Доступність посилання

«Це почала Росія». Сенат Гаваїв закликав США посилити військову підтримку України

Слухати
12 хв.

Це аудіо згенеровано штучним інтелектом

Більше про це

Президента України Володимир Зеленський та комплекс PATRIOT
Президента України Володимир Зеленський та комплекс PATRIOT

ВАШИНГТОН – Доки Вашингтон знову намагається визначити, наскільки далеко Сполучені Штати мають зайти в підтримці України, резолюція одного з найвіддаленіших географічно американських штатів додала до цієї дискусії ще один голос.

Сенат штату Гаваї закликав президента США Дональда Трампа і Конгрес надати Україні зброю, необхідну для захисту від Росії та повернення територій, визнаних міжнародним правом українськими.

Резолюцію Сенату Гаваїв №179 ухвалили у квітні, причому троє з 25 сенаторів штату – усі республіканці – проголосували проти. Згодом її передали федеральним посадовцям, а раніше цього тижня внесли до Congressional Record як офіційне звернення законодавчого органу Гаваїв і передали на розгляд Комітету Палати представників із закордонних справ.

Резолюція не має обов’язкової сили й не може визначати зовнішню політику США. Однак вона надійшла до Конгресу в момент, коли двопартійна підтримка додаткового тиску на Росію знову проходить перевірку на міцність.

Резолюція Гаваїв також не може виділяти кошти, розпоряджатися про постачання зброї або змушувати Трампа чи Конгрес дотримуватися певної політики. Її значення полягає натомість у самому посланні й у тому, що документ офіційно передали федеральній владі.

У червні Палата представників США схвалила законопроєкт, який передбачає понад 1 мільярд доларів допомоги, до 8 мільярдів доларів кредитів на військове фінансування, підтримку відбудови та нові санкції проти Росії. Законопроєкт підтримали 226 членів Палати представників, 195 проголосували проти, причому до демократів приєдналися 18 республіканців.

Наприкінці липня Сенат переважною більшістю проголосував за просування законопроєкту, яке також надає Трампу повноваження запроваджувати тарифи до 100 відсотків проти найбільших покупців російських нафти й газу.

На цьому тлі резолюція Гаваїв демонструє, що підтримку Києва висловлюють не лише у Вашингтоні, а й законодавці штатів, які не мають безпосередньої ролі у формуванні зовнішньої політики.

Резолюцію спочатку внесли сенатори-демократи штату Карл Роудс, Лоррейн Іноуе та Ангус Маккелві. Роудс, голова юридичного комітету Сенату, був її першим автором.

У розмові з Радіо Свобода 12 серпня Роудс сказав, що, на його думку, останніми роками Гаваї недостатньо рішуче висловлювалися на підтримку України.

«Вони не мають достатньої кількості протибалістичних ракет»

Одне з його головних занепокоєнь – нестача в України засобів протиповітряної оборони, особливо систем, здатних перехоплювати балістичні ракети. «Одна з великих проблем, з якими українці зараз стикаються, полягає в тому, що вони не мають достатньої кількості протибалістичних ракет, аби захистити Київ від обстрілів щоночі», – сказав Роудс.

Цю проблему також підкреслив президентУкраїни Володимир Зеленський, який під час інтерв’ю CNN 12 серпня заявив, що Україні необхідно щонайменше 5 відсотків нинішнього американського запасу ракет-перехоплювачів Patriot, щоб протистояти різкому зростанню кількості російських балістичних атак, тоді як 10 відсотків, за його словами, дозволили б зупинити всі російські удари балістичними ракетами.

Якщо США «продадуть нам 5%, ми переживемо зиму та врятуємо життя людей. Якщо вони зможуть продати нам 10%, ми знищимо всі балістичні ракети росіян. У мене є 1%», зауважив Зеленський.

У резолюції йдеться, що американська допомога сприяла тому, щоб Україна могла захищатися, проводити контрнаступальні операції та надавати гуманітарну допомогу.

Документ закликає продовжити постачання зброї для захисту українського суверенітету й повернення територій, які міжнародне право визнає українськими.

У документі також міститься заклик до Трампа домовитися про виведення російських військ.

Заклик Роудса надати більше зброї пролунали в момент, коли дискусія у Вашингтоні змістилася до питання про те, яке поєднання військової допомоги та економічного тиску може змінити перебіг війни.

