За два тижні новорічних свят (з 27 грудня 2020 року до 10 січня 2021 року включно) в Криму відпочило 239,7 тисяч туристів, що на 14% перевищує показник аналогічного періоду річної давності. Про це сказав російський глава Криму Сергій Аксенов, посилаючись на дані підконтрольного Кремлю Міністерства курортів і туризму півострова. Водночас, згідно з кримською офіційною статистикою, за ці ж два тижні знизився показник нових випадків захворюваності на COVID-19 – з 350 до 200-250 на добу.
Відомості про смертність пацієнтів із коронавірусом у Криму та низці регіонів сусідньої Росії можуть занижуватися навмисне, – про це йдеться у журналістському розслідуванні «Медиазоны». За інформацією видання, дані, що оприлюднюються про смертність у Криму, постійно нижчі від тих, що надсилаються в Інформаційний центр моніторингу ситуації з коронавірусом.
Від початку пандемії про умисне спотворення офіційної статистики захворюваності в Криму заявляли також українські правозахисники. Про цю проблему, а також про нестачу медикаментів йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
У своєму листопадовому розслідуванні «Медиазона» порівняла відомості оперативних штабів у регіонах Росії та анексованому Криму з тією інформацією, яку ці ж штаби надсилали в Інформаційний центр з моніторингу ситуації з коронавірусом (ІЦК) Міністерства охорони здоров'я Росії – і ось що з'ясувала:
«Від початку роботи системи ІЦК 31 березня і до 22 листопада включно в Росії на ліжках, виділених для коронавірусних хворих, померли 74 866 пацієнтів. МОЗ ніколи не публікувало ці цифри, але влада використовувала їх для оцінки ситуації в кожному регіоні, а президент Володимир Путін доручав своїм повпредам стежити за цією базою і звітувати йому щотижня. Публічно доступну статистику жертв коронавірусу веде Роспотребнадзор – і, згідно з його даними, за той же період жертв удвічі менше: від COVID-19 померли 36 516 осіб».
При подальшому аналізі журналісти помітили, що оприлюднена регіонами статистика відрізняється від інформації, що подається в ІЦК, іноді навіть у десятки разів, а також запідозрили, що влада використовує знижувальні коефіцієнти.
У Криму з 1 квітня до 27 листопада на засіданнях оперативного штабу повідомляли в цілому про 246 смертей від коронавірусної інфекції. Однак за оперативними даними про смертність, які надсилали в ІЦК, за цей же період на півострові від COVID-19 померли 382 людини. Таким чином автори розслідування зробили висновок, що, цілком ймовірно, коефіцієнт зниження статистики в Криму дорівнює двом третинам.
Журналісти Крим.Реалії звернулися в управління «Роспотребнадзору» в Криму з проханням прокоментувати припущення «Медиазоны» про можливі викривлення при публікації статистики захворюваності на коронавірус на півострові, проте у відомстві на момент виходу цього матеріалу нічого не відповіли.
Втім, експерт Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін розповів Крим.Реалії, що аналітики з материкової частини України протягом всього 2020 року спостерігали аномалії у кримській статистиці.
– Ми від самого початку пандемії відстежуємо офіційні звіти, що публікуються кримською владою, і бачимо багато невідповідностей.
До 7 липня вони виявляли до 30 летальних випадків за день, а з 8 липня, мабуть, вирішили вручну зменшити цей показник до 12 померлих. Те саме стосується статистики самої захворюваності.
У нас є джерела в різних містах Криму – це медичні працівники, співробітники моргів.
Наприклад, наше джерело в Сімферополі вважає, що статистика занижується в чотири рази, оскільки багато людей просто не потрапляють до лікарень, їх не тестують. Зокрема, якщо у людини виявляють симптоми COVID-19 у легкій формі, то відправляють додому лікуватися без аналізів. Також наше джерело запевняє, що «Роспотребнадзор» не включає до своєї статистики тести, зроблені у приватних клініках. Відомостей щодо захворюваності силовиків, військових взагалі немає.
Володимир Чекригін вважає, що російська влада Криму занижувала показники захворюваності і перед туристичним сезоном, і перед новорічними святами. На його думку, без доступу міжнародних організацій до тимчасово окупованого півострова і незалежного моніторингу точно оцінити справжню картину епідемії в принципі неможливо.
Радіослухачка із Сімферополя стверджує, що вона не потрапила в офіційну статистику захворюваності в Криму, хоча переносила коронавірусну інфекцію досить важко:
«Я захворіла на COVID-19. Зробила комп'ютерну томографію, і вона показала ураження легень. Коли я попросила лікаря видати довідку у зв'язку з тим, що у мене незабаром мало відбутися судове засідання, мені відмовили. Сказали, що потрібен ПЛР-тест, який, як ми знаємо, не завжди правильний. Викликати лікаря складно: якщо температура менше 38 градусів, він не приїде, а «швидку допомогу» не викличеш, поки не буде 39 градусів. Але вихід для кримчан є, я його знайшла – гаряча лінія 122, за якою дійсно можна викликати лікаря. Мені підказали його на московській гарячій лінії, я зателефонувала – відповіли дуже ввічливо і вирішили мою проблему. До цього я лікувалася вдома, сама, читаючи протоколи лікування в Інтернеті. Ще на початку осені мої подруги-лікарі купили мені весь набір ліків, так що не було проблем ні з дексаметазоном, ні з коагулянтами і таке інше. Я всім запаслася».
За її словами, лікарка, яку вона викликала додому, вже під час другого візиту одягла захисний костюм, мотивувавши це тим, що у пацієнтки COVID-19, проте відмовилася видати офіційну довідку з таким діагнозом.
А що з ліками?
Забезпеченість Криму ліками також стала предметом суперечностей між офіційними заявами російської влади і повідомленнями кримчан. Так, голова «Росздравнадзору» в Криму Василь Клімов наприкінці грудня поскаржився на те, що на півострові почали спекулювати найбільш затребуваними при коронавірусній інфекції медикаментами, хоча, як він стверджує, у стаціонарах усі ці препарати на зразок дексаметазону є в повному обсязі і з запасом.
Російський глава Криму Сергій Аксенов у відповідь запропонував ліквідувати дефіцит ліків в аптеках – правда, не уточнив, як саме.
Кримськотатарський активіст Наріман Джелял переконаний, що масштаби проблеми з дефіцитом ліків набагато більші і що їх наявність у лікарнях на практиці нічого не означає.
– Представники влади не люблять говорити про справжній стан справ. Але раз вже вони до кінця року озвучують проблему з дефіцитом ліків, значить, ситуація в рази гірша, ніж вони говорять.
Просто чиновники вже змушені реагувати на емоційний шквал з боку кримчан, які зіткнулися з дефіцитом ліків і неможливістю потрапити в стаціонар.
Смішно чути слова голови «Росздравнадзору» про забезпеченість лікарень ліками, тоді як отримати ліжко там дуже складно. Я підтримую зв'язок із різними активістами в Криму, які допомагають шукати ліки.
У Євпаторійській групі пишуть, що в місті дуже складно щось знайти, доводиться звертатися в Сімферополь. На периферії з медикаментами все складніше, при цьому ціни продовжують дивувати: вони виросли в два-три і більше разів. Пов'язано це не з окремими спекулянтами – накручують самі аптеки.
За оцінкою Нарімана Джеляла, ситуацію з дефіцитом ліків останнім часом дещо полегшила саме самоорганізація кримчан, які об'єднуються в групи в месенджерах у пошуках потрібних медикаментів – причому часто їх вдається вивезти з материкової частини України, незважаючи на протидію російських прикордонників.
Раніше в Меджлісі кримськотатарського народу повідомляли, що знайшли альтернативні способи доставки ліків у Крим і що робиться це в тому числі на кошти кримськотатарської діаспори.
Читайте ще:
Ялта і вода: як окупаційна влада Криму хоче вирішити проблему водопостачання легендарного курорту
