Командування 123 бригади ТрО оголосило про проведення службового розслідування обставин загибелі командира 186 батальйону Ігоря Гриба, йдеться у повідомленні пресслужби.
«Маємо повідомити інформацію з приводу смерті військовослужбовця нашої бригади, командира 186 окремого батальйону Ігоря Гриба. Це був відданий військовій справі та своїй країні військовослужбовець, командир, який піклувався про особовий склад та не стояв осторонь проблем свого військового колективу. Обставини загибелі Ігоря Гриба наразі з’ясовуються, проводиться службове розслідування», – йдеться у дописі бригади.
Попередньою причиною смерті Гриба начебто визначили самогубство на командно-спостережному пункті, йдеться у внутрішньому зведенні по фронту, яке «Суспільне» має у своєму розпорядженні.
Журналісти з’ясували, що «батальйон Гриба виконував бойові завдання на Вугледарському напрямку».
Ігор Гриб був родом з Миколаївщини. За інформацією місцевого видання Гард.City, він служив за контрактом ще з 2014 року. Гриб брав участь у боях на Савур-Могилі, в Іловайську, в обороні Мар’їнки та Красногорівки. У 2021 році очолив 186 батальйон 123 бригади територіальної оборони. Навесні 2022 року йому було присвоєне звання підполковника. Під час повномасштабного вторгнення його батальйон брав участь у боях на Херсонщині. На момент смерті йому було 34 роки. У Ігоря залишилися батьки, сестри, дружина та маленька донечка.
Поховали Ігоря Гриба на його батьківщині, в селищі Криве Озеро.
Інших подробиць смерті військового наразі немає.
У Генштабі ЗСУ журналістами «Суспільного» повідомили, що «поки не коментують цю справу». В ОСУВ «Хортиця» відповіли, що «інформація щодо 186 батальйону 123 ТРО належить до державної таємниці».
2 жовтня оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця» повідомило про виведення підрозділів із Вугледару на Донеччині для «збереження особового складу і бойової техніки, зайняття положення для ведення подальших дій».
Окупація Вугледару навряд кардинально змінить хід наступальних операцій на заході Донеччини, вважають у американському Інституті вивчення війни (ISW). Проте експерти говорять тепер про загрозу і для найближчого містечка Курахове, і для оборони Покровська.
Сили РФ атакували дроном цивільних у Херсоні, четверо постраждалих – ОВА
Російські військові з дрона атакували цивільних у Дніпровському районі Херсона, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Окупанти атакували з дрона цивільних у Дніпровському районі Херсона. Постраждали троє людей. Вибухові травми та уламкові поранення дістали 55-річний чоловік, а також жінки, 65 та 70 років», – йдеться у повідомленні.
В обласній адміністрації зазначили, що «під час ворожого удару потерпілі перебували на вулиці. Усіх шпиталізували до лікарні для надання меддопомоги».
Згодом Херсонська обласна прокуратура повідомила, що «кількість постраждалих зросла до чотирьох».
«За процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). За даними слідства, 05 жовтня близько 12:40 військові армії РФ скинули вибухівку з БпЛА у Херсоні», – зазначили у відомстві.
В ОВА уточнили, що «травми та поранення різного ступеня тяжкості отримали четверо цивільних - двоє чоловіків 55 та 60 років та двоє жінок 65 та 70 років. Усі вони в момент атаки перебували на вулиці».
«Наразі правоохоронці вживають всіх заходів для документування воєнних злочинів, вчинених представниками Збройних сил РФ», – підсумували у прокуратурі.
Прикордонники показали кадри боїв за газовидобувні вежі поблизу Зміїного
Державна прикордонна служба України опублікувала ексклюзивні кадри спільної операції з підрозділами Головного управління розвідки Міноборони за газовидобувні вишки у Чорному морі.
«Спецпризначенці ДПСУ спільно з підрозділами ГУР МОУ відбивають у ворога газовидобувні платформи у Чорному морі. Титанічними зусиллями захоплено та взято під контроль частину цих стратегічно важливих обʼєктів, які виконують роль наших морських фортець», – йдеться у повідомленні Державної прикордонної служби.
Прикордонники наголосили, що «утримання газовидобувних вишок дає можливість контролювати значну частину акваторії та посилювати оборону».
Раніше речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук розповів, що українські військові атакували одну з газових вишок у акваторії Чорного моря.
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
Генштаб: Сили оборони ракетами Storm Shadow уразили три командних пункти РФ
Сили оборони України уразили три командних пункти російських військових, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Днями, завдано успішного вогневого ураження по командних пунктах 35-ї та 27-ї окремих мотострілецьких бригад, а також одному з командних пунктів 2-ї загальновійськової армії збройних сил РФ. Результати ударів уточнюються», – зазначили у Генштабі.
За даними ЗСУ, «бойову роботу виконали підрозділи Повітряних сил та ракетних військ і артилерії Збройних Сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони. Ураження здійснено ракетами Storm Shadow та реактивними снарядами GMLRS».
Станом на ранок 5 жовтня за оцінками Генштабу ЗСУ, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 659 220 своїх військових, зокрема 1280 – за останню добу.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
У районі Костянтинівки на Донеччині збито російський військовий літак – влада
У районі Костянтинівки Донецької області було збито російський військовий літак, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Горбунов, пише «Суспільне».
«Уламки частково попадали навколо міста Костянтинівка. Уламки також впали у приватний сектор – пошкоджені декілька приватних будинків. Жертв чи постраждалих від цієї події немає», – розповів він.
Як повідомив кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), впав літак армії РФ, який перед тим відстрілявся двома авіабомбами по Краматорську.
У місцевих групах поширюють кадри збиття літака ракетою «повітря-повітря» з іншого літака. Місцеві жителі у зв’язку з цим висловлюють припущення, що начебто літак був збитий іншим російським літаком, передає кореспондент Радіо Свобода.
За словами керівника Центру протидії дезінформації РНБО Андрія Коваленка, це був винищувач Су-34.
Низка російських телеграм-каналів пишуть, що це начебто «уламки не літака, а безпілотника С-70 «Мисливець», який має розмах крила 20 метрів». Блогери з РФ зазначають, що «його міг збити російський літак».
У Повітряних силах ЗСУ та в Міноборони РФ наразі збиття військового літака не коментували.
Раніше українські розвідники ударом із ПЗРК знищили російський винищувач Су-30СМ, повідомляло Головне управління розвідки Міноборони України вранці 12 вересня.
У зведенні станом на ранок 5 жовтня Генштаб оцінював загальні втрати сил РФ в авіації у 368 літаків.
У розвідці Британії розповіли, куди можуть наступати сили РФ після Вугледара
Після захоплення міста Вугледар на Донеччині сили РФ, ймовірно, продовжать наступ, йдеться у новому звіті Міністерства оборони Британії.
Повідомляється, що «1 жовтня російські війська взяли під контроль місто Вугледар на перетині двох ключових фронтів – Запорізького та Донецького. Захоплення відбулося незабаром після того, як окупанти поновили наступальну кампанію у вересні. До кінця місяця війська майже оточили Вугледар та змусили Сили оборони України відступити».
У розвідці Британії наголошують, що «Росія робила спорадичні спроби захопити Вугледар протягом останніх двох років, зазнаючи при цьому великих втрат. Місто розташоване на височині, що робило його «гарною позицією» з погляду оборони».
«Ймовірно, російські війська спробують продовжити наступ найближчими тижнями. На заході однією з ймовірних цілей є Велика Новосілка у бік Запоріжжя по шосе T0509. У 8 км на північ знаходиться Богоявленка», – зазначили у британській розвідці.
2 жовтня оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця» повідомило про виведення підрозділів із Вугледару на Донеччині для «збереження особового складу і бойової техніки, зайняття положення для ведення подальших дій».
Окупація Вугледару навряд кардинально змінить хід наступальних операцій на заході Донеччини, вважають у американському Інституті вивчення війни (ISW). Проте експерти говорять тепер про загрозу і для найближчого містечка Курахове, і для оборони Покровська.
Внаслідок обстрілу села на Запоріжжі загинуло двоє чоловіків – ОВА
У суботу, 5 жовтня, сили РФ обстріляли село Мала Токмачка Запорізької області, розповів голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«Двоє чоловіків загинули внаслідок ворожого обстрілу Малої Токмачки. Тіла 44-річного та 46-річного місцевих мешканців кілька годин не могли забрати з місця загибелі через щільний артобстріл села», – зазначив Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський: під час «Рамштайну» Україна представить план перемоги всім партнерам
Під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» Україна надасть план перемоги усім партнерам, повідомив у телеграмі президент Володимир Зеленський.
«12 жовтня відбудеться нова зустріч «Рамштайну» на рівні лідерів. І для представлення плану перемоги всім партнерам, які дійсно допомагають», – написав він.
За словами президента, «Україна має чітку стратегію, як наблизити справедливе закінчення війни – мир завдяки силі».
«План перемоги передбачає необхідне посилення України. Вже почали обговорення з США, як лідером підтримки, залучаємо всіх партнерів», – зазначив Зеленський.
Він нагадав, що «Рамштайн» – це об’єднання понад 50 країн – формат підтримки українських воїнів, захисту України».
Раніше, у серпні, президент України Володимир Зеленський уперше заговорив про план перемоги. Його український лідер запланував представити американському колезі Джо Байдену, а також кандидатам у президенти США Камалі Харріс та Дональду Трампу наприкінці вересня.
16 вересня глава української держави наголошував, що «план перемоги готовий уже на 90%». За його словами, план буде представлено союзникам вже наступного тижня.
Також Зеленський зазначав, що «план складається з п’яти пунктів – чотирьох основних та одного, який необхідно виконати вже після завершення війни».
Раніше, 29 вересня, Зеленський зазначав, що у жовтні на «Рамштайні» Україна і партнери мають «визначити спільні кроки та спільне бачення, як посилити тиск на Росію».
Президент України Володимир Зеленський і президент США Джо Байден знову зустрінуться у жовтні в рамках засідання Контактної групи з питань оборони України на німецькій авіабазі «Рамштайн», повідомили в Білому домі й Офісі президента України.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ західні партнери надають військову допомогу Україні. Протягом цього року Київ уклав безпекові угоди з низкою країн – вони, серед іншого, передбачають надання безпекової допомоги. Також Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За добу Росія втратила ще 1280 військових, вісім танків і понад 30 ББМ – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 659 220 своїх військових, зокрема 1280 – за останню добу – такі дані станом на ранок 5 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у техніці РФ, то в українському командуванні навели такі:
- танків – 8916 (+8 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 17 658 (+31)
- артилерійських систем – 19 037 (+72)
- РСЗВ – 1216 (+4)
- засобів ППО – 970 (+5)
- літаків – 368
- гелікоптерів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня - 16 529 (+35)
- крилатих ракет – 2613
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 25 905 (+85)
- спеціальної техніки – 3344 (+11)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Росія: влада Воронезької області каже про атаку дронів на підприємства і пожежу
Влада Воронезької області РФ заявила про «атаку безпілотників» у ніч проти суботи, 5 жовтня.
За словами губернатора Воронезької області Олександра Гусєва, «вночі була здійснена атака БпЛА на кілька підприємств, які виробляють цивільну продукцію. Унаслідок атаки одна людина зазнала поранень – у постраждалого виявили травми від уламків дрона».
Крім цього, на території одного із підприємств виникла пожежа, прозвітував глава регіону.
Водночас у Міноборони Росії заявили, що «в ніч проти 5 жовтня протиповітряні сили збили 10 безпілотників над Бєлгородською, Воронезькою і Курською областями».
Редакція Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабної війни проти України прикордонні російські регіони регулярно зазнають атак безпілотників та ракет. Бєлгородська область, з території якої сили РФ обстрілюють Харківську область України, страждає більше за інші регіони, оскільки її обстрілюють ще й зі ствольної артилерії. Журналісти видання «7х7» підрахували, що з початку війни загинули щонайменше 243 жителі Бєлгородської області, а по всій Росії – не менш як 346.
14 серпня в регіоні запровадили режим надзвичайної ситуації регіонального рівня. Це пов’язане з діями ЗСУ в сусідній Курській області. 15 серпня в Бєлгородській області запровадили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
«На Вашингтон чекає дзеркальна відповідь»: у МЗС Росії вдалися до нових ядерних погроз
У Кремлі вдалися до нових ядерних погроз на адресу США. Начебто, на Вашингтон чекає «дзеркальна відповідь» у разі ядерних випробувань, зазначив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.
За словами заступника Сергія Лаврова, якщо Сполучені Штати почнуть вживати заходів щодо відновлення ядерних випробувань, «Москва одразу відповість дзеркально».
«Якщо почнуться процеси, які означатимуть, що США дивляться у напрямку відновлення ядерних випробувань, за нами «не заіржавіє». Росія одразу відповість дзеркально», – сказав Рябков.
Путін 25 вересня заявив про ядерну відповідь на тлі прагнень Києва отримати від Заходу дозвіл на удари західною зброєю вглиб РФ.
За його словами, Росія в оновленій редакції своєї ядерної доктрини планує розглядати як спільний напад агресію з боку будь-якої неядерної держави, але за участю чи за підтримки ядерної країни. Путін зазначив, що Москва розглядатиме можливість застосування ядерної зброї вже при отриманні «достовірної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу». Йдеться про літаки стратегічної і тактичної авіації, крилаті ракети, безпілотники, гіперзвукові й інші літальні апарати.
В Офісі президента України назвали слова Путіна черговим «ядерним шантажем».
7 вересня директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Вільям Бернс, коментуючи погрози Росії застосувати ядерну зброю, заявив, що Путін продовжуватиме періодично погрожувати прямою конфронтацією Заходу, але ці погрози не повинні залякати Захід.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті відбулось майже 160 бойових зіткнень
За добу 4 жовтня відбулось 159 сталися 159 бойових зіткнень. На Куп’янському напрямку було більше атак РФ, ніж на Покровському, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку кількість атак за добу зросла до 22. Сили оборони відбивали штурмові дії противника біля Синьківки, Новоселівки, Піщаного, Стельмахівки та Лозової», – кажуть українські військові
Своєю чергою, «на Курахівському напрямку Сили оборони зупинили ворожі атаки поблизу Цукуриного, Гострого, Георгіївки, Антонівки, Костянтинівки та в напрямку Богоявленки, де ворог 28 разів намагався прорвати оборону ЗСУ».
«На Покровському напрямку українські воїни відбили 15 штурмів і атак в районах населених пунктів Миколаївка, Селідове та Лисівка, де загарбники, за підтримки авіації, намагалися витіснити підрозділи ЗСУ із займаних рубежів», – кажуть у ЗСУ.
Крім того, за даними Генштабу ЗСУ, «на Харківському напрямку ворог продовжував наступальні та штурмові дії. Тут відбулося чотири бойових зіткнення в районах Стариці, Вовчанська та Тихого».
«На Лиманському напрямку ЗСУ зупинили 15 атак окупантів неподалік Невського, Греківки, Макіївки, Новосадового та Торського. На Сіверському напрямку Сили оборони України відбили три штурмові дії. Ворог намагався просунутися уперед поблизу Верхньокам’янського та Виїмки», – наголосили у відомстві.
У ЗСУ кажуть, що «на Краматорському напрямку українські воїни зупинили 9 спроб противника прорвати оборону. Основні зусилля окупанти, за підтримки авіації, прикладали у районі Часового Яру, Калинівки, Ступочок та Андріївки».
Армія РФ атакувала об’єкт інфраструктури у Миколаєві – влада
Ввечері 4 жовтня російські військові атакували об’єкт інфраструктури в Миколаєві, розповів голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Учора, 4 жовтня, близько 22:27 ворог атакував інфраструктурний обʼєкт в місті Миколаїв», – розповів він.
Попередньо, за даними Кіма, «росіяни застосували крилаті ракети типу Х-59/Х-69».
«Постраждалих немає», – констатував голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Повітряні сили: вночі збито три «Шахеди», ще 10 – локаційно втрачено
У ніч проти 5 жовтня в результаті протиповітряного бою збито три російських безпілотники в Одеській області. 10 БпЛА – «локаційно втрачено на півночі та півдні країни, інформація про постраждалих та руйнування не надходила», зазначили у Повітряних силах ЗСУ.
«У ніч на 5 жовтня 2024 року російські окупанти завдали удару трьома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 з повітряного простору курської області – РФ і окупованого Криму та 13-ма безпілотниками (ударними БпЛА) із районів: Курськ – РФ, мис Чауда (Крим)», -– йдеться у повідомленні.
Також, за даними Повітряних сил ЗСУ, «внаслідок активної протидії засобів РЕБ, керовані авіаційні ракети не досягли своїх цілей».
«До відбиття повітряного нападу противника залучались зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи та підрозділи РЕБ Сил оборони України», – уточнили військові.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Хочу» та «можу» – замало. Кого беруть і кому відмовляють рекрутингові центри Сил оборони
До Збройних сил України через рекрутингові центри щомісяця долучаються в середньому 6,5 тисяч добровольців, повідомили в Міністерстві оборони України. Як розповів уповноважений Міноборони Олексій Бежевець, доступно понад 10 тисяч вакансій, зокрема кухарів, ремонтників, юристів, операторів БпЛА, медиків тощо. Посадовець каже, що рекрутуватися можна до будь-яких військових формувань Сил оборони, включно з ЗСУ, Нацгвардією, Службою безпеки, Державною прикордонною службою України і решта.
У Дніпрі, найближчому до найгарячіших ділянок фронту сходу обласному центрі, працює близько десятка рекрутингових осередків – як загалом Сил оборони, так і окремих бригад. Фахівці кажуть: суть рекрутингу в тому, аби людина сама обрала собі бажану спеціальність, а співробітники центрів, серед яких переважна більшість має бойовий досвід, – розповіли про службу без «жахачок», але й без прикрас.
