Майже кожен другий постраждалий у Херсоні і на деокупованій частині області цього року став жертвою атаки російського безпілотника. Інтенсивність ударів дронами від початку року майже подвоїлася. Попри намагання військових та місцевої влади захистити місцевих жителів, з початку року через такі атаки російських БПЛА на Херсонщині загинули 64 людини, а майже 800 отримали поранення.
Водночас на окупованому лівобережжі Херсонщини українські удари дедалі сильніше розхитують російський тил: виникають проблеми з пальним, транспортом і постачанням продуктів.
Як виживає і бореться Херсонщина зараз – читайте далі на Радіо Свобода.
«Ворог атакує з БПЛА пенсіонерів, які йдуть на ринок, дітей на прогулянці чи карети «швидкої», що поспішають на виклик. Російським операторам байдуже, хто стане їхньою мішенню», – розповідає Радіо Свобода в.о. начальника управління по комунікації в Херсонській ОВА Ельвіна Османова.
Вона наголошує, що зараз найбільша небезпека для Херсонщини – російські дрони, які цілеспрямовано застосовують для атак цивільних та дистанційного мінування.
За даними Османової, з моменту звільнення правобережжя Херсонщини та станом на 23 червня 2026 року через російські атаки в області загинули 1153 людини (18 дітей), а 7872 людей (245 дітей) – зазнали поранень.І
Цього року практично кожен другий постраждалий зазнав атаки саме з російського безпілотника: з початку цього року через такі атаки на Херсонщині загинули 64 людини, ще 793 людини, зокрема 19 дітей, дістали поранень.
«Росіяни постійно нарощують інтенсивність таких атак. Якщо торік ми в середньому фіксували щотижня 2500 ударних дронів, то цьогоріч ця цифра значно зросла – подекуди до 5500 БПЛА. Без системи захисту, з такою інтенсивністю та жорстокістю атак, Херсон давно міг би перетворитися на безлюдну територію», – каже представниця Херсонської ОВА.
За словами Османової, протидія дроновим атакам є пріоритетом для місцевої влади: для боротьби з ними використовують радіоелектронну боротьбу, засоби виявлення дронів, мобільно-вогневі групи, фізичний захист об’єктів і маршрутів. Так, на Херсонщині понад 200 кілометрів маршрутів обладнані антидроновими сітками.
Щоб захистити водіїв і пасажирів від дронових атак, місцева влада встановлює антидронові сітки, облаштовує укриття на зупинках, оптимізує маршрути та забезпечує водіїв засобами виявлення БпЛА.
Більшість безпілотників, за словами Османової, вдається знищувати – у середньому 95% російських дронів, які запускають по правобережжю Херсонщини. Проте російські війська постійно намагаються обійти систему захисту, використовуючи дрони на оптоволоконному керуванні, стійкі до систем РЕБ. Їх частка вже становить від 10 до 50% – залежно від території застосування, каже речниця.
«Сьогодні маршрутку вдарили біля Дніпровського ринку. У нас там знайома працює. Каже: Ми просто з водієм стоїмо, п’ємо каву і десь на рівні пояса летить дрон. Водій вийшов каву випити на зупинці, бо в нього там кінцева. Дрон просто пролітає під антидроновою сіткою і спокійно собі влітає в маршрутку», – розповідає Радіо Свобода журналістка-фрілансерка Олена Гнітецька, яка працює в Херсоні.
Каже, що зараз «прильоти» стаються і в таких районах Херсона, які вважаються більш безпечними – у Таврійському і Шуменському.
«FPV-ішки, MAV-іки, ховаєшся постійно під деревами, десь у під’їздах. Тобто їх дуже багато. Дійсно, багато мобільно-вогневих груп, які намагаються збивати, але й багато «прильотів» в тому числі. Поранені, загиблі кожного дня, дуже багато згорілих машин», – розповідає журналістка.
На Придніпровському (Херсонському) напрямку військові фіксують «майже найбільшу вогневу активність РФ на всій лінії фронту» через масове застосування дронів: FPV, дронів-камікадзе, безпілотників літакового типу («Молнія» та «Ланцет»), розповідає речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
Інтенсивність таких атак по звільненій території області зростала поступово, говорить він: якщо взимку фіксували 350–400 ударів дронами на добу, то зараз – уже близько 750–780.
«В основному ворог застосовує все це озброєння по цивільному населенню, по цивільній забудові міст, сіл, селищ на правому березі. Ми щодня знищуємо 50–60 розрахунків операторів БПЛА, по декілька пунктів пускових установок, пунктів управління операторів, бліндажів, злітно-посадкових місць – до п'яти-семи за день. Активно працюють РЕБ, антидронові засоби, сітки, антидронові рушниці».
За словами Волошина, російські військові зараз рідше застосовують артилерію, проте щодня по правобережній Херсонщині все ще фіксують близько 50–70 артилерійських обстрілів.
Доступ до води та світла
За словами в.о. начальника управління по комунікації в Херсонській ОВА Ельвіни Османової, безплатна евакуація на Херсонщині триває безперервно.
Тільки з початку червня з Херсонщини евакуювали понад 130 людей, а загалом з моменту звільнення у листопаді 2022 року – майже 52 500 жителів регіону, серед яких понад 7000 дітей та близько 600 маломобільних людей. Для евакуйованих на Херсонщині працюють два модульні містечка та сім місць тимчасового проживання.
Попри складну безпекову ситуацію, вдається підтримувати базову інфраструктуру. Електропостачання є у 166 із 228 населених пунктів, газ – у 72 із 88, а водою забезпечені всі населені пункти, де нині проживають люди.
Найважчою ситуація залишається у громадах поблизу Дніпра. Там російські обстріли та дронові атаки не вщухають ані вдень, ані вночі, через що ремонтні бригади не можуть навіть дістатися до пошкоджених мереж. Через постійні атаки та дистанційне мінування під загрозою також залишається доставка продуктів, ліків і гуманітарної допомоги та евакуація людей, розповідає речниця.
Ефект мідлстрайків
Україна планує масштабувати застосування мідл страйк (middle-strike) дронів – ударних безпілотників, які працюють на відстані орієнтовно від 30 до 200 км. Міністр оборони Михайло Федоров 21 травня заявляв, що Україна поступово нарощує удари середньої дальності (middle strikes), запустивши окрему програму «Логістичний локдаун», щоб посилити тиск на російські сили в тилу та позбавити їх можливості вести активні штурмові дії.
За словами, речника Сил оборони півдня Владислава Волошина, удари по російській логістиці вже ускладнюють забезпечення окупаційних військ на лівобережжі Херсонщини: там діють обмеження на використання пального як для транспорту, так і для генераторів.
«Це генератори, які задіяні і для дронів, РЕБ, систем управління. За даними розвідки, виникли певні затримки з постачанням паливно-мастильних матеріалів від 2 до 5, а то й до 7 днів. Ворожій логістиці доводиться адаптовуватися до таких умов. Наприклад, стали довші шляхи, відривають більше, скажімо, військовослужбовців з фронту, щоб супроводжувати й захищати вантажі. Це цілий комплекс заходів, які ворогу доводиться проводити, щоб захистити свою логістику», – пояснює Волошин.
Наслідки таких ударів, за оцінкою аналітика Сергія Данилова, стали відчутними близько півтора тижня тому, коли на окупованій Херсонщині почалися перші перебої з постачанням пального. Тому в деякі населені пункти перестали привозити хліб. Водночас ситуація залишається мінливою.
«Після періоду, коли взагалі зникало пальне і виникали проблеми з доставленням продуктів і з транспортним сполученням, рейсовими автобусами, були короткі періоди покращення, коли вони знаходили контрзаходи. Але зараз знову ситуація критична. Вони змушені були раніше завершити навчальний рік у школах, раніше провести випускні, бо не могли підвозити дітей. І взагалі школи фактично не функціонували вже другу половину травня».
Навіть окупаційна влада визнавала напружену ситуацію з пальним на лівобережжі Херсонщини. Частина АЗС там працювала лише за талонами або паливними картками, а для населення місцями вводили обмеження на продаж пального.
За словами Данилова, найбільше мідл страйки повпливали на населені пункти біля Дніпра: Голу Пристань, Олешки, Збурʼївку, Каховку і Нову Каховку, менше – на Генічевськ.
«За часів окупації там утворилися нові зв'язки. Наприклад, Генічеськ споживав хліб з Джанкою. А зараз у зв'язку з атаками на мости, на КПП, які пов'язують Крим з Херсонщиною, ця доставка зупинялась. Перевізник боїться возити та вимагає більшої платні за ризик як компенсацію. І на таких прикладах ми бачимо, як порушуються логістичні мережі, ланцюжки постачання. Є окремі села, які повністю позбавлені такого постачання», – каже Данилов, який понад десять років займається дослідженнями півдня України.
Окрім того, на лівобережжі Херсонщини, за його словами, російські силовики «інтенсифікували пошук житла для заселення» через збільшення атак на місця розташування російських військ. Так, у травні ЗСУ поцілили по штабу ФСБ на окупованій Херсонщині, а в квітні – по підрозділу ФСБ в селі Щасливцеве.
Раніше списки так званого «безхазяйного» житла для «націоналізації» складали гауляйтери, але тепер їх самостійно перевіряє Росгвардія, розповідає експерт.
«Продовжується скорочення місцевих окупаційних адміністрацій – так звана оптимізація. Гауляйтера, найчастіше це жінка, звільняють, і вона в кращому випадку залишається діловодом, який збирає з людей документи і відвозить в райцентр або більше місто, де збереглася адміністрація. Звільняють тих, хто працює у водному господарстві. Їх тривалий час утримували, попри зруйновану Каховську ГЕС і канали без води. Це відбувається через економію грошей, бо Херсонська область для них – повністю дотаційний регіон», – говорить Данилов.
На окупованому лівобережжі Херсонщини, особливо поблизу Дніпра, регулярно виникають перебої зі світлом і водою. За словами українських посадовців та експертів, причина у нестачі обладнання, фахівців і відсутність належних ремонтів з боку окупаційної влади.
Порушення логістичних шляхів постачання російської армії на півдні України, перебої із пальним, а також скорочення штату окупаційних структур свідчать про зростання труднощів із забезпеченням російського угруповання на захопленій частині Херсонщини.
Форум