Доступність посилання

ТОП новини
19 Жовтень 2018, Київ 07:38

Метод Кастресани: як посадити президента-корупціонера


Гватемала і Україна – що може бути спільного між цими двома країнами? Наприклад, проблема корупції. 10 років тому Гватемалі таки вдалось суттєво знизити її рівень. А посприяло цьому створення в країні унікального органу – Міжнародної комісії проти безкарності, створеної з іноземців. Про що домовився уряд Гватемали з Організацією Об'єднаних Націй. За кілька років роботи комісії під жорстким контролем ООН результати були приголомшливі – реформоване правосуддя і десятки високопосадовців за ґратами, включно з колишнім президентом республіки.

Аналогом такого органу в Україні могло б стати Національне антикорупційне бюро – правоохоронний орган, створений після Революції гідності. Чого поки бракує? Що саме з гватемальського сценарію успіху могла би запозичити для себе Україна?

Про це журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») поговорили з Карлосом Кастресаною, який три роки очолював комісію у Гватемалі. У Київ він приїздить не вперше, адже в Україні його залучають до написання звіту щодо покращення ефективності роботи українських антикорупційних органів. Тим більше, що на його очах розгортається дискредитаційна кампанія проти українського НАБУ.

У 2006 році рівень корупції в Гватемалі зашкалював – колишній президент переховувався у Мексиці від обвинувачення у розкраданні державних 15 мільйонів доларів, колумбійські та мексиканські нарко-картелі разом з силовиками фактично керували окремими регіонами країни.

У світовому рейтингу Transparency International за рівнем корупції країна перебувала тоді на 111-й сходинці, на одному рівні із Замбією та Лаосом.

У 2007 Міжнародну комісію проти безкарності очолює Карлос Кастресана – один з найвідоміших борців із корупцією у світі. Тільки за перший рік його служби Гватемала покращила показники у світовому рейтингу – до 96-ї сходинки.

Карлос Кастресана – один із найвідоміших борців із корупцією
Карлос Кастресана – один із найвідоміших борців із корупцією

Карлос Кастресана згадує: «Мій досвід боротьби з корупцією – це два абсолютно різні етапи. Перший – коли я 10 років відслужив антикорупційним прокурором у моїй країні, Іспанії, другий – у Гватемалі. В Іспанії були проблеми, але це відбувалось в моїй країні, тож я був дуже добре знайомий із тим, як насправді розслідують корупцію. Інша справа – у Гватемалі, де ми були іноземцями, які намагалися навести лад в чужій країні, працюючи у партнерстві з місцевими прокурорами, поліцейськими та суддями. Це було набагато складніше, та й відповідальність була серйознішою».

В Іспанії Кастресана пропрацював адвокатом, суддею, прокурором та навіть державним обвинувачем Верховного суду. Він йшов проти мафії, корумпованих бізнесменів та чиновників, включаючи екс-прем'єра Італії Сільвіо Берлусконі, сприяв арешту диктатора Августо Піночета.

У Гватемалі ж йому довелося відбудовувати правосуддя майже з нуля: «Ми приїхали до країни, де система безпеки та правосуддя була майже знищена. Судова влада дуже корумпована, прокуратура також фігурувала у серйозних корупційних справах. Так само і поліція. Тому громадяни не довіряли державним органам, не співпрацювали з ними. Якщо десь і були чесні чиновники, вони все одно не могли вирішити проблему».

Саме тому в комісії вирішили створювати аналоги різних установ.

Ми відібрали 100 людей із поліцейської академії, навчили їх, і вони змогли захищати наших свідків, нас, розслідувати справи

«Наприклад, ми відібрали 100 людей із поліцейської академії, навчили їх, і вони змогли захищати наших свідків, нас, розслідувати справи – тобто все, що поліція зазвичай робить, але не в Гватемалі – на той час.

Також ми почали запрошувати до прокуратури волонтерів. І всі – поліцейські, прокурори, судді, ми самі – регулярно проходили поліграф та інші перевірки контролю надійності.

Потім у країні був обраний прокурор, який почав співпрацювати з нами, і склалася ситуація, дуже подібна до української – виникла потреба у створенні Вищого спеціалізованого суду, який б розглядав корупційні справи з високими ризиками. Адже була проблема недостатньої ефективності існуючих судів. Це вирішило і проблеми безпеки суддів, оскільки, наприклад, в сільській місцевості було дуже важко просити суддів вирішувати справи організованої злочинності – ці території були під контролем картелів. Тож нарешті створення такого суду схвалили. І згодом у нього ми пішли з нашими справами.

А також створили надійну в’язницю, яка добре охороняється, для тих, хто перебував під слідством», – переповідає прокурор.

«Схеми» поцікавилися в Карлоса Кастресани, якщо він переслідував корупціонерів, чи пропонували вони йому хабарі, щоб уникнути відповідальності? Він із посмішкою відповів:«Ні».

Карлос Кастресана запевняє, що хабарів йому не пропонували
Карлос Кастресана запевняє, що хабарів йому не пропонували

Та уточнює: «Прямих погроз не було і напряму нам не пропонували хабарів, був швидше загальний тиск. Середовище було дуже вороже. Під небезпекою були всі зусилля міжнародного співтовариства в Гватемалі. Існував політичний тиск від ООН, влади Гватемали, суспільства».

Водночас більшість простих гватемальців тоді, як і сьогодні, підтримували Комісію у боротьбі з корупцією. Сусідні країни присилали своїх волонтерів, а міжнародні донори допомагали грошима – річний бюджет комісії на той час складав 15 мільйонів доларів.

За словами Карлоса Кастресани, не більша частина бюджету, але дуже важлива була спрямована на безпеку – комісії, суддів, свідків: «У деяких випадках ми відправляли їх за кордон, навіть цілими сім’ями. І так, це було дуже дорого. Одним з найдорожчих було питання захисту наших операцій. Кожен арешт, за місцевими законами, ми організовували у нічний час, і кожного разу залучали поліцейських, в деяких випадках навіть військових».

Комісія проти безкарності у Гватемалі мала припинити роботу після оновлення ключових систем: правоохоронної та судової. Карлос Кастресана залишив посаду в 2010 році. За час служби він запроторив за ґрати 150 впливових високопосадовців, серед яких, зокрема,екс-президент, троє колишніх міністрів внутрішніх справ, чотири генерали армії, три директори національної поліції, а також бізнесмени, конгресмени та наркоторговці.

Після того, як Кастресана пішов з посади, Гватемала знову опустилася в рейтингу корупції. Сам прокурор продовжив кар’єру – очолив кримінальний відділ однієї з іспанських приватних компаній, почав викладати. А разом із цим продовжив протистояти системі.

Після того, як Кастресана пішов з посади, Гватемала знову опустилася в рейтингу корупції
Після того, як Кастресана пішов з посади, Гватемала знову опустилася в рейтингу корупції

«Проти мене було кілька дисциплінарних позовів від обвинувачених. Тож мені доводилося відповідати – адже це частина життя державного службовця. Приміром, протягом розслідування справи Берлусконі він сам не позивався до мене, це зробили інші захисники. Інший випадок був з дуже відомим в Іспанії чоловіком Хесусом Хілем – мером міста Марбелья та президентом мадридської футбольної команди. Він також позивався. Але, зрештою, мене не звинуватили ані в адміністративних, ані в кримінальних справах», – розповідає він.

Цього року Карлос Кастресана міг би долучитися і до боротьби з корупцією в Україні – як аудитор НАБУ. Його запросили до участі у конкурсі на цю посаду. Однак депутати не змогли зібрати достатньо голосів для жодного з рекомендованих експертів. Тепер профільний парламентський комітет з питань запобігання та протидії корупції плануватиме новий конкурс. І з новим головою, адже попереднього керівника Єгора Соболєва усунули з посади більшістю народних депутатів.

Обрання аудитора НАБУ в парламенті супроводжувалося навіть бійками
Обрання аудитора НАБУ в парламенті супроводжувалося навіть бійками

Прокурор згадує, як він погодився на те, щоб розглянули його кандидатуру на посаду аудитора НАБУ: «Мені зателефонували, щоб запитати, чи братиму я участь у конкурсі. Я погодився. Мені поставили запитання та отримали від мене відповіді. Більше жодних новин. Потім мав співбесіду по Skype. Це було десь 4-6 місяців тому. А нещодавно мені сказали, що процес все ще відкритий, і я – досі один із кандидатів. Це все, що я знаю».

НАБУ зробило сотні розслідувань, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила в існуючі суди більше ніж 90 справ, і лише декілька з них були розглянуті в суді – то так, очевидно, вам потрібен спеціальний суд

Невизначеність із конкурсом не заважає Кастресані бути у курсі подій в Україні. Більше того, він входить тепер до Міжнародної антикорупційної консультативної ради, у складі якої у листопаді презентував висновок-рекомендації щодо покращення ефективності роботи українських антикорупційних органів. Одна з ключових рекомендацій – створення в Україні Антикорупційного суду.

«Погляньте на цифри – якщо НАБУ зробило сотні розслідувань, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила в існуючі суди більше ніж 90 справ, і лише декілька з них були розглянуті в суді – то так, очевидно, вам потрібен спеціальний суд. Оскільки існуючий, схоже, не може відповідним чином здійснювати правосуддя, як того потребує країна», – зауважує він.

Карлос Кастресана презентує звіт Міжнародної антикорупційної консультативної ради
Карлос Кастресана презентує звіт Міжнародної антикорупційної консультативної ради

Протистояння між антикорупційними органами іспанський прокурор вважає частиною робочою процесу, тільки за умов, коли кожен працює належним чином.

«У дуже стресовому середовищі, коли корупція є серйозною проблемою, коли існує тиск різних зацікавлених сторін – політичних партій, громадянського суспільства, ЗМІ, бізнес-сектору – це нормально, коли різні органи часом співпрацюють дуже добре, а іноді мають дуже серйозні суперечки. Якщо виникає конфлікт між двома установами, є ж юридичні способи це вирішити. Тому я не думаю, що ми можемо говорити про загальний або постійний конфлікт інтересів, оскільки це, зрештою, питання інтерпретації правової системи», – каже він.

Тиск – частина роботи. Але ви повинні протистояти цьому

І додає: «НАБУ має робити те, що входить в його законні функції та повноваження. І це все. Зазвичай незалежність сприймається як привілей. Ви незалежні, ніхто не може втручатися в те, чим ви займаєтесь. Проте це, мабуть, теорія. У реальному житті всі втручаються, іноді з хорошими намірами, іноді – ні. Таким чином для НАБУ зберігати незалежність – це мати можливість неупереджено відкривати справи та передавати їх в суди. Тиск – частина роботи, включена в зарплату. Але ви повинні протистояти цьому. Проти вас будуватимуть персональні кампанії тиску, але ви повинні опиратися.

Це і є частина професіоналізму – не тільки робити якісні розслідування, а й займатися ними в умовах тиску у ворожому середовищі».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG