Російські військові посилили штурми Часового Яру і Торецька, тривають «важкі бої» – ОСУВ «Хортиця»
Російські військові «посилено штурмують» Сил оборони на Краматорському та Торецькому напрямках, йдеться у повідомленні ОСУВ «Хортиця».
Як розповіли військові, «на Краматорському та Торецькому напрямках противник за підтримки артилерії та дронів продовжує штурмувати позиції Сил оборони. Важкі бої тривали в Часовому Яру та Торецьку».
«По укріпленнях в Часовому Яру було здійснено майже 220 артобстрілів. Також атаки ворога були спрямовані на наші укріплення неподалік Оріхово-Василівки, Новомаркового, Предтечиного та Кримського. В районі Щербинівки противник застосовував два БТР, які разом з десантом були знищені нашою артилерією», – зазначили у пресслужбі.
Водночас за даними ОСУВ «Хортиця», на Куп’янському напрямку – «противник штурмував позиції наших військ поблизу Петропавлівки та Нової Кругляківки, а на Лиманському напрямку – ворог атакував в районах Копанок, Ямполівки, Зеленої Долини та Тернів. Втрат наших позицій не допущено».
«На Сіверському напрямку за підтримки бронетехніки ворог намагався прорвати нашу оборону в районі Білогорівки та Верхньокам’янського. В результаті вогневого впливу знищено та пошкоджено десять ББМ окупантів. Залишки ворожого десанту були знищені при спробі повернутися у вихідний район», – кажуть військові.
Крім того, «найгарячіший на усій лінії бойового зіткнення – Покровський напрямок. Противник, переважно без застосування бронетехніки, проводив наступальні дії в районах населених пунктів Зелене Поле, Водяне Друге, Малинівка, Єлизаветівка, Миролюбівка, Промінь, Новоукраїнка, Удачне, Новоолександрівка, Срібне, Андріївка, Дачне, Улакли, Янтарне. Сили оборони завдають ворогу значних втрат у живій силі та техніці. Вживаються заходи для недопущення погіршення тактичного положення».
Армія Росії прискорила свій наступ у Торецьку – проєкт DeepState три дні поспіль повідомляв про просування російських загарбників у місті. Останнє оновлення від аналітиків за 27 січня свідчить про те, що агресор навіть вирвався за межі міста на північному заході – у бік ключової для оборони вільної частини Донбасу Костянтинівки. Майже вся територія самого міста вже у «червоній» (захопленій) та «сірій» зонах (територія, що потребує уточнення).
ЗСУ: війська РФ вночі запустили понад 100 БпЛА по Україні, 59 – збили
Російські військові в ніч на 31 січня атакували Україну 102-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів із напрямків Курська, Брянська, Міллерова, Приморсько-Ахтарська у РФ і Чауди – в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 59 ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській областях», – йдеться в повідомленні.
37 безпілотників-імітаторів, за даними Повітряних сил, – локаційно втрачені «без негативних наслідків».
Внаслідок російського удару постраждали Сумщина, Одещина і Черкащина, додали військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб повідомив про 150 боєзіткнень на фронті за добу
На фронті протягом минулої доби відбулося 150 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 31 січня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше атак українські військові відбили на Покровському напрямку – 71. «Ворог намагався просунутися неподалік населених пунктів Малинівка, Єлизаветівка, Водяне Друге, Новоторецьке, Андріївка, Звірове, Промінь, Покровськ, Лисівка, Новоукраїнка, Удачне, Ясенове, Шевченко і Дачне», – повідомили у Генштабі.
За даними командування, також бої тривали на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямку і на Курщині.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах одного ракетного й 55 авіаційних ударів із застосуванням однієї ракети і 102 КАБ. Крім цього, здійснив понад 6,5 тисяч артилерійських обстрілів, з них 127 – із реактивних систем залпового вогню, та застосував для ураження 2767 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що «доручив посилити командний склад військ на Донеччині» і направив генерал-майора Михайла Драпатого, командувача Сухопутних військ, для керівництва оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця». «Це – найжорстокіші напрямки боїв», – зазначив Зеленський.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня в ефірі Радіо Свобода казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце. Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону Трегубов заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться».
ОВА: на Миколаївщині внаслідок падіння уламків «Шахеда» зафіксовані пошкодження і знеструмлення
На Миколаївщині внаслідок падіння уламків російського безпілотника є пошкодження і знеструмлення, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
Відомо, що у ніч проти 31 січня силами ППО на Миколаївщині було знищено один «Шахед».
«У результаті бойової роботи у Баштанському районі відбулось падіння уламків, внаслідок чого пошкоджено вікна, дах та огорожі трьох приватних будинків. Знеструмлено 25 побутових абонентів, вживаються заходи з відновлення електропостачання. Постраждалих немає», – розповіли в ОВА.
Також, за даними місцевої влади, 30 січня «о 17.55 під мінометним обстрілом перебувала акваторія Очаківської громади. Постраждалих немає».
«Також 30 січня, о 20:00, ворог атакував Галицинівську громаду дроном невстановленого типу, внаслідок обстрілу пошкоджено вікна та двері господарчої будівлі. О 20:37 ворог завдав артилерійського удару по громаді. Постраждалих немає», – повідомили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
КМВА: дані про падіння уламків дрона на будинок у Києві не підтвердилися
Інформація щодо падіння вночі 31 січня уламків російського дрона на будинок в Оболонському районі Києва не підтверджується, повідомили у міській військовій адміністрації.
Як заявив очільник КМВА Тимур Ткаченко, за інформацією ситуаційного центру, внаслідок короткого замикання в кондиціонері пошкоджено трубопровід із фреоном, який з’єднує зовнішній і внутрішні блоки, і через це був пошкоджений склопакет балкона.
«Подія не повʼязана з ворожою атакою. Без постраждалих», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні міський голова Києва Віталій Кличко повідомляв, що в Оболонському районі в ніч на 31 січня, за попередніми даними, внаслідок падіння уламків збитого російського безпілотника була пошкоджена квартира: розбите скло і пошкоджений балкон. При цьому, за його словами, ніхто не постраждав.
На Нікопольщині через удари РФ постраждали двоє людей – ОВА
На Нікопольщині внаслідок російських обстрілів ввечері 30 січня і вранці 31 січня постраждали двоє людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ввечері і вночі агресор тричі обстрілював Нікопольщину з важкої артилерії. Бив по Нікополю, Марганецькій і Покровській громадах. Постраждали чоловік і жінка. Обом – по 58 років. Їм надали необхідну меддопомогу», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за словами голови ОВА, внаслідок обстрілів пошкоджені 11 приватних будинків, господарська споруда, автомобіль і газогін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Втрати військ Росії у війні перевищили 837 тисяч – український Генштаб
Російська армія за минулу добу втратила у війні проти України 1670 військових, а загалом від початку повномасштабного вторгнення – близько 837 610 осіб – такі дані станом на ранок 31 січня навів український Генштаб.
Серед інших втрат РФ в українському командуванні заявили про такі:
- танки ‒ 9893 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 20631 (+17)
- артилерійські системи – 22445 (+33)
- РСЗВ – 1265 (+1)
- засоби ППО ‒ 1050
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 23573 (+63)
- крилаті ракети ‒ 3054
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 35552 (+101)
- спеціальна техніка ‒ 3726 (+1).
Міністерство оборони Великої Британії раніше заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, зазначили у відомстві.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Росія: на НПЗ у Волгоградській області сталася пожежа після атаки БпЛА
На нафтопереробному заводі у Волгоградській області Росії спалахнула пожежа внаслідок атаки безпілотників, повідомив губернатор регіону Андрій Бочаров.
За його словами, наведеними у телеграм-каналі місцевої адміністрації, пожежа почалася після падіння на території нафтопереробного заводу уламків безпілотника, одна людина постраждала.
Бочаров заявив, що всього над Волгоградською областю нібито збили вісім дронів.
У Міноборони Росії кажуть, що вночі територію РФ атакували щонайменше 49 українських безпілотників, і заявляють, що їх збили над територіями Ростовської, Волгоградської, Курської, Ярославської, Бєлгородської, Воронезької областей і Краснодарського краю.
Про атаки на НПЗ у Волгограді повідомляли і минулого року, зокрема у травні там теж виникала пожежа.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані. Українське командування поки що не коментувало ситуацію.
Останнім часом почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи в Росії. Київ підтверджує причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
ВМС: Росія вивела носій «Калібрів» у Чорне море
У Чорному морі станом на ранок 31 січня чергують два російські кораблі, один із яких є носієм «Калібрів» із загальним залпом до чотирьох крилатих ракет, повідомляють Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі ворожі кораблі відсутні; у Середземному морі – шість ворожих кораблів, з яких два є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 22 ракет», – йдеться в повідомленні.
У листопаді минулого року у розвідці Великої Британії заявили, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, українські Збройні сили знищили або пошкодили понад 25% основних російських військових кораблів, що діяли в Чорному морі.
При цьому британська розвідка наголошує, що попри те, що Чорноморський флот Росії наразі обмежений східною частиною Чорного моря, він зберігає здатність завдавати ударів із великої відстані по території України на підтримку сухопутних операцій.
Представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України у червні минулого року Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
«Найкраща САУ з тих, що передали». Як «Цезарі» винищують техніку та артилерію армії РФ
Наразі 155-мілімітрові самохідні артилерійські установки CAESAR («Цезар») є одними з найбільш далекобійних зразків озброєння з тих, що передали Україні західні партнери. Ці французькі САУ можуть влучно вражати цілі на відстані до 40 кілометрів, чим вдало користуються українські артилеристи.
На одному з таких бойових завдань побували журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Кличко: у Києві через уламки дрона пошкоджена квартира
В одному з районів Києва в ніч на 31 січня внаслідок падіння уламків збитого російського безпілотника була пошкоджена квартира, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«На Оболоні, за попередніми даними, внаслідок падіння уламків БпЛА, розбите скло і пошкодження балкону в одній із квартир у багатоповерхівці. Рятувальники та медики на місці», – зазначив мер.
За його словами, постраждалих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Конфлікт між Міноборони та АОЗ: Мінʼюст отримав скаргу щодо зміни у реєстрі керівника агенції
Міністерство юстиції України 30 січня заявило про отримання скарги від Міністерства оборони України щодо внесення змін у держреєстр стосовно керівника Агенції оборонних закупівель.
«Суть скарги полягає в оскарженні законності зміни керівника ДП «Агенція оборонних закупівель» з тимчасово виконуючого обов'язки директора Жумаділова А.К. на Безрукову М.В., яка була відсторонена від посади директора наказом Міністерства оборони у зв'язку з проведенням службового розслідування», – йдеться у повідомленні пресслужби.
Зазначається, що Міноборони як уповноважений орган управління АОЗ вважає, що рішення про зміну керівника було схвалено з порушенням вимог законодавства та статуту підприємства.
Раніше організація «Центр протидії корупції» заявила про третю за тиждень зміну в держреєстрі щодо керівника Агенції оборонних закупівель –29 січня керівницею АОЗ в реєстрі знову була зазначена Марина Безрукова.
21 січня наглядова рада АОЗ повідомила, що її члени одноголосно ухвалили рішення про подовження контракту з Мариною Безруковою. Після цього журналістка та членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ Тетяна Ніколаєнко повідомила, що міністерство оборони не погодило це рішення наглядової ради, при тому, що, за її словами, МОУ і не мало б його погоджувати, зауважили журналісти проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми».
22 січня наглядова рада Агенції оборонних закупівель міністерства оборони України уклала додаткову угоду до контракту з чинною директоркою агенції Мариною Безруковою терміном на 1 рік.
Як пояснили в агенції, відповідно до закону «Про управління об’єктами державної власності», до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником.
Але 24 січня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що військове відомство не продовжуватиме контракт із директоркою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою, а також пообіцяв покарати «всіх, хто провалив роботу» щодо оборонних закупівель. Також Міністерство оборони відкликало двох представників держави з Наглядової ради.
За словами Умєрова, перезапуск Наглядової ради відбудеться найближчим часом, а директором АОЗ буде призначено Арсена Жумаділова, який очолює «Державного оператора тилу». Сам Жумадіов підтвердив, що погодився стати новим директором Агенції оборонних закупівель.
Тимчасовий виконувач обов’язків керівника АОЗ Арсен Жумаділов розповів 29 січня в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»), що нині працює разом із відстороненою від управління Мариною Безруковою. За його словами, нині не йдеться про передачу справ, бо вона з посади не пішла, а лише відсторонена, і Безрукова опрацьовує документи, які надійшли в АОЗ до 27 січня.
За його словами, пізніше міністерство має визначатися із постійним керівником Агенції оборонних закупівель.
Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.
Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.
Bloomberg: після атаки дронів, схоже, призупинився транзит нафти через російський порт Усть-Луга
У Росії транзит нафти через російський порт Усть-Луга на Балтійському морі, схоже, призупинився, що підтверджує заяви Києва про успішний удар безпілотників по насосній станції, пише агентство Bloomberg із посиланням на джерела.
Якщо підтвердиться, що удари українських безпілотників пошкодили трубопровідну систему, що живить Усть-Лугу, це може створити нову значну загрозу для світового нафтового ринку, зупинивши постачання нафти з порту на тривалий період.
Джерело повідомило, що 29 січня потоки в Усть-Лузі впали до нуля. Дані про судноплавство, з якими ознайомилося агентство Bloomberg, вказують на те, що танкер вийшов вранці в середу, хоча після цього спостерігається розрив у сигналах від суден. Жодна з компаній не пояснила причину очевидного падіння, і можуть бути періоди, коли судна не завантажуються.
29 січня поінформоване джерело Радіо Свобода повідомило, що дрони Служби безпеки та Сил спеціальних операцій атакували нафтоперекачувальну станцію «Андреаполь», що живить Усть-Лугу. За даними джерела, на станції пошкоджено фільтраційний насосний майданчик, цистерни з присадками, стався розлив нафтопродуктів і пожежа.
Влада Тверської області Росії заявляла про збиття безпілотників «у районі Андреаполя». Про влучання офіційних повідомлень не було.
Пресслужба російського оператора нафтопроводу відмовилася від коментарів по телефону в четвер.
Минулого року порт обробляв близько 650 000 барелів нафти на добу, або близько 20% від загального обсягу російських морських потоків, свідчать дані, зібрані агентством Bloomberg.
Атака РФ на Сумщину: влада повідомила про влучання «Шахеда» у житловий будинок, є поранені
Російські війська завдали удару дроном по Сумщині – є влучання у житловий будинок, поранені дві людини, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Сьогодні, 30 січня, близько 22:00 години ворог завдав удару по Краснопільській громаді, застосувавши БпЛА «Шахед». Російський безпілотник поцілив у приватний житловий будинок», – йдеться у повідомленні.
За попередніми даними, внаслідок атаки поранень різного ступеня тяжкості зазнали дві людини, їх доправили до лікарні.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах російський безпілотник влучив у багатоповерховий будинок. За даними ДСНС, загинули дев’ятеро людей, травмовані 13 людей, серед яких 8-річна дівчинка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко вважає необґрунтованою зупинку громадського транспорту під час повітряних тривог – про це він заявив 30 січня.
Він заявив, що взяв участь у круглому столі щодо роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві. Ткаченко висловив переконання, що функціонування міста «має бути збалансованим».
«Безпека та мобільність киян є пріоритетом. Однак, розглядаючи питання зупинки громадського транспорту під час тривог, я не отримав жодних задокументованих аналітичних обґрунтувань цього рішення. Окрім самого рішення, жодних додаткових досліджень чи матеріалів не було надано», – заявив голова КМВА.
Ткаченко також заявив, що позиція військових щодо цього питання офіційно не була представлена. Він також назвав виконання рішення Ради оборони щодо зупинки транспорту вибірковим, адже зупинятися під час тривоги мають і комунальні, і приватні перевізники, «проте на практиці цього не відбувається».
«Очевидно, що ця ситуація потребує фахового перегляду. Всі сторони одностайні: необхідний виважений, комплексний підхід, який врахує як безпекові, так і транспортні аспекти. Ці напрацювання ми зможемо представити на одному з найближчих засіданнях Ради оборони», – додав він.
Раніше, попри прохання киян, міська влада відмовлялася скасувати заборону на рух громадського транспорту в Києві під час повітряних тривог.
У травні 2023 року київська влада змінила правила роботи наземного громадського транспорту під час повітряної тривоги – відтоді він має довозити пасажирів до найближчого укриття.
Згідно з рішенням місцевої влади, у разі повітряної тривоги КП «Київпастранс» та приватні компанії, які надають послуги з перевезення пасажирів, мають робити зупинку біля найближчого укриття для населення, розміщеного за маршрутом руху.
Очільник МАГАТЕ Гроссі наступного тижня відвідає Україну
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі наступного тижня, 4 лютого, відвідає Україну.
Це буде 11-та місія в Україну під керівництвом Гроссі з лютого 2022 року.
«Поки триватиме ця жахлива війна, МАГАТЕ залишатиметься присутнім і залишатиметься активним, зосередженим на тому, щоб робити все можливе для підтримки ядерної безпеки в надзвичайно складних обставинах. Оскільки загальна ситуація все ще залишається нестабільною та крихкою, наша робота там залишається важливою», – заявив Гроссі, якого цитує пресслужба МАГАТЕ.
Зазначається, що гендиректор агенції прибуде в Україну для участі у зустрічах «на високому рівні в Києві, під час яких обговорюватимуться поточні зусилля МАГАТЕ запобігання ядерній аварії під час військового конфлікту».
Протягом останнього тижня команди МАГАТЕ, присутні на українських атомних електростанціях (АЕС), продовжували повідомляти про постійні ризики, з якими стикаються об’єкти, а також про численні ознаки військової активності поблизу об’єктів.
На Південноукраїнській АЕС команді повідомили, що одна з двох ліній 750 кВ станції була відключена в середу вранці через невизначені військові дії. В результаті один з трьох реакторів станції тимчасово знизив потужність, але пізніше того ж дня повернувся до номінальної потужності.
На Запорізькій АЕС (ЗАЕС) команда МАГАТЕ щодня чула вибухи, що долинали ззовні станції, в тому числі кілька вибухів на близькій відстані вранці 30 січня. Повідомлень про пошкодження на самій станції не надходило.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
Командування: Сили оборони відбили 10 спроб військ РФ просунутися на Краматорському напрямку
Сили оборони продовжують «стримувати натиск окупаційних військ», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у вечірньому зведенні. Від початку доби на фронті, за даними командування, відбулося 125 бойових зіткнень.
Зокрема, до трьох зросла кількість відбитих російських атак на Куп’янському напрямку – поблизу Петропавлівки, Загризового та Нової Кругляківки.
«На Лиманському напрямку за сьогодні російські війська атакували українських захисників в районах населених пунктів Копанки, Балка Журавка, Ямполівка, Зелена Долина, Терни та Колодязі. Наші воїни відбили дев’ять ворожих атак», – йдеться в зведенні.
Російська армія дев’ять разів намагалася потіснити підрозділи ЗСУ на Сіверському напрямку, біля Білогорівки та Верхньокам’янського.
Читайте також: Бої за Велику Новосілку: до чого готуються на Запорізькому фронті?
Ще 10 спроб російських загарбників просунутися вперед українські війська відбили на Краматорському напрямку – в районах Оріхово-Василівки, Новомаркового, Ступочок, Часового Яру та Предтечиного.
Триває одне зіткнення на Торецькому напрямку, де армія РФ 13 разів намагалася просунутися вперед поблизу Торецька, Диліївки, Щербинівки та Кримського.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 51 раз атакував наші позиції в районах населених пунктів Малинівка, Єлізаветівка, Водяне Друге, Новоторецьке, Промінь, Покровськ, Лисівка, Новоукраїнка, Удачне, Ясенове, Шевченко та Дачне. Сім боєзіткнень тривають досі», – повідомляє штаб.
Війська Росії один раз атакували українські позиції на Новопавлівському напрямку, чотири рази – Гуляйпільському. Крім того, на Придніпровському напрямку російські військові сім разів намагалися витіснити із українські підрозділи, «успіху не мали, зазнавши втрат – відступили».
Зеленський запропонував президенту Лівану створити продовольчий хаб у його країні
Президент Володимир Зеленський провів першу розмову з президентом Лівану Джозефом Ауном після його обрання – про це він повідомив 30 січня.
Зеленський розповів, що привітав Ауна з обранням на посаду та подякував його країні за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.
«Попри російську агресію Україна залишається надійним гарантом глобальної продовольчої безпеки. Я запропонував створити в Лівані продовольчий хаб для підтримки населення країни», – заявив він.
Читайте також: Новий президент Лівану та урок для України. До чого тут тактика Путіна?
Також, за словами президента, сторони обговорили посилення двосторонньої співпраці, зокрема у торговельно-економічній сфері.
Пресслужба президента Лівану наразі не коменувала розмову.
Парламент Лівану 9 січня обрав президентом країни 60-річного головнокомандувача армії Джозефа Ауна.
У Покровську на Донеччині троє людей поранені FPV-дроном – ОВА
У Покровську на Донеччині троє людей поранені FPV-дроном, пошкоджена автівка, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, також у Білицькому Добропільської громади, на яке сили РФ скинули 500-кілограмову керовану авіабомбу, поранені дві жінки 44 і 47 років. Пошкоджено чотири двоповерхівки і адмінбудівлю.
У Єврокомісії заперечили зв’язок між мирними переговорами і купівлею газу в Росії
У Євросоюзі заперечили, що пов’язують можливість купівлі газу Росії з мирними переговорами щодо війни в Україні – про це 30 січня заявила Паула Піньо, речниця голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
«На цей момент ми не проводимо ніяких зв’язків із мирними переговорами. Коли б ці перемовини не відбулись, коли цей момент настане, це буде відбуватися за участі України, і ми не підтверджуємо жодних зв’язків, про що повідомлялось у статті сьогодні зранку, щодо транзиту газу та будь-яких мирних перемовин», – заявила Піньо.
Читайте також: Вирішуватиме Єврокомісія – Стефанішина про відновлення транзиту російського газу через Україну
Відповідаючи на питання на пресконференції, Піньо також підтвердила заявлене після початку повномасштабного вторгнення до України прагнення ЄС поступово відмовитись від імпорту російського газу. Торік фон дер Ляєн припустила, що ЄС може розглянути питання про заміну російського імпорту зрідженого газу на американський.
Раніше газета Financial Times з посиланням на власні джерела повідомила, що в ЄС обговорюють можливість відновлення закупівель російського трубопровідного газу в рамках потенційного врегулювання війни РФ в Україні.
Як пише видання, пропозиція відновити закупівлі російського газу наштовхнулася на негативну реакцію з боку головних союзників України в ЄС і посадовців деяких східноєвропейських держав блоку.