Доступність посилання

ТОП новини

Єрмак свідомо чи несвідомо грає на руку Москві – Маринович (огляд преси)


Андрій Єрмак і Володимир Зеленський, Офіс президента

Після низки скандалів, фігурантом яких став голова Офісу президента Андрій Єрмак, тижневик «Новое время» з’ясував у відомих українців, як вони оцінюють його дії і що вони про все це думають. У матеріалі «Рішала чи фіговий листок Зеленського?» вони поділилися своїми думками про скандального, на думку журналістів, голову Офісу президента Андрія Єрмака. Так, головна редакторка «Дзеркала тижня» Юлія Мостова вважає: «Андрій Єрмак – не бенефіціар влади, якими є [президент України] Володимир Зеленський і [перший помічник президента] Сергій Шефір. Він – найманий менеджер, якому втомлений президент віддав оперативне управління країною. Не зрозумівши суті політики, Єрмак повів президента в політиканство і рішалово».

Правозахисника Мирослава Мариновича також турбує те, що Єрмак, будучи невиборною особою, фактично виконує функції президента і бере на себе відповідальність за діяльність, за яку підзвітний не суспільству, а лише президенту. «Це, як на мене, дуже тривожно для будь-якої з демократій», – зазначає правозахисник. А ще Маринович, наводячи конкретні факти, пише: «Єрмак свідомо чи несвідомо грає на руку Москві. Провалена спецоперація з «вагнерівцями» у мене викликала просто шок».

(Інформація про нібито проведення в Офісі президента України наради, на якій обговорювався зрив спецоперації із затримання бойовиків «Приватної військової компанії Вагнера», є вигадкою, заявив керівник ОП Андрій Єрмак: «Це детективна історія, яка була вигадана від самого початку до кінця. Взято декілька фактів з реальності, додано художні вигадки – і створилася масштабна історія, яка дійсно вражає»).

«Більшість скандалів Єрмаку підкидають... Інакше кажучи, наслідок цілеспрямованої інформаційної кампанії проти Єрмака. Він – в епіцентрі політичної боротьби», – переконаний політолог Володимир Фесенко.

Він переконує, що «річ не в Єрмакові, а в тому, що посада голови адміністрації, а зараз Офісу президента – посада, яка перебуває під цілеспрямованим обстрілом різних політичних супротивників. І неважливо, хто цю посаду обіймає».

Ключова проблема Кремля – мінські домовленості, йому конче потрібно їх знівелювати, адже вони підтверджують сам факт окупації, а отже, є підставою для санкцій, стверджує «Український тиждень». Москва дуже хоче зняти із себе санкції і відкараскатися від окупованих територій Донбасу, йдеться в статті. Вона готова використати для цього будь-який привід, який підкине Україна, і всіляко намагається змоделювати потрібні обставини і втягнути в них переговірників Зеленського, зазначає автор статті Роман Малко. Йдеться передусім про наполегливу вимогу внести правки в постанову українського парламенту про місцеві вибори, які стосуються можливості проведення виборів на окупованих територіях Донбасу, чого дуже хоче Росія, додає він.

«Слуг народу» схилятимуть голосувати за згадані правки, переконаний автор. Аргументують такий крок, звісно, гріхами попередників, продовжує він, мовляв, щоб не втрачати обличчя перед світом, ми змушені виконувати Мінські угоди, які підписав п’ятий президент України Петро Порошенко. Крок «не з приємних, але нам нічого не залишається, інакше переговори зайдуть у глухий кут, і «нормандський формат» знову пригальмується».

«Те, що Мінські угоди були підписані, щоб зупинити відкриту агресію й відтягнути час, і нині вони вже неактуальні, у Зеленського чудово знають, але намагаються про це не згадувати, – йдеться далі в статті. – Навпаки, нарікаючи на попередника, група примирення, яку очолює Андрій Єрмак, сподівається під їхнім прикриттям щось таки вторгувати. Здавалось би, дивна поведінка. Та це лише якщо не розуміти, що йдеться про дуже тонку гру, у фіналі якої маячить пастка».

Адже, як стверджує дописувач, насправді те, що подають як виконання угод, підписаних Порошенком, сьогодні є виконанням звичайної кремлівської забаганки. «Якщо Україна виконає одну вимогу, то буде змушена виконувати інші, ще нахабніші й жорсткіші. І відмовлятися від них буде щоразу важче. А наступною, швидше за все, стануть зміни до закону про особливий статус ОРДіЛО. А далі, мабуть, і ще «веселіше», – попереджає автор статті «Сповільнена реакція».

(Вибори на Донбасі можливі після повної деокупації території, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак: «Ми розуміємо, що сьогодні проведення виборів на непідконтрольній території дійсно можливе тільки після повної деокупації, і тоді там дійсно буде зроблено все, щоб питання безпеки були вирішені».)

Переговори в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу з початку вересня російська сторона фактично заблокувала, пише дописувач «Українського тижня» Денис Казанський і пояснює це тим, що «у політичній, гуманітарній та економічній підгрупах ТКГ підконтрольні Москві озброєні формування відмовляються навіть обговорювати будь-які питання, поки Верховна Рада не скасує свою постанову від 15 липня 2020 року про призначення чергових місцевих виборів».

Як виходити із цієї ситуації, автору статті, який є представником Донецька в ТКГ, поки що незрозуміло. Тактика, яку обрала російська сторона, геть блокує мирний процес. Росія свідомо висуває Україні абсурдні, на думку журналіста, вимоги в максимально зухвалій формі, щоб унеможливити виконання цих вимог. А потім звалює відповідальність за зрив домовленостей на українську сторону.

За однією з версій, такої тактики блокування та затягування переговорів російська сторона дотримуватиметься до президентських виборів у США. Саме від їхніх результатів і залежатимуть подальші дії Москви щодо ОРДіЛО, йдеться далі. Отже, підсумовує Казанський, найближчими місяцями в найкращому разі мирний процес стоятиме на паузі. У найгіршому – знову загостриться ситуація та відновляться бойові дії. Заголовок статті – «Мовою ультиматумів».

(Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.)

Історія боротьби Володимира Балуха з російськими спецслужбами почалася у грудні 2013 року. Тоді він уперше вивісив біля свого будинку в Криму український прапор, який двічі знімали – 30 квітня 2015 року і 8 грудня 2016 року. 29 листопада 2016 року Володимир розмістив на стіні свого будинку табличку «Вулиця Героїв Небесної сотні, 18». Весь цей час Володимиром Балухом активно цікавилися співробітники ФСБ Росії, нагадує «Дзеркало тижня».

Підконтрольний Росії кримський суд засудив Володимира до п'яти років позбавлення волі за двома сфабрикованими кримінальними справами, йдеться далі у статті.

Після відзначення річниці повернення Балуха жорстоко побили. Зараз поліція з’ясовує обставини справи, а Володимир лікується після перенесеної операції.

Журналісти видання встигли поговорити з Балухом ще до цих святкових і водночас трагічних для нього подій.

Так, на запитання журналістів про причини суворого ставлення до нього у російській в'язниці, Балух відповів: «Річ не в мені, а в тому, що державний прапор України – для них найбільше зло. Бо це символ. Я завжди казав, що ти можеш скоїти найбільші злочини, державний теракт, але тебе ніхто не шукатиме. Треба буде – знайдуть винного, він дасть свідчення сам проти себе і піде сидіти в тюрму».

Володимир наголосив, що «коли йдеться про символи, то для імперії – це найбільший злочин. Це зазіхання на її імперську велич і її «єдіноначаліє», що тільки так усе має сприйматися, тільки в тому контексті, який вони намагаються нав’язати людям. Якщо ти їм у пику підіймаєш інший символ, не той, який нав’язується імперією, – це для них найбільший злочин». Повне інтерв’ю видання публікує під заголовком «Володимир Балух – про теперішніх в’язнів Кремля, події в Білорусі та свої найближчі плани».

(Підозрюваного в нападі на Балуха заарештували на два місяці без права застави.

За даними столичної прокуратури, підозрюваний повністю визнає свою вину і відмовився від адвоката. Він стверджує, що конфлікт із Балухом стався на побутовому підґрунті.)

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG