Від санкцій потерпають навіть ті російські компанії, проти яких вони не були запроваджені. Свідченням цьому є внутрішнє листування дочірнього підприємства найбільшої нафтотранспортної корпорації «Транснефть», яке потрапило у публічний доступ. Великий масив корпоративних повідомлень та документів дають уявлення про те, як багатомільйонні проєкти з будівництва опиняються під загрозою через відсутність закордонних деталей, співробітників змушують проходити платні тренінги з питань протидії санкційним обмеженням та шукати альтернативи програмному забезпеченню.
За публікацією цих даних стоїть ініціатива Distributed Denial of Secrets, скорочено – DDoS. Засновники – американські журналісти Емма Бест і Лоракс Хорн, решта команди – технічні спеціалісти та інтернет-активісти. На сайті проєкту, спрямованого на боротьбу з секретністю, опублікована вже низка подібних витоків.
Корпоративне листування співробітників акціонерного товариства «Омега», дочки компанії «Транснефть», яка займається будівництвом та технічним обслуговуванням систем зв’язку для нафтопроводів, було оприлюднене 15 березня. «Схеми» проаналізували листи, в яких працівники обговорюють, як потерпають від санкцій.
Публічне акціонерне товариство «Транснефть» – це найбільша нафтотранспортна компанія у світі, мажоритарним власником якої є Російська Федерація. Їй належить майже 70 тисяч кілометрів магістральних нафтопроводів, що робить її повноцінним монополістом, який забезпечує транспортування 82% видобутої в Росії нафти.
Саме ця державна корпорація є оператором нафтопроводу «Дружба» протяжністю 4 тисячі кілометрів, яким російська нафта постачається до країн Європи.
Для повноцінного функціонування такої розгалуженої системи нафтопроводів потрібен повноцінний контроль за їхньою безперебійною роботою, для чого у 2009 році було створене акціонерне товариство «Омега», найбільшим акціонером якого є «Транснефть».
Саме «Омега» виступає замовником будівництва мереж зв’язку, які мають забезпечувати контроль транспортування нафти. Також ця компанія моніторить цілісність нафтопроводів, виявляє витоки нафти, а також відповідає за охорону нафтотранспортної інфраструктури.
На початку 2020 року «Омега» оголосила тендер на будівництво мережі оптоволоконного зв’язку вздовж нафтопроводу «Дружба» на 500-км ділянці «Альметьевск – Карабаш – ПУКО». Його вартість склала 90 мільйонів рублів. Кінцевий термін будівництва постійно переносили і, як йдеться у внутрішній кореспонденції, завершитися воно мало у серпні 2022 року.
Натомість, як випливає із листування, у одного із підрядників великого будівництва мережі зв’язку «Центрсвязьстрой» у зв’язку із запровадження санкцій виникли проблеми, пов’язані із комплектуючими, які компанія раніше купувала у Сполучених Штатах.
У листі від 3 березня ситуацію, що склалася, компанія-підрядник називає критичною і повідомляє, що через санкції вона не може купити необхідне обладнання та просить «Омегу» внести зміни у робочу документацію.
У відповідь компанія повідомила, що «Центрсвязьстрой» мала достатньо часу для вирішення цих проблем, а тому вимагає поставити усі необхідні комплектуючі в строк. На це підрядник зазначив, що не знав, що проти Росії будуть запроваджені санкції, а тому не може нести відповідальність за невиконання контракту.
Але це не всі проблеми, які виникли у АТ «Омега» у зв’язку з антиросійськими санкціями. Ще однією проблемою стало блокування американського програмного забезпечення Wrike, яким користуються співробітники компанії.
У драфті листа, який міститься в оприлюдненій корпоративній кореспонденції, заступник директора «Омеги» скаржиться – у березні обліковий запис компанії заблокували. При цьому компанія витратила 25 тисяч доларів на придбання ліцензії на це ПЗ та ще 7 тисяч доларів заплатила за консультації із впровадження. Тому «Омега» просить повернути частину коштів, які вона заплатила постачальнику програмного забезпечення.
Із корпоративного листування також випливає, як дочка «Транснефти» шукає варіанти вирішення проблем щодо діяльності «в умовах жорсткої санкційної політики». Зокрема, співробітникам «Омеги» запропонували взяти участь у майстер-класі у Москві з ведення зовнішньоекономічної діяльності. Вартість для однієї особи – 17 тисяч рублів.
«Такого складного періоду в нас, мабуть, ще не було. Що робити?... Де і як знайти нові ринки та нові методи роботи, стати справді ефективними та бережливими?» – зазначено у програмі запропонованого майстер-класу.
А ще активізувалися сторонні компанії, які пропонують дочірній компанії «Транснефти» свою допомогу. Так, на адресу генерального директора «Омеги» надійшов лист про те, що один із найбільших виробників програмного забезпечення для будівництва, дизайну та машинобудування Autodesk зупинив продаж та підтримку свого ПЗ на території Росії. А тому компанії «Омега» було запропоновано скористатися російським аналогом.
Ще одна фірма – у зв’язку із запровадженням санкцій проти РФ і обмеженнями в міжнародній логістиці – надіслала пропозицію придбати деталі виробництва Китайської народної республіки від фірми Guangzhou Achteck Tool Technology.
Виходить, що, незважаючи на те, що проти російської державної «Транснефти», від справної роботи якої залежить транспортування нафти до Європи, напряму санкції не були застосовані, водночас обмеження подіяли на її багатомільйонні проєкти. Як свідчить корпоративне листування, вони опинилися під загрозою зриву. Підрядники вимушені шукати інші деталі, співробітники – проходити антисанкційні тренінги на платній основі, шукати альтернативне ПЗ для забезпечення своєї внутрішньої роботи, а також розглядати пропозиції із заміни комплектуючих. І це лише один із прикладів впливу санкцій проти РФ, який вдалося дослідити журналістам зсередини.
