Доступність посилання

Наслідки російського удару по пору Одеси
Наслідки російського удару по пору Одеси

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Новим командиром бригади «Холодний Яр» став Шаміль Крутков

Новим командиром 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» став 27-річний Шаміль Крутков, повідомила пресслужба підрозділу 3 грудня. Попередній комбриг полковник Павло Паліса був призначений заступником очільника Офісу президента Андрія Єрмака.

«Прапор бригади полковник Павло Паліса передав у надійні руки підполковника Шаміля Круткова, з яким як заступник командира бригади пліч-о-пліч пройшов славетний бойовий шлях», – йдеться у повідомленні.

Крутков зазначив, що для нього є честю очолити цю бригаду ЗСУ.

Шаміль Крутков – уродженець Львова. Здобув освіту в Національній академії сухопутних військ. У 2021 році був нагороджений президентом «За військову службу Україні».

29 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Павло Паліси заступником керівника Офісу президента. Зеленський вказав на те, що Паліса «добре розуміє, що в бригадах, на фронті, і мені потрібна саме така людина, щоб точно знав в щоденному режимі інформацію безпосередньо з фронту».

Облік населення і «ухилянтів»: нардепка від «Слуги народу» озвучила свою версію роздачі 1000 гривень

«Зимова єПідтримка» – це спроба перерахувати населення в Україні, а також виявити тих чоловіків, які ухиляються від мобілізації, вважає народна депутатка від «Слуги народу», заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк. Про це вона сказала в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок).

«Насправді я вже давно вважаю і говорила про це відверто, що, як на мене, оця тисяча, як і інші програми експериментального проєкту «Національний кешбек» розраховані на те, щоб порахувати скільки осіб взагалі є в державі Україна і проживають постійно на території держави, не є на окупованих територіях і не виїхали за кордон. Тобто, це, як на мене, спроба перерахувати населення», – сказала Ольга Василевська-Смаглюк, відповідаючи на запитання, чи не варто українцям хвилюватися з приводу передачі своїх банківських даних державі.

Народна депутатка припускає, що іншою ідеєю цієї програми є спроба виявити тих чоловіків, які потенційно уникають мобілізації.

«У нас мільйон чоловіків десь ховається. Вони не виїхали за кордон, вони не люди з інвалідністю, вони не заброньовані. Тобто це люди, які умовно, теоретично приховуються від виконання свого конституційного обовʼязку з захисту батьківщини. Якщо наприклад у родині є два чоловіки, які підлягають мобілізації, і дві жінки, то на них це чотири тисячі, гривень. І звісно стимулювати якимось чином отримати ці кошти, можна лише якщо сума буде більша ніж тисяча гривень, це буде три-чотири тисячі гривень на родину…Хтось зареєструється з чоловіків. Тому що чотири тисячі – краще, ніж дві», – сказала народна депутатка.

Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця, щоб «підтримати населення в зимовий період». Виплати фінансуватимуться коштом невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року.

За добу було отримано понад 2,5 мільйони заяв про «Зимову єПідтримку», повідомив у понеділок міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

СБУ: затримано двох 14-річних, які підірвали вибухівку на Київщині на замовлення РФ

Служба безпеки та Національна поліція затримали двох 14-річних юнаків, яких звинувачують у підриві саморобного вибухового пристрою 28 листопада поблизу будівлі місцевого райвідділу поліції підірвали саморобний вибуховий пристрій поблизу будівлі райвідділу у Вишгородському районі на Київщині, йдеться в повідомлення СБУ 3 грудня.

За даними првоохоронців, 14-річних жителів громади спецслужби Росії дистанційно завербували через телеграм-канали з пошуку швидких заробітків.

«Для вчинення злочину юнаки використали вибухівку, яка була замаскована під термос і лежала у тайнику на Київщині. За інструкцією окупантів для збільшення вражаючої дії вибуху фігуранти начинили вибуховий пристрій гайками та болтами. Поруч із адмінбудівлею, де мав відбутися підрив, зловмисники приховано встановили мобільний телефон, щоб транслювати вибух у режимі реального часу», – вказано у повідомленні.

В СБУ зазначили, що під час обшуків у них вилучено мобільні телефони та інші докази діяльності на користь країни-агресора. Підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину.

Раніше проєкт розслідувань Радіо Свобода «Схеми» виявив, що російські спецслужби масово використовують неповнолітніх українців для підпалів автомобілів військовослужбовців ЗСУ і будівель ТЦК в межах дезінформаційної кампанії РФ, метою якої є показати, що в Україні нібито існує активне підпілля, що в такий спосіб виступає проти загальної мобілізації.

На Харківщині сили РФ намагалися захопити плацдарм на правому березі річки Оскіл, їх вибили – Генштаб ЗСУ

На Харківщині у Куп’янському районі війська РФ намагалися захопити та утримати плацдарм на правому березі річки Оскіл – противника було знищено, ця територія перебуває під контролем Сил оборони, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

За повідомленням, йдеться про територію біля села Новомлинськ.

«Маючи перевагу в силах, ворог навіть переправився через водну перешкоду. Водночас українські захисники за підтримки артилерії та підрозділів БпЛА вибили противника з плацдарму. Зокрема, воїни 8-го окремого штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» провели зачистку місцевості в околицях Новомлинська від сил противника», – йдеться у повідомленні.

У результаті успішної операції противника було знищено – правий берег Осколу перебуває під контролем Сил оборони, а над Новомлинськом майорять українські прапори, наголошують у Генштабі ЗСУ.

Розташоване неподалік місто Куп’янськ перебуває під загрозою повторної окупації. Другий найбільший на Харківщині залізничний вузол може перейти під контроль російських військ.

Раніше були повідомлення, що незначна кількість російських військ змогла проникнути у Купʼянськ, але Центр стратегічних комунікацій ЗСУ спростував їх, зазначивши, що місто перебуває повністю під контролем Сил оборони України, а українські воїни зупинили просування противника на Куп’янськ.

На початку повномасштабного вторгнення сили РФ вже окуповували Куп’янськ. Але у вересні 2022 року місто було звільнене від російських військ.

Влада: на Київщині через падіння уламків пошкоджені чотири приватні будинки, була пожежа

На Київщині внаслідок падіння уламків збитих російських повітряних цілей в одному з населених пунктів пошкоджені чотири приватні будинки, два автомобілі, знищено гаражне приміщення. Про це у телеграмі повідомив голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко

За його словами, у будинках вибиті вікна та двері, пошкоджені покрівлі, в одному з будинків було пошкоджено газову трубу – витік ліквідовано, подачу газу перекрито.

Державна служба з надзвичайних ситуацій уточнила, що внаслідок падіння уламків на приватному подвір’ї Вишгородському районі виникла пожежа, її ліквідували.

За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 3 грудня 2024 року війська РФ атакували Україну 28-ма ударними БПЛА типу Shahed та безпілотниками інших типів, 22 з них збили.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

ОВА: унаслідок російського обстрілу Херсона загинула жінка

Вночі, 3 грудня, російські військові обстріляли Дніпровський район Херсона. Унаслідок атаки загинула місцева жителька, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Внаслідок удару важких поранень зазнала 75-річна жінка. Вона загинула на місці», – зазначено у дописі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.

Вночі знищено 22 з 28 БПЛА, якими російські війська атакували Україну – Повітряні сили

У ніч на 3 грудня 2024 року війська РФ атакували Україну 28-ма ударними БПЛА типу Shahed та безпілотниками інших типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«Станом на 09.00 підрозділами зенітних ракетних військ, РЕБ та мобільних вогневих груп Повітряних Сил та Сил оборони України збито 22 ворожі БпЛА у Київській, Чернігівській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Сумській, Одеській, Миколаївській та Дніпропетровській областях», – зазначено у дописі.

За даними Повітряних сил, один безпілотник локаційно втрачено, два — вийшли з підконтрольного повітряного простору у напрямку Білорусі та тимчасово окупованої території.

Зафіксовано кілька влучань по об’єктах критичної інфраструктури на Тернопільщині та Рівненщині.

За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

На Курахівському напрямку зафіксовано 67 атак РФ, загалом на фронті понад 200 боєзіткнень – Генштаб

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 201 бойове зіткнення. Найбільше атак армії РФ відбулося на Курахівському напрямку, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 3 грудня.

«Сили оборони відбили 67 ворожих атак на Курахівському напрямку. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед в районах населених пунктів Берестки, Старі Терни, Сонцівка, Новодмитрівка, Зоря, Курахове, Дальне, Катеринівка, Антонівка та Ганівка», – кажуть у ЗСУ.

За данами штабу, на Покровському напрямку українські війська зупинили 40 наступальних дій у бік населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Красний Яр, Даченське, Жовте, Чумацьке та Новий Труд.

«Минулої доби на Курському напрямку відбулося 15 боєзіткнень, ворог завдав 14 авіаційних ударів 30 керованими бомбами та вчинив 381 артилерійський обстріл, зокрема три - із реактивних систем залпового вогню», – йдеться у зведенні.

Також війська РФ атакували на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Гуляйпільському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.

За даними аналітиків проєкту DeepState, російські війська просунулися в Кураховому на Донеччині, а також біля Нового Комара, Берестового, Погребків.

Влада Рівненщини повідомила про атаку РФ на обʼєкт енергетичної інфраструктури

У ніч на 3 грудня російська армія завдала ударів по обʼєкту енергетичної інфраструктури в Рівненській області, повідомляє начальник обласної військової адміністрації Олександр Коваль.

«На місці працюють усі відповідні служби. Під час цього удару, за попередньою інформацією, люди поранень не зазнали», – йдеться у дописі.

Раніше про нічну атаку по енергообʼєкту у Тернополі повідомив міський голова Сергій Надал. Унаслідок атаки, за даними влади, половина міста залишилася без світла.

Російські війська увечері 2 грудня запустили по Україні ударні безпілотники, попередили раніше Повітряні сили ЗСУ.

За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Армія Росії втратила за добу 1780 військових і 23 артсистеми – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 745 700 своїх військових, зокрема 1780 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 3 грудня наводить український Генштаб.

Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:

  • танків – 9 486 (+8 одиниць за минулу добу)
  • бойових броньованих машин – 19 419 (+22)
  • артилерійських систем – 20 976 (+23)
  • РСЗВ – 1253
  • засобів ППО – 1019
  • літаків – 369
  • вертольотів – 329
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19917 (+31)
  • крилатих ракет – 2855 (+3)
  • кораблів/катерів – 28
  • підводних човнів – 1
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 30666 (+60)
  • спеціальної техніки – 3627 (+8)

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

США виділили Україні новий пакет допомоги на 725 мільйонів доларів – Пентагон

Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.

Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.

Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».

У Пентагоні поки не помітили участі військ КНДР у наступальних бойових операціях в Україні

Міністерство оборони США станом на 2 грудня не має підтвердження участі військових КНДР у наступальних бойових операціях в Україні, сказав на брифінгу речник Пентагону генерал Патрік Райдер.

«Ми не бачили, щоб КНДР брала участь у наступальних бойових операціях, хоча ми очікуємо, що в певний момент часу це, швидше за все, станеться», – заявив він, коментуючи інформацію про смерть північнокорейського солдата під час бойової операції в Курській області РФ.

«До цього моменту ми не бачили, щоб північнокорейські солдати брали активну участь у наступальних бойових діях на лінії фронту. Ми знаємо, що в багатьох випадках вони були інтегровані в російські підрозділи, і нам відомі повідомлення про загибель солдатів КНДР в результаті українських ударів по російських обʼєктах», – зазначив речник Пентагону.

Напередодні президент України Володимир Зеленський в інтервʼю для японського видання Kyodo News підтвердив наявність перших загиблих серед північнокорейських солдатів у Курській області РФ. Він вважає, що президент Росії Володимир Путін буде використовувати бійців з КНДР як «гарматне мʼясо».

Раніше представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Андрій Черняк розповів проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії», що дві тисячі військовослужбовців КНДР направлені до бригади морської піхоти та дивізії повітряно-десантних військ армії РФ.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».

Про перші бойові зіткнення між українськими та північнокорейськими військовими у Курській області 5 листопада повідомили джерела видання Financial Times та Суспільного у спецслужбах. Зазначалося, що поки «не йдеться про великі зіткнення».

Наприкінці жовтня західні видання повідомили, що КНДР надіслала до Росії військових для участі в бойових діях проти України. За даними України та країн Заходу, до Курської області прибули понад 10 тисяч північнокорейських військових; на початку листопада президент України Володимир Зеленський повідомляв, що вони зазнали перших втрат. Москва та Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.

У Тернополі російський БПЛА влучив в бʼєкт інфраструктури, частина міста без світла – ОВА

У ніч проти 3 грудня російський дрон влучив в обʼєкт енергетичної інфраструктури Тернополя, частина міста залишилася без світла, повідомив міський голова Сергій Надал.

«Енергетики та рятувальники ліквідовують наслідки атаки. Зробіть запаси води, зарядіть телефони. Деталі – згодом», – зазначив він.

Російські війська увечері 2 грудня запустили по Україні ударні безпілотники, попередили раніше Повітряні сили ЗСУ.

Вночі 2 грудня місцева влада повідомила про влучання російського дрона у багатоквартирний будинок у Тернополі. Внаслідок удару виникла пожежа. Унаслідок атаки одна людина загинула, четверо – були поранені.

На фронті відбулося майже 200 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 2 грудня на фронті відбулося 193 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ

«Російські загарбники завдали по території України один ракетний та 25 авіаційних ударів, застосувавши одну керовану ракету та 36 КАБ. Крім цього, росіяни залучили для ураження 717 дронів-камікадзе та здійснили понад чотири тисячі обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться у вечірньому зведенні.

Понад три чверті боїв відбулися на трьох напрямках – Покровському, Курахівському та Времівському, інформує Генштаб.

«За підтримки бомбардувальної авіації на Покровському напрямку росіяни 40 разів намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Красний Яр, Даченське, Жовте, Чумацьке та Новий Труд. Дотепер триває одне боєзіткнення. На Курахівському напрямку ворог 67 разів атакував наші позиції поблизу населених пунктів Берестки, Старі Терни, Сонцівка, Новодмитрівка, Зоря, Курахове, Дальне, Катеринівка, Антонівка та Ганівка, два боєзіткнення – продовжуються. На Времівському напрямку загарбники здійснили 40 наступальних дій неподалік Костянтинопольського, Роздольного, Великої Новосілки, Новоандріївки, Новосілки та Новополя. П’ять боєзіткнень продовжуються до цього часу», – вказано у повідомленні.

За даними Генштабу, бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Придніпровському напрямках.

США виділили Україні новий пакет допомоги на 725 мільйонів доларів – Пентагон

Міністерство оборони США 2 грудня повідомило про новий пакет військової допомоги для України на суму 725 мільйонів доларів. За повідомленням, пакет включає додаткові боєприпаси до HIMARS та артилерії, ракети до Stinger, безпілотники, протипіхотні міни, протитанкову зброю та інше.

Детальний перелік озброєння оприлюднений на сайті Пентагону, він містить

  • боєприпаси для NASAMS та HIMARS;
  • ракети Stinger;
  • боєприпаси протидії безпілотникам;
  • артилерійські боєприпаси 155 мм та 105 мм калібру;
  • безпілотні авіаційні системи;
  • протитанкові системи Javelin і AT-4;
  • стрілецьку зброю та боєприпаси;
  • обладнання для захисту критичної інфраструктури;
  • запчастини, допоміжне обладнання, послуги, навчання, транспорт.

«Сполучені Штати продовжуватимуть працювати разом із приблизно 50 союзниками та партнерами через Контактну групу з оборони України та пов’язані з нею коаліції можливостей, щоб задовольнити терміново необхідні потреби України на полі бою та захистити від російської агресії», – ідеться в повідомленні оборонного відомства США.

28 листопада Reuters з посиланням на два джерела повідомив, що адміністрація президента США Джо Байдена готує пакет озброєнь на суму 725 мільйонів доларів для України.

За словами співрозмовника агенції, адміністрація Байдена планує надати Києву із запасів США різну протитанкову зброю, щоб стримати наступ російських військ, включно з протипіхотними мінами, безпілотниками, ракетами Stinger та боєприпасами для ракетних систем HIMARS. Також до пакета, за даними Reuters, увійдуть касетні боєприпаси.

Після обрання президентом Дональда Трампа адміністрація Байдена прагне встигнути передати Україні схвалену військову допомогу, щоб зміцнити позиції Києва в можливих переговорах з Росією. Представники Білого дому побоюються, що нова адміністрація скоротить постачання, намагаючись спонукати Україну до переговорів.

У рамках цієї стратегії Байден дозволив Києву завдавати ударів далекобійними ракетами ATACMS по території Росії, санкціонував передачу протипіхотних мін, списав половину кредиту на суму 4,65 мільярда доларів, а також запровадив санкції проти «Газпромбанку», який, за версією Вашингтона, Росія використовує, щоб закуповувати військове спорядження для ведення війни.

«Білоруський гаюн»: до Білорусі в листопаді залетів 151 дрон

До Білорусі протягом листопада залетів 151 безпілотник під час російських ударів по Україні, повідомив моніторинговий проєкт «Білоруський гаюн», який називає це новим рекордом.

«Упродовж листопада до повітряного простору Білорусі зайшли не менше ніж 148 російських дронів-камікадзе типу «Шахед» і три розвідувальні дрони невідомого типу. Дрони заходили у повітряний простір Білорусі 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 19, 20, 22, 24, 25, 26, 27 і 28 листопада», – йдеться в повідомленні.

За даними проєкту, протягом листопада зафіксовано щонайменше три випадки збиття «Шахедів» силами ППО Білорусі над Мозирським районом, це сталося 24 і 26 листопада. Інформації про пошкодження чи постраждалих не надходило.

За даними дослідників, зі 151 дрона ще 82 повернулися до України й Росії, а 66 – зникли.

Офіційний Мінськ публічно не заявляв російській стороні ніяких протестів через інциденти із російськими дронами.

Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру і повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст, жертвами чого стали десятки тисяч мирних українців.

Франція і Британія обговорюють розміщення своїх військ в Україні як гарантію безпеки – чиновник НАТО

У Парижі й Лондоні розмірковують над варіантами, які можна було б запропонувати у разі мирних переговорів України з Росією для гарантування безпеки Україні, одним із них є розміщення військ Франції і Великої Британії на лінії розмежування для моніторингу режиму припинення вогню, якого може бути досягнуто внаслідок перемовин, розповів Радіо Свобода високопоставлений чиновник НАТО на умовах анонімності, бо не уповноважений публічно коментувати ситуацію.

За його словами, ці розмови ведуться лише в окремих столицях, не на рівні НАТО. Париж і Лондон намагаються підготувати варіанти для різних сценаріїв розвитку подій, щоби в разі виникнення питання з боку нового керівництва США, як саме можуть включитися країни Європи, вони мали б готові варіанти підтримки Києва.

Розробка конкретних пропозицій і варіантів підтримки необхідна також для того, щоб гарантувати участь союзників з Європи у мирних перемовинах України і Росії за посередництвом новообраного президентства США Дональда Трампа, розповів співрозмовник Радіо Свобода.

Раніше французька газета Le Monde писала про те, що Франція і Британія планують очолити військову коаліцію в Україні та відновили дискусії про можливе розміщення своїх військ в Україні.

Прозвучала тема щодо залучення французьких військ і в розмові міністра закордонних справ Франції Жан-Ноеля Барро з ВВС News. Відповідаючи на запитання про те, чи може йтися про участь французьких військ у бойових діях, він заявив, що Франція «не виключає жодного варіанту».

Ідею Франції щодо можливої відправки західних військ до України підтримує також Литва, розповів у коментарі Радіо Свобода посол Литви в НАТО Дейвідас Матульоніс. За його словами, якщо Франція вирішить це зробити, їй не потрібен дозвіл від НАТО, це можуть бути національні рішення окремих держав.

Президент Франції Емманюель Макрон вперше підняв це питання в лютому 2024 року, а в травні пояснив, що у разі прориву російськими силами лінії фронту і запиту від України, Франція «на законних підставах мала поставити собі питання» про відправлення військ.

У листопаді після чергового відновлення дискусій в Парижі міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що його країна не відправлятиме своїх солдатів на війну в Україну. А міністр оборони Естонії Ханно Певкур сказав, що не вважає гарною ідею відправити контингент західних військ в Україну, оскільки ризики від таких дій значно перевищують переваги.

Росія хотіла випускати зброю на захоплених оборонних заводах України. Що з цього вийшло?

В окупованому Луганську набирають персонал на авіаремонтний завод, який майже не працював останні 8 років. А військові підприємства та науково-дослідні інститути Донеччини окупанти об’єднали в єдину «державну корпорацію».

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнавалися – що зараз відбувається на колишніх військових заводах, які російські гібридні сили захопили ще у 2014-му. Та чи воює зброя, виготовлена там, проти українців.

Радник Білого дому: Зеленський має вирішувати, коли і про що вести переговори

Війна, розв’язана Росією проти України, має закінчитися в спосіб, якій який відповідає прагненням українського народу. Про це під час спілкування з пресою заявив радник Білого дому з комунікацій в сфері національної безпеки Джон Кірбі, передає «Голос Америки».

«З самого початку ми дуже, дуже чітко дали зрозуміти, що як би і коли б ця війна не закінчилася, вона має закінчитися в спосіб, який відповідає прагненням українського народу, відверто кажучи, президента Зеленського і політиці та цілям, які він переслідує. Він має вирішувати, чи готовий і коли він готовий вести переговори, і він має вирішувати, про що він готовий вести переговори», – сказав Кірбі.

Він додав, що чинна адміністрація США до кінця терміну зосередиться на наданні Україні найкращих важелів для переговорів.

«Нашою роботою було і буде протягом решти терміну цієї адміністрації – переконатися, що ми ставимо його (Зеленського – ред.) та його армію в найкращу можливу позицію сили, щоб, коли почнуться переговори, він мав важелі впливу, він мав силу за столом переговорів. І це те, на чому ми зосереджені», – додав радник Білого дому.

Президент України Володимир Зеленський напередодні висловив думку, що представники ЄС і НАТО мають брати участь у можливих переговорах із Росією.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті від 27 листопада дійшли висновку, що російські високопосадовці демонструють, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України.

Кордони України та вступ до НАТО: чи змінювалась риторика влади (відео)

Збройними силам України не вистачає ресурсів для того, щоби звільнити окуповані території. Про це Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю японському інформаційному агентству Kyodo News. Не так давно Володимир Зеленський подібні пропозиції на кшталт НАТО в обмін на території називав маячнею. Чи може він змінити свою позицію і як багато людей готові його підтримати. Радіо Свобода нагадає про те, як раніше представники української влади реагували на подібні пропозиції.

Умєров привітав призначення комісара ЄС з питань оборони: «це знаковий крок для Європи»

Міністр оборони Рустем Умєров провів телефонну розмову з новопризначеним комісаром Євросоюзу з питань оборони і космосу Андрюсом Кубілюсом – про це він повідомив увечері 2 грудня.

За його словами, він привітав Кубілюса з призначенням на цю посаду, яка «вперше в історії Єврокомісії» об’єднує оборонну політику та розвиток космічних технологій.

«Це знаковий крок для Європи, який підтверджує її готовність адаптуватися до сучасних викликів у сфері безпеки. І для мене велика честь, що наша розмова стала першою для пана Кубілюса на його новій посаді», – заявив Умєров.

Міністр додав, що сторони обговорили створення Білої книги європейської оборони, яка має посилити готовність Євросоюзу до безпекових викликів. Цей документ включатиме розділ щодо шляхів військово-оборонної підтримки України зараз, у середньостроковій та довгостроковій перспективі.

«Окремо зосередили увагу на ситуації на фронті. Поінформував пана Кубілюса про найактуальніші потреби українських Сил оборони: підготовку та оснащення бригад, посилення ППО, забезпечення артилерією, боєприпасами та інвестиції у нашу оборонну промисловість», – додав голова Міноборони.

Він додав, що запросив Кубілюса відвідати Україну з робочим візитом.

Кубілюс у своєму дописі в X (раніше Twitter) повідомив про розмову з Умєровим. Він назвав спроможність України оборонятися «значним внеском у готовність Європи до «найбільш екстремальних військових обставин».

Колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, який обійняв посаду першого в історії комісара Євросоюзу з оборони, у вересні заявив, що впродовж наступних кількох років необхідно інвестувати понад 500 мільярдів євро у розвиток оборонної промисловості Європи.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG