Індія продовжить «купувати ресурси в різних постачальників» – реакція МЗС на закон США про санкції проти РФ
Індія 17 вересня заявила «про свою непохитну відданість забезпеченню енергетичної безпеки власного населення та намір і надалі закуповувати ресурси в різних постачальників, орієнтуючись на ринкову кон’юнктуру».
На цьому, за повідомленням Reuters, наголосило міністерство закордонних справ Індії через кілька годин після того, як Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який передбачає, серед іншого, можливість запровадження санкцій проти найбільших покупців російської нафти.
«Індійська сторона також чітко заявила про свою рішучість вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх торговельно-економічних інтересів», – повідомили в міністерстві.
Індія є третім у світі за обсягами імпортером нафти і одним із найбільших покупців російської нафти. Ці закупівлі допомагають Москві поповнювати бюджет після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році та запровадження масштабних західних санкцій.
Нью-Делі неодноразово намагався протистояти тиску з вимогою скоротити торгівлю нафтою з Росією, наголошуючи, що велике населення та економіка країни потребують безпечних, доступних і надійних постачань енергоресурсів.
Згідно із ухваленим американськими законодавцями документом, президент США отримує право запроваджувати мито до 100% на товари з країн, які входять до першої п’ятірки покупців російської нафти та газу. Це може стосуватися, зокрема, Китаю та Індії. Адміністрація має широкі повноваження щодо запровадження відстрочок та винятків із санкційного режиму.
Зеленський: українські військові уразили в Ростові-на-Дону російські літаки і гелікоптери
Президент України Володимир Зеленський заявив 17 вересня, що наслідком нічних ударів Сил оборони по об’єктах на території Росії стало ураження військового аеродрому та нафтопереробного заводу.
«Цієї ночі завдяки спільній операції СБУ, СБС, ГУР та СЗР було ураження по Ярославському НПЗ. Служба безпеки також точно відпрацювала по військовому аеродрому у Ростові – підтверджено ураження літака Ан-12, двох Ан-26 і ще трьох гелікоптерів. Є хороші результати і в Чорному морі», – вказав глава держави, не розкрившо додаткових подробиць.
Уночі 17 вересня під ударом дронів опинилися військовий аеродром у Ростові-на-Дону та нафтопереробний завод у Ярославлі, повідомляли моніторингові канали та представники російської місцевої влади.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Росія вперше від початку масштабного вторгнення в Україну обирає парламент. Чого чекати від голосування
Минулого місяця в Рязані, невеликому російському місті на південний схід від Москви, місцеве відділення державного телеканалу «Россия» організувало телевізійні дебати для шести місцевих політичних кандидатів. Усі вони балотуються до нижньої палати російського парламенту – Державної думи – на виборах, які розпочинаються 18 вересня.
Російські військові влучили по торговельному центру в Харкові – ОВА
Російські військові завдали удару по торговельному центру в Основ'янському районі Харкова, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Попередньо внаслідок ворожого удару по торгівельному центру в Основ'янському районі немає постраждалих. Екстрені служби продовжують працювати на місці влучання», – вказав чиновник у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Правильна відповідь» – Сибіга привітав ухвалення у США закону про санкції проти РФ
Україна вітає ухвалення у США закону про санкції проти РФ, автором якого був сенатор Ліндсі Грем, написав зранку 17 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Це правильна відповідь на відмову Росії припинити свій терор: безкомпромісний тиск на агресора, щоб позбавити його воєнну машину фінансування. Конгрес США надсилає чітке повідомлення – Росія не може продовжувати свою агресію без наслідків, і що довше Путін продовжуватиме цю війну, то вищою буде ціна для нього та його режиму», – вказав очільник української дипломатії.
«Україна щиро вдячна за двопартійне лідерство в Палаті представників та всім членам, які підтримали цей законодавчий акт. Ми також вшановуємо спадщину сенатора Ліндсі Грема, чиє ім’я тепер пов’язане з цією життєво важливою ініціативою на захист свободи та зміцнення миру», – додав Андрій Сибіга.
Конгресмени вночі 17 вересня за часом Києва підтримали законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який передбачає нові санкції проти Росії та розширює повноваження президента США щодо запровадження мит проти найбільших покупців російських енергоносіїв.
За документ, раніше схвалений Сенатом, проголосували 262 члени Палати представників, проти були 159. Тепер його має підписати президент США Дональд Трамп.
Законопроєкт передбачає, що адміністрація США має запровадити санкції проти найвищого керівництва Росії, а також так званих олігархів та членів їхніх сімей, компаній банківського та енергетичного сектора, суден російського тіньового флоту. Конкретні назви компаній у документі не згадуються, багато осіб, які підпадають під визначення законопроєкту, вже перебувають під санкціями.
Крім того, президент отримує право запроваджувати мито до 100% на товари з країн, які входять до першої п’ятірки покупців російської нафти та газу. Це може стосуватися, зокрема, Китаю та Індії. Адміністрація має широкі повноваження щодо запровадження відстрочок та винятків із санкційного режиму.
Законопроєкт спочатку просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Після його смерті у липні документ отримав у назві його ім’я. Сенат ухвалив законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 у серпні. За документ проголосували 86 сенаторів, проти – 11.
«Ніч вдалося пройти без жертв» – «Укрзалізниця» повідомила про нові удари РФ
Російські військові вночі 17 вересня атакували кілька об’єктів залізниці, але «ніч вдалося пройти без жертв», повідомляє «Укрзалізниця».
«Перед світанком ворожий БПЛА завдав серйозних пошкоджень будівлі вокзалу Берестин (це у Харківській області – ред.). Пасажири і працівники вокзалу знаходилися в укритті, наразі вже йде обстеження інфраструктури, поїзди на Берестин не скасовуємо.
У Києві постраждала інфраструктура станції кільцевої електрички Микільська Слобідка. Kyiv City Express від ранку курсує обмеженим кільцем, оминаючи ділянку Дарниця – Почайна. На відновлення знадобиться день. Пошкоджено скло та двері в електропоїзді, в депо та на кількох інших об’єктах УЗ, але все це відновимо», – вказує перевізник.
У вересні 2026 року російська армія посилила систематичні атаки на українську залізничну інфраструктуру, а однією з найгучніших подій став удар по пасажирському поїзду на Волині поблизу польського кордону, що ледь не зачепив міжнародну дипломатичну місію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або повністю знищили понад 500 українських локомотивів, причому більш як половину з них – лише протягом 2026 року. Україна закликала міжнародних партнерів терміново допомогти з пошуком і фінансуванням тягового рухомого складу для колії 1520 мм.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: РФ атакувала Україну ракетами і дронами, збити вдалося 131 БпЛА
У ніч проти 17 вересня російські військові атакували територію України протикорабельними ракетами «Онікс», балістичними ракетами «Іскандер-М», С-400 та KN-23, крилатими ракетами морського базування «Калібр», а також 10 засобами типу «Бандероль» або «Дань-Т» і 157 дронами, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«Основні напрямки удару – Київщина, Запоріжжя та Одещина. За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 131 ціль:
– сім «Бандеролей» або »Дань-Т»;
– 124 БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дрони інших типів.
Зафіксовано влучання ракет та ударних БпЛА противника на 36 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п’яти локаціях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося 278 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 16 вересня на фронті відбулося 278 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 106 авіаційних ударів, скинув 356 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 7106 дронів-камікадзе та здійснили 2366 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, 33 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили шість районів зосередження живої сили противника, сім пунктів управління та точок запуску БпЛА, три артилерійських системи та позиції артилерії окупантів», – ідеться в ранковому зведенні.
Найбільше атак зафіксовано на трьох напрямках – Південно-Слобожанському на Харківщині, Костянтинівському та Покровському на Донеччині.
«На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 17 атак. Загарбники намагалися просунутися в бік населених пунктів Козача Лопань, Тернова, Рубіжне, Мала Вовча, Радьківка та біля Лимана, Вільчі, Стариці.
На Костянтинівському напрямку зафіксовано 29 атак. Загарбники вели штурмові дії у районах Костянтинівки, Іллінівки, Довгої Балки, Розкішного, Торецького, а також у напрямках Миколайпілля, Павлівки, Новогригорівки, Кучерового Яру, Вільного.
Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 31 атаку. Ворог виявляв активність в районах населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Нове Шахове, Торецьке, Ганнівка, Новий Донбас, Дорожнє, Добропілля, Покровськ, Сергіївка, Удачне та Молодецьке», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському та Курському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, й російські війська не дотрималися жодного з них.
За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.
Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.
Конгрес США ухвалив масштабні санкції проти Росії – законопроєкт передали Трампу
Конгрес США 16 вересня ухвалив масштабне законодавство, спрямоване проти Росії та Ірану, і передав президенту Дональду Трампу пакет санкцій, який, за словами прихильників законодавства, посилить тиск на Москву та держави, що допомагають фінансувати її війну проти України.
У Росії дрони атакували військовий аеродром біля кордону з Україною та НПЗ у Ярославлі
Уночі 17 вересня під ударом дронів опинилися військовий аеродром у Ростові-на-Дону та нафтопереробний завод у Ярославлі, повідомляють моніторингові канали та представники місцевої влади.
«Сьогодні вночі Ростов зазнав масованої повітряної атаки. За оперативною інформацією загиблих та постраждалих немає. Є наслідки на землі, виникло загоряння, яке було оперативно ліквідовано. Екстрені служби працюють на місцях подій», – інформує губернатор Ростовської області Юрій Слюсар.
За даними телеграм-каналу Astra, пожежа сталася на території військового аеродрому «Ростов-на-Дону – Центральний», один із осередків загоряння фіксується в районі стоянки літаків.
Удар по НПЗ в Ярославлі підтвердив губернатор області Михайло Євраєв.
«Сьогодні відбивали велику атаку ворожих БпЛА. Збито 65 безпілотників. Жертв та постраждалих немає. Є пошкодження нафтопереробного заводу. Йде оперативне гасіння загорянь. Також уламками, що впали, вибиті вікна декількох багатоквартирних будинків, пошкоджені автомобілі», – написав чиновник у телеграмі.
Українські військові наразі не повідомляли про удари по Росії впродовж останньої доби.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
В Одесі через нічну російську атаку постраждали шестеро людей – МВА
Уночі в Одесі через російський удар постраждали шестеро людей, серед яких двоє дітей, повідомив зранку 17 вересня начальник міської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Внаслідок нічної ворожої атаки в Одесі зазнала пошкоджень житлова 19-поверхівка. В іншому районі міста зруйнований приватний житловий будинок. Ще один пошкоджений. Зазнали руйнувань господарчі споруди. На місцях тривають роботи з ліквідації наслідків атаки та закриття віконних отворів. Також зафіксовані пошкодження інфраструктури», – інформує чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Запоріжжі троє людей поранені внаслідок ракетного удару РФ – ОВА
Троє людей постраждали внаслідок російського ракетного удару по Запоріжжю, повідомив зранку 17 вересня тимчасовий виконувач обов’язків голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
«Жінка та двоє чоловіків отримали травми. Їм надають всю необхідну медичну допомогу. Ракети влучили по промислових об’єктах. Є часткові руйнування будівель, на одному з об’єктів виникла пожежа. На місцях працюють рятувальники», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сили РФ втратили майже 2000 військових за добу –Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 513 490 своїх військових, зокрема 1 960 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 17 вересня навів Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 346 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 345 (+6)
- артилерійські системи – 49 863 (+43)
- РСЗВ – 2 139 (+7)
- засоби ППО – 1 645 (+3)
- літаки – 442
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 644 (+14)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 520 508 (+1 439)
- крилаті ракети – 5 111
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 150 018 (+461)
- спеціальна техніка – 4 697 (+5).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Через удар РФ по Києву поранені 12 людей, серед них двоє дітей – влада
Унаслідок завданого вночі 17 вересня російського удару по Києву зазнали поранень щонайменше 12 людей, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Серед поранених — двоє дітей, 10 та 12 років. У лікарнях перебувають 9 постраждалих», – написав мер у телеграмі.
Перед тим він інформував, що у Дніпровському районі зафіксовані нові пошкодження внаслідок ворожої атаки. «На одній із локацій пошкоджені скління та фасад триповерхової офісної будівлі. Також у кількох житлових будинках вибиті вікна», – вказав Кличко.
У Солом’янському районі, за наявною у мера попередньою інформацією, зруйнована складська будівля.
«У столиці понижений тиск подачі води на лівий берег, у Соломʼянський, Голосіївський та Святошинський райони. Наразі фахівці зʼясовують причину», – додав ВІталій Кличко.
Росія в ніч проти 17 вересня атакувала Україну балістикою. По всій країні оголошували масштабну повітряну тривогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Енергетичне перемир’я». Наскільки це реально і чи можуть санкції США стати гарантією
Україна готова обговорювати взаємне припинення ударів по критичній інфраструктурі, але очікує від США конкретики щодо гарантій. Попередня спроба 30-денного «енергетичного перемир’я» навесні 2025 року зірвалася із взаємними звинуваченнями сторін.
Тепер ставки для Києва вищі: українські удари по російських НПЗ уже скорочують виробництво пального та експорт Росії.
- Що саме має потрапити під заборону в рамках «енергетичного перемир’я»:
- Хто контролюватиме його дотримання?
- І якими мають бути наслідки у разі порушення домовленостей?
Через удари РФ по Києву постраждали заклад освіти, склади фонду Зеленської та «Кварталу 95»
Повторна російська атака на Київ пошкодила будівлю навчального закладу, повідомила Державна служба з надзвичайної ситуації 16 вересня.
«Пошкоджено фасад та скління 4-поверхової будівлі вищого навчального закладу в Голосіївському районі», – йдеться в повідомленні.
Рятувальники ліквідували незначне загоряння, внаслідок удару ніхто не постраждав.
Російські війська також атакували Київ вранці в середу. Благодійний фонд дружини президента України Олени Зеленської повідомив, що удар знищив його склад із гуманітарною допомогою. Він повністю згорів, хоча ніхто з людей на місці не постраждав.
«На складі зберігалася гуманітарна допомога, яку Фундація закуповувала та отримувала від партнерів для подальшої передачі дітям, родинам і закладам у різних регіонах України відповідно до їхніх потреб. Серед знищеного – генератори, побутова техніка, ноутбуки, планшети, електронні книги, медичне обладнання та багато іншого», – йдеться в повідомленні.
Організація підкреслює, що товари призначалися для підтримки навчання дітей, роботи закладів освіти й лікарень і допомоги родинам у різних регіонах України. Зараз фонд працює над перебудовою логістики.
Крім того, про влучання в свій склад сьогодні повідомила також студія «Квартал 95», заснована Володимиром Зеленським. У компанії повідомили про втрату великої кількості реквізиту, декорацій і костюмів.
«Для когось це просто речі. Для нас – частина великої історії «Кварталу». За кожною декорацією, костюмом чи предметом реквізиту – робота команди, зйомки, репетиції та десятки історій, які ми створювали разом із нашими глядачами. Найважливіше – ніхто з людей не постраждав. На місці працюють підрозділи ДСНС. Дякуємо рятувальникам за оперативність, відвагу та професіоналізм», – заявили в студії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Палата представників США схвалила законопроєкт Грема про санкції проти Росії й Ірану
Палата представників Конгресу Сполучених Штатів схвалила законопроєкт про санкції проти РФ, передає кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні Алекс Рауфоглу.
Конгресмени підтримали законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який передбачає нові санкції проти Росії та розширює повноваження президента США щодо запровадження мит проти найбільших покупців російських енергоносіїв.
За документ, раніше схвалений Сенатом, проголосували 262 члени нижньої палати Конгресу проти 159. Тепер його має підписати президент США Дональд Трамп.
Законопроєкт передбачає, що адміністрація США має запровадити санкції проти найвищого керівництва Росії, а також так званих олігархів та членів їхніх сімей, компаній банківського та енергетичного сектора, суден російського тіньового флоту. Конкретні назви компаній у документі не згадуються, багато осіб, які підпадають під визначення законопроєкту, вже перебувають під санкціями.
Крім того, президент отримує право запроваджувати мито до 100% на товари з країн, які входять до першої п’ятірки покупців російської нафти та газу. Це може стосуватися, зокрема, Китаю та Індії. Адміністрація має широкі повноваження щодо запровадження відстрочок та винятків із санкційного режиму.
Також у документ, на вимогу президента Дональда Трампа, були додані заходи проти Ірану – зокрема, продовження наявних санкцій проти цієї країни.
Законопроєкт спочатку просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Після його смерті у липні документ отримав у назві його ім’я. Сенат ухвалив законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 у серпні. За документ проголосували 86 сенаторів, проти – 11.
Зеленський анонсував зустрічі з партнерами в США і розширення Антибалістичної коаліції
Україна готує зустрічі з партнерами в Сполучених Штатах, заявив президент Володимир Зеленський увечері 16 березня.
«Перше: ми готуємо зустрічі з нашими партнерами в Сполучених Штатах Америки. Це стосується і перемовин – наближення миру, деяких інших дуже суттєвих питань, зокрема й про енергетику, й про продовольчу безпеку, й про зброю», – сказав він.
Голова держави анонсував нові пакети підтримки для України, зокрема, в протиповітряній обороні.
Також він повідомив про підготовку розширення Антибалістичної коаліції:
«Завдання незмінне: на цей рік підготувати результат, який можна випробувати. Потрібна система – ефективна і щоб вона вироблялась достатньо масштабно й бажано дешевше, ніж те, що є сьогодні у світі. Співпраця з виробниками, співпраця з державами триває достатньо продуктивно. Я хочу подякувати всім, хто нам допомагає».
Зеленський додав, що найсильніші компанії Європи, які можуть зробити реальний внесок в антибалістику, вже долучилися до програми FREYJA.
Раніше сьогодні речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий повідомив, що українська й американська сторони працюють над підготовкою зустрічі президентів України і США Володимира Зеленського і Дональда Трампа.
У липні цього року Україна оголосила, що спільно з дев’ятьма партнерами створює Антибалістичну коаліцію. Декларацію затвердили під час саміту «Коаліції охочих» у Парижі 13 липня.
Заступник генпрокурора Крим прокоментував російський паспорт дружини
Дружина заступника генерального прокурора Максима Крима отримала російський паспорт примусово, коли проживала на окупованих територіях – про це він заявив у коментарі виданню «Українська правда» 16 вересня.
Таким чином він прокоментував дані в медіа про те, що його дружина Ганна Крим і її батьки мають російські паспорти.
Крим зазначив, що ця інформація не є новою і вже коментувалася раніше. За його словами, його майбутня дружина в 2014 році проживала в Севастополі, де Росія після окупації запровадила примусову паспортизацію. Він вказав на те, що Україна не визнає таке примусове набуття російського громадянства.
Згодом жінка залишила окупований півострів і переїхала на підконтрольну Україні територію, де вийшла заміж за Максима Крима. Він додав, що після виїзду Ганна Крим зверталася до російського дипломатичного представництва, намагаючись відмовитися від паспорта РФ.
У коментарі «УП» заступник генпрокурора заявив, що ці обставини не впливають на його службову діяльність і не створюють конфлікт інтересів.
«Значна частина моєї професійної роботи була пов’язана з розслідуванням та підтриманням обвинувачення у судах щодо воєнних злочинів РФ та злочинів проти основ національної безпеки України. Тому тут важливо не підміняти факти. Моя дружина жила в окупованому Криму і стала однією із жертв нав’язаної Росією паспортизації», – додав він.
Напередодні Суспільний мовник повідомив, що Максим Крим виконує «управлінські функції» в Офісі генерального прокурора після відсторонення колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка. Згодом видання Слідство.Інфо опублікувало дані про наявність у його дружини Ганни Крим та її батьків Вячеслава й Лариси Юшкових російських документів.
ДПСУ про удар Росії по Ягодину: Білорусь знову підживлює сигнал «Шахедів» ретрансляторами
Білорусь знову вмикає ретранслятори на своїй території, заявив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко в коментарі агентству «Укрінформ».
За його словами, це уможливило російську атаку на пункт перетину кордону «Ягодин».
«Станом на зараз Білорусь надає активну допомогу Росії щодо обстрілів території України. В тому числі і ретрансляторами, які вмикаються на території Білорусі, підживлюють сигнал для російських «Шахедів» та «Гербер», які, власне, заходячи з території Росії, далі тримаються близько кордону з Білоруссю для того, щоб отримувати такий сигнал і мати можливість більш глибоко зайти на територію України, зокрема на західні області: Рівненщину, Волинь, Львівщину. І атака, до прикладу, по напрямку пункту пропуску «Ягодин» також здійснювалася за підтримки Білорусі», – заявив Демченко.