Президент України Володимир Зеленський висловився за приєднання США до переговорного процесу з метою завершення війни на Донбасі. «Я вважаю, що процес заради процесу не працює, – заявив президент. – Ми бачимо гальмування в «нормандському форматі», і я про це відверто кажу. Тому я виступав за те, щоб приєдналися потужні країни, потужні геополітичні гравці, які можуть вплинути на Російську Федерацію, а це значить – і на закінчення війни в Україні. Тому я виступав за розширення «нормандського формату», інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У той же час, як стверджують джерела українського видання «Дзеркало тижня», представники підтримуваних Росією угруповань «ЛНР» і «ДНР» Наталія Ніканорова і Владислав Дейнего звернулися до заступника керівника адміністрації президента Росії Дмитра Козака і глави МЗС РФ Сергія Лаврова з проханням організувати зустріч представників угруповань з американським керівництвом.
Мова могла йти про переговори політичних радників держав «нормандського формату» (Україна, Росія, Німеччина, Франція) за участі представника США і делегацій від «ЛНР» і «ДНР». Такий розширений формат, на думку представників цих угруповань, допоміг би «донести об'єктивну інформацію» про ситуацію з Мінськими переговорами.
Але самі США не готові брати участь в переговорах щодо Донбасу – це випливає із заяви колишнього американського посла в Україні Джона Гербста. «На мій погляд, це не трагедія для України, цей формат не дав нічого для вирішення проблеми російської агресії в Україні. Але це тому, що Росія поки не готова вивести свої війська з Донбасу», – сказав він 7 липня в ефірі телеканалу «Україна 24».
«Чергова багатоходівка Росії»
Чому Україна і російські гібридні сили хочуть залучити США в переговори щодо війни на Донбасі – про це в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», міркує український політолог Костянтин Батозьський.
– Костянтине, навіщо «сепаратисти» (по суті – Кремль) піднімають питання про участь США в переговорах щодо Донбасу? Чому зараз ця тема виникла?
– Ви абсолютно вірно ототожнили «сепаратистів» з Кремлем, бо вперше за довгий час представники окупаційних адміністрацій двох українських окупованих територій – окремих районів Луганської та Донецької областей – виступили з синхронною заявою. Це трапляється дуже рідко, це, безумовно, говорить про те, що ці люди виконують наказ Кремля – це така чергова багатоходівка в дусі російської зовнішньої політики.
Росія не демонструє жодного жесту доброї волі, який міг бути інтерпретований як крок до миру
Я думаю, що ідея залучити США виникла після зустрічі Володимира Путіна з президентом США Джо Байденом для того, щоб максимально довести до США кремлівську версію подій, утягнути Сполучені Штати в той клей, в який зараз перетворився Мінський процес: він зайшов у глухий кут, і зайшов якраз тому, що Російська Федерація не сходить зі своєї позиції ні на міліметр. Росія не демонструє жодного жесту доброї волі, який міг бути інтерпретований як крок до миру. Наприклад, вже другий день поспіль (інтерв’ю від 8 липня – ред.) ми (українська сторона – ред.) зазнаємо втрат на фронті, гинуть наші солдати. На фронті спостерігається, як і раніше, загострення, немає ніякого прогресу в процесі обміну заручниками. Тобто ми бачимо, що паралельно цьому бажанню інкорпорувати США в переговорний процес Росія не демонструє жодного кроку назустріч Україні, жодного кроку назустріч миру. Тому ця новина – це частина якоїсь багатоходівки, сенс її нам ще належить зрозуміти. І це, звичайно ж, не має нічого спільного з бажанням якось наблизити мир з боку країни-окупанта, Російської Федерації.
– Ось дивіться: Кремль запрошує Сполучені Штати взяти участь в переговорах. США, зрозуміло, підтримують Україну в цих переговорах. Кремлю це потрібно, щоб встановити ще один контакт зі Сполученими Штатами, і в цьому полягає багатоходівка – чи все-таки є дійсно бажання вирішити якимось чином цей конфлікт?
– Бажання немає ніякого точно, тому що зазвичай сторона, яка хоче сприяти миру, робить для цього якісь кроки, які можуть бути інтерпретовані як жести доброї волі. Так ось жодного жесту доброї волі ми з боку окупантів не бачили.
Кремль намагається підвищити ставки у відносинах зі Сполученими Штатами
Мені здається, що Кремль намагається підвищити ставки у відносинах зі Сполученими Штатами, Кремль хоче таким чином залучити ніби Сполучені Штати в свою маячню, нав’язати свою версію подій, показати, що Росія жодним чином не впливає на «сепаратистів», що там є якийсь нібито «повсталий народ», який треба слухати. Все, чого домагається Кремль, це щоб Сполучені Штати у відкриту вислухали людей з окупованих територій і представників окупаційної російської адміністрації, які видають себе за якийсь, прости Боже, народ Донбасу. І для Кремля це завдання першочергової важливості. Таким чином Кремль показує, що він – не сторона конфлікту, що є якийсь, знову-таки, прости Боже, народ Донбасу, з яким всі повинні розмовляти, а той, хто з ним не хоче розмовляти, – «теж не хоче реального миру». Я думаю, що всю цю багатоходівку Кремль затіяв саме для цього.
– А навіщо тоді Зеленському в цьому брати участь?
Напевно, Володимир Зеленський все ще не змирився з думкою, що закінчити цю війну не зацікавлений в першу чергу Кремль, саме Кремль цю війну продовжує
– Ви знаєте, президент Зеленський все-таки не є достатньо досвідченим політиком, він дуже щирий у своїх проханнях про допомогу у сильних світу цього: він звернувся і до Сполучених Штатів, і до уряду Канади, до Ангели Меркель, до президента Макрона – він звертається до всіх світових лідерів. І в цьому його можна зрозуміти, тому що його намір закінчити війну абсолютно щирий. Інша справа, що, напевно, Володимир Зеленський все ще не змирився з думкою, що закінчити цю війну не зацікавлений в першу чергу Кремль, саме Кремль цю війну продовжує, підливає щодня масло у вогонь і вбиває українських громадян на Донбасі практично щодня. Ось наш президент ще, мені здається, не дозрів до усвідомлення цього сумного факту.
– А що Зеленський має на увазі, коли говорить про «інший, паралельний формат» участі США в переговорах? Яка може бути альтернатива «нормандської четвірці»? І чи потрібна вона?
– По-перше, альтернатива потрібна: що «мінський формат», що «нормандський формат» – в очевидному глухому куті. Ці два майданчики, на жаль, не сприяють миру, не сприяють справі реінтеграції наших територій: анексованого Криму та окупованого Донбасу. І, звичайно, Володимир Зеленський – людина в політиці нова, як неофіт намагається кричати і бити в усі двері і якомога більше уваги привертати до того факту, що нічого ж не робиться, що ми застрягли – що в «мінському», що в «нормандському форматі». І нічого нікуди не рухається, тому, може, якщо навалитися з новими силами, якщо запросити в процес нових гравців, тоді, можливо, щось з мертвої точки таки зрушить. Щонайменше приблизно такий хід думки зараз у людей на Банковій вулиці в Києві (Офіс президента України – ред.).
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
