«Від Ямалу до Західного Сибіру»: Зеленський заявив про роботу над змогою діставати більш віддалені території РФ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна працює над тим, щоб її ракети й безпілотники могли діставати до більш віддалених територій Росії.
«На кожен російський удар по наших містах і громадах завжди є наша цілком справедлива відповідь. На сьогодні в досяжності наших дипстрайків російські обʼєкти на лінії від Ямалу до Західного Сибіру, і працюємо, щоб наші дрони й ракети могли досягати і ще більш віддалених російських територій», – написав він у телеграмі після доповіді щодо дипстрайків у вересні-жовтні.
Зеленський заявив, що були визначені ключові напрямки для подальшого застосування української далекобійності, також будуть масштабуватись відповідні підрозділи – як на основі спроможностей СБУ та, зокрема, Центру спеціальних операцій «Альфа», так і на основі розвідок та інших складових Сил оборони України.
«Наша українська далекобійність – це одна з реальних гарантій збереження незалежності нашої держави зараз, у час цієї війни, та буде однією з довготривалих гарантій безпеки після закінчення війни. Розвиваємо нашу силу. Сьогодні ж говорив і з виробниками відповідної зброї», – додав президент.
Віцепрем’єр РФ: Україна атакували три НПЗ і газохімічний комплекс
Віцепрем’єр російського уряду Олександр Новак стверджує, що українські військові атакували три російські нафтопереробні заводи та один газохімічний комплекс.
За його словами, на одному заводі є «невеликі ушкодження». Зважаючи відомі факти, йдеться про Новокуйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області – раніше в соцмережах з'явилися фотографії, на яких можна побачити, що над заводом піднімається кілька стовпів диму. Які ще заводи атакували, Новак не уточнив, незалежних від російських офіційних даних повідомлень про удари також не було.
«У нас була протягом якогось часу перерва, а сьогодні атаки на НПЗ відновлено», – передає слова Новака РБК.
Україна офіційно не коментувала удари по заводах. В оборонній компанії Fire Point підтвердили, що українські військові атакували Новокуйбишевський НПЗ за допомогою дронів FP-1. Про атаку саме по цьому підприємству повідомляли і моніторингові канали.
«Режим тиші» триває 87 годин, беремо навіть тих, хто не записався»: Лубінець розповів деталі евакуації цивільних з Олешків
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що колони, які виїхали з окупованих Олешків, вже розділилися.
За його словами, «режим тиші» триває вже 87 години, жодних порушень не зафіксовано.
Лубінець заявив, що гуманітарну допомогу доставили, її було багато, ті, хто хотів виїхати на підконтрольну владі України територію, мали змогу виїхати з Олешків, вони зараз у дорозі.
«У кожному автобусі працюють працівники двох наших апаратів, тобто є апарат від Яни Валерівни, від російської структури, є мої співробітники, які контролюють, щоб всім було достатньо місця, всі проходять, немає жодних перепон. Є вже випадки, коли приходили люди, які не записались. Їм так само надали можливість. Будь ласка, заходьте, якщо ви хочете виїхати з Олешків. Є повне сприяння. Робиться все, щоб кожен громадянин, кожна громадянка отримали сьогодні необхідну для них допомогу», – сказав Лубінець.
Раніше сьогодні омбудсмен повідомив, що для евакуації жителів окупованих Росією Олешків на Херсонщині підготували 25 автобусів на 750 місць і «швидкі допомоги» для маломобільних людей. За його словами, виїхати з міста зможуть усі охочі, а ті, хто вирішить залишитися, отримають гуманітарну підтримку.
Вночі проти 27 жовтня Дмитро Лубінець заявив про початок «режиму тиші» для евакуації цивільних з окупованих Олешків на Херсонщині.
Міністерство оборони Росії підтвердило це зі свого боку.
Читайте також: «Путін іде назустріч конкретно Меланії Трамп». Навіщо Кремлю евакуація з окупованих Олешок
23 жовтня Білий дім заявив, що Україна й Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги і підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
Олешки, розташовані за чотири кілометри від Херсона, переживають гуманітарну катастрофу. Цивільним, які там залишаються, бо окупанти не дають їм виїхати, немає що їсти. Крім того, там з початку окупації немає світла, газу, а після підриву Каховської ГЕС і питної води. Евакуюватися неможливо: дороги заміновані.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
«Нездатність піти на ризик». Що заважає Європі примусити Росію зупинити війну
БРЮССЕЛЬ – Україна, Росія й США готуються до тристоронніх переговорів у листопаді. У лідерів Фінляндії й Норвегії, які нещодавно розмовляли з Володимиром Путіним, склалося враження, що Москва ґрунтовно до них готується. Поінформовані посадовці ЄС своєю чергою поділилися з Радіо Свобода враженнями, що й американські спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер цього разу рішучіше налаштовані на успіх.
Київ розраховує передусім на перші кроки до деескалації – припинення ударів по енергетиці, домовленості щодо безпеки на морі та обмін полоненими. А в перспективі – на переговори на рівні лідерів.
Питання залишається: з якими позиціями Україна підійде до переговорів, потерпаючи від дедалі інтенсивніших російських атак і невизначеності щодо західної підтримки?
Заступниця генсекретаря НАТО Радміла Шекерінська вважає, що посилення російських ударів – наслідок розчарування Путіна відсутністю успіхів на полі бою. За її словами, щомісячні втрати Росії вже перевищують 40 тисяч військових.
«Тому, щоб продовжувати війну, Путін має лише одну стратегію – розділити нас… Він намагається посіяти розбрат і підірвати нашу єдність», – заявила вона на відкритті представництва Київського безпекового форуму в Брюсселі.
Запаси ракет для перехоплення балістики в Україні критично низькі.
Водночас Київ досі не має певності, на яку підтримку Європи зможе розраховувати у 2027 році. Низка країн ЄС готується до виборів, популярність противників допомоги Україні зростає. На цьому тлі посилюються й гібридні загрози.
«Епізод із Лейпцигом – це лише початок. Росія шантажує, Росія погрожує. І настав час державам-членам ЄС і НАТО об'єднати зусилля з Україною та навчитися жити в умовах постійної загрози», – вважає віцепрем'єр України з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов.
Далі читайте тут
Війська РФ знову вдарили по Дніпру, постраждала 70-річна жінка – ОВА
Російські війська вдарили по Дніпру, постраждала 70-річна жінка, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, жінка перебуває в лікарні, медики оцінюють її стан як середньої тяжкості.
Голова ОВА додав, що через ранковий удар пошкоджені кілька багатоповерхівок. Вибухова хвиля вибила вікна та пошкодила балкони.
Вдень 29 жовтня російські військові завдали ударів по цивільних у кількох українських містах. Найбільше жертв було у Дніпрі, там реактивний дрон ударив по платформі залізничного вокзалу, де люди чекали на посадку на електричку до Запоріжжя. За останніми даними, у Дніпрі загинули 15 людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Драпатий підписав наказ про суттєве посилення контролю за роботою ВЛК при ТЦК
Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий підписав наказ про суттєве посилення контролю за роботою військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки – це у коментарі Радіо Свобода підтвердив представник Головного управління комунікацій ЗСУ Дмитро Лиховій.
За його словами, документ було підписано 28 жовтня. Додаткової інформації щодо його реалізації наразі немає.
Раніше Лиховій у коментарі Суспільному розповів, що відповідний наказ було підписано з метою «підвищення якості медичних оглядів військовозобов'язаних, унеможливлення призову на військову службу громадян, які за станом здоров'я не можуть її проходити, а також запобігання будь-яким проявам корупції під час мобілізаційних заходів».
За його словами, запроваджується ретельний моніторинг обґрунтованості рішень ВЛК, особливу увагу приділятимуть випадкам, коли людину визнали придатною до служби, але згодом ВЛК встановила її непридатність через захворювання, не пов’язані з проходженням служби.
Також окремий акцент робиться на ретельнішому обстеженні людей із хронічними захворюваннями, які можуть загостритися вже в перші місяці військової служби.
Повідомляється, що для голів і членів ВЛК при ТЦК та СП регулярно організовуватимуть спеціальні навчальні курси, зокрема щодо сучасних стандартів діагностики під час медичних оглядів.
Крім того, посилюється нагляд за тим, як посадові особи ТЦК та СП направляють військовозобов’язаних на медогляди, оформлюють документи та вносять інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що проблема поверхневого проходження ВЛК дійсно існує.
«Я б окремо, напевно, виділив саме проходження ВЛК на стадії мобілізації, і це потім створює додаткові проблеми командирам... ми потім бачимо ці проблеми у війську: мобілізують людей, які за об’єктивним станом здоров’я непридатні, але юридично вважаються здоровими», – розповів він.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
У Кремлі допустили участь європейців у переговорах «на якійсь стадії»
У Кремлі допустили приєднання в майбутньому представників Європи до переговорів щодо війни Росії проти України.
У коментарі російським ЗМІ речник президента Росії Дмитро Пєсков 30 жовтня заявив, що переговори в Абу-Дабі пройдуть у тристоронньому форматі. «На якійсь стадії, так, підключення європейців буде потрібне. Але поки що про це ніхто предметно не говорив», – сказав він.
Напередодні помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що представників європейських держав не планують запрошувати на майбутні тристоронні переговори України, США й Росії, які, попередньо, планують провести в Абу-Дабі в листопаді. «Вони можуть туди потрапити, якщо куплять квитки, але за стіл переговорів їх ніхто запрошувати не збирається», – сказав Ушаков.
29 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков також заявив, що тристоронній формат не передбачає участі Євросоюзу. За його словами, Москва не вважає позицію ЄС спрямованою на досягнення миру. А речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 28 жовтня заявила, що європейські лідери продовжують демонструвати небажання обговорювати «російські інтереси» й висувають «нереалістичні вимоги до Москви».
29 жовтня в Європейській комісії заявили, що продовжують брати участь у дипломатичних зусиллях для завершення війни Росії проти України, попри заяви Кремля.
Водночас головна речниця Єврокомісії Паула Піньо не підтвердила, чи будуть представники ЄС присутні на наступному раунді тристоронніх переговорів: «Що стосується наступних можливих зустрічей, наразі ми не маємо додаткової інформації, якою могли б поділитися. Але це може змінитися будь-якої миті».
Президент України Володимир Зеленський раніше говорив про зацікавленість у залученні європейських партнерів до переговорного процесу, зокрема до обговорення питань європейської безпеки.
Водночас 28 жовтня під час пресконференції в Нідерландах Зеленський зазначив, що якщо США наполягатимуть на проведенні переговорів виключно у тристоронньому форматі, Україна не відмовлятиметься від такої можливості.
«Ми не будемо руйнувати можливість цієї зустрічі, тому що нам потрібно просувати мирний процес у будь-яких форматах, у будь-які дні, якомога швидше», – сказав український президент.
Водночас він поставив під сумнів можливість обговорення майбутньої архітектури безпеки Європи без участі самих європейців.
«Росія хоче вести переговори про щось нове – не знаю. Вони говорять про якусь архітектуру безпеки у Європі. Але як можна обговорювати безпекову архітектуру безпеки в Європі? Про що ви збираєтесь домовлятися? З ким? З Китаєм?» – додав Зеленський.
Представники Єврокомісії нещодавно вперше стали брати участь у консультаціях щодо завершення війни, зокрема були присутні в Маямі й Осло.
Наступний раунд переговорів України, США та Росії попередньо планують провести орієнтовно з 6 до 10 листопада в Абу-Дабі, повідомив український президент.
В Україні на тлі атак РФ планують звести 21 водну переправу, в Києві роботи вже почалися – Калашник
Міністр з відновлення, інфраструктури і транспорту України Микола Калашник повідомив, що в Україні на тлі російських ударів передбачається зведення 21 мостової переправи, а реалізацію робіт взяла на себе центральна влада.
«Через системні атаки на мости створюємо альтернативні маршрути для людей, постачання громад, роботи екстрених служб й оборонних потреб. Загалом заплановано 21 комбіновану водну переправу. У столиці роботи вже розпочалися», – написав Калашник у телеграмі 30 жовтня за підсумками виступу у Верховній Раді.
За його словами, перші переправи в Києві запрацюють вже на початку 2027 року.
У жовтні армія РФ завдала кілька ударів по двох мостах у Києві, які з’єднують лівий і правий береги столиці. Зокрема, після атаки 27 жовтня рух Південним мостом зупиняли, його частково відновили 30 жовтня, поїзди метро мостом досі не ходять.
На початку місяця Калашник в інтерв’ю «Суспільному» заявив, що на випадок пошкодження мостів Київ отримає резервні переправи через Дніпро.
ОВА: російські дрони атакували цивільне підприємство на Сумщині – загинула людина, є поранені
Російські ударні дрони атакували цивільне підприємство на Сумщині – загинула 43-річна жінка, повідомив очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його даними, відомо про вісьмох постраждалих, одна людина перебуває у важкому стані.
«Росіяни цілеспрямовано атакували ударними безпілотниками цивільне підприємство у Шосткинській громаді, де на той момент працювали люди», – написав він у телеграмі.
На місці триває рятувальна операція та ліквідація наслідків атаки.
Ввечері 29 жовтня Григоров повідомляв, що внаслідок російських атак постраждали вісім людей – це жителі Сумської, Шосткинської та Путивльської громад.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Дипломати країн G20 зустрічаються в Атланті. Лавров прибув до США
Міністри закордонних справ країн «Групи 20» (G20) збираються в Атланті 30-31 жовтня для переговорів, які, як очікується, підкреслять розбіжності між західними урядами щодо війни Росії в Україні в той час, як Сполучені Штати прагнуть спрямувати форум у бік економічного зростання, енергетичної безпеки і торгівлі.
Зустріч в Атланті, яку проводить державний секретар США Марко Рубіо, відбувається перед запланованим на грудень у Маямі самітом лідерів G20, який прийматиме президент США Дональд Трамп. Президента Росії Володимира Путіна запросили на цей саміт, хоча поки що незрозуміло, чи буде він присутній.
Тим часом присутність міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова в Атланті посилила дискусію серед західних урядів щодо того, чи не стане взаємодія з російськими чиновниками на міжнародних заходах сигналом про повернення до звичного ведення справ із РФ, поки триває її війна проти України.
Як стало відомо Радіо Свобода, цього року перед самітом не відбудеться традиційної «сімейної» фотографії. Хоча причина таких змін залишається незрозумілою, є повідомлення про те, що деякі західні дипломати не бажали з’являтися поруч із Лавровим на офіційній груповій фотографії.
Західні дипломати повідомили журналістам, що організатори розглядають можливість проведення двох групових фотосесій: однієї за участю Лаврова й іншої без нього.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що не уникатиме групового фото з усіма учасниками, оскільки діалог є частиною його роботи. Водночас він наголосив, що «нормальності» з Москвою бути не може, доки триває війна.
Напруженість щодо взаємодії з Росією виникала і на попередніх самітах G20. Зокрема, на серпневій зустрічі з питань фінансів в американському Ешвіллі, штат Північна Кароліна, європейські делегати висловили своє невдоволення після того, як міністр фінансів США Скотт Бессент провів двосторонню зустріч із міністром фінансів Росії Антоном Сілуановим.
Як зазначає кореспондент Радіо Свобода, відсутність України на зустрічі в Атланті додає ще один момент напруженості. Вашингтон обмежив запрошення офіційними членами G20, залишивши Україну і Південну Африку поза списком гостей.
Москва, зі свого боку, поскаржилася на організацію. Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що візове питання для делегації було вирішене лише в останню хвилину, і «не всі у Вашингтоні задоволені» участю Лаврова.
Державний департамент заявив, що Сполучені Штати хочуть повернути G20 «до основ», із порядком денним, зосередженим на економічному зростанні, дерегуляції, інноваціях, енергетиці й торгівлі. Інші пріоритети включають зміцнення ланцюгів поставок, захист свободи судноплавства і покращення доступу до критично важливих мінералів, продуктів і добрив. Вашингтон також підтримує прагнення Польщі стати повноправним членом G20.
Раніше президент України Володимир Зеленський назвав саміт лідерів G20 потенційною можливістю для проведення тристоронньої зустрічі України, США й Росії «з реальним результатом».
Перед цим держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що російського лідера Володимира Путіна запросили на саміт «Групи двадцяти» (G20), який 14–15 грудня відбудеться в американському місті Маямі.
Про можливість участі Путіна у «великій події в Маямі» 22 вересня говорив на пресконференції з участю Володимира Зеленського і президент США Дональд Трамп. Він сказав про це, відповідаючи на запитання, чи погодиться російський лідер Володимир Путін на тристоронню зустріч із участю президентів України та США.
У Кремлі заявили, що Росія вдячна за запрошення Путіна на зустріч «Групи двадцяти» і визначиться щодо його участі й «пропрацює тему через дипломатичні канали».
«Не довіряйте Путіну»: Майк Помпео оцінив перспективи миру та ризики переговорів з агресором
Колишній державний секретар США Майк Помпео заявляє, що президент Росії Володимир Путін не виявив жодного бажання припинити війну проти України. Помпео, який був главою американської дипломатії за першої президентської каденції Дональда Трампа, попереджає, що поглиблення співпраці Москви з Пекіном, Тегераном і Пхеньяном становить серйозну загрозу для безпеки Заходу.
В інтерв’ю Радіо Свобода Помпео наголосив, що будь-яка мирна угода має супроводжуватися довгостроковими гарантіями безпеки для Києва. Він розкритикував європейські країни за те, що вони продовжують фінансувати російську воєнну машину, і закликав до посилення військового потенціалу Заходу. Помпео також прогнозує, що іранський режим впаде під тиском зростаючих економічних і військових чинників.
Радіо Свобода поспілкувалося з Помпео про перспективи миру для України, ризики переговорів із Путіним, підтримку Москви з боку Ірану та посилення співпраці між супротивниками США.
Генштаб ЗСУ уточнив, де було уражено пускову установку ракет «Іскандер»
Сили оборони України 29 жовтня та в ніч на 30 жовтня уразили пускову установку ОТРК «Іскандер-М», склади боєприпасів і матеріально-технічних засобів, а також ремонтні підрозділи противника.
Як повідомляє у телеграмі Генеральний штаб ЗСУ, пускова установка «Іскандер-М» була уражена у районі перевантаження балістичних ракет – біля міста Фатеж у Курській області РФ.
За даними штабу, російські склади боєприпасів були уражені у районі населених пунктів Малоянисоль (окупована частина Донецької області) Новоєгорівка (Харківська область) та Ганусівка (Луганська область).
Також українські військові повідомляють про удар по складу матеріально-технічних засобів окупантів (район Біловодська, Луганська область), ремонтному підрозділу противника (район Рубіжного, Луганська область) та російській ремонтно-відновлювальній базі (Писарівка, Луганська область).
У Генштабі ЗСУ наголошують, що кожна знищена пускова установка «Іскандер-М» зменшує спроможність армії РФ завдавати балістичних ударів по українських містах, а ураження ремонтних підрозділів ускладнює противнику відновлення пошкодженої техніки та її повернення на фронт, а втрата складів боєприпасів знижує його вогневі можливості.
Ймовірно, про ураження цієї пускової установки «Іскандера» напередодні повідомляв президент України Володимир Зеленський. Він не уточнював місце ураження.
Журналісти підтвердили загибель 285 тисяч російських військових
Журналісти Російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» спільно з командою волонтерів встановили імена 285 023 російських військовослужбовців, які загинули з початку війни Росії проти України. Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому 30 жовтня.
Підрахунок ведеться на основі відкритих джерел, включаючи повідомлення родичів, некрологи й дані про поховання.
Згідно з дослідженням, з 2023 року найбільших втрат зазнають мотострілецькі підрозділи, які на сучасному фронті фактично виконують функції піхоти.
П’ять російських мотострілкових бригад із найбільшою кількістю загиблих загалом втратили понад 15 тисяч військовослужбовців. Найвищі підтверджені втрати – близько 4500 осіб – зафіксовано у 15-й окремій мотострілецькій бригаді «Чорні гусари».
Автори дослідження підкреслюють, що реальні втрати російської армії є значно вищими за підтверджені поіменно. Через широке застосування безпілотників евакуація тіл з поля бою стала складнішою. З урахуванням експертних оцінок загальна кількість загиблих російських військових може перевищувати 663 тисяч осіб.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Українська делегація прибула в окуповані Олешки – Лубінець
Українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем 30 жовтня прибула до окупованих Олешків на Херсонщині, де триває «режим тиші» для надання допомоги місцевим жителям.
«Ми в Олешках! Українська делегація безпечно дісталася міста. Режим тиші триває вже 80 годин і продовжується далі. Зараз на місці спілкуюся з місцевими жителями, щоб почути про їхні потреби і зрозуміти, якої допомоги вони потребують найбільше. Подробиці повідомлю згодом», – написав Лубінець у телеграмі.
Раніше сьогодні омбудсмен повідомив, що для евакуації жителів окупованих Росією Олешків на Херсонщині підготували 25 автобусів на 750 місць і «швидкі допомоги» для маломобільних людей.
Лубінець наголосив, що виїхати з міста зможуть усі охочі, а ті, хто вирішить залишитися, отримають гуманітарну підтримку.
Напередодні омбудсмен зазначив, що підготовка до гуманітарної місії в Олешках виходить на завершальний етап, а розмінування визначених маршрутів завершене.
Вночі проти 27 жовтня Дмитро Лубінець заявив про початок «режиму тиші» для евакуації цивільних з окупованих Олешків на Херсонщині.
Міністерство оборони Росії підтвердило це зі свого боку.
23 жовтня Білий дім заявив, що Україна й Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги і підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
Олешки, розташовані за чотири кілометри від Херсона, переживають гуманітарну катастрофу. Цивільним, які там залишаються, бо окупанти не дають їм виїхати, немає що їсти. Крім того, там з початку окупації немає світла, газу, а після підриву Каховської ГЕС і питної води. Евакуюватися неможливо: дороги заміновані.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Максимум від початку великої війни. Як Трамп «дизельною угодою» дав Кремлю заробити на нафті
Оголошена Дональдом Трампом «дизельна угода» з Росією не знизила ціни на пальне в США, проте дала змогу Кремлю заробити рекордні 2,76 мільярда доларів за тиждень на експорті нафти. Поки Україна на вимогу Вашингтона дотримувалася паузи в ударах по російських НПЗ, росіяни наростили постачання нафти та відновили роботу пошкоджених заводів. Економісти зазначають: домовленість не мала під собою економічного підґрунтя і стала виключно політичним сигналом для світового ринку, що купувати російську нафту знову безпечно.
У Києві й чотирьох областях є знеструмлення через удари РФ – «Укренерго»
На ранок 30 жовтня у Києві, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій і Харківській областях є знеструмлені споживачі через російські удари, повідомило «Укренерго».
«Там, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи… Для уникнення перевантажень обладнання, пошкодженого попередніми російськими обстрілами, у частині областей сьогодні до кінця доби вимушено будуть застосовуватись графіки обмеження потужності для промисловості та графіки погодинних відключень (обсягом до 2.5 черги) для всіх категорій споживачів», – йдеться в повідомленні.
Перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов, зі свого боку, додав, що на Дніпропетровщині після масованої атаки Росії на енергетичну інфраструктуру без електропостачання залишаються понад 190 тисяч споживачів.
«Є серйозні пошкодження обладнання. Аварійно-відновлювальні роботи вже розпочалися. Енергетикам вдалося заживити об’єкти критичної інфраструктури і частину споживачів. Роботи тривають», – йдеться в повідомленні Міненерго.
У ДТЕК додали, що на правому березі Києва через аварію на пошкодженому обстрілами обладнані, графіки вимкнень електропостачання тимчасово не діють.
«Енергетики працюють на місцях і роблять все можливе, щоб якомога швидше стабілізувати ситуацію. На лівому березі столиці діють графіки», – йдеться в повідомленні.
Також, за даними ДТЕК, через аварію на пошкодженому обстрілами обладнані, графіки тимчасово не діють в Обухівському, Фастівському і Бучанському районах Київщини.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
Незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування злочинів під час війни Росії проти України звинуватила РФ у злочинах проти людяності у зв’язку з ударами по енергетичних об’єктах. Комісія наголошує, що з наближенням зими російські удари по енергетичній інфраструктурі України значно впливають на фізичне й ментальне здоров’я цивільного населення, а також роботу лікарень.
Взимку 2025–2026 року жителі України вже були змушені тривалий час перебувати без опалення, електрики і води в сильні морози.
Комісія дійшла висновку, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру в Україні є цілеспрямованими і є частиною «державної політики, спрямованої на позбавлення цивільного населення важливих енергетичних ресурсів, щоб викликати страждання». Володимир Путін та військове керівництво російської армії неодноразово заявляли про те, що вони спеціально б’ють по енергетичних об’єктах в Україні.
Лубінець: для евакуації з Олешків підготували 25 автобусів і «швидкі»
Для евакуації жителів окупованих Росією Олешків на Херсонщині підготували 25 автобусів на 750 місць і «швидкі допомоги» для маломобільних людей, повідомив 30 жовтня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
За словами омбудсмена, він і російська уповноважена з прав людини Яна Лантратова нині перебувають в Армянську і координують подальші дії.
«Наразі все підготовлено на високому рівні. Ми веземо гуманітарну допомогу для місцевих жителів міста Олешки. Наше головне завдання – забезпечити, щоб ця допомога дійшла до кожної людини, яка її потребує. Особливу увагу приділяємо людям похилого віку, особам з інвалідністю та всім, хто через стан здоров’я чи інші обставини не може самостійно подбати про себе», – зазначив він.
Лубінець наголосив, що виїхати з міста зможуть усі охочі, а ті, хто вирішить залишитися, отримають гуманітарну підтримку.
Напередодні омбудсмен зазначив, що підготовка до гуманітарної місії в Олешках виходить на завершальний етап, а розмінування визначених маршрутів завершене.
Вночі проти 27 жовтня Дмитро Лубінець заявив про початок «режиму тиші» для евакуації цивільних з окупованих Олешків на Херсонщині.
Міністерство оборони Росії підтвердило це зі свого боку.
Читайте також: «Путін іде назустріч конкретно Меланії Трамп». Навіщо Кремлю евакуація з окупованих Олешок
23 жовтня Білий дім заявив, що Україна й Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги і підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
Олешки, розташовані за чотири кілометри від Херсона, переживають гуманітарну катастрофу. Цивільним, які там залишаються, бо окупанти не дають їм виїхати, немає що їсти. Крім того, там з початку окупації немає світла, газу, а після підриву Каховської ГЕС і питної води. Евакуюватися неможливо: дороги заміновані.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Росія: над НПЗ Новокуйбишевська видно кілька стовпів диму після атаки дронів
У Росії зазнав атаки «Новокуйбишевський нафтопереробний завод» у Самарській області. Про це повідомили українські моніторингові телеграм-канали Exilenova+ і Supernova+. Osint-аналітик Astra підтверджує пожежу на підприємстві.
На опублікованих у мережі фотографіях і відео можна побачити, що над заводом піднімається кілька стовпів густого диму.
Жителі Новокуйбишевська, як зазначає Astra, скаржилися на відсутність повітряної тривоги і заявляли, що повідомлення від губернатора Самарської області В’ячеслава Федорищева з’явилося майже через дві години після того, як почалася атака.
Новокуйбишевський НПЗ входить до Самарської групи підприємств «Роснефти». На сайті компанії вказано, що це один із провідних нафтопереробних заводів Поволжя. Його потужність становить близько 8,8 мільйона тонн нафти на рік, на ньому виробляється 20–30 видів нафтопродуктів, включаючи реактивне паливо, яке використовується у військових цілях.
Україна раніше вже кілька разів атакувала цей завод. Зокрема, у квітні 2026 року, пише Astra, припиняли роботу обидві установки первинної переробки нафти – АВТ-11 та АВТ-9.
Влада регіону поки що не коментувала наслідки атаки на Новокуйбишевськ.
Українські військові атаку також не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У Києві частково відновлюють рух Південним мостом – влада
У Києві 30 жовтня відновлюють рух автомобілів Південним мостом із лівого на правий берег, повідомила міська державна адміністрація.
«Спочатку проїзд буде дозволено однією смугою для транспортних засобів вагою до 10 тонн, зокрема легкових авто. Відповідне рішення ухвалили за результатами технічного обстеження мосту й висновків експертизи Національного інституту розвитку інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
За даними КМДА, рух із правого на лівий берег поки що залишається закритим. На цій ділянці тривають технічні роботи.
«Паралельно фахівці профільних комунальних підприємств спільно з науковцями опрацьовують технічні рішення для ремонту пошкоджених конструкцій Південного мосту, зокрема тих, що забезпечують роботу метрополітену», – додали в КМДА.
Південний міст був пошкоджений під час російського удару 27 жовтня. Рух автомобілів мостом зупинили. Також була обмежена робота «зеленої» гілки метро, яка, зокрема проходить по Південному мосту. У київському метрополітені повідомляли, що рух поїздів метро мостом тимчасово зупинений.
У жовтні армія РФ завдала кілька ударів по двох мостах у Києві, які з’єднують лівий і правий береги столиці. Зокрема, 3 жовтня російські військові атакували Північний міст.
Того ж дня міністр відновлення, інфраструктури і транспорту України Микола Калашник в інтерв’ю «Суспільному» заявив, що на випадок пошкодження мостів Київ отримає резервні переправи через Дніпро.
Кількість загиблих від удару по вокзалу в Дніпрі зросла до 15 – ОВА
У Дніпрі до 15 зросла кількість загиблих внаслідок російського удару по залізничному вокзалу 29 жовтня, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«У лікарні помер 40-річний чоловік, який дістав поранень через удар росіян по залізничному вокзалу у Дніпрі. Медики до останнього боролися за його життя. Та поранення виявилися надто тяжкими», – написав він у телеграмі.
Він уточнив, що внаслідок удару загинули 10 чоловіків і п’ять жінок. Ще понад десять людей – поранені.
За словами Ганжі, на Дніпропетровщині сьогодні – день жалоби.
Вдень 29 жовтня російські військові завдали ударів по цивільних у кількох українських містах. Найбільше жертв було у Дніпрі, там реактивний дрон ударив по платформі залізничного вокзалу, де люди чекали на посадку на електричку до Запоріжжя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.