Доступність посилання

ТОП новини

ВРП відмовилася відсторонювати Вовка. Що тепер?


Вища рада правосуддя

Вища рада правосуддя відмовила генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій у тому, щоб відсторонити голову Окружного адміністративного суду Павла Вовка та п’ятьох його колег від роботи на час слідства. Відтак фігуранти справи про «створення злочинної організації для захоплення влади» продовжують здійснювати правосуддя. Радіо Свобода пояснює, чому рішення ВРП не є несподіванкою і чого чекати далі.

Що таке ВРП?

Вища рада правосуддя – створений у 2017 році орган державної влади та суддівського врядування. Його завданням є «забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів».

Згідно з законом, ВРП має широкий спектр повноважень, поміж іншого:

  • вносить подання про призначення судді
  • вирішує питання щодо порушень вимоги несумісництва та забезпечує дисциплінарні провадження щодо суддів
  • звільняє суддів, відсторонює їх від роботи, дає згоду на їх затримання чи арешт
  • надає обов’язкові до розгляду висновки щодо законопроєктів, які стосуються суддівської системи
  • призначає та звільняє голову Державної судової адміністрації, його заступників, членів Вищої кваліфікаційної комісії, а також своїх власних членів

Що означає відмова ВРП відсторонити суддів Окружного суду від роботи?

ВРП посилається на судову практику, коли вказує на порушення у повідомленні Вовку та кільком його підлеглим про підозру, каже експерт Центру політико-правових реформ з питань судівництва Максим Середа. Але при цьому сама процедура настільки формалізована, що дає фігурантам справ можливість фактично уникати правосуддя, додає він.

«Створюються механізми для того, щоб людина могла уникати формальної процедури і таким чином переховуватися від правосуддя, і робити це абсолютно легально або напів легально, використовуючи адвокатів і таке інше. ВРП за це схопилася і, відповідно, на цій підставі повернула клопотання генерального прокурора», – пояснює експерт.

«Суддівська корпорація». Кругова порука замість верховенства права у Вищій раді правосуддя? (розслідування)

По суті відмова ВРП відсторонити голову й суддів ОАСК означає, що вони можуть продовжувати здійснювати правосуддя в той час, як проти них самих ведеться розслідування. Середа припускає, що й подальші рішення ВРП будуть радше захищати суддів.

«Припустити, що ВРП буде діяти в цій ситуації об’єктивно, я не можу, – пояснює експерт. – Думаю, будуть шукатися будь-які методи, формальні або неформальні, для того, щоб ці клопотання наступні не задовольняти».

Схожу думку висловлює виконавча директорка фундації Dejure Ірина Шиба. Вона вказує на конфлікт інтересів, який може виникати в членів ВРП, коли йдеться про суддів Окружного суду. Про тісні зв’язки між членами Ради та суддями ОАСК повідомляло й НАБУ.

«На цих плівках (НАБУ – ред.) і на попередніх засвітився Павло Гречківський, якого Вовк ніжно називає «Гречкою» і розповідає про те, як він з ним до другої ночі пив віскі. Тому людина, з якою він ночами розважається, гуляє і домовляється про захоплення судової влади, очевидно, не буде неупереджено розглядати його рішення», – міркує Шиба.

Близьке знайомство з Павлом Вовком не завадило члену ВРП Павлу Гречківському (на фото) брати участь у засіданні, де Рада відмовилася відсторонити голову ОАСК
Близьке знайомство з Павлом Вовком не завадило члену ВРП Павлу Гречківському (на фото) брати участь у засіданні, де Рада відмовилася відсторонити голову ОАСК

Попри це, ВРП не відвела Гречківського під час розгляду клопотання Венедіктової щодо відсторонення Вовка. Ці рішення, за словами експертки, вписуються в певну тенденцію. Адже минулого року ВРП також відмовилася відсторонити Вовка на клопотання заступника генерального прокурора. Таку лояльність Рада виявляє не тільки до голови ОАСК, нагадує Шиба.

«В минулому ВРП відмовлялася звільнити Євгенія Аблова, заступника Павла Вовка. Він є одним із «суддів Майдану», і, хоча дисциплінарна палата ВРП рекомендувала його звільнити, пізніше ВРП повним складом переглянула це рішення і вирішила його покарати лише доганою з позбавленням премії за три місяці. І теж на цих останніх плівках НАБУ про це чітко згадується, про те, що сам Вовк вихваляється комусь, як їм вдалося врятувати Аблова», – каже вона.

Які рішення інших судів щодо цієї справи?

Вищий антикорупційний суд 3 серпня частково задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і обрав одному з фігурантів плівок НАБУ – голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку – запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Водночас ВАКС відмовився відсторонити Холоднюка від посади на клопотання прокуратури, пославшись на брак обґрунтування.

Тим часом Печерський районний суд взагалі дійшов висновку, що Національне антикорупційне бюро не має права розглядати справу проти голови ОАСК, і зобов’язав генеральну прокурорку передати її іншому правоохоронному органу. НАБУ заявило, що суд вийшов за межі своїх повноважень.

Позиція Печерського суду, за словами Ірини Шиби, висвітлює одну з проблем судової системи: ключові судові органи, які мали б її контролювати, самі складаються з суддів. Це створює окрему систему людей, які роками не тільки працюють, а й відпочивають разом.

«Наприклад, суддя Вовк зі своїм колегою Качуром літали приватним літаком на Афон у Грецію. Чи суддя Аблов зробив просто неймовірний День народження в ресторані десь два роки тому, його зафіксувало «СлідствоІнфо», куди теж приходили члени суддівської тусовки. Вони розуміють, що допомагають один одному зберегти свої посади, вони залежні один від одного, тому що сьогодні ти суддя Верховного суду, завтра ти член ВРП, потім навпаки, в тебе закінчуються повноваження, ти йдеш до Конституційного суду», – каже фахівчиня.

Без втручання агентів змін ззовні – наприклад, міжнародних експертів – змінити це не вийде, додає вона.

Які ще є інструменти впливу на судову систему?

Зі слів експертів, чинне законодавство не дає прямих важелів впливу на Вищу раду правосуддя. До її створення суддів призначали президент і парламент. Механізм змінили в 2017 році саме для того, щоб уникнути прямого впливу на суддів з Банкової, який дався взнаки під час Революції гідності, нагадує Шиба. Проте судді, які виносили неправосудні рішення проти активістів, здебільшого лишилися на своїх посадах, тож повноцінної судової реформи так і не відбулося.

Максим Середа вказує на механізм обрання складу ВРП. До Ради входить 21 людина, 10 із них обирає суддівський з’їзд з числа суддів. Решту делегують президент, Верховна Рада, з’їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів та з’їзд представників вищих навчальних та наукових закладів. Також за посадою до органу входить голова Верховного суду.

На жаль, нормальні ініціативи всередині судового корпусу майже завжди опиняються в меншості
Максим Середа

«Сама ВРП, її конфігурація, яка є в Конституції, дає можливість впливати на процес формування її рішень. Тобто формально більшість її складу складають судді, які обираються суддями на з’їзді суддів, але за свою історію ми неодноразово бачили випадки, як відбувається голосування на з’їздах суддів, і, на жаль, з моєї точки зору, нормальні ініціативи всередині судового корпусу майже завжди опиняються в меншості», – каже аналітик.

У жовтні 2019 року парламент ухвалив законопроєкт, ініційований президентом Володимиром Зеленським, який передбачав реформу судової системи. Документ передбачав, що при Вищій раді правосуддя мала з’явитися Комісія з питань доброчесності та етики за участі міжнародних експертів. Вона мала перевіряти на доброчесність як саму ВРП, так і членів ВККС та суддів Верховного суду.

Однак у березні Конституційний суд визнав окремі положення закону такими, що не відповідають Конституції, і доручив парламенту привести їх у відповідність до свого рішення. Замість цього Зеленський у червні подав новий законопроєкт №3711, який розкритикувала експертна спільнота.

«Новий законопроєкт, поданий президентом, передбачає перезавантаження ВККС, але, на відміну від попереднього проєкту закону, він фактично жодним чином не чіпає Вищу раду правосуддя. Навпаки, посилює її повноваження. Особисто в мене негативне враження щодо цього законопроєкту, думаю, що він не вирішить жодних проблем довіри до органів суддівського врядування, зокрема до ВРП, навпаки, погіршить ситуацію», – резюмує Максим Середа.

Ірина Шиба також вказує на те, що в новому документі не передбачено залучення міжнародних фахівців, натомість він дає ВРП ще більше контролю над судовою владою.

Що буде далі?

Говорячи про можливі наслідки справи НАБУ проти суддів Окружного суду, Максим Середа не приховує песимізму.

«Чесно кажучи, я не вірю в те, що справа проти суддів Окружного адміністративного суду закінчиться вироками стосовно цих суддів. А як буде відбуватися справа в політичній площині – поки що мій прогноз також песимістичний. Я не бачу якихось серйозних рухів з боку президента, більшості у Верховній Раді, не бачу волі на те, щоб якось змінити цю систему. Більше є спроби ладнати з нею і підлаштовувати її під свої інтереси», – вважає він.

Ірина Шиба натомість покладає певні надії на Вищий антикорупційний суд. На її думку, слідство НАБУ зустрічає спротив через те, що має шанси завершитися ефективним розглядом саме в цьому суді.

«За останній рік ми бачили 16 вироків (ВАКС – ред.), з яких лише один виправдувальний і близько восьми вироків передбачали реальний строк ув’язнення для чиновників, колишніх депутатів, керівників великих підприємств і в тому числі суддів. Тому багато хто з чиновників, звичайно, боїться, що, якщо справа дійде туди і слідство буде проведено ефективно, то воно закінчиться вироком», – припускає експертка.

Це, за словами Ірини Шиби, дало б сигнал про невідворотність покарання й іншим суддям.

А що каже президент Зеленський?

На відміну від інших гучних судових справ, на кшталт вбивства журналіста Павла Шеремета чи справи проти активіста Сергія Стерненка, «плівки Вовка» президент Володимир Зеленський публічно не коментував. Між тим, вважає Ірина Шиба, позиція президента була б показовою і для громадян, і для держслужбовців.

«Це про те, що гарант Конституції, символ державної влади певною мірою для громадян вказує публічну позицію свою і позицію для інших чиновників, які звикли орієнтуватися на той вітер, який дме з адміністрації президента, що є політична воля для притягнення до відповідальності. Натомість президент не коментує або коментує доволі пасивно», – констатує вона.

Володимир Зеленський наразі не виступав із публічними коментарями щодо подій навколо ОАСК
Володимир Зеленський наразі не виступав із публічними коментарями щодо подій навколо ОАСК

Спроби реформувати судову галузь почалися ще за каденції п’ятого президента Петра Порошенка. Попри створення Вищого антикорупційного суду, загалом про оздоровлення судової системи говорити зарано. Наразі сам Порошенко фігурує в низці судових проваджень і заявляє про переслідування.

Суди, які не є незалежними та неупередженими, можуть становити загрозу для самих можновладців після закінчення їхніх каденцій, зазначає Максим Середа.

«Нереформована судова система, яка є залежною, бумерангом завжди б'є по тих, хто при владі. Але тільки тоді, коли вони її втрачають», – підсумовує він.

  • Зображення 16x9

    Еліна Сардалова

    Редакторка стрічки новин і журналістка. У 2014-му році закінчила Київський національний лінгвістичний університет за фахом «арабська мова», у 2017-му - Могилянську школу журналістики. На Радіо Свобода працюю з 2016 року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG