Доступність посилання

ТОП новини
28 березня 2020, Київ 23:15

Лондонський саміт НАТО: саміт суперечок


Президент США Дональд Трамп жестикулює під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом (ліворуч) на Лондонському саміті НАТО, 4 грудня 2019 року

Лідери країн НАТО 4 грудня на гольф-курорті поблизу Лондона зібралися на саміт, сповнений суперечок, як пишуть оглядачі, «гострих навіть за стандартами епохи Трампа». Під час дводенної зустрічі, присвяченої 70-річчю організації, лідери країн Північноатлантичного альянсу, що налічує 29 членів, вирішують гострі розбіжності щодо витрат, майбутніх загроз, питань щодо ролі Китаю та Туреччини стосовно альянсу.

Господар зустрічі прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон спробував налаштувати присутніх на робочий і примирливий лад. «Очевидно, що дуже важливо, щоб альянс тримався разом», – заявив Джонсон журналістам, готуючись вітати глав держав та урядів.

«Є набагато більше речей, які нас об’єднують, ніж розділяють», – наголосив британський прем'єр.

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступає під час пленарного засідання саміту НАТО неподалік Лондона. 4 грудня 2019 року
Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступає під час пленарного засідання саміту НАТО неподалік Лондона. 4 грудня 2019 року

Увага оглядачів ще напередодні саміту була прикута до президента США Дональда Трампа і президента Франції Емманюеля Макрона, кожен з яких висловив свою критику щодо того, як функціонує альянс.

Виступаючи минулого місяця, Макрон заявив, що НАТО загрожує «мозкова смерть» через постійну байдужість США до альянсу і, зокрема, критикував рішення Вашингтона вивести війська з Сирії, залишаючи курдських союзників на милість Туреччини, яка незабаром вторглась на цю територію.

Трамп, у свою чергу, назвав НАТО «застарілою» організацією, члени якої звикли жити за рахунок того, що США несли основний фінансовий тягар.

Трамп обіцяє «розібратися» з тими, хто не доплачує внески в НАТО

На саміті НАТО в Лондоні: президент Франції Емманюель Макрон (ліворуч) і президент США Дональд Трамп
На саміті НАТО в Лондоні: президент Франції Емманюель Макрон (ліворуч) і президент США Дональд Трамп

Під час особистої зустрічі в Парижі та спілкуванні з пресою, президенти вже пом’якшили свої попередні висловлювання.

Макрон сказав, що він може зрозуміти обурення Трампа ситуацією, коли США «переплачували» кошти на утримання організації, а тому, на його погляд, потрібний сильніший «європейський компонент» НАТО.

Президент Трамп, зі свого боку, висловив задоволення тим, що більшість членів НАТО пообіцяли збільшити свої внески. З тими ж, хто не збирається це робити, президент Трамп пообіцяв «розібратися» шляхом двосторонньої торгівлі.

Німеччина, яку Трамп часто згадує у цьому контексті, пообіцяла збільшити витрати на оборону і довести їх до 2% від ВВП до 2031 року.

Хтось платить лише 1%, або й менше з їхнього малого ВВП, а ми їх маємо захищати, якщо на них нападуть, і це несправедливо
Донаьлд Трамп

«Але протягом останніх років альянс НАТО зробив великий поступ і став дуже міцним і справедливішим щодо Америки, бо ми платимо найбільше з нашого найбільшого ВВП, а хтось платить лише 1%, або й менше з їхнього малого ВВП, а ми їх маємо захищати, якщо на них нападуть, і це несправедливо», – заявив президент Трамп на спільній пресконференції з Емманюелем Макроном.

Із європейських партнерів по НАТО 2% і більше платять Велика Британія і практично всі колишні комуністичні країни, розташовані вздовж східних кордонів НАТО – від Балтійських країн до Болгарії, за винятком Словаччини та Угорщини.

Чим є тероризм і до чого тут Росія

Також Макрон заявив, що НАТО має і серйозніші проблеми, ніж гроші, бо найбільші кошти – це «життя солдатів». На думку Макрона, альянс не має спільного розуміння щодо того, чим є тероризм. Він навів приклад Туреччини, яка, увійшовши до Сирії, тепер «воює проти тих, хто воював пліч-о-пліч з нами проти ІДІЛ, і подекуди вони воюють з агентами ІДІЛ».

Туреччина, один із найстарших членів НАТО (з 1952 року) і критичний союзник на Близькому Сході, останнім часом дедалі частіше діяла в односторонньому порядку проти курдських сил, які спільно з силами НАТО воювали проти угруповання «Ісламська держава». Також було повідомлено, що Анкара купує у Росії протиракетну оборону С-400.

Президент Туреччини Таїп Ердоган у відповідь на критику заявив, що буде проти плану НАТО щодо оборони країн Балтії, якщо альянс не визнає терористами групи, які такими вважає Туреччина, включаючи курдські Загони народної оборони.

Президент Туреччини Таїп Ердоган разом з лідерами країн НАТО (крайній праворуч)
Президент Туреччини Таїп Ердоган разом з лідерами країн НАТО (крайній праворуч)

У Лондоні Ердоган відмовився давати коментарі. Його все тісніші зв’язки з Росією, особливо щодо Сирії, і його розбіжності з Євросоюзом щодо міграції серед інших питань зробили Туреччину складнішим, але і важливішим партнером по НАТО.

Прем’єр-міністр Естонії Юрі Ратас, чия країна залежить від НАТО як щита проти Росії, заявив, що впевнений, що розбіжності вдасться подолати.

«НАТО є сильним. Роль щодо стримування, яку виконує НАТО є на 100% надійною, – каже він. Трансатлантична ... співпраця є наріжним каменем для нас, для нашої безпеки, для обох сторін Атлантики».

Його слова були підтверджені і заключним документом зустрічі. «Ми підтверджуємо постійний трансатлантичний зв’язок між Європою та Північною Америкою... і наше офіційне зобов’язання, передбачене статтею 5 Вашингтонського договору, що напад проти одного союзника вважатиметься нападом проти всіх нас», – ідеться в повідомленні.

Документ також вказує на необхідність подолання викликів, які становить «вплив Китаю, що зростає». В заяві також зазначено, що агресивні дії Росії є загрозою для євроатлантичної безпеки.

Попри сумніви щодо Туреччини, НАТО все ж вдалося оновити і узгодити плани захисту країн Балтії та Польщі. На пресконференції у Лондоні після засідання лідерів країн-членів НАТО про це повідомив генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ.

«Ці плани щодо захисту різних союзників регулярно переглядаються, і сьогодні ми погодили оновлений план для країн Балтії та Польщі. Я вітаю це рішення», – сказав він.

Щодо Росії, у заключній декларації мовиться, що НАТО «стикається з різними загрозами і викликами, що виникають з усіх стратегічних напрямів», в тому числі з агресивними діями Росії, які є «загрозою для євроатлантичної безпеки».

Разом з тим НАТО далі виступає за діалог з цією країною. «Ми залишаємося відкритими для діалогу, а також для конструктивних відносин із Росією, коли дії Росії роблять це можливим», – сказано в лондонській декларації. Також декларація наголошує, що НАТО «виважено і відповідально вживатиме заходів у відповідь на розгортання Росією нових ракет середньої дальності, які призвели до припинення чинності Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності та створюють значні ризики для євроатлантичної безпеки».

Керівник МЗС України: дії Росії – «державний тероризм»

Напередодні на конференції, що відбувалася паралельно до саміту НАТО, питання про Росію у Лондоні порушив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко, який звинуватив Росію у «державному тероризмі».

Я не бачу відмінності між тероризмом і Росією. Вона вбиває українців, вона застосовує хімічну зброю в ЄС
Вадим Пристайко

Пристайко, коментуючи ранішу заяву французького президента про те, що «ворогом НАТО є не Росія, чи Китай, а тероризм», сказав, що боротьба з тероризмом не заперечує потреби протидії агресивності Росії.

«Я не бачу відмінності між тероризмом і Росією. Тероризм – це дії для досягнення політичної мети через застосування сили. Вона вбиває українців, вона застосовує хімічну зброю в ЄС», – сказав Вадим Пристайко.

За словами українського міністра, російська агресія проти України – «це тероризм на найвищому – державному рівні».

Український урядовець визнав, що це «вина» України у тому, що вона досі не змогла стати членом НАТО, на відміну від інших країн Східної Європи, які невдовзі після розвалу Радянського Союзу вступили в Північноатлантичний альянс та в Євросоюз.

У своєму повідомленні у мережі Twitter, міністр Пристайко заявив, що сподівається, що одного дня він «стоятиме біля президента України, який підписуватиме Вашингтонський договір» НАТО.

Працюючи з @NATO вже майже 30 років, ми продовжуємо рух до членства. Я особисто сподіваюся стояти поруч із президентом, який одного дня підпише # WashingtonTreaty. Тому ми сьогодні у # Лондоні на зустрічі лідерів НАТО.

Того ж дня у Києві парламент України схвалив постанову про безальтернативність вступу України в НАТО, яка встановлена у Конституції України, а також широко підтримується громадянами України.

«Перспективна інтеграція України у Північноатлантичний альянс гарантуватиме незалежність, безпеку і суверенітет України, розбудову її як демократичної правової держави, добробут та процвітання громадян України», – сказано в документі.

НАТО вирішило на саміті в Бухаресті в 2008 році, що Україна та Грузія будуть членами НАТО. Це рішення досі чинне
Єнс Столтенберґ

Зі свого боку, і НАТО підтвердило свою рішучість прийняти Україну словами генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Єнса Столтенберґа. Під час цієї ж конференції у Британії він сказав, що ухвалене у 2008 році рішення про потенційне членство України та Грузії в НАТО є досі чинне.

«НАТО вирішило на саміті в Бухаресті в 2008 році, що Україна та Грузія будуть членами НАТО. Це рішення досі чинне. Водночас ми не визначили конкретні часові рамки. На чому ми фокусуємося зараз? Це те, як ми можемо допомогти Грузії та Україні просуватися до євроатлантичної інтеграції», – заявив Столтенберґ.

Майбутнє НАТО і протидія Китаю

Франція та Німеччина хочуть, щоб альянс, створений для стримування загроз з боку Радянського Союзу в часи Холодної війни, відігравав більшу роль на Близькому Сході та, можливо, в Африці, тобто змінив свою історичну східну орієнтацію.

Проте глава НАТО Єнс Столтенберґ, виступаючи цього тижня, заявив, що альянс має багато викликів, серед них – збільшення глобального впливу Китаю. На його думку, потрібно почати враховувати те, що «Китай наближається до нас».

«Ми бачимо їх в Арктиці, ми бачимо їх в Африці. Ми бачимо, як вони вкладають великі кошти в європейську інфраструктуру і, звичайно, інвестують в кіберпростір», – сказав генсекретар НАТО.

Єнс Столтенберг, виступаючи перед дипломатами, зазначив, що хоча суперечки виходять у заголовки, альянс процвітає.

«Я політик, і раніше мене критикували за добру риторику, але погану суть. У випадку з НАТО все навпаки. У нас була погана риторика, але надзвичайно гарна суть», – сказав Столтенберґ.

Однак події свідчили про те, що розбіжностей і образ цей саміт не подолав. Через суперечку з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо президент Дональд Трамп покинув зустріч, не залишаючись на заключну пресконференцію.

Коли сьогоднішні зустрічі закінчаться, я повернуся до Вашингтона. Ми не будемо робити пресконференцію після закриття [саміту] НАТО, тому що ми зробили дуже багато за останні два дні. Гарної подорожі усім!

А через тертя з Туреччиною, лідери країн-членів НАТО на зустрічі у Лондоні вирішили не проводити черговий саміт Північноатлантичного альянсу наступного року, який, за повідомленнями, мала приймати ця країна, і натомість запланували наступний саміт вже на 2021 рік.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG