У Росії на військовому аеродромі згорів літак Ту-134 – ГУР
У Росії на військовому аеродромі згорів військово-транспортний літак Ту-134, заявляє Головне управління розвідки Міноборони.
За даними ГУР, це сталося у ніч з 12 на 13 жовтня.
«Нищівна пожежа спалахнула на російському військовому аеродромі «Оренбурґ-2», де базувався Ту-134. Такі радянські борти використовуються, зокрема, для транспортування керівного складу міністерства оборони РФ», – йдеться у повідомленні.
Причину пожежі у ГУР не уточнюють.
Російська сторона наразі про це не повідомляє.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Зброя ЗСУ коштом активів РФ: як зростуть інвестиції до української оборонки
Ситуація, коли технології оборонного виробництва надходять на споживчий ринок, нині стрімко змінюється у зворотному напрямку, зауважують в ЄС. Зараз дедалі більше комерційних технологій з цивільного сектора використовуються у військовій сфері. І Україна, розвиваючи власну оборонну промисловість, сьогодні як ніколи зацікавлена в таких інвестиціях міжнародних партнерів, заявив президент України Володимир Зеленський. Голос Америки про те, хто і як може інвестувати найближчим часом.
Надходження коштів до української оборонної промисловості може значно зрости вже незабаром, сказав Washington Post неназваний європейський посадовець.
ЄС спрямував 440 млн доларів доходів від заморожених російських активів на розвиток виробництва зброї в Україні. Данія також надала близько 190 млн доларів на цю програму.
Посадовець зазначив, що рішення використати доходи на заморожені російські активи для фінансування виробництва зброї в Україні стало дуже важливим для Європи, і тепер низка країн «близькі до оголошення майбутнього застосування такого самого механізму. Вони або проведуть власні інвестиції, або звернуться до Данії, щоб та інвестувала кошти».
Видання вказує, що інвестиції до української оборонної промисловості дозволять задіяти недозавантажені потужності українського військово-промислового комплексу і зменшити навантаження на західні потужності. Також, вироблена в Україні зброя не підпадатиме під західні обмеження щодо ударів вглиб Росії.
Втрати Росії у війні перевищили 670 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 670 190 своїх військових, зокрема 1260 – за останню добу – такі дані станом на ранок 14 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у російській техніці, то вони, за даними української сторони, є такими:
- танки ‒ 8975 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 17895 (+19)
- артилерійські системи – 19421 (+11)
- РСЗВ – 1231
- засоби ППО ‒ 978
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 17009 (+17)
- крилаті ракети ‒ 2619
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 26622 (+38)
- спеціальна техніка ‒ 3437 (+2).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
ISW: страти українських полонених схвалюють і заохочують російські командири
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошує, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
«Найбільший разовий випадок розстрілу українських військовополонених стався 1 жовтня, коли російські війська розстріляли 16 українських військовополонених на Покровському напрямку. ISW продовжує відстежувати кадри і повідомлення про те, як російські військовослужбовці страчують українських військовополонених, і спостерігає ширшу тенденцію російських жорстоких дій проти українських військовополонених на різних ділянках фронту, які, як виглядає, допускають, якщо не явно схвалюють, окремі російські командири», – йдеться в повідомленні.
Аналітики також зазначають, що російські воєнні блогери «здебільшого прославляють» страти українських військовополонених.
«Російські блогери часто прославляли російські звірства і жорстокість в Україні з початку повномасштабного вторгнення, і це прославляння підкреслює ширшу культуру, яка, ймовірно, заохочує системні страти українських військовополонених», – кажуть автори звіту.
Напередодні про те, що російські військові в Курській області РФ розстріляли дев’ятьох українців, які здалися в полон, повідомив український аналітичний проєкт Deepstate. За даними аналітиків, це сталося 10 жовтня біля селища Зелений Шлях. За повідомленням, українські військові здалися в полон після того, як у них закінчили боєприпаси.
«Фото наслідків страти свідчить про те, що російські війська роззброїли, вишикували, роздягли і розстріляли українських військовополонених, що є чітким свідченням навмисного характеру страт», – заявили в ISW.
Уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець назвав дії російських військових грубим порушенням Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими. Він звернувся до ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням розслідувати те, що сталося.
«Росія – це країна-терорист, яка порушує всі правила та звичаї війни. Міжнародна спільнота не повинна закривати очі на такі злочини», – написав Лубінець у телеграмі.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, розстріл солдатів, що здаються в полон, є воєнним злочином.
Російська сторона повідомлення про розстріл полонених не коментувала.
Офіс Генерального прокурора України розпочав кримінальне провадження.
«Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і міжнародним злочином. Розпочато розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством. Робимо все, аби ідентифікувати і покарати всіх винуватців злочинів, які країна-агресор чинить проти України й українців», – заявив генпрокурор Андрій Костін.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. 2 жовтня українська прокуратура розпочала розслідування вбивства російськими солдатами 16 українських полонених у Донецькій області.
Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби відбулось понад 100 боєзіткнень
Від початку доби 13 жовтня на фронті відбулось 105 бойових зіткнень, йдеться в повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
Українські військові кажуть, що «найгарячіше досі на Курахівському напрямку, водночас ворог активний на Лиманському, Покровському та Куп'янському напрямках».
На Харківському напрямку, за даними ЗСУ, бойові зіткнення тривали в районі Стариці.
«За попередніми підрахунками втрати ворога на напрямку за сьогодні складають 67 військовослужбовців вбитими та пораненими, також наші воїни знищили бойову броньовану машину та 16 БпЛА, пошкоджено три артсистеми, два автомобілі та одиницю спеціальної техніки», – зазначили у Генштабі.
Водночас «на Куп’янському напрямку ворог протягом дня 16 разів намагався просунутися до наших позицій неподалік Петропавлівки, Піщаного, Вишневого, Копанок та Лозової. П’ять атак відбито Силами оборони, 11 боєзіткнень тривають».
Крім того, у зведенні Генштабу уточнили, що «на Лиманському напрямку загарбницька армія атакувала 19 разів в районах Греківки, Дружелюбівки, Новосадового, Невського, Тернів та Торського. Досі точиться чотири боєзіткнення, решту – наші воїни зупинили».
«На Краматорському напрямку ворог двічі наступав на позиції наших підрозділів. Атака поблизу Часового Яру захлинулась, поблизу Ступочок триває бій. На Торецькому напрямку наші війська відбивали чотири атаки противника поблизу Торецька та Щербинівки. Три атаки відбито, триває бій. Ситуація контрольована», – зазначили у Генштабі.
У ТЦК прокоментували рейд після концерту «Океану Ельзи» у Києві
У Києві ввечері 11 жовтня ТЦК провели рейд біля Палацу спорту після концерту «Океану Ельзи», «але конфліктних ситуацій не було», розповіли у Київському міському ТЦК та СП, пише «Укрінформ».
Коментуючи подію, у Київському міському ТЦК та СП заявили, що «заходи оповіщення та перевірки військово-облікових документів здійснюються постійно». Це, за їх твердженням, «почалося від моменту, коли було введено в дію закон про мобілізацію у зв’язку з введенням в країні правового режиму воєнного стану».
Також у пресслужбі ТЦК додали, що «конфліктних ситуацій після концерту «Океану Ельзи» не було».
«Затримання громадян, які порушили норми Закону, відбувалося співробітниками Національної поліції України. Конфліктних ситуацій за участі військовослужбовців ТЦК зафіксовано не було», – заявили у Київському ТЦК та СП.
У коментарі «Суспільному» у поліції заявили, що «правоохоронці здійснювали забезпечення правопорядку і реагування».
Раніше канал ТСН.ua опублікував коментар фронтмена гурту Святослава Вакарчука про події після концерту гурту. Згідно з ним, музиканти «дуже щасливі» щодо кількості людей, які прийшли їх підтримати.
«Взагалі для нас це велике свято. Ці 30 років для нас були дуже важливими. Ми дуже вдячні людям за ці 30 років. В тому числі за те, що вони зараз продовжують приходити підтримувати нас. Для нас це просто радість і свято. Це все, що я хочу сказати, єдиний мій коментар. Крапка», – йдеться в цитаті Вакарчука.
Пресслужба гурту також не згадувала перевірки документів у дописах за підсумками концерту.
Концерт «Океану Ельзи» в Києві 11 жовтня був присвячений 30-річчю гурту. Після нього, як повідомляли медіа з місця подій, співробітники місцевого територіального центру комплектування. За даними очевидців, вони перевіряли військові документи в чоловіків, кількох доправили до ТЦК.
Рютте відвідає штаб-квартиру НАТО, яка координує допомогу Україні
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наступного тижня вирушить із візитом до Німеччини. Під час подорожі він відвідає штаб-квартиру Альянсу, яка координує постачання зброї та тренування українських збройних сил, йдеться в повідомленні пресслужби Північноатлантичного альянсу.
Як зазначено, в понеділок, 14 жовтня Рютте приїде до бельгійського міста Монс, де відвідає центральний штаб збройних сил НАТО в Європі. Там він зустрінеться з командувачем силами НАТО в Європі Крістофером Каволі та іншими старшими офіцерами.
«У другій половині дня Рютте зустрінеться у Вісбадені з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом та відвідає місце дислокації командування НАТО з надання допомоги та тренування для України (NSATU)», – уточнили у пресслужбі.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році НАТО назвала Росію «найбільш значною і прямою загрозою безпеці членів Альянсу», тоді як Кремль стверджує, що розширення НАТО на схід є екзистенційною небезпекою.
Однак, попри зміну тональності, НАТО все ще зберігає чинність «Основоположного акта» з Росією. Це документ, підписаний у 1997 році, через шість років після розпаду Радянського Союзу, який передбачає спільну мету «побудови стабільної, мирної і неподільної Європи».
Відносини неухильно погіршувалися протягом багатьох років, коли Росія напала на Грузію в 2008 році, а потім незаконно анексувала Крим у 2014 році і розпалила війну на сході України.
Росію змінять лише військова поразка і злидні – Гельсінська комісія
Підхід вільного світу до Росії за попередні 30 років зазнав рішучого провалу. Про це йдеться у нещодавньому звіті Гельсінської комісії – незалежного урядового Комітету США з безпеки й співпраці у Європі.
Документ під назвою «Боротьба з Росією: підготовка до довгострокової російської загрози» окреслює дорожню карту з метою, щоб мінімізувати та стримати деструктивну поведінку Росії. Документ пропонує рекомендації, як звести до мінімуму здатність Росії загрожувати вільним суспільствам. Більше інформації тут
Росія нарощує союзництво з Північною Кореєю, українські військові наразі потребують більшої підтримки від партнерів, повідомив у новому відеозверненні президент Володимир Зеленський.
«Ми бачимо, що нарощується союзництво між Росією й такими режимами, як у Північній Кореї. Це вже не просто про передачу зброї. Це фактично про передачу людей з Північної Кореї до військових сил окупанта. Очевидно, що в таких умовах наші відносини з партнерами потребують розвитку. Фронт потребує більшої підтримки», – наголосив Зеленський.
Президент пояснив, що «коли Україна говорить про більшу далекобійність для України та більш рішуче постачання для наших сил – це не просто перелік військових засобів».
«Це про збільшення тиску на агресора, який буде для Росії сильнішим, ніж вони можуть витримати. І це про недопущення більшої війни», – зауважив глава держави.
За словами Зеленського, «справжній мир може бути досягнутий лише завдяки силі».
«Увесь наступний тиждень буде присвячений роботі з нашими партнерами – заради такої сили, заради справжнього миру. Команди працюватимуть. Буде робота і з лідерами також. Дуже розраховуємо на те, що ухвалення рішень не забариться», – підсумував він.
Експерт зі США про загибель в Україні військових Північної Кореї. Що відомо?
Цього тижня міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хен повідомив, що військові з Північної Кореї, ймовірно, воюють в Україні.
А минулого тижня українські медіа повідомили про загибель шести північнокорейських військових внаслідок ракетного обстрілу на окупованій Росією території в Донецькій області.
Цією темою зацікавився «Голос Америки» й поспілкувався з представником Інституту дослідження Кореї при Університеті Джорджа Вашингтона. Читайте за лінком
На фоні агресії Росії проти України ЄС має більше інвестувати в оборонні технології – Боррель
Війна РФ проти України довела необхідність «пріоритетного розвитку європейської оборонної промисловості й відповідних прикладних технологій», написав у своєму блозі на сайті Європейської служби зовнішніх дій високий представник ЄС Жозеп Боррель.
