Вихід з Донбасу і відмова від НАТО: про що домовляються тепер? Нові умови миру
Спецпредставник президента США Стів Віткофф приїхав у Росію – на переговори із російським керманичем Володимиром Путіним. Цей візит стався на другий день після того, як Віткофф поспілкувався із президентом України Володимиром Зеленським у Норвегії.
Зустріч із Путіним відбувалася у російському Санкт-Петербурзі, на ній той оголосив про звільнення американця, засудженого в Росії за звинуваченням у найманстві.
Помічник кремлівського керівника з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що тема війни в Україні була головною темою, і спецпосланець президента США «відзначив нові підходи європейців та Києва до врегулювання».
Володимир Путін під час цих переговорів, за словами Ушакова, дав зрозуміти, що Кремль «загалом готовий відновити» тристоронні переговори на «головну тему» в 10-х числах листопада (тобто вже після виборів до Конгресу США, призначених на 3 листопада – ред.)
На що, як каже Ушаков, Стів Віткофф відповів, що таке рішення Росії буде сприйняте президентом США «з великим задоволенням».
Коли Ушакова запитали про перспективи закінчення війни, то він, як передає російський телеканал «Дождь», відповів: «Не знаю, наскільки ми наближаємося до цього, але справа йде до цього».
Тим часом медіа цитують президента Зеленського – в інтерв’ю американському Fox News він сказав, що готовий на мирну угоду, яка передбачала б заморозку по лінії фронту.
- Що кажуть на фронті про це і що залишилося за кадром нових домовленостей?
Обговорюємо у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Віткофф назвав переговори «конструктивними», але попереду «ще багато важливої роботи»
Cпецпредставник президента США Стів Віткофф назвав переговори в Осло та Санкт-Петербурзі «конструктивними», але попереду «ще багато важливої роботи».
«Ці дискусії (в Осло та Санкт-Петербурзі - ред.) були конструктивними; вони триватимуть у форматі тристоронніх переговорів між Сполученими Штатами, Росією та Україною на технічному рівні. Хоча попереду ще багато важливої роботи, президент Трамп залишається відданим меті завершити цю війну та досягти всеосяжного й довготривалого миру, який забезпечить безпеку та процвітання для прийдешніх поколінь», – написав він у соцмережі Х.
За його словами, у Санкт-Петербурзі він зустрівся з президентом Путіним, щоб «розвинути прогрес, досягнутий в Осло під час зустрічі з президентом Зеленським, обговорити рамкові умови миру», а також подякувати президенту Путіну за звільнення американського громадянина Стівена Хаббарда, який тепер зможе повернутися додому.
21 жовтня у Санкт-Петербурзі відбулася тригодинна зустріч президента Росії Володимира Путіна та спецпредставника президента США Стіва Віткоффа.
Помічник президента РФ Юрій Ушаков, який також був присутній на цій зустрічі, сказав, що Путін нібито заявив про готовність РФ відновити тристоронні переговори з Україною та США в першій декаді листопада. Головною темою має стати формування системи безпеки для Росії та України після завершення війни.
Американський переговорник Віткофф прибув до Росії з Осло, де 20 жовтня провів переговори із президентом України Володимиром Зеленським і європейськими партнерами, зокрема президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере.
Після зустрічі президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу». За його словами, були визначені «певні елементи мирного врегулювання», які будуть представлені в Санкт-Петербурзі. Також він заявив про узгодження аспектів, що стосуються безпеки й економіки.
Напередодні Володимир Зеленський повідомив, що Стів Віткофф представить Росії пропозицію щодо тристоронніх переговорів за участю лідерів України, Росії й США.
В американському Інституті вивчення війни вважають, що Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, прагнучи капітуляції України. Водночас, як кажуть аналітики ISW, президент Росії Володимир Путін скористався телефонною розмовою з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності прогресу в мирних переговорах.
У Чорткові зросла кількість поранених через удар РФ, двох госпіталізували – ОВА
Влада Тернопільщини повідомляє про ще одного постраждалого внаслідок удару російського безпілотника в Чорткові.
«Стало відомо про ще одного травмованого в наслідок атаки ворожого БпЛА на м.Чортків. Відтак загалом сьогодні постраждало четверо осіб: 1 доросла жінка та 3 неповнолітніх», – заявив очільник області Тарас Пастух.
Він додав, що всім постраждалим надали необхідну медичну допомогу. У них травми різного ступеня тяжкості, «госпіталізовані тільки двоє».
Раніше голова області заявив про трьох поранених через удар російського дрона по Чорткову, з них двоє – діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Арахамія розповів про обговорення ситуації в Олешках на переговорах в Осло
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував «гарну новину» щодо гуманітарної кризи в окупованих Олешках на Херсонщині, передає видання «РБК-Україна» з посиланням на його коментар.
Про це він заявив наступного дня після зустрічі української делегації зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом у Осло.
«Дай Боже, наступного тижня буде пожвавлення на гуманітарному треку. Є дуже важка ситуація в Олешках. Ми її вчора обговорювали, і неформальне досягнення цієї зустрічі – наступного тижня має з’явитися гарна новина», – сказав народний депутат.
Інших деталей Арахамія наразі не повідомив.
Американський переговорник Віткофф прибув 20 жовтня зустрівся в Осло з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими партнерами, зокрема президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Після цього Віткофф зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі.
Папа Римський Лев XIV 16 жовтня провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, закликавши до припинення вогню в Олешках на тлі гуманітарної кризи і голоду в цьому окупованому Росією місті на Херсонщині.
У Кремлі, коментуючи розмову, заявили, що Путін нібито підтримав ініціативу Ватикану щодо доправлення допомоги цивільному населенню в Олешках.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Сили РФ вдарили по центру Слов’янська, серед постраждалих є двоє дітей – влада
Російські війська вдарили по центру Слов’янська на Донеччині, повідомив очільник міської військової адміністрації Вадим Лях.
За його словами, наразі відомо про п’ятьох поранених, серед них є дві дитини – хлопчики 7-ми та 13-ти років і дівчина, якій позавчора виповнилося 18 років.
«Біля 17:00 21 жовтня ворог вчергове вдарив по центру нашого міста. Влучання прийшлися поблизу багатоповерхових будинків», – написав він у фейсбуці.
Російські війська посилили свої атаки по Слов’янську - місто зазнає майже щодня обстрілів.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики пишуть, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій
Словаччина проведе консультації з Росією щодо постачання газу та нафти
Словаччина наступного тижня в Москві обговорюватиме питання постачання російських енергоносіїв, відновлюючи співпрацю, яка була призупинена після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як повідомляє агенція Reuters з посиланням на Міністерство закордонних справ Словаччини, 26 жовтня в Москві відбудеться засідання російсько-словацької міжурядової комісії з економічного, наукового й технічного співробітництва – це буде перша така зустріч із моменту нападу Росії на Україну у 2022 році.
За словами представників міністерства, зустріч буде присвячена, серед іншого, питанням енергетики.
«Ключовою темою стане енергетика та можливості співпраці у забезпеченні постачання стратегічних ресурсів. Словацька сторона також зацікавлена в обговоренні постачання газу та продовження постачання нафти», – заявили у МЗС країни.
Запланована зустріч стала черговим свідченням розбіжностей у позиції країни з її союзниками по Євросоюзу та НАТО.
Відновлення консультацій відбулося після низки візитів словацького прем’єр-міністра Роберта Фіцо до Москви, зокрема й у травні цього року. Позиція Фіцо вирізняється на тлі інших країн-членів ЄС.
Словаччина, яка закуповує російські нафту й газ, має припинити закупівлю газу до кінця 2027 року, оскільки це передбачає план ЄС, який спрямований на позбавлення Росії ресурсів на фінансування її війни в Україні.
Євросоюз після тривалої підготовки ще з 2022 року ухвалив обов’язковий до виконання регламент про повну відмову від російських газу та нафти.
Цей документ зобов’язує всі країни блоку відмовитися від російських енергоносіїв до осені 2027 року - довгострокові контракти заборонили з 1 січня 2027 року на СПГ, а з 30 вересня 2027 року на трубопровідний.
Як повідомив Радіо Свобода чиновник в Єврокомісії, від березня 2022 року до липня 2026 року країни ЄС заплатили Росії близько 197 мільярдів євро за нафту, газ й інші викопні енергоносії, згідно з даними європейської статистики зовнішньої торгівлі COMEXT.
Пекін не підтверджує зустрічі лідерів КНР, США та РФ, але каже про сприяння мирним переговорам
Міністерство закордонних справ Китаю не надало жодної інформації щодо можливої зустрічі лідерів Китаю, США та Росії щодо завершення війни в Україні.
Але Пекін заявив про сприяння мирним переговорам.
«Позиція Китаю щодо української кризи (так Пекін називає війну РФ проти України – ред.) залишається незмінною. Ми й надалі активно сприятимемо мирним переговорам і політичному врегулюванню», – сказала на брифінгу речниця МЗС КНР Мао Нін.
20 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що його країна має бути залучена до будь-якої можливої зустрічі лідерів Китаю, Росії та Сполучених Штатів, присвяченої війні в Україні. У МЗС Китаю запитали, чи готовий Пекін брати участь у зустрічі щодо війни за участі Росії та США, якщо Україна до неї залучена не буде.
При цьому у Кремлі вже заявили, що лідери Росії, Китаю та США підтвердили свою готовність провести тристоронню зустріч на саміті у Шеньчжене. Про це заявив «Вестям» помічник президента РФ Юрій Ушаков.
Зеленський, коментуючи потенційну зустріч лідерів КНР, США та Китаю, заявив, що якщо на цій зустрічі обговорюватимуться питання щодо України, «щодо нашого майбутнього, то це буде прийнятно, тільки коли ми будемо за столом переговорів. Це абсолютно зрозуміло».
За даними The Wall Street Journal (WSJ), Володимир Путін запропонував Дональду Трампу провести тристоронній саміт за участю голови КНР Сі Цзіньпіна для обговорення завершення війни. Ініціатива, за даними журналістів, пролунала під час телефонної розмови Путіна і Трампа 9 жовтня. Тоді сторони також домовилися про постачання російського дизельного палива.
Зустріч може відбутися 18–19 листопада на полях саміту Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) в китайському Шеньчжені. Участь у заході президента України не передбачається.
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив WSJ, що можливість зустрічі обговорюється, але домовленостей про її проведення та порядок денний поки немає.
Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що він готовий взяти участь у тристоронній зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном і президентом Росії Володимиром Путіним. Але, за його словами, ця зустріч могла б стосуватися не стільки України, а питання ядерної зброї.
Естонія працює над наданням Україні «значної кількості» локомотивів після ударів РФ по залізниці
Міністри закордонних справ України й Естонії Андрій Сибіга та Марґус Цахкна провели телефонну розмову 21 жовтня щодо поточного стану мирних переговорів і російських атак.
Зокрема, за повідомленням естонського МЗС, Цахкна наголосив, що безпека України є питанням європейської безпеки:
«Ми не можемо опинитися в ситуації, коли рішення ухвалюються за нашою спиною або Росія за столом переговорів отримує те, чого не змогла добитися на полі бою. Мир має бути справедливим і тривалим, і це має включати надійні та ефективні гарантії безпеки для України».
Естонський дипломат також вказав на наслідки російських атак на цивільну інфраструктуру України, зокрема, зростання на 85% кількості жертв серед цивільних у вересні.
Він нагадав, що минулого тижня уряд Естонії затвердив план надання Україні 10 мільйонів євро в межах ініціативи НАТО PURL, довівши загальний обсяг свого внеску до 30 мільйонів євро. Також Таллінн готує допомогу у відновлення транспортної інфраструктури України.
«Оскільки Росія завдає ударів по критичній інфраструктурі, зокрема, по транспортній мережі – і вже знищила або пошкодила 340 залізничних вагонів цього року – ми працюємо над тим, щоб передати Україні значну кількість локомотивів. Це допоможе підтримувати функціонування транспортного сполучення в країні навіть у найскладніших умовах», – заявив міністр.
Сибіга, своєю чергою, розповів, що поінформував естонського колегу про ситуацію на полі бою, наслідки останніх атак і останні події в контексті зусиль із мирного врегулювання.
«Я окреслив наші нагальні потреби для зміцнення оборони та стійкості України напередодні зими, приділивши особливу увагу російським ударам по нашій залізниці», – сказав він і подякував Естонії за наміри щодо передачі локомотивів.
На початку жовтня видання Financial Times поширило слова міністра аграрної політики України Тараса Висоцького, за якими в Україні практично закінчилися резервні локомотиви, які можна використовувати для заміни пошкоджених російськими ударами машин.
Як Росія нищить Покровське на Дніпропетровщині і чому там залишаються люди
Селище Покровське у Дніпропетровській області – так звана «кілзона», місце під постійним вогнем артилерії та дронів.
Фронт проходить приблизно за 20 км, проте Росія послідовно стирає цей населений пункт із землі. Хто залишився в Покровському, і що трапилося із селищем протягом року, дивіться у репортажі.
Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Російський БпЛА знову атакував Чортків на Тернопільщині, постраждали діти – влада
Російський БпЛА завдав удару по місту Чортків на Тернопільщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Тарас Пастух.
За його словами, внаслідок атаки постраждали троє людей, двоє з них – діти.
У ДСНС уточнили, що постраждали двоє дітей 2010 року народження.
Також повідомляється, що внаслідок атаки РФ пошкоджена господарська будівля, виникла пожежа.
Минулого тижня російські війська кілька разів атакували Чортків, було пошкоджено виробниче підприємство. Тоді про постраждалих не повідомлялось.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Зеленський: Україна погодилася б на замороження вогню вздовж поточної лінії зіткнення
Київ готовий до заморозки бойових дій на поточних позиціях, заявив президент Володимир Зеленський 21 жовтня. Про це він сказав у інтерв’ю американському каналу Fox News, відповідаючи на питання ведучого про готовність прийняти подібну мирну угоду.
«Якщо просто зараз ми маємо заморозити (бойові дії – ред.), я думаю, це реальний шлях завершити цю війну. Ми називаємо це припиненням вогню або зупинкою вбивств, як це називає президент Трамп», – заявив голова держави.
Він назвав це «мінімумом», який Україні потрібен сьогодні від російської сторони.
«Після цього, звісно, ми підемо до президента (Трампа – ред.) та європейців і проситимемо про гарантії безпеки. Найважливіше – це мир і частина про безпеку», – додав Зеленський.
Російська Федерація наполягає на повному виведенні Збройних сил України з території Донецької та Луганської областей як ключовій умові для проведення мирних перемовин – а не надання Києву будь-яких гарантій безпеки чи завершення бойових дій. Представники Кремля заявляють про відсутність сенсу в перемовинах до виконання цієї вимоги, натомість українське керівництво та військові відкидають будь-які територіальні поступки.
Задекларовані Москвою цілі передбачають, що Україна має передати в їхніх адміністративних кордонах також Запорізьку та Херсонську області, які Росія включила до своєї конституції.
Російські війська атакували магазин Metro у Рівному – ОВА
Російські війська атакували магазин торговельної мережі «Метро» у Рівному, написав у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Коваль.
Він додав, що внаслідок російської атаки також постраждав житловий сектор – в одному з будинків виникла пожежа, її вже локалізували.
За попередньою інформацією, в обох випадках люди не постраждали.
У компанії «Метро» підтвердили пошкодження магазину в Рівному, зазначивши, що працюють над оцінкою пошкоджень, магазин не працює.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Генштаб ЗСУ заявив про ураження складу армії Росії в окупованому Криму
Підрозділи Сил оборони України напередодні та вночі на 21 жовтня вразили склад матеріально-технічних засобів у районі Яни Капу (Красноперекопськ) в окупованому Криму, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України.
За зведенням, ударів зазнали «склади матеріально-технічних засобів російського агресора в районі населеного пункту Яни-Капу в тимчасово окупованому українському Криму та в районі Чистякового на Донеччині».
Крім того, штаб звітує про удари по пунктах управління російських підрозділів у районі окупованого Луганська та Курахового Донецької області.
«Ураження таких об’єктів порушує систему управління військами армії РФ та ускладнює координацію її підрозділів на полі бою», – додає Генштаб.
Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на підписників заявив, що в Яни Капу мали місце прильоти по старій автобусній стоянці за залізничним вокзалом і закритому консервному заводу. Там також повідомили, що атаки зазнав генератор на содовому заводі, який вийшов з ладу. Також внаслідок нальоту БПЛА та збиття цілей постраждали їдальня, пекарня та два будинки.
Російські військові атаку наразі не коментували. Редакція не може в умовах воєнного часу незалежно перевірити інформацію про удари.
Міноборони РФ заявляло про збиття 373 українських дронів протягом ночі на 21 жовтня над низкою російських областей та окупованим Кримом.
Зустріч Путіна і Віткоффа, який привіз до Росії пропозиції Зеленського щодо припинення війни: деталі
Спецпредставник президента США Стів Віткофф зустрівся із президентом Росії Володимиром Путіним у Костянтинівському палаці в Санкт-Петербурзі. Це відбулося на наступний день після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у столиці Норвегії Осло щодо завершення війни.
Число позицій ППО навколо зони «Алабуга», де випускають російські дрони, досягло 33
У Росії кількість позицій протиповітряної оборони навколо особливої економічної зони «Алабуга», де випускають російські дрони, досягло 33, пише Російська служба Радіо Свобода.
Як свідчить супутниковий знімок, зроблений 21 жовтня і вивчений Радіо Свобода, з весни 2026 року навколо основного російського майданчика з виробництва ударних дронів типу «Герань»/«Шахед» збудували як кілька бетонних веж для систем ППО, так і нові подіуми для «Панцирів» або «Торів» – тоді як у Москві, наприклад, від використання подіумів російські військові практично повністю відмовилися на користь вищих веж.
Крім того, як писало раніше Радіо Свобода, на території «Алабуги» розташовані вежі для зенітних великокаліберних кулеметів і конструкції для антидронових сіток над виробничими корпусами.
ОЕЗ «Алабуга» залишається одним із найбільш захищених від ударів безпілотників об’єктів у Росії поряд із резиденцією російського лідера Володимира Путіна на Валдаї (31 вежа і дві позиції ЗРК С-300/400). У столиці Росії й Московській області від початку повномасштабної війни Росії проти України побудували понад 100 нових позицій для систем протиповітряної оборони.
Спроб атакувати «Алабугу» українські військові не робили порівняно давно: востаннє повідомлення про дрони, які долітали сюди, були минулого року.
«Не варто поспішати з гучними заявами». Добропілля може стати другою Костянтинівкою?
Російська армія продовжує просуватися в бік Добропілля – про це повідомляє проєкт DeepState. 16 жовтня аналітики повідомили про закріплення агресора біля Матяшевого та Світлого – це околиці Добропілля з півдня. 18-го – про просування РФ біля Нового Донбасу, це вже східні околиці міста. «Сіра зона», таким чином, охопила місто напівколом.
«Розширюється «сіра зона» північніше центральної частини міста. Ворог продовжує проникати малими групами через приватний сектор, де його фіксують повторно, – написав у своєму телеграм-каналі український військовослужбовець із позивним «Мучной». – Сценарій дедалі більше нагадує ситуацію в Костянтинівці, де ситуація залишається вкрай складною».
«Тому не варто поспішати з гучними заявами про повне зачищення міста, поки фактична ситуація на землі свідчить про інше», – наголосив він.
Напередодні, 16 жовтня, начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов повідомив лідеру Росії Володимиру Путіну про нібито захоплення Добропілля. Проте кадри з опублікованого відео відомства, яке мало б підтвердити контроль армії РФ над містом, ймовірно, зробили за допомогою штучного інтелекту.
Президент України Володимир Зеленський заяву РФ про контроль армії РФ над Добропіллям спростував.
«Ситуація у Добропіллі: знищуємо там спроби росіян штурмувати нас, знищуємо інфільтрації. Не просто, але знищують наші хлопці», – заявив глава держави у вечірньому відеозверненні 18 жовтня після доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.
20 жовтня голова Офісу президента Кирило Буданов, коментуючи ситуацію у місті, також заперечив заяви російського командування. Він також звинуватив командувача російського угруповання військ «Центр» Андрія Іванаєва в тому, що той свідомо дезінформує президента Росії, залякує своїх підлеглих і ставить їм «нереальні завдання за будь-яку ціну продемонструвати захоплення українського Добропілля».
Понад 30 тисяч жителів залишилися без світла після удару РФ на Дніпропетровщині
Російські військові 21 жовтня атакували об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Через ворожу атаку без світла залишилися понад 30 тисяч мешканців у Павлоградському, Синельниківському районах і місті Самар. Енергетики розпочнуть відновлювальні роботи, щойно дозволить безпекова ситуація», – написав він у телеграмі.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року напередодні опалювального сезону в Україні.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW заявляють, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
«Нафтогаз» фіксує удвічі більше атак Росії на свої об’єкти від початку 2026-го, ніж торік
Вранці 21 жовтня Росія знову атакувала газовидобувну інфраструктуру групи «Нафтогаз» у Харківській області, повідомляє пресслужба компанії.
Російський безпілотників влучив в одну з установок на виробничому майданчику. Компанія наразі не може оцінити наслідки удару через безпекові умови.
Виконувач обов’язків голови правління НАК «Нафтогаз» Сергій Федоренко констатував, що російські війська продовжують системно атакувати нафтогазову інфраструктуру.
«З початку року ворог понад 400 разів завдавав ударів по об’єктах Групи Нафтогаз, що вдвічі більше ніж минулого року», – зазначив Федоренко.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Starlink не витіснять, але частоти віддадуть європейцям: у Єврокомісії пояснили нову схему
Європейська комісія заявила, що майбутній перерозподіл частот для мобільного супутникового зв’язку не означатиме повного витіснення Starlink чи інших неєвропейських операторів із ринку ЄС.
Про це у відповідь на запитання Радіо Свобода заявив речник Єврокомісії з питань оборони й космосу Тома Реньє, коментуючи повідомлення Financial Times про те, що європейські телекомунікаційні групи об’єднують зусилля, щоб кинути виклик системі Starlink Ілона Маска.
Зокрема, як йдеться в статті Financial Times, оператори мобільного звʼязку Deutsche Telekom, Orange, Telefónica та Vodafone домовилися спільно претендувати на частоти для супутникового зв’язку напряму зі смартфонами.
Наразі ліцензію на використання цих частот в Європі мають два американських оператори, які на момент отримання ліцензії в 2009 році були європейськими, але згодом були поглинуті компаніями зі США. Саме вони мають контракти зі Starlink про використання частот.
Після початку повномасштабної війни 24% українців припинили читати книжки російською – дослідження
Міністерство культури України опублікувало дослідження щодо читацької поведінки та вподобань українців. За словами голови Мінкульту Тетяни Бережної, воно допомагає «краще зрозуміти потреби читачів і спиратися на реальні дані» при ухваленні рішень щодо розвитку книжкової сфери.
Мінкульт заявляє, що планує використовувати результати дослідження в рішеннях щодо підтримки книговидання і промоції читання.
За результатами дослідження, проведеного Gradus Research, кожен десятий українець (12%) читає або слухає книжки щодня чи майже щодня. 21% респондентів читають кілька разів на тиждень. Близько двох із трьох опитаних (59%) читали або слухали книжки принаймні кілька разів на місяць протягом останнього року. Водночас 13% респондентів за цей період не читали жодного разу.