На Одещині через нічний удар РФ поранені сім людей – поліція
На Одещині внаслідок російського удару в ніч на 29 листопада поранені семеро людей, повідомила Національна поліція.
«Вночі 29 листопада російські війська кілька разів атакували Південний регіон безпілотниками. У трьох населених пунктах Одеського району пошкоджено 13 житлових і дачних будинків, гаражі й інші надвірні споруди, газогін, автомобіль», – йдеться в повідомленні.
Голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер додав, що чотирьох постраждалих ушпиталили, серед них одна жінка у тяжкому стані, інші – у стані середнього ступеню тяжкості. Трьом пораненим надали допомогу на місці.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що в ніч на 29 листопада російські війська атакували Україну 132-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками невстановленого типу. 88 ударних безпілотників, які запустила Росія, вдалося збити, ще 41 – «локаційно втрачений», а один – повернувся в Росію, кажуть військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Журналісти підтвердили загибель в Україні майже 81 тисячі військових РФ
Журналісти видання «Медіазона» та російської служби Бі-Бі-Сі разом із командою волонтерів станом на 29 листопада встановили імена 80973 військових РФ, які загинули на російсько-українській війні з початку повномасштабних бойових дій у лютому 2022 року.
Більш як половина загиблих (52% від загальної кількості втрат) не були пов’язані з армією РФ на момент повномасштабного російського вторгнення в Україну. До цієї категорії журналісти та волонтери зарахували тих, хто підписав контракт із міністерством оборони РФ після початку війни. В оновленому зведенні вони зафіксували, що триває «стрімке зростання втрат» серед військовослужбовців-добровольців.
«Їхня частка в загальному масиві далі зростає і зараз становить 22% від загальної кількості підтверджених втрат російської сторони», – йдеться у зведенні. Багато добровольців гинуть упродовж двох-чотирьох тижнів після прибуття на фронт.
Для порівняння видання наводить дані щодо підтверджених втрат серед цієї категорії російських військових на листопад 2023 року. Тоді добровольці становили лише 14% від загальної кількості втрат.
«Реальна кількість людей, які прийшли в армію з цивільного життя вже після початку вторгнення та загинули на фронті, набагато вища, оскільки ми не змогли точно визначити, як саме потрапили на фронт 28% установлених нами загиблих», – пише російська служба Бі-Бі-Сі.
Частка засуджених, яких завербували на війну в колоніях, скорочується. У листопаді 2023 року вони становили 26% усіх втрат, а зараз – 18%. При цьому підрозділи, складені із ув’язнених, як і раніше, перебувають на передовій і «забирають на себе частину бойового навантаження», йдеться у зведенні.
Журналісти «Медіазони» та російської служби Бі-Бі-Сі за допомогою команди волонтерів з першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну ведуть підрахунок повідомлень про загибель російських військових у ЗМІ, на сайтах органів влади або в соцмережах. У підрахунку не враховуються втрати військових формувань із окупованих Донецької та Луганської областей України.
Журналісти наголошують, що реальні втрати армії РФ у російсько-українській війні більші, оскільки не всі повідомлення про загибель російських військових потрапляють у відкриті джерела.
На початку липня «Медуза» та «Медіазона» опублікували дослідження, в якому оцінили загальну кількість загиблих російських військовослужбовців за допомогою математичних методів та даних надмірної смертності. Автори дослідження дійшли висновку, що на той час, за два з половиною роки війни, загинуло близько 120 тисяч російських військових.
На фронті за добу сталося понад 200 боїв – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 28 листопада на фронті зафіксовано 207 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах два ракетних та 93 авіаційних удари із застосуванням 111 ракет та 67 КАБ. Крім цього, здійснив понад 4800 обстрілів, з них 126 – із реактивних систем залпового вогню, та задіяв для уражень понад 1700 дронів-камікадзе… За вчора авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони завдали дев’ять ударів по районах зосередження особового складу та озброєння і військової техніки противника», – ідеться в ранковому зведенні.
Понад половина боїв відбулася на двох напрямках, Покровському та Курахівському, твердять у Генштабі.
«На Покровському напрямку наші захисники відбивали 61 ворожу атаку в районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Крутого Яру, Даченського, Жовтого, Чумацького, Нового Труда та Пустинки. П’ять керованих авіаційних бомб ворог скинув на населені пункти Миролюбівка, Даченське та Лисівка. На Курахівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Сонцівка, Берестки, Новодмитрівка, Курахове, Дальнє, Єлизаветівка, Романівка, Антонівка, Успенівка та Дачне, де окупанти 43 рази намагалися прорвати українські оборонні рубежі», – вказано в повідомленні.
Бої також відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.
«Сили оборони України продовжують ведення операції в Курській області. За наявною інформацією, ворог за минулу добу завдав по своїй території 19 авіаційних ударів із застосуванням 30 керованих авіаційних бомб», – інформують українські військові.
Армія Росії втратила за добу понад дві тисячі військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 738 660 своїх військових, зокрема 2030 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 29 листопада наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танки – 9458 (+8 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 19 339 (+33)
- артилерійські системи – 20 886 (+34)
- РСЗВ – 1255
- засоби ППО ‒ 1006 (+1)
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19 750 (+89)
- крилаті ракети – 2851 (+86)
- кораблі /катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 30 272 (+86)
- спеціальна техніка – 3700 (+3).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Міністр оборони РФ прибув до КНДР
Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов 29 листопада прибув до КНДР для зустрічей із військово-політичним керівництвом, повідомили у військовому відомстві РФ. В аеропорту Пхеньяна російську делегацію зустріли представники Корейської народної армії та міністр оборони КНДР Но Гван Чхоль. Інші подробиці візиту російське міністерство не наводить.
У червні 2024 року до Північної Кореї приїжджав президент РФ Володимир Путін. Під час візиту Путіна КНДР та Росія підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство. У жовтні його ратифікувала Держдума РФ, в листопаді північнокорейська сторона. Серед іншого, цей договір передбачає створення військового союзу двох країн.
Наприкінці жовтня західні видання повідомили, що КНДР надіслала до Росії військових для участі в бойових діях проти України. За даними України та країн Заходу, до Курської області прибули понад 10 тисяч північнокорейських військових; на початку листопада президент України Володимир Зеленський повідомляв, що вони зазнали перших втрат. Москва та Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
Сергій Шойгу, який обіймав до Бєлоусова посаду міністра оборони РФ, також відвідував КНДР із візитом. Він відвідав виставку озброєнь, а лідер країни Кім Чен Ин показав йому північнокорейські балістичні ракети та нові розроблені в країні безпілотники.
У Ростовській області РФ після атаки дронів горить нафтобаза
У Ростовській області Росії уламки безпілотників пошкодили приватні будинки в хуторі Масалівка Кам’янського району та в слободі Дьячкіно Тарасівського району, повідомив уночі 29 листопада тимчасовий виконувач обов’язків голови регіону Юрій Слюсар.
За його словами, в Кам’янському районі спалахнув промисловий об’єкт. Слюсар не уточнив, що саме загорілося, але в телеграм-каналах уточнюють, що йдеться про нафтобазу.
За ніч сили ППО збили над російськими регіонами 47 українських безпілотників, заявили в міністерстві оборони Росії. За даними відомства, 29 дронів були знищені над Ростовською областю, вісім – над Краснодарським краєм, по три – над Бєлгородською, Брянською та Воронезькою областями та один – над окупованим Кримом.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
Від неї залежить Запоріжжя, Дніпро і Курахове: чому РФ з усіх сил атакує Велику Новосілку
Війська РФ взяли під контроль шляхи постачання ЗСУ і намагатимуться охопити у кліщі селище Велика Новосілка на півдні Донеччини, стверджують російські ЗМІ, підконтрольні Кремлю.
Натомість українські військові у зв’язку зі штурмами району селища говорять про загрозу постачання для угруповання ЗСУ у Кураховому та прогнозують загострення боїв на території Запорізької області.
Водночас, військові експерти звертають увагу на проблеми з обороною на цьому відтинку Східного фронту.
Чим важлива Велика Новосілка і навіщо вона окупантам – пояснюють Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
РФ: антивоєнному політв’язню Горінову загрожує ще 3,5 року за ґратами в новій справі
Обвинувачення запросило для російського політв’язня Олексія Горінова 3,5 року колонії в новій справі – про виправдання тероризму. Приводом для справи стали бесіди зі співкамерниками про Україну, повідомляє видання «Медіазона».
Колишній московський муніципальний депутат уже перебуває за ґратами. Прокуратура вимагає, щоб після набрання чинності новим вироком Горінов відбув ще п’ять років.
У липні 2022 року Олексія Горінова засудили до семи років позбавлення волі за статтею про поширення так званих «фейків» про російську армію. Справа пов’язана з виступом політика на засіданні муніципальної ради, під час якої на пропозицію Горінова була оголошена хвилина мовчання за жертвами повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Горінов також зазначив, що всі зусилля громадянського суспільства в Росії мають бути спрямовані на те, щоби зупинити війну. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Горінова політв’язнем.
Адвокати політика, який має тяжке хронічне захворювання легень, заявляли про значне погіршення стану здоров’я свого підзахисного в колонії. З проханням домогтися надання Горінову необхідного лікування до влади зверталися десятки чинних та колишніх депутатів із регіонів Росії, а також представники медичної спільноти.
Байден: масована атака РФ слугує нагадуванням про важливість підтримки України
Президент США Джо Байден відреагував на масовану атаку Росії на Україну і наголсив на необхідності підтримки України, йдеться 28 листопада у заяві на сайті Білого дому.
«Ця атака є обурливою і слугує ще одним нагадуванням про терміновість і важливість підтримки українського народу в його захисті від російської агресії», – вказано у повідомленні.
Байден наголосив, що Міністерство оборони США поставило Україні сотні додаткових ракет ППО, і подальші поставки тривають.
«Протягом місяців моя адміністрація працювала над тим, щоб допомогти Україні підвищити стійкість її енергосистеми в рамках підготовки до зими, і Міністерство оборони продовжує надавати Україні інші критичні можливості, в тому числі артилерію, ракети і бронетехніку. Росія продовжує недооцінювати хоробрість, стійкість і рішучість українського народу. Сполучені Штати разом з більш ніж 50 країнами підтримують Україну та її боротьбу за свободу», – зазначено у заяві.
У ЗСУ раніше повідомляли про збиття 76 (з 85 запущених) крилатих ракет Х-101/«Калібр», трьох керованих авіаційних ракет Х-59/69 і 35 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників невстановленого типу, а 62 дрони були «локаційно втрачені». Загалом Росія атакувала 188 засобами повітряного нападу.
За даними Повітряних сил ЗСУ, внаслідок атаки РФ було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
У Києві унаслідок падіння уламків російського БПЛА постраждав чоловік – КМВА
Унаслідок падіння уламків російського БПЛА у Дніпровському районі Києва постраждав чоловік. У нього закритий перелом лівої стегнової кістки, повідомила вночі 29 листопада Київська міська військова адміністрація.
«Поруч із пошкодженим медичним закладом виявлено пошкодження скління вікон та фасадних частин під’їздів в трьох багатоповерхових житлових будинках навколо», – йдеться у повідомленні.
Раніше міський голова Віталій Кличко написав, що у Дніпровському районі Києва сталося загоряння зовнішньої обшивки будівлі поліклініки. Також є ушкодження в сусідніх будинках. Крім того, уламки російського БПЛА впали на територію одного з обʼєктів інфраструктури в Святошинському районі столиці.
Увечері, 28 листопада, у кількох регіонах України фіксується рух російських ударних дронів, повідомляє командування Повітряних.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У двох районах Києва упали уламки БПЛА, пошкоджено поліклініку – влада
У Дніпровському районі Києва, внаслідок падіння уламків БПЛА, сталося загоряння зовнішньої обшивки будівлі поліклініки. Також є ушкодження в сусідніх будинках, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Займання на фасаді будівлі поліклініки в Дніпровському районі загасили. Також пошкоджені стіна будівлі закладу, вибиті вікна, зламані дерева в дворі. Постраждав охоронець закладу. Його госпіталізували», – написав він у телеграмі.
Крім того, за даними Кличка, уламки російського БПЛА впали на територію одного з обʼєктів інфраструктури в Святошинському районі столиці.
Увечері, 28 листопада, у кількох регіонах України фіксується рух російських ударних дронів, повідомляє командування Повітряних. Зокрема, російські БПЛА перебувають над Києвом. Раніше Віталій Кличко повідомив про роботу протиповітряної оборони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
МАГАТЕ: українські АЕС зменшили виробництво електроенергії після нових атак РФ
Три діючі атомні електростанції (АЕС) України сьогодні вранці знизили виробництво електроенергії після нових атак на енергетичну інфраструктуру країни, йдеться 28 листопада у заяві Генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Маріано Гроссі.
Вдруге менш ніж за два тижні Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська АЕС знизили рівень потужності в якості запобіжного заходу під час широкомасштабних військових дій в країні, в той час як на трьох обʼєктах пролунали сигнали повітряної тривоги, сказав Генеральний директор Гроссі.
У заяві зазначено, що на діючих АЕС загалом девʼять реакторів, і всі вони знизили потужність. Один реактор, на Рівненській АЕС, також був відключений від мережі. АЕС продовжували отримувати електроенергію ззовні, незважаючи на те, що Хмельницька АЕС втратила звʼязок з двома лініями електропередач.
«Енергетична інфраструктура України є надзвичайно крихкою та вразливою, що ставить ядерну безпеку під великий ризик. Я ще раз закликаю до максимальної військової стриманості в районах, де розташовані основні обʼєкти ядерної енергетики та інші обʼєкти, від яких вони залежать», – сказав Генеральний директор Гроссі.
Повідомлень про пряме пошкодження АЕС не надходило, але МАГАТЕ було поінформовано Україною, що удари в черговий раз вплинули на електричні підстанції, які станції використовують як для передачі, так і для отримання електроенергії за межами майданчика.
У ЗСУ раніше повідомляли про збиття 76 (з 85 запущених) крилатих ракет Х-101/«Калібр», трьох керованих авіаційних ракет Х-59/69 і 35 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників невстановленого типу, а 62 дрони були «локаційно втрачені». Загалом Росія атакувала 188 засобами повітряного нападу.
За даними Повітряних сил ЗСУ, внаслідок атаки РФ було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
В Україні діють три АЕС: Рівненська атомна електростанція (4 енергоблоки), Південноукраїнська атомна електростанція (3 енергоблоки) і Хмельницька атомна електростанція (2 енергоблоки). Запорізька атомна електростанція окупована російськими військовими з 2022 року.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Закон про підвищення податків набере чинності вже 29 листопада – Гетманцев
Закон, який передбачає історичне підвищення податків № 11416-д, набуде чинності 29 листопада. Його вже опублікували у газеті Голос України, повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Таким чином, військовий збір за новою ставкою 5% має бути утриманий за два дні листопада.
«Щодо ФОП, ми внесли відповідну поправку, згідно якої зобовʼязання зі сплати ВЗ за новими ставками для них будуть діяти з 1 січня 2025 року, якщо правка наступного тижня буде підтримана ВР. Переконаний правка буде підтримана», – написав депутат.
Раніше очікувалося, що закон вступить у силу з 1 грудня.
28 листопада Президент України Володимир Зеленський через 44 дні після ухвалення парламентом підписав закон про підвищення податків.
Закон, серед іншого, передбачає збільшення військового збору з 1,5 до 5% (виняток – військовослужбовці). Цей збір тепер також платитимуть ФОПи.
Крім того, документ запроваджує 50% податок на банки, 25% ПП для фінкомпаній та перехід на помісячну звітність по податку на прибуток або на доходи (ПДФО).
У жовтні депутати проголосували за законопроєкт щодо збільшення податків. Згодом парламент відхилив всі постанови, які блокували його підписання. 15 жовтня закон відправили на підпис президента.
Ситуація на Покровському та Курахівському напрямках залишається напруженою – Генштаб ЗСУ
Ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, де війська РФ зосереджують основні наступальні зусилля, залишається напруженою, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 28 листопада.
«На даний час відбулося 188 бойових зіткнень. Сьогодні держава-терорист завдала два ракетних удари із використанням 97 ракет, 23 авіаударів, скинувши при цьому 44 КАБ. Окрім того, загарбники задіяли для ударів понад сім сотень дронів-камікадзе та здійснили близько 3900 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, на Покровському напрямку сили РФ 50 разів атакували позиції ЗСУ в районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Крутого Яру, Даченського, Жовтого, Чумацького, Нового Труда та Пустинки. За наявною інформацією Генштабу, втрати РФ на напрямку за сьогодні складають 442 особи вбитими та пораненими.
«Сьогодні на Курахівському напрямку загарбники здійснили 42 спроби просунутись вперед. В основному бої тривають поблизу населених пунктів Сонцівка, Берестки, Новодмитрівка, Курахове, Дальнє, Єлизаветівка, Романівка, Антонівка, Успенівка та Дачне. На цьому напрямку втрати противника склали 63 окупанти вбитими та 74 пораненими», – вказано у зведенні.
Також російська армія провела 24 атаки на Куп’янському напрямку. Крім того, сили РФ наступали на Харківському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському напрямках.
26 листопада аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що російські війська досягають тактичних успіхів на заході Донецької області, наближаючись до оточення Великої Новосілки та створюючи загрози українським лініям постачання, що ведуть до Дніпропетровської та Запорізької областей, але наразі це не означає «автоматичного краху українського фронту». Навіть якщо російські сили зможуть досягти оперативних цілей, російським військам потрібно буде захопити понад 8000 квадратних кілометрів території, щоб досягти мети захоплення всієї Донецької області, кажуть в ISW.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, головною битвою зими, очевидно, стане битва за Покровськ, до якого армія РФ підходить з півдня і південного сходу.
Військові: російські дрони атакують північні й південні регіони України
У кількох регіонах України фіксується рух російських ударних дронів, повідомляє командування Повітряних сил увечері 28 листопада.
Зокрема, російські БПЛА перебувають над Києвом.
Міський голова Віталій Кличко повідомив про роботу протиповітряної оборони:
«На правому березі міста працюють сили ППО. Перебувайте в укриттях!»
За даними військових, нові групи російських безпілотників на Сумщині, рухаються на Чернігівську та Полтавську області.
Також рух дронів на захід фіксували на Харківщині. На Запоріжжі, за даними командування, вони тримають курс на Дніпропетровську область.
«Херсонська та Миколаївська областях – загроза застосування ворогом ударних БпЛА», – згодом повідомило командування.
У низці регіонів України триває повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Ймовірний очільник шпигунської групи в Лондоні зізнався в роботі на Росію
Двоє громадян Болгарії зізналися у шпигунстві на Росію в ході судового процесу в Лондоні – про це повідомляють, зокрема, агентство Reuters та Національна телекомпанія Болгарії.
Один із них, 46-річний Орлін Руcєв, як вважає обвинувачення, керував групою шпигунів, які працювали на Москву. Завдання він, ймовірно, отримував від австрійського бізнесмена Яна Марсалека, який втік до Росії.
П’ятьох болгар заарештували в Англії у 2023 році. Британське слідство заявило, що вони шпигували на користь Москви щонайменше 3 роки. Згодом у тій же справі заарештували ще одного підозрюваного. З усіх обвинувачених провину, крім Русєва, визнала лише одна людина, Бізер Джамбазов.
Читайте також: Колишнього британського солдата визнали винним у шпигунстві на користь Ірану
За даними слідства, Русєв був завербований Марсалеком, який працював на російську розвідку. Шпигунство група вела не тільки у Великій Британії, а й у Німеччині, передає журнал Der Spiegel. Болгарин був знайомий з Марсалеком по роботі в основі платіжної системи Wirecard.
Русєв зізнався у роботі на Росію у Центральному кримінальному суді Лондона ще на початку листопада. Відомо про це стало на засіданні у справі ще трьох обвинувачених, 33-річної Катрін Іванової, 30-річної Вані Габерової та 39-річного Тихомира Іванчева. Вони провину не визнають. Окрім шпигунства, Іванову звинувачують ще й у використанні підроблених документів. Це вона теж заперечує, повідомляє Болгарська служба Радіо Свобода.
Нацполіція підозрює ексрадника МОУ та екснардепа в розкраданні 10 млн грн на закупівлі форми для ЗСУ
Правоохоронці оголосили про підозру ексрадникові Міноборони, колишньому нардепу та його синові за розкрадання бюджетних коштів на замовленні понад мільйону комплектів одягу для українських військових, повідомила 28 листопада Національна поліція України.
«Щоб заволодіти бюджетними коштами на замовленні понад 1 000 000 комплектів одягу для українських військових за угодами, які уклали у 2022 році за завищеними цінами, колишній радник ексзаступника міністра оборони вступив у злочинну змову з нардепом II-IV скликань. Також в оборудці фігурують син депутата та іноземець. Отримані понад 10 мільйонів доларів на різниці від вартості закупівлі планували розділити між усіма учасниками злочинної схеми, зокрема й експосадовцями оборонного відомства», – вказано у повідомленні.
Правоохоронці вважають, що організував схему іноземець, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності у Франції, Іспанії, Туреччині та Індонезії.
Херсонська ОВА: четверо людей у Білозерці поранені через російський обстріл
Російські війська обстріляли селище Білозерка близько 16 години 28 листопада, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація.
«Внаслідок удару постраждали четверо чоловіків, 22, 25, 27 та 35 років. Потерпілі самостійно звернутись до лікарні», – йдеться в повідомленні.
За даними обласної влади, поранені зазнали вибухових травм і контузій.
Читайте також: У Херсоні через російський обстріл загинув цивільний – влада
Їм надали необхідну допомогу, подальше лікування вони будуть проходити амбулаторно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Після російської атаки енергетики заживили усіх споживачів Хмельниччини до мережі, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.
Але через пошкодження енергообʼєктів під час сьогоднішньої масованої атаки діє графік погодинних відключень, тому він закликав заощадливо використовувати електроенергію, аби дати можливість енергосистемі стабілізуватися.
28 листопада російські військові здійснили масовану ракетну атаку, в багатьох містах чули звуки вибухів, працювала ППО. Міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив, що РФ атакує енергетичну інфраструктуру. За даними ОВА, на Хмельниччині збили шість російських ракет, через атаку РФ було частково відсутнє електропостачання в Шепетівському та Хмельницькому районах.
Також місцева влада повідомляла про російські атаки на об’єкти критичної інфраструктури на Рівненщині, Прикарпатті та Львівщині.
У ЗСУ раніше повідомляли про збиття 76 (з 85 запущених) крилатих ракет Х-101/«Калібр», трьох керованих авіаційних ракет Х-59/69 і 35 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників невстановленого типу, а 62 дрони були «локаційно втрачені». Загалом Росія атакувала 188 засобами повітряного нападу.
За даними Повітряних сил ЗСУ, внаслідок атаки РФ було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.