За його словами, Україні потрібні додаткові системи ППО, здатні перехоплювати балістичні ракети, а також зброя більшої дальності.

Роудс також виступив на захист українських ударів по цілях у глибині Росії, заявивши, що вони принесли війну «додому, в Росію». «Я думаю, що більше далекобійного озброєння було б хорошою ідеєю», – сказав він.

Він визнав нерівність сил між Україною та Росією, яка є більшою державою й отримує військову допомогу від таких країн, як Північна Корея та Іран. Відносини Китаю з Москвою, за його словами, ще більше ускладнюють стратегічну картину.

Роудс сказав, що його обнадіює дедалі більше усвідомлення в Європі того, що європейські країни повинні брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку. Він навів як приклад вступ Фінляндії та Швеції до НАТО після повномасштабного вторгнення Росії.

«Думаю, вони усвідомлюють, що повинні відігравати більшу роль, ніж раніше», – сказав він.

Вони усвідомлюють, що повинні відігравати більшу роль, ніж раніше
Карл Роудс

Роудс висловив сподівання, що Європа «підхопить частину навантаження», але додав: «Нам справді варто робити більше».

Завірені копії резолюції надіслали Трампу, керівництву Конгресу, членам делегації Гаваїв у Конгресі та губернатору штату. Згодом документ внесли до Congressional Record і передали до Комітету Палати представників із закордонних справ.

Роудс сказав, що серед жителів Гаваїв, які продовжують стежити за війною, загалом зберігаються проукраїнські настрої. Водночас він визнав, що суспільна увага до війни може згасати.

«Усі рухаються далі», – сказав він, зауваживши, що війна триває роками, тоді як американці мають й інші проблеми.

Роудс сказав, що не знає про опитування, які дозволили б йому порівняти настрої на Гаваях із країною загалом. «Гадаю, вони приблизно такі самі – ті, хто взагалі про це думає, переважно підтримують Україну», – сказав він.

«Це почали росіяни»

Отже, резолюція не обов’язково свідчить про потужну хвилю суспільного тиску. Натомість вона демонструє, що частина законодавців штатів і надалі хоче, щоб Вашингтон почув аргумент, який на федеральному рівні викликає дедалі більше суперечок.

Микола Мурський, директор із адвокації американської некомерційної організації Razom, яка зосереджується на Україні, сказав Радіо Свобода, що рішення Гаваїв відображає ширшу підтримку Києва серед американців.

«Попри те, що можна побачити в новинах, американці й надалі переважною більшістю підтримують надання Україні зброї для її захисту та санкції проти Росії», – сказав Мурський.

Люди на акції біля Капітолію США після того, як Палата представників проголосувала за допомогу Україні, а також Ізраїлю та Тайваню. Вашингтон, 20 квітня 2024 року
Люди на акції біля Капітолію США після того, як Палата представників проголосувала за допомогу Україні, а також Ізраїлю та Тайваню. Вашингтон, 20 квітня 2024 року

Він заявив, що Україна здатна перемогти Росію, якщо отримає необхідні військові засоби, і послався на суспільну підтримку постачання зброї та санкцій.

З огляду на те, що саме на Гаваях у 1941 році стався напад на Перл-Гарбор, Мурський також провів паралель із власним досвідом штату щодо зовнішньої агресії.

«Жителі Гаваїв дещо знають про неспровоковані напади», – сказав він, стверджуючи, що США мають винести уроки з історії й надати Україні засоби для завершення російської війни.

Як і Роудс, він окремо наголосив на протиповітряній обороні.

Ці заклик пролунали в момент, коли Вашингтон зважує військову допомогу на тлі економічних заходів, спрямованих проти доходів, які Росія використовує для ведення війни. Наприклад, санкційне законодавство Сенату має на меті посилити тиск на російські доходи від енергоносіїв та інші джерела фінансування.

Послання Гаваїв, однак, є більш прямим: Україні потрібна зброя.

«Україна – незалежна держава, – сказав Роудс. – Це почали росіяни, а не українці».

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом за час повномасштабної війни, від 24 лютого 2022 року, за оцінками ООН, загинули щонайменше 16 874 цивільних людей, зокрема 820 дітей, і щонайменше 51 273 цивільних, зокрема 3 126 дітей, зазнали поранень.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Лише під час російської блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

Що відомо про північнокорейські ракети, якими Росія атакує Україну (фоторепортаж)

Пожежа у Запоріжжі після російської атаки 11 серпня.<br><br>Під час ракетно-дронової атаки на місто було завдано <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/news-zaporizhstal-zupynyla-robotu-pislja-udaru-rf/33826749.html" target="_self" class="wsw__a">удару по металургійному комбінату «Запоріжсталь»</a>, в результаті якого загинули семеро людей. Президент України Володимир Зеленський <a href="https://x.com/ZelenskyyUa/status/2087074026862551536" target="_self" class="wsw__a">заявив,</a> що Росія застосувала північнокорейські балістичні ракети під час атаки на Запоріжжя<br>
1/9 Пожежа у Запоріжжі після російської атаки 11 серпня.

Під час ракетно-дронової атаки на місто було завдано удару по металургійному комбінату «Запоріжсталь», в результаті якого загинули семеро людей. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія застосувала північнокорейські балістичні ракети під час атаки на Запоріжжя
Якщо підтвердиться, що під час атаки на Запоріжжя були застосовані північнокорейські ракети, це означатиме відновлення Москвою обстрілів із застосуванням озброєння з Пхеньяну.<br><br>На цьому фото від січня 2024 року видно уламки ракети, яка влучила в один із об’єктів у Харкові. Україна згодом ідентифікувала її як північнокорейську
2/9 Якщо підтвердиться, що під час атаки на Запоріжжя були застосовані північнокорейські ракети, це означатиме відновлення Москвою обстрілів із застосуванням озброєння з Пхеньяну.

На цьому фото від січня 2024 року видно уламки ракети, яка влучила в один із об’єктів у Харкові. Україна згодом ідентифікувала її як північнокорейську
<a href="https://mod.gov.ua/news/anatomiia-kn-23-ta-kn-24-eksperty-minoborony-doslidyly-pivnichnokereiski-rakety-yakymy-rosiia-byla-po-ukraini?utm_source=chatgpt.com" target="_self" class="wsw__a">У звіті за квітень 2026 року</a> Міністерство оборони України визначило дві моделі північнокорейських балістичних ракет, які, за його даними, Росія застосувала проти України. Згідно зі звітом, це ракети Hwasong-11А та Hwasong-11Б, відомі за американською системою позначень як ракети KN-23 та KN-24 відповідно
3/9 У звіті за квітень 2026 року Міністерство оборони України визначило дві моделі північнокорейських балістичних ракет, які, за його даними, Росія застосувала проти України. Згідно зі звітом, це ракети Hwasong-11А та Hwasong-11Б, відомі за американською системою позначень як ракети KN-23 та KN-24 відповідно
На фото: випробування балістичної ракети KN-23 у Північній Кореї, липень 2019 року.<br><br>KN-23 – це ракета, яку запускають з транспортного засобу, зовні схожа на російський «Іскандер», проте, за висновками військово-криміналістичного аналізу України, ці ракети «не є прямими копіями радянських або російських зразків». У звіті Міноборони України зазначено, що вони приблизно на 50 відсотків довші за «Іскандери», що забезпечує аналогічну дальність польоту, попри використання менш якісного палива
4/9 На фото: випробування балістичної ракети KN-23 у Північній Кореї, липень 2019 року.

KN-23 – це ракета, яку запускають з транспортного засобу, зовні схожа на російський «Іскандер», проте, за висновками військово-криміналістичного аналізу України, ці ракети «не є прямими копіями радянських або російських зразків». У звіті Міноборони України зазначено, що вони приблизно на 50 відсотків довші за «Іскандери», що забезпечує аналогічну дальність польоту, попри використання менш якісного палива
Ракети KN-23 на пускових установках були продемонстровані на параді у Пхеньяні в липні 2023 року.<br><br><a href="https://www.armyrecognition.com/military-products/army/missiles/tactical-missiles/kn-23-hwasong-11ga-mobile-short-range-tactical-ballistic-missile-data" target="_self" class="wsw__a">Вважається,</a> що ракета KN-23 оснащена боєголовкою вагою близько 500 кілограмів і має дальність польоту до 600 кілометрів. Ракета оснащена аеродинамічними рулями, що дає їй змогу маневрувати в польоті, ускладнюючи роботу ракет-перехоплювачів. Експертний аналіз цього зразка зброї, проведений в Україні, показав, що ракета була виготовлена з використанням застарілих технологій виробництва, схожих на ті, що застосовувалися близько 50 років тому
5/9 Ракети KN-23 на пускових установках були продемонстровані на параді у Пхеньяні в липні 2023 року.

Вважається, що ракета KN-23 оснащена боєголовкою вагою близько 500 кілограмів і має дальність польоту до 600 кілометрів. Ракета оснащена аеродинамічними рулями, що дає їй змогу маневрувати в польоті, ускладнюючи роботу ракет-перехоплювачів. Експертний аналіз цього зразка зброї, проведений в Україні, показав, що ракета була виготовлена з використанням застарілих технологій виробництва, схожих на ті, що застосовувалися близько 50 років тому
Друга модель ракети, яку Росія застосовує проти України, – ймовірно, KN-24. На фото вона зображена під час випробувань, дата яких невідома.<br><br>KN-24 за формою та призначенням нагадує американську систему ATACMS. Перші випробування відбулися у 2019 році, а її дальність, за оцінками, становить близько 400 кілометрів. Пхеньян називає цю ракету «тактичною керованою зброєю»<br>
6/9 Друга модель ракети, яку Росія застосовує проти України, – ймовірно, KN-24. На фото вона зображена під час випробувань, дата яких невідома.

KN-24 за формою та призначенням нагадує американську систему ATACMS. Перші випробування відбулися у 2019 році, а її дальність, за оцінками, становить близько 400 кілометрів. Пхеньян називає цю ракету «тактичною керованою зброєю»
Системи KN-24 під час параду в Пхеньяні в січні 2021 року.<br><br>Згідно з повідомленнями, ракети KN-24 здатні «підніматися» вгору наприкінці польоту для орієнтування та ухилення від систем протиповітряної оборони. Вважається, що ці ракети оснащені боєголовками вагою 400–500 кілограмів
7/9 Системи KN-24 під час параду в Пхеньяні в січні 2021 року.

Згідно з повідомленнями, ракети KN-24 здатні «підніматися» вгору наприкінці польоту для орієнтування та ухилення від систем протиповітряної оборони. Вважається, що ці ракети оснащені боєголовками вагою 400–500 кілограмів
На фото: українці покладають квіти на місці ракетного удару в житловому районі Києва у квітні 2025 року, якого, за даними України, Росія завдала північнокорейською ракетою; унаслідок атаки загинули кілька людей.<br><br>За <a href="https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russian-offensive-campaign-assessment-august-11-2026/" target="_self" class="wsw__a">даними американського Інституту вивчення війни</a> (ISW), минулого року Росія призупинила застосування північнокорейських ракет проти України через проблеми з їхньою точністю
8/9 На фото: українці покладають квіти на місці ракетного удару в житловому районі Києва у квітні 2025 року, якого, за даними України, Росія завдала північнокорейською ракетою; унаслідок атаки загинули кілька людей.

За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), минулого року Росія призупинила застосування північнокорейських ракет проти України через проблеми з їхньою точністю
На світлині: завод з виробництва ракет у Північній Кореї, на якому, ймовірно, ракети типу KN-23. Грудень 2025 року.<br><br>За даними ISW, нещодавні повідомлення про те, що Росія знову почала використовувати північнокорейські ракети, можуть вказувати на те, що вона «випробовує ці ракети» після того, як протягом останнього року спільно з Пхеньяном працювала над їх удосконаленням
9/9 На світлині: завод з виробництва ракет у Північній Кореї, на якому, ймовірно, ракети типу KN-23. Грудень 2025 року.

За даними ISW, нещодавні повідомлення про те, що Росія знову почала використовувати північнокорейські ракети, можуть вказувати на те, що вона «випробовує ці ракети» після того, як протягом останнього року спільно з Пхеньяном працювала над їх удосконаленням
Назад
Вперед
  • Зображення 16x9

    Алекс Рауфоглу

    Cтарший кореспондент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода у Вашингтоні, округ Колумбія.

Форум

XS
SM
MD
LG