Марченко: зарплати військових фінансуються повністю, а на дороги грошей не витрачають
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що грошове забезпечення військових фінансується «вчасно і в повному обсязі».
«Грошове забезпечення військовослужбовців фінансується вчасно і в повному обсязі. Всі соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі. Немає жодних затримок по жодних програмах і не передбачається до кінця року», – сказав він, відповідаючи на запитання у Верховній Раді.
Щодо фінансування доріг, то міністр зазначив, що у вересні ці витрати стали першими платежами, які були заблокованими.
«Тому, як тільки будуть схвалені відповідні закони, фінансування буде розблоковано, в тому числі доріг. Але казати, що ми фінансуємо дороги зараз або які інші програми капітального виробництва – це неправда. Ми не фінансуємо жодних капітальних видатків. Лише нещодавно було відновлено фінансування «планів стійкості», але сума там незначна, але все одно ж таки дозволить нам підготуватися до паливного сезону», – додав він.
У жовтні, за його словами, Україна знайшли в кризу ліквідності – на даний час фінансуються лише оборонні видатки, пенсії, заробітні плати та соціальні допомоги.
Наприкінці вересня Сергій Марченко у Брюсселі оцінював додаткові потреби України в коштах наступного року майже в 70 мільярдів євро. З них – понад 29 мільярдів бюджетного дефіциту й понад 40 – оборонного.
Єврокомісія, реагуючи на цей виклик, заявляє про готовність випередити власний графік виплат. Транші з 90-мільярдної Ukraine Support Loan, призначені на наступний рік, Київ може отримати раніше, ніж спочатку передбачалося.
«Якщо війна – мені не треба хлопчика»: як пологові Києва приймають життя під ударами «Шахедів»
В умовах постійних повітряних атак і нальотів дронів київські пологові будинки продовжують свою роботу. Майбутні матері змушені спускатися в підвали під час сирен, а лікарям часто доводиться приймати пологи під звуки вибухів. Як кияни готуються до появи дітей під час війни – у матеріалі телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
У Києві через російську атаку постраждали дві людини – КМВА
У Києві через російську атаку постраждали дві людини, повідомляєу телеграмі Київська міська військова адміністрація.
За даними КМВА, у Дарницькому районі міста виникло загоряння приватного житлового будинку внаслідок падіння уламків. У цьому ж районі уламки впали на складське приміщення.
Також, як повідомляє місцева влада. у Солом'янському районі уламки впали на відкритій території біля приватних житлових будинків.
Від початку доби у Києві вже тричі оголошували повітряну тривогу через дронову небезпеку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
«Варто подивитися в дзеркало»: міністри країн ЄС відреагували на нафтові поступки США для РФ
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу, прибуваючи на засідання у Люксембурзі, відреагували на рішення президента США Дональда Трампа послабити санкції проти російського дизельного пального.
Поряд із закликами до Вашингтона не послаблювати, а посилювати тиск на Москву, деякі міністри звернули увагу на те, що Євросоюз нещодавно теж вдався до послаблень санкцій, зокрема виключив двох російських олігархів із санкційних списків.
Реакції прозвучали 12 жовтня перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Зокрема, міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже, відповідаючи на запитання про рішення президента США, закликала Євросоюз також критично оцінити власну санкційну політику.
«ЄС спочатку виключив із санкційних списків двох великих російських олігархів, одних із найбільших прихильників режиму Путіна. Тож перш ніж критикувати інших, нам, очевидно, варто подивитися в дзеркало», – заявила вона.
Водночас Браже наголосила, що позиція Латвії залишається незмінною: тиск на Росію, санкції, підтримка України та міжнародна ізоляція Москви є шляхом до завершення війни.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс розкритикував домовленість Вашингтона з Москвою.
«Ця угода не сприяє ані зниженню цін на нафтопродукти, ані єдності трансатлантичної спільноти в питанні тиску на Росію. І це не європейський шлях», – заявив він.
Будріс наголосив, що Європа має продовжувати посилювати санкції, оскільки саме зростання тиску, на його переконання, здатне змусити Росію змінити поведінку.
Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна засумнівався, що домовленість щодо дизельного пального взагалі матиме суттєвий вплив на ціни.
«Я не думаю, що на практиці ця угода щодо дизельного пального справді щось змінить у цінах на нафту чи дизельне пальне на ринку. На мою думку, це значно більше пов’язано з внутрішньополітичною ситуацією у США, адже наближаються проміжні вибори», – сказав Цахкна.
Про негативні наслідки послаблення санкцій заявив і німецький дипломат.
«Кожне євро, кожен долар, який надходить у скарбницю Путіна, у скарбницю Росії завдяки закупівлям енергоносіїв, буде використаний Росією для виробництва та застосування нової зброї проти України», – заявив державний міністр у справах Європи МЗС Німеччини Ґюнтер Кріхбаум.
«Наш підхід інший, і тому ми цього не підтримуємо», – додав він.
Міністерка закордонних справ Ірландії Гелен Макенті назвала рішення американської адміністрації таким, що викликає занепокоєння, але наголосила на необхідності зберігати діалог зі США.
«Тому наше завдання – зберігати тиск, але водночас підтримувати канали комунікації зі Сполученими Штатами. Адже досягти цього без підтримки США буде неможливо. Тому ми повинні зберігати увагу до цього питання, підтримувати його пріоритетність, а також продовжувати взаємодію зі США через усі доступні канали, щоб просуватися вперед», – сказала ірландська міністерка.
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня після розмови з російським лідером Володимиром Путіним оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Мінфін США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Україна розкритикувала домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну. У Євросоюзі заявили, що зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме.
Розмова Трампа та Путіна відбулася на тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі щодо припинення війни Росії проти України. Ці перемовини достроково завершились.
Різке зростання цін на бензин і дизельне пальне у світі почалося у лютому цього року, після початку військової операції США й Ізраїлю в Ірані. Аналітики і багато споживачів пов’язують це з перекриттям Іраном Ормузької протоки у відповідь на удари США, що ускладнило вивезення нафти танкерами з країн Перської затоки, а також з санкціями на іранську й російську нафту.
Подорожчання бензину й дизелю викликає невдоволення американських виборців. Це може призвести до падіння рейтингу Республіканської партії і погіршення її перспектив на майбутніх проміжних виборах у листопаді до Конгресу США.
ISW: заяви РФ щодо переговорів та виборів в Україні, ймовірно, спрямовані на підрив підтримки Заходу
Кремль продовжує демонструвати свою рішучість продовжувати війну, тим самим позбавляючи Україну передумови для перемир’я, необхідного для проведення виборів. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики звертають увагу на заяву голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєва, який 11 жовтня сказав, що російські війська на полі бою та балістична зброя є єдиними засобами, які наближають Росію до перемоги в Україні.
Інститут вивчення війни зауважує, що за останній тиждень (з 4 по 11 жовтня) внаслідок ударів РФ загинули понад 150 цивільних осіб, а заява Медведєва демонструє, що Росія розглядає перемогу в Україні крізь призму завдання максимальної шкоди стратегічному тилу України, щоб змусити її капітулювати перед вимогами Росії.
«Заяви російських чиновників щодо переговорів та виборів лунають на тлі значного прориву України на полі бою і, ймовірно, мають на меті підірвати підтримку України з боку Заходу, яка сприяла останнім військовим успіхам. Кремль, ймовірно, вважає, що російські війська зможуть відновити втрачений імпульс на полі бою після нещодавніх українських контрнаступів і продовжити війну, якщо вдасться переконати Захід відмовитися від підтримки України», – йдеться у звіті.
В ISW нагадують, що тимчасове призупинення США обміну розвідданими у березні 2025 року дозволило Росії просунутися в Курській області, і Москва, ймовірно, прагне повторного припинення обміну розвідінформацією.
Тому, як припускають аналітики, Кремль намагається закріпити неправдиву версію про те, що Україна є перешкодою для миру, перекладаючи на Київ відповідальність Росії за підрив добросовісних переговорів, водночас наполягаючи на своїх максималістських вимогах і відмовляючись йти на компроміс.
Росія свідомо використовує зумовлену її ж війною конституційну неможливість проведення виборів в Україні, щоб маніпулювати переговорним процесом і затягувати війну, додає Інститут вивчення війни.
Президент США Дональд Трамп 10 жовтня заявив, що хотів би бачити нову людину на посаді президента України. На його думку, Володимир Зеленський докладає недостатніх зусиль для завершення війни з Росією.
Ця заява Трампа пролунала після його розмови з російським президентом Володимиром Путіном, після якої він оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Коментуючи цю заяву американського президента, Володимир Зеленський сказав, що «з усією повагою до президента Трампа», але це «вирішувати нашому суспільству, нашим людям». Він наголосив, що провести зараз вибори складно не лише тому що це суперечить українському законодавству, а й тому що потрібно «забезпечити безпеку та дати людям можливість проголосувати».
Як зазначив Зеленський, Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60 днів повного припинення вогню.
У Росії проігнорували цю заяву щодо 60 днів перемир’я, але заявили, що Трамп сказав про потребу у зміні влади в Україні, тому що президент України Володимир Зеленський має ухвалити «дуже відповідальні та дуже складні рішення» для припинення війни.
США, зокрема президент Дональд Трамп, вже кілька разів порушували питання необхідності проведення виборів в Україні.
Російський президент Володимир Путін й російські чиновники стверджують, що президент Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році.
Київ наголошує, що безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні, яка практично щодня зазнає російських обстрілів.
У квітні 2026 року минуло сім років перебування Володимира Зеленського на президентській посаді при максимальному п’ятирічному терміні президенства. Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
У Німеччині сподіваються, що США не припинять постачання зброї Україні
У Німеччині сподіваються, що повідомлення про наміри США припинити постачання озброєння Україні через удари по російських нафтопереробних заводах не підтвердяться. Про це заявив державний міністр у справах Європи Міністерства закордонних справ Німеччини Ґюнтер Кріхбаум перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ 12 жовтня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Особливо зараз, із наближенням зими, надзвичайно важливо буде надавати Україні посилену підтримку. Німеччина до цього готова. ЄС до цього готовий. І ми, звичайно, сподіваємося, що, попри всі повідомлення у пресі, це стосуватиметься й постачання озброєнь», – сказав Кріхбаум, після чого окремо наголосив на важливості збереження механізму PURL, через який європейські союзники закуповують американське озброєння для України.
«У нас є домовленість PURL. Як ви знаєте, США постачали зброю європейським партнерам, а ми передавали її далі, звичайно, за оплату. У минулому Сполучені Штати завжди демонстрували себе як надійний партнер у цьому питанні. Ми не очікуємо, що тут виникнуть якісь сумніви», – заявив представник німецького МЗС.
Напередодні газета Financial Times із посиланням на європейських посадовців повідомила, що адміністрація президента США Дональда Трампа погрожує припинити роботу механізму PURL, аби змусити Україну зупинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.
За даними видання, американські посадовці протягом вихідних телефонували представникам європейських столиць та Києва, закликаючи припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Серед погроз, за словами співрозмовників FT, було також припинення обміну розвідувальною інформацією з Україною.
Радіо Свобода звернулося до НАТО за коментарем щодо можливого призупинення PURL.
Публікація FT з’явилася на тлі домовленості Трампа з російським президентом Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального та оголошеного американським президентом енергетичного перемир’я між Україною і Росією.
Читайте також: «США не повинні надавати Путіну підтримку»: група сенаторів вимагає від Трампа змінити рішення щодо дизелю з РФ
11 жовтня Трамп заявив, що обидві сторони погодилися негайно припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не домовлялася з Росією про початок енергетичного перемир’я між країнами з 11 жовтня, а оголошення про припинення вогню стало для нього новиною.
Він зазначив, що якщо РФ погодиться на енергетичне перемир’я, Україна також погодиться.
Згодом Зеленський поінформував, що після заяви лідера Сполучених Штатів Дональда Трампа про енергетичне перемир’я російські атаки продовжуються, зокрема по енергетичних об’єктах.
Росія заяви Трампа про енергетичне перемир’я не коментувала.
Як звертають увагу аналітики Інституту вивчення війни (ISW), деякі російські воєнні блогери поставили під сумнів правдивість угоди про припинення вогню в енергетиці, оголошеної Трампом. Один з пов’язаним з Кремлем блогерів 11 жовтня заявив, що дивно, що новина про припинення вогню надійшла з Вашингтона, а не з Кремля чи України, а інший блогер стверджував, що Трамп зробив аналогічну заяву про перемир’я в енергетиці 14 вересня 2026 року, яка не матеріалізувалася, натякаючи на те, що заява Трампа про припинення вогню від 11 жовтня є так само передчасною або необґрунтованою.
Аналітики ISW зауважують, що скептицизм блогерів щодо припинення вогню свідчить про те, що РФ не готується до укладення угоди про припинення вогню в енергетиці – Кремль постійно з 2025 року заявляє, що не має бажання укладати або дотримуватися будь-якого припинення вогню в Україні, яке не призводить до повної перемоги Росії.
Через російський удар по Дніпру загинула людина – Ганжа
Російські війська завдали удару по Дніпру, загинула людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, вибуховою хвилею пошкоджені вікна багатоповерхового будинку.
Ганжа додав, що загроза триває, і закликав залишатисяу безпечних місцях до відбою повітряної тривоги.
Вранці Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух реактивного БпЛА та «Бандеролі» – гібрида дрона та крилатої ракети – на Дніпро.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
ОВА: у Харкові було влучання по ще одній багатоповерхівці, постраждали три людини
У Харкові було влучання по ще одній багатоповерхівці в Київському районі, повідомив голова обласної військової адміністрації.
За попередніми даними, постраждали три людини: жінки 43 і 71 років та 16-річна дівчина.
Раніше місцева влада повідомила про російські влучання в Київському районі Харкова – у багатоповерхівку та будівлю спортивного закладу. Було відомо про 11 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У Білорусі розпочались навчання за участі 1500 військових з країн ОДКБ
У Білорусі розпочалися військові навчання Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) «Непорушне братерство – 2026» та «Бар’єр – 2026».
Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, в маневрах беруть участь понад 1500 військовослужбовців із Білорусі, Росії, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану. Навчання відбуваються на тлі повномасштабної війни Росії проти України та зростання мілітаризації в регіоні.
У Вітебську розпочалися командно-штабні навчання миротворчих сил ОДКБ, а в Старих Дорогах – спеціальні навчання «Бар’єр – 2026». За повідомленням Міністерства оборони Білорусі, війська відпрацьовуватимуть проведення миротворчої операції та ліквідацію джерел біологічних загроз.
До маневрів також залучені представники правоохоронних органів, внутрішніх військ і національної гвардії. Загальна кількість військової техніки перевищує 300 одиниць, зокрема близько 80 безпілотників.
Начальник Генерального штабу Збройних сил Білорусі Володимир Білий заявив, що навчання проводяться в умовах зростання військової загрози. Він звинуватив країни Заходу в нарощуванні військового потенціалу та підготовці до нової війни.
Керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та дозволило використовувати свою військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії та атак на мирні українські міста – атак, що забрали життя десятків тисяч українських цивільних.
Низка білоруських підприємств із різних галузей промисловості наразі залучена до підтримки російської агресії.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України військові навчання в Білорусі проводяться майже безперервно. Олександр Лукашенко виправдовував їх, посилаючись на загрози та ймовірність вторгнення на білоруську територію з боку Польщі, Литви чи України – попри те, що протягом усього періоду з 2022 року не з’явилося жодних доказів на підтвердження таких планів.
У червні та липні цього року білоруська влада та військове керівництво продовжували говорити про нібито плани «колективного Заходу» напасти на Білорусь і Росію.
Водночас у доповіді Олександру Лукашенку наприкінці липня міністр оборони Віктор Хренін охарактеризував військово-політичну ситуацію навколо Білорусі як спокійну, відзначивши «відсутність ознак підготовки сусідніх держав до активних дій».
16 серпня командувач ВПС і військ ППО Білорусі Андрій Лук'янович підтвердив відсутність зовнішніх загроз для країни та відновлення робочих контактів із Латвією, Литвою і Польщею.
Росія та Україна активізували використання безпілотників у війні. На цьому тлі почастішали випадки зальоту російських та українських дронів на територію Білорусі під час атак. Про такі інциденти повідомляють не білоруська влада, а українські моніторингові канали.
Крім того, зафіксовано кілька випадків польотів російських та українських безпілотників із території Білорусі до країн Балтії.
Батько загинув за два роки до народження сина. Тепер родина йде до суду
Сергій Моряк загинув на війні 30 серпня 2024 року. За місяць після його загибелі народилася донька Мія. А через два роки, 4 вересня 2026-го, Людмила Моряк народила їхнього сина Олеся.
Ще за життя Сергій і Людмила мріяли про двох спільних дітей. Через вік вони звернулися до репродуктивної клініки, де Сергій залишив свій біологічний матеріал. Після його загибелі Людмилі довелося через суд добиватися права використати його для запліднення.
«Коли людина гине, ніби залишається список справ, які вони складали вдвох. А потім інша людина залишається сам на сам із цим списком», розповідає Людмила.
Тепер вона знову готується до суду. Попри рішення суду та документи з репродуктивної клініки, у ДРАЦС, за її словами, немає алгоритму реєстрації батьківства для дітей, народжених після смерті батька.
Як Людмила наважилася народити другу дитину після загибелі Сергія, чому називала майбутнього сина «ВДВшником» і як родина продовжує втілювати мрії загиблого військового, дивіться у матеріалі Радіо Свобода.
Генштаб ЗСУ: Покровський та Костянтинівський напрямки залишаються найгарячішими ділянками фронту
На фронті протягом минулої доби зафіксовані 264 бойові зіткнення, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав 73 авіаційних ударів, під час яких скинув 238 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 8985 дронів-камікадзе та здійснили 2468 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ, з них 51 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.
Найбільше російських атак протягом минулої доби зафіксували на Покровському напрямку – 36. На цій ділянці фронту сили РФ намагалися просунутися у бік населених пунктів Білозерське, Чернігівка, Новий Донбас, Вільне, Ганнівка, Никонорівка, Шевченко, Сергіївка, Світле, Василівка та Новогришине.
Також інтенсивні бої – 32 атаки – були на Костянтинівському напрямку, де російські загарбники вели наступальні дії біля Костянтинівки та у бік Новоселівки, Осикового, Миколайпілля, Новопавлівки, Райського, Торецького, Грузького, Володимирівки та Маяка.
Російські атаки також були на Південно-Слобожанському напрямку – 11, Куп’янському – 12 та Лиманському – 13.
Крім того, бойові дії меншої інтенсивності тривають на Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Краматорському та Придніпровському напрямках сили РФ штурмових дій не проводили.
Як повідомляє проєкт DeepState 12 жовтня, сили РФ просунулися поблизу Рай-Олександрівки на Слов’янському напрямку та Прилук на Гуляйпільському напрямку.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
Не тільки зовнішньоторговельні контракти. «Райффайзенбанк» в Росії обслуговував і оборонні замовлення – «Схеми»
Російська «дочка» Raiffeisen Bank International, АТ «Райффайзенбанк», проводила платежі з рахунків державного оборонного замовлення Росії. На низку таких транзакцій під час аналізу діяльності одного з контрагентів російського військово-промислового комплексу (ВПК) натрапили журналісти-розслідувачі «Схем» (Радіо Свобода). У головному офісі банку у Відні цього не заперечили. Там пояснили, що за російським законодавством банку «заборонено відмовлятися від виконання внутрішніх платежів у рублях».
Журналісти «Схем» виявили ці фінансові операції, коли аналізували податкові дані компанії «Квалітет», одного із ключових постачальників мастил для російського оборонпрому та армії. Тільки в її повному ланцюжку постачання через «Райффайзенбанк» у 2024–2025 роках пройшли щонайменше 26 платежів за держоборонзамовленням на загальну суму понад 15 млн рублів (близько 180 тисяч доларів за тодішнім курсом).
Влада: війська РФ вдарили по багатоповерхівці в Харкові, є постраждалі
Російські війська вдарили БпЛА по багатоповерхівці в Київському районі Харкова, є постраждалі, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, на місці медики надали допомогу жінкам 74 і 80 років, чоловікам 36 і 74 років та 10-річному хлопчику.
Синєгубов повідомив, що у Київському районі зафіксували ще одне влучання російського БпЛА – у будівлю спортивного закладу. За цієї адресою звернень до медиків не було.
Міський голова Ігор Терехов уточнив, що внаслідок удару «Шахеда» по багатоповерхівці в одному з підʼїздів зруйновані поверхи з 9-го по 7-й, виникла пожежа. Пошуково-рятувальні роботи тривають.
Згодом в ОВА додали, що кількість постраждалих зросла до 11: троє людей зазнали поранень, у решти – гостра реакція на стрес.
11 жовтня сили РФ атакували ракетами передмістя Харкова. В ОВА повідомили про пошкодження будівлі продовольчого магазину, п’яти автомобілів, двох багатоквартирних будинків, приватного будинка. За останніми даними влади, загинули троє людей, ще 22 постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Нічна атака РФ: cили ППО збили 89 БпЛА, є влучання та падіння уламків на 19 локаціях
Протиповітряна оборона знешкодила 89 БпЛА, якими вночі атакувала Росія, повідомляє пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
Українські військові зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 4 локаціях. Атака триває – в повітряному просторі перебувають декілька російських БпЛА.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 12 жовтня (з 18:00 11 жовтня) противник атакував керованою авіаційною ракетою Х-59 із повітряного простору над акваторією Чорного моря та 121 ударним БпЛА типу Shahed (76 із них – реактивні), Гербера, «Бандероль»/«Дань-Т», дронами- імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Орел, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, тимчасового окупованих територій Донецька, Криму – Гвардійське.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Сили РФ атакували залізницю та енергетику на Житомирщині – ОВА
Російські війська атакували обʼєкти залізничної та енергетичної інфраструктури у Коростенському районі на Житомирщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
За його словами, сили РФ з вечора неодноразово обстрілювали північ Житомирщини.
Внаслідок російських атак виникли пожежі, які рятувальники оперативно ліквідували, повідомив Бунечко.
Інформації про постраждалих та травмованих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У Кремлі прокоментували заяву Трампа про вибори в Україні – Зеленський не схвалює «складних рішень» щодо війни
У Кремлі заявили, що президент США Дональд Трамп сказав про потребу у зміні влади в Україні, тому президент України Володимир Зеленський має ухвалити «дуже відповідальні та дуже складні рішення» для припинення війни.
«Трамп сказав, що він вважає, що настав час для нового президента. Чому? Тому що президент України має ухвалити дуже відповідальні та дуже складні рішення для зупинення цієї війни. Чи Зеленський бере на себе таку відповідальність, виявляє таку політичну волю, чи він цього не робить. Поки що він цього не робить», – заявив Пєсков, якого цитує російська агенція «РИА-Новости».
Президент США Дональд Трамп 10 жовтня заявив, що хотів би бачити нову людину на посаді президента України. На його думку, Володимир Зеленський докладає недостатніх зусиль для завершення війни з Росією.
«Я пропоную їм знайти нового лідера, який зможе укласти угоду. Він міг укласти багато угод, але чомусь ніколи цього не робив. І я вважаю, що Україні час обрати нового президента», – сказав президент США під час спілкування з журналістами.
Ця заява Трампа пролунала після його розмови з російським президентом Володимиром Путіном, після якої він оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Коментуючи цю заяву американського, Володимир Зеленський сказав, що «з усією повагою до президента Трампа, це вирішувати нашому суспільству, нашим людям – обирати того чи іншого лідера». Він наголосив, що провести зараз вибори складно не лише, тому що це суперечить українському законодавству, а тому що потрібно «забезпечити безпеку та дати людям можливість проголосувати».
Але, як зазначив Зеленський, Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60 днів повного припинення вогню.
США, зокрема президент Дональд Трамп, вже кілька разів порушували питання необхідності проведення виборів в Україні.
Російський президент Володимир Путін й російські чиновники стверджують, що президент Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році.
У квітні 2026 року минуло сім років перебування Володимира Зеленського на президентській посаді при максимальному п’ятирічному терміні президенства. Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
Київ наголошує, що безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні, яка практично щодня зазнає російських обстрілів.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) раніше звертали увагу, що у Кремлі регулярно повторюють свою «давню і неправдиву» заяву про те, що нібито українська влада є нелегітимною, для того, щоб створити умови для маніпулювання переговорами про припинення вогню і для відмови від будь-яких майбутніх російсько-українських угод у час, який обере Росія.
Крім того, як зауважує ISW, Кремль продовжує сигналізувати, що відхилить будь-які результати виборів, які не приведуть до формування проросійського уряду в Україні.
Майже 1500 солдатів та 51 артсистема за добу: Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 554 310 своїх військових, зокрема 1 470 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 12 жовтня наводить Генштаб ЗСУ.
Командування ЗСУ також оприлюднило свої дані щодо втрат Росії у військовій техніці:
- танки – 12 410 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 527 (+6)
- артилерійські системи – 51 090 (+51)
- РСЗВ – 2 209 (+4)
- засоби ППО – 1 703 (+2)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 927 (+3)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 559 873 (+1 416)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 162 056 (+553)
- спеціальна техніка – 4 818 (+3).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
«США не повинні надавати Путіну підтримку»: група сенаторів вимагає від Трампа змінити рішення щодо дизелю з РФ
Група сенаторів США від Республіканської та Демократичної партій заявила, що рішення американського президента Дональда Трампа щодо імпорту російського дизельного палива суперечить законодавству та США не повинні імпортувати нафту з Росії.
«У 2022 році Конгрес чітко заборонив імпорт російських енергоносіїв, щоб запобігти фінансуванню жорстокої війни Путіна проти України за рахунок американських доларів. Конгрес чітко заявив: США не повинні імпортувати нафту з Росії, доки вона не припинить свою агресію проти України та не відмовиться від погроз на адресу наших союзників по НАТО», – йдеться у заяві семи сенаторів від 11 жовтня.
Автори заяви вважають, що рішення Трампа дозволити імпорт російського дизельного палива до США «прямо суперечить цьому закону», адміністрація також не проконсультувалася з Конгресом і не надала жодних пояснень на обґрунтування свого рішення, як того вимагає законодавство.
«Сполучені Штати не повинні надавати Путіну фінансову підтримку, поки Росія продовжує вбивати українських цивільних громадян. Адміністрація має негайно змінити курс», – додають сенатори.
Цю заяву опублікували сенатори США Жанна Шахін (демократка від штату Нью-Гемпшир), старший член Сенатського комітету з міжнародних відносин, Сьюзан Коллінз (республіканка від штату Мен), Річард Блюменталь (демократ від штату Коннектикут), Ліза Мурковскі (республіканка від штату Аляска), Рон Вайден (демократ від штату Орегон), Том Тілліс (республіканець від штату Північна Кароліна) та Джон Кертіс (республіканець від штату Юта).
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня після розмови з російським лідером Володимиром Путіним оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Мінфін США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Україна розкритикувала домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну. У Євросоюзі заявили, що зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме.
Розмова Трампа та Путіна відбулася на тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі щодо припинення війни Росії проти України. Ці перемовини достроково завершились.
Різке зростання цін на бензин і дизельне пальне у світі почалося у лютому цього року, після початку військової операції США й Ізраїлю в Ірані. Аналітики і багато споживачів пов’язують це з перекриттям Іраном Ормузької протоки у відповідь на удари США, що ускладнило вивезення нафти танкерами з країн Перської затоки, а також з санкціями на іранську й російську нафту.
Подорожчання бензину й дизелю викликає невдоволення американських виборців. Це може призвести до падіння рейтингу Республіканської партії і погіршення її перспектив на майбутніх проміжних виборах у листопаді до Конгресу США.
«Без відповіді на диверсії РФ їх буде тільки більше». Чи готова до цього Європа?
Підпали, вибухівка в посилках, диверсії на залізниці, дрони над військовими об’єктами. У багатьох таких інцидентах європейські спецслужби вбачають російський слід. Кремль традиційно все заперечує. А Європа щоразу має вирішувати: це суто кримінальний злочин, диверсія чи напад? Журналісти проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії поговорили з європейськими політиками та експертами, щоб з'ясувати: де закінчується гібридна війна і починається справжня, класична?
Генштаб: від початку доби на фронті відбулось 231 бойове зіткнення
Від початку доби 11 жовтня на фронті відбулось 231 бойове зіткнення, йдеться в оперативному зведенні Генштабу ЗСУ.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках сили РФ завдали одного авіаудару, застосувавши три КАБ, здійснили 25 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів.
«На Південно-Слобожанському напрямку противник шість разів атакував позиції українських підрозділів у районах населених пунктів Стариця, Ізбицьке, Вовчанські Хутори та Крейдянка. На Куп’янському напрямку ворог дев'ять разів намагався покращити свої позиції, проводячи штурмові дії в бік Радьківки, Кутьківки та Ківшарівки. Триває бій», – йдеться у зведенні.
На Лиманському напрямку Сили оборони відбивали 10 спроб РФ просунутися в районах населених пунктів Нове, Зарічне, Колодязі, Лиман та Діброва. Дві штурмові дії тривають.
На Слов’янському напрямку ЗСУ зупинили спробу армії РФ йти вперед у районі населеного пункту Ямпіль.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 31 російський штурм: у районі населеного пункту Костянтинівка та в бік Новоселівки, Осинового, Миколайпілля, Новопавлівки, Райського, Торецького, Грузького, Володимирівки та Маяка.
«На Покровському напрямку росіяни здійснили 29 атак. Окупанти намагалися просунутися неподалік населених пунктів Білозерське, Новий Донбас, Вільне, Ганнівка, Никонорівка, Шевченко, Сергіївка та Василівка», – повідомили у Генштабі.
В Інституті вивчення війни (ISW) заявляють, що геолоковані кадри, опубліковані 9 жовтня, демонструють, як російські війська завдають удару по українській позиції на північний захід від Андріївки (на північний схід від Борової), що свідчить про нещодавнє просування українських сил у цьому районі.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.