Доступність посилання

ТОП новини

Тимановська каже, що просила притулку у Європі не через політику і бажає колись повернутись у Білорусь


Христина Тимановська, Токіо, Японія, 1 серпня 2021 року
Христина Тимановська, Токіо, Японія, 1 серпня 2021 року

Білоруська легкоатлетка Христина Тимановська вилетіла з олімпійського Токіо у Європу, де Польща оголосила, що надає їй притулок з гуманітарних міркувань.

У токійському аеропорту в середу 4 серпня Тимановська несподівано сіла у літак не на Варшаву, як очікували, а на рейс «Австрійських авіаліній» до Відня.

«Христиною Тимановською опікується польська дипломатична служба. Як ми вже давали зрозуміти багато разів, з міркувань безпеки ми не повідомляємо подробиць її рейсу», – відповів польський заступник міністра закордонних справ Марцін Пшидач агентству Reuters.

24-річна Тимановська напередодні сказала в інтерв’ю британському телебаченню, що її рішення просити притулок за кордоном – не політичне і що вона планує через певний час повернутися в Білорусь, коли це буде безпечно для неї.

Христина Тимановська заявила, що йдеться про «помилки керівництва» білоруської олімпійської команди в Токіо, коли скасували її участь у змаганнях з бігу і вирішили достроково відправити додому.

«Я була дуже здивована. Я не зрозуміла, бо я не казала нічого політичного», – наголосила вона, в той час як Міжнародний олімпійський комітет розслідує інцидент.

Білоруські офіційні представники раніше стверджували про проблеми з психічним станом Тимановської, але вона це заперечує.

Чоловік Христини Тимановської Арсеній Зданевич, який цими днями виїхав з Білорусі в сусідню Україну, також заявив в інтерв’ю українським журналістам, що він і дружина ніколи не брали участі в політиці, і що вони повернуться додому, якщо їм не загрожуватиме переслідування.

Події з Тимановською привернули додаткову міжнародну увагу до Білорусі.

«Спроба примусово повернути Христину Тимановську додому є черговим прикладом жорстокості режиму Лукашенка, що вдаряє по всіх категоріях білоруського суспільства, включно з атлетами», – заявила Набіла Масралі, речниця верховного представника Європейського союзу у закордонних справах Жозепа Борреля.

Провідною новиною тепер стала також підозріла загибель у Києві одного з лідерів білоруської діаспори в Україні Віталія Шишова.

Українська поліція повідомила, що розслідує підозри про можливе убивство Шишова, тіло якого знайшли повішеним у вівторок в одному з парків на околицях Києва.

Віталій Шишов, втікач з Білорусі, очолював гуманітарну допомогову організацію, що сприяла білорусам в Україні.

Протести у Білорусі: коротко про головне

Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.

Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.

9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.

У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.

Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.

ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;

За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.

Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.

У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.

Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,

Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;

Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.

8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.

23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.

США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.

Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.

Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.

Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG