Тайвань заявив про припинення експорту верстатів до Росії
Тайвань припинив експорт верстатів до Росії, це сталося після посилення правил експортного контролю, пов'язаного з можливістю використання верстатів у військових цілях, повідомило 1 листопада Міністерство економіки Тайваню.
Як пише видання Taiwan News, ця заява була зроблена після публікації доповіді британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) та Open Source Centre – урядового центру США. У доповіді Тайвань згадувався як постачальник верстатів для Росії.
Оскільки верстати можуть використовуватися у військових цілях Мінекономіки країни вжило заходів для зупинення їхнього експорту до Росії. Також було збільшено штраф за перше порушення санкцій – зараз він становить один мільйон тайванських доларів (приблизно 31310 доларів США). Ці заходи вже дали позитивні результати, вважають у міністерстві.
Зеленський: є «важливі зрушення» від партнерів щодо постачання для фронту
Президент України Володимир Зеленський заявив, що є «важливі зрушення» від партнерів щодо постачання для фронту. Про це він заявив за підсумками наради з Головкомом Олександром Сирським, начальником Генштабу Анатолієм Баргилевичем та міністром оборони України Рустемом Умєровим.
«Є важливі зрушення в питаннях щодо постачання від партнерів для фронту – фіксуємо збільшення постачання згідно з пакетами підтримки. Кращими стали результати в постачанні щодо артилерії», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в його телеграмі.
За його словами, міністр оборони доповів щодо постачання дронів українського виробництва для Сил оборони – затверджені плани постачання виконуються.
Зеленський повідомив, що учасники наради детально обговорили ситуацію на фронті – Покровський напрямок, Курахівський, Торецький, а також Купʼянський – найбільша увага. Була окрема доповідь щодо Курської операції і знищення російських сил у визначених районах поблизу державного кордону.
На тлі повідомлень про війська КНДР в Росії Боррель закликав Сеул посилити підтримку України
Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель закликав Південну Корею посилити підтримку України.
«Я зустрівся з міністром оборони Кім Йон Хеном щодо КНДР та інших спільних викликів безпеці. Агресія Росії проти України є екзистенційною загрозою. Республіка Корея найкраще це розуміє. Ми єдині в нашій підтримці України. Я закликав їх посилити цю підтримку», – написав він у соцмережі Х.
Боррель прибув до Південної Кореї після поїздки до Японії і вже відвідав добре укріплену демілітаризовану зону, що розділяє дві Кореї.
Зросла кількість постраждалих внаслідок авіаудару по Харкову – поліція
У Харкові внаслідок російського авіаудару по місту і Дергачівській територіальній громаді ввечері 3 листопада постраждали 15 людей, йдеться у повідомленні місцевої поліції.
«Через авіаудари ФАБ-250 з УМПК у Харкові пошкоджено супермаркет, житлові багатоповерхівки, нежитлові приміщення, скління вікон у будівлях на ринку. Вибухові поранення та інші травми дістали 15 людей, серед яких четверо поліцейських», – зазначили правоохоронці.
У поліції розповіли, що близько 22:30 російський КАБ влучив у землю поблизу кладовища на території Дергачівської громади Харківської області, внаслідок чого пошкоджені будинки мирних жителів. Про постраждалих інформація не надходила.
Радіо Свобода отримало проєкт договору, який Москва запропонувала Україні у перші дні повномасштабного вторгнення у 2022 році. Що пропонував Кремль і до чого це могло призвести? І як цей документ проливає на справжню мету Путіна щодо України. У цьому розібрався проєкт «Система», підрозділ розслідувань Радіо Свобода.
- Проєкт під назвою «Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України» датований 7 березня 2022 року, через 11 днів після того, як Росія почала вторгнення, і через тиждень після початку переговорів між Україною та Росією.
- Створений у Кремлі договір був переданий українській делегації 7 березня 2022 року під час третього раунду переговорів в Біловезькій пущі в Білорусі.
- Це перший відомий документ, який викладає умови Росії щодо мирної угоди після початку повномасштабне вторгнення.
На початку переговорів, які розпочалися через кілька днів після того, як російська армія пішла в наступ чи не на всіх ділянках спільного з Україною кордону, Росія запропонувала договір, односторонні умови якого означали капітуляцію Києва.
Якби українська влада пішла на ці умови, то це б перетворило Україну на маріонеткове утворення, з фіктивним нейтральним статусом, із крихітною беззубою армією, без захисту з боку держав НАТО та без шансів відновити контроль над Кримом чи Донбасом, довелося б визнати незалежність Донецької і Луганської області в цілому, а також великих територій, які на той час ще були під контролем Києва.
Запропонована Росією угода проливає світло на мету очільника Росії Володимира Путіна щодо повномасштабного вторгнення в Україну, від жодної з яких він публічно не відмовився і яких, як він неодноразово наголошував, він має намір досягти.
Проте повномасштабна війна вже триває третій рік, і поки без чітких прогнозів щодо варіантів завершення, як і без жодних ознак того, що мирні переговори між Росією і Україною потенційно можуть відбутися у 2025 році чи пізніше.
«Система» отримала проєкт від українського джерела, знайомого з ходом переговорів, а російське джерело, близьке до переговорів, підтвердило його справжність. Обидва говорили на умовах анонімності, оскільки не мали права обговорювати це питання публічно.
Через негоду в Україні знеструмлено понад 70 населених пунктів – «Укренерго»
В Україні внаслідок негоди знеструмлено понад 70 населених пунктів у чотирьох областях, йдеться в повідомленні пресслужби «Укренерго».
Енергетики кажуть, що внаслідок негоди знеструмлені 74 населені пункти у наступних областях:
- Дніпропетровській;
- Сумській;
- Київській;
- Чернігівській.
«Енергетики продовжують відновлювальні роботи на лініях, але несприятливі погодні умови зберігатимуться протягом доби», – додає «Укренерго».
Також зазначається, що споживання має тенденцію до зростання. Станом на 09:30, сьогодні, 3 листопада, рівень споживання на 8,5% вищий, ніж попереднього робочого дня – у п’ятницю, 1 листопада.
«Причина такої суттєвої зміни – відчутне падіння температури повітря в усіх регіонах України», – пише «Укренерго».
КМІС: скоротилася частка українців, готових терпіти війну, скільки буде потрібно
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати опитування, згідно з яким більшість опитаних (63%) «готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно». Саме таке формулювання використав КМІС під час опитування.
Але, як зауважують соціологи, між лютим і жовтнем 2024 року вперше було зафіксовано зниження частки тих, хто «готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно». Разом з цим з 3% до 6% стало більше тих, хто говорить про 1 рік, тобто разом про відносно довгий період говорять 69% українців.
Доцільно зазначити, що частка тих, хто каже про більш короткий період декілька місяців-пів року не зросла – 19% зараз і 21% у лютому 2024 року (ця різниця в межах похибки). Проте з 4% до 12% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання, що, вочевидь, відображає зростання загалом невизначеності майбутнього в очах українців.
За даними КМІС, від початку вторгнення до лютого 2024 року ситуація практично не змінювалися: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно, у цей же період про більш короткий власний запас міцності (декілька місяців-пів року) говорили 18-21%.
Також соціологи запитали у респондентів про запас міцності Росії, оскільки один з важливих пропагандистських наративів противника – воювати з Росією безперспективно, оскільки вона володіє «практично необмеженими ресурсами», як гроші, люди, зброя тощо. Між жовтнем 2023 року і жовтнем 2024 року ситуація майже не змінилася: 47% українців вважають, що Росія має достатньо ресурсів для тривалої війни проти України, а 46% навпаки – РФ вичерпує запаси своїх ресурсів.
Опитування проведене методом телефонних інтерв’ю 20 вересня-3 жовтня 2024 року у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія), було опитано 989 респондентів.
Як свідчать результати соцопитування Центру Разумкова, проведеного у вересні, зросла до 35% частка українців, які вважають, що переговори з Росією – «це дієвий спосіб досягнення миру, яким слід скористатися вже зараз».
Від лютого 2022 року ДБР розслідувало понад 1700 проваджень за фактом держзради
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Державне бюро розслідувань розслідувало 2 399 кримінальних проваджень щодо злочинів проти національної безпеки нашої держави, зокрема 1746 за фактом державної зради (ст. 111 КК України).
Як повідомляє пресслужба відомства, бюро також розслідувало 503 кримінальні провадження за фактом колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК України), 38 кримінальних проваджень – щодо пособників державі-агресору (ст. 111-2 КК України).
За результатами проведення досудових розслідувань:
- 1 239 особам повідомлено про підозру
- 501 особа оголошена в розшук
- 1317 осіб перевіряються на причетність до держзради та колабораційної діяльності
У листопаді минулого року у ДБР заявляли про розслідування майже 1,9 тисячі кримінальних проваджень щодо злочинів проти національної безпеки, зокрема, 1 460 кримінальних проваджень за фактом держзради.
Державне бюро розслідувань розслідує кримінальні правопорушення, що вчинили вищі посадові особи, службові особи НАБУ та САП, особи, які вчинили військові кримінальні правопорушення, крім передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України (розголошення відомостей військового характеру).
У Херсоні внаслідок російських обстрілів пошкоджені щонайменше 7 приватних будинків, багатоповерхівка та зупинка громадського транспорту, повідомляє міська військова адміністрація (МВА).
«Російські окупаційні війська з 6.00 3 листопада по 6.00 4 листопада продовжили обстрілювати населені пункти Херсонської міської територіальної громади. Ураження зафіксовані в Херсоні і Комишанах», – зазначили у пресслужбі МВА.
Місцева влада уточнила, що поранених внаслідок російських обстрілів у громаді немає.
Глава МЗС Німеччини Бербок прибула з неанонсованим візитом до Києва
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок прибула з неанонсованим візитом до Києва.
«Анналена Бербок щойно прибула до Києва для свого восьмого візиту в Україну після нападу Росії. За день до виборів президента США вона пообіцяла українцям підтримку «стільки, скільки вони її потребують»,– написав він у в соцмережі X журналіст Spiegel Крістоф Шульт, опублікувавши відео її прибуття на вокзал.
Протягом минулої доби на фронті відбулось 169 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За наявною інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах три ракетних удари із застосуванням п’яти ракет, а також 90 авіаційних ударів, зокрема скинув 142 керовані авіаційні бомби. Крім цього, здійснив понад 4400 обстрілів, зокрема 98 із реактивних систем залпового вогню, та задіяв для уражень 1564 дрони-камікадзе.
Найактивніше російські війська атакували на Покровському та Курахівському напрямках – тут було по 27 атак. Противник намагався просунутись біля Миролюбівки, Лисівки, Променя, Сухого Яру, Новогродівки, Вишневого, Іллінки, Острівського, Дальнього, Антонівки та Катеринівки.
Війська РФ вночі атакували «Іскандером», КАБами та десятками дронів – Повітряні сили ЗСУ
Українські війська збили 50 ударних дронів, якими вночі Росія атакувала Україну, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, станом на 08:30 підтверджено збиття 50 БпЛА у Київській, Сумській, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Житомирській, Черкаській, Чернігівській та Кіровоградській областях. Ще 27 безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України.
Загалом, за даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 4 листопада війська РФ завдали удару балістичною ракетою «Іскандер-М» по Дніпропетровщині, атакували керованими авіабомбами Харківщину та запустили по Україні 80 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників невстановленого типу із напрямків Брянськ, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ.
Читайте також: За тиждень Росія запустила близько 30 ракет, майже 500 «Шахедів» і здійснила понад 900 ударів КАБами – Зеленський
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Росії.
Радіо Свобода Weekly: Прохання України до США надати «Томагавки» викликало ажіотаж у ЗМІ
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
Запит на «Томагавки» був «конфіденційним» між Україною та Білим домом – Зеленський
Надання Україні далекобійної зброї для ударів по військових цілях у Росії було б превентивним кроком, сказав президент Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістам країн Північної Європи у Рейк’явіку, оприлюдненому 30 жовтня.
Таким чином він відповів на питання про те, яку реакцію хотів би бачити від Заходу після повідомлень про відправку військ КНДР до України.
Зеленський розкритикував повідомлення в медіа про конфіденційну частину «Плану перемоги України»: «Коли багато країн почали підтримувати план перемоги – ви бачите, що відбувається зараз у медіа. Вони кажуть, що Україна хотіла отримати багато ракет на кшталт «томагавків». Але це була конфіденційна інформація між Україною та Білим домом. Як розуміти ці повідомлення? Це означає, що між партнерами немає нічого конфіденційного».
Раніше видання The New York Times повідомило з посиланням на неназваного представника адміністрації США, що в засекреченій частині плану перемоги Володимир Зеленський просить у США крилаті ракети «Томагавк» дальністю 2,5 тисячі кілометрів. За даними медіа, це пропозиція України з «пакету неядерного стримування». Більше про це тут
Втрати РФ у війні проти України сягнули 700 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення до України Росія втратила близько 700390 військових, за останню добу – 1 300, повідомляє вранці 4 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
Українська сторона також наводить дані про втрати РФ техніки:
- танків – 9193 (+11 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 18 538 (+15)
- артилерійських систем – 20 121 (+35)
- РСЗВ – 1245 (+1)
- засобів ППО – 994
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 18 280 (+93)
- крилатих ракет – 2629 (+1)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 28 237 (+77)
- спеціальної техніки – 3587 (+3)
Читайте також: Три чверті військових РФ гинуть унаслідок вибухів – медики
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Російський удар по Харкову: число постраждалих знову зросло
Кількість постраждалих через російський удар по Харкову зросла до 14 людей, повідомляє у телеграмі пресслужба Національної поліції.
За повідомленням, вибухових поранень та інших травм зазнали 14 людей, серед яких четверо поліцейських.
Раніше було відомо про 11 постраждалих.
Ввечері 3 листопада російські війська авіабомбами обстріляли Шевченківський район Харкова та Дергачівську територіальну громаду Харківської області.
За попередніми даними поліції, через авіаудари ФАБ-250 з УМПК у Харкові пошкоджено супермаркет, житлові багатоповерхівки, нежитлові приміщення, скління вікон у будівлях на ринку.
Близько 22:30 було влучання російського КАБа в землю поблизу кладовища на території Дергачівської громади Харківської області – пошкоджені будинки, інформації про постраждалих не було.
Після півночі мер Харкова Ігор Терехов повідомив про ще один «приліт» поряд з одним з ринків у Холодногірському районі міста. За попередньою інформацією, постраждалих немає, вибиті шибки.
Читайте також: За тиждень Росія запустила близько 30 ракет, майже 500 «Шахедів» і здійснила понад 900 ударів КАБами – Зеленський
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Росії.
КМВА: у двох районах Києва впали уламки БпЛА, якими атакувала Росія
Російські війська знову атакували дронами Київ, в Оболонському та Деснянському районах впали уламки БпЛА, повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
«Ворог використав вже звичну тактику. Але знов не досяг мети – наші сили оборони доклали максимум зусиль, аби всі БпЛА противника були знешкоджені. Але Внаслідок цієї атаки дронів на столицю сталося падіння уламків. В Оболонському та Деснянському районах вони впали на відкритій території», – написав він у телеграмі.
За його словами, через падіння уламків були локальні пожежі – горіла трава та підстилка. Без постраждалих та руйнувань.
Мер Києва Віталій Кличко уточнив, що у Деснянському районі було займання на території парку Муромець, а Оболонському районі – на набережній.
Попередньої ночі, за даними КМВА, «на Київ дрони заходили різними курсами і знову на дуже малих висотах». Внаслідок відбиття атаки було зафіксовано падіння уламків в Шевченківському і Голосіївському районах міста. Були пошкоджені корпус та гуртожиток Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ).
Читайте також: За тиждень Росія запустила близько 30 ракет, майже 500 «Шахедів» і здійснила понад 900 ударів КАБами – Зеленський
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Ситуація напружена – Генштаб ЗСУ про Покровський і Курахівський напрямки
Напруженою назвав ситуацію на Покровському і Курахівському напрямках Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні 3 листопада.
«Ворог зосереджує там основні наступальні зусилля. Окрім того, окупанти сьогодні активно атакують на Лиманському напрямку», – вказано в повідомленні.
«На даний час відбулося 160 бойових зіткнень. Сьогодні держава-терорист завдала ракетного удару однією ракетою, 62 авіаудари, скинувши при цьому 84 КАБ. Окрім того, загарбники задіяли для ударів 582 дрони-камікадзе та здійснили понад 3500 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – інформують українські військові.
За даними Генштабу, лише на Курахівському напрямку сили РФ здійснили 72 атаки.
«Чотирнадцять із них продовжуються. В основному бої тривають в районах Новоселидівки, Вовченки, Кремінної Балки, Антонівки та Катеринівки», – ідеться у зведенні.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 27 разів атакував наші позиції в районах Миролюбівки, Лисівки, Променя, Сухого Яру, Новогродівки та Вишневого. Чотири боєзіткнення досі тривають», – додають у Генштабі ЗСУ.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Торецькому, Придніпровському напрямках.
«Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку», – повідомляє Генштаб.
Унаслідок нового обстрілу Харкова поранені щонайменше четверо людей – Синєгубов
Щонайменше четверо людей зазнали поранень унаслідок нового обстрілу Харкова із застосування корегованих авіаційних бомб, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Пошкоджений супермаркет. Служби працюють на місці влучань», – написав чиновник.
Інформацію доповнив міський голова Харкова Ігор Терехов.
«За наявною інформацією – влучання в супермаркет у Шевченківському районі, що розташований біля багатоповерхових будинків. За попередньою інформацією, пошкоджені лінії електропередач та наземного електротранспорту. У прилеглих будинках є вибиті шибки», – відзначив Терехов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Росії.