Прокудін: житель Херсонщини загинув, намагаючись винести міну з поля
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив про загибель жителя області через «необережне поводження з вибухонебезпечним предметом».
За його словами, 47-річного чоловіка госпіталізували увечері 13 вересня з травмами грудної клітини, обличчя, рук та ніг.
«Чоловік дістав поранення, коли намагався винести міну з поля. На жаль, від отриманих травм чоловік помер у лікарні. Медики до останнього боролись за його життя», – висловив голова області.
Прокудін висловив співчуття родичам загиблого. Він також закликав жителів Херсонщини в разі виявлення небезпечних предметів відійти на безпечну відстань і викликати рятувальників або поліцію.
За даними ДСНС, станом на грудень 2023 року в Україні від початку повномасштабної війни через підрив на мінах або інших вибухонебезпечних предметах загинули 277 людей. Крім того, поранень зазнали 608 людей, із них – 74 дитини.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
НАТО та ООН засудили удар Росії по судну із зерном в Чорному морі
НАТО засуджує ракетний удар Росії по цивільному зерновому судну в Чорному морі, заявила речниця альянсу Фара Дахлалла 13 вересня.
«Таким атакам немає виправдання. Вчорашній удар ще раз показує безрозсудний характер російської війни», – заявила вона в Брюсселі.
Також напередодні речник ООН Стефан Дюжаррік назвав атаку «яскравим нагадуванням про те, що цивільні судна продовжують стикатися з загрозами в Чорному морі».
«Напади на цивільні судна, портову інфраструктуру, в тому числі зерноперевантажувальні комплекси, заборонені міжнародним правом і мають бути припинені. Гарантування безпеки та стійкості експорту сільськогосподарської продукції через Чорне море залишається критично важливим для підтримки глобальної продовольчої безпеки та контролю світових цін», – заявив він.
Читайте також: На борту судна, що зазнало удару РФ у виключній економічній зоні Румунії, було 22 членів екіпажу – берегова охорона
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що російський ракетний удар у Чорному морі уразив вантажний корабель із пшеницею, який прямував до Єгипту.
Румунська влада заявила, що корабель перебував у морській економічній зоні Румунії, члена НАТО, коли зазнав удару. Судно перевозило зерно з Чорноморська, Україна, до Стамбула, коли воно зазнало удару, йдеться в пресрелізі берегової охорони.
Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук повідомив, що вантаж судна прямував до Єгипту. Росія використала бомбардувальники Ту-22 для запуску ракет близько 23:00 за місцевим часом 11 вересня, повідомили у ВМС України.
Україна, один із провідних світових виробників й експортерів зерна, щомісяця відправляє близько чотирьох мільйонів тонн зерна Чорноморським коридором.
Сибіга зустрівся з Сікорським: говорили про Український легіон, винищувачі і ППО
Міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга та Радослав Сікорський під час зустрічі 13 вересня обговорили «подальшу оборонну співпрацю та подальші кроки партнерів для зміцнення нашої держави».
«Сьогодні (13 вересня – ред.) ми обговорили подальшу оборонну співпрацю та ключові кроки союзників, необхідні для зміцнення України. Не має бути жодних обмежень у реалізації Україною права на самозахист - ані у далекобійній зброї, ані в ударах по законних цілях на території Росії. Дорогий Радеку, ціную дуже, що ми тут з тобою однодумці», – сказав Сибіга.
Міністр додав, що «обговорив із главою МЗС Польщі подальше втілення спільної безпекової угоди, зокрема створення Українського легіону, передачу винищувачів для України та інші безпекові питання».
За словами Сибіги, «Україна також веде дискусію з польськими партнерами щодо використання їх засобів протиповітряної оборони для збиття російських ракет та дронів на території України».
«Докладаємо максимум зусиль у роботі з партнерами для побудови коаліції сміливості, яка створить необхідні умови для цього рішення. Говорили також про внесок Польщі у втілення формули миру Президента України Володимира Зеленського. Польські партнери беруть активну участь в її реалізації та виступають у ролі лідера на напрямі енергетичної безпеки», – зауважив очільник української дипломатії.
Раніше держсекретар США Ентоні Блінкен відвідав 13 вересня Варшаву після візиту до Києва, де зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським та іншими українськими лідерами, а також узяв участь у саміті «Кримської платформи». Україна просить Сполучені Штати та інших західних партнерів надати згоду на застосування їхньої зброї вглиб по території Росії, станом на 13 вересня такого офіційного дозволу ще не отримано.
Під час зустрічі з держсекретарем США Радослав Сікорський укотре наголосив, що, на його переконання, Україна для захисту має право бити по території Росії західною зброєю.
ОВА: російські війська по Куп’янську дроном, поранена цивільна
Російська армія атакувала Куп’янськ, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 13 вересня.
За його даними, російські загарбники застосували FPV-дрон з боєприпасом.
«Внаслідок ворожого удару постраждала 30-річна жінка, отримала вибухову травму та уламкове поранення», – повідомив Синєгубов.
Він додав, що медики надали постраждалій допомогу на місці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Лисак: троє людей в Нікопольському районі постраждали через російську атаку
Російські війська атакували Нікопольський район, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечері 13 вересня.
«Через ворожі атаки у Нікополі 54-річна постраждала. Ще двоє – у Марганці. Жінка та чоловік – 63 і 60 років», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Також у Нікополі, за даними голови області, обстріли пошкодили шість багатоквартирних будинків та п’ять приватних. Понівечені комунальне підприємство, медцентр, кафе, магазин, автомийка, 17 автомобілів та лінії електропередач.
Руйнування також зафіксовані в Марганецькій, Покровській, Червоногригорівській та Мирівській громадах, додав Лисак.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
МКЧХ обмежить роботу офісу в Дніпрі після удару по своїй місії – речник організації в Україні
Міжнародний комітет Червоного хреста зупинить роботу дніпровського офісу після атаки на його персонал – про це в ефірі Радіо Свобода (Донбас.Реалії) повідомив спікер делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Олександр Власенко.
Таким чином він відповів на питання про те, як зміниться робота Червоного хреста в прифронтових регіонах. За словами Власенка, делегація планує переглянути свої правила безпеки, які від 2014 року та до цієї атаки «працювали дуже добре».
«У нас є офіси у Харкові, Дніпрі та Одесі, а також головний офіс у Києві та офіс у Львові, ну і на протилежному боці у Донецьку та Луганську. Ось поки що наш дніпровський офіс припинив роботу на якийсь час», – сказав він.
Власенко зазначив, що МКЧХ проведе власне розслідування ситуації, щоб зрозуміти, чи «не було допущено ніяких помилок із нашого боку».
Читайте також: «Гуманітарні працівники не можуть бути мішенню» – Боррель засудив удар РФ по місії МКЧХ
«Але я думаю, що найближчим часом ми повернемось до нашої звичайної роботи, тому що ми працюємо тут, бо є населення, яке мешкає в прифронтовій зоні, яке потребує нашої допомоги», – додав речник.
Він уточнив, що удар по місії МКЧХ стався до того, як її співробітники почали роздавати гуманітарну допомогу, інакше «жертв могло бути набагато більше».
Коментуючи те, що керівництво МКЧХ так і не назвало відповідальних за атаку, Власенко заявив, що організація «точно не знає», хто в ній винен:
«В українській делегації раніше гинули співробітники – в жовтні 2014 року загинув наш співробітник у Донецьку. Але на моїй пам’яті гинули і наші співробітники в Секторі Гази, Ефіопії, Ємені. Ми ніколи не намагаємося нікого звинуватити, назвати. Для нас це дійсно трагедія. Щоразу, коли ми втрачаємо наших співробітників, це велика трагедія. Тому для нас не стільки важливо назвати якихось винних, скільки важливо зробити так, щоб це не повторилося в майбутньому».
Читайте також: МКЧХ «категорично засуджує» напад на свій персонал в Україні
Він додав, що в співробітників Червоного хреста немає засобів для самозахисту, їх «захищає лише емблема».
Напередодні уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що в ході російського обстрілу села Віролюбівка на Донеччині загинули троє громадян України, які були штатними працівниками МКЧХ. Ще двоє працівників зазнали поранень.
«Про обстріл уже відомо, але МКЧХ, так само як і МФЧХ — мовчать! Жодної реакції, засудження чи висловлення співчуття! Таким чином це мовчання лише прикриває злочинну політику РФ!» – обурився омбудсман.
Він закликав Міжнародний комітет Червоного хреста «офіційно і публічно» визнати, що Росія порушила норми Женевських конвенцій.
Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) раніше засудив удар по гуманітарній місії, внаслідок якого загинули троє штатних співробітників організації, ще двоє дістали поранень. Водночас організація не уточнила, кого вважає причетним до удару по своїх співробітниках.
Родичі жителів Суджі просять Путіна і Зеленського про коридор для евакуації цивільних
Родичі жителів міста Суджа та Суджанського району Курської області РФ написали листа, в якому звернулися до президента Росії Володимира Путіна та президента України Володимира Зеленського, а також омбудсменів двох країн, Тетяни Москалькової та Дмитра Лубінця. Вони попросили організувати гуманітарний коридор для вивезення мирного населення із Суджанського району та розпочати переговори про евакуацію людей. Лист опублікувало видання «Новая газета».
Газета зазначає, що в Суджанському районі, де ЗСУ здійснюють військову операцію, за неофіційними даними, залишаються тисячі людей. У листі родичі пишуть, що Женевська конвенція про захист цивільного населення зобов’язує держави забезпечувати цивільним особам захист від військових дій, а також забороняє використовувати мирних жителів як «живий щит».
«Населення в обложеному місті не повинне зазнавати обстрілів та безпосереднього нападу. Однак ми розуміємо, що за умов міських боїв із застосуванням артилерії та авіабомб це неможливо», –йдеться у листі.
Автори листа нагадують, що 15 серпня Ірина Верещук, яка на той момент обіймала посаду віцепрем’єрки в уряді України, заявила, що Київ готовий відкрити гуманітарний коридор для жителів Курської області – як у бік України, так і в бік Росії. Вона також зазначала, що українська сторона чекає на офіційний запит РФ.
«Ми, родичі людей, які опинилися на території бойових дій, просимо вас сприяти якнайшвидшій організації гуманітарного коридору для вивезення мирного населення. Ми просимо офіційних осіб Російської Федерації та України розпочати переговори про евакуацію», – пишуть автори листа.
За даними на 12 вересня, звернення підписали 90 сімей, які мають близьких у Суджі та Суджанському районі.
11 вересня губернатор Курської області Олексій Смирнов повідомив, що понад 150 тисяч жителів «переселені в безпечні райони». Точної кількості людей, яких планувалося вивезти і які мають залишити прикордонні райони через наступ ЗСУ, не повідомлялося. 12 серпня Смирнов на нараді з президентом РФ говорив, що з прикордонних районів регіону виїхали близько 121 тисячі жителів, а всього евакуації підлягають 180 тисяч.
Останніми днями російські війська розпочали контратаки в прикордонних районах Курської області. 12 вересня міністерство оборони РФ оголосило, що російські війська повернули під контроль 10 населених пунктів у Курській області, але незалежного підтвердження ці дані не мають.
Армія РФ пішла на Курахове з чотирьох сторін: який план агресора?
Курахівський напрямок міцно посідає перше місце за кількістю штурмів на фронті – вранці 13 вересня український Генштаб повідомив про 64 атаки армії Росії на напрямку зі 143 на всій лінії фронту.
75% штурмів, за даними відомства, сталося в районах Костянтинівки на південний схід від Курахового та Георгіївки на схід від міста. Для порівняння – навколо Покровська агресор намагався піти вперед 36 разів.
Проєкт DeepState повідомив у ніч проти 13 вересня про просування російської армії поблизу Курахового – в Красногорівці Донецької області.
Від району цих захоплених земель армії Росії залишилося близько 6 кілометрів до межі міста. Судячи з карти, агресор намагається дійти до міста з чотирьох сторін – з Українська, Красногорівки, Георгіївки та Костянтинівки.
«Енергоатом»: понад 100 дронів і ракет РФ пролетіли поруч із атомними електростанціями за місяць
Протягом попередніх кількох тижнів більше ніж сотня російських повітряних цілей пролітали поруч із атомними електростанціями, повідомила національна компанія «Енергоатом» 13 вересня.
«За останні кілька тижнів було зафіксовано рух понад 70 безпілотних літальних апаратів країни-терористки та понад 30 ворожих крилатих ракет, що пролітали неподалік українських АЕС», – повідомили в підприємстві.
«Енергоатом» називає ці дії Росії безпрецедентною загрозою «не лише для України, а й для всього континенту». У відомстві додають, що передають інформацію про кожен такий випадок відповідним установам для направлення Міністерством закордонних справ нот до Міжнародного агентства з атомної енергії та інформування українських і міжнародних організацій.
Читайте також: З електроенергією краще не стане, на Південноукраїнській АЕС вийшов із ладу енергоблок – директор ЦДЕ
«Очікуємо жорсткої реакції і засудження дій російського агресора. Міжнародна спільнота має змусити РФ припинити створювати загрози атомним станціям України», – йдеться в коментарі керівника «Енергоатому» Петра Котіна.
В Україні діють три АЕС: Рівненська атомна електростанція (4 енергоблоки), Південноукраїнська атомна електростанція (3 енергоблоки) та Хмельницька атомна електростанція (2 енергоблоки). Запорізька атомна електростанція окупована російськими військовими з 2022 року.
Територія Запорізької АЕС періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
З полону від початку повномасштабного вторгнення РФ повернулися 3569 українців – омбудсмен
З російського полону від початку повномасштабного вторгнення РФ повернулись 3569 українців, повідомив у телеграмі уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Загалом від початку повномасштабного вторгнення вдома 3569 українців. Сьогодні відбувся 56-й обмін військовополоненими», – зазначив він.
В Україну 13 вересня в рамках нового обміну утримуваними особами з Росією вдалося повернути 49 людей, повідомив президент України Володимир Зеленський.
Скільки людей повернулося до Росії в рамках нового обміну, поки що невідомо. Російська влада його не коментувала.
Востаннє Росія та Україна обмінялися полоненими наприкінці серпня 2024 року – за формулою «115 на 115». Міністерство оборони Росії повідомило, що звільнено військових, які потрапили в полон у Курській області. В Україну повернулися строковики, частина з яких опинилась у полоні у перші місяці вторгнення.
Останнім часом Росія ще більше посилила заходи фільтрації для українців в аеропорту «Шереметьєво», через який люди намагаються потрапити додому на окуповані території, щоб переважно вирішити майнові питання. Інформація про це все частіше зʼявляється в регіональних ЗМІ та активно обговорюється у соцмережах.
Російські служби в аеропорту забороняють українцям в'їзд або безстроково, або до кінця війни, повідомила днями Східна правозахисна група. За даними правозахисників, представники ФСБ під час фільтрації також повідомляють громадянам України, що їхнє житло вже конфісковано, тому причина відвідування окупованих територій відсутня.
Чи багато українців повертаються на окуповані території, щоб захистити своє житло? Чому Росія посилила фільтрацію громадян України в аеропорту «Шереметьєво»? В яких випадках жителям окупованих територій вдається повернутися додому, і наскільки ризиковано це робити? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Окупаційна влада продовжує відбирати нерухомість у жителів захоплених територій, які виїхали звідти, повідомив на початку вересня Центр національного спротиву. За даними підпілля, представники окупаційних структур здійснюють рейди у населених пунктах і визначають помешкання, які не переоформлені відповідно до російського законодавства. Таке майно визначають «безхазяйним» і можуть передати у власність окупаційної влади.
- Щоб підтвердити право власності і за можливості убезпечити своє житло, українці все частіше намагаються потрапити на окуповану територію.
- Маріупольське видання «0629» пише, що на початку літа цього року більшості українців, які пробували повернутися на окуповану територію, штампи із пожиттєвою забороною в’їзду або до закінчення війни ставили дуже рідко. Переважно людям просто відмовляли без будь-яких позначок у паспорті.
В Україну в рамках обміну з РФ вдалося повернути 49 військових і цивільних – Зеленський
В Україну в рамках нового обміну утримуваними особами з Росією вдалося повернути 49 людей, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«49 українців і українок удома. Це воїни Збройних сил України, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби, а також наші цивільні люди. Зокрема, Леніє Умєрова – дівчина, яку росіяни захопили в заручники, коли вона приїхала піклуватися про хворого батька. Також вдалося звільнити ще частину захисників і захисниць «Азовсталі». Вдома й Герой України, військовий медик Віктор Івчук», – інформує глава держави.
Зеленський подякував «нашій команді, яка забезпечує звільнення полонених і заручників із російської неволі». «І окремо хочу відзначити кожен наш, український, підрозділ, який поповнює обмінний фонд для нашої держави», – додав президент.
Серед обміняних – 23 жінки. «Це найбільша кількість жінок, яких обмінювали за останній час», – повідомила благодійна організація «Марш Жінок», яка офіційно співпрацює з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак розкрив деталі щодо того, хто був обміняний.
«Серед них – 15 воїнів НГУ, 13 військовослужбовців ВМС, 4 військовослужбовців ДПСУ, 6 військовослужбовців ЗСУ, 2 військовослужбовець ТРО, 7 цивільних, 2 НПУ. 23 особи рядового і сержантського складу, 19 осіб офіцерського складу. Є захисники Маріуполя та «Азовсталі», – повідомив чиновник.
Скільки людей повернулося до Росії в рамках нового обміну, поки що невідомо. Російська влада його не коментувала.
Востаннє Росія та Україна обмінялися полоненими наприкінці серпня 2024 року – за формулою «115 на 115». Міністерство оборони Росії повідомило, що звільнено військових, які потрапили в полон у Курській області. В Україну повернулися строковики, частина з яких опинилась у полоні у перші місяці вторгнення.
ДБР затримало голову ВЛК у Кропивницькому. Його підозрюють у продажі «білих квитків»
Працівники Державного бюро розслідувань підозрюють голову військово лікарської комісії Кропивницького, який, за даними ДБР, у змові з працівницею одного з обласних диспансерів організували торгівлю «білими» військовими квитками, повідомила пресслужба відомства 13 вересня.
«Навесні 2024 року очільник ВЛК налагодив протиправну схему одержання коштів від призовників. За визнання «непридатним» до служби чоловіки мали заплатити від 2 до 10 тисяч доларів США, залежно від складності оформлення документів. До схеми фігурант залучив лікарку диспансеру, яка шукала охочих уникнути мобілізації й ставила неправдиві діагнози щодо наявних проблем зі здоров’ям військовозобовʼязаних», – йдеться у дописі.
За даними правоохоронців, організатори схеми заробили понад мільйон гривень.
«11 вересня голову ВЛК та спільницю правоохоронці затримали під час поділу оплати за черговий «білий» квиток. Наразі працівники ДБР проводять обшуки за місцем роботи фігурантів та встановлюють повне коло причетних до оборудки осіб», – кажуть у ДБР.
Підозрюваним загрожує до 10 років позбавлення волі.
У вересні минулого року президент Україна Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про перевірку рішень військово-лікарських комісій, які були ухвалені з 24 лютого 2022 року.
Зеленський також визнав наявність корупції в системі військово-лікарських комісій, через яку з України виїхали тисячі людей, які не мали такого права.
«Завдати контрольного удару і добити Україну». Ймовірні сценарії закінчення війни
Перемир’я, перемога Росії та перемога України – теоретичні варіанти завершення війни. Чи можливі переговори взагалі? Та що вважатиме за перемогу кожна зі сторін?
- Україна прагне завершення війни через деокупацію своїх законних територій і відновлення територіальної цілісності.
- Росія не відмовляється від намірів повного захоплення України і встановлення контролю над Києвом.
- Президент України Володимир Зеленський заявив у червні, що «зрозумілий і детальний» план закінчення війни з Росією буде готовий цього року.
- Очільник Росіх Володимир Путін заявив 5 вересня, що Москва начебто ніколи не відмовлялася від переговорів з Україною, але готова їх вести на основі «узгоджених у Стамбулі параметрів».
«Замороження» війни чи перемир'я?
Переговори – один зі сценаріїв, можливо, й тимчасового, але припинення цієї війни, – переконані деякі експерти
«Сценарій того чи іншого заморожування конфлікту в Україні з одного боку, на жаль, є найбільш ймовірним. І, на щастя, він є найменш травматичним серед найгірших сценаріїв. Тому що, знову ж таки, сподівання українців наприкінці 2022-го року, першій половині 2023-го року на тотальний розгром російських військ, на вихід до кордону 1991-го року, як нам обіцяли деякі політики, навіть військові діячі, не справдився», – вважає історик і керівник програми «Історична і культурна політика» в Українському інституті майбутнього Сергій Громенко.
У сценарії перемир'я, вважають аналітики, важливими є умови, за яких сторони вдарять по руках. Один із варіантів – воєнна домовленість про припинення вогню.
Атака «Шахедами» по Конотопу: у лікарні помер чоловік – прокуратура
У лікарні помер 42-річний чоловік, який був поранений під час масованої атаки РФ безпілотниками на Конотоп у Сумській області 12 вересня, повідомили у пʼятницю у прокуратурі.
У ніч на 12 вересня війська РФ здійснили удар «Шахедами» по обʼєктах енергетики та цивільної інфраструктури Конотопської громади. Мер міста Артем Семеніхін повідомив, що ситуація з електропостачанням у місті критична – енергетична інфраструктура зазнала значних пошкоджень.
Раніше місцева влада повідомляла, що унаслідок атаки постраждало 14 людей.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Фінляндія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні
Фінляндія надасть Україні новий, уже 25-й пакет військової допомоги, повідомило міністерство оборони північноєвропейської країни.
Допомогу буде надано на суму близько 118 мільйонів євро. Загалом Фінляндія надала Україні допомоги вже на суму 2,3 мільярда євро, повідомляє військове відомство 13 вересня.
«Воєнна ситуація в Україні далі залишається серйозною. Як і було обіцяно, Фінляндія продовжить надавати матеріальну допомогу. Наше послання країнам-партнерам у тому, що ми не повинні здаватися», – заявив міністр оборони країни Антті Хяккянен.
У повідомленні також вказано, що «з оперативних міркувань і для того, щоб гарантувати безпечне прибуття доставки до місця призначення, більш детальна інформація про зміст допомоги, спосіб її доставки чи розклад не надаватиметься».
Українські військові навчаються розміновувати у Косові
16 жінок і вісім чоловіків із різних українських військових підрозділів і служб, які працюють у протимінній діяльності, розпочали навчання з розмінування в Республіці Косово. Упродовж пʼяти тижнів вони проходитимуть тренінги на базі найпотужнішого навчального центру з розмінування MAT Kosovo, який був заснований наприкінці 90-х років, після війни на Балканах.
Від початку повномасштабного вторгнення навчання там пройшли близько 400 українських військових, саперів та розмінувальників.
«Ціль навчань – впровадити в Україні міжнародні стандарти з розмінування, які мають вищі безпекові можливості», – сказала Радіо Свобода Леся Ґрейнджер, керівник та голова правління Mriya Aid, організації, яка зробила можливим це навчання для українців.
За даними міністерства внутрішніх справ України, станом на 1 липня 2024 року понад 144 тисячі квадратних кілометрів України вважаються потенційно замінованими. За розрахунками українського уряду та експертів, Україні потрібно близько 10 тисяч саперів, щоб за п’ять років розмінувати забруднені російськими мінами землі.
Навчальний центр з розмінування MAT у Косові, заснований Praedium Consulting Malta у 1999 році, є ключовим гравцем у проведенні тренінгів із гуманітарного розмінування та знешкодження боєприпасів для саперів по всьому світу, а віднедавна – і для сотень українців.
Після кадрових ротацій в уряді Зеленський змінив склад РНБО – указ
Президент Володимир Зеленський своїм указом змінив склад Ради національної безпеки й оборони (РНБО) після того, як Верховна Рада звільнила і призначила нових міністрів минулого тижня.
Зі складу РНБО вивели колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулебу та колишнього міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна.
Указом Зеленського до її складу включено очільника Міністерства закордонних справ Андрія Сибігу, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Германа Сметаніна та віцепрем’єрку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерку юстиції Ольгу Стефанішину.
Верховна Рада 5 вересня призначила низку нових очільників міністерств: МЗС, Мінстратегпрому, Міндовкілля, Міністерства молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкульту, Мінветеранів та Мінінфраструктури.
Від початку повномасштабної війни в Україні це наймасовіше звільнення міністрів. Президент Володимир Зеленський пояснює це тим, що владні посади потребують «нової енергії». Політологи натомість кажуть, що під «новою енергією» президент мав на увазі зміни всередині команди, а не «нові обличчя». Інша причина перестановок, за словами експертів, – «обмежений кадровий резерв президентської команди».
Прокуратура: війська РФ скинули КАБи на Ямпіль у Сумській області – двоє загиблих, поранена дитина
Вранці 13 вересня війська РФ скинули, за попередньою інформацією, чотири керовані авіабомби на цивільну інфраструктуру у Ямполі Шосткинського району на Сумщині. Унаслідок обстрілу загинуло двоє людей, повідомили в Офісі генерального прокурора.
«Внаслідок атаки ворога загинув 60-річний чоловік, який їхав на своєму авто селищем. Також за медичною допомогою звернулось троє людей, серед яких дитина. Пошкоджено приватні домоволодіння, приміщення аптеки», – кажуть у прокуратурі.
Згодом у прокуратурі додали, що у лікарні помер 54-річний чоловік, який зазнав поранення в Ямполі. Пораненій дитині – 4 роки.
Також Сумська обласна адміністрація повідомила про атаку КАБом Охтирки. Місцева влада не інформувала про постраждалих, втім директор Охтирського будинку-інтернату для людей похилого віку та осіб з інвалідністю Віктор Токарєв розповів Суспільному, що дві літні жінки «від стресу» померли після російської атаки по місту. Він уточнив, що жінки перебували в актовому залі, де через вибух посипалося скло з вікон.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Після повідомлень про постачання Іраном ракет до РФ «слід очікувати інтенсивнішої допомоги для України» з боку Заходу, вважає прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. На брифінгу у Вроцлаві 13 вересня польський прем’єр сказав, що в інтересах безпеки Польщі, щоб Україна була якнайкраще оснащена та могла якомога ефективніше захищати українське небо, бо в певному сенсі це охорона і польського повітряного простору.
Брифінг був присвячений підготовці до можливих повеней, але один із журналістів попросив Дональда Туска прокоментувати вчорашню заяву президента Росії Володимира Путіна, що завдавання ударів ЗСУ по Росії далекобійною зброєю означатиме пряму участь західних країн у війні.
На думку польського премʼєра, не варто надавати великої ваги словам та погрозам Путіна, а його заява є свідченням складної для сил РФ ситуації на фронті.
«Є інформація, що Росія отримала чергові ракети від своїх союзників, цього разу йдеться про 200 ракет, доставлених Іраном. Зрозуміло, що Україна не може залишитися безпорадна і беззахисна перед наростанням загрози з повітря з боку Росії», – зазначив Туск.
Премʼєр Польщі вважає, що заява Путіна мала на меті змусити Захід припинити допомагати Україні.
«Я мав учора (12 вересня – ред.) довгу розмову з держсекретарем США паном Блінкеном, ми в постійному контакті з іншими керівниками, і мушу сказати, що солідарність Заходу в цьому питанні щораз більше вражає і слід очікувати зі сторони наших союзників і всього західного світу інтенсивнішої допомоги для України», - сказав Дональд Туск.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також прокоментував заяву президента РФ Володимира Путіна. «Росія розпочала цей конфлікт. Росія незаконно вторглася на територію України. Росія може припинити цей конфлікт зараз. Україна має право на самооборону, і ми, очевидно, повністю підтримуємо право України на самооборону», – наводить слова Стармера телеканал Sky News.
11 вересня газета The Guardian повідомила, що Велика Британія ухвалила рішення дозволити Україні використовувати крилаті ракети Storm Shadow для ударів по цілях на території Росії. Офіційно про це не повідомлялося.
Президент РФ Володимир Путін після цього заявив, що завдавання Україною ударів високоточною західною зброєю по території Росії означатиме, що країни НАТО безпосередньо беруть участь у війні. За його словами, самі ЗСУ неспроможні завдавати таких ударів, це може статися лише з використанням даних із супутників НАТО, яких Україна нібито не має. Крім того, твердить Путін, лише військовослужбовці альянсу «можуть вносити польотні завдання до цих ракетних систем».