Прокуратура: армія РФ атакувала Куп’янськ і Борову на Харківщині, є поранений
Російські військові 13 жовтня вкотре обстріляли Харківщину, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
У відомстві кажуть, що «за фактами порушення росіянами законів та звичаїв війни розпочато досудове розслідування за процесуального керівництва Куп’янської та Ізюмської окружних прокуратур».
«Війська РФ сьогодні вчергове обстріляли Харківщину: мирний мешканець зазнав поранень»,– йдеться в повідомленні.
За даними слідства, «13 жовтня близько 10:00 російські FPV-дрон влучив у відкриту земельну ділянку у м. Куп’янськ. Поранення отримав 56-річний чоловік, який під час удару проходив неподалік».
«Також 13 жовтня близько 2:50 окупанти здійснили масований обстріл селища Борова Ізюмського району. Пошкоджено приватні домоволодіння, багатоквартирні будинки, адміністративні будівлі, а також магазини», – зазначають у місцевій прокуратурі.
За попередніми даними, російська армія обстріляла Борову з РСЗВ «Смерч».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Село Безіменне за два з половиною роки повномасштабної війни перетворилося на абсолютно безлюдну та найбільш заміновану територію Миколаївщини.
За словами місцевих жителів, світло, вода та інші блага цивілізації зникли в селі як тільки туди зайшли російські окупанти.
«Це був, і страх, і жах. Не було такої хвилини, щоб в нас не бахкало, щоб над нами не літав літак. Не можна було з хати навіть вийти, бо в нас там було страхіття».
Як живуть за два роки після деокупації звільнені громади Миколаївщини? Що згадують місцеві жителі про період російської окупації? Які населені пункти активно відновлюються, а які залишаються повністю знищеними? Дивіться і читайте про це за лінком
ОГП відкрив провадження щодо ймовірного розстрілу девʼяти українських військовополонених
Офіс Генерального прокурора розпочав кримінальне провадження щодо ймовірного розстрілу девʼяти українських військовополонених на Курщині, повідомив генпрокурор Андрій Костін.
«Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і міжнародним злочином. Розпочато розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством. Робимо все, аби ідентифікувати і покарати всіх винуватців злочинів, які країна-агресор чинить проти України й українців», – написав Костін у соцмережі X.
Раніше сьогодні про те, що російські військові в Курській області РФ розстріляли дев’ятьох українців, які здалися в полон, повідомив український аналітичний проєкт Deepstate. За даними аналітиків, це сталося 10 жовтня біля селища Зелений Шлях. За повідомленням, українські військові здалися в полон після того, як у них закінчили боєприпаси.
Уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець назвав дії російських військових грубим порушенням Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими. Він звернувся до ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням розслідувати те, що сталося.
«Росія – це країна-терорист, яка порушує всі правила та звичаї війни. Міжнародна спільнота не повинна закривати очі на такі злочини», – написав Лубінець у телеграмі.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, розстріл солдатів, що здаються в полон, є воєнним злочином.
Російська сторона повідомлення про розстріл полонених не коментувала.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. 2 жовтня українська прокуратура розпочала розслідування вбивства російськими солдатами 16 українських полонених у Донецькій області.
Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Розвідка Великої Британії проаналізувала російські військово-морські навчання «Океан-24» і зазначила, що Росія майже напевно «сильно перебільшила» цифри щодо кораблів і техніки, які брали участь у цих навчаннях.
«З 10 по 16 вересня 2024 року Військово-морські сили Російської Федерації провели масштабні стратегічні навчання «Океан-24». Це сталося після дворічної паузи в будь-яких масштабних навчаннях російських збройних сил. До 2022 року Росія проводила щорічні навчання за участю всіх своїх збройних сил, але два останні були скасовані, майже напевно через вимоги війни в Україні», – йдеться в повідомленні.
«Навчання «Океан-24», ймовірно, були спробою продемонструвати можливості, незважаючи на війну. Російські ЗМІ повідомляли, що в навчаннях мали взяти участь понад 400 кораблів, 120 літаків, 7000 одиниць озброєння і спеціальної військової техніки та 90 000 особового складу, а підрозділи будуть проводити операції в Баренцевому, Балтійському, Середземному й Каспійському морях, а також у Тихому і Північному Льодовитому океанах», – заявили у розвідці.
У розвідці зазначили, що навчання справді проходили в цих районах, але Росія майже напевно сильно перебільшила ці цифри, оскільки наразі лише близько 300 суден доступні для участі.
При цьому в розвідці Британії заявили, що жодної активності навчань не було в Чорному морі, «дуже ймовірно, через атаки з боку України в перші шість місяців 2024 року».
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У червні представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
На Херсонщині троє людей постраждали під час російських ударів – ОВА
Російські війська з артилерії вдарили по Білозерці на Херсонщині, внаслідок чого постраждав 35-річний чоловік, який у момент удару перебував на вулиці, повідомила 13 жовтня обласна військова адміністрація.
«У нього діагностували контузію, вибухову і черепно-мозкову травми. Бригада «екстренки» надала потерпілому допомогу на місці, від госпіталізації він відмовився», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, внаслідок чергової атаки у Білозерці були пошкоджені кілька житлових будинків, у 17 квартирах вибиті вікна, зруйнований гараж, знищений автомобіль, що був усередині.
Крім того, в ОВА повідомили, що двоє жителів Берислава Херсонської області, які потрапили під удар російського дрона 12 жовтня, звернулися по медичну допомогу.
«64-річний чоловік і 61-річна жінка дістати мінно-вибухові травми й контузії. Медики надають потерпілим необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Війська РФ за тиждень застосували проти України 900 КАБів, понад 40 ракет і 400 дронів – Зеленський
Російські війська лише за цей тиждень застосували проти України близько 900 керованих авіаційних бомб, понад 40 ракет і 400 ударних дронів різних типів, повідомив президент Володимир Зеленський.
«У партнерів є можливість надати необхідну кількість і якість систем ППО, ухвалити рішення для достатньої нашої далекобійності, забезпечити вчасне постачання оборонної допомоги нашим воїнам. Треба не втратити час – треба дати необхідний сигнал рішучості», – написав Зеленський у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На Київщині й Черкащині повідомили про пошкодження будинків після удару РФ
У Золотоніському районі на Черкащині внаслідок нічного російського удару дронами через падіння уламків пошкоджені кілька домоволодінь, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Майже десять годин поспіль наша область була на тривозі. У цей час оборонці неба відбивали чергові ворожі атаки. За попередніми даними, силами мобільних вогневих груп і завдяки РЕБ-протидії в межах нашої області знищено 12 БпЛА. На Золотоніщині через падіння уламків пошкоджено кілька домоволодінь. У решті випадків – без наслідків», – написав він у телеграмі.
Начальник Київської ОВА Руслан Кравченко повідомив, що влучань в об’єкти критичної і житлової інфраструктури внаслідок нічного удару не було, але в двох районах області внаслідок падіння уламків пошкоджено три приватні будинки. Пошкодження, за його словами, незначні.
«Ворог продовжує атакувати Київщину БпЛА. Сьогодні вночі тривога оголошувалася двічі та тривала більше 10 годин. В області працювали сили ППО. Ворожі цілі знищені. Постраждалих серед населення немає», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ніч на 13 жовтня російські війська атакували Україну 68 ударними безпілотниками, 31 з яких збили, 36 – були локаційно втрачені через протидію РЕБ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Омбудсмен після даних про розстріл 9 українських полонених на Курщині направив листи до ООН і МКЧХ
Російські військові в Курській області РФ розстріляли дев’ятьох українців, які здалися в полон, повідомив український аналітичний проєкт Deepstate. За даними аналітиків, це сталося 10 жовтня біля селища Зелений Шлях. За повідомленням, українські військові здалися в полон після того, як у них закінчили боєприпаси.
Уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець назвав дії російських військових грубим порушенням Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими. Він звернувся до ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням розслідувати те, що сталося.
«Ці дії не мають залишитися безкарними, і ворог повинен понести всю відповідальність. Росія – це країна-терорист, яка порушує всі правила та звичаї війни. Міжнародна спільнота не повинна закривати очі на такі злочини», – написав Лубінець у телеграмі.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, розстріл солдатів, що здаються в полон, є воєнним злочином.
Російська сторона повідомлення про розстріл полонених не коментувала.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. 2 жовтня українська прокуратура розпочала розслідування вбивства російськими солдатами 16 українських полонених у Донецькій області.
Загалом українські правоохоронні органи мають у своєму розпорядженні інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Бонові загородження, якими РФ намагається захищати Керченський міст, плавають поблизу Керчі – фото
Бонові загородження, якими Росія намагається захищати від можливих атак морських дронів ЗСУ Керченський міст, що сполучає окупований Крим із РФ, плавають акваторією біля берегів Керчі.
Як повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, фрагменти бонових загороджень дрейфують у районі міської набережної Керчі.
Частину бонових загороджень морська течія прибила до берега в центральному районі Керчі.
Влітку 2024 року Росія почала розміщувати баржі на південній стороні мосту, пізніше з’явилися додаткові баржі і плавучі бонові загорожі, що йдуть паралельно до Керченського мосту.
Нові супутникові знімки показують значне збільшення числа барж, які захищають міст.
Керченський міст забезпечує основний трафік в окупований Крим із російської території, а також використовується для військових поставок на територію Кримського півострова.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю британському виданню The Guardian, оприлюдненому 24 липня, відмовився назвати терміни можливого знищення Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів із Росією, але наголосив, що Київ планує повернути Крим. «Це реально. Звичайно, це велика військова таємниця», – сказав генерал.
Генштаб: на фронті за добу було 186 бойових зіткнень
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 186 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні станом на ранок 13 жовтня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше боїв, за даними Генштабу, було на Курахівському напрямку, де Сили оборони відбили 47 атак. «Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед в районах Ізмайлівки, Гірника, Курахівки, Желанного Другого, Цукуриного, Новодмитрівки, Новоселидівки, Георгіївки, Костянтинівки, Курахового, Зоряного, Дальнього й Антонівки», – йдеться в повідомленні.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 36 штурмових і наступальних дій агресора у бік населених пунктів Миролюбівка, Лисівка, Крутий Яр, Селидове, Новотроїцьке, Мирноград і Михайлівка», – йдеться в повідомленні.
23 російські атаки було на Куп’янському напрямку, 19 – на Лиманському, 15 – на Торецькому.
Крім того, бої точилися на Сіверському, Краматорському, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках, зазначили у Генштабі.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах п’ять ракетних ударів із застосуванням восьми ракет, а також 90 авіаударів, зокрема, скинув 158 КАБ. Крім цього, здійснив 4243 обстріли, з них 156 – із реактивних систем залпового вогню», – йдеться в повідомленні.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
Увечері 10 жовтня проєкт DeepState повідомив, що армія Росії захопила відразу три села дорогою до Мирнограду Донецької області – Миколаївку, Червоний Яр та Крутий Яр. Судячи з карти, агресорові залишилося близько кілометра до південно-східних околиць Мирнограда – міста-супутника Покровська.
Пізніше аналітики зазначили, що вже незабаром місто відчує тиск агресора і його спроби прорватися на південні околиці, а його успіхи часто пояснюються поганою якістю фортифікацій з боку ЗСУ.
Повітряні сили: вночі збили 31 російський дрон, 36 – локаційно втрачені
Російські війська в ніч на 13 жовтня атакували Україну 68 ударними безпілотниками (райони пусків: Курськ, Орел у РФ), а також завдали удару по Полтавщині й Одещині двома балістичними ракетами «Іскандер-М» із Курської області РФ і окупованого Криму і двома керованими авіаційними ракетами Х-59 – по Чернігівщині й Сумщині з повітряного простору Курської області, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«У результаті протиповітряного бою збито 31 ворожий БпЛА в Київській, Полтавській, Чернігівській, Сумській і Черкаській областях. 36 російських безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України, імовірно, внаслідок активної протидії РЕБ. Інформація уточнюється», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, один дрон – ще в повітрі, «бойова робота триває».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Я йду, а ти залишаєшся з татком». Історії чотирьох дітей, яких убила Росія
Дворічна Ліза любила обійматися, обожнювала машинки. 10-річний Максим любив рибалити, а його 8-річна сестра Настя мріяла, як колись стане блогеркою.
15-річний Ілля зустрів своє юнацьке кохання, планував стати військовим. Життя цих дітей відібрала Росія.
Дивіться і читайте історії цих дітей за лінком
Двоє людей загинули, 22 постраждали минулої доби в чотирьох областях через обстріли – дані ОВА
Двоє людей загинули, 22 – постраждали протягом минулої доби через російські обстріли в Донецькій, Харківській, Запорізькій і Херсонській областях, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Зокрема, за даними голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, в області 12 жовтня загинули двоє жителів: у Курахівці й Улаклах, ще 11 людей зазнали поранень.
Четверо людей постраждали на Харківщині. За словами голови ОВА Олега Синєгубова, внаслідок російських обстрілів також пошкоджені будинки у Харківському, Куп’янському, Ізюмському районах.
Четверо людей були поранені через російські удари по Запоріжжю. Як повідомив голова ОВА Іван Федоров, впродовж доби російські війська завдали 329 ударів по 13 населених пунктах Запорізької області, зокрема, застосувавши 170 БпЛА різної модифікації.
«Надійшло 99 повідомлень про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури», – повідомив Федоров.
Три людини зазнали поранення минулої доби на Херсонщині, де під російськими обстрілами опинилися 11 населених пунктів.
«Російські військові поцілили в об’єкт критичної інфраструктури і стільникову вежу; житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено багатоповерхівку і три приватних будинки», – повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, у вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнало поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році».
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила 1300 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 668 930 своїх військових, зокрема 1300 – за останню добу – такі дані станом на ранок 13 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у російській техніці, то вони, за даними української сторони, є такими:
- танки ‒ 8971 (+9 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 17876 (+49)
- артилерійські системи – 19410 (+29)
- РСЗВ – 1231 (+1)
- засоби ППО ‒ 978 (+2)
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 16992 (+45)
- крилаті ракети ‒ 2619
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 26584 (+71)
- спеціальна техніка ‒ 3435 (+1).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Кореспондентки Радіо Свобода увійшли до шортлиста французької премії за репортажі з фронту
Воєнні кореспондентки Радіо Свобода Євгенія Русецька та Анна Кудрявцева увійшли до шортлиста французької премії Bayeux Calvados-Normandy Award за репортажі з фронту.
Знімальна група Радіо Свобода влітку 2023 року врятувала героя свого сюжету після того, як разом із військовими потрапила під російський обстріл.
Євгенія Китаїва і Ання Кудрявцева долучилися до Радіо Свобода як фронтові кореспондентки у 2023 році, вони мають значний досвід роботи біля лінії фронту. Операторка Кудрявцева знімає бойові дії з 2014 року, репортерка Євгенія Китаїва працює на фронті з 2015 року.
Фотокореспондент AFP Махмуд Хамс отримав перше місце у категорії фото за роботу «Газа, у пеклі війни», яка фіксує реакцію палестинської жінки на удар Ізраїлю.
Серед переможців 2024 року Ендрю Гардінг (BBC News, категорія радіо), Мохаммед Абу Сафія та Джон Ірвайн (ITV News, телебачення) та Рамі Абу Джамус (Orient XXI, друковане видання).
Цього року нову премію громадськості отримав український фотограф Костянтин Ліберов. Журі виділило його фотографію бійця 24-ї механізованої бригади в окопі на цвинтарі у Донецькій області.
У 2022 році журі премії відзначило українських журналістів за репортажі з Маріуполя. Відеограф і фотожурналіст Associated Press Мстислав Чернов переміг в номінації Video Image та посів друге місце в категорії телебачення.
Фотокореспондент Євген Малолєтка, який також працював у Маріуполі від початку великої війни, переміг у номінації фото.
Премію Bayeux Calvados-Normandy Award заснували у 1994 році, щоб відзначити журналістів, які працюють у небезпечних умовах і надати суспільству інформацію про війну.
План перемоги презентують українцям «найближчими днями» – Подоляк
План перемоги України вже був представлений в США та кількох європейських столицях, а «найближчими днями» його презентують українцям, розповів в ефірі телемарафону радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.
«Щодо ширшої презентації для України, я думаю, що це питання днів. Чому? Тому що це важливо. Тому що важливо розуміти, на якому етапі війни, що робимо. Я думаю, що президент (український президент Володимир Зеленський – ред.) тут достатньо ефективно цю презентацію проведе», – сказав речник.
Він пояснив, що «попри те, що акценти основні вже зрозумілі, президент додасть деталей, які будуть чітко говорити, що це за програма примусу та чому вона важлива».
«Я думаю, президент презентацію таку проведе найближчими днями», – наголосив він.
Водночас Подоляк нагадав, що «партнерам уже презентували основні напрямки плану перемоги».
«Все, що стосується політичного примусу, дипломатичного, економічного, військового. Зрозуміло, що деталі, математичні додатки, вони будуть у партнерів… Ті, хто схвалює безпосередні рішення надання цієї зброї, наприклад, чи надання тих, чи інших юридичних дозволів, чи оформлення юридичних складових», – зазначив радник керівника ОПУ.
Плановане на 12 жовтня 25-те засідання «Рамштайну» у форматі лідерів перенесли після того, як президент США Джо Байден і держсекретар Ентоні Блінкен скасували свої подорожі до Німеччини через ураган «Мілтон».
Раніше український президент повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» (12 жовтня) Україна надасть «план перемоги» усім партнерам. Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції у Києві зазначив, що на засіданні обговорять з президентом США Джо Байденом питання дозволу застосовувати далекобійну зброю по військових обʼєктах у Росії.
ЗМІ Росії поширюють фейк про Зеленського, ніби він купив «машину Гітлера»
У новій статті Seattle Tribune є все: президент України Володимир Зеленський, Адольф Гітлер та класичний автомобіль вартістю 15 мільйонів доларів. Не дивно, що її швидко підхопили російські державні видання. Щоправда, тематика новини виглядає дивною для цього американського сайту міських новин. Такі видання зазвичай висвітлюють лише місцеві події.
Насправді стаття із заголовком «Парадний автомобіль Гітлера купив український президент Зеленський» – черговий фейк, який поширює російська пропаганда, на що звертає увагу «Голос Америки». Читайте і дивіться за лінком
ДСНС: із прифронтової зони поблизу Покровська евакуювали 12 людей
Від початку тижня з Донеччини рятувальники евакуювали 12 людей з прифронтової зони поблизу обстрілюваного Покровська, йдеться в повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій, яка опублікувала відео порятунку людей.
«Із них 2 людини з обмеженими фізичними можливостями», – уточнили рятувальники.
У ДСНС вкотре закликали місцеве населення евакуюватися для збереження життя.
«Шановні громадяни! Не ризикуйте своїм життям – евакуюйтеся!», – наголосили у відомстві.
Влада Донеччини неодноразово заявляла, що на території області не залишилося безпечних місць, тому закликала до евакуації. На початку вересня через наступ сил РФ і з міркувань безпеки «Укрзалізниця» скасувала відправлення евакуаційного поїзда з Покровська, тепер початковою точкою його маршруту є Павлоград Дніпропетровської області, розташований більш як за 100 кілометрів від Покровська. Доступною залишається евакуація автотранспортом, зокрема, автобусами.
Упродовж останнього місяця лінія фронту в Донецькій області стрімко наблизилася до Покровська, який у перші два роки повномасштабної війни був глибоким тилом.
Росія намагалась відтиснути позиції ЗСУ на Курщині, але військові тримають рубежі – Зеленський
Російська армія намагалася відбити позиції ЗСУ на Курщині, але українські військові «продовжують тримати рубежі», повідомив президент Володимир Зеленський у новому зверненні.
Як розповів глава держави, 11 жовтня він мав розмову з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Головком доповів щодо «всіх напрямків фронту та Курської операції».
«Щодо Курської операції: були намагання Росії відтиснути наші позиції, але тримаємо визначені рубежі», – наголосив Зеленський.
Крім того, глава держави відзначив військових, які тримають оборону на Покровському напрямку.
«Загалом Донеччина і Запорізький напрямок – це дуже складні умови, це жорсткі дії ворога. Але стійкість наших підрозділів має вирішальне значення. Саме від нашої стійкості все залежить», – додав він.
Раніше стало відомо, що на Курському напрямку в селі Тьоткіно fpv-дрони Головного управління розвідки Міністерства оборони України уразили об’єкти російських військових.
6 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція ЗСУ є «важливим етапом війни», оскільки за достатньої підтримки партнерів Україна зможе тиснути на Росію «саме так, як потрібно, щоб у Росії відчували, що війна нічого їм не дасть». Зеленський також додав, що Курська операція дала один із найбільших внесків в обмінний фонд заради звільнення українців із полону.
Сибіга поспілкувався з Боррелем: йшлося про надання Україні 35 млрд євро
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем, йдеться в повідомленні пресслужби МЗС.
«Провів продуктивну телефонну розмову з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем напередодні засідання Ради ЄС у закордонних справах, на яке я радий бути запрошеним», – пояснив Сибіга.
Він також зауважив, що під час розмови вони обговорили «відчутний прогрес у наданні Україні 35 млрд євро шляхом використання заморожених російських активів та наступні спільні кроки».
9 жовтня посли Євросоюзу погодили позику для України на 35 мільярдів євро, повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
У вересні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала кредит Україні на суму до 35 мільярдів євро «в рамках зобов’язання G7». Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з фон дер Ляєн уточнив, що ці кошти витратять передусім «на енергетику, на захист».
Також видання Bloomberg минулого місяця писало, що Сполучені Штати заявили Європейському Союзу, що нададуть 20 мільярдів доларів на масштабний пакет допомоги Україні на чолі з «Групою семи» (G7), якщо блок змінить свій режим санкцій проти Росії.
У червні G7 в принципі погодилася надати Україні безповоротну позику, яка буде погашена за рахунок прибутку, отриманого від заморожених російських активів на суму близько 280 мільярдів доларів, більша частина яких є в Європі.
США і ЄС спочатку домовилися про внески на схожі суми – близько 20 мільярдів доларів кожен, поки Вашингтон не зажадав від Європи більш тривалого режиму санкцій, щоб забезпечити збереження прибутків.