Військові: на фронті за добу було 187 зіткнень, «найгарячіша ситуація» – на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксували 187 бойових зіткнень, найгарячіша ситуація була на Покровському напрямку, війська РФ були також активними на Курахівському напрямку, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку наші захисники відбивали 42 ворожі штурмові дії в районах населених пунктів Зелене Поле, Миколаївка, Лисівка, Крутий Яр, Новогродівка, Селидове, Маринівка і Красний Яр. Найбільша концентрація атак була біля Селидового і Маринівки. На Курахівському напрямку Сили оборони зупинили 36 атак противника поблизу Цукуриного, Желанного Другого, Георгіївки, Миколаївки, Парасковіївки, Костянтинівки та Катеринівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 20 боїв точилося на Куп’янському напрямку, 18 – на Торецькому, 15 – на Лиманському, 10 – на Краматорському.
«За уточненою інформацією, за вчора росіяни завдали по позиціях українських підрозділів і населених пунктах п’ять ударів вісьмома ракетами і 71 авіаудар, скинувши 96 КАБів. Крім цього, здійснили понад 4800 обстрілів, із них 224 – із реактивних систем залпового вогню», – зазначили у командуванні.
Прорив лінії фронту армією РФ у районі Очеретиного навесні цього року спричинив подальше просування загарбників углиб Донецької області. Війська країни-агресора підійшли до Покровська, водночас атакуючи великими силами в районі Вугледару й Курахового.
Втрати Росії у війні сягнули майже 650 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час свого повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 649 170 своїх військових, зокрема 1370 – за останню добу – такі дані станом на ранок 27 вересня наводить Генеральний штаб Збройних сил України.
Там також заявили про такі втрати РФ у техніці:
- танки ‒ 8846 (+21 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 17396 (+48)
- артилерійські системи – 18678 (+58)
- РСЗВ – 1199
- засоби ППО ‒ 961 (+2)
- літаки – 369
- гелікоптери – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 16031 (+85)
- крилаті ракети ‒ 2608
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 25411 (+58)
- спеціальна техніка ‒ 3192 (+2).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Війська РФ вдарили по Ізмаїлу: три людини загинули, 11 постраждали – влада
Російські війська під ранок 27 вересня завдали масштабного удару по Ізмаїлу на Одещині, внаслідок чого загинули три людини, ще 11, зокрема дитина – постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Росіяни запустили ударні безпілотники по півдню нашої області. Робота сил протиповітряної оборони тривала довго і напружено. На жаль, внаслідок атаки загинули три людини: дві жінки 1934 і 1955 років народження і 73-літній чоловік», – написав Кіпер у телеграмі.
За його словами, пошкоджені приватні й багатоквартирні будинки, надвірні споруди, будівлі, автомобілі.
«Внаслідок атаки спалахнуло декілька пожеж, які оперативно ліквідували наші вогнеборці. Правоохоронці фіксують наслідки терористичного акту росіян. Людям надається вся необхідна допомога», – додав голова ОВА.
Повітряні сили ЗСУ вночі інформували про запущені Росією «Шахеди» в напрямку Одеської області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ВМС: Росія тримає два носії «Калібрів» у Чорному морі
У Чорному морі станом на ранок 27 вересня перебувають три російські кораблі, з яких два є носіями крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до восьми ракет, повідомили Військово-морські сили України.
За повідомленням, в Азовському морі російських кораблів немає, а в Середземному – чергує один російський корабель, який є носієм крилатих ракет «Калібр» (загальний залп – до 16 ракет).
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У червні представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
Під час останнього похмурого збурення політики Росії щодо ядерної зброї очільник РФ Володимир Путін припустив, що Кремль може застосувати ядерну зброю проти будь-якої держави, яка атакує Росію, якщо цю країну підтримує ядерна держава.
Якщо Росія завдасть потужного ядерного удару по Україні чи Західній Європі – що буде далі? Про це у матеріалі Немислиме: який би вигляд мала ядерна війна в Європі?
Влада: російські війська обстріляли Слатине на Харківщині: під завалами можуть бути люди
Війська РФ обстріляли селище Слатине у Харковському районі – під завалами будинків можуть перебувати люди. Про це повідомив начальник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко.
«По селищу було завдано близько 15 ударів (попередньо – касетними боєприпасами з РСЗВ). Загалом різного ступеню руйнації зазнали не менше 10 приватних домоволодінь», – йдеться у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Голова МЗС Великої Британії очікує на дозвіл бити вглиб РФ до початку зими
Рішення щодо зняття обмежень на застосування західної зброї по військових цілях на території Росії буде ухвалено до початку зими, сказав міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі в інтерв’ю «Голосу Америки».
«Я очікую, що впродовж найближчих днів і тижнів ми будемо мати дуже сильну позицію, щоб забезпечити Україну усім необхідним, оскільки ми наближаємося до цієї важкої зими 2025 року», – відповів міністр.
Він також відзначив успіхи ЗСУ в Курській області і наголосив, що зараз важливий момент, щоб продемонструвати свою підтримку.
«Насправді саме зараз той момент, адже ми переходимо з осені у зимовий період, коли Захід має продемонструвати свою сміливість та абсолютну відданість», – додав Леммі.
Читайте також: Стармера запитали, чи буде рішення про використання Storm Shadow для ударів по РФ. Каже: «буде обговорення»
Київ прагне отримати дозвіл від західних партнерів на удари їхньою зброєю по території РФ. Напередодні свого візиту до США український президент Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібна «повноцінна далекобійність», натякнувши на необхідність скасування обмежень щодо використання західної зброї. Він також казав, що наступний тиждень (тиждень його візиту до США) може стати «багато в чому визначальним» для того, щоб зупинити російську агресію.
Видання The Times 17 вересня написало, що Велика Британія «сама не діятиме» в питанні надання Україні дозволу завдавати ударів далекобійною зброєю по цілях у Росії.
У британському уряді вважають, що американські системи наведення мають вирішальне значення для ураження цілей далекобійними ракетами. Лондон вважає, що США, швидше за все, дадуть дозвіл на удари на сесії Генеральній асамблеї ООН, яка відкрилася 10 вересня, хоча в адміністрації президента Джо Байдена є розбіжності щодо цього.
Речник Держдепартаменту США Меттью Міллер 16 вересня у відповідь на запитання журналістів, чи ухвалене рішення про удари далекобійною американською зброєю по цілях у Росії, відповів, що у нього «немає ніяких оголошень» про зміни в політиці Білого дому з цього питання.
На фронті відбулося понад 180 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби відбулося 181 бойове зіткнення. Найгарячіша ситуація залишається на Покровському напрямку, також війська РФ активні на Курахівському напрямку, йдеться у вечірньому зведенні Генштабу Збройних сил України 26 вересня.
«На Покровському напрямку, від початку цієї доби, точилося 39 боїв у районах населених пунктів Зелене Поле, Миколаївка, Лисівка, Крутий Яр, Новогродівка, Селидове, Маринівка та Красний Яр. Сили оборони відбили 34 наступальних дій, п’ять – ще продовжуються. Сьогодні на цьому напрямку було знешкоджено 278 окупантів, з них 116 – безповоротно», – кажуть у штабі.
За даними ЗСУ, на Курахівському напрямку російська армія 34 рази штурмувала поблизу Цукуриного, Желанного Другого, Георгіївки, Миколаївки, Парасковіївки, Костянтинівки та Катеринівки. Українські військові зупинили 27 атак, сім – ще тривають.
«На Куп’янському напрямку ворог проводив наступальні дії біля Синьківки, Глушківки, Лозової, Стельмахівки та Колісниківки. 19 боїв завершено, один – ще триває. На Лиманському напрямку російські загарбники штурмували позиції наших військ поблизу Греківки, Невського, Новосадового та Торського. На цей час усі 15 бойових зіткнень завершено», – вказано у дописі.
Загалом російські війська наступали на 11 напрямках.
Читайте також: Втрата Вугледара є питанням кількох днів або тижнів – співзасновник Deep State
У Генштабі зазначили, що на Времівському напрямку здійснено п’ять спроб витіснити підрозділи ЗСУ із займаних рубежів оборони біля Водяного, Катеринівки та Богоявленки. Про бої біля Вугледару не повідомляється.
26 вересня співзасновник Deep State, аналітик Руслан Микула в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок), повідомив, що втрата міста Вугледар, де українські військові понад два роки стримували наступ сил РФ, є питанням кількох днів, можливо, тижнів.
Співзасновник Deep State називає високою загрозу оточення українських сил у Вугледарі, але команди на відхід із міста досі немає. Військовий журналіст Юрій Бутусов каже, що рішення про відхід з Вугледару можуть ухвалити безпосередньо командири, коли стане зрозуміло, що вести оборону вже неможливо.
Генштаб ЗСУ про напівоточення 72-ї бригади ЗСУ у Вугледарі не повідомляє. Командир батальйону безпілотних систем 72-ї ОМБр Андрій Назаренко 24 вересня розповідав, що бригада досі тримає позиції у Вугледарі.
Гарріс: відмова від окупованих Росією територій України – це пропозиція капітуляції
Віцепрезидентка США, кандидатка у президенти від Демократичної партії Камала Гарріс повідомила президенту України Володимиру Зеленському в четвер про непохитну підтримку України, яка є стратегічним інтересом США.
Про це Гарріс сказала у Білому домі на спільному брифінгу із лідером України після зустрічі з ним.
Віцепрезидентка США зазначила, що пропозиції щодо відмови від значної частини суверенної території України є «пропозиціями капітуляції, а не миру». Гарріс додала, що будь-яка пропозиція про те, щоб Україна поступилася землею Росії, є «небезпечною та неприйнятною».
Вона також наголосила, що президент Росії Володимир Путін міг би завершити війну, якщо б вивів свої війська з території України.
«Український народ мужньо захищає свої домівки та свою батьківщину, свою свободу та свою демократію проти жорстокого диктатора», – сказала Гарріс в Білому домі.
Крім того, кандидатка у президенти сказала Зеленському, що Сполучені Штати розділяють його бачення закінчення війни.
26 вересня Володимир Зеленський зустрівся з віцепрезиденткою Камалою Гарріс. До цього він мав розмову з президентом США Джо Байденом.
У четвер Зеленський також зустрівся з двопартійною делегацією Сенату США.
На всіх зустрічах лідер України представляв «план перемоги України».
Володимир Зеленський прибув у неділю, 22 вересня, до США для участі в заходах в рамках Генеральної асамблеї ООН. Ще до візиту він анонсував, що говоритиме про план перемоги з президентом США Байденом та кандидатами Камалою Гарріс та Дональдом Трампом.
24 вересня стало відомо, що зустріч президента Зеленського із кандидатом у президенти від Республіканської партії Дональдом Трампом не відбудеться.
Напередодні Трамп звинуватив Володимира Зеленського, в тому, що український лідер бере мільярди доларів у Сполучених Штатів, водночас відмовляючись «укласти угоду» щодо припинення повномасштабного вторгнення Росії.
26 вересня президент США Джозеф Байден оголосив про виділення Україні загалом 7,9 мільярда доларів американської допомоги в межах Ініціативи сприяння безпеці України. Також без деталей президент США повідомив, що Пентагон оголошує про виділення 2,4 мільярда доларів США на безпекову допомогу.
Пентагон оприлюднив перелік озброєння, яке увійшло до нового пакету допомоги Україні
Міністерство оборони США оприлюднило перелік озброєння, яке увійшло до нового пакету допомоги Україні.
Як повідомляє пресслужба Пентагону, цей пакет безпекової допомоги передбачає виділення додаткових 2,4 мільярдів доларів США в рамках Ініціативи сприяння безпеці України (USAI), що забезпечить Україну додатковими засобами протиповітряної оборони, безпілотними авіаційними системами та боєприпасами класу «повітря-земля», а також зміцнить оборонно-промислову базу України та забезпечить потреби в її обслуговуванні та підтримці.
До пакету увійшли:
- боєприпаси та підтримка українських систем протиповітряної оборони;
- боєприпаси класу «повітря-земля»;
- БПЛА та компоненти для підтримки українського виробництва БПЛА;
- обладнання для боротьби з БПЛА;
- безпілотні надводні судна;
- засоби захищеного зв’язку;
- обладнання та матеріально-технічні засоби для підтримки українського виробництва боєприпасів;
- запасні частини, а також інше допоміжне обладнання.
Раніше 26 вересня президент США Джозеф Байден оголосив про виділення Україні загалом 7,9 мільярда доларів американської допомоги в межах Ініціативи сприяння безпеці України. Також без деталей президент США повідомив, що Пентагон оголошує про виділення 2,4 мільярда доларів США на безпекову допомогу.
Нині триває зустріч президента України Володимира Зеленського з Джо Байдена у Білому домі, у ході зустрічі український президент має представити свій «план перемоги».
«Шановний президенте Зеленський, я вимагаю, щоб ви негайно звільнили посла України в США Оксану Маркарову» – такими ультимативними словами починається лист спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона президентові України, оприлюднений 25 вересня на сайті Конгресу та у соцмережі. А на цьому тлі кандидат на посаду США від Республіканської партії Дональд Трамп звинувачує Зеленського у прихильності до конкурентів-демократів.
В Офісі президента України не коментують скандали публічно й не реагують на вимогу відправити посла Маркарову у відставку. Та низка українських і закордонних політиків і дипломатів – як відкрито, так і на умовах анонімності – вже проаналізували ситуацію. Чи мала місце дипломатична помилка посла Маркарової? Що образило Дональда Трампа і як скандал вплине на двопартійну підтримку України в США? Радіо Свобода зібрало думки й реакції. Читайте і дивіться про це за лінком
Зеленський зустрівся з Байденом у Білому домі
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Джо Байденом у Білому домі в четвер, щоб представити свій «план перемоги» у війні після того, як президент США оголосив про військову допомогу Україні на майже 8 мільярдів доларів.
«Росія не переможе. Україна переможе, і ми продовжуватимемо підтримувати вас на кожному кроці», – сказав Байден, приймаючи Зеленського в Овальному кабінеті, повідомляють західні медіа.
Американський президент зазначив, що США посилять позицію Києва на майбутніх переговорах, присвяченим питанню оборони України.
Як очікувалось, під час зустрічі Зеленський планує представити Байдену «План перемоги України».
Також сьогодні у президента України запланована зустріч з віцепрезиденткою Камалою Гарріс.
Перед цим Зеленський зустрівся з двопартійною делегацією Сенату США.
У Білому домі відреагували на претензії через візит Зеленського на завод у Пенсильванії
У візиті українського президента Володимира Зеленського на завод у Пенсильванії немає нічого надзвичайного, заявила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
За її словами, використання транспорту Пентагону для подорожей іноземного лідера на території США є звичайною практикою.
«Весь світ знає, що це той, кого Путін бажає вбити. Він дав дуже чітко зрозуміти, коли мова йде про президента Зеленського», – сказала вона.
Речниця Білого дому закликала республіканців відмовитись від вимоги провести розслідування через нібито політичність цього візиту. Вона нагадала, що два місяці тому президент України «провів дуже схожий захід з губернатором-республіканцем».
22 вересня президент України Володимир Зеленський відвідав у США Скрентонський армійський боєприпасний завод, де виробляють складові частини артилерійських і мінометних снарядів.
Скрентонський боєприпасний завод є одним із лише двох заводів у Сполучених Штатах, які виробляють 155-міліметрові артилерійські снаряди, які є одними з найважливіших аспектів американської військової допомоги Україні: понад 3 мільйони їх відправлено в країну.
ОВА: через артилерійський обстріл селища на Херсонщині – загинула людина, ще одна поранена
Російські війська ввечері обстріляли селище Томина Балка на Херсонщині – загинула людина, ще одна поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, сили РФ завдали щонайменше шість ударів з реактивної артилерії.
«Влучили в господарську споруду, там спалахнула пожежа. На місці «прильоту» загинула жінка 1967 року народження. Щирі співчуття рідним загиблої. Також поранення дістав її 62-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сполучені Штати заявили Європейському Союзу, що нададуть 20 мільярдів доларів на масштабний пакет допомоги Україні на чолі з «Групою семи» (G7), якщо блок змінить свій режим санкцій проти Росії, пише Bloomberg на свої джерела.
За даними видання, навіть якщо ЄС не внесе змін, США все одно зроблять свій внесок у запланований пакет допомоги у розмірі 50 мільярдів доларів, але ця сума буде меншою.
Представник США заявив, що Вашингтон має намір взяти участь у наданні Україні 50 мільярдів доларів, розмір його внеску залежатиме від того, які гарантії ЄС зможе надати щодо того, що російські активи залишаться знерухомленими.
У червні G7 в принципі погодилася надати Україні безповоротну позику, яка буде погашена за рахунок прибутку, отриманого від заморожених російських активів на суму близько 280 мільярдів доларів, більша частина яких є в Європі.
США і ЄС спочатку домовилися про внески на схожі суми – близько 20 мільярдів доларів кожен, поки Вашингтон не зажадав від Європи більш тривалого режиму санкцій, щоб забезпечити збереження прибутків.
ЄС перебуває в процесі коригування своїх санкцій щодо знерухомлених активів, щоб їх поновлювати лише кожні 36 місяців, як того вимагають США (не як зараз – кожні шість місяців). Блок також запропонував виділити 35 мільярдів євро (39 мільярдів доларів) зі свого колективного бюджету у випадку, якщо США не приєднаються до кредиту.
Ця остання пропозиція ЄС збільшити свою частку отримала відсіч з боку членів «Групи семи» – Німеччини, Франції та Італії – під час недавньої зустрічі послів ЄС у Брюсселі, розповіли джерела видання.
Європейська комісія підкреслила, що метою було забезпечити участь США шляхом внесення змін до режиму санкцій, щоб план залишався ініціативою «Великої сімки», повідомляє співрозмовник. Комісія закликала держави-члени завершити реформу санкцій, що вимагає одностайності.
Угорщина, яка часто відкладала або блокувала зусилля ЄС щодо України, запропонувала відкласти будь-яке рішення щодо російських активів до виборів у США 5 листопада.
Єврокомісія повідомила, що США можуть приєднатися до ініціативи навіть після виборів, але додала, що блок повинен завершити свою законодавчу роботу до кінця жовтня.
Очікується, що країни «Групи семи» завершать виконання своїх зобов’язань на міністерській зустрічі 25 жовтня. Лідери ЄС планують зустрітися 17-18 жовтня, тоді, ймовірно, обговорюватиметься підтримка України.
Зеленський зустрівся з двопартійною делегацією Сенату США, на черзі розмова з Байденом – ОП
Президент Володимир Зеленський зустрівся у четвер, 26 вересня, з двопартійною делегацією Сенату США, щоб обговорити ключові пункти плану перемоги, повідомив Офіс президента України.
«Це має бути нашим спільним досягненням – перемога заради свободи, без жодних компромісів ціною свободи. Тут, у столиці США, ми маємо багато друзів, які з перших днів повномасштабного вторгнення стоять пліч-о-пліч з українцями в боротьбі за свободу та незалежність. Дякую кожному члену Сенату за таку підтримку», – цитує Зеленського його пресслужба.
Після цієї зустрічі лідер України прибув до Капітолію для розмови з президентом США Джо Байденом, повідомили журналістам в Офісі президента.
Її початок очікується о 13:45 за Вашингтоном (20:45 за Києвом). Раніше Зеленський повідомляв, що представить Байдену план перемоги України.
О 22.00 за Києвом у Зеленського запланована зустріч з віцепрезиденткою Камалою Гарріс.
Раніше лідер більшості у Сенаті демократ Чак Шумер повідомив, що 26 вересня має намір зустрітися з президентом України. Також була передбачена зустріч із лідером меншості в Сенаті, республіканцем Мітчем Макконнеллом та членом Палати представників, демократом Грегорі Міксом, високопоставленим членом Комітету із закордонних справ.
Зустріч зі спікером Палати представників США, республіканцем Майком Джонсоном не була запланована. У розмові з журналістами ввечері 25 вересня про це сказав сам Джонсон.
Зустріч президента Зеленського із кандидатом у президенти від Республіканської партії Дональдом Трампом також не відбудеться. Про це Радіо Свобода інформувало 24 вересня.
Ще тиждень тому, 18 вересня, Трамп називав зустріч із Зеленським можливою. «Напевно, так», – сказав тоді Трамп, відповідаючи на запитання журналіста про те, чи має він намір зустрітися із президентом України.
Міноборони пропонує дозволити ставати на військовий облік онлайн без медогляду
У Міністерстві оборони України розроблено законопроєкт, що дозволить українцям призовного віку ставати на військовий облік онлайн за допомогою засобів електронної ідентифікації.
Відповідний проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» схвалено на черговому засіданні Кабінету міністрів України, йдеться 26 вересня на сайті оборонного відомства.
У Міноборони пропонують дозволити ставати на військовий облік призовників та уточнювати персональні дані у сервісі «Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста».
«Крім цього, планується ліквідувати комісії для взяття на такий облік та скасувати проходження медичного огляду під час взяття громадян на військовий облік. Передбачається, що громадяни, які здобувають вищу освіту, будуть проходити медичний огляд перед практичними заняттями базової загальновійськової підготовки», – кажуть у міністерстві.
Також проєкт закону пропонує уточнити положення щодо військового обліку жінок, які виявили бажання проходити базову військову службу – безпосередньо перед направленням на таку службу за їхнім бажанням вони будуть братися на військовий облік призовників, а після завершення базової військової служби вони будуть братися на військовий облік військовозобовʼязаних.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
У Польщі суд виніс вирок білорусу та українцю за шпигунство на користь Росії
Суд у Польщі засудив двох людей, громадян України та Білорусі, до тюремного терміну за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії, повідомляє польське агентство новин PAP.
Як зазначається, двоє підсудних були серед 16 громадян Білорусі, України та Росії, заарештованих за рішенням Агентства внутрішньої безпеки Польщі в рамках розслідування діяльності шпигунської мережі, завданням якої був збір інформації про транспортування військової техніки в Україну.
У Варшаві наголошують, що роль Польщі у підтримці Києва зробила її ключовою мішенню для російського шпигунства та диверсій.
Суд у польському місті Люблін призначив 23-річному українцю Максиму Л. шість років позбавлення волі та штраф приблизно 4 тисячі доларів за участь в організованій групі, відповідальній за злочини проти польської держави, шпигунство, а також зберігання канабісу.
30-річний білорус Владислав П. отримав 2 роки та 10 місяців позбавлення волі, а також штраф за участь у злочинній групі та шпигунство.
Суддя Мирослав Бжозовський заявив у ході процесу, що участь підсудних у злочинному угрупуванні не викликає сумнівів. Суддя зазначив, що злочини скоїлися з метою фінансової вигоди.
За даними PAP, решта заарештованих у рамках цього розслідування отримали терміни від 13 місяців до шести років ув’язнення. Максим Л. та Владислав П. мають право оскаржити вирок.
У березні 2023 рок у Польщі затримали шістьох іноземних громадян за підозрою у шпигунстві на користь Росії. Вони, як заявили у польській спецслужбі, за допомогою мережі прихованих відеокамер спостерігали за перевезеннями вантажів залізницею біля ключової для постачання озброєння в Україну залізничної станції.
Повідомлялося, що більшість камер розташовувалася в районі підʼїздів до аеропорту міста Жешува, куди надходять військові вантажі для України.
Поразки і перемоги Зеленського у США: як один візит може змінити все?
Візит президента України Володимира Зеленського до США продовжує обростати скандалами. Головні з них стосуються звинувачення з боку республіканців у нібито втручанні в американські вибори.
Ба більше, у Республіканській партії зажадали звільнення посолки України у США Оксани Маркарової.
Дивіться про це у програмі «Свобода Live» за лінком
Чому армія Росії повернула від Покровська на Вугледар? Пояснює офіцер ЗСУ
Прорив лінії фронту армією РФ у районі Очеретиного навесні цього року спричинив подальше просування загарбників углиб Донецької області. Війська країни-агресора підійшли до Покровська, водночас атакуючи великими силами в районі Вугледару та Курахового.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) обговорили ситуацію на фронті з Миколою Мельником – офіцером ЗСУ та військовим експертом, який зараз відновлюється після важкого поранення. Читайте і дивіться за лінком