Удари КАБів по Сумах: число постраждалих зросло до шести, серед них – дитина
У Сумах, за останніми даними, відомо про шістьох постраждалих внаслідок російського удару керованими авіабомбами 16 вересня, повідомила місцева влада.
«Четверо людей постраждали внаслідок влучань по приватному сектору, серед них 14-річна дівчинка. Їй і ще двом дорослим лікарі надали допомогу на місці. Один чоловік обстежується у лікарні», – зазначив очільник Сумської ОВА Олег Григоров.
За його словами, на місці влучань зруйновані два житлові будинки, ще 10 – пошкоджені. Також є пошкодження у закладі освіти.
Крім того, в лікарні перебувають і двоє чоловіків, які постраждали через удар РФ по промисловій зоні, додав Григоров.
«Задушити воєнну машину Путіна»: законопроєкт про санкції проти Росії наблизився до фінального голосування в Конгресі США
ВАШИНГТОН – Масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, який активно просував покійний сенатор Ліндсі Грем, 15 вересня подолав ключову процедурну перешкоду в Палаті представників США, відкривши шлях до остаточного голосування за документ, який, за словами його прихильників, має посилити тиск на Москву та підтримку України з боку США.
Палата представників 214 голосами проти 211 схвалила процедурне рішення, яке дозволяє розглянути поправки Сенату до «Акта Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Разом із республіканцями «за» проголосували двоє демократів. Багато демократів виступають проти законопроєкту, оскільки він надасть президентові Дональду Трампу додаткові повноваження щодо запровадження мит.
Напередодні Комітет Палати представників із питань регламенту сімома голосами проти трьох просунув законопроєкт до розгляду в залі. Демократи намагалися вилучити положення про вторинні мита, обмежити можливості президента скасовувати санкції та додати 15 мільярдів доларів військового фінансування для України, але ці поправки комітет відхилив.
Голосування відкрило Палаті представників шлях до розгляду версії, яку Сенат із вагомою двопартійною підтримкою схвалив у серпні. Остаточне голосування у 435-місній палаті очікується 16 вересня. Якщо Палата представників схвалить текст Сенату без змін, законопроєкт буде переданий Трампу.
«Ми це завершимо, – сказав Радіо Свобода конгресмен-республіканець від Небраски Дон Бейкон, висловивши впевненість, що Палата представників ухвалить законопроєкт. – Це принаймні найменше, що ми можемо зробити. Нам потрібно робити більше».
Законопроєкт передбачає санкції проти російських посадовців і військових, іноземних постачальників, які підтримують оборонний сектор Росії, а також мереж, що допомагають Москві обходити чинні санкції.
Він також спрямований проти так званого російського «тіньового флоту» нафтових танкерів, обмежує нові американські інвестиції в Росію та експорт, який може підтримувати російську армію, а також дозволяє запроваджувати санкції проти осіб, відповідальних за викрадення українських дітей. Документ також продовжує дію санкцій проти Ірану.
Оновлена версія законопроєкту з’явилася після смерті Грема в липні. До документа додали заходи проти Ірану, але основну структуру російського санкційного блоку – фінансові обмеження, вторинні тарифи та заходи проти російських енергетичних доходів – здебільшого зберегли. Білий дім ще за життя Грема погодив із ним версію документа, яку адміністрація була готова підтримати.
Крім того, законопроєкт дозволить Трампу запроваджувати мита розміром до 100% проти країн, які купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.
Положення щодо мит викликали заперечення переважно серед законодавців-демократів, які занепокоєні наданням Трампу додаткових повноважень у сфері торгівлі та можливим впливом таких заходів на ціни на пальне у США.
Сенат відхилив спробу вилучити ці положення перед ухваленням законопроєкту.
Механізм вторинних мит має на меті тиснути не лише безпосередньо на Росію, а й на треті країни, які забезпечують їй доходи від експорту енергоносіїв або допомагають обходити обмеження. Під час розгляду документа в Палаті представників демократи пропонували окремо назвати Китай, Індію, Туреччину, Азербайджан, Угорщину, Словаччину, ОАЕ, Сінгапур, Казахстан і Киргизстан серед держав, потенційно придатних для застосування таких мит, але цю поправку відхилили.
Далі читайте тут
«М'ясорубка» працює на повну». ЗСУ протистоять армії РФ, яка рветься на Добропілля
Покровський напрямок – а саме туди відноситься і напрямок на Добропілля – залишається найгарячішим на фронті. Вранці 16 вересня Генштаб ЗСУ повідомив про 38 штурмів там.
«Сьогодні один день боїв на Добропільському напрямку вартував [армії РФ] понад 100 військовослужбовців підтверджених безповоротних втрат плюс стільки ж 300, – написав у своєму телеграм-каналі «Офіцер» 16 вересня український офіцер із позивним «Алекс». – «М'ясорубка» працює на повну, три армії та морпіхи успішно продовжують «самоутилізацію».
«Тактика противника тут фактично зводиться до постійного повторення одних і тих же спроб: одна група заходить, отримує вогневе ураження, після чого через деякий час висувається наступна. Таким чином, окупанти поступово прощупують оборону і намагаються розширити зону своєї присутності», – написав про ситуацію на цій ділянці український військовослужбовець із позивним «Мучной» 14 вересня.
Армія РФ, за оцінками аналітиків та українських військових, планувала «охопити» вільну частину Донбасу: з півночі – з боку Лиману, з півдня – з боку Добропілля. На Лиманському фронті цей план, зважаючи на все, провалився, після початку операції «Вівальді».
В Одесі через російський удар загинула людина – влада
Одна людина загинула через російський удар в Одесі 16 вересня, повідомила місцева влада.
Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер уточнив, що війська РФ атакували місто реактивним БпЛА.
«Внаслідок атаки пошкоджено приватні гаражі та легкові автомобілі. За попередніми даними, на жаль, загинула одна людина. На місці працюють всі відповідні служби. Триває ліквідація наслідків атаки», – зазначив він.
Війська РФ атакували Сумську громаду КАБами, є постраждалі – влада
Російські військові 16 вересня атакували Сумську громаду керованими авіабомбами, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олегр Григоров.
«Зафіксовані влучання у кількох локаціях. Є постраждалі. 50-річному чоловіку надають допомогу у лікарні», – написав він у телеграмі.
За словами Григорова, є пошкодження й руйнування у приватному секторі, а на одному з місць ударів загорілися автомобілі.
Очільник міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко додав, що війська РФ вдарили по Ковпаківському і Зарічному районах Сум. За його словами, відомо про п’ятьох постраждалих.
«Зафіксовано влучання на двох локаціях міста: уражено промислову зону і будинки приватного сектору… Пожежі, що сталися внаслідок удару, локалізуються», – написав він у телеграмі.
Профінансував вечірку після весілля Трампа-молодшого. Що відомо про російського бізнесмена Умара Кремльова?
Російський бізнесмен і очільник Міжнародної асоціації боксу Умар Кремльов профінансував святкування після весілля сина президента США Дональда Трампа. Що відомо про Кремльова, його зв’язки з російською владою та дружбу з Трампом-молодшим?
У вересні минулого року десятки бізнесменів і керівників зі світу спорту зібралися в конференц-центрі у Стамбулі на вечерю та виступи, які влаштувала Міжнародна асоціація боксу, організація, що керує цим видом спорту у світі.
Господарем заходу був президент асоціації – пов’язаний із Кремлем бізнесмен Умар Кремльов. На сцені він оголосив про нову ініціативу, яка має «поєднати бізнес із цінностями, бокс – зі справедливістю, а спадщину – з інноваціями».
Його гостем на сцені був Дональд Трамп-молодший, старший син президента США Дональда Трампа. Він похвалив Кремльова та згадав суперечку, що виникла під час літніх Олімпійських ігор попереднього року через участь двох жінок-боксерок.
«Йдеться не лише про бокс; йдеться про життєві уроки, дисципліну, доброчесність і можливості. Саме така спадщина нам потрібна, і я пишаюся тим, що можу назвати Умара не лише лідером, а й другом», – сказав Трамп-молодший.
Далі читайте ТУТ
В ISW назвали «оперативно важливу мету», якої досягнув контрнаступ ЗСУ біля Лиману
Українська контрнаступальна операція поблизу Лиману на Донеччині, яка отримала назву «Вівальді», досягла оперативно важливої мети – зірвала спроби Росії здійснити широке оточення «поясу фортець» України, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Успіхи України на північ від Лимана зробили нездійсненним і без того нереалістичний російський план оточення «поясу фортець» із півночі й півдня. Відомий російський військовий блогер, пов’язаний із Кремлем, погодився з оцінкою ISW, визнавши, що успіхи України затримають російський наступ на Слов’янськ, який РФ хотіла захопити після Лиману», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що російські «воєнкори» продовжують вказувати на те, що успіхам України сприяє культура «красивих звітів» у РФ, коли командири на місцях подають вищому командуванню перебільшені дані про просування військ. Інший російський блогер заявив, що деякі російські командири намагаються приховати масштаби втрат, поспіхом формуючи штурмові підрозділи з ненавченого особового складу для спроб повернути втрачені території, однак вище російське командування вже обізнане про реальний стан справ на місцях, вказують в ISW.
«Російське військове командування, можливо, ще не до кінця усвідомило втрату Лиманського виступу й тактичної ініціативи в цьому районі або ж намагається перерізати українські наземні лінії сполучення з «фортечним поясом» із заходу. Військове командування РФ, ймовірно, також прагне досягти інформаційного ефекту, продовжуючи заявляти про нібито або фактичні успіхи в Донецькій області – що є заявленим пріоритетом Росії, – які Кремль може подавати як перемоги як всередині країни, так і на міжнародній арені», – йдеться у звіті.
Однак, зазначають аналітики, контрнаступальна операція України підриває ці російські зусилля і, ймовірно, продовжуватиме це робити.
15 вересня у Збройних силах України вперше зробили офіційну заяву про бойові дії, які впродовж останніх місяців тривали на півночі Донецької області – в районі на схід і північний схід від міста Лиману. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький публічно підтвердив проведення наступальної операції на цій території та розкрив деталі її першого етапу.
Операція має назву «Вівальді» і досі тривала в режимі повної інформаційної тиші. За словами Білецького, перший етап був спрямований на ліквідацію інфільтрації російських військ і порушення їхньої логістики. Він додав, що українські сили змогли знищити осередки просочення противника в районі Новоселівки, Олександрівки, Ярової та на околицях Корового Яру. Елементом першого етапу стало звільнення Середнього, яке сьогодні повністю перебуває під контролем Сил оборони, заявив Білецький.
Раніше кілька військових аналітиків незалежно один від одного заявляли про наступ підрозділів ЗСУ в районі так званого Лиманського виступу – зони, яка створювала небезпеку для Слов'янсько-Краматорської агломерації зі сходу та північного сходу.
Сили оборони, ймовірно, змогли зрізати російський виступ на північ від Лимана Донецької області та звільнити близько 200 квадратних кілометрів. Про це повідомили французький OSINT-аналітик Клеман Молен та американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Це одна з найважливіших перемог України у 2026 році, яка затримає наступ на північний Донбас», – написав Молен у мережі Х 8 вересня.
Україна – понад 20 разів у головній промові фон дер Ляєн. Що сказала про Patriot, зиму і безпеку
ЄС підтримуватиме Україну «сильніше, ніж будь-коли, протягом найважчої воєнної зими» і розроблятиме нові механізми реагування на гібридні загрози на своїй території. Це меседжі зі щорічного послання президентки Єврокомісії про стан справ у Європейському Союзі. До цієї промови традиційно прикута значна увага, адже вона задає політичні пріоритети й напрямок роботи Єврокомісії на наступний рік.
Україна очікувано посіла чільне місце в актуальному порядку денному ЄС. Україну, українців та українське Урсула фон дер Ляєн згадала понад два десятки разів – у контексті війни й майбутньої зими, інновацій та оборонного виробництва, розширення ЄС і нової архітектури європейської безпеки.
«Мадяр» розкрив подробиці загибелі російського генерала Груніса
Командувач Сил безпілотних систем (СБС) ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») розкрив подробиці операції, наслідком якої стала смерть російського генерала Антона Груніса. Саме цей воєначальник на початку липня доповідав лідеру РФ Володимиру Путіну про окупацію українського міста Костянтинівка, бої за яке точаться досі.
«Генерала Груніса «нагородним» відділом відплати Птахів СБС ліквідовано 12 вересня 2026 року у нічному лігві на тимчасово окупованій території Донецької області. Цього разу філігранно спрацювали Птахи 427-ї окремої бригади СБС «Рарог», – написав у телеграмі «Мадяр», доповнивши текст відповідним відео.
На оприлюднених кадрах видно, як камера дрона наближається до помешкання, в якому, ймовірно, ночував генерал Груніс.
Раніше про смерть генерала повідомили російські засоби інформації, які посилалися, серед іншого, на телеграм-канал випускників Суворовського училища, – його закінчував і генерал-майор армії РФ Антон Груніс.
«Російську літню кампанію 2026-го можна вважати провальною»: як ЗСУ відкинули сили РФ на Донеччині
Приблизно наприкінці травня, коли від початку повномасштабного вторгнення Росії минуло майже чотири з половиною роки, а літній сезон бойових дій набирав обертів, українське командування непомітно перекинуло частину найбільш загартованих у боях підрозділів на позиції приблизно за 50 кілометрів на північ від Слов’янська Донецької області.
Ці підрозділи, переважно зі складу Третього армійського корпусу, зіткнулися з російським виступом на 1100-кілометровій лінії фронту, де 20-та загальновійськова армія РФ поступово просувалася на захід від плацдарму на західному березі річки Жеребець – через села, сільськогосподарські угіддя та пагорби. Мета Росії полягала в тому, щоб перерізати шляхи постачання українських сил у Слов’янську – одному з двох головних міст Донецької області, які залишаються під контролем України.
Упродовж літніх місяців українські сили вели бої, просуваючись на північ від міста Лиман, а також на південь – у напрямку сіл Рідкодуб, Катеринівка та Нове.
За даними дослідників відкритих джерел, експертів, які відвідували район бойових дій, а також українських і російських воєнних блогерів, ці зусилля наближаються до значного успіху українських сил: більшу частину російського угруповання в цьому районі відкинули до річки Жеребець, а невеликі групи військових опинилися в оточенні й, імовірно, найближчими днями будуть захоплені в полон або загинуть.
За більшістю оцінок, це може стати однією з найбільших змін на полі бою за останні місяці, а можливо, й за рік.
Наразі цей успіх дещо послаблює тиск на українську оборону, яка намагається утримувати лінію міст, селищ і доріг, що простягається з півночі на південь і охоплює Слов’янськ та Краматорськ – територію, відому як «агломерація».
Ба більше, майже чотиримісячний наступ відбувався в незвичному інформаційному вакуумі: до останніх днів практично жодної інформації про нього не потрапляло до воєнних блогерів у Telegram ані в Україні, ані в Росії.
Тим часом низка російських воєнних каналів у телеграмі також повідомила про значні українські успіхи.
Палата представників Конгресу США розгляне законопроєкт Грема про санкції проти РФ
Палата представників Конгресу США 16 вересня, як очікується, розгляне по суті законопроєкт про санкції щодо Росії, розроблений померлим у липні сенатором Ліндсі Гремом та його співавторами від обох партій.
Документ раніше був схвалений Сенатом, і якщо Палата представників схвалить його без змін, він може одразу надійти на підпис президенту Дональду Трампу. Адміністрація брала участь у розробці останньої версії документа і очікується, що президент підпише законопроєкт, який дає йому додаткові важелі впливу для примусу Росії до мирних переговорів з Україною.
Про те, що дебати щодо законопроєкту відбудуться вже сьогодні, повідомив конгресмен Майкл Маккоул, який офіційно вносив документ до Палати представників. 15 вересня відбулося ключове процедурне голосування. Його результат довгий час залишався незрозумілим, оскільки більшість демократів, підтримуючи документ загалом, висловлювалися проти окремих його положень. На їхню думку, законопроєкт надає Трампу надто великі повноваження у сфері мит.
Голосами 214 членів Палати представників проти 211 документ у процедурному голосуванні було схвалено. «За» голосувала більшість республіканців і двоє демократів, двоє республіканців і більшість демократів були проти.
Законопроєкт передбачає, що адміністрація США має запровадити санкції проти найвищого керівництва Росії, а також так званих олігархів та членів їхніх сімей, компаній банківського та енергетичного сектора, суден російського тіньового флоту. Конкретні назви компаній у документі не згадуються, багато осіб, які підпадають під визначення законопроєкту, вже перебувають під санкціями.
Крім того, президент отримує право запроваджувати мито до 100% на товари з країн, які входять до першої п’ятірки покупців російської нафти та газу. Це може стосуватися, зокрема, Китаю та Індії. Адміністрація має широкі повноваження щодо запровадження відстрочок та винятків із санкційного режиму.
Також у документ, на вимогу президента Дональда Трампа, були додані заходи проти Ірану – зокрема, продовження наявних санкцій проти цієї країни.
Законопроєкт спочатку просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Після його смерті у липні документ отримав у назві його ім’я. Сенат ухвалив законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 у серпні. За документ проголосували 86 сенаторів, проти – 11.
У Росії підтвердили смерть генерала Груніса. Він доповідав Путіну про окупацію Костянтинівки
На війні проти України загинув генерал-майор армії РФ Антон Груніс, повідомляють телеграм-канали випускників Суворовського училища та військового блогера Юрія Котенка. Груніс брав участь в атаках на Часів Яр і командував наступом на Костянтинівку на Донеччині.
Як писали російські ЗМІ, саме Груніс на початку липня доповів президентові Росії Володимиру Путіну про повне взяття міста Костянтинівки під контроль російських військ. 3 липня про «звільнення» Костянтинівки заявив очільник Генштабу російської армії Валерій Герасимов.
При цьому пресслужба Міністерства оборони Росії продовжувала доповідати про бої у Костянтинівці, а Збройні сили України заперечували, що місто перейшло під російський контроль. Заперечує це і президент України Володимир Зеленський, який запропонував Путіну «зустрітися в Костянтинівці, якщо вона вже під контролем Росії».
Бої за Костянтинівку точаться з жовтня 2025 року і тривають дотепер. Згідно з мапами українського проєкту DeepState та американського Інституту вивчення війни (ISW), велика частина міста знаходиться в так званій сірій зоні.
За два тижні до смерті, 27 серпня, Антон Груніс був представлений до найвищої російської нагороди, звання Героя Росії.
Станом на вересень 2026 року на війні проти Україні загинули щонайменше 15 російських генералів (включно із загиблими внаслідок замахів) – це дані з відкритих джерел, Росія офіційно не повідомляє про свої втрати.
ЄС готує дорожні карти для найбільш просунутих країн-кандидатів
Європейський Союз незабаром запропонує дорожні карти для країн-кандидатів, що досягли найбільшого прогресу. Про це у Страсбурзі 16 вересня під час щорічного послання про стан справ Євросоюзу повідомила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Посадовиця не деталізувала, що саме вони передбачатимуть, але наголосила, що процес вступу лишається незмінним.
«Достатньо поглянути за межі наших кордонів, щоб зрозуміти, наскільки живою залишається європейська ідея. Достатньо подивитися на Україну та Молдову, на Західні Балкани… Цей процес і надалі ґрунтуватиметься на заслугах. І, шановні депутати, я повторю: дотримання наших цінностей не підлягає обговоренню», – зазначила фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії сказала, що її приголомшили кадри поховання Ратко Младича в Белграді минулого тижня.
«Глорифікації воєнних злочинців просто немає місця в Європейському Союзі. Усі жертви воєн у колишній Югославії заслуговують на те, щоб про них пам’ятали, а всі їхні родини заслуговують на наше співчуття. Адже саме це ми захищаємо як Союз: правду, справедливість і повагу до наших цінностей», – підкреслила фон дер Ляєн.
Чорногорія може остаточно завершити переговори про вступ під час ірландського головування, що відкриє їй шлях до того, щоб стати 28-м членом ЄС уже у 2028 році. Україна та Молдова продовжують відкривати переговорні кластери, певний прогрес можливий і для Ісландії та Сербії.
Європейська рада у грудні 2023 року вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу. Статус кандидата на вступ до Європейського союзу країни отримали у червні 2022 року.
Очільниця Єврокомісії обіцяє Україні напередодні зими сильнішу підтримку, ніж будь-коли
Європейський Союз підтримуватиме Україну сильніше, ніж будь-коли, щоб допомогти їй пройти очікувано складну зиму в той час, як Росія реалізує свою «свідому стратегію терору». Про це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила 16 вересня у своєму щорічному посланні про стан справ у Євросоюзі, яке традиційно виголошується у Страсбурзі на пленарній сесії Європарламенту.
«Ми підтримуватимемо Україну сильніше, ніж будь-коли, під час найважчої воєнної зими. Разом із партнерами ми надаватимемо гуманітарну допомогу, а також посилюватимемо стійкість українських систем енергопостачання та теплопостачання. По-друге, ми посилимо протиповітряну оборону України», – наголосила очільниця Єврокомісії.
Фон дер Ляєн нагадала, що ЄС недавно вперше дозволив купувати американські ракети-перехоплювачі РАС-3 за рахунок його багатомільярдної позики.
«Тепер їх необхідно терміново поставити. Але водночас ми повинні спільно зменшувати нашу залежність від одного-єдиного постачальника», – підкреслила топпосадовиця ЄС.
Очільниця Єврокомісії згадала про спільні з Україною плани розробити доступну за ціною модульну систему протиракетної оборони. В основі співпраці û проєкт Freyja.
«Ми поєднуємо бойовий досвід та інноваційність українців із технологічним лідерством Європи. І, звичайно, з нашими значними виробничими потужностями. І Freyja – це лише початок. Потрібно більше. За рахунок коштів, що залишилися в межах SAFE, ми запустимо нову програму спільних проєктів з українськими компаніями», – зазначила фон дер Ляєн.
Ще один напрямок, у якому ЄС підтримуватиме Україну, – посилення санкцій проти Росії. Президентка Єврокомісії переконана, що тиск має зростати.
«Для цього не завжди потрібні нові санкції – передусім необхідно забезпечити виконання вже чинних. Наші санкції болючі. Вони чинять величезний тиск на російську економіку. Росія робить усе можливе, щоб їх обійти. Тож ми повинні закрити всі лазівки», – зауважила фон дер Ляєн.
На початку вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що країни Європейського Союзу погодили виняток, який дозволить Україні закуповувати ракети для американських систем протиповітряної оборони Patriot коштом кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. Лише високотехнологічні ракети Patriot у модифікації PAC-3 дозволяють збивати балістичні ракети, які Росія використовує для бомбардування українських міст, насамперед Києва.
Сили оборони знешкодили 63 з 80 російських дронів – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 16 вересня російські військові атакували територію України 80 дронами із трьох напрямків у Росії, а також із окупованого Криму – з Гвардійського та мису Чауда, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 63 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дрони інших типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на семи локаціях а також падіння збитих (уламки) на двох локаціях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Україна має сісти за стіл переговорів із сильною позицією»: що обіцяють конгресмени США
У Києві американські конгресмени говорили про сильну двопартійну підтримку України, але визнають: у Вашингтоні дедалі складніше перетворювати цю підтримку на конкретні рішення. Законопроєкт про санкції проти Росії має достатньо потенційних голосів, однак його просування блокують суперечки між республіканцями та демократами. Водночас конгресмени закликають посилювати військовий та економічний тиск на Москву, щоб створити умови для дипломатії. І попереджають Білий дім: ухвалені Конгресом рішення мають виконуватися.
П’ять людей загинули через удар РФ по рейсовому автобусу на Нікопольщині – Дніпропетровська ОВА
Пʼятеро людей загинули, щонайменше семеро поранені через російський удар по рейсовому автобусу на Нікопольщині, повідомив зранку 16 вересня голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
«Росіяни поцілили по автобусу безпілотником. Пʼятеро людей загинули на місці. Семеро поранених зараз під наглядом лікарів. Їм надають усю необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті за добу відбулося 278 боїв – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 15 вересня на фронті відбулося 278 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 106 авіаційних ударів, скинув 356 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 7106 дронів-камікадзе та здійснили 2366 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили один район зосередження живої сили противника», – вказано в повідомленні.
Більшість боїв зафіксовано на трьох напрямках – Південно-Слобожанському на Харківщині, Костянтинівському та Покровському на Донеччині.
«На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 17 атак противника. Загарбники намагалися просунутися в районах Лимана, Приліпки, Стариці та Ізбицького, а також у напрямках Малої Вовчої та Волохівки.
На Костянтинівському напрямку зафіксовано 18 атак. Загарбники вели штурмові дії в районах Костянтинівки та Іллінівки, а також у напрямках Осикового, Миколайпілля, Новогригорівки та Довгої Балки.
Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 43 атаки. Ворог виявляв активність у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Софіївки, Приюту, Кучерового Яру, Вільного, Нового Шахового, Степів, Ганнівки, Нового Донбасу, Добропілля, Водянського, Красноподілля, Новофедорівки та Василівки», – йдеться в ранковому зведенні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, й російські війська не дотрималися жодного з них.
За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.
Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.
«Ворог продовжує полювання на пасажирські поїзди» – «Укрзалізниця» повідомила про удар по поїзду Київ – Миколаїв
Під удар російського дрона 16 вересня потрапив поїзд №122 Київ – Миколаїв, повідомляє «Укрзалізниця».
«Ворог продовжує полювання на пасажирські поїзди… Завдяки завчасному попередженню моніторингової команди «Укрзалізниці» локомотивна та поїзна бригади, а також пасажири були евакуйовані», – інформує перевізник.
Для пасажирів разом із Миколаївською обласною військовою адміністрацією «Укрзалізниця» організувала автобусні трансфери.
У вересні 2026 року російська армія посилила систематичні атаки на українську залізничну інфраструктуру, а однією з найгучніших подій став удар по пасажирському поїзду на Волині поблизу польського кордону, що ледь не зачепив міжнародну дипломатичну місію.
Зранку 13 вересня 2026 року російський дрон атакував локомотив пасажирського поїзда на станції Ягодин (Волинська область), усього за два кілометри від кордону з Польщею. Завдяки завчасному попередженню моніторингової групи пасажирів евакуювали за 15 хвилин до вибуху, тому ніхто не постраждав.
Незадовго до атаки цю станцію залишив поїзд, яким із Києва після конференції «Ялтинська європейська стратегія» (YES) поверталися експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та інші європейські політики. В «Укрзалізниці» припустили, що саме цей ешелон міг бути ціллю атаки, але залізничники вчасно скоригували графік і відправили його раніше. Водночас в іншому поїзді, що залишався на станції, перебував колишній директор ЦРУ Девід Петреус.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або повністю знищили понад 500 українських локомотивів, причому більш як половину з них – лише протягом 2026 року. Україна закликала міжнародних партнерів терміново допомогти з пошуком і фінансуванням тягового рухомого складу для колії 1520 мм.
Фільм Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я» потрапив до короткого списку престижного міжнародного конкурсу AIB
Документальний фільм Мар’яна Кушніра «Поверніть мені ім’я» потрапив до короткого списку міжнародного журналістського конкурсу Асоціації міжнародного мовлення (AIB).
У категорії «Документальний фільм про внутрішні справи» (Domestic Affairs Documentary) стрічка Мар’яна Кушніра змагатиметься з шістьма іншими конкурентами, серед яких матеріали виробництва BBC Breakfast, BBC Northern Ireland, Green Bean Media тощо.
Переможців буде оголошено на гала-церемонії AIB, який відбудеться в Лондоні 20 листопада 2026 року.
«Поверніть мені ім'я» — це документальний фільм Радіо Свобода, присвячений пошуку, ідентифікації та поверненню тіл українських військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти.
Фільм Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я» розповідає про повернення тіл українських солдатів, які вважалися зниклими безвісти. Стрічка вийшла у лютому 2026 року. Автором проєкту став воєнний кореспондент Мар’ян Кушнір.
Документальна картина бере свій початок на полі бою, а завершується, коли тіла загиблих знайшли, ідентифікували і повернули рідним. Фільм розкриває значення поняття «зниклий безвісти» через конкретні історії людей, які страждають від невизначеності, зокрема, історію жінки, яка за один рік стала дружиною, матір’ю та вдовою.
Повна версія фільму доступна для перегляду на YouTube-каналі Радіо Свобода.
У 2025 році фільм-розслідування Української служби Радіо Свобода «Буча. Яблунська» отримав нагороду Від Асоціації Міжнародних Мовників (The Association for International Broadcasters 2025) у номінації за найкраще розслідування. Нагороду отримав автор фільму, журналіст Радіо Свобода Дмитро Джулай.
Association for International Broadcasters – інституція, яка об'єднує мовників, що створюють локальний, національний, міжнародний та глобальний медіаконтент. До AIB входять BBC, ABC, France Médias Monde, RFE/RL, USAGM та інші.