Справа – добровільна, ніяких повісток не вручають.
Скільки людей туди звернулися, які військові спеціальності найбільш затребувані та що реально можуть запропонувати рекрутам – дізналось Радіо Свобода. Читайте і дивіться про це за лінком
Крим: у Керчі пролунали вибухи, російська влада заявляла про навчання
Над Керчю на сході окупованого Криму пролунали вибухи, повідомляє увечері 4 жовтня кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Згідно з повідомленням, близько 21:10 за місцевим часом щонайменше чотири вибухи пролунали над містом.
Російська влада Керчі напередодні оголосила про проведення військових навчань, проте місцеві жителі поширюють у соцмережах повідомлення про нібито оголошену ракетну небезпеку в Криму.
Офіційних пояснень з приводу вибухів, що прогриміли над Керчю, влада або російські військові наразі не публікували.
Активна фаза російських навчань у Криму розпочалася 26 вересня. На анексованому Росією Кримському півострові на перехрестях доріг, біля важливих об’єктів та на пляжах російські силовики будують укріплення, вогневі точки та опорні пункти. Навчання силовиків та тероборони включають «повне блокування адміністративних районів з оглядовими заходами». Російський глава Криму Сергій Аксьонов закликав кримчан «сприяти у проведенні навчань і зберігати спокій».
При цьому, за даними телеграм-каналу «Анти Z», який позиціонує себе як такий, що допомагає уникнути призову до армії РФ, в анексованих Джанкої та Євпаторії російська влада та силовики під виглядом антитерористичних навчань активно шукають чоловіків призовного віку для мобілізації в армію Росії.
Російські війська обстріляли Сумщину 50 разів за день, одна людина поранена – місцева влада
Російська армія здійснила 50 обстрілів прикордонних районів і населених пунктів Сумської області протягом дня, повідомляє місцева військова адміністрація увечері 4 жовтня.
«Зафіксовано 84 вибухи. Обстрілів зазнали Миколаївська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Охтирська, Новослобідська, Глухівська, Шалигинська, Есманьська, Свеська, Ямпільська громади», – заявили в ОВА.
За її даними, російські військові вели вогонь із мінометів, танка, артилерії, запускали ракети, FPV-дрони, керовані авіаційні бомби та скидали вибухівку з дронів.
Обласна влада також повідомляє про одного пораненого:
«Охтирська громада: зафіксовано ракетний удар (1 вибух). Травмовано одну цивільну особу».
Війська РФ систематично обстрілюють прикордонну Сумську область. Зокрема, на ранок 4 жовтня в Сумській і Полтавській областях були запроваджені аварійні відключення внаслідок російських атак.
Російські військові обстрілюють Сумську область, бо бачать успіхи українських військ у Курській області Росії, заявив 17 вересня Радіо Свобода (проєкту Свобода. Ранок) речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Сіверськ» Вадим Мисник. Проте зазначив, що обстріли тривали б у будь-якому разі.
Канада та Франція засудили викрадення Росією українських дітей
Канада й Франція підтверджують підтримку України, йдеться в спільній заяві міністрів закордонних справ двох країн Мелані Жолі та Жана-Ноеля Барро від 4 жовтня.
Міністри повторили засудження російської агресії проти України та виступили за надання Києву засобів для захисту. Вони також висловили переконання, що Міністерська конференція, запланована в Монреалі 30 і 31 жовтня, дасть, зокрема, можливість повернути додому українських дітей, які є «жертвами російської загарбницької війни».
«Ми закликаємо міжнародне співтовариство не забувати про українських дітей, чиє сьогодення та майбутнє жахливо постраждали від цієї незаконної та невиправданої війни. Ми засуджуємо військові злочини, вбивства та сексуальне насильство, скоєне проти українських дітей, атаки на школи та лікарні, а також примусові незаконні переміщення та депортації українських дітей», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Лубінець заявляє про «високий ризик» депортації до Росії ще 1,5 мільйона дітей
Голови МЗС двох країн також вимагають від Росії повернути українських дітей їхнім сім’ям і законним опікунам і заявляють про підтримку зусилля з посередництва в цьому напрямку, в тому числі в рамках Міжнародної коаліції з повернення українських дітей. Ця коаліція працює під керівництвом України та Канади, її роботу, зокрема, підтримує Франція.
За даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Наразі вдалося повернути 508 дітей, з них 115 – це діти-сироти.