Армія РФ обстріляла громаду на Чернігівщині – місцевий житель помер від травм
Російські війська напередодні обстріляли прикордонну Семенівську громаду Новгород-Сіверського району Чернігівщини – про це повідомило Міністерство внутрішніх справ вранці 29 травня.
«Унаслідок російського мінометного обстрілу 48-річний місцевий мешканець зазнав тяжких травм — уламок боєприпасу пробив стіну будинку і влучив йому у голову. Від отриманих травм чоловік помер у лікарні», – йдеться в повідомленні.
Голова області В’ячеслав Чаус уточнив, що чоловік був поранений у власному помешканні.
Читайте також: Через російські обстріли за добу загинули 3 жителів Донеччини, є поранений на Харківщині
Днями Генеральний штаб повідомив, що російська армія нарощує угруповання біля кордонів Чернігівської та Сумської областей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Боррель вважає удари ЗСУ по Росії законними, якщо вони «пропорційні»
Високий представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель вважає атаки Збройних сил України по об’єктах на території Росії законними, якщо ці удари є пропорційними. Про це Борель заявив за підсумками зустрічі Міністрів оборони ЄС 28 травня.
«Ми також обговорювали можливість скасувати обмеження на удари західною зброєю по військових об’єктах на російській території. Це є абсолютно законним з точки зору міжнародного права, якщо вони наносяться пропорційно», – сказав Боррель.
Дипломат вказав на те, що обмеження на використання своїх озброєнь для ударів по Росії вже готові скасувати деякі країни, а решта поки що розмірковують. Число країн, які погодилися дати дозвіл Україні атакувати їхньою зброєю цілі в Росії, Боррель не уточнив.
Представниця МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи слова Бореля щодо законності пропорційних ударів України по Росії, заявила, що його формула нібито дорівнює тисячам загиблих українців.
«Яка пропорція: один бОррель на десятки тисяч убитих українців для цвітіння «прекрасного саду»?» – написала Захарова в своєму телеграмі (орфографія збережена – ред.).
Президент Франції Еммануель Макрон на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем заявив, що Україні потрібно дозволити нейтралізувати російські військові бази, з яких запускаються ракети.
Раніше із закликом до західних країн перестати обмежувати себе у підтримці України виступив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський. Скасування обмежень також підтримали генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, президент Латвії Едгар Рінкевичс, міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен, прем’єр-міністр Чехії Петро Фіала.
Водночас канцлер Німеччини заявив, що поки що не бачить причин для зняття заборони на такі удари. Проти скасування заборони також виступили Італія та Іспанія.
Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
Водночас 20 травня голова Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
ОВА повідомляє про смерть двох жителів Сумщини через російський обстріл
Російські війська обстріляли Краснопільську громаду Сумщини, повідомила обласна військова адміністрація 29 травня.
За повідомленням, обстріл був здійснений вранці 29 травня.
«Внаслідок ворожої атаки, попередньо, загинуло дві людини, троє – отримали поранення», – заявляє обласна влада.
Читайте також: Росія розтягує фронт: чи вистачить у ЗСУ сил прикрити Україну від Харкова до Чернігова
Адміністрація додає, що обстріл пошкодив будинок культури та адміністративні будівлі, інші наслідки атаки уточнюються.
Раніше обласна влада повідомляла про російські ракетні обстріли прикордонних територій Сумщини протягом ночі та ранку 29 травня. Зокрема, під вогонь потрапили Шалигинська та Конотопська громади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Ракети ППО та супутниковий зв’язок: Швеція надає Україні найбільший пакет військової допомоги
Швеція надасть Україні 16-й пакет військової підтримки, заявив уряд країни 29 травня.
«Уряд презентує свій 16-й і найбільший пакет військової допомоги Україні наразі від початку повномасштабного вторгнення Росії. Швеція надасть Україні цілком нові спроможності для посилення своєї протиповітряної оборони. Пакет, який буде частиною майбутніх змін до бюджету, сягає 13,3 мільярда шведських крон (понад 1,15 мільярда євро – ред.) і забезпечить пріоритетні потреби України», – заявляє пресслужба.
Країна передасть, зокрема, літаки дальнього радіолокаційного виявилення ASC 890, щоб посилити протиповітряну оборону України. Також Швеція надасть весь свій запас бронетранспортерів PBV 302 для підтримки формування нових бригад української армії та артилерійські боєприпаси і ресурси для обслуговування попередньо наданого обладнання.
«Пакет також передбачає комплексне рішення, до якого входить навчання, технічне обладнання та методологічна підтримка для повітряного спостереження та управління», – йдеться в повідомленні.
Також Швеція надає:
- ракети середньої дальності класу «повітря – повітря» RB 99-AMRAAM, які можуть застосовуватися на літаках та наземних системах ППО
- боєприпаси 155 міліметрів
- обладнання для супутникового зв’язку
- фінансову допомогу
- надлишкові автомобілі для перевезення палива із запасів армії Швеції
- обслуговування раніше наданої шведської техніки
- фінансову допомогу фондів та тимчасових ініціатив для швидкої та масштабної закупівлі військової техніки в Україну
«У зв’язку з цим пакетом, Шведському агентству оборонних досліджень буде доручено підтримати Україну у створенні власного інституту оборонних досліджень. Командно-контрольна спроможність України буде додатково посилена в пакеті шляхом надання терміналів з підпискою на супутниковий зв’язок», – додає шведський уряд.
За оцінками шведського уряду, загалом країна надала Україні допомоги на 43,5 мільярда крон (понад 3,7 мільярда євро) від лютого 2022 року.
У травні уряд Швеції погодив створення трирічної рамкової програми військової підтримки України на загальну суму 75 млрд шведських крон (понад 6 млрд євро) на 2024-2026 роки.
Польща не обмежує Україну щодо застосування своєї зброї – заступник міністра оборони
Зброя, яку Польща передає Україні, не має обмежень щодо її використання – про це в ефірі Radio Zet 29 травня заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик.
За його словами, українці, які зазнали жорстокого нападу з боку Росії, можуть воювати як хочуть.
«Україна має право захищатися і має право захищатися так, як вважає за потрібне. Вважаю, що західні країни теж повинні скасувати ці обмеження», – сказав Томчик.
За словами заступника міністра оборони, Польща наразі готує 45 пакет допомоги для України. Щоразу її затверджує уряд, а що саме передавати, вирішують після консультацій з українською стороною.
Яке озброєння і на яку суму отримає Україна у рамках чергового польського «донату», Томчик не уточнив.
Раніше голова зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозеп Боррель висловив думку, що «пропорційні» удари Збройних сил України по Росії є законними.
Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ 25 травня сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
За такий дозвіл висловилися, зокрема, президент Франції, представники Латвії, а також Норвегії та Чехії.
Водночас 20 травня голова Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Донеччина: на місці удару в РФ у Селидовому знайшли тіло загиблого підлітка – голова ОВА
Внаслідок удару російської армії по Селидовому на Донеччині загинув підліток – про це повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 29 травня.
Йдеться про удар по місту двома керованими авіабомбами, які російські війська скинули напередодні. Як повідомив голова області, бомби поцілили в приватний будинок.
«Одразу було відомо, що на місці загинув 53-річний чоловік та отримала поранення 70-річна жінка. Сьогодні в ході пошукових робіт рятувальники дістали з-під завалів тіло 13-річного хлопця. Усі фрагменти тіл передали в поліцію для подальшої експертизи», – заявив він.
За даними обласної влади, атака на селища пошкодило 10 будинків і крамницю. Ліквідація наслідків триває.
За попередню добу, як повідомляв Філашкін, внаслідок російських обстрілів загинули троє людей – двоє в Торецьку та один у Селидовому. Ще 14 людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Україна вже використала Storm Shadow для ударів по території РФ – радник Мінстратегпрому
Україна вже використала далекобійні ракети, надані Великою Британією, для ударів по території Росії, підтвердив радник міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Юрій Сак в інтервʼю Bloomberg.
«Ми вже маємо прецедент. Наприклад, Велика Британія – вони вже раніше дозволили Україні використовувати ракети далекого радіусу дії Storm Shadow, які вони поставляють. І ми успішно їх використовуємо», – сказав Сак у відповідь на запитання про удари по цілях у глибині Росії.
Високий представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель вважає атаки Збройних сил України по об’єктах на території Росії законними, якщо ці удари є пропорційними. Про це Боррель заявив за підсумками зустрічі міністрів оборони ЄС 28 травня.
Дипломат вказав, що обмеження на використання своїх озброєнь для ударів по Росії вже готові скасувати деякі країни, а решта поки що розмірковують. Число країн, які погодилися дати дозвіл Україні атакувати їхньою зброєю цілі в Росії, Боррель не уточнив.
Представниця МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи слова Бореля щодо законності пропорційних ударів України по Росії, заявила, що його формула нібито дорівнює тисячам загиблих українців.
«Яка пропорція: один бОррель на десятки тисяч убитих українців для цвітіння «прекрасного саду»?» – написала Захарова в своєму телеграмі (орфографія збережена – ред.).
Президент Франції Емманюель Макрон на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем заявив, що Україні потрібно дозволити нейтралізувати російські військові бази, з яких запускаються ракети.
Раніше із закликом до західних країн перестати обмежувати себе у підтримці України виступив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський. Скасування обмежень також підтримали генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, президент Латвії Едгар Рінкевичс, міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
Водночас канцлер Німеччини заявив, що поки що не бачить причин для зняття заборони на такі удари. Проти скасування заборони також виступили Італія та Іспанія.
Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
Водночас 20 травня голова Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Банк Raiffeisen заборонить вихідні перекази з Росії в доларах
«Райффайзен Банк», який працює в Росії – дочірнє підприємство австрійської банківської групи Raiffeisen Bank International – заборонить вихідні перекази в доларах, а також припинить відкривати нові вклади і ряд накопичувальних рахунків, повідомляє російська служба Радіо Свобода.
Вихідні платежі в доларах США будуть недоступні з 10 червня «у зв’язку із вимогами банків-кореспондентів, які здійснюють такі перекази», йдеться в повідомленні банку.
На вхідні платежі у доларах обмежень немає. Також заборона не стосується переказів в інших іноземних валютах.
З 1 червня «Райффайзен Банк» припинить відкривати три види накопичувальних рахунків – старі рахунки продовжать діяти. З 3 червня обидва вклади, що існують у банку, стануть архівними: їх пролонгація та відкриття нових будуть недоступні. Відкриті раніше вклади діятимуть до закінчення терміну договору.
Два тижні тому Міністерство фінансів США попередило Raiffeisen Bank International, що може закрити йому доступ до доларової системи через роботу в Росії. За словами банку, він продовжує процес виходу з російського ринку – вже понад два роки з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Минулого року група Raiffeisen заплатила до бюджету Росії 464 мільйони євро податків, а з грудня банк розмістив майже 2,5 тисяч оголошень про пошук співробітників для свого російського підрозділу. Агентство Reuters з посиланням на джерела повідомляло, що Raiffeisen відкладає звільнення з російського ринку в надії, що війна Росії з Україною скоро закінчиться. Це рішення банку підтримує австрійська та російська влада, пише Reuters.
Генштаб ЗСУ: тривають штурмові дії російських військ у районі Вовчанська
Від початку доби на фронті сталося понад 40 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 13:30 29 травня.
Найбільшу активність російських військ спостерігають на Куп’янському та Покровському напрямках – там відбулося та триває більше половини сьогоднішніх боєзіткнень.
«На Харківському напрямку російські окупанти продовжують штурмові дії у районі Вовчанська. Тут противник підтримував сухопутні підрозділи ударами чотирьох керованих авіабомб, що були випущені із літаків над територією Російської Федерації, з напрямку Бєлгорода. Також авіація противника скинула по два КАБи у райони сіл Вільча і Нескучне. Ще одного авіаудару російські терористи завдали неподалік Білого Колодязя», – повідомляє штаб.
ЗСУ відбили дві спроби російських загарбників атакувати їхні позиції на Куп’янському напрямку. Російські штурми відбивали неподалік Петропавлівки і Стельмахівки, бої тривають у районах Синьківки, Новоєгорівки та Степової Новоселівки.
Читайте також: Польща не обмежує Україну щодо застосування своєї зброї – заступник міністра оборони
«На Покровському напрямку ворог підтримує високу інтенсивність атак. Так, на цей час відбуваються три бойові зіткнення біля Новоселівки Першої, ще по одному – в районах Прогреса, Сокола, Новоселівки Першої і Невельського. Відбито штурмові дії, зокрема, біля населених пунктів Новоолександрівка і Яснобродівка. Загалом на напрямку відбулося і ще триває 16 боїв», – йдеться в зведенні.
Крім того, командування повідомляє про відбиття однієї атаки біля Красногорівки, бої ще в двох локаціях тривають. Три спроби російських військ просуватися ЗСУ відбили біля Старомайорського.
Також Сили оборони відбили атаки біля Малих Щербаків і Малої Токмачки на Оріхівському напрямку, ще одну – біля Кринок на Придніпровському напрямку.
Російські війська надвечір 28 травня наростили інтенсивність атак майже по всій лінії фронту, кількість бойових зіткнень зросла до 108, повідомляв Генеральний штаб ЗСУ. Водночас Американський інститут вивчення війни повідомляє, що українські військові відновили деякі позиції на півночі Харківщини. Зокрема, на одному з російських плацдармів на цій ділянці фронту – біля села Липці – українські сили зайняли позиції вздовж вітрозахисної смуги.
З прикордонних районів Харківщини продовжують евакуювати людей. Поряд з Вовчанськом більшість вивезли ще на початку загострення на кордоні. У селах та хуторах залишилися найстійкіші. З ними працюють волонтери під час так званих інформаційних рейдів. Вони намагаються вмовити людей евакуюватися, поки ще є час. Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода разом із волонтерами виїхав на один із таких евакуаційних рейдів.
Уряд Литви підтвердив заборону на ввезення майже 3 тисяч видів агропродукції з РФ і Білорусі
Уряд Литви затвердив підготовлений Міністерством сільського господарства країни перелік сільськогосподарської продукції та кормів російського та білоруського походження, ввезення яких заборонено з 3 червня.
Як зазначається в офіційному повідомленні уряду Литви, до списку увійшли включає 2,8 тисяч найменувань продукції.
У переліку, складеному з урахуванням кількості, структури та вартості імпорту сільськогосподарської продукції та кормів, визначено 24 групи товарів. Серед них: живі тварини, м’ясо та субпродукти, риба, молоко та продукти його переробки, яйця, мед натуральний, продукти нетваринного походження, рослини, овочі, фрукти, кава та спеції, зерно, крупи, олія, напої, тютюн.
Водночас у повідомленні уряду Литви йдеться, що «до переліку не потрапила сільськогосподарська продукція, яка не має альтернативних джерел імпорту (деякі гриби, ягоди, патока, деякі види кормів для тварин та інші)».
Читайте також: У Литві на виборах президента знову переміг Гітанас Науседа
Міністерство сільського господарства Литви представило окремий перелік сільськогосподарської продукції та кормів російського та білоруського походження минулого тижня.
У березні Литва разом з Латвією, Естонією, Польщею та Чехією закликали Єврокомісію проаналізувати можливість обмеження імпорту в ЄС продуктів харчування з Білорусі та Росії.
Латвія стала першою країною ЄС, яка заборонила імпорт сільськогосподарської та кормової продукції з Білорусі та Росії. 22 лютого Сейм Латвії схвалив заборону на імпорт цієї продукції з Білорусі та Росії, а також із третіх країн. Заборона не поширюється на продукти, які прямують через Латвію в інші країни ЄС.
Ембарго почало діяти 8 березня. 5 березня уряд Латвії затвердив перелік продуктів, заборонених до ввезення з Білорусі. Заборона поширюється на овочі, фрукти, ягоди та горіхи, крупи, кормову сировину та готові корми. До списку забороненого до ввезення потрапили картопля, помідори, цибуля, часник, капуста, морква, огірки та інші овочі. Також не можна ввозити до Латвії пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, рис, сорго та гречку.
Херсонщина: війська РФ скинули вибухівку з дрона на цивільних, двоє людей постраждали
У Новодмитрівці на Херсонщині російські війська 29 травня скинули з дрона вибухівку на цивільних жителів, двоє чоловіків, 28 і 50 років, постраждали, повідомила обласна військова адміністрація.
«Вони отримали контузії, вибухові й черепно-мозкові травми, також уламкові поранення кінцівок. Лікарі «екстренки» надали потерпілим допомогу на місці, від госпіталізації вони відмовилися», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Росія «намацує» слабкі місця ЗСУ на Донбасі танками: б'є на 4 ділянках
Армія РФ провела механізовані атаки на чотирьох ділянках фронту Донецької області, пише американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 28 травня.
Проаналізувавши відео роботи російських військових 27 та 28 травня, експерти дійшли висновку, що армія агресора здійснила посилені атаки танками та іншою бронетехнікою біля Часового Яру на заході від Бахмута та в районі Новопокровського на північний захід від Авдіївки. Ще дві атаки аналітики помітили біля Новомихайлівки на півдні від Мар'їнки та біля Старомайорського на заході від Вугледару.
Ці атаки армії РФ були не такі масштабні, як попередні, вважають експерти. Вони припускають, що їхня мета – оцінити реакцію та оборонні можливості ЗСУ на Донбасі після боїв на Харківщині.
Аналітики також повідомляють, що ЗСУ повернули собі деякі позиції на півночі Харківської області. Йдеться про район біля Лук'янців – саме тут, вздовж вітрозахисної смуги на південний схід від села, українським військовим вдалося зайняти позиції.
Водночас проєкт DeepState повідомив у ніч проти 29 травня, що армія агресора просунулась біля Уманського на заході від Авдіївки та у Старомайорському на заході від Вугледару.
Особливо напруженою ситуація залишається на Покровському напрямку. У військ РФ є частковий успіх на окремих ділянках, ЗСУ відбили 25 атак – вживаються заходи щодо стабілізації, зазначив український Генштаб у зведенні станом на 22:30 29 травня. Загалом від початку доби на фронті відбулося близько 110 бойових зіткнень.
Головні питання випуску:
- Навіщо РФ «промацує» Донбас бронетехнікою?
- Чи шанс у ЗСУ вибити армію РФ з Харківщини?
- І що дозволить союзників бити територією РФ?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Хоча Росія почала наступ у Харківській області на північному сході України, рівень російських атак на сході України залишається високим, заявила розвідка Великої Британії 21 травня.
- Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 травня заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
- Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
- На кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів, заявив секретар РНБО Олександр Литвиненко 14 травня. Однак наголосив, що загрози штурму міста Харкова поки немає.
- Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
- Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
- З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
Лисак: двоє цивільних загинули через російські обстріли Нікополя протягом дня
Внаслідок російських атак на Нікополь протягом дня загинули двоє людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 29 травня.
Зокрема, в лікарні помер 52-річний чоловік, який зазнав поранень через артилерійський обстріл міста вранці.
«Медики боролися за нього, але травми виявилися несумісними із життям. По обіді російські війська вбили ще одну людину. Нелюди скерували дрон-камікадзе на машину швидкої допомоги. Загинув 54-річний водій», – заявив голова області.
Він додав, що 53-річна дружина загиблого водія зазнала поранень, її госпіталізували у тяжкому стані.
Нікополь регулярно зазнає російських атак з різних видів озброєння – ударних БПЛА, артилерії. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Рік без Каховського водосховища: як виживає український південь
Окупаційна влада Херсонщини нещодавно заявила про збільшення рівня води в Дніпрі через начебто відкриття всіх шлюзів ДніпроГЕС, яку в березні атакували російські ракети. Призначений РФ керувати захопленою частиною регіону Володимир Сальдо, зокрема, повідомив, що вода буде прибувати, втім, прибережним населеним пунктам у Херсонській області не загрожує «великий потоп», але острови, що є в дельті Дніпра, може підтопити, зазначив він. Українська влада цю інформацію не коментувала. Інший представник окупаційної влади у Запорізькій області Володимир Рогов спростував слова Сальдо, повідомивши, що всі шлюзи на ДніпроГЕС залишаються зачиненими.
Для чого окупаційна влада робить такі заяви? Як живе окупована частина Херсонщини без дніпровської води? Які регіони отримували воду з Каховського водосховища? Чи відчувається брак водних ресурсів на цих територіях? Чи можливе відновлення водопостачання до окупованого Криму з Дніпра під час бойових дій?
Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав доктора географічних наук, професора, декана факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету Ігоря Пилипенка.
Сполучені Штати зберігають обмеження на використання їхньої зброї для ударів по цілях на території Росії. Про відсутність змін у цьому напрямку на тлі відповідних дискусій, що пожвавилися, журналістам на брифінгу 29 травня сказала очільниця дипмісії США в НАТО Джуліан Сміт, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«У мене немає останніх новин щодо цього питання про використання американської зброї для цілей на території Росії… Ніяких змін у політиці США не відбулося», – зазначила дипломатка.
Водночас Сміт нагадала слова держсекретаря США про те, що насамперед Україні вирішувати, як вести війну.
«Зараз ми щосили працюємо над надходженням допомоги в Україну, щоб українці могли продовжувати досягати успіху на полі бою, витісняти російські війська зі своєї території і протистояти будь-якому можливому російському наступу, який може відбутися в найближчі дні й тижні… Ми й надалі зосереджуватимемося на отриманні більшої допомоги Україною, зокрема стосовно ППО й артилерії», – наголосила посол США в НАТО.
Влада України давно домагається того, щоб їй дозволили завдавати ударів по військових обʼєктах у Росії. Останнім часом усе більше західних політиків також закликають дозволити ЗСУ завдавати таких ударів.
Високий представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що вважає атаки Збройних сил України по об’єктах на території Росії законними, якщо ці удари є пропорційними.
За підсумками зустрічі міністрів оборони ЄС 28 травня дипломат вказав, що обмеження на використання своїх озброєнь для ударів по Росії вже готові скасувати деякі країни, а решта поки що розмірковують. Число країн, які погодилися дати дозвіл Україні атакувати їхньою зброєю цілі в Росії, Боррель не уточнив.
Читайте також: Макрон вважає, що Україні варто дозволити бити по військових цілях у Росії
28 травня президент Франції Емманюель Макрон на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем заявив, що Україні потрібно дозволити нейтралізувати російські військові бази, з яких запускаються ракети.
Раніше із закликом до західних країн перестати обмежувати себе у підтримці України виступив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський. Скасування обмежень також підтримали генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
Про те, що зброя, яку Польща передає Україні, не має обмежень щодо її використання, в ефірі Radio Zet 29 травня заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик. За його словами, українці, які зазнали жорстокого нападу з боку Росії, можуть воювати як хочуть.
Водночас канцлер Німеччини заявив, що поки що не бачить причин для зняття заборони на такі удари. Проти скасування заборони також виступили Італія й Іспанія. Проти використання західної зброї для ударів по Росії традиційно виступають США, побоюючись, що це призведе до прямого конфлікту з РФ.
Влада РФ неодноразово заявляла, що такі удари призведеуть до ще більшої ескалації конфлікту. Президент Росії Володимир Путін 28 травня попередив про «серйозні наслідки», якщо країни Заходу дозволять Україні використати свою зброю для ударів по Росії.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
В усіх областях України оголошували тривогу через ракетну небезпеку
В усіх регіонах України близько 17:30 29 травня оголосили повітряну тривогу через ракетну небезпеку.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що зафіксували зліт МіГ-31К, який є потенційним носієм ракет «Кинджал», з аеродрому «Ахтубінськ» в Астраханській області РФ.
Близько 18:00 оголосили про відбій по всіх областях, крім Харківської.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Міноборони: 710 тисяч громадян зняті з безпідставного «розшуку» через застосунок «Резерв+»
Завдяки застосунку «Резерв+» із безпідставного «розшуку» зняли 710 тисяч громадян, повідомила 29 травня у фейсбуці заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.
Вона порадила авторизуватися в застосунку повторно, щоб побачити свій оновлений статус.
«Застосунок «Резерв+» звернув нашу увагу на прогалини у реєстрі «Оберіг». Одна з них – добре відомий вам статус «в розшуку», який безпідставно відображався у 710 000 громадян», – написала Черногоренко.
Вона пояснила, чому громадяни мали такий статус.
«Якщо людина порушувала правила військового обліку, наприклад, ігнорувала «повістки», ТЦК зверталось до Національній поліції. Але фактично кількість таких звернень становить близько 25%. Згідно з законодавством, такий «розшук» мав свої терміни. Адже до 19 травня адміністративне стягнення могло бути накладене не пізніше двох місяців з дня порушення правил військового обліку. Зараз цей термін – 3 місяці з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення. Так, статус «в розшуку» безпідставно отримали багато військовослужбовців, дані яких не були оцифровані своєчасно», – зазначила заступниця міністра.
Вона додала: якщо людину зняли з «розшуку», до ТЦК звертатися не потрібно.
Напередодні в Міноборони заявили, що поки не планують розсилати повістки через мобільний застосунок «Резерв+». Там також нагадали, що свої дані, згідно з новими нормами мобілізації в Україні, які набули чинності з 18 травня, оновили вже понад один мільйон 250 тисяч військовозобов’язаних, із них 1,1 мільйона – через застосунок «Резерв+».
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
Посол США в НАТО анонсувала «нову мову» на саміті у Вашингтоні щодо членства України в альянсі
Посол США в НАТО Джуліан Сміт назвала «малоймовірним» сценарій, за якого Україна отримає запрошення на вступ до альянсу цього літа на саміті у Вашингтоні. Водночас дипломатка зазначила, що формулювання щодо її євроантлантичних прагнень відрізнятимуться від тих, які були у Вільнюській декларації саміту НАТО.
«У декларації (Вашингтонського – ред.) саміту буде нова мова про прагнення України до членства. Вона не матиме повністю такий самий вигляд, як та, що ми мали торік. Про це належить домовитися. Зараз в альянсі є кілька дуже важливих і корисних ідей – деякі цікаві пропозиції», – зазначила Сміт, не вдаючись у деталі.
Щодо «українського пакету», який готуються затвердити у Вашингтоні, дипломатка сказала, що робота над ним триває.
«Ми шукаємо шляхи інституціоналізації частини двосторонньої підтримки, яка надходить до України, і введення її до альянсу НАТО, щоб забезпечити більшу узгодженість цієї допомоги та забезпечити адекватний розподіл тягаря між альянсом у нашій колективній підтримці України», – розповіла Сміт.
Посол США в альянсі також розповіла про обговорення ідеї про призначення представника, який куруватиме зусилля щодо підтримки України в НАТО.
«Враховуючи всю поточну роботу всередині альянсу, виникає питання, чи потрібен нам хтось тут, хто б керував усіма цими робочими потоками, які можна було б поєднати з деякими новими ініціативами, які будуть представлені на саміті… І ми шукаємо шляхи виявлення і забезпечення додаткових ресурсів для наших друзів в Україні… Це надсилало б корисний, стійкий сигнал Москві, що ніхто з нас нікуди не йде, а союзники по НАТО готові взяти на себе довгострокові зобов’язання перед нашими друзями в Україні», – резюмувала Сміт.
Україна, яка бореться з російським вторгненням, чітко дала зрозуміти, що її мета – стати членом НАТО. Київ і деякі його союзники в НАТО, особливо у Східній Європі, наполягають на запрошенні до членства, хоча й визнають, що Україна не може вступити до НАТО, перебуваючи в стані війни.
Пошукові роботи на місці удару по «Епіцентру» в Харкові завершили – МВС
У Харкові завершили пошукові роботи у будівельному гіпермаркеті «Епіцентр» після російського удару, завданого 25 травня, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
За його словами, поліція ідентифікувала всі 19 тіл загиблих.
«Це було непросто. Загиблих за допомогою спецтехніки цілодобово шукали серед попелу, оперативно ідентифіковували за допомогою ДНК-лабораторії. Криміналісти провели більше 100 досліджень. До поліції звернулися 16 родичів зниклих безвісти, які надали біологічні зразки для експертиз. Також ми залучили кінологів – службовий пес виявив одне тіло й один фрагмент», – написав Клименко у телеграмі.
Він уточнив, що внаслідок ударів по гіпермаркету загинули 12 чоловіків і сім жінок, серед жертв також – 17-річний хлопець і 12-річна дівчинка. Ще 54 людини зазнали поранення.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові.
27 травня у Харкові був день жалоби за загиблими внаслідок російського удару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.