Російські активи Nestle та Auchan передали в зовнішнє управління
Російські активи найбільшого харчового виробника Nestle передали під зовнішнє керування. Те ж сталося з російським дочірнім підприємством французької мережі супермаркетів Auchan («Ашан») та ще низкою компаній, передає російська служба Радіо Свобода.
Указ про тимчасову передачу активів підписав 17 вересня президент Росії Володимир Путін.
Тимчасовим керівником в усіх випадках призначена російська компанія – мікропідприємство «Л.Е.В. Менеджмент». За даними російського видання «РБК», вона зареєстрована в Москві 2024 року, її статутний капітал становить 15 тисяч рублів. Профіль компанії – бізнес-консультування.
Читайте також: США продовжили терміни для продажу закордонних активів «Лукойла»
Генеральним директором компанії вказаний Андрій В’ячеславович Краюшкін. Людина з таким іменем, прізвищем та по батькові є першим заступником начальника Головного управління з питань міграції Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації.
У 2024 році президент Росії Володимир Путін передав акції закордонної пивоварної компанії AB InBev Efes в тимчасове управління російській групі компаній «Вместе».
На вільній частині Донеччини залишається близько 4,8 тисячі дітей – дані ОВА
Майже 5 тисяч дітей залишаються на підконтрольній уряду України частині Донецької області – про це Служба у справах дітей Донецької облдержадміністрації повідомила у відповіді на запит Радіо Свобода.
За її даними, на 1 вересня там перебувало 4 804 дитини, зокрема:
- у Краматорській міській територіальній громаді – 1 519 дітей
- у Новодонецькій селищній територіальній громаді – 65
- в Олександрівській селищній територіальній громаді – 605
- у Святогірській міській територіальній громаді – 52
- у Слов’янській міській територіальній громаді – 2 077
- у Черкаській селищній територіальній громаді – 486 дітей
При цьому протягом літа, з червень по серпень 2026 року, з підконтрольних регіонів Донеччини евакуювали близько 3,7 тисячі дітей.
Служб також навела дані про дітей, які загинули або постраждали внаслідок російської агресії від початку року:
«З початку 2026 року і до 1 вересня внаслідок збройної агресії РФ на території Донецької області загинуло 8 дітей і ще 57 дітей зазнали поранень».
5 серпня влада Донецької області оголосила обов’язкову евакуацію дітей разомі з батьками із найбільш небезпечних районів Краматорська, включно з двома селищами, які адміністративно входять до складу міста. Перед тим, у березні, примусову евакуацію дітей оголосили в частині Слов’янська.
Ткаченко повідомив про поранену дитину через атаку Росії на Київщину
Внаслідок атаки російських дронів на Київську область у Бучанському районі увечері 17 вересня постраждала дитина, заявив очільник області Тимур Ткаченко.
«У дівчинки 2019 року народження діагностовано акубаротравму, медична допомога надається», – написав він у своїх соцмережах.
Ткаченко додав, що в районі пошкоджені також чотири об’єкти – три приватних домоволодіння й транспортний засіб. Відповідні служби продовжують працювати та ліквідовувати наслідки атаки.
Голова Київщини закликав місцевих жителів не ігнорувати сигнал повітряної тривоги й перебувати в укриттях.
Сьогодні прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд вносить Київ і Київську область, які останнім часом щодня зазнають російських ударів, до переліку територій підвищеного ризику.
Читайте також: У Запоріжжі війська РФ атакували автобус і «швидку»: поранені 7 людей
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Туск: плани Росії передбачають гібридні удари по союзниках України
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що, за даними розвідки, Росія планує завдати гібридних ударів із використанням безпілотників і ракет по країнах, які підтримують Україну, зокрема й по Польщі.
Він сказав про це, виступаючи в польському парламенті 17 вересня. Туск не уточнив, на дані яких саме розвідувальних служб посилається.
Прем’єр Польщі наголосив, що Росія не готова до припинення вогню чи перемир’я без капітуляції України, і додав, що майбутня зима може бути критичною для України.
У Запоріжжі війська РФ атакували автобус і «швидку»: поранені 7 людей
Російські військові FPV-дроном атакували пасажирський автобус у Космічному районі Запоріжжя, внаслідок чого поранені, за останніми даними, п’ять людей, повідомив очільник обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
«У салоні були люди. Дрон ударив прямо біля зупинки громадського транспорту», – написав він у телеграмі, додавши, що всі постраждалі шпиталізовані, один із них перебуває у тяжкому стані.
