Бонові загородження, якими РФ намагається захищати Керченський міст, плавають поблизу Керчі – фото
Бонові загородження, якими Росія намагається захищати від можливих атак морських дронів ЗСУ Керченський міст, що сполучає окупований Крим із РФ, плавають акваторією біля берегів Керчі.
Як повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, фрагменти бонових загороджень дрейфують у районі міської набережної Керчі.
Частину бонових загороджень морська течія прибила до берега в центральному районі Керчі.
Влітку 2024 року Росія почала розміщувати баржі на південній стороні мосту, пізніше з’явилися додаткові баржі і плавучі бонові загорожі, що йдуть паралельно до Керченського мосту.
Нові супутникові знімки показують значне збільшення числа барж, які захищають міст.
Керченський міст забезпечує основний трафік в окупований Крим із російської території, а також використовується для військових поставок на територію Кримського півострова.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю британському виданню The Guardian, оприлюдненому 24 липня, відмовився назвати терміни можливого знищення Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів із Росією, але наголосив, що Київ планує повернути Крим. «Це реально. Звичайно, це велика військова таємниця», – сказав генерал.
Генштаб: на фронті за добу було 186 бойових зіткнень
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 186 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні станом на ранок 13 жовтня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше боїв, за даними Генштабу, було на Курахівському напрямку, де Сили оборони відбили 47 атак. «Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед в районах Ізмайлівки, Гірника, Курахівки, Желанного Другого, Цукуриного, Новодмитрівки, Новоселидівки, Георгіївки, Костянтинівки, Курахового, Зоряного, Дальнього й Антонівки», – йдеться в повідомленні.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 36 штурмових і наступальних дій агресора у бік населених пунктів Миролюбівка, Лисівка, Крутий Яр, Селидове, Новотроїцьке, Мирноград і Михайлівка», – йдеться в повідомленні.
23 російські атаки було на Куп’янському напрямку, 19 – на Лиманському, 15 – на Торецькому.
Крім того, бої точилися на Сіверському, Краматорському, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках, зазначили у Генштабі.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах п’ять ракетних ударів із застосуванням восьми ракет, а також 90 авіаударів, зокрема, скинув 158 КАБ. Крім цього, здійснив 4243 обстріли, з них 156 – із реактивних систем залпового вогню», – йдеться в повідомленні.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
Увечері 10 жовтня проєкт DeepState повідомив, що армія Росії захопила відразу три села дорогою до Мирнограду Донецької області – Миколаївку, Червоний Яр та Крутий Яр. Судячи з карти, агресорові залишилося близько кілометра до південно-східних околиць Мирнограда – міста-супутника Покровська.
Пізніше аналітики зазначили, що вже незабаром місто відчує тиск агресора і його спроби прорватися на південні околиці, а його успіхи часто пояснюються поганою якістю фортифікацій з боку ЗСУ.
Повітряні сили: вночі збили 31 російський дрон, 36 – локаційно втрачені
Російські війська в ніч на 13 жовтня атакували Україну 68 ударними безпілотниками (райони пусків: Курськ, Орел у РФ), а також завдали удару по Полтавщині й Одещині двома балістичними ракетами «Іскандер-М» із Курської області РФ і окупованого Криму і двома керованими авіаційними ракетами Х-59 – по Чернігівщині й Сумщині з повітряного простору Курської області, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«У результаті протиповітряного бою збито 31 ворожий БпЛА в Київській, Полтавській, Чернігівській, Сумській і Черкаській областях. 36 російських безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України, імовірно, внаслідок активної протидії РЕБ. Інформація уточнюється», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, один дрон – ще в повітрі, «бойова робота триває».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Я йду, а ти залишаєшся з татком». Історії чотирьох дітей, яких убила Росія
Дворічна Ліза любила обійматися, обожнювала машинки. 10-річний Максим любив рибалити, а його 8-річна сестра Настя мріяла, як колись стане блогеркою.
15-річний Ілля зустрів своє юнацьке кохання, планував стати військовим. Життя цих дітей відібрала Росія.
Дивіться і читайте історії цих дітей за лінком
Двоє людей загинули, 22 постраждали минулої доби в чотирьох областях через обстріли – дані ОВА
Двоє людей загинули, 22 – постраждали протягом минулої доби через російські обстріли в Донецькій, Харківській, Запорізькій і Херсонській областях, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Зокрема, за даними голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, в області 12 жовтня загинули двоє жителів: у Курахівці й Улаклах, ще 11 людей зазнали поранень.
Четверо людей постраждали на Харківщині. За словами голови ОВА Олега Синєгубова, внаслідок російських обстрілів також пошкоджені будинки у Харківському, Куп’янському, Ізюмському районах.
Четверо людей були поранені через російські удари по Запоріжжю. Як повідомив голова ОВА Іван Федоров, впродовж доби російські війська завдали 329 ударів по 13 населених пунктах Запорізької області, зокрема, застосувавши 170 БпЛА різної модифікації.
«Надійшло 99 повідомлень про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури», – повідомив Федоров.
Три людини зазнали поранення минулої доби на Херсонщині, де під російськими обстрілами опинилися 11 населених пунктів.
«Російські військові поцілили в об’єкт критичної інфраструктури і стільникову вежу; житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено багатоповерхівку і три приватних будинки», – повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, у вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнало поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році».
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила 1300 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 668 930 своїх військових, зокрема 1300 – за останню добу – такі дані станом на ранок 13 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у російській техніці, то вони, за даними української сторони, є такими:
- танки ‒ 8971 (+9 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 17876 (+49)
- артилерійські системи – 19410 (+29)
- РСЗВ – 1231 (+1)
- засоби ППО ‒ 978 (+2)
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 16992 (+45)
- крилаті ракети ‒ 2619
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 26584 (+71)
- спеціальна техніка ‒ 3435 (+1).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Кореспондентки Радіо Свобода увійшли до шортлиста французької премії за репортажі з фронту
Воєнні кореспондентки Радіо Свобода Євгенія Русецька та Анна Кудрявцева увійшли до шортлиста французької премії Bayeux Calvados-Normandy Award за репортажі з фронту.
Знімальна група Радіо Свобода влітку 2023 року врятувала героя свого сюжету після того, як разом із військовими потрапила під російський обстріл.
Євгенія Китаїва і Ання Кудрявцева долучилися до Радіо Свобода як фронтові кореспондентки у 2023 році, вони мають значний досвід роботи біля лінії фронту. Операторка Кудрявцева знімає бойові дії з 2014 року, репортерка Євгенія Китаїва працює на фронті з 2015 року.
Фотокореспондент AFP Махмуд Хамс отримав перше місце у категорії фото за роботу «Газа, у пеклі війни», яка фіксує реакцію палестинської жінки на удар Ізраїлю.
Серед переможців 2024 року Ендрю Гардінг (BBC News, категорія радіо), Мохаммед Абу Сафія та Джон Ірвайн (ITV News, телебачення) та Рамі Абу Джамус (Orient XXI, друковане видання).
Цього року нову премію громадськості отримав український фотограф Костянтин Ліберов. Журі виділило його фотографію бійця 24-ї механізованої бригади в окопі на цвинтарі у Донецькій області.
У 2022 році журі премії відзначило українських журналістів за репортажі з Маріуполя. Відеограф і фотожурналіст Associated Press Мстислав Чернов переміг в номінації Video Image та посів друге місце в категорії телебачення.
Фотокореспондент Євген Малолєтка, який також працював у Маріуполі від початку великої війни, переміг у номінації фото.
Премію Bayeux Calvados-Normandy Award заснували у 1994 році, щоб відзначити журналістів, які працюють у небезпечних умовах і надати суспільству інформацію про війну.
План перемоги презентують українцям «найближчими днями» – Подоляк
План перемоги України вже був представлений в США та кількох європейських столицях, а «найближчими днями» його презентують українцям, розповів в ефірі телемарафону радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.
«Щодо ширшої презентації для України, я думаю, що це питання днів. Чому? Тому що це важливо. Тому що важливо розуміти, на якому етапі війни, що робимо. Я думаю, що президент (український президент Володимир Зеленський – ред.) тут достатньо ефективно цю презентацію проведе», – сказав речник.
Він пояснив, що «попри те, що акценти основні вже зрозумілі, президент додасть деталей, які будуть чітко говорити, що це за програма примусу та чому вона важлива».
«Я думаю, президент презентацію таку проведе найближчими днями», – наголосив він.
Водночас Подоляк нагадав, що «партнерам уже презентували основні напрямки плану перемоги».
«Все, що стосується політичного примусу, дипломатичного, економічного, військового. Зрозуміло, що деталі, математичні додатки, вони будуть у партнерів… Ті, хто схвалює безпосередні рішення надання цієї зброї, наприклад, чи надання тих, чи інших юридичних дозволів, чи оформлення юридичних складових», – зазначив радник керівника ОПУ.
Плановане на 12 жовтня 25-те засідання «Рамштайну» у форматі лідерів перенесли після того, як президент США Джо Байден і держсекретар Ентоні Блінкен скасували свої подорожі до Німеччини через ураган «Мілтон».
Раніше український президент повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» (12 жовтня) Україна надасть «план перемоги» усім партнерам. Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції у Києві зазначив, що на засіданні обговорять з президентом США Джо Байденом питання дозволу застосовувати далекобійну зброю по військових обʼєктах у Росії.
ЗМІ Росії поширюють фейк про Зеленського, ніби він купив «машину Гітлера»
У новій статті Seattle Tribune є все: президент України Володимир Зеленський, Адольф Гітлер та класичний автомобіль вартістю 15 мільйонів доларів. Не дивно, що її швидко підхопили російські державні видання. Щоправда, тематика новини виглядає дивною для цього американського сайту міських новин. Такі видання зазвичай висвітлюють лише місцеві події.
Насправді стаття із заголовком «Парадний автомобіль Гітлера купив український президент Зеленський» – черговий фейк, який поширює російська пропаганда, на що звертає увагу «Голос Америки». Читайте і дивіться за лінком
ДСНС: із прифронтової зони поблизу Покровська евакуювали 12 людей
Від початку тижня з Донеччини рятувальники евакуювали 12 людей з прифронтової зони поблизу обстрілюваного Покровська, йдеться в повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій, яка опублікувала відео порятунку людей.
«Із них 2 людини з обмеженими фізичними можливостями», – уточнили рятувальники.
У ДСНС вкотре закликали місцеве населення евакуюватися для збереження життя.
«Шановні громадяни! Не ризикуйте своїм життям – евакуюйтеся!», – наголосили у відомстві.
Влада Донеччини неодноразово заявляла, що на території області не залишилося безпечних місць, тому закликала до евакуації. На початку вересня через наступ сил РФ і з міркувань безпеки «Укрзалізниця» скасувала відправлення евакуаційного поїзда з Покровська, тепер початковою точкою його маршруту є Павлоград Дніпропетровської області, розташований більш як за 100 кілометрів від Покровська. Доступною залишається евакуація автотранспортом, зокрема, автобусами.
Упродовж останнього місяця лінія фронту в Донецькій області стрімко наблизилася до Покровська, який у перші два роки повномасштабної війни був глибоким тилом.
Росія намагалась відтиснути позиції ЗСУ на Курщині, але військові тримають рубежі – Зеленський
Російська армія намагалася відбити позиції ЗСУ на Курщині, але українські військові «продовжують тримати рубежі», повідомив президент Володимир Зеленський у новому зверненні.
Як розповів глава держави, 11 жовтня він мав розмову з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Головком доповів щодо «всіх напрямків фронту та Курської операції».
«Щодо Курської операції: були намагання Росії відтиснути наші позиції, але тримаємо визначені рубежі», – наголосив Зеленський.
Крім того, глава держави відзначив військових, які тримають оборону на Покровському напрямку.
«Загалом Донеччина і Запорізький напрямок – це дуже складні умови, це жорсткі дії ворога. Але стійкість наших підрозділів має вирішальне значення. Саме від нашої стійкості все залежить», – додав він.
Раніше стало відомо, що на Курському напрямку в селі Тьоткіно fpv-дрони Головного управління розвідки Міністерства оборони України уразили об’єкти російських військових.
6 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція ЗСУ є «важливим етапом війни», оскільки за достатньої підтримки партнерів Україна зможе тиснути на Росію «саме так, як потрібно, щоб у Росії відчували, що війна нічого їм не дасть». Зеленський також додав, що Курська операція дала один із найбільших внесків в обмінний фонд заради звільнення українців із полону.
Сибіга поспілкувався з Боррелем: йшлося про надання Україні 35 млрд євро
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем, йдеться в повідомленні пресслужби МЗС.
«Провів продуктивну телефонну розмову з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем напередодні засідання Ради ЄС у закордонних справах, на яке я радий бути запрошеним», – пояснив Сибіга.
Він також зауважив, що під час розмови вони обговорили «відчутний прогрес у наданні Україні 35 млрд євро шляхом використання заморожених російських активів та наступні спільні кроки».
9 жовтня посли Євросоюзу погодили позику для України на 35 мільярдів євро, повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
У вересні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала кредит Україні на суму до 35 мільярдів євро «в рамках зобов’язання G7». Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з фон дер Ляєн уточнив, що ці кошти витратять передусім «на енергетику, на захист».
Також видання Bloomberg минулого місяця писало, що Сполучені Штати заявили Європейському Союзу, що нададуть 20 мільярдів доларів на масштабний пакет допомоги Україні на чолі з «Групою семи» (G7), якщо блок змінить свій режим санкцій проти Росії.
У червні G7 в принципі погодилася надати Україні безповоротну позику, яка буде погашена за рахунок прибутку, отриманого від заморожених російських активів на суму близько 280 мільярдів доларів, більша частина яких є в Європі.
США і ЄС спочатку домовилися про внески на схожі суми – близько 20 мільярдів доларів кожен, поки Вашингтон не зажадав від Європи більш тривалого режиму санкцій, щоб забезпечити збереження прибутків.
Смерть Вікторії Рощиної: що сталося із журналісткою у полоні?
Воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством, – так в Офісі генпрокурора України 11 жовтня кваліфікували справу за фактом смерті журналістки Вікторії Рощиної. «Кримінальне провадження, розпочате за фактом її зникнення, докваліфіковано частиною 2 ст. 438 КК України – порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством», – йдеться в повідомленні Офісу генпрокурора.
Низка медійників заявили, що є «всі підстави вважати, що її смерть була або результатом умисного вбивства, або наслідком жорстокого поводження та насильства». Читайте про це за лінком
ЗСУ: на Курському напрямку десантники знищили штурмову групу армії РФ
В одному з населених пунктів РФ бійці 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади знищили штурмову групу російської армії, йдеться у повідомленні Десантно-штурмових військ ЗСУ.
«Це були виродки зі 155 бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту, які особливо люблять хизуватися своїми «подвигами». А саме: знущанням з полонених, а також розстрілів тих українських військовослужбовців, хто опинившись в безвиході, здався в полон. Полонених в усьому світі захищає право війни – Женевські конвенції. Але російським нікчемам на міжнародне гуманітарне право глибоко начхати, тому вони грубо й цинічно порушують його», – зазначили в ДШВ.
Але, як підкреслили десантники, «зустрівшись в бою з українськими військовими, вони були усі знищені».
«Така сама доля чекатиме й інших військових з цієї бригади», – наголосили у ДШВ ЗСУ.
Раніше стало відомо, що на Курському напрямку в селі Тьоткіно fpv-дрони Головного управління розвідки Міністерства оборони України уразили об’єкти російських військових.
6 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція ЗСУ є «важливим етапом війни», оскільки за достатньої підтримки партнерів Україна зможе тиснути на Росію «саме так, як потрібно, щоб у Росії відчували, що війна нічого їм не дасть». Зеленський також додав, що Курська операція дала один із найбільших внесків в обмінний фонд заради звільнення українців із полону.
Міноборони Норвегії створило посаду військового аташе в Києві
Міністерство оборони Норвегії заснувало посаду військового аташе в Києві, розповів міністр оборони країни Бьорн Арильд Грам.
Відомо, що новий посадовець у посольстві в Україні «відповідатиме за зв’язок і співпрацю між норвезькими й українськими науковцями та промисловістю в галузі оборонних інновацій і промислового розвитку».
«Для задоволення величезних потреб України необхідні значні інвестиції та участь приватного сектора. Норвезькі компанії хочуть поділитися знаннями, досвідом і рішеннями як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Про це просить і українська сторона», – зазначив міністр.
Грам також наголосив, що «у довгостроковій перспективі для норвезьких компаній може стати актуальним налагодження виробництва в Україні».
У лютому 2023 року парламент Норвегії схвалив багаторічну програму підтримки України на суму 75 мільярдів норвезьких крон (7,3 мільярда доларів).
75 мільярдів норвезьких крон буде надано протягом п’ятирічного періоду 2023–2027 років, тобто 15 мільярдів норвезьких крон щорічно, а також додаткова однорічна допомога у 2023 році в розмірі 5 мільйонів норвезьких крон країнам, що розвиваються, які постраждали від глобальних наслідків війни.
20 вересня стало відомо, що Норвегія продовжить свій пакет допомоги Україні до 2030 року, збільшивши загальну суму до 135 мільярдів крон, заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Генштаб: на фронті від початку доби відбулось понад 90 бойових зіткнень
На фронті від початку доби відбулось 94 бойових зіткнення, на чотирьох напрямках бої тривають, «найактивніше» російська армія атакує на Курахівському, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ 12 жовтня.
«На Куп’янському напрямку від початку доби війська РФ проводили десять наступальних дій біля Петропавлівки, Степової Новоселівки, Лозової, Піщаного, Вишневого і М’ясожарівки. Сім боєзіткнень ще тривають», – кажуть у ЗСУ.
Відомо, що на Лиманському напрямку сили РФ 11 разів атакували біля Новомихайлівки, Греківки, Невського, Новосадового і Торського.
«На Сіверському напрямку українські оборонці відбивали три спроби ворога просунутися поблизу Верхньокам’янського, Івано-Дар’ївки та Виїмки. Два бої на цій ділянці фронту ще тривають. На Краматорському напрямку відбулися вже вісім бойових зіткнень у районах Калинівки, Часового Яру і Ступочок», – зазначили у Генштабі.
У відомстві також уточнили, що «на Торецькому напрямку російська армія за підтримки бомбардувальної авіації дев’ять разів намагалася витіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Торецька та Петрівки». За інформацією Генштабу, «загарбники отримали жорстку відсіч».
«На Покровському напрямку війська РФ здійснили 14 штурмових дій у районах Миролюбівки, Лисівки, Крутого Яру й Михайлівки. Захисники України стримують натиск, 13 атак уже відбили. Один бій біля Селидового ще триває. На Курахівському напрямку ворог атакував 32 рази в бік Ізмайлівки, Гірника, Курахівки, Желанного Другого, Цукуриного, Новодмитрівки, Новоселидівки, Георгіївки, Костянтинівки й Антонівки. Половину його спроб просунутися вперед Сили оборони вже відбили. Бої тривають, найгарячіше нині біля Катеринівки», – повідомили у ЗСУ.
У Куп’янську внаслідок атаки дрона постраждало двоє людей – прокуратура
У Харківській області внаслідок атаки FPV-дрона по Куп’янську постраждали двоє цивільних, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
«За даними слідства, 12 жовтня близько 13:15 ворог вдарив по м. Купʼянськ FPV-дроном. Зафіксовано влучання біля цивільного авто. 52-річний водій зазнав гострої реакції на стрес. 77-річна пасажирка поранена», – зазначили у відомстві.
Відомо також, що за процесуального керівництва Куп’янської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
«Прокурори та слідчі поліції вживають всіх можливих та належних заходів для документування воєнних злочинів, вчинених російськими військовослужбовцями», – підсумували у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Україна хоче «якнайшвидше» отримати фідбек від партнерів щодо плану перемоги – Єрмак
Президент України Володимир Зеленський представив свій план перемоги ключовим західним державам-партнерам. Тепер Київ хоче «якнайшвидше» отримати від них фідбек, зазначив в ефірі телемарафону керівник Офісу президента України Андрій Єрмак
«Було б, мені здається, не зовсім реально, якби ми миттєво отримали якусь відповідь, бо нам же відповідь потрібна дуже конкретна, а будь-яка конкретика потребує часу. Безумовно, ми очікуємо на фідбек якомога скоріше, фідбек у вигляді конкретних кроків», – сказав Єрмак.
Як додав керівник ОП, країни-партнери, яким вже представили план перемоги, «глибоко у ситуації» та «все розуміють».
«План перемоги – це про створення умов, щоб дійсно ми рухалися уперед щодо закінчення війни на умовах, які були б прийнятні для, у першу чергу, України... Я сподіваюся, що наступні кроки з боку наших партнерів будуть якнайкраще показувати їхню підтримку щодо цього плану», – резюмував він.
Плановане на 12 жовтня 25-те засідання «Рамштайну» у форматі лідерів перенесли після того, як президент США Джо Байден і держсекретар Ентоні Блінкен скасували свої подорожі до Німеччини через ураган «Мілтон».
Раніше український президент повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» (12 жовтня) Україна надасть «план перемоги» усім партнерам. Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції у Києві зазначив, що на засіданні обговорять з президентом США Джо Байденом питання дозволу застосовувати далекобійну зброю по військових обʼєктах у Росії.
Потураєв підтримав перевірки військових документів після концерту «Океан Ельзи» в Києві
Народний депутат від «Слуги народу» і голова парламентського комітету гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв 12 жовтня прокоментував перевірку військових документів у відвідувачів концерту гурту «Океан Ельзи» в Києві напередодні.
Очільник комітету, який займається, зокрема, питаннями культури та мистецтва, заявив, що не вважає подібні перевірки на цьому або інших масових заходах «загрозою для української культури».
«Так само, як не вважаю загрозою для української економіки перевірки документів у барах чи клубах. Більше того – я вітаю такі перевірки, і вважаю, що вони мають бути наскрізними і постійними. І всі мають про це знати», – заявив Потураєв.
Водночас нардеп від «Європейської солідарності» Микола Княжицький вважає перевірку ТЦК «загрозою українській культурі».
«Я розумію, коли ТЦК перевіряють документи перед дорогими ресторанами і магазинами. Я це підтримую. Має бути у суспільстві справедливість і рівність. Але масові облави на концертах українських виконавців – свинство, спрямоване і проти української культури і проти української армії. Не дивуйтеся потім російській попсі і мові на вулицях Києва, зрадникам і колаборантам і збільшенню втікачів через Тису», – написав він у фейсбуці.
У коментарі «Суспільному» у поліції заявили, що «правоохоронці здійснювали забезпечення правопорядку і реагування».
Раніше канал ТСН.ua опублікував коментар фронтмена гурту Святослава Вакарчука про події після концерту гурту. Згідно з ним, музиканти «дуже щасливі» щодо кількості людей, які прийшли їх підтримати.
«Взагалі для нас це велике свято. Ці 30 років для нас були дуже важливими. Ми дуже вдячні людям за ці 30 років. В тому числі за те, що вони зараз продовжують приходити підтримувати нас. Для нас це просто радість і свято. Це все, що я хочу сказати, єдиний мій коментар. Крапка», – йдеться в цитаті Вакарчука.
Пресслужба гурту також не згадувала перевірки документів у дописах за підсумками концерту.
Концерт «Океану Ельзи» в Києві 11 жовтня був присвячений 30-річчю гурту. Після нього, як повідомляли медіа з місця подій, співробітники місцевого територіального центру комплектування. За даними очевидців, вони перевіряли військові документи в чоловіків, кількох доправили до ТЦК.
Зеленський анонсував нові оборонні пакети за підсумками поїздки Європою
Президент Володимир Зеленський 12 жовтня підбив підсумки свого візиту до країн Європи.
«Оборонні пакети для захисту, ППО, інвестиції у виробництво дронів та іншої зброї в Україні – це все результати візиту в Лондон, Париж, Рим і Берлін», – перерахував він.
За словами президента, він презентував партнерам України деталі плану перемоги. Надалі триватиме робота «на рівні команд».
«Наше спільне завдання – наблизити справедливий мир для України і всієї Європи», – додав Зеленський.
Президент Зеленський протягом останніх днів відвідав Британію, Францію, Італію та Німеччину. Він провів низку зустрічей із місцевими лідерами, представляючи український план завершення війни та ведучи переговори про подальшу підтримку.
На 12 жовтня було заплановане 25-е засідання «Рамштайну» у форматі лідерів. Його перенесли після того, як президент США Джо Байден і держсекретар Ентоні Блінкен скасували свої подорожі до Німеччини через ураган «Мілтон».
На цій зустрічі український президент планував представити «план перемоги» усім партнерам.