовані біля лінії фронту, евакуювали всіх дітей. Сергій Добряк додав, що триває примусова евакуація дітей із батьками.
«На сьогодні на ранок у Покровську залишається трохи більш як 30 тисяч мешканців. У громаді – це два міста і 39 сіл – 42 тисячі. Ми в примусовий спосіб евакуюємо дітей не з усієї громади. Це тільки з двох міст і 12 сіл, тобто з 14 населених пунктів. Решта залишається. Дітей із сіл, які наближені до лінії фронту, вже вивезли», – сказав Добряк.
За словами начальника Покровської МВА, темпи евакуації зросли. Якщо два тижні тому з району виїжджало по 600 людей щодня, то зараз – близько двох тисяч на добу.
«Зараз займаємось містом Покровськ і містом Родинським. Триває евакуація дуже нормальними темпами», – зазначив Сергій Добряк.
Із 2 вересня в Покровську припиняють роботу банки, працюватимуть лише банкомати, повідомили в Донецькій обласній військовій адміністрації. Це стосується й інших служб, які надають послуги населенню. Зараз у районі триває подовжена комендантська година – люди можуть вільно пересуватися містом лише з 11:00 до 15:00. Але, за словами начальника Покровського районного управління поліції Станіслава Загурського, якщо люди евакуюються або їдуть власним транспортом, щоб вивезти свої речі, то їх пропускають і в час дії комендантської години.
Упродовж останніх тижнів лінія фронту в Донецькій області стрімко наблизилася до Покровська, який у перші два роки повномасштабної війни був глибоким тилом. Наступним після Покровська розташованим на захід великим містом є Павлоград у Дніпропетровській області, до якого від Покровська – трохи більш як 100 кілометрів. Населення Павлограда становить близько 100 тисяч людей.
«Яйця по 17 грн», ДРГ у Києві та Формула миру. Ексклюзивне інтерв'ю з Олексієм Резніковим
Олексій Резніков не спілкувався з українськими медіа відтоді, як був звільнений з посади міністра оборони наприкінці 2023 року. Його відставка відбулась на тлі гучних звинувачень у корупції при закупівлях у Міноборони, зокрема яєць по 17 гривень. В ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода Резніков вкотре заперечив звинувачення в корупції всередині відомства, яке він тоді очолював, а також сказав, що до нього не зверталися правоохоронці у зв'язку із цим скандалом. У розмові з Радіо Свобода він також розповів, чому снаряди для України могли закупити за ймовірно завищеними цінами, чи міг Олег Татаров «вбивати у Києві чеченців», а також чи вплине трагедія, в якій загинув пілот F-16, на подальші поставки літаків в Україну.
Українські військові збили 24 ракети і 20 ударних дронів 2 вересня – Повітряні сили
Уночі та зранку 2 вересня російські військові завдали ракетного удару по Київщині, Сумщині та Харківщині, застосувавши балістичні, крилаті та зенітні керовані ракети, також атакували ударними БпЛА типу «Шахед» із південного напрямку, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«Радіотехнічними військами Повітряних Сил виявлено та здійснено супровід 58 повітряних цілей – 35 ракет різних типів та 23 ударних БпЛА:
– 16 балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23 із Брянської, Воронезької та Курської областей РФ;
– 14 крилатих ракет Х-101 із літаків Ту-95МС з повітряного простору Волгоградської області РФ;
– 4 зенітні керовані ракети С-300/С-400 із Бєлгородської області РФ;
– одна ракета невстановленого типу із Бєлгородської області РФ;
– 23 ударні БпЛА Shahed-131/136 із Приморсько-Ахтарська, РФ», – указано в повідомленні.
За даними українських військових, у результаті бойової роботи підрозділами зенітних ракетних військ, засобами радіоелектронної боротьби Повітряних сил, а також розрахунками мобільних вогневих груп Сил оборони України збито:
– 9 балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23;
– 13 крилатих ракет Х-101;
– 20 ударних БпЛА «Shahed-131/136».
«Крім того, внаслідок активної протидії Сил оборони України, одна крилата ракета Х-101 та три ударні БпЛА не досягли своїх цілей і були локаційно втрачені. Інформація уточнюється. Бойова робота велась у Київській, Харківській, Дніпропетровській, Полтавській, Миколаївській та Запорізькій областях», – додають у Повітряних силах.
Раніше голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко повідомив, що під час ранкової атаки над Києвом сили протиповітряної оборони знищили близько 20 ракет різних типів і ударний безпілотник. Чиновник окремо відзначав, що роботу сил ППО ускладнювало те, що практично водночас із різних напрямків столицю атакували як крилаті, так і балістичні ракети. Попри таку масовану атаку, загиблих у Києві немає, поранень зазнали двоє людей.
Ракетний удар по Сумах: число постраждалих зросло до 18, серед них шестеро дітей – прокуратура
Кількість постраждалих унаслідок російського ракетного удару по Сумах зросла до 18, серед них шестеро дітей, повідомили в обласній прокуратурі вранці у понеділок.
Російські військові ввечері 1 вересня здійснили ракетний удар по центру соціально-психологічної реабілітації дітей та дитбудинку в Сумах. Будівля знаходиться серед житлового мікрорайону міста. На той час дітей у закладі не було.
«Однак постраждало вісімнадцять жителів навколишніх будинків, зокрема, три хлопчики, яким 7, 9 та 13 років, три дівчинки, яким 7, 15 та 17-років, девʼять жінок та троє чоловіків», – зазначили у прокуратурі.
Також пошкоджено шість багатоповерхових будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
За добу 1 вересня на фронті відбулося 182 бойові зіткнення – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 1 вересня на фронті зафіксовано 182 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах чотирьох ракетних ударів із застосуванням 19 ракет, а також 71 авіаудар, зокрема, скинув 91 КАБ. Крім цього, здійснив більш як 4500 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, з них 141 – із реактивних систем залпового вогню… Вчора авіація та ракетні війська і артилерія Сил оборони завдали 15 ударів по районах зосередження особового складу, озброєнь і військової техніки та двох засобах ППО противника», – вказано в повідомленні.
Як і в попередні дні, найбільше боїв (63) відбулося на Покровському напрямку поблизу населених пунктів Воздвиженка, Зелене Поле, Калинове, Гродівка, Новогродівка, Карлівка, Маринівка та Михайлівка. «Найбільша концентрація ворожих атак була в районі Новогродівки, противник активно застосовував авіацію», – ідеться в повідомленні.
Також активні бойові дії тривали на Курахівському (25 боїв), Торецькому (20), Лиманському (18), Куп’янському (16), Времівському (14) напрямках.
Менш як 10 боїв зафіксовано на Харківському, Сіверському, Краматорському, Придніпровському напрямках.
У Курській області РФ тривають бойові дії – ISW
Українські військові продовжують активні бойові дії в Курській області Росії, але даних про свої результати не подають, відзначає у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські джерела стверджували, що українські війська вели штурм поблизу населеного пункту Коренєво; на схід від Коренєва біля Матвіївки; на північний схід від Коренєва біля Олександрівки; на північний захід від Суджі біля Малої Локні та Погребків; на північ від Суджі біля Камишівки; на північний схід від Суджі в районі Нижньої Парової, Бахтинки і Нечаєва. Російський провоєнний блогер стверджував, що українські сили незначно просунулися на захід від Погребків, а геолокаційні кадри, опубліковані 1 вересня, показують, що українські сили нещодавно діяли в межах Погребків. Інший російський блогер стверджував, що російські війська не змогли закріпитися в Борках (на південний схід від Суджі) і продовжують атакувати українські позиції в цьому населеному пункті», – інформують американські дослідники, покладаючись на дані з російських джерел.
Українські військові після початку 6 серпня наступальної операції в Курській області Росії дозовано подають інформацію про результати своїх дій. Захоплення важливого районного центру Суджа, яке сталося в один із перших днів операції, вдалося незалежно підтвердити лише через кілька днів після встановлення фактичного українського контролю над містом. Так само надходять повідомлення і про інші наслідки наступу в Курській області, зокрема, про руйнування мостів через річку Сейм, яке значно ускладнює логістику російських військ у Глушковському районі, який межує з Україною.
Станом на 2 вересня інформаційна політика українських військових щодо їхніх дій на території РФ не змінилася. «Сили оборони України продовжують операцію в Курській області», – інформує в ранковому зведенні 2 вересня Генеральний штаб ЗСУ.
Над Києвом сили ППО знищили близько 20 ракет різних типів – КМВА
Під час ранкової атаки над Києвом сили протиповітряної оборони знищили близько 20 ракет різних типів і ударний безпілотник, повідомив 2 вересня голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
«Удар був комбінований – крилатими та балістичними ракетами. Крилаті ракети, (потенційно Х-101) найпевніше, були випущені близько третьої ночі з бортів стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з району Саратовської області РФ. На Київ ці ракети заходили після складних маневрів, з південного напрямку. Одночасно з підльотом до столиці крилатих ракет ворог випустив по Києву і передмістю балістичні ракети KN-24/Іскандер-М. До цього всього ще додався один ударний БпЛА. Силами та засобами протиповітряної оборони в повітряному просторі столиці було знищено понад десяток крилатих ракет та близько десятка балістичних та ударний безпілотник! Неймовірно велика кількість балістичних ракет одночасно!» – відзначає Попко.
За даними міського голови Києва Віталія Кличка, пошкоджені торговельні точки (так звані МАФи, «малі архітектурні форми») поблизу станції метро «Святошин», на самій станції пошкоджені вікна.
«Станом на 06:25 до медиків по допомогу звернулися двоє дорослих — одного з них госпіталізували», – відзначив Кличко.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила 1300 військових за добу
Російські війська втратили близько 1 300 військових за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 вересня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати російської армії сягнули 617 600 людей особового складу.
Генштаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 8 601 танк (+9 за останню добу)
- 16 786 бойових броньованих машин (+26)
- 17 646 артилерійських систем (+10)
- 1 177 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 940 засобів протиповітряної оборони
- 368 літаків
- 328 гелікоптерів
- 14 537 безпілотників (+30)
- 2 557 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 23 925 автомобілів і автоцистерн (+44)
- 2 993 одиниць спеціальної техніки (+2)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції.
«Померти за Росію». Українських дітей в окупації вчать воювати проти України
Старші класи в школах окупованої Луганщини та Донеччини активніше долучають до «Юнармії». Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповіли місцеві. За їхніми словами, раніше – мілітаризована організація сприймалася дітьми більше як гра і можливість виїжджати з маленьких міст на змагання в Росію, але за останній рік «Юнармія» стала майданчиком для підготовки майбутніх кадрів контрактної армії агресора. Серед вихованців організації є і ті, хто вже загинув на фронті.
Україна зазнала масованого повітряного удару, вибухи чули в Києві, Кривому Розі, Полтаві та Харкові
Уночі та зранку 2 вересня Україна зазнала комбінованого повітряного удару із застосуванням ударних безпілотників і ракет різних типів.
Після півночі країну атакували кілька груп «Шахедів», серед ночі з аеродрому «Оленья» злетіли і здійснили пускові маневри в районі російського міста Енгельс сім бортів Ту-95.
Основною ціллю ударів після 5:00 був Київ. Міський голова столиці Віталій Кличко повідомляє про падіння уламків ракет у чотирьох районах Києва – Святошинському, Голосіївському, Шевченківському та Солом’янському. Є потерпілі, їхнє точне число поки не називають. У Святошинському районі горять чотири автомобілі, у Голосіївському районі палає нежитлове приміщення, також є загоряння в Шевченківському районі.
«У Голосіївському районі частково зруйнована котельня. Працюють аварійно-рятувальні служби», – додав Кличко о 6:13.
У Харкові після 1:00 два ударні безпілотники влучили по приватному житловому будинку та освітньому закладу, без постраждалих, а після 5:00 унаслідок влучання ракети сталося загоряння в садовому товаристві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Україна запровадила нові санкції проти 150 суб’єктів у Росії та колаборантів – Зеленський
Україна запровадила нові санкції. Обмеження вони стосуються колаборантів і тих, хто забезпечує роботу авіаційної інфраструктури РФ, повідомив президент Володимир Зеленський у новому відеозверненні.
Голова держави зазначив, що «сьогодні він підписав низку санкційних рішень, які раніше були ухвалені РНБО».
«Сьогодні (1 вересня – ред.) я підписав кілька нових санкційних рішень – санкції РНБО. Майже 150 суб’єктів – юридичних та фізичних осіб, які забезпечують роботу авіаційної інфраструктури Росії. Також ще один пакет санкцій проти колаборантів. Тих, хто обрав працювати на зло - на війну», – сказав Зеленський.
Також президент наголосив, що «завдання для всіх представників України – зробити все, щоб українські санкції були синхронізовані зі світовими». Про це тут
Чеченський доброволець розповів про оборону України та війну в Ічкерії
Одночасно зі спробою витіснити Збройні сили України з Курської області, російська армія продовжує наступ на Харківську область. Цей регіон практично щодня зазнає атак безпілотників та ракетних ударів. Просуванню армії РФ тут протистоїть, зокрема, й Окремий батальйон особливого призначення збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія (ОБОН ЗС ЧРІ).
Про особливості своєї роботи, минуле та майбутнє Ічкерії, а також про звинувачення на адресу чеченців з боку західних країн в інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Кавказ. Реалії» розповів прессекретар підрозділу Мікаель Андерсон. Читайте за лінком
На початку повномасштабної війни російські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) й справді діяли у Києві. Але вони не проривалися через лінії оборони ЗСУ, а були інфільтровані заздалегідь. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів Олексій Резніков, який у той час був міністром оборони України. Цю заяву він зробив на тлі повідомлень журналістів та учасників оборони Києва про те, що російських ДРГ у Києві нібито не було, а всі випадки їх «виявлення» був «дружнім вогнем».
«Що стосується, чи були ДРГ в Києві, так, вони були. Я це точно знаю як міністр оборони. І вони знищувалися нашими силами безпеки і правопорядку. На жаль, були трагічні випадки і friendly fire («friendly fire» – прим. ред.), як то кажуть, і гинули і нацгвардійці… ДРГ були в місті Києві, вони були інфільтровані заздалегідь. Мені навіть ресторатори розповідали, як за два дні до того люди не розраховувались в ресторані і казали: «нічого, нічого, через...» і на російську мову далі переходили: «через два дні ви нам будете всі винні». Тому росіяни або їх колаборанти були в Києві, це правда», – сказав Резніков, відповідаючи на питання, чи міг заступник керівника Офісу президента Олег Татаров «вбивати чеченців у Києві».
Раніше учасник оборони Києва, ветеран Олег Симороз в етері Свобода Live заявив, що російських ДРГ у Києві не було. Однак, чи мав він на увазі лише такі, які теоретично могли прорвати оборону, чи й такі, які могли бути інфільтровані заздалегідь, не відомо.
«Це вже не таємниця. Про це не хочеться говорити, але, на жаль, у перші дні повномасштабного вторгнення у Києві ті повідомлення, які давала українська влада і багато інших публічних осіб, які розповідали, що у Києві працюють російські ДРГ, і ДРГ вбивають, на жаль, це виявилося «дружнім вогнем», – сказав Симороз.
Про це також говорив військовий оглядач Юрій Бутусов.
Президент Володимир Зеленський заявив на пресконференції у Києві 27 серпня, що заступник голови Офісу президента Олег Татаров разом з главою СБУ Василем Малюком «вбивали чеченців у Києві» на початку повномасштабного вторгнення Росії.
Прикордонники показали фортифікації на кордоні з Білоруссю
Державна прикордонна служба опублікувала відео про ситуацію на кордоні з Білоруссю, де показала, із чого складаються українські фортифікації.
«Олександр Лукашенко під виглядом навчань стягує білоруські війська до кордону з Україною. У відповідь прикордонники посилюють оборону на Чернігівщині», – кажуть у відомстві.
У відео показали, як військові ДПСУ захищають кордон, яку активність фіксують з боку Білорусі і як стежать за державним рубежем на суші, у повітрі та на воді.
Зокрема, поінформували про фортифікації на кордоні з Білоруссю. Згідно з матеріалом, «вони складаються зі штучно насипаного кількаметрового валу, заміновуваного на всій протяжності мінами осколкового направлення, за ним – протитанковий рів, заповнений наразі водою, надалі – мінна смуга, а також паркан із колючого дроту».
18 серпня Олександр Лукашенко заявив, що білоруські військові перекинули до кордону з Україною майже третину армії. На такий крок довелося піти, бо Київ не лише «тримає поблизу кордонів із Білоруссю понад 120 тисяч військових», а й перекинув додаткові сили, заявив Лукашенко в інтерв’ю російському державному телеканалу «Росія-1».
Міністерство оборони Білорусі заявило 11 серпня, що начебто «відправляє додаткову військову техніку до прикордонних з Україною районів». Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко назвав заяву Міноборони Білорусі щодо «посилення» кордону з Україною «нагнітанням, щоб продовжувати підігрувати Росії».
Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру і повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст, жертвами чого стали десятки тисяч мирних українців.
Масована атака ракетами на Харків: кількість постраждалих зросла до 47 людей – ДСНС
У Харкові знову зросла кількість постраждалих внаслідок ракетного удару у неділю, 1 серпня, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Кількість постраждалих внаслідок масованої атаки по Харкову зросла до 47 людей, з них – 7 дітей», – йдеться у повідомленні.
Рятувальники кажуть, що з-під завалів врятували трьох людей. Пошуково-рятувальні роботи тривають.
За інформацією Офісу генпрокурора, прокурори та слідчі поліції встановили, що по торговельному центру у Салтівському районі Харкова росіяни застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М».
Щодо будівлі Палацу спорту у Немишлянському районі зафіксовано «пряме влучання трьох ракет типу «Іскандер-М», а також ще три влучання ракет типу С-300/400 по прилеглій території».
Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову. Раніше повідомлялось про 44 постраждалих.
У Міненерго уточнити, що в Харкові сили РФ атакували один із енергооб’єктів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.