«Російська агресивна імперіалістична війна насправді розглядається як екзистенційна загроза для Європейського Союзу. На цьому фоні визначення спільних запозичень для фінансування головних військових зусиль з підтримки України, з метою примусити Путіна сісти за стіл переговорів, мають здійснюватися швидко та відповідно до угод ЄС. Вони мають водночас посилити конкурентоспроможність Європи у критично важливих секторах оборонної промисловості та не допустити нашого незворотного відставання у цій сфері від Росії та від інших», – зауважив високий представник ЄС.
За його словами, «ЄС та його країни-члени витрачають щороку 14,4 мільярда євро на дослідження та розвиток у військовій сфері. Водночас, наприклад, США витрачають на такі програми майже у десять разів більше – 130 мільярдів євро. Разом з тим, європейські інвестиції є фрагментованими та розподіленими між країнами-членами. Така фрагментація відображає загальну ситуацію у європейській обороні, адже лише 18 відсотків оборонного обладнання в Європі замовляється спільно, у співробітництві, решта – на національній основі, в кожній з країн-членів. Наслідком є те, що європейська оборонна промисловість є надто малою за обсягами, надто фрагментованою та стикається із нестачею інновацій».
При цьому високий представник ЄС окремо наголосив на «важливості посилення взаємодії оборонного виробництва з приватним сектором. Багато з сучасних технологій надійшли на споживчий ринок з оборонного сектору, але сьогодні спостерігається зворотний процес – дедалі більше цивільних комерційних технологій використовуються у військовій сфері».
«Російська агресивна війна проти України надала чітку ілюстрацію для цієї тенденції. Вона розпочалася із масштабної кібернетичної атаки, і саме компанія Microsoft, комерційна структура із необхідними спроможностями, здійснила кроки для захисту цифрової інфраструктури України. В той час, коли Росія спрямовувала свої атаки проти української інфраструктури інтернет, ще один комерційний оператор, – компанія Starlink, забезпечила зв’язок для Сил оборони України», – нагадав Боррель.
«У світі поновлення конфліктів та геополітичного суперництва, оборона потребує лідерства у баченні, включно з розвинутими технологіями. Європейська оборонна промисловість має величезний потенціал. Наше завдання – розкрити його», – додав високий представник ЄС.
9 жовтня посли Євросоюзу погодили позику для України на 35 мільярдів євро, повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
У вересні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала кредит Україні на суму до 35 мільярдів євро «в рамках зобов’язання G7». Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з фон дер Ляєн уточнив, що ці кошти витратять передусім «на енергетику, на захист».
Також видання Bloomberg минулого місяця писало, що Сполучені Штати заявили Європейському союзу, що нададуть 20 мільярдів доларів на масштабний пакет допомоги Україні на чолі з «Групою семи» (G7), якщо блок змінить свій режим санкцій проти Росії.
У червні G7 в принципі погодилася надати Україні безповоротну позику, яка буде погашена за рахунок прибутку, отриманого від заморожених російських активів на суму близько 280 мільярдів доларів, більша частина яких є в Європі.
США і ЄС спочатку домовилися про внески на схожі суми – близько 20 мільярдів доларів кожен, поки Вашингтон не зажадав від Європи більш тривалого режиму санкцій, щоб забезпечити збереження прибутків.
У застосунку «Армія+» з’являться нові функції – Міноборони
Після оновлення у застосунку «Армія+» з’являться функції навчання, повідомляє пресслужба Міноборони.
Відомо також, що у майбутньому у застосунку з’являться електронний військовий квиток та соціальні послуги та бонуси від бізнесів.
«У цивільному житті ми звикли до зручних цифрових сервісів. Наша мета - зробити військову службу максимально комфортною та сучасною, враховуючи специфіку армії», – сказала Черногоренко.
Так, ключові нововведення «Армія+» включатимуть:
- навчальний модуль з базовою інформацією про військову справу;
- цифровий аналог військового квитка, який матиме таку ж юридичну силу, що й паперовий;
- систему бонусів, знижок та соціальних пільг для військових.
«Армія+» – це офіційний застосунок військовослужбовця ЗСУ, створений військовими для військових. До застосунку доступ мають лише чинні військові.
Цільова аудиторія на першому етапі – військові ЗСУ та ДССТУ. У майбутньому застосунок планується масштабувати на всій Сили оборони України.
Раніше, з 8 серпня, в Україні запрацював мобільний застосунок для українських військовослужбовців «Армія+». У травні в Україні запрацював застосунок «Резерв+», з його допомогою військовозобов’язані могли оновити свої дані.
Прокуратура: армія РФ атакувала Куп’янськ і Борову на Харківщині, є поранений
Російські військові 13 жовтня вкотре обстріляли Харківщину, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
У відомстві кажуть, що «за фактами порушення росіянами законів та звичаїв війни розпочато досудове розслідування за процесуального керівництва Куп’янської та Ізюмської окружних прокуратур».
«Війська РФ сьогодні вчергове обстріляли Харківщину: мирний мешканець зазнав поранень»,– йдеться в повідомленні.
За даними слідства, «13 жовтня близько 10:00 російські FPV-дрон влучив у відкриту земельну ділянку у м. Куп’янськ. Поранення отримав 56-річний чоловік, який під час удару проходив неподалік».
«Також 13 жовтня близько 2:50 окупанти здійснили масований обстріл селища Борова Ізюмського району. Пошкоджено приватні домоволодіння, багатоквартирні будинки, адміністративні будівлі, а також магазини», – зазначають у місцевій прокуратурі.
За попередніми даними, російська армія обстріляла Борову з РСЗВ «Смерч».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Село Безіменне за два з половиною роки повномасштабної війни перетворилося на абсолютно безлюдну та найбільш заміновану територію Миколаївщини.
За словами місцевих жителів, світло, вода та інші блага цивілізації зникли в селі як тільки туди зайшли російські окупанти.
«Це був, і страх, і жах. Не було такої хвилини, щоб в нас не бахкало, щоб над нами не літав літак. Не можна було з хати навіть вийти, бо в нас там було страхіття».
Як живуть за два роки після деокупації звільнені громади Миколаївщини? Що згадують місцеві жителі про період російської окупації? Які населені пункти активно відновлюються, а які залишаються повністю знищеними? Дивіться і читайте про це за лінком
ОГП відкрив провадження щодо ймовірного розстрілу девʼяти українських військовополонених
Офіс Генерального прокурора розпочав кримінальне провадження щодо ймовірного розстрілу девʼяти українських військовополонених на Курщині, повідомив генпрокурор Андрій Костін.
«Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і міжнародним злочином. Розпочато розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством. Робимо все, аби ідентифікувати і покарати всіх винуватців злочинів, які країна-агресор чинить проти України й українців», – написав Костін у соцмережі X.
Раніше сьогодні про те, що російські військові в Курській області РФ розстріляли дев’ятьох українців, які здалися в полон, повідомив український аналітичний проєкт Deepstate. За даними аналітиків, це сталося 10 жовтня біля селища Зелений Шлях. За повідомленням, українські військові здалися в полон після того, як у них закінчили боєприпаси.
Уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець назвав дії російських військових грубим порушенням Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими. Він звернувся до ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням розслідувати те, що сталося.
«Росія – це країна-терорист, яка порушує всі правила та звичаї війни. Міжнародна спільнота не повинна закривати очі на такі злочини», – написав Лубінець у телеграмі.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, розстріл солдатів, що здаються в полон, є воєнним злочином.
Російська сторона повідомлення про розстріл полонених не коментувала.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. 2 жовтня українська прокуратура розпочала розслідування вбивства російськими солдатами 16 українських полонених у Донецькій області.
Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Розвідка Великої Британії проаналізувала російські військово-морські навчання «Океан-24» і зазначила, що Росія майже напевно «сильно перебільшила» цифри щодо кораблів і техніки, які брали участь у цих навчаннях.
«З 10 по 16 вересня 2024 року Військово-морські сили Російської Федерації провели масштабні стратегічні навчання «Океан-24». Це сталося після дворічної паузи в будь-яких масштабних навчаннях російських збройних сил. До 2022 року Росія проводила щорічні навчання за участю всіх своїх збройних сил, але два останні були скасовані, майже напевно через вимоги війни в Україні», – йдеться в повідомленні.
«Навчання «Океан-24», ймовірно, були спробою продемонструвати можливості, незважаючи на війну. Російські ЗМІ повідомляли, що в навчаннях мали взяти участь понад 400 кораблів, 120 літаків, 7000 одиниць озброєння і спеціальної військової техніки та 90 000 особового складу, а підрозділи будуть проводити операції в Баренцевому, Балтійському, Середземному й Каспійському морях, а також у Тихому і Північному Льодовитому океанах», – заявили у розвідці.
У розвідці зазначили, що навчання справді проходили в цих районах, але Росія майже напевно сильно перебільшила ці цифри, оскільки наразі лише близько 300 суден доступні для участі.
При цьому в розвідці Британії заявили, що жодної активності навчань не було в Чорному морі, «дуже ймовірно, через атаки з боку України в перші шість місяців 2024 року».
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У червні представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
На Херсонщині троє людей постраждали під час російських ударів – ОВА
Російські війська з артилерії вдарили по Білозерці на Херсонщині, внаслідок чого постраждав 35-річний чоловік, який у момент удару перебував на вулиці, повідомила 13 жовтня обласна військова адміністрація.
«У нього діагностували контузію, вибухову і черепно-мозкову травми. Бригада «екстренки» надала потерпілому допомогу на місці, від госпіталізації він відмовився», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, внаслідок чергової атаки у Білозерці були пошкоджені кілька житлових будинків, у 17 квартирах вибиті вікна, зруйнований гараж, знищений автомобіль, що був усередині.
Крім того, в ОВА повідомили, що двоє жителів Берислава Херсонської області, які потрапили під удар російського дрона 12 жовтня, звернулися по медичну допомогу.
«64-річний чоловік і 61-річна жінка дістати мінно-вибухові травми й контузії. Медики надають потерпілим необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Війська РФ за тиждень застосували проти України 900 КАБів, понад 40 ракет і 400 дронів – Зеленський
Російські війська лише за цей тиждень застосували проти України близько 900 керованих авіаційних бомб, понад 40 ракет і 400 ударних дронів різних типів, повідомив президент Володимир Зеленський.
«У партнерів є можливість надати необхідну кількість і якість систем ППО, ухвалити рішення для достатньої нашої далекобійності, забезпечити вчасне постачання оборонної допомоги нашим воїнам. Треба не втратити час – треба дати необхідний сигнал рішучості», – написав Зеленський у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На Київщині й Черкащині повідомили про пошкодження будинків після удару РФ
У Золотоніському районі на Черкащині внаслідок нічного російського удару дронами через падіння уламків пошкоджені кілька домоволодінь, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Майже десять годин поспіль наша область була на тривозі. У цей час оборонці неба відбивали чергові ворожі атаки. За попередніми даними, силами мобільних вогневих груп і завдяки РЕБ-протидії в межах нашої області знищено 12 БпЛА. На Золотоніщині через падіння уламків пошкоджено кілька домоволодінь. У решті випадків – без наслідків», – написав він у телеграмі.
Начальник Київської ОВА Руслан Кравченко повідомив, що влучань в об’єкти критичної і житлової інфраструктури внаслідок нічного удару не було, але в двох районах області внаслідок падіння уламків пошкоджено три приватні будинки. Пошкодження, за його словами, незначні.
«Ворог продовжує атакувати Київщину БпЛА. Сьогодні вночі тривога оголошувалася двічі та тривала більше 10 годин. В області працювали сили ППО. Ворожі цілі знищені. Постраждалих серед населення немає», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ніч на 13 жовтня російські війська атакували Україну 68 ударними безпілотниками, 31 з яких збили, 36 – були локаційно втрачені через протидію РЕБ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Омбудсмен після даних про розстріл 9 українських полонених на Курщині направив листи до ООН і МКЧХ
Російські військові в Курській області РФ розстріляли дев’ятьох українців, які здалися в полон, повідомив український аналітичний проєкт Deepstate. За даними аналітиків, це сталося 10 жовтня біля селища Зелений Шлях. За повідомленням, українські військові здалися в полон після того, як у них закінчили боєприпаси.
Уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець назвав дії російських військових грубим порушенням Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими. Він звернувся до ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням розслідувати те, що сталося.
«Ці дії не мають залишитися безкарними, і ворог повинен понести всю відповідальність. Росія – це країна-терорист, яка порушує всі правила та звичаї війни. Міжнародна спільнота не повинна закривати очі на такі злочини», – написав Лубінець у телеграмі.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, розстріл солдатів, що здаються в полон, є воєнним злочином.
Російська сторона повідомлення про розстріл полонених не коментувала.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. 2 жовтня українська прокуратура розпочала розслідування вбивства російськими солдатами 16 українських полонених у Донецькій області.
Загалом українські правоохоронні органи мають у своєму розпорядженні інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».