Доступність посилання

ТОП новини

Чи можливе цивільне партнерство? Одностатева пара проти України в Євросуді з прав людини


Одностатеві пари скаржаться, що українське законодавство не дозволяє їм укласти шлюб або зареєструвати цивільне партнерство. Ілюстраційне фото
Одностатеві пари скаржаться, що українське законодавство не дозволяє їм укласти шлюб або зареєструвати цивільне партнерство. Ілюстраційне фото

На розгляді у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) перебуває перша скарга гомосексуальної пари проти України. Позивачі вважають, що зазнали порушень статей 14 і 8 Конвенції про захист прав людини, а також вони наголошують, що відчувають переслідування через свою сексуальну орієнтацію. Які наслідки матиме розгляд цієї справи для одностатевих пар і для держави, і які права ЛГБТ-спільноти порушуються в Україні?

Заяву до ЄСПЛ позивачі надіслали ще 7 років тому. Чоловіки скаржилися, що згідно з законом вони не можуть укласти шлюб або зареєструвати цивільний союз, відтак це обмежує їхні права у порівнянні з гетеросексуальними парами.

Як зауважили в Українській Гельсінській спілці з прав людини, адвокати якої представляють інтереси позивачів у суді, нині розгляд скарги перебуває на стадії комунікації.

Юристи готують ключові аргументи на доказ того, що права заявників були порушені, а уряд України, ознайомившись зі справою, має надати ЄСПЛ по ній свої зауваження.

У випадку, якщо Європейський суд з прав людини винесе рішення на користь заявників, це зобов’яже Україну удосконалити законодавство, яке захищатиму права геїв, лесбійок і трансгендерних осіб. Також це дозволить іншим одностатевим парам звертатися за захистом до ЄСПЛ.

Хуліганство чи злочини ненависті?

За словами Андрія Кравчука, експерта Центру «Наш світ», який представляє інтереси ЛГБТ-спільноти, у 2020 році було зафіксовано 188 випадків порушень прав сексуальних меншин в Україні, йдеться, зокрема, про напади й дискримінацію.

Проте ця цифра вдвічі менше, ніж у 2019 році. Тоді правозахисники виявили 369 таких випадків. У трійку лідерів потрапили Київ (67 порушень), Одеса (26) і Житомир (20). Один злочин, скоєний на ґрунті гомофобних мотивів, стався у березні в окупованому Криму.

Зі звіту про становище ЛГБТ-спільноти за 2020 рік, Центр «Наш світ»
Зі звіту про становище ЛГБТ-спільноти за 2020 рік, Центр «Наш світ»

За словами Андрія Кравчука, до зменшення кількості порушень певною мірою призвели пандемія і карантинні обмеження, через що був скасований Марші рівності у Києві, який довелося провести в онлайн форматі.

Проте, як свідчать соціологічні дослідження, в українському суспільстві зріс рівень толерантності, зокрема, і до членів ЛГБТ-спільноти. За результатами опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром прав людини ZMINA, яке вони провели у 2020 році, знизилася кількість респондентів, які виступають за обмеження прав людини для певних груп населення.

Зокрема, обмеження прав ЛГБТ у 2020 році підтримало 41,8%, що на 4,4% менше, ніж чотири роки тому.

Експерт Андрій Кравчук
Експерт Андрій Кравчук

Водночас правозахисники не помітили прогресу в роботі поліції щодо захисту представників ЛГБТ-спільноти від нападів.

Також, як наголосила адвокат, правова радниця Громадського центру правосуддя та представниця Української Гельсінської спілки з прав людини в Одесі Юлія Лісова, якщо правоохоронці й порушують кримінальні справи, то кваліфікують напади як хуліганство, а не як злочини на ґрунті ненависті.

Адвокат Юлія Лісова
Адвокат Юлія Лісова

«Наразі у мене як представниці приймальні УГСПЛ в Одесі три справи, де потерпілими є люди з ЛГБТ-спільноти. Одна зі справ стоїть на місці з січня минулого року. Вона стосується цькування в соціальних мережах, «зливу» персональних даних, погроз за місцем проживання.

Друга справа – щодо нападу на учасників Одеса-прайду в серпні 2020 року – тільки цього тижня нам вдалось домогтись внесення заяв потерпілих до ЄРДР. І третя справа є продовженням першої – на потерпілого знову здійснюється тиск і цькування через соціальні мережі», – розповіла Юлія Лісова.

Порушення трудових і освітніх прав ЛГБТ-спільноти

За минулий рік правозахисники задокументували 11 випадків порушень трудових і 9 випадків порушення освітніх прав членів ЛГБТ-спільноти. Їх змушували звільнятися за власним бажанням, відмовляли брати на роботу під різними приводами, відраховували із закладів вищої освіти, занижали оцінки, ображали і принижували.

«Ми з одногрупниками зібралися в аудиторії, щоби обговорити спільну презентацію. Я вийшла на пару хвилин, а коли повернулася, побачила, що один із одногрупників взяв мій рюкзак і при мені зірвав із нього райдужний значок, кинув його в мене та почав ображати при всіх…

Потім мій рюкзак почали кидати між собою, я намагалася захиститися словами, зловити рюкзак і вийти. Інший хлопець кинув в мене рюкзак і штовхнув, я впала. Я зібрала речі та пішла. Я не знала, що робити у цій ситуації.

Наступного дня я прийшла на «пару» і, як тільки зайшла в аудиторію, всі почали сміятися і глузувати, мовляв, довго ти тут не провчишся, ЛГБТ тут не місце.

Тепер всі знають про мою орієнтацію».

(з розповіді студентки одного з житомирських вишів. Звіт Центру «Наш світ» – Становище ЛГБТ в Україні за 2020 рік)

Які позитивні зрушення у захисті ЛГБТ-спільноти?

  • МВС розробило законопроєкт про криміналізацію злочинів ненависті, зокрема, за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності;
  • ЗМІ висвітлювали ЛГБТ-тематику, при цьому використовували коректну термінологію і уникали образливих висловлювань;
  • Зріс рівень терпимості в українському суспільстві, зокрема, до ЛГБТ​

Чого не вдалося досягнути?

  • МВС не подало цей документ на розгляд уряду;
  • Не запровадили інститут реєстрованого цивільного партнерства для одностатевих пар;
  • Представники основних релігійних конфесій, які присутні в Україні, заперечують інтереси ЛГБТ-спільноти (на відміну від голови католицької церкви, який визнає права сексуальних меншин).
Під час ЛГБТ-прайду у Запоріжжі затримали людей (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:49 0:00

  • Зображення 16x9

    Надія Константінова

    На Радіо Свобода з 1999 року. Закінчила магістратуру Інституту журналістики КНУ імені Шевченка. Займалася правозахисною і соціальною тематикою. Була редактором спільного проєкту Радіо Свобода і «Нашого Радіо» «Звуки життя», згодом «Лінія уваги» на «Радіо Мелодія».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG