Більше половини боїв від початку доби зафіксовано на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ
Від початку цієї доби на фронті відбулося 103 бойових зіткнення. Найбільше атак військ РФ зафіксовано на Покровському напрямку, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 22 січня.
«На Покровському напрямку, росіяни 55 разів намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Зелене Поле, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Леонтовичі, Звірове, Покровськ, Новосергіївка, Котлине, Андріївка, Шевченко, Дачне, Улакли та в напрямках Янтарного, Променя, Зеленого. Дотепер триває сім боєзіткнень. Крім того, ворог завдав авіаційних ударів бомбами та некерованими ракетами по районах населених пунктів Сухий Яр, Костянтинівка, Зелене Поле, Гродівка», – вказано у дописі.
«Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку, де противник протягом доби провів 9 безуспішних штурмів позицій українських підрозділів. Ворог завдав 15 авіаційних ударів 20 керованими бомбами та здійснив 327 артилерійських обстрілів», – кажуть у ЗСУ.
Також війська РФ наступали на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Новопавлівському і Придніпровському напрямках. На Харківському, Сіверському, Оріхівському, Гуляйпільському напрямках противник наступальних дій не проводив.
«Російські загарбники завдали по території України двох ракетних та 18 авіаційних ударів, застосувавши чотири ракети та 29 КАБ. Крім цього, росіяни залучили для ураження 852 дрони-камікадзе та здійснили понад чотири тисячі обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться у дописі.
За даними проєкту Deep State, у ніч проти 22 січня Сили оборони України відбили позиції армії РФ біля селища Шевченко та в Удачному на південному фланзі Покровська.
Американський інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 21 січня зазначив, що, зважаючи на геолоковані знімки за 20 січня, ЗСУ також вдалося відновити позиції в Котлиному на південний захід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце.
Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону речник заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться», зазначив проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.
ЄС надасть Україні у 2025 році допомогу на 35 мільярдів євро – Домбровскіс
Європейський союз надасть Україні у 2025 році фінансову допомогу на 35 мільярдів євро, повідомив 22 січня віцепрезидент Єврокомісії, єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.
«ЄС надає фінансову підтримку через кредитну ініціативу G7 ERA та Ukraine Facility», – зазначив він у мережі Х.
Єврокомісар додав, що також обговорив кроки України для наближення до єдиного ринку ЄС під час зустрічі з першою віцепремʼєр-міністеркою України Юлією Свириденко на полях Всесвітнього економічного форуму у Давосі.
Механізм країн-членів G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом до 50 млрд доларів США передбачає спрямування Україні кредитних коштів, що будуть погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів.
У грудні 2024 року в українському уряді заявили про отримання мільярда доларів від Сполучених Штатів. Надання цих коштів забезпечне доходами від заморожених російських активів.
10 грудня Міністерство фінансів США повідомило, що Сполучені Штати виділять Україні 20 мільярдів доларів кредитних коштів у межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, яка загалом передбачає виділення 50 мільярдів доларів.
Розкрадання 1,5 млрд грн на закупівлі боєприпасів: суд взяв під варту експосадовця Міноборони Лієва
Суд у Полтаві обрав 22 січня запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення понад 9 мільйонів гривень застави для колишнього посадовця Міністерства оборони України Олександра Лієва.
Він є підозрюваним у справі про розкрадання 1,5 мільярда гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Експосадовець перебуватиме в СІЗО до 14 березня.
Служба безпеки України 27 січня 2024 року повідомила, що за сприяння Міноборони викрила чиновників оборонного відомства і менеджерів «Львівського арсеналу», які підозрюються у розкраданні державних коштів під час закупівлі боєприпасів. У СБУ кажуть, що вони намагалися вкрасти майже 1,5 мільрда гривень на придбанні 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ.
За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю оптової партії артснарядів з постачальником озброєнь «Львівський арсенал», потім Міноборони перевело на рахунки підприємства всю суму, передбачену підписаним документом. Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної комерційної структури, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну, однак вона не відправила жодного артснаряду, а отримані кошти вивела у тінь, перевівши їх на рахунки ще однієї афілійованої структури на Балканах.
Пʼятьом фігурантам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою).
Підозру отримали: колишній та нинішній керівники департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, очільник та комерційний директор компанії «Львівський арсенал», а також їхній спільник – представник іноземної комерційної структури. СБУ заявила про затримання одного із фігурантів на спробі виїхати за межі України.
У відомстві не уточнили прізвищ підозрюваних. Проте ЗМІ повідомили, що серед фігурантів – Олександр Лієв, який був керівником департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Також обшуки пройшли і в чинного керівника цього департаменту Тоомаса Накхура, і в керівника «Львівський арсенал» Юрія Збітнєва.
Олександр Лієв звинувачення правоохоронців відкидає, а підозру назвав безглуздою.
Олександр Лієв, який з січня 2022 року тимчасово виконував обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки МОУ, на початку лютого 2023 року звільнився після публікацій, серед іншого, про його нібито російське громадянство. Тоді ж, як він заявив, звернувся до Служби безпеки України з проханням перевірити джерела журналіста «на предмет мотиву».
У березні минулого року Вищий антикорупційний суд змінив міру запобіжного заходу перебування під вартою стосовно Олександра Лієва та відпустив його з СІЗО під особисте зобовʼязання.
Білоруські державні медіа показали ув’язненого ексдобровольця полку Калиновського Веремейчика
Державні медіа Білорусі 22 січня поширили агітаційний сюжет, у якому показали затриманого торік колишнього добровольця полку Кастуся Калиновського Василя Веремейчика – про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода.
Судячи з 20-хвилинного ведіо, зйомки Василя Веремейчика відбувалися не в слідчому ізоляторі. Сам Веремейчик одягнений у цивільне. Питання ув’язненому ставила провладна журналістка Людмила Гладка, що перебуває під санкціями Євросоюзу.
Як пише видання «Наша Нива», розмову з колишнім добровольцем, ймовірно, записали в готелі «Вікторія», розташованому через дорогу від Палацу Незалежності в Мінську.
На відео, яке показане в сюжеті під час розмови з Веремейчиком, також багато жорстоких кадрів із закривавленими трупами та пораненими бійцями. Вони жодним чином не приховані, також сюжет не містить жодного попередження про цей контент для дітей та вразливих глядачів.
Білоруська служба Радіо Свобода дотримується політики не цитувати заяви, отримані за невідомих обставин від осіб, які перебувають під вартою.
Василь Веремейчик – колишній боєць полку Калиновського із позивним «Пацюк». У 2020 році він брав участь у протестах у Білорусі, після чого виїхав до України. Після початку повномасштабної війни Росії проти України долучився до білоруських добровольців. Був поранений, намагався легалізуватися в Литві і після відмови деякий час жив у В’єтнамі. У листопаді 2024 року там його затримали і передали Білорусі.
Відомо, що раніше Веремейчику заборонили в’їзд в Україну. За інформацією з відкритих джерел, рішення могла ухвалити Служба безпеки України або інші компетентні органи. Дружина Веремейчика Євгенія стверджує, що до цього могло бути причетне колишнє керівництво полку Калиновського, а також представник Об’єднаного перехідного кабінету з нацбезпеки й ексзаступник командира Калиновського полку Вадим Кабанчук. Вона вважає, що це стало результатом внутрішніх конфліктів і боротьби за владу в полку в 2022 році. Кабанчук свою причетність до заборони на в’їзд Веремейчику заперечує.
Пережила окупацію, «витягла» чоловіка-військового з емоційної ями, коли через поранення той втратив обидві ноги. 30-річну Анну Марчак – переселенку з-під Мелітополя – під час повномасштабної війни спіткало чимало драматичних подій. У перші дні великого вторгнення вона разом з чотирирічною донькою опинилася в захопленому російськими військами селі, де мала ризик поплатитися життям за те, що – дружина українського бійця. А вже за рік пережила новину про втрату чоловіком Іваном обох кінцівок, разом з ним пройшла місяці лікувань та реабілітацій. Зараз подружжя мешкає в Дніпрі: Іван допомагає з будівництвом реабілітаційного центру для військових з ампутаціями, Анна долучається до його праці. А ще веде сторінки в соцмережах, де відверто розповідає, через що їм довелося пройти.
Подружжя розказало проєкту Радіо Свобода «Ти як?» історію створення родини, пережите під час війни, підтримку одне одного в трагічних обставинах, а також про свої мрії на майбутнє.
Суд обрав запобіжний захід для екскомандира 155-ї механізованої Дмитру Рюмшину
Екскомандиру 155-ї механізованої бригади «Анна Київська» Дмитру Рюмшину обрали запобіжний захід. Його взяли під варту з альтернативою застави в 90 мільйонів гривень, повідомив 22 січня Радіо Свобода його адвокат.
Вчора суд переніс засідання на середу. Воно відбувалося у закритому режимі.
Правоохоронці підозрюють екскомандира бригади у бездіяльності військової влади в умовах воєнного стану, заявляючи, що він «не реагував на правопорушення в його підрозділі, у тому числі на самовільне залишення військової частини його бійцями». Окремі випадки СЗЧ, за даними слідства, відбулися на території ЄС, де бригада проходила навчання.
Дмитро Рюмшин заявив Радіо Свобода на судовому засіданні 21 січня, що своєї провини не визнає.
Ситуація в 155-й механізованій бригаді стала публічною 31 грудня, коли про це написав журналіст Юрій Бутусов. За його словами, ще до першого бою підрозділ самовільно залишили більше ніж тисяча мобілізованих, командира бригади звільнили, а один із керівників, відповідальних за формування бригади, помер від серцевого нападу.
Тим часом, 6 січня агенція France-Presse із посиланням на офіційного представника французької армії повідомила, що кілька десятків із понад двох тисяч українських військових зі складу 155-ї бригади «Анна Київська» дезертирували під час навчання.
8 січня командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий повідомив, що в командуванні Сухопутних військ запрацювала гаряча лінія для військовослужбовців 155-ої окремої механізованої бригади «Анна Київська». Телефон довіри відкрили для прямого контакту з бійцями для стабілізації ситуації в бригаді. Драпатий вважає, СЗЧ – це головний виклик, з яким стикнулася бригада через низьку ефективність та мотивацію командирів середньої ланки, які безпосередньо керують людьми. Також він пообіцяв працювати над забезпеченням і підготовкою бригади.
Галушкін не вийшов під заставу – ДБР заявило про «нові факти» проти екскомандувача ОТУ «Харків»
Державне бюро розслідувань увечері 22 січня заявило про «нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині», через що повторно затримали колишнього командувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна.
«У межах розслідування кримінального провадження щодо недбалості командирів під час оборони частини території Липецької сільської територіальної громади Харківського району було з’ясовано, що екскомандувач ОТУ «Харків» невірно оцінив потенціал ворога та обстановку на ділянці відповідальності та своїми діями також сприяв самовільному залишенню поля бою бійцями 125-ї окремої бригади територіальної оборони.
Встановлено, що військовий командир проігнорував наявні розвіддані, оцінив наступ росіян на даній ділянці «як малоймовірний», та відповідно віддавав накази та розпорядження підлеглим, які не відповідали реальній обстановці, що у підсумку призвело до трагічних подій на лінії фронту.
Через прорахунки в командуванні та самовільний відхід із займаних позицій бійців та певних підрозділів 125-ї окремої бригади територіальної оборони була втрачена стратегічна ініціатива і ворог зумів заглибитися в смугу оборони бригади на відстань до 10 км, що дозволило йому знову із артилерії обстрілювати Харків», – ідеться в повідомленні ДБР.
Слідство заявляє, що Галушкіну буде оголошено про підозру за ч. 5 ст. 27, ст. 429 КК України (сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмова діяти зброєю).
Раніше 22 січня адвокат Михайло Величко повідомив, що за колишнього командувача оперативно-тактичного управління «Харків», бригадного генерала Юрія Галушкіна внесли заставу у п’ять мільйонів гривень.
Раніше п’ятий президент Петро Порошенко заявляв, що хоче внести заставу за Галушкіна, якого «добре знає ще з оборони Києва взимку 2022 року».
«Щойно адвокати генерала Юрія Галушкіна повідомили, що необхідні кошти на заставу внесла інша юридична особа», – написав Порошенко у фейсбуці.
Суд 21 січня обрав запобіжний захід Юрію Галушкіну у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі п’ять мільйонів гривень.
20 січня Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».
Слідчі заявляють, що «посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр».
Суди за дезертирство й провали фронту: Зеленський пожертвує своїми генералами?
У столичних судах цього тижня проходять одразу декілька слухань щодо обрання запобіжних заходів екскомандирам одразу кількох бригад ЗСУ. Зокрема, ДБР та СБУ закидають екскомбригу 155-ї ОМБр «Анна Київська» Дмитру Рюмшину масові випадки самовільного залишення частини військовослужбовцями. За це екскомбригу 155-ї бригади може загрожувати до 10 років в'язниці.
Окрім Рюмшина, перед судом постали ще два генерали й полковник, яких затримали у справі щодо прориву російських військ на Харківщині у 2024 році. Йдеться про екскомбрига 125-ї бригади ТрО, генерала Артура Горбенка, екскомандувача оперативно-тактичного угруповання військ «Харків», генерала Юрія Галушкіна та колишнього командира 415-го батальйону 23-ї бригади, полковника Іллю Лапіна.
Що означають одразу декілька справ проти екскомандирів ЗСУ та хто і як це може використати?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Суд взяв під варту головного психіатра ЗСУ з правом застави у майже 50 мільйонів гривень
Шевченківський районний суд Києва обрав запобіжний захід головному психіатру Збройних сил України Олегу Друзю, якого підозрюють у незаконному збагаченні на понад 1 мільйон доларів.
За рішенням суду підозрюваний під час слідства перебуватиме під вартою з можливістю вийти на свободу після внесення застави у розмірі 49 мільйонів гривень.
Як зазначають журналісти Суспільного, Друзь прибув на судове засідання на кареті швидкої допомоги і буде під вартою в лікувальній установі до поліпшення стану його здоровʼя.
21 січня Служба безпеки України затримала головного психіатра Збройних сил, який є заступником голови Центральної ВЛК та вирішує питання щодо придатності військових до проходження служби.
За матеріалами справи, за час повномасштабного вторгнення РФ він набув необґрунтованих активів на понад мільйон доларів США.
Як встановило розслідування, протягом 2022-2024 років підозрюваний придбав:
- приватний будинок в Обухівському районі Київської області;
- дві квартири в Києві;
- квартиру в Одесі;
- дві земельні ділянки в Обухівському районі Київської області;
- автівки БМВ Х7 2024 року випуску, 2022 р.в., БМВ Х5 2023 р.в., БМВ Х3 2022 р.в.
У відомстві зазначають, що під час обшуків у нього слідчі СБУ знайшли також 152 тисяч доларів США та 34 тисяч євро.
У повідомленні СБУ не уточнюється прізвище затриманого, однак відомо, що головним психіатром ЗСУ є Олег Друзь.
У 2017 році Олег Друзь був начальником Клініки психіатрії військового госпіталю. Тоді його спіймали на хабарі. За даними слідства, щоб допомогти ухилитися від служби, він вимагав 52 тисячі гривень. Однак через кілька місяців справу закрили через «відсутність складу злочину».
Підозрюваний у шпигунстві російський корабель зафіксований у британських водах
Російський військовий корабель «Янтарь» знову зафіксований у територіальних водах Великої Британії. Британська влада вважає, що «Янтарь» веде розвідку і, зокрема, збирає дані про стратегічно значущі підводні кабелі. Це вже вдруге, коли судно входить до британської акваторії: у листопаді 2024 року воно було помічене на захід від берегів Великої Британії і пішло у води Ірландії.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі доповів про це парламенту. Він назвав «Янтарь» кораблем-шпигуном, а його появу біля британських берегів «черговою ознакою агресії Росії». З трибуни він звернувся і до російського президента Володимира Путіна: «Ми вас бачимо, ми знаємо, що ви робите, і ми не посоромимося вжити жорстких заходів для захисту нашої країни».
Офіційно «Янтарь» вважається океанографічним судном, але належить міністерству оборони Росії. Західні країни вже неодноразово фіксували його у своїх водах і підозрюють, що судно складає карти розташування підводних кабелів, через які здійснюються постачання електрики та зв’язку.
Наразі, за словами Гілі, за «Янтарем» уважно стежать кораблі та підводні човни британського військово-морського флоту, проте судно поки що не порушує міжнародних правил судноплавства.
Усі губернатори російського Сибіру перестали повідомляти про втрати в Україні
Усі очільники російських регіонів у Сибіру та на Далекому Сході перестали повідомляти про втрати в Україні, звернув увагу проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.
Голова Сахаліну Василь Лімаренко виявився останнім губернатором за Уралом, який повідомляв про втрати серед жителів регіону на війні проти України у себе в телеграм-каналі. Судячи з повідомлень Лімаренка, втрати серед військових із Сахалінської області восени 2024 року зросли більш ніж удвічі порівняно з літніми місяцями.
18 грудня Лімаренко зробив останній запис про загиблих, після чого припинив писати некрологи. У січні обласна влада заявила, що перестала публікувати втрати на прохання міністерства оборони. Влада вважає, що українська розвідка може «використовувати некрологи у своїх цілях», що «спричиняє переслідування сімей загиблих». У 2023 році про аналогічне прохання від військового відомства повідомила влада Хакасії.
Голова Якутії Айсен Ніколаєв, голова Туви Владислав Ховалиг, губернатор Камчатки Володимир Солодов та голова Приамур’я Василь Орлов безпосередньо повідомляли про загиблих на фронті навесні та влітку 2022 року – в перші місяці вторгнення, але незабаром припинили публікації. Частина керівників взагалі не повідомляла про втрати серед військових зі свого регіону.
Усі губернатори Сибіру та Далекого Сходу згадують загиблих під час вручення орденів або відкриття меморіалів. Судити про масштаби втрат за такими повідомленнями неможливо.
Як випливає з підрахунків «Медіазони» та російської служби Бі-Бі-Сі, підтверджені втрати російської армії в Україні вбитими у січні 2025 року досягли 88,7 тисячі осіб. Ідеться про тих, чиї імена підтверджені з офіційних чи відкритих джерел. Автори дослідження зазначають, що реальні втрати можуть бути значно вищими.
Російська влада з вересня 2022 року офіційно не повідомляє про втрати на фронті.
Західні розвідки, судячи з повідомлень ЗМІ, оцінюють втрати як Росії, так і України в сотні тисяч убитих і поранених, при цьому російські втрати оцінюються як вищі.
Трамп заявив, що «любить російський народ», а Путін має «зупинити цю безглузду війну»
Президент США Дональд Трамп 22 січня знову закликав до якнайшвидшого укладення мирної угоди між Україною та Росією, погрожуючи в разі відмови Москви від домовленостей запровадити нові санкції щодо РФ.
«Я не хочу завдати шкоди Росії. Я люблю російський народ і завжди мав дуже добрі стосунки з президентом Путіним – і це попри ліворадикальні вигадки про Росію (Трамп, очевидно, має на увазі звинувачення на свою адресу у неналежних зв’язках із російським урядом – ред.). Ми ніколи не повинні забувати, що Росія допомогла нам перемогти у Другій світовій війні, втративши під час цього майже 60 мільйонів життів (Трамп приблизно удвічі завищив втрати СРСР і не взяв до уваги, що мільйони життів втратила не лише Росія, але також Україна та інші республіки Радянського Союзу – ред.)», – написав американський президент у своїй мережі Truth Social.
Трамп наголосив, що економіка Росії через війну занепадає, і тому він пропонує Путіну «дуже велику послугу».
«Домовтеся зараз і зупиніть цю безглузду війну! (Інакше) буде лише гірше. Якщо ми не укладемо угоду невдовзі, у мене не буде іншого вибору, окрім як запровадити високі рівні податків, тарифів і санкцій на все, що продається Росією Сполученим Штатам та іншим країнам, які приєднаються до нас. Закінчімо цю війну, яка б ніколи не почалася, якби я був президентом! Ми можемо зробити це добре чи погано – і по-доброму завжди краще. Настав час домовитися. Жодне життя більше не має бути втрачене!» – додав очільник американської держави.
Днями телеканал CNN із посиланням на джерела повідомив, що Трамп доручив помічникам організувати телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним. За їхніми словами, новообраний президент США хоче поспілкуватися з президентом РФ у перші дні після інавгурації, щоб обговорити особисту зустріч. Як стверджується, у Трампа сподіваються швидко розпочати роботу над врегулюванням війни Росії проти України.
Після інавгурації президент США Дональд Трамп заявив, що він може поговорити з Путіним найближчим часом, але не назвав конкретних термінів.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
16 січня Зеленський сказав, що є шанс закінчити війну у 2025 році, оскільки Трамп може тиснути на Росію з цього питання.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Столтенберґ: завершення війни в Україні можливе у 2025 році
Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберґ заявив на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, що завершення війни в Україні цілком можливе цього року, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Війни за своєю природою непередбачувані. Тож я дуже обережний у прогнозах щодо того, що саме станеться у 2025 році. Але припинення цієї війни цього року цілком можливе», – сказав Столтенберґ під час панельної дискусії «Мирна формула для України», де він обговорював цю тему з керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком.
Столтенберґ зазначив, що Росія платить надзвичайно високу ціну за свою агресію: втрачає близько 1000 військових щодня, має 21-відсоткову облікову ставку, 10-відсоткову інфляцію та гострий дефіцит робочої сили через масовий виїзд громадян і втрати на фронті.
«Зараз не час зменшувати тиск на Росію. Навпаки – це час посилити його, щоб переконати їх сісти за стіл переговорів і домовитися про справедливий мир», – наголосив він.
Водночас він застеріг від спроб швидко завершити війну ціною поступок з боку України: «Найшвидший спосіб закінчити війну – це програти її. Але це не принесе миру, це принесе окупацію України».
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак підтвердив готовність працювати з новою адміністрацією США над справедливим миром, але наголосив, що Україна не піде на компроміси щодо своєї незалежності та територіальної цілісності.
16 січня президент Володимир Зеленський також сказав, що є шанс закінчити війну у 2025 році, оскільки обраний президент США може тиснути на Росію з цього питання.
«Так, є. Трамп дуже хоче закінчити війну, це його меседжі, вони і публічні, і непублічні, якщо чесно. Він лідер, спроможний тиснути на Росію. Я впевнений, що Росія боїться Америки й Китаю, і боїться обʼєднаної Європи», – сказав лідер України.
22 січня видання The Wall Street Journal написало, що призначений президентом США Дональдом Трампом спецпредставником з питань України Кіт Келлог має план щодо припинення війни в Україні, але Трамп буде особисто контролювати переговори. За даними медіа, Трамп доручив Келлогу закінчити війну в Україні за сто днів.
Багато аналітиків кажуть, що найближчим часом буде важко завершити війну, тому що Путін вірить, що він перемагає, і не має стимулу зупиняти бойові дії, навіть якщо Росія зазнає руйнівних втрат у людях і техніці.
Провал оборони Харківщини: суд взяв під варту екскомбрига 125-ї бригади ТРО Артура Горбенка
Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 25 мільйонів гривень застави колишньому командиру 125-ї бригади ТрО Артуру Горбенку, якого підозрюють у недбалості, яка призвела до захоплення частини території Харківщини.
20 січня Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».
Слідчі заявляють, що «посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр».
За даними СБУ, «фігуранти порушили вимоги бойових статутів при підготовці оборонних рубежів у зоні відповідальності військових з’єднань та підрозділів ОТУ. Крім того, у ході бою посадовці не використали весь арсенал можливих заходів для відбиття та зупинення наступу агресора. Це призвело до захоплення частини території східного регіону України, де наразі тривають запеклі бої».
У пресслужбі відомства уточнили, що «ініційовані правоохоронцями спеціалізовані експертизи підтвердили факти злочинної діяльності фігурантів».
20 січня Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».
Суд 21 січня обрав запобіжний захід Юрію Галушкіну у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі п’ять мільйонів гривень. А вже 22 січня за генерала Юрія Галушкіна внесли заставу у п’ять мільйонів гривень.
Ватажку бойовиків «ДНР» Гіркіну в РФ відмовили в умовно-достроковому звільненні
У Росії Кірово-Чепецький районний суд Кіровської області відмовив в умовно-достроковому звільненні колишньому міністру оборони угруповання «ДНР» Ігорю Гіркіну (відомому за псевдо «Стрєлков»), який відбуває термін у справі про «екстремізм». Про це 22 січня повідомила дружина засудженого Мирослава Регінська.
Клопотання про пом’якшення умов для Гіркіна адвокати подали наприкінці грудня 2024 року, після того, як у їхнього підзахисного минула половина відбутого терміну. За словами Регінської, до засідання суду адміністрація колонії підготувала характеристику, в якій йдеться, що «мети виправлення не досягнуто і немає впевненості, що він знову не вчинить злочин».
Журналістів на засідання не пустили, і витяги з характеристики дружині Гіркіна передали адвокати. У документі, крім іншого, наголошується, що Гіркін перебуває на профілактичному обліку «як особа, яка сповідує екстремістську ідеологію», а також що провину він не визнає, «у скоєному не покаявся, не вважає працю засобом виправлення, підтримує невизначено налаштовану частину засуджених».
Крім того, як стверджується в характеристиці, Гіркін мав зауваження при перевірці тумбочки – з приводу зберігання в ній пігулок, офіційно дозволених лікарем, пише Регінська.
За її словами, сам Гіркін на позитивний результат клопотання не сподівався і від участі в судовому засіданні відмовився.
Ігор Гіркін, який є співробітником ФСБ у відставці, брав участь у війні на Донбасі у 2014 році та в захопленні міста Слов’янська. Він називав себе людиною, яка натиснула «спусковий гачок війни» в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Гіркін підтримав це рішення, але критикував російське керівництво за, на його думку, недостатньо активні дії.
У липні 2023 року Гіркіна затримали, а в січні 2024-го засудили до чотирьох років позбавлення волі у справі про заклики до екстремізму (частина 2 статті 280 КК). Приводом для переслідування стали два повідомлення в телеграм-каналі колишнього бойовика – про Крим та про виплати мобілізованим із угруповання «ДНР».
У липні 2024 року Гіркіна етапували до виправної колонії №5 міста Кірово-Чепецька Кіровської області. Вже під вартою, він двічі просив відправити його на війну, але обидва рази отримав відмову.
Генштаб ЗСУ: від початку доби відбулося 67 боєзіткнень, з них 44 – на Покровському напрямку
Російські війська продовжують штурмувати позиції Збройних сил України. Загалом, від початку доби відбулося 67 бойових зіткнень, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ 22 січня станом на 16:00.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 44 спроби потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Зелене Поле, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Перше Травня, Звірове, Покровськ, Новосергіївка, Котлине, Андріївка, Шевченко, Дачне, Улакли та Янтарне. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 41 атаку, три боєзіткнення – досі тривають», – вказано у дописі.
За даними штабу, на Торецькому напрямку російська армія атакувала вісім разів у районі Торецька.
«В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України протягом доби відбили три атаки російських загарбників, ще три – тривають. Противник здійснив близько 200 обстрілів, зокрема чотири – із реактивних систем залпового вогню», – зазначили у штабі.
Також війська РФ наступали на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Новопавлівському і Придніпровському напрямках. На Харківському, Сіверському, Оріхівському, Гуляйпільському напрямках російські сили наступальних дій не проводили.
За даними проєкту Deep State, у ніч проти 22 січня Сили оборони України відбили позиції армії РФ біля селища Шевченко та в Удачному на південному фланзі Покровська.
Американський інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 21 січня зазначив, що, зважаючи на геолоковані знімки за 20 січня, ЗСУ також вдалося відновити позиції в Котлиному на південний захід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце.
Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону речник заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться», зазначив проєкт Радіо Свобода Донбас. Реалії.
КНДР планує надіслати додаткові сили на війну РФ проти України – NYT з посиланням на Пентагон
Упродовж найближчих двох місяців КНДР надішле підкріплення до північнокорейських військових, які вже воюють проти України на боці Росії. Про це повідомило видання The New York Times із посиланням на високопосадовця міністерства оборони США.
Подробиць співрозмовник газети не навів.
Бі-Бі-Сі з посиланням на західних чиновників пише, що до середини січня північнокорейські війська в Курській області втратили вбитими і пораненими близько чотирьох тисяч осіб, з них близько тисячі загиблими.
Національна розвідувальна служба Південної Кореї раніше стверджувала, що загинули щонайменше 300 північнокорейських солдатів, які беруть участь у війні з Україною. Ще близько 2700 військових із КНДР, як стверджують у розвідці, зазнали поранень.
Україна та Південна Корея заявляли, що КНДР надіслала до Росії понад 10 тисяч військовослужбовців.
12 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий передавати лідеру КНДР Кім Чен Ину захоплених у полон північнокорейських солдатів, якщо він організує їхній обмін на українських військових, які перебувають у російському полоні.
Українську мову назвали рідною 78% респондентів, ще 13% назвали дві мови – опитування
Українську мову рідною назвали 78% опитаних, десять років тому так вважали 60%. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
За результатами опитування, і українська, і російська однаковою мірою є рідною для 13% респондентів (у 2015 році – було 22%). Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, десять років тому вона була значно більшою – 15%.
Соцопитування свідчить, що розмовляють вдома лише або переважно українською 70,5% респондентів, у 2015 році таких було 50%. Розмовляють вдома лише або переважно російською 11% опитаних, у 2015 році таких було 24%. Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18%, десять років тому 25%.
Опитування проводилося у період з 29 листопада по 14 грудня 2024 року.
Методом face-to-face було опитано 1518 респондентів віком від 18 років, які проживают на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.
Як показали результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, опублікованого у березні минулого року, більшість українців виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування.
МВС: на Херсонщині війська РФ двічі атакували рятувальників, є постраждалий
Російські війська двічі атакували рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) на Херсонщині, повідомило 22 січня Міністерство внутрішніх справ (МВС).
«Армія РФ здійснила обстріл одного з мікрорайонів Херсона. Під ударом опинились надзвичайники, які проводили аварійно-рятувальні роботи. Одного з них госпіталізували до лікарні з травмами. Виникла пожежа, горіла інженерна техніка ДСНС. Вогнеборці ліквідували займання», – вказано у дописі.
Також війська РФ здійснили обстріл пожежно-рятувального підрозділу селища Білозерка. Пошкоджень зазнала будівля та дах підрозділу, серед рятувальників постраждалих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Унаслідок російського удару по Костянтинівці загинула людина, ще п’ятеро поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Нові жертви росіян у Костянтинівці: 1 людина загинула і 5 поранено. За короткий проміжок часу вранці ворог скинув на місто 9 250-кілограмових фугасних авіабомб, а трохи пізніше атакував безпілотником», – написав він у телеграмі.
За попередніми даними, пошкоджені 92 об’єкти, зокрема, вісім багатоповерхівок, 14 приватних будинків, 18 господарських приміщень, інфраструктурний об’єкт, шість ліній електромережі та п’ять газопроводів.
Раніше було відомо про двох поранених через російські обстріли міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.