Нічний удар РФ по Києву: у ДСНС повідомили про влучання на території дитячої лікарні та постраждалу людину
У Києві внаслідок нічної російської атаки постраждала людина, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, у Шевченківському районі сталося влучання на території однієї із дитячих лікарень – на місці утворилися дві вирви, пошкоджені скління будівлі та газова труба. Працівники газової служби ліквідували витік газу.
Повідомляється, що діти та медики перебували в укритті.
За іншою адресою сталася пожежа та руйнування у складському приміщенні – пожежу на площі 1200 кв. м. вже загасили. Тут виявили постраждалу людину, додають у ДСНС.
Палата представників США зробила крок до схвалення масштабного пакета санкцій проти Росії та Ірану
Палата представників США 10 серпня зробила крок до просування законопроєкту Ліндсі Грема про санкції проти Росії й Ірану, який спрямований на посилення економічного тиску на ці країни, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Це сталося через кілька днів після того, як Сенат схвалив документ переважною більшістю голосів (86 проти 11).
Цей крок був зроблений надзвичайно швидко – попри те, що Палата перебуває на серпневих канікулах – конгресмени-республіканці Майкл Маккоул із Техасу, Брайан Фіцпатрік із Пенсильванії, конгресмен-демократ Стені Хойєр із Меріленду та широка двопартійна група подали до Палати аналогічний законопроєкту Грема.
Законопроєкт Палати представників ідентичний тому, що був ухвалений Сенатом минулого тижня.
Законопроєкт, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, буде спрямований проти російських банків, доходів від енергетики, олігархів, пов’язаного з Кремлем «тіньового флоту», мереж ухилення від санкцій, а також іноземних урядів і компаній, які допомагають підтримувати війну Москви проти України. Він також продовжить дію давно встановлених санкцій проти Ірану до 2031 року.
Швидкі дії Палати представників дають прихильникам законопроєкту можливість скористатися переважною двопартійною підтримкою, яку він отримав під час голосування в Сенаті, але водночас створюють передумови для потенційно складних дебатів щодо тарифних положень законопроєкту та обсягу повноважень президента стосовно країн, які продовжують купувати російську енергоресурси.
Найпотужніше – і потенційно найбільш спірне – положення законопроєкту надасть президенту Трампу значні нові повноваження щодо запровадження тарифів на країни, які продовжують купувати російську нафту та газ або допомагають Москві ухилятися від санкцій.
Законопроєкт дозволяє мита до 500 відсотків на товари, імпортовані з Росії, та цільові мита до 100 відсотків на товари з країн, які є одними з найбільших покупців російської сирої нафти чи природного газу або провідними посередниками в ухиленні Росії від санкцій щодо нафти.
Прихильники стверджують, що саме загроза введення мит робить цей законопроект потенційно ефективним. Країни, які продовжуватимуть купувати російські енергоносії, будуть змушені зважувати доступ до ринку США та свої торговельні відносини з Москвою. Однак критики можуть стверджувати, що широкі тарифні повноваження ризикують створити економічні наслідки за межами Росії та надають Білому дому значну свободу дій щодо торговельної політики.
«Для них це пастка». Командир ОТУ «Одеса» про домінування ЗСУ на Кінбурнській косі
Український прапор майорить на окупованій російськими військами Кінбурнській косі на Миколаївщині. Сили оборони півдня України змусили російські війська відступити із займаних позицій. Армія РФ евакуйовує особовий склад. Наприкінці червня українські соцмережі вибухають новиною: армія РФ тікає з Кінбурнської коси.
- Що ж насправді там відбувається?
- Куди відійшла російська армія?
- Які унікальні спецоперації проводять там Збройні сили України?
- Як до захисту Одеси залучають цивільне населення?
- І чому зараз розпочали будівництво кругової лінії оборони?
Про все це проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії запитав у командира оперативно-тактичного угруповання «Одеса» ЗСУ Дениса Носікова.
Полковник Денис Носіков – один із командирів, які розробляють операції ЗСУ на півдні України. Він відповідає за смугу української оборони по всьому узбережжю Чорного моря: від Вилкового до кордону з тимчасово окупованим Росією Придністров’ям, а також за частину Миколаївської області до Дніпровсько-Бузького лиману та Кінбурнського півострова.
