Доступність посилання

ТОП новини
25 Червень 2019, Київ 17:17

Що має відбутися за 4 місяці, щоб Антикорупційний суд почав розглядати перші справи


Київ – Судді Вищого антикорупційного суду України (ВАСУ) склали присягу 11 квітня, 7 травня обрали голову нової інституції – Олену Танасевич, але повноцінно ця інституція зможе запрацювати тільки з 5 вересня. За цей час мають укомплектувати штат та владнати організаційні моменти. Радіо Свобода з'ясувало, що саме має відбутися і які виклики стоятимуть перед новоствореним органом після запуску.

Запуск Вищого антикорупційного суду, який Україна раніше у меморандумі співпраці з Міжнародним валютним фондом зобов’язувалася здійснити у червні цього року, відтермінували на осінь.

Ці чотири місяці – мінімально можливий термін, за який можна організувати роботу антикорупційного суду, вважає його суддя Маркіян Галабала.

«Станом на сьогоднішній день у нас фактично нічого немає. У приміщенні, що нам виділили у колишній будівлі Печерського районного суду, просто фізично не можуть поміститися всі судді першої інстанції – 28 суддів. Відповідно, треба шукати інше приміщення, куди відселити частину суддів. Також у цій будівлі немає потрібної оргтехніки, меблів, не проведено ремонт», – каже він.

Маркіян Галабала
Маркіян Галабала

Наступним питанням, яке потрібно вирішити, це – знайти і взяти на роботу співробітників нового суду, продовжує Галабала.

«У нас за проектом штатного розпису передбачено 180 одиниць, включаючи бухгалтерію, кадрову службу, розпорядників судових засідань, помічників, секретарів. Так от, із цих 180 людей зараз є тільки п’ятеро», – пояснює суддя.

Окрім того, за словами Маркіяна Галабали, потрібно буде отримати необхідні дозволи і сертифікати, аби судді могли отримати доступ до матеріалів із грифом «таємно», а також надавати санкції на проведення негласних слідчих дій.

Ризики, які стоять перед новим судом вже зараз

Вже обрано голову Вищого антикорупційного суду та його заступника, а у травні мають обрати за конкурсом голову апарату суду, каже Андрій Боровик, виконавчий директор українського представництва Transparency international, яке відстежує перебіг створення нового суду.

«Далі є багато технічних питань з організації процесу. Одне з таких важливих – це питання документообігу: як саме він буде відбуватися, тому що витік інформації може трапитися не тільки через суддів, а й через інших людей, які є в апараті і можуть брати участь в ознайомлені з документами», – зауважує він.

Андрій Боровик
Андрій Боровик

Серед інших викликів, які можуть постати перед антикорупційним судом після його запуску експерт називає обсяг справ, які будуть там розглядатися.

«Якщо пам’ятаєте, була історія при створенні НАБУ, як їх намагалися завалити величезною кількістю справ, які їм хотіла передати Генеральна прокуратура. Тобто може бути і такий варіант, коли їм намагатимуться передати справи, що їх не стосуються», – каже Боровик.

Затримки запуску Вищого антикорупційного суду і проблеми, які виникають на цьому шляху, раніше переживало й Державне бюро розслідувань, говорить експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов.

«Було обрано керівництво, почали набирати штат, проводити конкурси, і вони отримали тільки одне приміщення. Але зараз в одному приміщенні розташовується і центральний апарат ДБР, і київське територіальне управління, які мали бути роз’єднані. Ніхто не готувався, всім було байдуже, і тільки зрештою новообране керівництво ДБР вирішувало проблеми з офісом. Аналогічно і тут, тільки тут спочатку обрали суддів, а судді між собою визначають голову, а в ДБР було інакше», – зауважує він.

Олександр Лємєнов
Олександр Лємєнов

На переконання Лємєнова, створення Вищого антикорупційного суду всіляко гальмувалося згори останніми роками. Він нагадує про заяви щодо невідповідності Конституції створення спеціалізованих судів, а також ідею створити антикорупційні палати замість антикорупційного суду.

Попри це, за словами Лєменова, перші рішення Вищого антикорупційного суду можна буде очікувати вже восени цього року, але вироки у найбільш резонансних справах навряд чи будуть винесені до 2020-го.

І тут залишаються ризики, що їх скасують у вищій інстанції, зауважує експерт.

«Вищий антикорупційний суд – це перша інстанція. У складі Вищого антикорупційного суду є ще апеляційна палата. І ще є одна проблема, про яку мало хто говорить: у Верховному суді є касаційна палата у кримінальних справах, і туди судді не обиралися так, як до Вищого антикорупційного суду. Там уже не була задіяна громадська рада міжнародних експертів і так далі. Як наслідок, це може стати проблемою потім. Але це ми побачимо у 2021-2022 роках, це дуже дальна дистанція, щоб зараз про неї говорити. Проте про це не варто забувати», – каже Олександр Лємєнов.

Закон про утворення Вищого антикорупційного суду набрав чинності 28 червня минулого року. Збори суддів Вищого антикорупційного суду України 7 травня цього року ухвалили рішення про початок роботи новоствореного суду 5 вересня 2019 року. Відповідне рішення підтримали 32 суддів, один проголосував проти і двоє утрималися.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG