Рада погодила звільнення Кравченка з посади генпрокурора
Верховна Рада України ухвалила постанову про надання згоди на звільнення президентом України Руслана Кравченка з посади генерального прокурора.
Таке рішення на засіданні 15 вересня підтримали 317 народних депутатів.
Перед голосуванням Кравченко у телеграмі звернувся до Верховної Ради, заявивши, що тільки від українського парламенту «сьогодні залежить, чи запанує нарешті в нашій державі закон і справедливість».
«Я вдячний Верховній Раді за довіру і з повагою прийму будь-яке її рішення щодо мого сьогоднішнього звільнення. Але це має бути саме рішення парламенту – не команда президента, не прохання «начальника» парламенту, не істерична вимога керівників антикорупційних органів, які та близьке оточення яких самі залучені в корупційні діяння, і тим більше не результат організованого ними політично-медійного тиску, який ми спостерігаємо сьогодні», – заявив він.
Напередодні президент Володимир Зеленський відсторонив Кравченка від посади своїм наказом і направив у Верховну Раду подання на його звільнення. «Україна бачила причини для цього, і голосів має бути достатньо», – зазначив він.
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора. Це сталося на тлі заяв антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. Краченко, коментуючи розслідування НАБУ і САП, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів цієї справи, відомої під назвою «Карфаген»: заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву і його співмешканку Єлизавету Івахненко.
Зранку 14 вересня Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відео він говорив, що раніше від ухвалення цього рішення його «політично стримував президент Зеленський».
Згодом стало відомо, що ще вночі 14 вересня генпрокурор виїхав із України. За словами самого Кравченка, він перебуває у відрядженні.
У пресслужбі Офісу генерального прокурора 14 вересня в коментарі Радіо Свобода підтвердили, що Руслан Кравченко поїхав у відрядження до Франції.
За даними пресслужби, «відрядження Кравченка до Франції триватиме п’ять днів з 13 вересня, він братиме участь у слуханні Парламентської мережі ПАРЄ». Натомість у ПАРЄ заперечують участь міністра у засіданні.
Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінили заяву Кравченка щодо підозри «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
Засідання клубу «Валдай», де виступає Путін, перенесли із Сочі під Москву
Щорічне засідання дискусійного клубу «Валдай» було перенесено із Сочі до Московської області, йдеться на сайті заходу. Рішення про перенесення ухвалене через побоювання щодо безпеки на тлі посилених українських повітряних атак, пише Financial Times з посиланням на чотири джерела. Зміна місця проведення здійснена на вимогу служби безпеки лідера РФ Володимира Путіна, додали двоє з них.
За даними співрозмовників журналістів, 120 гостей конференції дізналися про нове місце проведення минулого місяця – після того, як спочатку отримали запрошення до Сочі. Форум має відбутися з 28 вересня до 1 жовтня. Стверджується, що конференція клубу об’єднає 120 учасників із 40 країн.
За даними FT, перенесення свідчить про зростання занепокоєння Кремля тим, що Путін може опинитися в зоні ризику через українські безпілотники. Участь самого президента Росії наразі не анонсована. Проте зазвичай Путін виступає в останній день щорічного засідання «Валдаю» та проводить тривалу сесію питань та відповідей.
Як зазначає видання «Агентство», за цей рік кількість загиблих та поранених під час українських атак на чорноморське узбережжя Краснодарського краю різко зросла. Від початку травня загинули або були поранені вже 170 осіб – порівняно з 37 за період із травня до кінця вересня 2025 року, підрахували журналісти. Ціллю ударів стає в тому числі і Сочі.
Путін не відвідував Сочі з моменту проведення минулого «Валдаю» на початку жовтня 2025 року. За останні роки він побував у Сочі лише двічі – попри те, що там розташована його резиденція. 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення в Україну, російський президент відвідав Сочі 24 рази.
США внесли російський банк ВТБ до списку санкцій – через зв’язки з Іраном
Міністерство фінансів США внесло до списку санкцій російський банк ВТБ, звинувативши його в обході санкцій проти Ірану, зокрема встановленні кореспондентських відносин з іранськими банками, які перебувають під санкціями.
У заяві Управління контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США йдеться, що це зроблено в рамках операції «Економічний ізгой», спрямованої на ізоляцію економіки Ірану.
Про те, що Сполучені Штати перенесуть фокус із військового тиску на Іран на економічний, у серпні заявив президент США Дональд Трамп. У рамках операції санкції загрожують усім, хто співпрацює із підсанкційними іранськими структурами.
Банк ВТБ вже двічі був внесений до списків санкцій США. 2022 року проти нього запровадили санкції у зв’язку з російським повномасштабним вторгненням в Україну. У заяві фінансового відомства США йдеться, що посилення санкційного режиму щодо ВТБ означатиме додатковий ризик для інших банків та підприємств, що підтримують із ним контакти.
Раніше в межах економічної операції проти Ірану були запроваджені санкції проти банків ОАЕ, Туреччини та Єгипту. ВТБ став першим російським банком, включеним до списку за цим параметром.
Зеленський заявив про ураження НПЗ у Сизрані й підприємства з виробництва дронів у Таганрозі
Українські сили у відповідь на російські удари вночі проти 15 вересня атакували нафтопереробний завод у Сизрані Самарської області Росії, а також підприємство з виробництва дронів у Таганрозі Ростовської області й майданчик підготовки й пуску дронів в Орловській області РФ, заявив президент України Володимир Зеленський.
«Росія не припиняє ударів по нашій енергетиці, звичайній логістиці та критичній інфраструктурі. І наші відповіді їм за це – відчутні», – написав Зеленський у телеграмі 15 вересня, додавши без подробиць, що були і влучання в Чорному морі.
Раніше сьогодні губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев заявив, що в місті Сизрані внаслідок атаки дронів зафіксоване влучання по промисловому підприємству. Що це за підприємство, він не уточнив, але моніторингові канали писали, що йдеться про НПЗ.
Губернатор Ростовської області РФ Юрій Слюсар заявляв про удар дронів по Таганрогу. «Унаслідок ракетної атаки пошкоджено: скління двох багатоквартирних і трьох приватних будинків, навчального закладу, комерційної будівлі, газову трубу, склади сільгосппідприємств, продуктовий магазин, склад Озон», – заявив Слюсар.
Телеграм-канал Exilenova+ писав, що ціллю атаки в Таганрозі був авіаційний науково-технічний комплекс імені Г. М. Берієва, де ремонтують і модернізують військові літаки.
Редакція не може оперативно перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У Києві помер поранений під час ранкового удару РФ чоловік – влада
У лікарні в Києві помер один із двох тяжкопоранених під час ранкового удару РФ, повідомив міський голова столиці Віталій Кличко.
«У лікарні помер один із постраждалих внаслідок ранкової атаки ворога на столицю. Чоловік був госпіталізований у тяжкому стані», – вказав мер.
За даними ДСНС, у лікарнях залишається ще семеро людей. Шестеро були поранені під час удару по нежитловій будівлі в Солом’янському районі Києві, ще по одному пораненому було внаслідок влучань по АЗС у Дарницькому та Голосіївському районах.
У компанії «Укрнафта», автозаправки якої зазнають ударів, вказували, що «у момент атаки станції не працювали через повітряну тривогу», тому вдалося уникнути великої кількості жертв. «Персонал перебував в укритті, відвідувачів на території АЗК не було», – інформує «Укрнафта».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У ЗСУ вперше розкрили деталі наступу на півночі Донеччини
У Збройних силах України вперше зробили офіційну заяву про бойові дії, які впродовж останніх місяців тривали на півночі Донецької області – в районі на схід і північний схід від міста Лимана. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький публічно підтвердив проведення наступальної операції на цій території та розкрив деталі її першого етапу.
Операція має назву «Вівальді» і досі тривала в режимі повної інформаційної тиші. За словами Білецького, перший етап був спрямований на ліквідацію інфільтрації російських військ і порушення їхньої логістики.
«Завдяки ретельному плануванню та героїзму бійців Третього армійського корпусу завдано важкого удару по боєздатності 20-ї та 25-ї загальновійськових армій РФ», – аявив він.
За словами Білецького, наслідком пошуково-ударних дій українських підрозділів стало знищення осередків просочення противника в районі Новоселівки, Олександрівки, Ярової та на околицях Корового Яру. Елементом першого етапу стало звільнення Середнього, яке сьогодні повністю перебуває під контролем Сил оборони.
За даними Третього армійського корпусу, під час першого етапу операції «Вівальді» росіяни втратили близько 1,5 тисячі військових, понад 12 тисяч безпілотників, а також сотні одиниць бронетехніки, артилерійських систем та іншої техніки.
Раніше кілька військових аналітиків незалежно один від одного заявляли про наступ підрозділів ЗСУ в районі так званого Лиманського виступу – зони, яка створювала небезпеку для Слов'янсько-Краматорської агломерації зі сходу та північного сходу.
Сили оборони, ймовірно, змогли зрізати російський виступ на північ від Лимана Донецької області та звільнити близько 200 квадратних кілометрів. Про це повідомили французький OSINT-аналітик Клеман Молен та американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Це одна з найважливіших перемог України у 2026 році, яка затримає наступ на північний Донбас», – написав Молен у мережі Х 8 вересня.
Український Генштаб дотепер не коментував можливі успіхи України на півночі Донецької області. Також проєкт DeepState поки не оновлював свою карту бойових дій там. Бойові дії відбувалися в режимі оперативної секретності.
«Персонал перебував в укритті, відвідувачів не було» – «Укрнафта» про нові удари по АЗС у Києві
У Києві 15 вересня під удар потрапили автозаправні комплекси на лівому та правому берегах, це вже п’ята атака за короткий проміжок часу, повідомила компанія «Укрнафта».
«У момент атаки станції не працювали через повітряну тривогу. Персонал перебував в укритті, відвідувачів на території АЗК не було», – ідеться в коментарі компанії, об'єкти якої зазнають ударів у Києві з 10 вересня.
«Ми свідомо зупиняємо роботу заправок під час тривог, щоб максимально зменшити ризики для наших працівників і клієнтів. Останні атаки ще раз підтверджують необхідність таких заходів. Ідеться про цивільну інфраструктуру, якою щодня користуються тисячі людей», – наголосив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, яка перебуває під державним управлінням. Мережа «Укрнафта», яка налічує 662 АЗК, є найбільшою в Україні.
Заходи для посилення безпеки впроваджують й інші паливні мережі. Зокрема, WOG у липні повідомив про встановлення захисних габіонів на своїх АЗК у Дніпропетровській області. Голова правління OKKO Василь Даниляк заявляв, що паливні мережі випробовують різні способи захисту, зокрема габіони та антидронові сітки. SOCAR облаштувала стаціонарні захисні споруди на частині своїх АЗК у регіонах України.
За пів року Росія знищила або пошкодила понад 300 українських АЗС, повідомив у серпні міністр енергетики України Денис Шмигаль.
Загалом в Україні налічується близько 5 тисяч ліцензованих АЗС та АЗК.
Російські військові атакували інфраструктуру на Одещині – ОВА
Російські військові вночі 15 вересня масовано атакували цивільну інфраструктуру Одещини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Під ударом опинилися житлові будинки, логістичні об’єкти, портова та транспортна інфраструктура. Пошкоджено дахи, фасади та скління приватних будинків, десятки гаражів та автомобілів. На місцях працюють рятувальники та відповідні служби. Ліквідація наслідків ворожої атаки триває», – повідомив чиновник, не надавши інших подробиць.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Його дні вже пораховані»: що американські сенатори говорять про Путіна, ППО та українські технології
Дефіцит ракет для української ППО, перспективи посилення санкцій проти Росії, майбутні гарантії безпеки для України та розвиток українських технологій – ці теми обговорювали американські сенатори під час 22-ї щорічної зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES) у Києві.
Вони наголосили на важливості подальшої підтримки України та водночас визнали, що в багатьох ключових питаннях інтереси Києва і Вашингтона збігаються.
У Києві до шести зросло число постраждалих унаслідок ранкової атаки дронів – КМВА
До шести зросло число постраждалих унаслідок ранкової атаки дронів по Києву 15 вересня, повідомила міська військова адміністрація станом на 9:10.
Раніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомляв про чотирьох госпіталізованих, серед яких двоє перебувають у тяжкому стані.
Зранку 15 вересня російські дрони атакували склади і дві АЗС у столиці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили ЗСУ: вдалося збити 187 із 200 запущених РФ дронів
У ніч на 15 вересня російські військові атакували територію України 200 дронами із трьох напрямків у Росії, а також окупованих Донецька та Гвардійського в окупованому Криму, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 187 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дронів інших типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на семи локаціях, а також падіння збитих (уламки) на трьох локаціях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Києві вдруге за ранок дрон атакував АЗС, число постраждалих зросло до чотирьох – влада
У Києві вдруге за ранок 15 вересня безпілотник атакував автозаправну станцію, повідомила міська військова адміністрація.
«У Голосіївському районі сталося падіння БпЛА в АЗС. Служби прямують на місце події», – йдеться в повідомленні КМВА.
«Велике задимлення в Голосіївському районі внаслідок влучання БпЛА в одну з АЗС. Від ранкової атаки на столицю постраждали вже двоє людей. Обох поранених медики госпіталізували», – додав міський голова Віталій Кличко.
Згодом він поінформував, що постраждалих стало вже четверо, з них двоє перебувають у тяжкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося понад 260 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 14 вересня на фронті зафіксовано 262 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 81 авіаційного удару, під час яких скинув 280 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 10368 дронів-камікадзе та здійснили 2839 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, 38 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три пункти управління, три райони зосередження живої сили противника, пункт управління БпЛА, артилерійську систему окупантів та два важливих об’єкти ворога», – вказано в ранковому зведенні.
Найбільшу кількість боїв було зафіксовано на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському і Покровському.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 29 атак. Загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка та у бік Новоселівки, Іллінівки, Довгої Балки, Русиного Яру, Торецького, Вільного та Степів.
26 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Новий Донбас, Ганнівка, Білицьке, Добропілля, Світле, Матяшеве, Сергіївка, Удачне, Молодецьке та Новопідгороднє», – йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, й російські війська не дотрималися жодного з них.
За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.
Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.
Над територією Литви винищувачі НАТО збили безпілотник
Уночі 15 вересня підняті по тривозі з авіабази Шауляй італійські винищувачі збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір Литви, повідомляє громадський мовник LRT.
За попередніми даними, безпілотник залетів до Литви з території Білорусі. Він був збитий у Кайшядориському районі поблизу села Праткунай.
Аеропорт Вільнюса під час повітряної тривоги зупиняв роботу, був затриманий прийом двох рейсів – із Анталії та з Рейк’явіка.
Президент Литви Гітанас Науседа, який перебуває з робочим візитом у Фінляндії, відреагував на порушення повітряного простору своєї країни, подякувавши «союзному особовому складу за їхню оперативну реакцію».
«Оскільки Росія посилює свою агресію проти України, така готовність життєво важлива для нашого регіону. Разом з нашими союзниками по НАТО Литва захищатиме свій повітряний простір», – зазначив глава держави.
У Литві повітряну тривогу оголошують не вперше. Навесні 2026 року українська сторона наголошувала, що безпілотники залітають на територію країн Балтії через дії російських систем радіоелектронної боротьби. Міністри закордонних справ Литви та Естонії також звинуватили Росію у навмисному перенаправленні українських дронів.
У Києві після атаки дронів фіксують влучання у склади та АЗС, є поранений – Кличко
Зранку 15 вересня Київ зазнав атаки дронів, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У Дарницькому районі влучання БпЛА в АЗС. Екстрені служби прямують на місце», – написав мер о 5:53.
Згодом він додав, що «в Оболонському районі, попередньо, влучання в складські приміщення».
О 6:41 Кличко написав, що в Дарницькому районі медики госпіталізували одного постраждалого. «Чоловік перебуває в тяжкому стані», – вказав міський голова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Як ТРЦ у Києві працюють під час нових рівнів загроз повітряної тривоги
Росія «цілеспрямовано б’є по торговельних центрах та гіпермаркетах», заявляє голова Нацполіції Іван Вигівський. ТРЦ у різних регіонах України минулого тижня щодня потрапляли під російські удари. Водночас із 10 вересня в Києві діють нові рівні повітряної загрози: під час «жовтого» ТРЦ за певних умов можуть продовжити роботу, навіть не маючи власного укриття.
Радіо Свобода перевірило, як окремі київські ТРЦ працюють за нових рівнів загрози, де пропонують ховатися відвідувачам і чи мають для цього належні укриття.
Сили РФ втратили за добу 1400 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 510 000 своїх військових, зокрема 1 400 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 15 вересня навів Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 345
- бойові броньовані машини – 25 334 (+3 – за останню добу)
- артилерійські системи – 49 793 (+41)
- РСЗВ – 2 131 (+4)
- засоби ППО – 1 638 (+1)
- літаки – 442
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 626 (+11)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 518 280 (+1 839)
- крилаті ракети – 5 111
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 149 183 (+376)
- спеціальна техніка – 4 690 (+7).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Загинули в один день на фронті. Бровари провели в останню путь двоюрідних братів
14 вересня у Броварах в останню путь провели двох військових, двоюрідних братів – Віталія Бондаренка та Миколу Новгородцева. Бійці загинули в один день, захищаючи Україну.
Зеленський призначив нового командувача Медичних сил ЗСУ
Костянтина Гуменюка призначили командувачем Медичних сил Збройних сил України, йдеться у відповідному указі президента № 910/2026, який був оприлюднений 14 вересня.
За словами заступника голови Офісу президента Павла Паліси, Гуменюк – військовий хірург, полковник медичної служби. Рішення про його призначення президент ухвалив спільно з головнокомандувачем ЗСУ.
За його словами, Гуменюк має авторитет серед військових і довіру волонтерської спільноти.
«Головний пріоритет на цій посаді – збереження життя та здоров’я українського воїна», – зазначив Паліса.
Раніше командувачем Медичних сил ЗСУ був генерал-майор медичної служби Анатолій Казмірчук. Він – військовий лікар, доктор медичних наук і професор. На посаду командувача Медичних сил його призначили указом президента Володимира Зеленського 19 листопада 2023 року.
4 вересня Зеленський призначив виконувачем обов’язків голови Запорізької обласної військової адміністрації Михайла Семікіна. Відповідний указ з’явився на сайті голови держави.
Наслідки атак України по НПЗ Росії: у Санкт-Петербурзі вже б'ються на заправках за бензин
Внаслідок нещодавніх атак українських БПЛА по нафто-переробних заводах Росії дефіцит пального став дуже відчутним і в другому за значенням місті РФ – Санкт-Петербурзі. На половині заправок пальне зникло зовсім, а на черги за бензином на тих АЗС, де пальне є, стали багатогодинними. Напруження росте і вже зафіксовані конфлікти між водіями.
Проєкт Радіо Свобода «Север. Реалии» зібрав інформацію про це, а також коментарі аналітиків про вплив українських ударів по російських НПЗ на ситуацію всередині Росії.
12 вересня видання «Фонтанка» перевірила 175 міських заправок – бензин був лише на 55 із них, причому біля багатьох працюючих АЗС стояли довгі черги. За даними сервісу «ГдеБенз», увечері того ж дня пальне було відсутнє більш ніж на половині міських заправок.
Одна з причин нового загострення паливної кризи – зупинка нафтопереробного заводу «Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ) у Ленінградській області Росії після атаки безпілотників 30 серпня.
КІНЕФ – найбільший НПЗ північного заходу і другий у Росії за проєктною потужністю.
За даними Reuters, після атаки були пошкоджені дві установки первинної переробки, що залишалися в роботі, після чого завод повністю припинив переробку нафти.
КІНЕФ зупинив переробку нафти після атаки безпілотників 30 серпня. Це один із найбільших російських нафтопереробних заводів із проєктною потужністю близько 20 млн тонн сировини на рік. За даними галузевих джерел Reuters, останніми роками він переробляв близько 18 млн тонн нафти і щорічно виробляв приблизно 2 млн тонн бензину та 7 млн тонн дизельного палива. Після атаки 30 серпня були пошкоджені дві установки первинної переробки потужністю близько 40% і 8% від загальної потужності підприємства. Ще дві установки до цього моменту вже не працювали. Атака 30 серпня була не першою. У 2026 році завод уже зупинявся після ударів 26 березня та 5 травня. До кінця серпня підприємство так і не повернулося до нормального завантаження.
Ситуацію ускладнює загальноросійський дефіцит палива, що виник після серії атак на НПЗ влітку та на початку осені.
Далі читайте ТУТ