Доступність посилання

ТОП новини

Скорочення, криптовалюти і непевність на заводі українського олігарха в Кентуккі


CCMA – один із лише трьох заводів у США, які виробляють феросиліцій, сплав заліза і кремнію, що використовується головно при виробництві сталі, щоб збільшити її міцність. Три плавильні печі компанії мають номінальну потужність 100 тисяч тонн на рік

Коли завод CC Metals & Alloys (CCMA) у липні припинив роботу, дехто з робітників цього підприємства з 70-річною історією на заході американського штату Кентуккі сподівався повернутися до праці до Нового року.

Врешті, цей завод, що виробляє сплав заліза й кремнію, необхідний для сталеливарної промисловості, яка розвивається то вгору, то вниз, скорочував виробництво і звільняв робітників у складні часи вже не раз. Але щоразу через кілька місяців він знову розпалював плавильні печі і закликав робітників повернутися.

Тож дехто з працівників заводу, власниками якого є український олігарх Ігор Коломойський і його бізнесовий партнер Геннадій Боголюбов, був шокований, коли минулого місяця профспілкові лідери заводу повідомили: в грудні звільнять і більшість із тих, хто ще лишався працювати. І це відбувається в час, коли ринок феросплавів засвідчує ознаки відновлення після різкого занепаду через пандемію COVID-19.

«Більшість людей, яких звільнили в липні, навіть не шукали нову роботу», – сказав Радіо Свобода телефоном один із робітників. Адже всі розраховували, що завод, як звично, скоро запрацює знову, розповів цей робітник на умовах анонімності – бо офіційно про нові скорочення ще не повідомляли публічно.

Непевне майбутнє заводу CCMA і його робітників стало ще одним поворотом у більш ніж десятирічній історії підприємницької діяльності Коломойського у США. Там він і Боголюбов збудували сталеливарний бізнес на сотні мільйонів доларів – але втратили його 2017 року.

Повідомлення про нові звільнення пролунало через кілька місяців по тому, як Міністерство юстиції США звинуватило Коломойського і Боголюбова в купівлі нерухомості й підприємств у США за гроші, викрадені з їхнього банку в Києві в 2008–2016 роках.

Ігор Коломойський – один із найбагатших і найвпливовіших олігархів в Україні, де серед його активів – металургійні компанії, виробники електроенергії і засоби інформації
Ігор Коломойський – один із найбагатших і найвпливовіших олігархів в Україні, де серед його активів – металургійні компанії, виробники електроенергії і засоби інформації

Звинувачення, яке обидва олігархи заперечують, стало результатом розслідування, яке далі веде Федеральне бюро розслідувань США, підрозділ Міністерства юстиції, за підозрою у відмиванні грошей.

Нинішнє закриття підприємства може стати безпрецедентним, сказав Радіо Свобода Стан Беркін, колишній працівник CCMA на пенсії і колишній голова профспілки заводу. Іще його батько почав працювати на цьому заводі невдовзі після його відкриття 1949 року на березі річки Теннессі в місті Калверт-Сіті у штаті Кентуккі.

Бум і провал

«Завод завжди працював. Навіть коли ціна металу була низькою, він усе одно працював. Могли погасити одну або дві печі, доки ціна не зростала знову. Але я ніколи не чув, щоб закривали всі виробничі лінії», – каже Беркін, який пропрацював на підприємстві чверть століття і пішов на пенсію 2018 року.

Завод завжди працював. Навіть коли ціна металу була низькою, він усе одно працював. Могли погасити одну або дві печі, доки ціна не зростала знову. Але я ніколи не чув, щоб закривали всі виробничі лінії
Стан Беркін

А зараз єдине, що ще працює на величезній території заводу, – це «виробництво» біткойнів, кажуть працівники. Один зі складів підприємства тепер заповнений комп’ютерами, які «виробляють» криптовалюти в той час, як основне виробництво заводу стоїть.

І коли воно могло б поновитися, неясно, кажуть і нинішні, і колишні працівники. Одна з причин у тому, що тимчасовий провал у потребі в феросплавах, спричинений пандемією, – це не єдина хмара, яка нависла над CCMA.

Дехто з працівників підозрює, що саме тиск правоохоронців, якого зазнають Коломойський і двоє його партнерів у США з Маямі, які керують роботою підприємства, – Мордехай Корф і Уріел Лабер, – може бути головною причиною очевидної відсутності планів знову запустити завод. А фінансові проблеми в інших американських компаній Коломойського можуть потенційно підтримати таке припущення.

«На заводі збираються звільнити ще більше людей, і це все, що ми знаємо, – сказав Радіо Свобода той робітник, який просив про анонімність, 2 грудня. – Керівництво заводу саме нічого не знає. В Маямі просто все тримають у мовчанці».

4 серпня ФБР обшукало офіси двох партнерів Коломойського в Маямі і офіс їхньої фірми управління нерухомістю в Клівленді в штаті Огайо, де вони володіють низкою об’єктів.

А через два дні Міністерство юстиції подало цивільний (не кримінальний) позов, звинувачуючи Коломойського і Боголюбова в купівлі активів у США за гроші, «незаконно виведені» з київського «Приватбанку». Цей банк був головним інвестиційним двигуном для Коломойського, перш ніж 2016 року він був націоналізований.

Мін’юст США заявляє, що олігархам допомагали в цьому Корф і Лабер, які доглядають за всіма їхніми активами у США.

Речник Корфа і Лабера відмовився коментувати плани звільнень на заводі CCMA й інші аспекти майбутнього цього підприємства, включно з можливістю його продажу.

Найголовніший олігарх

Коломойський, якого пов’язують з президентом України Володимиром Зеленським, повернувся з вигнання, в яке він виїхав було раніше з власної волі, до України невдовзі після обрання Зеленського 2019 року.

Міністерство юстиції США стверджує, що Коломойський і Боголюбов шахрайським шляхом надавали самі собі позики з «Приватбанку» в 2008–2016 роках і відмивали ці кошти через підставні компанії, після чого купували за них активи у США з допомогою Корфа і Лабера.

Олігархи заперечують ці звинувачення і твердять, що купили активи у США за ті 2 мільярди доларів, які вони виручили від продажу свого сталеливарного бізнесу в Україні наприкінці 2000-х років. Корф і Лабер теж заперечують, що порушували закон.

Позовом, поданим у серпні, Мін’юст домагається конфіскації двох комерційних будівель, однієї в Кентуккі й однієї в Техасі, що їх олігархи купили протягом кількох років масового скуповування активів у США.

Розгляд справи наразі на якийсь час відкладений через те, що 48-річний Корф, який є директором заводу CCMA і керує нерухомістю олігархів, вочевидь зазнав апоплексичного удару 16 листопада. Про це свідчать судові документи, а також дані Пожежного відділення (яке також виконує функції надання першої медичної допомоги) міста Маямі-Біч, що їх отримало Радіо Свобода.

ФБР і далі продовжує розслідування в справі українських олігархів і «двох їхніх спільників у США», сказала Радіо Свобода 2 грудня спеціальна агентка ФБР Вікі Андерсон-Ґреґґ. Вона відмовилася коментувати те, чи правоохоронці розслідують також деталі купівлі підприємства CCMA.

Коломойський і Боголюбов купили його приблизно за 188 мільйонів доларів у березні 2011 року, коли ціни на феросплави були майже на рекордній висоті.

Від сплавів до криптовалют

CCMA – один із лише трьох заводів у США, які виробляють феросиліцій, сплав заліза і кремнію, що використовується головно при виробництві сталі, щоб збільшити її міцність. Три плавильні печі компанії мають номінальну потужність 100 тисяч тонн на рік.

Минулого року завод виробив, за оцінками, близько 70 тисяч тонн, і це склало приблизно 40 відсотків від усього виробництва феросиліцію у США й забезпечило близько 20 відсотків його споживання у США, каже Кевін Фаукс, галузевий експерт консультаційної фірми AlloyConsult.

Протягом останніх кількох десятиліть завод CCMA був переважно прибутковим, розповіли Радіо Свобода нинішні й колишні його робітники. Але на заводі час від часу ставалися скорочення виробництва і звільнення робітників. Востаннє досі так було 2015 року.

Нинішні й колишні працівники кажуть, що, на їхню думку, українські власники погано керували заводом: вони змінили його бізнес-модель і намагалися керувати ним із Маямі, а не безпосередньо на місці, як то робили попередні власники.

Кілька років тому компанія загасила найменшу з трьох печей, яка виробляла спеціалізовані сплави, розповіли робітники. В результаті завод почав виробляти майже повністю тільки найстандартніші феросиліцієві продукти.

«Із мого досвіду, завод не може заробити тільки на одному продукті», – каже Беркін. Він також вважає, що завод працював «не так гладко», як до того, як його купили українські олігархи.