Крім того, за словами очільника ОВА, внаслідок іншого удару російського FPV-дрона в Запоріжжі пошкоджений автомобіль «швидкої допомоги»: поранені фельдшер і водій.
На Сумщині підліток підірвався на вибухівці, його госпіталізували
У Сумській області через підрив на вибухонебезпечному предметі постраждав 17-річний хлопець, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 17 вересня.
«Це сталось у Ворожбянській громаді. Наразі юнак з травмами у лікарні, його стан стабільний, медики надають необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: 174 тисячі квадратних кілометрів небезпеки: як розміновують Україну
Григоров закликав жителів Сумщини бути уважними та «не наближатися до підозрілих предметів».
У серпні двоє жителів Середино-Будської громади Сумської області загинули через вибухонебезпечні предмети протягом одного дня.
За даними ДСНС, станом на квітень 2026 року з початку повномасштабної війни підрозділи ДСНС розмінували близько 200 тисяч гектарів територій України та знешкодили понад 600 тисяч вибухонебезпечних предметів. Водночас, за даними служби, в Україні 133,3 тисячі кілометрів потенційно забруднені, включно з ТОТ – це близько 20% всієї території держави.
На Донеччині суму збитків від агресії РФ попередньо оцінюють у понад трильйон гривень – ОВА
На Донеччині сума збитків, завданих за час повномасштабного вторгнення Росії, на 1 серпня оцінюється, попередньо, в понад трильйон гривень, повідомили на запит проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії в Донецькій обласній військовій адміністрації.
В ОВА наголосили, що це, ймовірно, неповні дані. «З огляду на триваючі бойові дії, значний масштаб руйнувань, неможливість доступу до значної кількості пошкоджених або знищених об’єктів, а також втрату документації, у зв’язку з перебуванням їх на тимчасово окупованих територіях і територіях активних бойових дій, визначення повного обсягу завданих матеріальних збитків на території Донецької області на теперішній час неможливо», – йдеться у відповіді.
Як заявили в ОВА, Департамент економіки збирає й узагальнює інформацію і, за цими даними, «збитки, отримані підприємствами реального сектору економіки Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації (з урахуванням упущеної вигоди), на 1 серпня 2026 року перевищують 1 080,2 млрд грн, у тому числі: в промисловості – 909,4 млрд грн; електроенергетичній та газовій галузях – 156,5 млрд грн; сільському господарстві – 11,8 млрд грн; транспорті – 1,5 млрд грн; в інших галузях – 1,0 млрд грн».
Крім того, збитки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в соціальній сфері, оцінюють у 100 мільйонів гривень.
«Слід зауважити, що зазначені суми є попередніми, оціночними і не відображають повного обсягу матеріальних збитків, завданих економіці Донецької області. Остаточний обсяг збитків може бути визначений після стабілізації безпекової ситуації та деокупації тимчасово окупованих територій, що дасть можливість здійснити їх належну фіксацію та оцінку в установленому законодавством порядку», – наголосили в ОВА.
Під контролем України перебуває близько 30% Донецької області.
Загальні збитки України від початку повномасштабного вторгнення РФ влада України і міжнародні організації на початку цього року оцінювали в понад 195 млрд доларів.
Через удари по Дніпропетровщині загинули троє людей, п’ятеро поранені – ОВА
Російські військові понад 40 разів атакували Дніпропетровську область протягом дня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа увечері 17 вересня.
Армія РФ застосовувала безпілотники, артилерією та авіабомбу для ударів по п’яти районах. Зокрема, в Нікопольському пошкоджень зазнали приватний будинок, вантажівки та інфраструктура.
«Четверо людей дістали поранень. У стані середньої тяжкості госпіталізовані чоловіки 58, 28 та 41 року. 45-річний чоловік лікуватиметься амбулаторно», – заявив Ганжа.
Троє людей загинули в Кам’янському районі, там же госпіталізували 60-річного чоловіка в стані середньої тяжкості.
Також ОВА фіксує удари по Криворіжжю, Павлоградському та Синельниківському районах.
Місія ООН: в Україні за 8 місяців цього року загинули і поранені більше цивільних, ніж за весь 2025-ий
В Україні кількість російських атак на компанії роздрібної торгівлі, продовольства і логістики різко зросла на тлі високої кількості жертв серед цивільних осіб, повідомила 17 вересня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
У місії підтвердили, що за перші вісім місяців 2026 року в Україні загинули і були поранені більше цивільних осіб, ніж за весь 2025 рік.
«Ці атаки спрямовані проти інфраструктури, необхідної для повсякденного життя цивільних осіб, – проти місць, де люди купують продукти, отримують посилки, роблять покупки і користуються послугами, – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль. – І вони відбуваються на тлі такої кількості загиблих і поранених цивільних осіб, якої ми не спостерігали з перших місяців повномасштабного вторгнення».
Зеленський заявив про «ще один позитивний результат» у протидії реактивним «Шахедам»
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого – про це він повідомив у своїх соцмережах 17 вересня.
«Важливо, що є ще один позитивний результат випробувань перехоплювачів проти реактивних «шахедів»: було збиття. Дякую всім розробникам та нашим воїнам. Будемо масштабувати», – заявив він.
Зеленський додав, що Україна «крок за кроком» знаходить відповіді на російські загрози і створює власні засоби тиску. Він анонсував «активні й далекобійні операції».
Читайте також: «Вони прикривають абсолютно все»: як дрони P1 Sun працюють на Донбасі
Він також відзначив підрозділи, які виконують завдання на фронті. За його словами, на Донеччині триває «необхідна нам динаміка», також готуються посилення Купʼянського напрямку та триває знищення російських позицій на Олександрівському.
Днями Зеленський повідомив про розробки та випробування нового покоління перехоплювачів для захисту від реактивних «Шахедів».
Раніше міністр оборони Євгеній Хмара повідомив, що в Україні триває пошук протидії російським реактивним «Шахедам», вже є чотири потенційні перехоплювачі.
«Легалізація окупації». Правозахисники гостро критикують вибори в російську Думу в Криму
У Чехії відбуваються «Кримські дні» – низка заходів, метою яких є привернути увагу до ситуації на окупованому Росією із 2014 року українському півострові. Заходи відбуваються і в чеському парламенті, і для студентів – і не лише Праги, але і другого за величиною міста Чехії – Брно. Після Чехії «Кримські дні» пройдуть також і в Брюсселі.
Під час обговорень у Празі правозахисники, які займаються проблемами Криму, особливо критикували вибори в Державну думу Росії, які Москва проводить 18-20 вересня, зокрема і в Криму та на інших окупованих територіях України.
Це вже будуть треті вибори в Державну думу Росії з моменту окупації Криму в 2014 році.
Уперше Росія провела вибори в Криму до Думи в 2016 році, потім в 2021 році.
Зараз це вже третє голосування до російського парламенту в окупованому Криму. Як також і на інших окупованих частинах України.
Так само Кремль двічі провів російські президентські вибори на території Криму після анексії – у 2018 та 2024 роках.
«Не вперше вибори Росія проводить на окупованих територіях. Але вони нелегітимні. Росія хоче узаконити окупацію. Хоче зробити повернення окупованих нею територій Україні важчим», – сказала на конференції в Празі Катерина Рашевська з Регіонального центру прав людини.
Далі читайте ТУТ
У Києві уламки дрона впали біля школи – мер
У Святошинському районі Києва уламки безпілотника впали біля однієї зі шкіл, попередньо, ніхто не постраждав, повідомив 17 вересня міський голова Віталій Кличко.
«У Святошинському районі уламки БпЛА впали біля однієї зі шкіл. Попередньо, без пожежі й постраждалих. Екстрені служби прямують на місце», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: РФ продовжує атаки, що мають «катастрофічні наслідки» для цивільних в Україні – місія ООН
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Уряд вносить Київ і Київську область до переліку територій підвищеного ризику
Кабінет міністрів України розширив чинну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу і спростив отримання компенсацій, повідомив 17 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, уряд вносить Київ і Київську область, які останнім часом щодня зазнають російських ударів, до переліку територій підвищеного ризику.
«Росія щодня цілеспрямовано атакує цивільні підприємства, складські й логістичні потужності. Бізнес зазнає значних втрат і потребує підтримки для швидкого відновлення. У проєкті бюджету на наступний рік уряд передбачив окрему статтю на страхування воєнних ризиків. Але бізнесу потрібна підтримка вже сьогодні, тому наразі розширюємо чинну програму», – написав Корецький у телеграмі.
На сході Польщі через удар РФ по Україні оголошували тривогу, зачиняли аеропорти
На заході України поблизу кордону з Польщею 17 вересня впав або був збитий безпілотник, повідомив представник польських військових Яцек Горишевський.
На сході Польщі лунали сирени, у повітря піднімали військову авіацію, два аеропорти тимчасово зупиняли польоти.
Польські військові заявили, що порушення повітряного простору Польщі не було.
«Щойно завершилася атака на західну частину України в безпосередній близькості від польського кордону. Ймовірно, знову було уражено автозаправну станцію, і нашу авіацію підняли по тривозі», – цитує Reuters прем’єр-міністра Дональда Туска.
Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик повідомив, що військовим льотчикам наказано збивати будь-який безпілотник, який перетинає кордон. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш написав у соцмережі X, що Польща посилює захист повітряного простору через те, що Росія «не припиняє агресивних дій».
14 вересня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що найближчі тижні та місяці можуть стати періодом «дуже інтенсивних дій» із боку Москви. За його словами, не можна виключати, що ескалація стосуватиметься і території Польщі. У такому разі Варшава та її союзники з НАТО мають бути готовими до спільної відповіді, додав він.
Наскільки Європа буде сильною, залежить від того, як завершиться війна в Україні ‒ Ярослав Грицак
Як опір України російській повномасштабній агресії змінює сучасну Європу і і всю Західну цивілізацію? Це обговорювали під час львівського книжкового форуму BookForum.
Радіо Свобода зібрало думки історика і публіциста Ярослава Грицака, письменника і філософа Володимира Єрмоленка, літературознавиці і перекладачки Ірини Старовойт, військовослужбовця, філософа Олександра Комарова .
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн днями заявила про створення Ради з питань безпеки, яка б координувала дії європейських країн і партнерів. А підставою для такого наміру стали загрози з боку Росії. До такої б Ради могли приєднатися Велика Британія, Норвегія, Канада і...Україна.
А ще президентка Єврокомісії пропонує створити в ЄС протокол безпеки для реагування на гібридні атаки, щоб скоординувати європейську відповідь для стримування подальшої ескалації та пом'якшення її наслідків. Адже Росія активізувала диверсії, кібератаки та інші «сірі» операції в Європі, через що посилюється страх і є розбіжності серед союзників України.
То що ж об'єднує Європу: страх перед Росією і загрозою ядерної війни, бажання підтримати Україну, чи необхідність значно посилити власну безпеку через наростання загроз?
Читайте далі ТУТ
У Кремлі заявили, що закон США про санкції «ускладнить» мирні переговори
Нові санкції США проти російського нафтогазового експорту ускладнять переговори щодо завершення війни Росії з Україною, заявив 17 вересня речник президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
«Звісно, запровадження якихось додаткових санкцій з боку США безперечно ускладнюватиме зусилля щодо пошуків мирного врегулювання в Україні», – сказав речник.
За словами Пєскова, у Кремлі спостерігають за проходженням цього документа та розцінюють його розгляд як «недружні дії».
Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про так звані «пекельні санкції» проти Росії 17 вересня. Документ передбачає для президента США можливість запровадити вторинне мито до 100% для найбільших покупців російських нафти та газу, а також санкції проти російських чиновників, бізнесменів, банків, енергетичних проєктів та суден «тіньового флоту». Сенат схвалив цей законопроєкт ще у серпні, тепер його має підписати Дональд Трамп.
В Україну повернули тіла 252 загиблих – координаційний штаб
В Україну повернули тіла 252 загиблих, повідомив 17 вересня Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими.
«За твердженням російської сторони тіла належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Слідчими правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС будуть проведені всі необхідні експертизи та ідентифікація репатрійованих тіл», – ідеться в повідомленні.
Востаннє Україна повертала тіла загиблих 13 серпня, тоді вдалося отримати 261 тіло. У серпні це відбувалося в межах обміну між Україною та Росією, зараз повідомлень про отримання тіл російською стороною немає.
Кількість постраждалих від удару РФ у Києві зросла до 20 – Кличко
У Києві до 20 зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару 17 вересня, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Пʼятеро поранених перебувають у стаціонарах міських лікарень», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про 18 постраждалих, серед яких – двоє дітей.
Росія в ніч проти 17 вересня атакувала Україну балістикою. По всій країні оголошували повітряну тривогу. За даними Повітряних сил, основними напрямками удару були Київщина, Запоріжжя й Одещина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
РФ атакувала судно під прапором Танзанії в Чорному морі, загинув капітан – уряд
Російський дрон 17 вересня атакував у Чорному морі судно під прапором Танзанії, яке прямувало до одного з українських портів, повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури і транспорту України.
«Внаслідок удару загинув капітан судна, ще троє членів екіпажу отримали поранення. Інформація щодо стану судна уточнюється», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві наголосили, що Росія системно атакує українські порти, портову інфраструктуру і цивільні торговельні судна, «створюючи загрозу для людей і міжнародного судноплавства у Чорному морі», й закликали до «належної реакції» міжнародної спільноти і подальших скоординованих дій для посилення захисту цивільного судноплавства і безпеки міжнародних логістичних маршрутів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Друга черга НВМК відстає від графіка: в установі кажуть про перешкоджання невідомих
Будівництво другої черги Національного військового меморіального кладовища (НВМК) відстає від затвердженого графіка. При цьому офіційний строк завершення робіт наразі не змінювали – 31 грудня 2026 року. Про це Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» повідомила у відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода.
Причиною відставання в установі називають «перешкоджання невідомими особами виконанню будівельних робіт». У НВМК не уточнили, про які саме дії йдеться та хто, за їхніми даними, перешкоджає будівництву.
Договір на будівництво другої черги НВМК уклали 14 липня 2025 року з ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест». Строк виконання робіт за договором – до 31 грудня 2026 року. В установі зазначають, що цей строк наразі залишається чинним, хоча фактичне виконання робіт уже відстає від графіка.
Що передбачає друга черга
Друга черга має суттєво розширити територію та інфраструктуру меморіального кладовища. Згідно з проєктною документацією, вона передбачає 20 876 місць для поховань: 19 796 традиційних та 1080 місць у колумбаріях.
Серед основних об’єктів другої черги – крематорій, будинок трауру, меморіальна будівля, колумбарні стіни, монументи, сектори поховань, під'їзна дорога, в’їзні стели, інженерні мережі та автостоянки.
За даними НВМК, станом на 1 вересня 2026 року на будівництво другої черги передбачено 746,1 мільйона гривень. Водночас виконано робіт на 33,5 мільйона гривень.
Загальна кошторисна вартість другої черги, відповідно до експертного звіту «Укрдержбудекспертизи» від грудня 2024 року, становить 1,371 мільярда гривень.
На території другої черги вже провели підготовчі роботи, частково знесли зелені насадження в зоні будівництва, облаштували автомобільну дорогу від об’єкта до траси М-05 та водопереливну трубу. Також установили тимчасовий паркан завдовжки близько 1200 метрів і змонтували побутове містечко.
Наразі, за інформацією НВМК, тривають роботи з вертикального планування секторів поховань, облаштування дренажної системи, фундаментів колумбарних стін та перекриття крематорію. Також виготовляють мідну в’їзну стелу та працюють над постійним парканом.
Окремо в установі повідомили про роботи в зоні штучної водойми та велосипедної доріжки. Там після аномальних опадів цього літа зафіксували локальне просідання ґрунту.
У НВМК пояснюють, що на цій ділянці одночасно тривають роботи з облаштування водопереливної труби, дамби та інженерних мереж. Серед факторів, які спричинили просідання, в установі називають аномальну кількість опадів, надмірне водонасичення ґрунту та незавершеність комплексу будівельних робіт.
Водночас у відповіді йдеться також про «втручання у функціонування тимчасових гідротехнічних споруд невстановлених осіб». У НВМК не уточнили, що саме мають на увазі під цим формулюванням.
В установі запевняють, що наслідки негоди вже усунули підрядники безкоштовно – у межах гарантійних зобов’язань. Там також заявляють, що збитків державі через пошкодження не завдано.
Скільки військових уже поховали на НВМК
Перша черга Національного військового меморіального кладовища розрахована на 12 776 поховань – 12 056 традиційних та 720 у колумбаріях.
Станом на 11 вересня 2026 року на території НВМК здійснили 502 поховання. Після шести ексгумацій фактично похованими залишаються 496 загиблих (померлих).
Із них 171 – це поховання осіб, особи яких встановлені, а ще 331 – невпізнаних тіл або останків військовослужбовців і поліцейських, які загинули внаслідок збройної агресії проти України.
Загалом на території НВМК планують реалізувати шість черг будівництва, розрахованих на 136 419 поховань.