Доступність посилання

ТОП новини
12 серпня 2020, Київ 01:48

Бойова (не)готовність? Історія закуплених «бронежилетів, які прострілюються», та несподівані матеріали «справи Марченка»


На сьомий рік бойових дій на сході України і досі чи не щодня з фронту надходять дані про обстріли. Лише від початку 2020-го на Донбасі загинув щонайменше 41 український військовий.

Про належне оснащення та надійний захист українських бійців мали б турбуватися армійські генерали з мирного Києва. Та торік гучно прогримів скандал: Державне бюро розслідувань звинуватило чиновників Міноборони у «закупівлі 20 тисяч неякісних бронежилетів». Експертиза слідчих показала, що при намоканні вони прострілюються – а, отже, не можуть повною мірою захищати життя українських бійців на фронті.

У розпорядженні «Схем» опинились раніше неопубліковані розмови із кабінетів посадовців Міноборони. Журналісти проаналізували їх, співставили з подіями того часу й поставили запитання фігурантам записів, аби відтворити повну картину того, що відбулося, і з’ясувати: чи дійсно бронежилети були неякісні, де вони зараз і хто має понести відповідальність?

«Справа бронежилетів Марченка» – так цю історію називали в ЗМІ. Ця справа викликала неабиякий резонанс і серед ветеранів, і активістів.

Наприкінці 2019 року був гучно затриманий керівник управління Міноборони Дмитро Марченко, який раніше воював на сході України.

Наприкінці 2019 року був гучно затриманий керівник управління МО Дмитро Марченко
Наприкінці 2019 року був гучно затриманий керівник управління МО Дмитро Марченко

Генерала та ще чотирьох посадовців Міноборони підозрюють у тому, що вони дали «зелене світло» на те, щоб Збройні сили отримали велику партію бронежилетів, закуплену в 2019-му. Нібито неякісних – за версією слідства.

У розпорядженні «Схем» опинились раніше неопубліковані розмови із кабінетів посадовців Міноборони, які були записані правоохоронцями в межах розслідування. Тож журналісти співставили їх з подіями того часу і звернулись до самих фігурантів цих записів, щоб встановити, що тоді відбулося.

(Фото: реконструкція) У розпорядженні «Схем» опинились раніше неопубліковані розмови із кабінетів посадовців Міноборони, які були записані правоохоронцями
(Фото: реконструкція) У розпорядженні «Схем» опинились раніше неопубліковані розмови із кабінетів посадовців Міноборони, які були записані правоохоронцями

Розслідування правоохоронців проти генерала Марченка та його заступників – це реальні спроби доведення злочину із важкими наслідками чи політична розправа над патріотами? Та чи зробили висновки після цієї історії в оборонному відомстві?

«Бронежилет мрії»

У 2016-му, на третій рік бойових дій в Міністерстві оборони України вирішили розробити для української армії бронежилет із урахуванням світового передового досвіду.

За оголошеним задумом, цей новий бронежилет мав би замінити морально та технічно застарілі «Корсари» – які до цього були основними бронежилетами армії українського виробництва.

«Було кілька місць, де ми купували бронежилети. Але найвідоміший офіційний український виробник, який на той момент постачав (бронежилети – ред.) українській армії, в наших очах одразу себе дискредитував», – пригадує волонтер, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, який допомагає військовим.

Тарас Тополя: «Найвідоміший офіційний український виробник бронежилетів, який на той час постачав їх армії, в наших очах себе дискредитував»
Тарас Тополя: «Найвідоміший офіційний український виробник бронежилетів, який на той час постачав їх армії, в наших очах себе дискредитував»

Виробник, якого Тополя має на увазі – це українська компанія «Темп-3000». Вона на ринку вже понад 30 років. Від початку військових дій на Донбасі «Темп» суттєво наростив обсяги постачання захисту і бронежилетів для української армії та силовиків. Але паралельно з цим – накопичувалася і кількість претензій до них.

Основні з них перераховує Тарас Тополя: «Ті засоби захисту, які були дуже схожими на ті засоби захисту, які виробляє цей виробник і мали лейбу з маркуванням цього виробника – вони не витримували той необхідний клас захисту, який був нам потрібен. А в ці жилети одягали наших братів і друзів, – пояснює він. – Я вже не говорю про вагу жилетів і зручність. Це питання виживання: чи витримає постріл, чи не витримає. От, власне, на той момент в нас були великі сумніви, які підтверджувались нашим особистим досвідом».

Тарас Тополя про бронежилети компанії «Темп-3000»: «Це питання виживання: чи витримає постріл, чи не витримає. На той момент в нас були великі сумніви»
Тарас Тополя про бронежилети компанії «Темп-3000»: «Це питання виживання: чи витримає постріл, чи не витримає. На той момент в нас були великі сумніви»

Так, при Міноборони в 2018 році з’явилась робоча група, в яку увійшли посадовці і різні виробники – щоб створити «ідеальний бронежилет».

Член робочої групи з розробки бронежилетів при Міноборони України з 2018 року Олександр Довгий зауважує і такий аспект: «Тут є психологічний момент – людина в бронежилеті більш схильна до ризику, ніж без бронежилета. Бо розраховує, що це якийсь додатковий захист, додаткова ймовірність бути не ураженим. Тому вона більше ризикує, і, відповідно, маючи поганий бронежилет, її ймовірність загинути збільшується кратно фактично».

Член робочої групи з розробки бронежилетів при МО Олександр Довгий: «Людина в бронежилеті більш схильна до ризику – бо розраховує, що є якийсь додатковий захист»
Член робочої групи з розробки бронежилетів при МО Олександр Довгий: «Людина в бронежилеті більш схильна до ризику – бо розраховує, що є якийсь додатковий захист»

Бійці-десантники мали носити зразки від різних виробників і потім залишати свої відгуки. Керувати тестуваннями доручили підполковнику Ігорю Резніченку.

Сам Резніченко, який був начальником одного з відділів Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ від липня 2018-го до квітня 2019-го, пояснює, як це відбувалося.

«Військовослужбовці порівнювали ці бронежилети. Хоч акти складалися по факту випробувань… Тобто ось місяць минув «Темп-3000» – і вони, бійці, вже одразу написали, ще не побачивши інших бронежилетів: в акті було вказано, що цей бронежилет ми не хочемо бачити в армії. Я сам в цих бронежилетах був у Ліберії, у «Корсарах» в 2007 році – тому я в принципі розумію, про що йдеться», – розповів він журналістам.

Бійці-десантники мали носити зразки від різних виробників і потім залишати свої відгуки, а керувати тестуваннями доручили підполковнику Ігорю Резніченку
Бійці-десантники мали носити зразки від різних виробників і потім залишати свої відгуки, а керувати тестуваннями доручили підполковнику Ігорю Резніченку

Тож відгуки бійців були озвучені командуванню. А робоча група почала працювати над майбутнім «бронежилетом мрії» з урахуванням всіх зауважень від них.

Результатом став проміжний документ, у якому були чітко зазначені конструкція майбутнього виробу для армії, балістичні та інші вимоги – тобто, «технічний опис».

Далі, після тестування «в полі», за планом, робоча група мала би доопрацювати документ з технічною специфікацією нового виробу «мрії», за яким, власне, у Міноборони і мали б проводити наступні закупівлі.

Але щось пішло не так.

«У певний момент «попросили», скажімо так, «піти» декількох ключових фігур, які займалися саме бронежилетами. І мене також залишити «попросили» цю установу і знайти собі іншу посаду», – пояснює Резніченко.

Зрештою, напрацювання робочої групи не були фіналізовані – тобто, вимоги до бронежилетів для української армії не були оновлені. Попри це, на початку 2019-го Міністерство оборони оголошує великий тендер на 176 мільйонів.

На ньому перемогла та сама фірма «Темп-3000». І вже на початку квітня 2019-го вона поставила перші партії бронежилетів – по тисячі штук.

Приблизно в той час, коли переможець тендеру вже відвантажив перші партії засобів захисту, був зроблений запис, який опинився у розпорядженні «Схем». На ньому лунає голос, схожий на Михайла Каморянського, начальника Управління контролю якості при Міноборони України:

«Цілий міністр оборони – йому робити не***, переживати: здасться сьогодні «Темп» чи не здасться. Ми, бл***, люди маленькі. Мене просто кумарить, знаєш, ось це, що я там якийсь просто пішак, бл***. Вони собі там, су**, кишені набивають на***, нашими з вашими руками – а ти ще за цю ху*** пи*** отримуєш».

Це один із неопублікованих раніше фрагментів розмови між військовими – посадовцями Міноборони, записаної правоохоронцями.

Схоже, керівництво оборонного відомства переймалося через проведену закупівлю.

І вже незабаром після цього виявилося, що бронежилети – проблемні.

Бронежилет виробництва «Темп-3000» виглядає так: бронеплити, попереду та ззаду, які займають найменшу площу бронежилета, але найбільше захищають життєво важливі внутрішні органи бійця. А ще – балістичний пакет, який також називають «м’який захист». Він захищає від уламків не тільки груди, спину та боки бійця, але й шию, плечі, пах.

Бронежилет виробництва «Темп-3000»
Бронежилет виробництва «Темп-3000»

Після перемоги «Темпа» на тендері, один із виробників-учасників робочої групи, яка працювала над вимогами до «бронежилету мрії», вийшов з публічною заявою: ще напередодні оголошення закупівлі в лабораторії Міноборони були проведені випробування, які показали, що «м'який захист» у бронежилеті «Темп» при намоканні втрачає свої властивості – і прострілюється. А це – ризик для життя бійця. Адже ці випробування імітують осколкове поранення в зоні бойових дій.

Варто пояснити, з чого виготовляють цей так званий «м'який захист» у бронежилеті.

Або з параараміду (його ще називають кевларом за назвою одного з відомих виробників), або з надвисокомолекулярного поліетилену.

«М'який захист» у бронежилеті виготовляють або з парааміду (його ще називають кевлар), або з надвисокомолекулярного поліетилену
«М'який захист» у бронежилеті виготовляють або з парааміду (його ще називають кевлар), або з надвисокомолекулярного поліетилену

Які основні відмінності між ними?

Кевлар без спецобробки боїться води і сонячного світла, але витримує високі температури. Тоді як балістичний поліетилен – максимум до 120 градусів. Але він легкий і вологостійкий. Саме тому його переважно обирають європейські та українські виробники. Але не «Темп». Ця компанія має власне виробництво параарамідних тканин – тих, що не горять, але промокають. Тому саме з цього матеріалу, відповідно, зроблений і «м’який захист» закуплених на мільйонному тендері бронежилетів «Темпа».

Саме до цього м’якого захисту і є найбільше зауважень, розповідає Олександр Довгий – член робочої групи з розробки бронежилетів при Міноборони України: «Ключова претензія до «Темпа-3000» була щодо «м’якого пакету». Тому що в ньому, по-перше, використовувався кевлар без водотривкої пропитки, а він має відштовхувати. І по-друге, не герметичний сам пакет. Тобто, наприклад, якщо я в такому бронежилеті занурюсь у воду, пробіжу 10 хвилин і в мене щось прилетить – фактично воно проб’є цей бронежилет, бо він втратить свої властивості, що стосується м’якої частини».

Олександр Довгий – член робочої групи з розробки бронежилетів при МО: «Ключова претензія до «Темпа-3000» була щодо «м’якого пакету»
Олександр Довгий – член робочої групи з розробки бронежилетів при МО: «Ключова претензія до «Темпа-3000» була щодо «м’якого пакету»

Так, у технічних умовах «Темпа», які і використовують у Міноборони серед випробувань, є «дощування» – імітацію дощу, але немає – «замочування» – на відміну від держстандарту. Наприклад, коли довго йде злива або коли боєць переправляється через річку.

І судячи з раніше неопублікованих розмов з кабінетів посадовців Міноборони, які є в розпорядженні «Схем» – схоже, щонайменше один із них усвідомлював цю проблему.

Про що говорять на отриманих «Схемами» записах?

«Ми нічого не порушили – у мене, слава богу, на всі наші дії є папери, – промовляє на записах голос, схожий на голос Дмитра Марченка, який очолював Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил. І з огляду на зміст розмови, він говорить з тодішнім міністром Степаном Полтораком.

«Щоб ви розуміли, весь кевлар, що намокає – він весь пробивається, зокрема, і в країнах Європи», – додає голос, схожий на Марченка.​

Незрозуміло, на що саме покладався генерал Марченко, але згідно зі стандартом НАТО – «м’який захист» має витримувати випробування після доби в дистильованій або навіть морській воді, яка ще активніше руйнує матеріал.

На іншому записі чутно: «МВС, Нацгвардія, всі купують такі бронежилети, тому що в нас не існує інших технічних умов – у нас є лише технічні умови «Темпа-3000». Ми готові, як би, трішки розбавити це і зробити чи то пресконференцію, чи то зібрати цих репортерів і їм пояснити».

З початком публічного скандалу посадовці вирішують непублічно і терміново провести власні випробування бронежилетів, щоб зрозуміти – чи дійсно один із елементів бронежилету при намоканні перестає бути надійним захистом для бійця?

Згодом відбувається розмова, в якій лунають також голоси, один з яких, схожий на голос Василя Саковця, начальника відділу розробки речового майна.

– Значить, я рекомендую, прямо зараз беріть десь бронежилет… Ти, бл***, тил. «ЦНДІ-***деї» (ЦНДІ ЗСУ – Центральний науково-дослідний інститут Збройних сил України – ред.). До завтра, до виступу нашого беріть.., – говорить голос, подібний до голоса Марченка.

– Ти зможеш домовитись? – запитує голос, схожий на голос Каморянського.

– На що? – звучить у відповідь голос, схожий на голос Саковця.

– Постріляти, – відповідає голос співробітниці управління.

– Це ж університет оборони, – зауважує голос, схожий на голос Саковця.

– Нічого. Я зараз подзвоню міністру Чи кому подзвонити? – каже голос, схожий на голос Марченка.

На момент цих розмов, у Міністерстві прийняли вже чотири тисячі бронежилетів. Надалі правоохоронці будуть стверджувати, що посадовці вирішили прострілювати бронежилет саме з цих нових партій. Але на записах військові говорять про «будь-який зразок зі складу».

Ця розмова доводить і суперечливість лінії захисту підозрюваних, які кажуть, що, мовляв, для свого досліду бронежилет випробовували не «темпівський». Але інших бронежилетів, окрім як від цього виробника, в армії офіційно просто немає.

– А якщо проб’ється? – висловлює сумнів співрозмовник з голосом, схожим на голос Саковця.

– Тоді не будемо піднімати питання. А якщо не проб’ється? – відповідає голос співробітниці управління.

– Тоді не будемо показувати, – зауважує голос, схожий на голос Марченка.

Далі Марченко просив сприяння міністра в оперативному проведенні випробувань бронежилетів із так званим кевларом в бронепакеті.

Схоже, міністр, який до цього, судячи з розмов, переймався тим, щоб якнайшвидше прийняти вироби, вирішив з’ясувати, що ж пішло не так. І вірогідно дозволив провести непублічне випробування.

На ще одному записі чутно розмову між чоловіком, чий голос схожий на голос Сергія Почтаренка – першого заступника Марченка, та співробітником управління.

Схоже, що військові мали власні прогнози на результати випробування зразка бронежилету зі складу. Адже вони, на думку посадовців, не матимуть юридичної сили в можливих подальших суперечках з виробником.

– Потім цим бити ось так по обличчю «Темпу» чи будь-кого. І розповідати, що ви – лайно, – каже голос, подібний до голосу Почтаренка.

– Небезпечно це. Не можна, небезпечно, – відказує йому співрозмовник з голосом, схожим на голос Козуліна.

– Ви не маєте права за законом. Ви потім тільки програєте, самі себе чпокнете, ви розумієте? – зауважує голос, подібний до голосу Почтаренка.

– Звісно! – відказує голос, схожий на голос Саковця.

– Все, плюс.

Подальші розмови з кабінетів Міноборони свідчать, що і їхні власні дослідження показали: один із важливих захисних елементів бронежилету – балістичний пакет – при намоканні прострілюється.

– Відбій, – каже голос, схожий на голос Саковця.

– Думаєш? – питає голос подібний до голосу Каморянського.

– Є варіант, що якби він вільно висів – то ні*** б не було... Пластилін з того боку.

Пластилін, про який йдеться – це спеціальний балістичний матеріал, на якому з’являється отвір, коли захист «пропускає». Це, умовно, імітує тіло людини, яка й надягає бронежилет.

Пластилін – це спеціальний балістичний матеріал, на якому з’являється отвір, коли бронежилет «пропускає»
Пластилін – це спеціальний балістичний матеріал, на якому з’являється отвір, коли бронежилет «пропускає»

Як саме могли проходити такі випробування? «Схеми» провели власний журналістський експеримент.

Для цього використали бронежилет виробництва «Темп-3000» від 2015 року – він не має стосунку до партії 2019 року, але це фактично одна з модифікацій «Корсару», який використовують українські бійці.

Для випробування журналісти взяли бронежилет виробництва «Темп-3000» від 2015 року
Для випробування журналісти взяли бронежилет виробництва «Темп-3000» від 2015 року

Також був використаний «цивільний» патрон – тобто, «м’якіший», ніж той, яким перевіряється згідно з держстандартом.

І «цивільний» патрон – тобто «м’якіший», ніж той, яким перевіряється згідно з держстандартом
І «цивільний» патрон – тобто «м’якіший», ніж той, яким перевіряється згідно з держстандартом

Перед початком експерименту замочили бронежилет разом із чохлом та пластиною – але не на годину, а лише на 5 хвилин.

Бронежилет замочили разом з чохлом і пластиною – але не на годину, а лише на 5 хвилин
Бронежилет замочили разом з чохлом і пластиною – але не на годину, а лише на 5 хвилин

Потім витягнули пластину, здійснити декілька пострілів у бронежилет.

Далі – вийняли пластину та здійснити декілька пострілів по ній
Далі – вийняли пластину та здійснити декілька пострілів по ній

Результат був помітний на самому виробі та на балістичному пластиліні.

Результат був помітний не тільки на самому виробі...
Результат був помітний не тільки на самому виробі...
...а й на балістичному пластиліні
...а й на балістичному пластиліні

Отриманий результат «Схеми» показали фахівцю – Сергію Колядіну, керівнику фірми «Матеріалознавство», яка вже понад 20 років виготовляє бронезахист.

«По-перше, ми переконуємось, що є наскрізний отвір... Є сенс пошукати залишки кулі в пластиліні», – сказав він, оглядаючи бронежилет і балістичний пластилін.

Результатами експерименту журналістів прокоментував Сергій Колядін – керівнику фірми, яка вже понад 20 років виготовляє бронезахист
Результатами експерименту журналістів прокоментував Сергій Колядін – керівнику фірми, яка вже понад 20 років виготовляє бронезахист

«Ось наша куля, – каже експерт, видобувши її з пластиліну. – Зазвичай бойова куля деформується на тканній броні. Ця проходила через матеріал практично без спротиву. Зовні вона схожа на так звані тренувальні патрони».

Сергій Колядін: «Зазвичай бойова куля деформується на тканній броні, а ця проходила через матеріал практично без спротиву»
Сергій Колядін: «Зазвичай бойова куля деформується на тканній броні, а ця проходила через матеріал практично без спротиву»

І, розкусивши патрон, показує журналістам: «Дивіться, це не бойовий патрон. Для порівняння, це, скажімо так, все одно, що розстрілювати балістичний пакет із рогатки».

Сергій Колядін розкусив патрон, який витягнув з балістичного пластиліну, й показав журналістам
Сергій Колядін розкусив патрон, який витягнув з балістичного пластиліну, й показав журналістам

«Ви пробили фрагмент бронежилета вкрай слабкою кулею, – підсумовує Сергій Колядін. – Вражає те, що ця куля, загалом «ніяка» за своїми характеристиками порівняно зі справжньою, пройшла практично без спротиву через броню, яку ви, судячи з усього, попередньо замочили. На 5 хвилин. Це свідчить про те, що пакет зовсім не захищений від вологи і моментально втратив свою балістичну міцність після намокання».

Вірогідно, військові могли отримати схожий результат під час власних неофіційних випробувань.

– «Темп» уже все знає. Це було відомо це вчора ввечері, – каже голос, схожий на голос Павленка на записах у кабінетах посадовців Мінооборони.

– Так це його проблеми, що він знає. Він знає, що в нього є «косяк» на***, про який тепер знають усі, – відповідає йому голос подібний до Почтаренка.

За кілька годин після цієї розмови посадовці все ж вийшли до журналістів, де розповіли: конкурентна боротьба виробників заважає закупівлям і затягує розробку нових технічних вимог до бронежилетів за сучасними технологіями.

«В одному з моментів це стало відомо і нам, і суспільству. Тим, хто ніколи в житті і не знав, що воно таке і що з цим буває, якщо воно намокне. Після цього у Міністерстві оборони була проведена робота щодо вивчення цього випадку. Дійсно, підтвердилось, що параарамід втрачає свої властивості. І я так розумію, це було відправною точкою для початку розслідування цією справи «про закупівлю неякісних бронежилетів», – аналізує один із підозрюваних військовослужбовців Михайло Каморянський.

Влітку 2019-го слідчі Державного бюро розслідувань провели обшуки у міністерстві та домівках посадовців Міноборони, вилучили 11 тисяч «темпівських» жилетів та документацію.

Офіційно версія слідства звучала так: посадовці у змові з виробниками нібито навмисно закупили для військових браковані бронежилети на загальну суму 176 мільйонів гривень. На підтвердження цієї версії ДБР опублікувало фрагменти аудіозаписів розмов із міністерських кабінетів.

Підозру у різних ступенях важкості кримінальних злочинах оголосили двом представникам фірми-виробника «Темп», а також п’ятьом військовим – посадовцям Міноборони. Власне, самому Марченку, який одразу заявив, що записи сфабриковані і спрямовані на дискредитацію Міноборони.

Історія отримала великий резонанс. Серед військових та активістів генерал Марченко мав великий авторитет через активну участь у військових діях на Донбасі. Волонтери оголосили збір коштів на заставу для Дмитра Марченка.

Таким чином вдалося зібрати понад 1,5 млн гривень.

Дійсно, у поданій декларації за 2018 рік Марченко вказував, що міністерство компенсує йому витрати на орендоване житло.

Де живе генерал?

Навесні 2020 року «Схеми» зафіксували авто, яким користується Дмитро Марченко, в будинку в районі Жулян у Києві.

Навесні 2020 року «Схеми» зафіксували авто, яким користується Марченко, в будинку в районі Жулян у Києві – однак в його декларації цей будинок відсутній
Навесні 2020 року «Схеми» зафіксували авто, яким користується Марченко, в будинку в районі Жулян у Києві – однак в його декларації цей будинок відсутній

Цей будинок, згідно з офіційною інформацією з реєстрів, був придбаний ще у лютому 2018-го. Він оформлений на матір Ольги Капінус – заступниці генерала в Міноборони.

А ось, вже іншого дня, і сам генерал, який вийшов із СІЗО завдяки волонтерам. Тут же, за даними слідства, знаходили речі Марченка і під час обшуків у 2019-му.

За версією слідства, Марченко та Капінус живуть у цивільному шлюбі. Це важливо тому, що волонтери могли бути введеними в оману стосовно матеріального стану генерала та його родини – вважаючи, що він мешкає у скромній орендованій квартирі та збираючи пожертви йому на заставу.

Сусідній зовнішньо ідентичний будинок на одному з сайтів оголошень продається за 130 тисяч доларів.

У майнових деклараціях за 2018 рік ані в Капінус, ані в її начальника цього будинку немає.

У свіжій декларації, опублікованій 1 червня 2020 року, військовослужбовець знову вказав, що досі мешкає у службовому житлі в столиці. Користування ж дорогим будинком, оформленим на матір його заступниці, в декларації немає.​

На шляху до суду: справа «​бронежилетів, які прострілюються»​

На якому етапі ця резонансна справа зараз? Адже від початку розслідування вже минуло більше ніж рік.

Прокурор Микола Середа, який працює у відділі Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів ДБР в Офісі генпрокурора, ще посеред травня переконував журналістам, що справа вже невдовзі може опинитися в суді.

– На цей час фактично досудове розслідування вже перебуває на стадії завершення, тобто ми вже готуємо справу до суду.

– Чи є якісь орієнтовні терміни, коли може справа піти до суду?

– Приблизно так, ми вже можемо говорити про терміни десь в місяць – максимум два.

Ще посеред травня прокурор Микола Середа прогнозував, що справа вже невдовзі може опинитися в суді – приблизно за місяць чи два
Ще посеред травня прокурор Микола Середа прогнозував, що справа вже невдовзі може опинитися в суді – приблизно за місяць чи два

Але ставка прокурора «не зіграла» – вже наступного дня після зустрічі з журналістами суд відсторонив його та слідчого від розслідування через скаргу підозрюваних – виробника бронежилетів.

Тепер Микола Середа непокоїться, що справу можуть закрити – бо вже 5 серпня спливає термін досудового розслідування. А нові слідчий і прокурор, яких призначили нещодавно, лише починають входити в курс справи.

А що говорять про цю справу самі підозрювані?

Розмова з підозрюваними військовослужбовцями

Зі «Схемами» погодились поговорити троє з п’ятірки військових-посадовців Міноборони.

Михайло Каморянський – начальник управління контролю якості – одразу відзначив: «У рамках процесу не хотів би коментувати аудіозаписи, поки ця справа не дійде до судового розгляду… Це більше про те, що є деякі люди, які працюють, щось виробляють, отримують за це гроші».

Михайло Каморянський: «Поки не почалось це все, я свято вірив, що тут ніяких проблем бути не може»
Михайло Каморянський: «Поки не почалось це все, я свято вірив, що тут ніяких проблем бути не може»

Разом з тим, він зауважив, що вірив, що «проблем» не буде.

– Коли саме ви зрозуміли, що все ж таки з цими бронежилетами щось не так?

– Я до цих пір цього не зрозумів.

– А те, що вони при намоканні прострілюються?

– У цей момент я зрозумів тільки одне – що, дійсно, параарамід при намоканні втрачає свої балістичні властивості. Поки не почалось це все, я свято вірив, що тут ніяких проблем бути не може. По-перше, це треба бути, назвемо так, поганою людиною, щоби виробляти саме елементи бронезахисту такі… сумнівної якості, назвемо так, що може призвести до загибелі людей. Це не шкарпетки, не труси, я вибачаюсь, а це дійсно та штука, яка рятує життя військовослужбовців в бою.

– На початку 19-го року чому саме партії бронежилетів не були перевірені належним чином? Я маю на увазі саме «мокрі випробування».

– Ми самі почали в цьому розбиратись, чого ж ми, дійсно, не перевіряємо їх в мокрому стані. А виявилось, що згідно з технічною документацією, яка є на цей бронежилет, він перевіряється за такими самими випробуваннями один раз на два роки, і ініціатором цієї перевірки є сам виробник. Я звернувся до керівництва компанії, давайте ми проведемо ці періодичні випробування? Уже на той момент чотири партії бронежилетів було поставлено і готувались наступні партії до здачі. І якраз вже з цих наступних партій був здійснений відбір і проведені ці випробування – і знов-таки вони пройшли успішно.

Показові успішні випробування, про які говорить підполковник, провів виробник – компанія «Темп» – у червні минулого року. І як виявили «Схеми», тестували вироби вже з нових партій – тобто тих, які вже могли встигнути обробити спеціальним розчином, який не дає матеріалу намокнути.

«Я на тиждень пізніше даю в роботу матеріал, але я його проводжу зараз повністю з водовідштовхуванням. Прийдуть якісь придурки і візьмуть знову мочити з цих партій. Хай мочать, хай ссуть», – лунає на одному з оприлюднених раніше слідством записів.

Виробник і не приховував свого ставлення до вимоги щодо випробування бронежилетів «замочуванням». Директор «Темпа» Юрій Євтушенко ще в серпні минулого року прямо заявляв: «Ми жилет для роботи під водою не виготовляли. І не передбачали. Коли мені кажуть: а раптом впаде в річку? Потоне. Потоне! 15-20 кілограмів ваги плюс набереться в чохли вода. Потоне. Помре».

Але перевірки на міцність кевлару, які були до випробувань «Темпа» і після – зокрема, і слідча експертиза, показали, що «м’який захист» при намоканні пробивається. І вже на початку цього року зрештою це підтвердила і експертиза Міноборони.

Інший підозрюваний – Василь Саковець – відсторонений начальник відділу розробки речового майна, також проаналізував оприлюднені дослідження та експертизи вилучених слідством бронежилетів «Корсар».

Василь Саковець: «Якщо скласти три документа в один, то можна прийти до єдиного висновку, що бронежилети поставлялися трьох різних якостей: кращій, дещо гірший і ті, що не відповідають держстандартам»
Василь Саковець: «Якщо скласти три документа в один, то можна прийти до єдиного висновку, що бронежилети поставлялися трьох різних якостей: кращій, дещо гірший і ті, що не відповідають держстандартам»

– Якщо скласти три документа в один, то можна прийти до єдиного висновку, що бронежилети поставлялися трьох різних якостей: кращій, дещо гірший, і ті, що не відповідають державним стандартам. І були випадки, згідно цих документів, повне пробиття бронежилета. Тобто був пробитий жорсткий бронеелемент і м’який бронеелемент.

– За попередніми оцінками, скільки таких бронежилетів?

– В середньому я б орієнтувався на кількість в районі 10-15% від загальної кількості вилучених бронежилетів.

– А що з цими бронежилетами, які залишились?

– Залишились – вони віддані в війська. Я не можу констатувати точно, але я бачу на от крайніх світлинах – особовий склад експлуатує бронежилети в маскувальному малюнку ММ-14. Це може говорити про те, що ці бронежилети пішли в війська або що це не бронежилети як цілий виріб, а виключно чохли, які були у військах перепаковані.

«Схеми» також попросили військовослужбовця прокоментувати аудіозаписи слідства. Утім, Саковець прямо так і не відповів, чи його голос там зафіксований: «Кожна людина сприймає свій голос на трошки інший слух, мені здається, що схожого плану розмови дійсно мали місце, але коментувати мій чи не мій, поки що я б утримувався».

Ще один підозрюваний – заступник Марченка Сергій Почтаренко – також погодився поспілкуватися з журналістами. Однак коментувати записи не захотів.

«Дозвольте, я просив, що не буду коментувати жодних записів. Якщо ці записи будуть озвучені в суді, з відповідною експертизою – тільки тоді я готовий їх коментувати», – заявив він журналістам.

Заступник Марченка Сергій Почтаренко також погодився поспілкуватися з журналістами, однак коментувати записи не захотів
Заступник Марченка Сергій Почтаренко також погодився поспілкуватися з журналістами, однак коментувати записи не захотів

Тож «Схеми» поцікавилися в Почтаренка, що ж показали внутрішні випробування засобів захисту, чому їх не провели раніше та що відбувалося далі?

– У квітні 2019 року були проведені випробування – перевірявся зразок саме захисного жилету з параарамідної тканини в нашій лабораторії Міністерства оборони, саме на цей показник. І, наскільки мені відомо стало, цей зразок не витримав в повному обсязі випробувань. Тобто саме проблема – це те, що без спеціальної обробки дана тканина, вона втрачає свої захисні властивості під час дощування чи намокання у воді.

– Але чому такі випробування не провели раніше?

– Йшов прийом близько п’яти партій бронежилетів типу «Корсар». Відповідно до умов договору, випробування проводяться… Є договір між постачальником і лабораторією, яка їх проводить. Нас зазвичай туди не залучають.

– І ви маєте довіряти тим документам?

– Ну, я зобов’язаний, так, зобов'язаний. Тому що тоді мабуть мене б звинувачували у перевищенні службових повноважень або зловживанням моїм посадовим становищем.

Двоє з п’яти військових-підозрюваних у справі – Дмитро Марченко та Ольга Капінус – відмовились від інтерв’ю. За словами адвоката, говорити з журналістами вони готові тільки після завершення досудового розслідування.

Втім, свою позицію генерал озвучував і раніше. Ще в грудні 2019-го він говорив в ефірі одного з телеканалів: «Я впевнений у своїх заступниках як у собі, ніхто не міг прийняти бронежилети, поки не буде сертифікату про якість».

Впевнений у якості бронежилетів – а отже, і у своїй невинуватості – і сам виробник.

Засновник «Темп-3000» Юрій Євтушенко переконує, що Міністерство оборони і не вимагало, щоб їхній виріб витримував занурення у воду: «Замовник може вимагати – але замовник цього не вимагав. І ось це – дуже важливо. Тому що шахрайство якраз не з мого боку, а зі сторони інших – які вводять в оману і вас, і громадськість. І грають на цьому. І через цю оману люди – військові – несуть відповідальність».

Засновник «Темп-3000» Юрій Євтушенко переконує, що Міністерство оборони і не вимагало, щоб їхній виріб витримував занурення у воду
Засновник «Темп-3000» Юрій Євтушенко переконує, що Міністерство оборони і не вимагало, щоб їхній виріб витримував занурення у воду

І просто під час розмови Євтушенко підтверджує, що давно знав про цю проблему: «Для всіх завжди зрозуміло, що при намоканні він може втрачати свої властивості. При сушці він відновлює ці властивості – це питання було завжди відоме, і для мене воно відоме. Але дуже важливо, що ми його захистили мінімально на «дощування».

Про експертизи, які доводять, що мокрий кевлар подекуди прострілюється навіть після імітації дощу, як зазначено в техумовах «Темпа», Євтушенко стверджує – не був присутнім і не бачив результатів.

І вже насамкінець «Схеми» продемонстрували засновнику «Темп» результати власного експерименту.

Насамкінець «Схеми» продемонстрували засновнику «Темп» результати власного експерименту
Насамкінець «Схеми» продемонстрували засновнику «Темп» результати власного експерименту

– Жилет не призначений для занурення. А якщо він впаде в калюжу в поліетилені, у будь-якому жилеті – що в цьому, що в іншому. Якщо він впаде в калюжу, і не буде герметичним – треба сушити, – заявив він журналістам у відповідь.

Доля бронежилетів зі «скандальної» закупівлі

Компанія «Темп» довгий час була ключовим постачальником бронежилетів українській армії. Чи змінилось щось тепер? Чи зробили у міністерстві якісь висновки? І де нині «Корсари» зі скандальної закупівлі?

За словами прокурора Миколи Середи, деякі з них досі використовуються: «Ті бронежилети, які поставлялися в армію з 2019 року – тобто ті, які ми вилучили пізніше – вони зараз не використовуються. Я в принципі так розумію, що солдати їх не будуть використовувати, знаючи, що вони реально пробиваються».

Разом з тим, колишній міністр оборони Андрій Загороднюк, який прийшов на заміну Степану Полтораку, в інтерв’ю Радіо Свобода розповідав: відомство поки не планує відкликати з військ «бронежилети під слідством».

Нове керівництво у відповідь на це питання відмовчується. На повторні запити «Схем» щодо того, скільки бронежилетів зі скандальної партії залишається у війська та чи будуть вони відкликані з оснащення – прямої відповіді не дають.

«На сьогодні, військовослужбовці Збройних Сил України, які виконують бойові завдання в ООС забезпечені бронежилетами на 100%. Заміна бронежилетів здійснюється у відповідності до термінів їхньої фактичної експлуатації, інтенсивності використання та придатності для подальшого використання за призначенням. Оновлення бронежилетів здійснюється за заявками військових частин по мірі їхнього виходу з ладу», – зазначили у відповідь в управлінні комунікацій та преси Міністерства оборони України.

Разом з тим, Юрій Євтушенко розповів журналістам, що готовий оновити властивості близько половини бронежилетів зі скандальної партії.

– Ми зараз зміною вносимо вимоги по герметичності. І я як відповідальний виробник пропоную забрати ці вироби – пропадуть же!

– 2019 року?

– Так! Одинадцять тисяч жилетів пропадуть. Я в межах гарантійного можу їх зробити. Ще рік – і я не зможу…

– Ви пропонуєте тільки ті одинадцять тисяч, які арештовані на складах?

– Ну звичайно! Я ж не буду….

– А дев’ять?

– А дев’ять – вони прийняли, вони їх видали військам, роздали. Жилетів то немає!

Після цієї гучної закупівлі та старту розслідування, Міноборони внесло компанію «Темп» у свій реєстр порушників – це означає що вона більше не може перемагати на армійських тендерах. Це – на папері. А як насправді?

Чи припинило міністерство співпрацю з компанією, до виробів якої є питання не лише у військових, але й у правоохоронців?

«Чеська прописка» для українських бронежилетів

На початку весни 2020 року новий 13-мільйонний тендер на закупівлю бронежилетів оголосила одна зі структур Міноборони – Головне управління розвідки.

До нього одразу з’явились зауваження з боку одного з потенційних учасників – приватного харківського виробника. Підприємці побачили дискримінаційні вимоги з боку замовника і пішли до Антимонопольного комітету: мовляв, Управління розвідки підіграє конкретному постачальнику – тому самому, який виготовляє «Корсари» і його модифікації. Тобто, «Темп-3000».

Розвідка, схоже, намагаючись врятувати закупівлю, розіслала різним виробникам листи – мовляв, хто ще міг би поставити партію бронежилетів згідно із заявленими вимогами?

Крім, власне, самого «Темпа», рятувати ситуацію зголосилась іноземна фірма – з Польщі.

Співвласник «Харківського заводу засобів індивідуального захисту» Максим Плєхов розповів, що раніше не чув про цю іноземну компанію: «Польську компанію, з якою зіштовхнулись, я раніше ніде не зустрічав. Так само, як і не зустрічали її мої колеги. Тобто, ні в яких постачаннях чи виставках робочих».

Якщо шукати за назвою компанії, то також відображається сайт ARmour Solutions – відомої компанії, що займається військовим спорядженням та технікою і має представництва в Америці, Європі та Азії. А потім сайт польської компанії.

При цьому, Максим Плєхов зауважує, що поважні компанії-виробники бронежилетів мають свої характерні риси: «Якщо говоримо про виробництво бронежилетів, то будь-який світовий виробник має свою характерну лінійку. Як і авто: Audi, BMW, Mercedes – кожен має свої характерні риси. Якщо сайт однієї компанії на 100% повторює сайт іншої компанії – то, безумовно, компанія є стовідсотковим дистриб'ютором української компанії».

Завдяки готовності поляків взяти участь у тендері, Антимонопольний комітет вирішив «пропустити» закупівлю. Але зрештою її єдиним учасником взагалі виявилась зовсім інша іноземна компанія – EccentriCITY INVEST s.r.o. з Чехії. Спочатку торги через відсутність конкурентів не відбулися. Але на початку липня, управління розвідки все-таки укладає угоду з чехами – без торгів.

Утім, придивившись до чеської фірми, «Схеми» помітили, що вона не вперше намагається поставити Міноборони бронежилети.

У листі, підписаним директором чеської фірми і датованому кінцем лютого 2020-го, йдеться, що і EccentriCITY INVEST, і їхній партнер – «Темп-3000» – передавали до Міністерства власні бронежилети для нової тестової носки. І що вони хотіли поєднати зусилля та повторно надіслати бронежилети для тестування.

В Міноборони у відповідь «Схемам» частково підтвердили: вироби чеської EccentriCITY INVEST дійсно пройшли випробування – але в квітні-травні 2020-го.

Втім, за даними джерел «Схем» у відомстві – неуспішно, адже м’який захист «чеських» виробів не витримав стрільб. Його також попросили перевірити на стійкість до води.

Про пов’язаність чеської та української фірм свідчить і тендер Нацполіції на закупівлю 1200 бронежилетів. У березні цього року Нацпол уклав угоду з EccentriCITY INVEST і вже на липень запланована поставка.

На запит «Схем» у відомстві уточнили: чеська компанія – це дилер-постачальник, а виробник – вже добре знайома «Темп-3000». А на підтвердження досвіду аналогічних робіт, йдеться у відповіді Нацполу, чехи надали договір про продаж 20 бронежилетів товариству «Тактик Про» – в минулому відомому як «Богуславський текстиль» – відтоді і донині це – виробничі потужності «Темпа-3000». Також у листі від EccentriCITY INVEST було зазначено, що для виконання нового замовлення планують залучити працівників «Темп-3000» співробітники з такими ж прізвищами працюють в «Тактик Про». Виходить, компанія-дилер «Темпа» нібито продала бронежилети компанії-виробнику продукції «Темп».

«Схеми» також звернулися до джерел у податковій, де повідомили, що в січні, як зазначено у договорі та накладній, «Тактик Про» не отримувала жодних бронежилетів.

Журналісти звернули увагу на ще один тендер.

На початку червня одна з військових частин Держспецтрансслужби – військового формування, підпорядкованого Міноборони – оголосила закупівлю 250 шоломів та бронежилетів. При чому конкретних – «Корсар».

Закупівлю на кілька мільйонів виграла фірма «Захисні технології України». Це – перейменована «Бавовняно-прядильна фабрика» з Богуслава. У день, коли компанія змінила назву, зі співзасновників та посади директора пішов Юрій Євтушенко. Він же – засновник «Темп-3000». По суті ж «Захисні технології України» – це ще один дилер «Темпу».

І це – лише кілька прикладів, як державні структури продовжують співпрацювати із виробником «Темп», який ховається за іншими фірмами. Виробником, якого підозрюють у шахрайстві.

Що думають про це у самому «Темпі»?

Засновник «Темп-3000» Юрій Євтушенко: «Станом на сьогодні ми практично не беремо участь в тендерах»
Засновник «Темп-3000» Юрій Євтушенко: «Станом на сьогодні ми практично не беремо участь в тендерах»

– Станом на сьогодні ми практично не беремо участь в тендерах. І ми самі відійшли. Такий наплив, така негативна інформація, що від нас «шарахаються» всі замовники. Мене сильно звинуватили в шахрайстві. Ось тоді я почав шукати собі партнерів. Тому я однозначно шукаю за напрямом: і «Захисні технології України»​, і чехи, і поляки, – пояснює засновник «Темпа» Євтушенко.

– Вони просто беруть ваш бронежилет, йдуть на тендер і продають ваш бронежилет, але чому ви самі не берете участь у тендерах?

– Вони беруть не виріб, вони беруть мої технічні умови. Зараз кожна з цих фірм оформлює свою ліцензію. Недовго лишилося – і далі вони і не будуть згадувати «Темп-3000».

– А хто фізично виготовляє бронежилети?

– Фізично виготовляють на різних фірмах, але за умов нагляду «Темпа-3000».

Втім, не лише «Темп» знаходить способи співпраці з державою, але й сама держава створює для цього всі умови.

Нові умови: випробування температурою у 180 градусів

У міністерстві визначились із новими технічними параметрами, за якими розроблятимуть бронежилети для майбутніх закупівель. І вони більше відповідають вимогам конкретного виробника – «Темпа». Відповідний документ був опублікований на сайті Міноборони – ще у квітні 2019-го, і з того часу зміни не вносились.

Серед методів перевірки бронежилетів на міцність – випробування високими температурами – протягом 5 хвилин температурою у 180 градусів – чого не боїться матеріал параарамід, з яким вони працюють. Але не витримає поліетилен, з яким працюють всі інші виробники.

Згадку про це «Схеми» також виявили у розмовах посадовців Міноборони, записаних правоохоронцями.

– Чи потрібні нам ці 180 градусів?

– 5 хвилин – згідно цієї методики, що прописана.

– 5 хвилин – людина згорить на***.

– Командир, написано в стандарті на воєнну форму для екіпажів бойової броньованої техніки 5-6 секунд. А ми якогось х** поставили на броню 5 хвилин – людина фізично закипить.

– Ну нічого.

Ще один фрагмент із записаних правоохоронцями розмов може свідчити – про дискримінаційність цієї вимоги щодо інших виробників бронежилетів знали на найвищому рівні. Чоловік, чий голос, схожий на голос вищезазначеного Дмитра Марченка, говорить з міністром Полтораком і згадує його заступника Шевчука: «Товариш міністр, чекаю на ваші накази». Це як би те, что я в принципі Олегу Миколайовичу говорив, якщо ми підемо на прохання «Темпа» змінити ТУ – то нас потім звинуватять, що ми його лобіюємо. Там був і кевлар, і поліетилен. Олег Миколайович сказав поліетилен прибрати – я його попереджав, що будуть проблеми потім».

Про походження вимоги, яка може дискримінувати всіх інших виробників, окрім «Темпа», «Схеми» запитали також у Юрія Євтушенка.

Це вимога Міністерства оборони.

– Ви просили про це Міністерство?

– Ні. Ну, я зараз вбачаю, що треба не тільки перевіряти балістичний пакет, а треба перевіряти всі матеріали. Якщо у вас виріб іде й «працює в полі» – то ви, товариші, то ви зобов’язані не те що… Ви маєте лобіювати це «лайно»? – засновник компанії-виробника кивнув головою в бік поліетилену.

Далі – Євтушенко пропонував свої варіанти того, як бійці можуть у польових умовах сушити свої бронежилети.

– Ну, сушилок нема, біля «буржуйок».

– Яка температура біля «буржуйок»?

– Ну ви бачили, «буржуйка» вночі світиться – думаю, близько 400 градусів.

– Біля «буржуйки»?

– Ну вона світиться червоним.

– Вони ж сплять біля «буржуйки», вони не можуть спати при 400 градусах.

– Повірте мені, якщо «буржуйку» «розкочегарити» – вночі вона буде світитись червоним.

Юрій Євтушенко підтверджує, що перелік вимог для перевірки виробів – розширюється.

– В ТО (технічний опис – ред.) на дослідну партію є вимога перевіряти тільки балістичний пакет. Ви кажете, що ми зараз в свої техумови вносимо вимогу перевіряти, окрім балістичного пакету, ще нитку, чехол, тканину і так далі. Тобто ви покращуєте ці умови?

– Звичайно!

– Але перед цим ви казали, «що стосується водотривкої обробки, то ми не могли покращувати їх самі».

– Водотривка обробка… Дивіться: 180 градусів – це один напрямок. Водотривка обробка – це інше.

Загалом, за підрахунками «Схем», компанія «Темп» за шість років заробила на державних тендерах понад 3 мільярди гривень. І з них близько 80% – на постачанні бронежилетів.

Тож, виходить, держава готова й надалі допомагати виробнику, якого нині підозрюють у шахрайстві, заробляти великі гроші на закупівлях? Виробнику, чиї бронежилети, схоже, не в повній мірі захищають життя українських бійців на фронті?

  • Зображення 16x9

    Валерія Єгошина

    Журналістка-розслідувачка програми «Схеми», спільного проєкту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».

    Лауреатка нагороди «Top 30 Under 30» від KyivPost (2019). Переможниця Національного конкурсу розслідувальних робіт та спеціальних репортажів на Mezhyhirya Festival-2018. Переможниця конкурсу журналістських розслідувань ім. В. Сергієнка (2017 рік). Фіналістка низки українських та закордонних конкурсів журналістських робіт.

    За освітою соціологиня.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG