Генштаб ЗСУ про Харківщину: біля Стариці триває боєзіткнення, ситуація у Вовчанську – контрольована
На Харківському напрямку триває бойове зіткнення в районі населеного пункту Стариця, ситуація у Вовчанську – контрольована, повідомляє станом на 10:30 Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, тривають заходи з посилення українських оборонних позицій та покращення тактичного положення на окремих напрямках.
Загалом від початку доби відбулося 60 бойових зіткнень, 20 з яких ще тривають на п’яти напрямках. Зокрема, на Куп’янському напрямку тривають дві атаки противника на напрямках Крохмальне – Берестове та Коломийчиха – М’ясожарівка, ситуація контрольована. На Сіверському напрямку чотири бойові зіткнення тривають на напрямках Соледар – Роздолівка, Берестове – Виїмка, Миколаївка-Роздолівка. В ході оборонних дій втрат позицій не допущено, ситуація контрольована.
Також на Краматорському напрямку тривають бойові дії на напрямках Берхівка – Калинівка і Бахмут – Кліщіївка, на Покровському напрямку – шість атак противника на напрямках Очеретине – Новоолександрівка та Тоненьке – Уманське.
Понад 53,5 тисячі військових РФ загинули в Україні – дані журналістів за відкритими джерелами
Число російських військових, які загинули на війні з Україною, склало щонайменше 53 586 осіб. Про це йдеться у новому звіті російської служби Бі-Бі-Сі та «Медіазони» за підтримки волонтерів.
Втрати російської армії у травні 2024 року знову стали зростати, це може бути повʼязане з початком наступу у Харківській області. За минулі два тижні загинула 1431 особа, що вище за показники цього періоду 2022 і 2023 року.
Близько 20% загиблих складають увʼязнені, 14% – добровольці, 12% – мобілізовані. Зазначається зростання кількості загиблих серед добровольців, завдяки яким Міноборони переважно поповнює особовий склад: від жовтня кількість загиблих добровольців не опускається нижче 75 на тиждень, інколи перевищує 100.
За абсолютним числом загиблих лідирують Краснодарський край (2022), Башкортостан (1953) і Свердловська область (1802).
Журналісти відстежують втрати за відкритими джерелами: повідомленнями у ЗМІ, некрологами від місцевої влади та родичів. Реальні втрати можуть бути набагато вищими.
Уряд виділив понад 1,5 млрд гривень для відбудови двох ТЕС
Кабмін виділив понад 1,5 млрд гривень для відбудови Зміївської ТЕС на Харківщині та Трипільської ТЕС на Київщині, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, 726 млн гривень було виділено для державної компанії «Центренерго» з резервного фонду державного бюджету, ще 826 млн грн – з фонду ліквідації наслідків агресії.
«Очікуємо максимальної ефективності у використанні цих коштів. Роботи мають відбуватися максимально швидко», – сказав прем’єр.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, 11 квітня, серед іншого, внаслідок російської атаки була повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва. Ця теплоелектростанція була найбільшим постачальником електроенергії у Київську, Черкаську і Житомирську області.
За даними «Центренерго», 22 березня 2024 року вщент була знищена Зміївська ТЕС на Харківщині, а 25 липня 2022 року війська РФ окупували Вуглегірську ТЕС на Донеччині.
«На сьогодні ПАТ «Центренерго» втратила 100 відсотків генерації», – заявила 11 квітня компанія.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Володимир Зеленський 16 травня провів у Харкові, який постійно потерпає від російських обстрлів, засідання Ставки: у ньому взяли участь Головнокомандувач ЗСУ Сирський, командувачі за напрямками, керівники ГУР, Служби зовнішньої розвідки, СБУ, Державної прикордонної служби, МВС, керівники Харківської області. Журналісти іноземних ЗМІ мали можливість поставити у Харкові запитання президенту України. Голос Америки зібрав інформацію про це.
«Ситуація на Харківщині дуже серйозна. Нам не можна втратити Харків», – заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю американському каналу ABC під час свого візиту до Харкова 16 травня.
Журналіст ABC зазначає, що команда українського президента рухається по Харкову дуже швидко через надзвичайно високий рівень небезпеки.
Напередодні міжнародні ЗМІ написали, що харківський наступ – результат затримок надходження американської допомоги Україні.
На питання журналістів ABC, чи Сполучені Штати винні в тому, що відбувається на Харківщині, Зеленський відповідає: «Винен весь світ. Вони дали можливість Путіну окупувати. Але тепер світ може допомогти».
Журналіст ABC Джейс Лонгман так описує українського президента: «Він завжди обережно утримується від критики США, але цього разу Зеленський був відвертіший, ніж зазвичай».
Коментуючи нещодавній візит до України держсекретаря США Ентоні Блінкена, Зеленський каже:
«Діалог — це добре. Але нам зараз потрібна допомога. Все, що нам потрібно, це дві системи Patriot. Росія не зможе окупувати Харків, якщо вони у нас будуть».
Американський журналіст додає, що побачив розчарування на обличчі українського президента.
«Тут, поблизу жорстоких боїв на лінії фронту, виникає відчуття, що візит [Блінкена до України – ред.] був не чимось більшим ніж демонстрацією підтримки», – мовиться у статті ABC.
Освіта під землею. Як можна безпечно навчати школярів під час війни?
Понад 25% дітей, які нині перебувають в Україні, позбавлені можливості повноцінно навчатися через воєнні дії та регулярні ракетні обстріли з боку Росії, наводять дані в Інституті освітньої аналітики.
Тож, станом на квітень 2024 року 628 489 дітей в Україні навчається дистанційно, ще 298 833 – у змішаному форматі (частково в школі, частково онлайн). Регулярно відвідує школу 2 727 483 дитини. Але навіть ті, хто ходить до школи, часто позбавлені можливості навчатися під час повітряних тривог. Зазвичай шкільні укриття розраховані лише на те, щоб вмістити дітей, а не організувати повноцінне навчання для всіх класів, йдеться в дослідженні.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися як працюють школи на підконтрольних Україні територіях Херсонської та Запорізької областей? Де побудують підземні навчальні заклади, і чи покращать вони освітній процес? Наскільки погіршилася якість навчання через війну, і чи можна це виправити?
У Запорізькій області від початку повномасштабного вторгнення кількість школярів зменшилася майже на 70 тисяч. З регіону виїхали практично 30% працездатного населення. Такі дані нещодавно озвучив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Україна націоналізувала два літаки, що належали російському «Ростеху»
Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції про передачу в дохід України майна підсанкційної російської корпорації «Ростех». Йдеться про два пасажирські літаки типу АН148-100Е загальною вартістю 10 млн євро.
Про це повідомляють пресслужби Офісу Генерального прокурора та Служби безпеки України.
До повномасштабного вторгнення РФ ці повітряні судна були надані в оренду колишньому українському авіаперевізнику для здійснення чартерних рейсів всередині України.
Як встановило розслідування, літаки перебували на балансі офшорної компанії, що входить до структури «Ростеху» через підконтрольне російське АТ «Ільюшн Фінанс Ко». За наявними даними, російська корпорація є найбільшим виробником озброєнь для сил РФ, які воюють проти України.
Наразі слідчі Служби безпеки розслідують злочинні дії керівництва російської компанії та її офшорної комерційної структури за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору);
- ч. 4 ст. 111-1 (колабораційна діяльність).
У жовтні 2023 року Служба безпеки України повідомила про підозру генеральному директору російської корпорації «Ростех» Сергію Чемезову. Українські правоохоронці підозрюють його у фінансуванні дії з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.
До списку ста найбільших компаній-виробників зброї увійшли лише дві російські – «Ростех» і «Обʼєднана суднобудівна корпорація», йшлося у доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, оприлюдненій у грудні 2023 року.
Важливі цілі в Севастополі, Туапсе та Новоросійську спільно атакували СБУ та ГУР – джерело
Служба безпеки України та Головне управління розвідки спільно атакували російські військово-логістичні об’єкти, розташовані в окупованому Криму та на російському узбережжі Чорного моря, повідомило джерело Радіо Свобода.
Зокрема, розвідники відпрацювали по морському порту Новоросійська, а співробітники СБУ – по Туапсинському НПЗ.
– у Севастопольській бухті впродовж ночі фіксувалися вибухи, також пошкоджена електропідстанція «Севастопольська», що призвело до відключень електроенергії;
– у морському порту Новоросійська вибухало в районі нафтового терміналу та на залізничній станції;
– дрони СБУ вже вдруге цього року атакували Туапсинський НПЗ, який росіяни почали відновлювати, після нових вибухів доведеться починати ремонт заново.
«Сьогоднішня спецоперація довела, що росіяни нездатні захистити свої основні морські бази в Севастополі та Новоросійську. Все, що їм залишається, – ховати військові кораблі в глибині портів за цивільними суднами. Про домінування Чорноморського флоту росіяни можуть забути. Українська «бавовна» знайде їх всюди!» – зазначило поінформоване джерело.
Президент РФ Володимир Путін заявляє, що сили РФ не мають намірів захопити українське місто Харків.
«Щодо Харкова, то таких планів на сьогоднішній день немає», – сказав він, відповідаючи на відповідне запитання.
При цьому Путін звинувачує Україну в нинішній ситуації на Харківщині.
«Що стосується того, що відбувається на харківському напрямку. Це теж їхня вина (України – ред.), тому що вони обстрілювали і продовжують, на жаль, обстрілювати житлові квартали прикордонних територій, включаючи Бєлгород… І я говорив публічно, що, якщо це буде продовжуватися, ми змушені будемо створити зону безпеки, санітарну зону», – заявив він.
Читайте також: Роботине, Харківщина: чи втримають ЗСУ наступ РФ?
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
Як примирити в собі журналіста і громадянина, як шукати спільну мову з аудиторією під час повномастабної війни та чи тисне сьогодні влада на українські медіа? Ці та інші питання під час відкритої дискусії обговорили фіналістки Премії імені Георгія Ґонґадзе 2024 року.
У організуваній PEN Ukraine дискусії «Сила слова» спікерки та слухачі говоритили про те, як журналісти різних досвідів та спеціалізацій можуть об’єднати свої зусилля для належного інформування суспільства та які виклики сьогодні стоять перед журналістькою спільною. Радіо Свобода переповідає головні тези, які прозвучали під час обговорення.
У київському просторі PEN Ukraine у дискусії взяли участь фіналістки цьогорічної Премії імені Георгія Ґонґадзе – головна редакторка та засновниця видання The Kyiv Independent Ольга Руденко, журналістка-розслідувачка, керівниця незалежної розслідувальної агенції «Слідство.Інфо» Анна Бабінець, директорка департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту на Суспільному Тетяна Трощинська. Модерувала розмову журналістка, письменниця, правозахисниця Лариса Денисенко.
Британська розвідка припустила, чому Путін замінив міністра оборони
Андрія Бєлоусова призначили міністром оборони РФ для забезпечення більшої ефективності оборонних витрат і тіснішої координації між оборонними галузями та потребами російських Збройних сил, йдеться у звіті розвідки Великої Британії 17 травня
«Це може виявитися надзвичайно складним завданням для Бєлоусова, враховуючи високий рівень корупції в російському МО і Збройних силах», – зазначають у британському оборонному відомстві.
Зміна міністра оборони, кажуть розвідники, навряд чи матиме вплив на хід війни в Україні, оскільки лідер Росії Володимир Путін також оголосив, що не буде жодних змін у вищому керівництві Генеральн
Генштаб ЗСУ попереджає про перехоплення армією РФ дзвінків і повідомлень українських військових
Генеральний штаб Збройних сил України попереджає, що російська армія активно використовує власні можливості з перехоплення телефонних дзвінків та листування українських військовослужбовців в районах ведення бойових дій, повідомляють військові 17 травня.
За даними штабу, російські спецслужби застосовують такі засоби:
- створюють фейкові базові станції стільникового зв’язку;
- використовують на тимчасово окупованих територіях України захоплене обладнання українських мобільних операторів для налаштування так званої «паралельної» переадресації, за якої виклик може йти одночасно на два номери – безпосереднього абонента та інший (чужий) номер;
- застосовують шкідливі програмні засоби, що записують звук при розмові або роблять скріншоти при листуванні і потай пересилають їх на визначені інтернет-адреси тощо.
Генштаб пропонує українським військовослужбовцям перевірити та підвищити свої навички роботи у кіберпросторі під час проходження онлайн-курсу з базових заходів кібербезпеки за посиланням – moodle.viti.edu.ua.
Раніше радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заперечував інформацію про можливе прослуовування Росією дзвінків у додатку WhatsApp. За словами Геращенка, перехоплення даних з будь-якого месенджера може бути здійснене тільки тими, хто керує сервером.
Зеленський підписав закон, що збільшує штрафи за ухилення від мобілізації
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №10379 про збільшення штрафів за порушення правил мобілізації, вказано на сайті Верховної Ради.
Відповідний документ Верховна Рада ухвалила в цілому 9 травня.
За ухилення від мобілізації у воєнний час передбачені штрафи для громадян від 17 до 25 тисяч гривень, для посадових та юридичних осіб – від 34 до 59 тисяч гривень.
Після підпису закон набуде чинності наступного дня після оприлюднення.
Відповідно до нових правил, за неявку до ТЦК за повісткою, ухилення від постановки на облік та за несвоєчасне оновлення даних призначатимуть мінімальний штраф у 17 тисяч гривень. А підприємства, які ігнорують необхідність ведення військового обліку працівників, каратимуть на суму від 34 тисяч гривень.За повторні порушення штрафи будуть збільшувати.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Оновити військово-облікові дані онлайн – Міноборони повідомляє про запуск застосунку «Резерв+»
Міністерство оборони запускає мобільний застосунок «Резерв+» для військовозобов’язаних, призовників та резервістів для оновлення облікових даних, йдеться на сайті оборонного відомства 17 травня.
У відомстві зауважують, що від завтра набуває чинності оновлений закон про мобілізацію. Він зобов’язує всіх військовозобов’язаних віком 18-60 років протягом 60 днів – до 16 липня включно, оновити свої облікові дані: мобільний телефон, фактичне місце проживання та e-mail (за наявності).
«Резерв+» надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі «Оберіг». Це зручний спосіб виконання обов’язкової процедури оновлення особистих даних», – йдеться у дописі.
Також у додатку з’явиться QR-код про статус військовозобовʼязаного, призовника або резервіста, кажуть військові.
У Міноборони зазначають, що застосунок буде доступний для завантаження на смартфонах через App Store та Google Play Market з 18 травня.
Крім того, оновити дані можна офлайн у Територіальних центрах комплектування або Центрах надання адміністративних послуг, які діють по всій країні, додали у міністерстві.
Раніше речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що за допомогою електронного кабінета оновити дані можна буде дуже швидко.
«Я бачив уже цю версію, погортав її на телефоні. І там усе максимально просто. ІD-банкінг, і далі просто тебе ідентифікують, ти реєструєшся і все дуже швидко заповнюєш», – розповів Лазуткін.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті військовозобов’язаного. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Військовий експерт Полко розповів, що Путін хотів зробити з України і чому Польща зміцнює кордони
Через зростаючу «гібридну війну» у вигляді нелегальної міграції з Білорусі Польща оголосила про черговий етап зміцнення східних кордонів. Днями прем’єр Дональд Туск анонсував будівництво фортифікаційних споруд вздовж усього східного кордону, а також модернізацію вже існуючої огорожі на польсько-білоруському кордоні.
За даними прикордонної служби, впродовж 15–16 травня на цій ділянці кордону зафіксували 604 спроби нелегально перетнути кордон. Шістьох мігрантів затримали. Нелегали, прориваючись через кордон, кажуть прикордонники, кидають у прикордонників каміння, гілки, пробують перелазити огорожу або ж автомобільними домкратами розтискають прути, і так намагаються дістатися на територію Польщі.
«Кожні 24 години відбувається кілька сотень спроб перетнути кордон, це не біженці, це все менше мігрантів чи бідних сімей, які шукають допомоги. У 80 випадках зі 100 ми маємо справу з організованими групами молодих чоловіків 18-30 років, які є дуже агресивними», – сказав 14 травня Дональд Туск.
Що східний кордон треба ущільнити, вважає більшість поляків. Відповідно до опитування, проведеного IBRiS для Radio ZET та оприлюдненого кілька днів тому, 83,9% жителів Польщі висловилися «за» зміцнення кордонів із Білоруссю та Росією.
Як і чим укріплювати межі Польщі, чи загроза і тиск з боку Мінська і Кремля останнім часом посилилися? Про це Радіо Свобода розпитало у генерала польського війська, офіцера повітряно-десантних військ і військ спеціального призначення Романа Полка.
Мобілізація засуджених: Зеленський підписав відповідний закон
Президент Володимир Зеленський підписав закон №11079-1, який дозволяє деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України, зазначено у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради.
8 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11079-1, який дає дозвіл деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України.
Раніше речник Міноборони Дмитро Лазуткін розповів, що засуджені українці, які будуть мобілізовані до армії, нестимуть службу у спеціальних підрозділах. За його словами, не всіх засуджених зможуть мобілізувати до армії. Обмеження діятимуть для осіб, які відбувають покарання або були засуджені:
- за злочини проти основ нацбезпеки України;
- умисне вбивство двох або більше людей, або вбивство з особливою жорстокістю, або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
- злочини проти статевої свободи та недоторканості;
- злочини, пов’язані з тероризмом;
- порушення правил дорожнього руху у стані сп’яніння, якщо воно спричинило смерть кількох людей;
- вбивство або замах на вбивство правоохоронця чи військовослужбовця;
- особливо тяжкі корупційні злочини.
Член Комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Давид Арахамія заявляв, що ресурс ув’язнених осіб, яких Україна потенційно може мобілізувати до Сил оборони, складає 15-20 тисяч людей. Він пояснив, що це загальний мобілізаційний ресурс, а скільки з них підпишуть контракт – невідомо.
Російський удар по Харкову: місцева влада повідомляє про загиблого й постраждалих
Російські війська завдали удару по Харкову, повідомили мер міста Ігор Терехов і очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За попередніми даними голови ОВА, армія Росії двічі завдала удару керованими авіаційними бомбами, в тому числі по Холодногірському району Харкова.
Спершу було відомо про п’ятьох постраждалих, згодом – про те, що один із них загинув.
«За уточненою інформацією – один загиблий та четверо поранених», – повідомив Ігор Терехов.
Він зазначив, що влучань було кілька, вони спричинили пожежі.
Вночі проти 17 березня російські війська завдали щонайменше пʼять ударів безпілотниками по Харкову.
Олег Синєгубов згодом повідомив, що місто зазнало й ракетного удару, а також додав, що, за уточненою інформацією щодо атаки дронами, зафіксовані влучання в Основʼянському і Новобаварському районах Харкова. Місцева влада не отримувала повідомлень про постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
МОК заборонив російським журналістам використовувати символіку РФ на Олімпіаді
Журналістам із Росії заборонили використовувати символіку їхньої країни на літніх Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, пише російська агенція ТАСС із посиланням на Міжнародний олімпійський комітет (МОК).
В організації агентству сказали, що до представників ЗМІ «висуваються такі ж вимоги, як і до нейтральних спортсменів».
Цього року російські та білоруські спортсмени можуть виступати на Олімпіаді у нейтральному статусі та лише в індивідуальних видах спорту. Вони мають виступати без символіки країни на формі, не бути військовослужбовцями та не підтримувати війну проти України у своїх соцмережах.
Олімпійський комітет Росії (ОКР) попередив російських спортсменів, які погодяться виступати в нейтральному статусі про можливе порушення російських законів. «Щодо окремих спортсменів, які, як і раніше, готові прийняти принизливі критерії можливої участі в Іграх, то навіть щодо них МОК робить усі зусилля для мінімізації числа запрошених», – заявили в організації.
У середині жовтня 2023 року МОК відсторонив Олімпійський комітет Росії (ОКР) до подальшого повідомлення через включення до його складу спортивних організацій з окупованих територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Згідно з рішенням МОК, Олімпійський комітет РФ не має права діяти як національний олімпійський комітет. ОКР також позбавили права отримувати фінансування міжнародного олімпійського руху.
Війська РФ намагаються прорватись до Білого Колодязя під Вовчанськом: навіщо?
Армія Росії розширила зону активних бойових дій на 70 кілометрів, намагаючись змусити Сили оборони задіяти додаткову кількість бригад із резерву. Про це головком ЗСУ Олександр Сирський повідомив у «Фейсбуці» 17 травня.
«Основні зусилля ворог зосередив на напрямку Стрілеча – Липці та на захопленні Вовчанська з подальшим виходом до Білого Колодязя та розгортанням наступу в тил наших військ», – заявив він.
За словами Сирського, агресор почав наступ значно раніше запланованого терміну, коли помітив перекидання українських військ, проте йому не вдалося прорвати оборону ЗСУ.
«Однак ми розуміємо, що попереду будуть важкі бої, і ворог до цього готується», – підсумував головком.
Село Білий Колодязь розташоване за 10 кілометрів на південний схід від Вовчанська – зважаючи на все, головком мав на увазі бажання агресора вийти в тил українського угруповання, яке обороняє Куп'янськ.
Речник Генштабу ЗСУ Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону 17 травня повідомив про 11 атак Росії в районах Липців, Стариці та Вовчанська – в останньому Сили оборони продовжують зачищати вулиці на півночі міста, не даючи загарбникам закріпитися.
Станом на лютий, за даними міністра оборони Рустема Умєрова, лінія фронту в Україні складала 3200 кілометрів, а інтенсивні бойові дії були на протяжності 1200 кілометрів.
Головні питання випуску:
- Яке завдання ставила перед собою Росія, відкриваючи новий фронт на півночі Харківської області – і чи вдалося його виконати?
- Наскільки реальне захоплення агресором Вовчанська та вихід до села Білий Колодязь – з огляду на сили та засоби, які він там зосередив?
- І коли може «ожити» фронт на півночі Сумської області, про що попереджав Буданов?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
- Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
- Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
- Поставки зброї від США почались, але цей процес потрібно пришвидшити, заявив Зеленський 29 квітня під час пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, який перебуває з офіційним візитом у Києві. Відповідаючи на запитання журналістів про темпи постачання озброєння, Зеленський зазначив, що «дещо почало надходити», але не все.
- Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
- З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
Дрони та генератори: Міноборони Литви повідомило про пакет допомоги Україні
Литва надає черговий пакет допомоги Україні, повідомляє Міністерство оборони країни 17 травня. До нього увійшли дрони, боєприпаси та генератори.
«Литва посилює свою стійку підтримку України. Сьогодні ми надали безпілотні літальні апарати (БПЛА), боєприпаси 5.56х45 міліметрів, антидронове обладнання, генератори 100 кіловат і розкладні ліжка Збройним силам України», – повідомила пресслужба відомства.
Воно також зацитувало виступ директора з питань політики Міноборони Литви Вайдотаса Урбеліса на зустрічі директорів оборонних політик ЄС. Він, зокрема, наголосив на «довгостроковій підтримці Литвою України».
«Ми зобов’язуємося виділити на ці цілі 0,25% нашого ВВП. Зміцнення оборонної промисловості України та вирішення нагальних потреб є надзвичайно важливими», – передає Міноборони.
У квітні Україна отримала від Литви черговий пакет допомоги, до якого увійшли антидронові гвинтівки, генератори та розкладачки. У цілому країна надала Україні військової підтримки на суму щонайменше 610 мільйонів євро. Упродовж 2024 року вже надано підтримки приблизно на суму 84 мільйони євро.
Рада ЄС зупинила роботу чотирьох російських ЗМІ на території Євросоюзу – через пропаганду
Рада Євросоюзу ухвалила рішення про зупинення мовлення на території ЄС чотирьох російських ЗМІ: Voice of Europe, «РИА Новости», «Известия» та «Российская газета». Про це 17 травня повідомляє пресслужба організації.
«Ці ЗМІ перебувають під постійним прямим чи непрямим контролем керівництва Російської Федерації і відіграють важливу роль у просуванні та підтримці агресивної війни Росії проти України, а також у дестабілізації ситуації в сусідніх країнах», – ідеться в повідомленні Ради ЄС.
В організації зазначили, що, попри заборону мовлення, вжитий захід не перешкоджатиме співробітникам зазначених ЗМІ «здійснювати діяльність у ЄС, у тому числі проводити дослідження та брати інтервʼю».
Про те, що Рада ЄС планує обмежити роботу цих ЗМІ, раніше повідомляв кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк.
Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Росія «відповість» на таке рішення ЄС, «заходи опрацьовуються».
Раніше Радіо Свобода повідомляло, що, попри запроваджені в березні 2022 року санкції ЄС, у країнах Євросоюзу продовжується мовлення прокремлівських ресурсів Russia Today та Sputnik.
За даними журналістів, у Євросоюзі з 2022 року заблоковано ресурси зазначених ЗМІ лише російською мовою. Також у ЄС недоступна американська версія сайту Russia Today. Але майже через два роки після запроваджених ЄС проти RT і Sputnik санкцій обидва ресурси, як і раніше, мовлять у європейських країнах шістьма мовами: англійською, французькою, німецькою, іспанською, арабською та сербською.
Мовлення Russia Today національними мовами заборонене в Німеччині, Польщі та країнах Балтії незадовго до початку повномасштабної російської агресії в Україні. У Німеччині заборону трансляції RT пояснили відсутністю ліцензії на мовлення, Польща та балтійські країни відкликали RT ліцензію за власною ініціативою. У березні 2022 року ліцензію на мовлення цього ЗМІ відкликали у Великій Британії.
У грудні 2022 року ЄС ініціював зупинення ліцензій на мовлення в Європі у російських каналів НТВ/НТВ «Мир», «Россия-1», РЕН-ТВ та Першого каналу.