«Гра в довгу» проти КАБів: чого бракує Україні для протидії?

Керовані авіабомби (КАБи) стали одним із найнебезпечніших інструментів російської армії – щодня вони нищать прифронтові міста та позиції Сил оборони на лінії зіткнення, а ефективної відповіді на цю загрозу Україна досі не має. Скинуті з відстані понад 60 кілометрів, бомби летять зі швидкістю крилатої ракети, і часу на перехоплення майже не залишається. На тлі цього українські удари вглиб Росії вже дають відчутний результат: застосування агресором балістики по Україні суттєво скоротилося.

• Чи можна досягти того самого з КАБами і що для цього потрібно – про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з заступником гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ, авіаційним експертом Анатолієм Храпчинським.

Розмова відбулась в ефірі Радіо Донбас Реалії – дивіться програму на YouTube. В цьому матеріалі наводимо ключові уривки.

Росія масово використовує КАБи для ударів по прифронтових містах. Україна досі не має їм протидії?

– Насправді є протидія, але для цього потрібна велика кількість різноманітних високотехнологічних систем протиповітряної оборони. Для цього потрібна авіація зовсім іншого класу, яка буде виявляти повітряні цілі на відстані понад 300 кілометрів і відпрацьовувати по них, наприклад, європейськими ракетами Meteor Meteor – далекобійна ракета класу «повітря – повітря», розроблена європейською компанією MBDA (спільне підприємство Airbus, BAE Systems і Leonardo) у співпраці з групою європейських партнерів для Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції, Іспанії та Швеції, як зазначено на сайті MBDA., які мають дальність понад 200 кілометрів. Тобто, в принципі, російську авіацію можна відігнати. Але в даному випадку західні партнери як не надають далекобійної зброї, так і не надають можливості, які б допомогли нам відігнати російську авіацію.

Ми це робимо самотужки лише за рахунок ударів вглиб Російської Федерації, намагаючись вибивати прифронтові і прикордонні аеродроми. Але, якщо, наприклад, дальні аеродроми не облаштовані якісно системами протиповітряної оборони, якимись капонірами фортифікаційна споруда або ангарами, то прифронтові аеродроми вони облаштували якісно і ангарами, і прикриттям засобами радіоелектронної боротьби, і системами протиповітряної оборони. Тому тут складніше працювати.

Потрібна якісна авіація, нові більш сучасні літаки F-16 – Block 50 або Block 72, потрібні літаки Gripen, які можуть нести ракети класу Meteor. Тоді би можна було відігнати російську авіацію, яка скидає на нас КАБи.

Ми намагаємося працювати засобами радіоелектронної боротьби. Це суттєво впливає на точність, але, знову ж таки, розліт одного 100-кілограмового КАБа – 200 метрів, це зона його ураження. Відповідно, протидіяти складно.

Швидкість підльоту КАБа – 800 кілометрів на годину. Це як крилата ракета. Але відстань 100 або 60 кілометрів (з якої російські літаки-носії скидають КАБи – ред.) не дозволяє вчасно перехопити, відслідкувати і протидіяти [їм]. Тому найкраще рішення – це збивати авіацію.

Остання згадка про те, що Україна може отримати літаки Gripen з ракетами Meteor, була у лютому цього року.

– Тут питання вже більш політичне. З боку європейських країн є розуміння, що Україні треба буде передавати такі літаки. Я постійно наголошую, що тут насправді треба мати більш стратегічне бачення.

Наприклад, нашим українським експортерам озброєння треба казати про продаж не окремої зброї, а пропонувати європейським партнерам гарантії безпеки. Умовно, ми можемо формувати якісні системи, які дозволяють протидіяти загрозі ударних безпілотників за рахунок використання засобів радіоелектронної боротьби, які суттєво впливають на точність цих засобів ураження.

Додатково треба казати про дрони-перехоплювачі та інші засоби раннього попередження, звукова детекція тощо – те, що може формувати якісний захист, наприклад, військових баз або аеродромів чи інших місць.

Що саме ще потрібно, крім винищувачів та ракет?

– [Потрібні] системи радіолокації Patriot для підсвітки, радіолокаційні системи, які можуть перебувати в повітрі – це літаки Saab дальнього радіолокаційного виявлення, це додаткові малі системи протиповітряної оборони, це системи раннього попередження і інших сенсорів, які би дозволили нам сформувати якісний захист.

Зараз зовсім інший підхід до формування систем протиповітряної оборони. Протиповітряна оборона, яка сформувалася за часів Холодної війни, В'єтнамської війни, за часів «Бурі в пустелі» Операція «Буря в пустелі» – масштабна військова кампанія США та союзників у січні-лютому 1991 року з метою звільнення Кувейту від іракської окупації. Стала першою великою війною «високих технологій», де було продемонстровано перевагу сучасної авіації, керованої зброї та систем РЕБ., вже не працює.

Тобто ми бачимо, як «шахеди» на малих висотах прориваються на захід України, оминаючи зони відповідальності деяких систем протиповітряної оборони, тому що вони працюють за принципом розумної розвідки. Тобто ми бачимо «шахеди», які прилітають перші, отримують інформацію, де і що працює, оминають засоби радіоелектронної боротьби або навіть радіолокації і проривають нашу протиповітряну оборону.

Тому потрібно формувати повноцінне радіолокаційне поле по всій території України – повноцінне сенсорне поле, яке дозволить кожен кілометр квадратний активно моніторити і водночас протидіяти будь-якими системами.

Зараз є загроза, наприклад, V2U російський ударний БПЛА з елементами штучного інтелекту дронів, які активно використовують росіяни по Харківщині. Вони залітають за рахунок машинного зору без GPS і за фотообразом цілі захоплюють її та відпрацьовують по ній. Тобто засоби радіоелектронної боротьби вже не працюють проти таких дронів. І це наступна проблема, з якою ми будемо стикатися в тилу, коли ця система буде відточена і працюватиме вже на «шахедах».

Чи потрібні Україні КАБи-аналоги російських?

Рік тому була новина, що українське конструкторське бюро «Медоїд» веде розробку українського аналога російського комплекту УМПКросійське обладнання, що перетворює звичайні авіабомби вільного падіння (ФАБ) на «розумні» керовані боєприпаси, який дозволяє перетворити звичайну авіабомбу на керовану. Повідомлялося, що вже відбувається його випробування. Defence Express писав тоді, що розробники вирішили не вигадувати нічого нового, а фактично повторили зовнішній вигляд російського УМПК. Але всередині він мав відрізнятися.

– Поговорімо з вами про стратегічне мислення. Насправді використовувати модуль УМПК або зробити реверс-інжиніринг процес дослідження готового пристрою, щоб зрозуміти принципи його роботи, відтворити, покращити або створити аналог навіть з російського модуля було не складно. Але чи достатньо у нас старої радянської авіації, яка б могла використовувати дані модулі з тими пілонами (де кріпиться авіабомба, або будь-який інший засіб ураження) в такому активному темпі, як росіяни?

Знову-таки, повернімося до головного питання. У нас є американська авіація, ми використовуємо F-16, ми використовуємо літаки Mirage. І для цих літаків, наприклад, Сполучені Штати нам надають JDAM JDAM (Joint Direct Attack Munition) – це комплект обладнання на основі GPS/INS, що перетворює звичайні авіабомби вагою 230–960 кг на високоточні боєприпаси. Розроблений компанією Boeing, він дозволяє уражати цілі з високою точністю за будь-яких погодних умов, а версія JDAM-ER (Extended Range) має крила, що збільшують дальність польоту до більш як 75 кілометрів., французи – Hammer французький комплект обладнання на кшталт JDAM, які те саме роблять, але з натівськими бомбами. Водночас вони дають їх обмежену кількість.

Держдепартамент США 5 травня схвалив можливий продаж Україні понад 1,5 тисячі комплектів так званих «розумних» бомб JDAM-ER на 373,6 мільйона доларів. Ідеться про постачання 1200 хвостових комплектів KMU-572 та 332 хвостових комплектів KMU-556 для боєприпасів JDAM, а також супутнього обладнання – систем підриву, програмного забезпечення, запасних частин і технічної підтримки. Україна вже застосовує такі боєприпаси, але раніше отримувала їх від США у межах військової допомоги, а тепер йдеться про продаж.

Як впливають удари по глибокому тилу РФ?

– Зараз іде активний хейт компанії Fire Point стосовно якості їхньої продукції, ефективності застосування. Хоча йдеться більше про питання ціни: називають собівартість і вартість продукту, але не оцінюють вартість його застосування.

А, наприклад, удар по Воткінському заводу одне з ключових підприємств військово-промислового комплексу РФ в Удмуртії, яке спеціалізується на виробництві ракетного озброєння, включаючи міжконтинентальні балістичні ракети «Ярс» та ракети до комплексів «Іскандер» призвів до того, що Росія зараз практично зменшила використання балістичних ракет по території України, по тилових містах, по Київщині. Так, в прифронтовій зоні росіяни задіюють балістику на кшталт тих самих С-300. Але пригадаймо січень – початок лютого, коли 60% масованих обстрілів – це в основному була балістика.

Після удару по Воткінському заводу відбулось суттєве зменшення застосування балістичних ракет. І вартість тих всіх ракет Fire Point, які долітали або не долетіли, повністю перекривається знищенням Воткінського заводу.

Стосовно КАБів – це гра в долгу. Якщо ми кажемо про КАБи – це модуль УМПК, який збирається і робиться на звичайному 3D-принтері чи ЧПУ-станкуверстат із числовим програмним керуванням.

Так, він має, наприклад, ту саму «Комету», має додаткові електронні елементи. Але кажучи про цей завод (йдеться про удар по заводу «ВНИИР-Прогресс»«ВНИИР-Прогрес» виробляє навігаційні та зв’язкові системи для високоточного озброєння, зокрема компоненти, які застосовують у дронах і ракетах. Місцева влада Чувашії підтвердила атаку, але про ураження підприємства не повідомила. За даними Генштабу ЗСУ, у ніч проти 5 травня підприємство атакували українські безпілотники та ракети. у Чебоксарах в ніч проти 5 травня, Генштаб ЗСУ його підтвердив – ред.), одним із важливих елементів є ГСН – головки самонаведення. Для створення таких головок потрібні якісно відкалібровані станки.

Те, що ви бачили [на відео ураження заводу], коли проїжджав повз нього автомобіль – подивіться на ці понівечені вікна, подивіться на це все. Розуміємо, які наслідки для такого обладнання всередині заводу. Це вказує на те, що це обладнання вже розкалібровано і воно не може використовуватися. А деякі станки такі можуть виготовлятися в єдиному екземплярі для певних виробничих потужностей.

Це буде наступна серйозна проблема для великої кількості засобів ураження, які Російська Федерація використовує. Тобто зараз, здебільшого після удару по Воткінському заводу і по цьому заводу [в Чебоксарах], можна казати про те, що буде суттєве зменшення можливості застосування зброї з боку ворога. І, скоріш за все, ця зброя, яка буде застосовуватися – це те, що залишилось на російських складах.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.