Читайте повністю ТУТ
Сили РФ вночі вдарили по Запоріжжю: п’ятеро загиблих, десятки поранених
Вночі російські ракети та авіабомби ударили по Запоріжжю, загинули п’ять людей, ще 20 – поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, війська РФ атакували промислові об'єкти та інфраструктуру міста.
Унаслідок атаки пошкоджений гаражний кооператив та нежитлові будівлі, виникли пожежі, були знеструмлення, повідомила обласна влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сили РФ «отримали додаткову балістику» від КНДР – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські військові «вперше не можуть воювати без добавок із Північної Кореї». Про це він сказав 10 серпня у вечірньому відеозверненні.
«Зараз готуються розмістити на своїй території ще додатковий контингент корейців. Отримали, уявіть собі, додаткову балістику від Північної Кореї. І кожен у світі має розуміти, що це означає. Це не тільки про життя людей в Україні, не тільки про загрози саме нам. Балістика з Північної Кореї, інша їхня зброя вдосконалюється завдяки колаборації з Росією», – наголосив глава української держави.
На думку Зеленського, це створює «більше небезпек для Японії, для Республіки Корея, для Філіппін та інших країн регіону».
За даними української влади, 30 липня російські військові вперше за довгий час застосували ракету з Північної Кореї – для удару по Радушному біля Кривого Рогу. Унаслідок того удару загинули дев’ятеро членів однієї багатодітної родини – батьки і семеро дітей.
5 серпня Reuters із посиланням на представника Головного управління розвідки Міноборони України Андрія Черняка повідомляв, що північнокорейський ракетний підрозділ розпочав розгортання на заході Росії й може бути оснащений 120 балістичними ракетами і шістьма пусковими установками для ударів по Україні.
За його словами, Пхеньян вже відправив до Росії нову партію з 40 ракет KN-23 і KN-24, а також персонал, але конфігурація розгортання і загальна кількість ракет будуть остаточно узгоджені на переговорах на вищому рівні наступного місяця.
У 2024 році лідери Росії і Північної Кореї Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, що закріпив військовий союз двох країн. Північна Корея постачає Росії зброю і боєприпаси, а з осені 2024 року понад 14 000 північнокорейських військовослужбовців воювали разом із російськими силами в Курській області РФ проти України, зазнавши, за повідомленнями, значних втрат. Наразі військових КНДР на фронті немає, проте президент України Володимир Зеленський нещодавно припускав, що Північна Корея готується відправити до Росії 30 000 солдатів. У Кремлі заявили, що не справа Зеленського – міркувати про російські плани.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про втрату на Одещині МіГ-29, пілот вижив
Увечері 10 серпня під час виконання бойового завдання зазнав аварії винищувач МіГ-29 Повітряних сил ЗСУ, повідомляє телеграм-канал цього роду військ.
«Льотчик виконував бойове завдання зі знищення повітряних цілей противника на Одещині. За попередніми даними, під час пуску авіаційної ракети сталась нештатна ситуація, внаслідок чого літак загорівся і пілот втратив керування, хоч і намагався врятувати машину. Льотчик успішно катапультувався, його евакуйовано до медичного закладу», – інформують українські військові і додають, що «причини інциденту встановлюються».
Це друга за останні два тижні втрата літака Повітряних сил. Наприкінці липня на фронті був втрачений винищувач F-16, тоді пілоту також удалося врятуватися.
У Росії зняли з виборів єдину партію, яка виступає за мир
Верховний суд Росії 10 серпня зняв партію «Яблуко» з виборів до Державної думи, запланованих на 20 вересня. Суддя В’ячеслав Кириллов задовольнив позов юристів партії «Родіна». Рішення буде оскаржене, заявили в партії «Яблуко».
«Яблуко» – єдина партія з тих, хто спочатку потрапив до виборчого бюлетеня, яка виступає за якнайшвидше завершення війни Росії проти України.
Позов про зняття «Яблука» подала партія «Родіна». Позивачі пояснювали свої вимоги тим, що партія у своїй агітації порушує авторські права та виступає з «екстремістськими» гаслами.
Під час засідання представник ЦВК також навів дані Росфінмоніторингу, що «Яблуко» отримує іноземне фінансування. У самому «Яблуку» пояснили це продажем іноземних акцій, яких партія за законом має позбутися перед виборами.
Відвантаження зерна на експорт із портів Одеси в серпні скоротилося на 84%
У перший тиждень серпня до товарних портів Великої Одеси залізницею вирушило на 84% менше зерна порівняно з липнем. Це пов’язано з масованими повітряними атаками РФ на українські чорноморські порти.
За даними брокерської компанії Spike Brokers, у перший тиждень липня загальний експорт агропродукції з України склав 784,5 тисячі тонн, а на початку серпня – 312 тисяч тонн, з них пшениці – всього 33,5 тисячі тонн у серпні проти 294,9 тисячі тонн на початку липня. «Дані «Укрзалізниці» за перші п’ять днів місяця показують різке скорочення залізничного зернового потоку до морських портів, тоді як сухопутні залізничні переходи та автомобільний експорт працюють відносно активніше», – стверджують брокери.
Видання Bloomberg пише, що експорт із України сільгосппродукції, насамперед зернових, цього сезону може впасти на 53% порівняно з попереднім роком. Це вплине як на світовий ринок зерна, так і на економіку самої держави: Україна є одним із головних світових постачальників зернових та олійних культур, а в експортних доходах країни зерно та олія забезпечують більш як половину всього прибутку.
Таким чином ситуація на світовому ринку зерна, як і доходи самої України, залежатимуть від російських атак на порти. Близько 90% всього аграрного експорту проходило через порти Одеси та Чорноморська. Не на користь Україні грають і зміни клімату: через серпневу спеку, посуху та обміління судноплавних річок альтернативний маршрут через Дунай ускладнений. Україна вже домовилася з Румунією про відвантаження зерна через румунський порт Констанца, але не зможе повністю замістити експортні потужності Одеси.
Тим часом, пише Bloomberg, через перебої з постачанням українського зерна світові ціни на пшеницю зростають. За повідомленням видання, ф’ючерси на товарній біржі Чикаго 10 серпня зросли на 1,8%, а контракт на тверду озиму пшеницю зріс на 2,4%.
Вибухи боєприпасів у Болгарії: постраждали склади компанії, яка постачала зброю Україні
У Болгарії сталися вибухи на складі боєприпасів компанії EMCO в районі міста Трявна. Перед вибухами на території підприємства розпочалася пожежа. Постраждалих немає, повідомив Болгарському телеграфному агентству мер Трявни Денчо Мінєв.
Через задимлення влада закликала жителів закрити вікна, використовувати захисні маски та не виходити на вулицю. Триває евакуація жителів найближчих населених пунктів.
Міністр внутрішніх справ Болгарії Іван Демерджієв заявив, що, за попередньою версією, подія не пов’язана із зовнішніми чинниками.
EMCO належить болгарському торговцю зброєю Еміліану Гебрєву. За словами бізнесмена, після 2014 року його компанія постачала військову продукцію Україні. Джерела газети серед чинних та колишніх українських чиновників стверджували, що EMCO укладала контракт на постачання Києву артилерійських боєприпасів.
Болгарія залишається великим виробником боєприпасів радянських зразків, які використовує українська армія. Колишній міністр оборони країни Тодор Тагарев раніше говорив Financial Times, що прямо чи через посередників Україні надходить більше половини озброєнь болгарського виробництва.
На складах EMCO вибухи ставалися і раніше. У липні 2022 року та червні 2023 року такі інциденти сталися на об’єктах компанії біля Карнобату. Їх розслідувала болгарська прокуратура.
Болгарська влада також розслідувала можливу причетність російських спецслужб до серії вибухів на складах боєприпасів у країні в попередні роки. У 2021 році прокуратура повідомила про підозри щодо шести громадян Росії.
Сам Гебрєв стверджував, що 2015 року його двічі намагалися отруїти речовиною, схожою на нервово-паралітичний агент «Новичок». Підприємець пов’язував замахи із російськими спецслужбами. Москва звинувачення в причетності до диверсій та отруєння відкидала.
Окупаційна влада Севастополя поновлює обмеження продажу бензину
В окупованому Севастополі з 11 серпня знову продаватимуть пальне по QR-кодах, заявив російський очільник міста Михайло Развожаєв у соціальних мережах.
«Із завтрашнього дня повертаємо систему QR-кодів. Вона діятиме доти, доки запаси не дозволять продавати пальне без обмежень. Це стосуватиметься не преміальних марок: 92, 95 та ДП», – цитує Развожаєва проєет Радіо Свобода Крим.Реалії.
Чиновник також додав, що АЗС «Атан» «не дотримується домовленостей щодо зниження ціни на АІ-92» – бензин цієї марки або не продають, або завищують ціни.
Раніше голова російського уряду окупованого Криму Юрій Гоцанюк заявив, що на півострові планують тимчасово знизити обсяги вільного продажу пального на автозаправках компаній «ТЕС» та «Атан». За його словами, це «вимушений захід», який пов’язаний зі зміною логістичних маршрутів та посиленням заходів безпеки.
З початку червня військові та енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи в Криму зазнають найбільш масованих атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, у Криму через дефіцит пального обмежили продаж бензину цивільним.
Як пояснював мету ударів колишній міністр оборони України Михайло Федоров – «відбувається ізоляція Криму дронами». Це, за його словами, може призвести до «дуже несподіваних наслідків для росіян».
У Запоріжжі до 26 зросло число потерпілих від удару РФ – МВС
У Запоріжжі зросла кількість постраждалих унаслідок завданого 10 серпня російського авіаудару, повідомляє Міністерство внутрішніх справ.
«Наразі відомо про 26 травмованих: 14 жінок, 9 чоловіків та 3 дітей», – ідеться в повідомленні.
Удень 10 серпня російські війська вдарили керованою авіабомбою по Запоріжжю. Спочатку місцева влада повідомила про трьох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Мадяр»: Росія прагне втричі наростити обсяг одночасного залпу ракет – до 200 одиниць
Російські військові прагнуть майже втричі наростити обсяг залпу балістичних і крилатих ракет упродовж однієї атаки, сказав командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») в оприлюдненому 10 серпня інтерв’ю Associated Press.
За його словами, нинішній одночасний залп складає максимально 77 ракет, сили РФ прагнуть досягти показника 200.
«Навіть якщо їм вдасться досягти лише половини з цього (плану), все це летітиме на нас», – розповів Бровді. Єдиний спосіб зменшити цю кількість, каже він, – це завдати ударів по кожному об'єкту, що бере участь у виробництві цих ракет. Це підкреслює важливість далекобійних ударів України по російської території, передає агенція слова «Мадяра».
Українським військовим критично бракує ракет для американських систем Patriot – єдиного ресурсу, який Україна має в своєму арсеналі проти балістичних ракет.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Дрони атакували в Сибіру нафтохімічний комплекс холдингу СІБУР
У Тюменській області Росії 10 серпня удару зазнала центральна газофракційна установка підприємства холдингу СІБУР у місті Тобольську «ЗапСибНефтехим», пише телеграм-канал Astra після OSINT-аналізу.
Атаку підтверджує також український канал Exilenova+.
«ЗапСибНефтехим» – це найбільший у Росії нафтохімічний комплекс, який належить холдингу СІБУР. Завод переробляє побічні продукти нафтовидобутку обсягом 2,5 мільйона тонн полімерів на рік. Рідка суміш газів на центральній газофракційній установці (ЦГФУ) перетворюється на екологічну сировину, з якої згодом виробляють поліетилен та поліпропілен для деталей, труб та упаковки.
Раніше 10 серпня губернатор Тюменської області Олександр Моор підтвердив атаку на регіон. Він заявив, що на території одного з промислових підприємств сталося загоряння після падіння кількох безпілотників, не уточнивши, про яке підприємство йдеться. Про постраждалих не повідомлялося.
Від заводу до кордону з Україною приблизно 2200 кілометрів. Українські військові наразі не підтверджували свою причетність до цієї атаки.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
У Нікополі після нового удару РФ є загиблий і поранені – влада
Унаслідок чергового удару російських військових по Нікополю є жертви, повідомив удень 10 серпня голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
«Ворог вдарив по житловому кварталу. Пошкоджені приватні будинки. Одна людина загинула. Ще троє дістали поранень. 76-річного чоловіка госпіталізували. Його стан медики оцінюють як середньої тяжкості», – написав чиновник у телеграмі.
Розташований через річище Дніпра напроти окупованого Енергодара Запорізької області Нікополь є досяжним не лише для російських ракет чи дронів, а й для артилерії. Уже кілька років російські військові використовують цю можливість для обстрілів, роблячи місто непридатним для життя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Це прямий наслідок війни Росії» – Санду відреагувала на порушення БпЛА повітряного простору Молдови
Президент Молдови Мая Санду засудила чергове порушенням повітряного простору Молдови.
«Я рішуче засуджую останнє порушення нашого повітряного простору. Безпілотник вибухнув поблизу села Крокмаз на півдні Молдови. Це прямий наслідок війни Росії, і це ставить під загрозу всіх нас. Ризик для людського життя в нашому регіоні є реальним і зростає. Це має припинитися», – написала вона у соцмережі X 10 серпня.
Пізніше Міністерство закордонних справ Молдови оголосило про відкликання свого посла з Москви для консультацій після інциденту з дроном.
У МЗС Молдови засудили інцидент із БпЛА. У відомстві заявили, що подія «є серйозним порушенням суверенітету і територіальної цілісності» країни і поставила під загрозу безпеку громадян.
У Молдові 9 серпня в районі Штефан-Воде, приблизно за 80 кілометрів на південний схід від Кишинева, стався вибух. Правоохоронці на місці події виявили фрагменти бойового безпілотника.
У поліції Молдови заявили, що жертв не зафіксовано, а фрагменти безпілотника розлетілися на велику площу, завдавши шкоди кільком домогосподарствам у населеному пункті. За попередніми даними, виявлені фрагменти мають характеристики, подібні до компонентів керованої ракети, що вказує на те, що літак може бути типу «безпілотник-ракета».
Досі на території Молдови не реєструвалося випадків виявлення літального апарату такого типу.
Раніше неодноразово повідомлялось про порушення російськими безпілотниками повітряного простору Молдови.
Удар РФ по Запоріжжю: кількість постраждалих зросла, серед них є двоє дітей
У Запоріжжі внаслідок російського удару кількість постраждалих зросла до 24 людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, серед постраждалих є двоє дітей. У поліції зазначають, що лікарі зараз борються за життя однієї з них.
Вдень, 10 серпня, російські війська вдарили керованою авіабомбою по Запоріжжю. Спочатку місцева влада повідомила про трьох постраждалих.
«Чи хтось згадував би про Волинь без політиків». Реакції поляків на зростання агресії проти українців у Польщі
«Чи бачив хтось хоч раз, щоб, наприклад, у трамваї у Львові українець сказав полякові: «Замовкни і говори тільки українською, бо ти в Україні»?», – запитує польський волонтер Каєтан Врублевський.
На тлі зростання кількості повідомлень про словесні образи, побиття та напади на українців у Польщі, поляки у різних містах країни проводять акції солідарності з українцями, добросусідські пікніки, створюють петиції та закликають владу протидіяти злочинам на ґрунті ненависті.
Проєкт Радіо Свобода « Ти як? » розповідає, як поляки підтримують українців і чому, на їхню думку, зростає агресія щодо українців у Польщі.
У понад 20 містах Польщі відбулися акції «Не будь байдужим» проти нападів на українців та представників інших національних меншин. Зокрема вони пройшли у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Познані, Любліні, Лодзі...
Як зазначили в Komitet Obrony Demokracji, головна мета акцій – висловити солідарність із людьми, які зазнають дискримінації через своє походження чи мову.
Далі читайте ТУТ
Генштаб ЗСУ підтвердив удар по НПЗ у Татарстані та уточнив ураження минулого тижня
У рамках зниження воєнного потенціалу російського агресора Сили оборони України уразили у ніч на 10 серпня нафтопереробний завод «Танеко» у Нижньокамську (Республіка Татарстан, РФ), повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на об’єкті зафіксовано пожежу.
Крім того, Генштаб ЗСУ заявляє про ураження російського ремонтного підрозділу у Хрустальному на Луганщині, а також складу матеріально-технічних засобів противника у Новоселідовці і польового артилерійського складу у Бойовому на Донеччині. Ступінь завданих збитків уточнюється.
Українські військові також заявляють, що у результаті ураження НПЗ «Ільський» 8 серпня в Краснодарському краї РФ підтверджено пошкодження колони первинної переробки нафти АВТ-6, а в результаті ураження 3 серпня аеродрому «Гвардійське» на території окупованого Криму підтверджено знищення дев'яти горизонтальних резервуарів з авіаційним пальним та пошкодження двох ангарів для авіаційної техніки.
У Росії 10 серпня у кількох регіонах заявили про нічну атаку дронів, зокрема в Москві, Ростовській області та Татарстані.
Місцева влада заявила, що щонайменше 13 людей, включаючи дитину, загинули внаслідок атак по Татарстану.
У Татарстані, як повідомляв телеграм-канал Exilenova+, атаки зазнав нафтопереробний завод в Нижньокамську. Водночас канал ASTRA посиланням на свій OSINT-аналіз пише, що у Нижньокамську атаки, ймовірно, зазнало ПАТ «Нижньокамськнафтохім» – один із найбільших нафтохімічних комплексів у Європі, входить до складу компанії «СІБУР». Завод переробляє сировину від «ТАІФ-НК» та «ТАНЕКО», виробляючи каучуки, пластики та етилен.
Багата на нафту російська республіка Татарстан розташована приблизно за 1200 кілометрів від українського кордону.
У Міноборони РФ вранці 10 серпня відзвітували про 456 нібито збитих дронів над 16 регіонами РФ, а також окупованим Кримом. Про те, скільки дронів збити не вдалося, у міністерстві не уточнили.
Сили РФ знову масовано атакували Харків, є влучання у трьох районах міста – влада
Російські війська знову масовано атакували Харків, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Наразі інформації про постраждалих немає.
За його словами, влучання зафіксували у Слобідському, Київському та Холодногірському районах міста.
Синєгубов поінформував, що внаслідок атаки пошкоджені щонайменше два приватні будинки, електромережі, складську будівлю, автомобіль.
Зранку 9 серпня армія РФ вдарила ракетами по багатоповерхівках у Харкові. За даними місцевої влади, внаслідок атаки загинула людина, ще 37 - постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українці Криму. Чи потрібний День захисту прав української громади півострова
Представники громадських організацій «Союз вимушених переселенців» і «Таврійська гуманітарна платформа» направили офіційне звернення до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука із закликом включити до порядку денного найближчої сесії та підтримати проєкт Постанови про встановлення 28 серпня Днем захисту прав української громади Криму, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим. Реалії.
Громадські активісти назвали цю депутатську ініціативу «важливим кроком до подолання тривалого ігнорування проблем другої за чисельністю етнічної спільноти Кримського півострова». За словами авторів звернення, на початок окупації Росією 2014 року кількість українців у Криму становила майже 600 тисяч осіб або чверть населення регіону.
«Сьогодні етнічні українці в окупованому Криму поруч із корінним кримськотатарським народом є найбільш дискримінованою спільнотою. Держава-агресор цілеспрямовано знищує українську громадянську та етнічну ідентичність: ліквідовано українські громадські організації, медіа та україномовну освіту, витіснено мову й символіку з публічного простору, репресовано активістів та штучно змінено демографічний склад території», – мовиться у документі.
Обираючи дату 28 серпня, ініціатори спираються на історичний прецедент – проведення у 1918 році Першого З’їзду українських організацій Криму та створення Крайової Української Ради.
«Встановлення цієї дати на державному рівні – це передусім інструмент захисту та солідарності. До звільнення півострова 28 серпня має нагадувати всій країні та міжнародній спільноті, що сотні тисяч українців в окупації щодня чинять спротив культурному та фізичному стиранню. А після деокупації Криму цей день природно перетвориться із дня захисту на свято єдності української громади півострова», – зазначив член Правління ГО «Союз вимушених переселенців» та координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.
Представники громадських організацій підкреслюють, що ухвалення Постанови Парламентом стане прямим виконанням статті 11 Конституції України щодо сприяння консолідації та розвитку української нації, а також надасть моральну й інформаційну підтримку співвітчизникам на окупованих територіях.
Чому ініціатива спричинила дискусію?
Про це в ефірі програми Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з українською правозахисницею з Криму Олександрою Дворецькою, представником Крайової Ради українців Криму Андрієм Щекуном та Юлією Тищенко, співзасновницею Національної платформи стійкості та згуртованості, експерткою Національного інституту стратегічних досліджень.
У пояснювальній записці до проєкту постанови вказано, що встановлення пам'ятної дати є відповіддю на масштабні порушення прав української громади Криму в умовах російської окупації. Окрім символічного значення, ухвалення постанови може стати елементом державної політики національної пам'яті та гуманітарної реінтеграції Криму після його деокупації, підкреслюючи відповідальність держави за захист прав української громади півострова.
Саме формулювання постанови викликало дискусію в соціальних мережах. Предметом суперечки стало слово «громада». Критики кажуть, що цей термін створює враження, ніби українці в Криму є лише однією з локальних національних груп, а не державотворчою нацією.
Так, українська правозахисниця з Криму Олександра Дворецька вважає, що якщо Крим – це Україна, то українців на півострові не можна описувати як громаду. Вона тлумачить це слово як означення діаспори, наприклад – українська громада Польщі чи Канади.
Далі про це читайте ТУТ