Щоправда, галузеві аналітики кажуть, що попит на спеціалізовані сплави у США останніми роками впав через закриття низки сталеливарних підприємств. Це наводить на думку, що рішення закрити виробництво таких сплавів могло мати практичне підґрунтя.

А тим часом власники взялися за новий спосіб заробітку, щоб перекрити втрати на ринку сплавів, – криптовалюти. Кілька років тому склад, у якому зберігали спеціалізовані сплави, переробили й заповнили сотнями, якщо не тисячами комп’ютерів, які «видобувають» криптовалюти, кажуть нинішні й колишні працівники.

Тут, як-не-як, близько 170 родин залежать від цього місця, і це не кажучи про родини водіїв вантажного транспорту і працівників складів. Це дуже важливе джерело працевлаштування в цій місцевості
Стан Беркін

Комп’ютери завозили туди «цілими вантажівками», розповів Радіо Свобода один із працівників заводу, який просив про анонімність, бо не має права говорити про діяльність підприємства відкрито.

Це «виробництво» криптовалют працює незалежно від самого заводу, і на нього скорочення не вплинули, кажуть робітники.

Речниця Корфа і Лабера сказала Радіо Свобода в липні, що завод CCMA запросив третю сторону встановити в об’єкті, який є його власністю, комп’ютерний центр, що працює в галузі штучного інтелекту і технології блокчейну, – щоб диверсифікувати прибутки. Вона не уточнила, хто є тією третьою стороною, і не повідомила фінансових подробиць такої домовленості.

«І штучний інтелект, і блокчейн належать до галузей із високим споживанням енергії і, як очікується, в наступне десятиліття зростатимуть експоненційно й займуть ринок у 20 мільярдів доларів. Виходячи з успіху першої пілотної програми, ми можемо розширити цей напрямок бізнесу. Мати багато джерел доходу є для CCMA розсудливо», – сказала речниця у відповідь на запит Радіо Свобода.

Блокчейн – це технологія, за якою обробляються операції з криптовалютами. Вона вимагає великих витрат комп’ютерної потужності, і як винагороду криптовалютні системи зараховують власникам таких потужностей певні суми в цих валютах – це й називають «виробництвом» чи «видобуванням» криптовалют.

Криптовалютний комп’ютерний центр на території CCMA – лише один із приблизно п’яти, які виникли в долині річки Теннессі останніми роками завдяки наявності в регіоні великих обсягів дешевої електроенергії. Адже потужні комп’ютерні центри витрачають багато цієї енергії, тож потребують низьких цін на неї, щоб бути більш прибутковими.

170 родин

Цього року, коли коронавірусна пандемія спустошила економіку США, завод CCMA оголосив у червні, що закриває все виробництво і звільняє понад 80 робітників – а це близько 77 відсотків від усієї його робочої сили – з 1 липня на «непередбачуваний термін».

Компанія стверджувала, що вину за це несе так само й уряд США, який вона звинуватила в тому, що він впустив потік дешевого імпорту, що збив ціни.

Тим часом ціни на феросиліцій, досягнувши нижньої точки в липні, за останні кілька місяців повільно зростають.

Еймі Беннетт, старша консультантка служби новин і відстежування цін у металургійній промисловості Fastmarkets, повідомила на міжнародній конференції з феросплавів 9 листопада: вона очікує на зростання цін на феросплави в 2021 році, коли потреба в сталі почне знову зростати після пандемії.

І така приємна перспектива змушує декого з робітників запитувати, чому CCMA далі звільняє робітників, а не повертає їх до праці. Тривале припинення роботи викликало серед робітників та інших у Калверт-Сіті підозри, що олігархи можуть уже вдруге спробувати продати завод.

2017 року Коломойський уже намагався продати CCMA одній російській компанії, щоб покрити втрати від свого сталеливарного бізнесу у США, який попереднього перед тим року заявив про банкрутство, засвідчило розслідування Радіо Свобода.

Але тоді в перебігу необхідної перевірки Міністерство юстиції зацікавилося тим, куди піде виручка, повідомили Радіо Свобода люди, знайомі зі справою. Власники відмовилися відповідати на це запитання, розповіли вони, і угоду не було схвалено.

Тож якщо українські олігархи збираються продати завод нині, каже Беркін, він сподівається, що цього разу уряд США дозволить продаж, і новий власник відновить виробництво.

«Тут, як-не-як, близько 170 родин залежать від цього місця, і це не кажучи про родини водіїв вантажного транспорту і працівників складів. Це дуже важливе джерело працевлаштування в цій місцевості», – каже він.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG