ООН, сварки, зерно, зброя та контрнаступ ЗСУ: як минув візит Володимира Зеленського до США?

Джо Байден, Антоніу Ґуттеріш, Беньямін Нетаньяху, Луїс Ігнасіо Лула да Сільва – це лише лічені особи, з якими зустрічався президент України Володимир Зеленський під час свого візиту до США. Про що зміг домовитися український президент? Які реакції серед іноземних лідерів спричинили заяви Зеленського з трибуни ООН? Чи вдалося йому втілити заплановане: позбавити Росію права вето у Радбезі Організації Об’єднаних Націй, або, приміром, виступити на спільному засіданні палат Конгресу США, як повідомляли американські ЗМІ? Чи не поламалися бува стосунки України із ключовими партнерами, зокрема Польщею? А також, яке нове озброєння отримає Україна?

Нью-Йорк. Із трапа літака президент України Володимир Зеленський насамперед попрямував до українських військових, які лікуються у США.

Цікавився їхнім самопочуттям, вручив державні нагороди, і вже по тому Зеленський вирушив на Мангеттен. У штаб-квартиру ООН, де й відбувалася 78-а за рахунком сесія Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

Для обговорення війни Росії проти України та низки інших тем, зокрема змін клімату та питань продовольства, цьогоріч там зібралися очільники понад 150 держав. Серед них був і єдиний лідер країни, яка постійно входить до Ради безпеки ООН – президент США Джо Байден.

Американський президент під час загальнополітичних дебатів порушив тему світового порядку, війни та миру. Казав, що Росія сподівається, що світ ніби «втомиться і дозволить розчавити Україну без наслідків». Також запитував із трибуни у колег: «Якщо ми облишимо ключові принципи хартії ООН, аби догодити агресору, чи зможе тоді якась держава бути впевненою у власній захищеності?»

Про нові масштаби американської підтримки України стало відомо лише через кілька днів після промови Байдена, під час особистої зустрічі лідера США зі своїм українським колегою.

Поки ж з трибуни Генасамблеї вже Володимир Зеленський, вперше особисто з моменту повномасштабної війни Росії проти України, закликав світ до ядерного роззброєння Кремля, адже «терористи не мають права володіти ядерною зброєю».

І додав: «Подивіться, будь ласка, що Росія зробила з нашою Запорізькою атомною електростанцією. Обстрілювала її, окупувала й тепер шантажує інших витоками радіації». Кремль, мовляв, намагається перетворити на зброю і це.

Говорив Володимир Зеленський і про «геноцид», який Росія чинить в Україні, серед іншого «викрадаючи дітей»; і застеріг колег від залаштункових домовленостей із Кремлем.

«Злу не можна довіряти. Запитайте Пригожина, чи слід довіряти обіцянкам Путіна?», – зазначив президент України, і тому закликав колег просувати формулу миру, яка зупинить війну на умовах не агресора, а країни, яка цієї агресії зазнала.

Тим часом ще одне питання – питання продовольства, яке порушив Володимир Зеленський у штаб-квартирі ООН, стало «яблуком розбрату», а точніше «зерном розбрату».

Польща і українське зерно: перепалка між Зеленським і Дудою

Ще 15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежень на імпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною.

Після одностороннього запровадження Польщею національної заборони на імпорт української агропродукції Київ подав до Світової організації торгівлі позов проти Варшави.

У Нью-Йорку президент Польщі Анджей Дуда не зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським, хоча спершу планував.

Графіки, мовляв, не зійшлися.

Далі, коментуючи зернові перипетії на пресконференції, Дуда порівняв Україну із людиною, що «перебуває у дуже складній ситуації. Тоне [...]», а Польща хоч і підтримує Україну, але має враховувати і власні інтереси.

Натомість з уст Володимира Зеленського з трибуни у штаб-квартирі ООН прозвучало наступне: «Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора».

Юрій Щербак, колишній посол України в Ізраїлі, Канаді, США та Мексиці, в етері програми «Свобода Live» на Радіо Свобода прокоментував цю ситуацію і зауважив, що польський та український лідер нещодавно публічно обіймалися, а тепер є заочна перепалка «на очах в усього світу».

«Неодноразово доводилося коментувати цю ситуацію, казати про те, що нам треба уважніше прислухатися до польських пропозицій і польських стурбованостей. [...] Бундючність і погрози щодо дружньої держави не є ознакою сили нашої, а злобні натяки на співпрацю з ворогом не є вершиною дипломатичної мудрості. Тим паче, що слова, сказані з височезної глобальної трибуни ООН – це не слова з трибуни, де виступає «95-й квартал», – додав дипломат.

За словами Щербака, незабаром у Польщі вибори, і хоча, можливо, президент Зеленський у своїй промові натякав на Угорщину, та деякі польські політики вже встигли сприйняти його репліки на рахунок своєї країни, і – з великим обуренням. Публічно.

Так само публічно критикували Володимира Зеленського за вислови і низка українських політиків: чинних та колишніх.

Водночас глава держави на саміті Цілей сталого розвитку ООН у контексті продовольства наголошував, що попри війну, 32 мільйони тонн їжі з України дісталися до берегів десятків держав – і це гарантія глобальної продовольчої безпеки, яку треба посилювати «створенням хабів на мільйони тонн зерна на рік в особливо чутливих зонах, наприклад, у портах Африки».

Що ж до зернової суперечки між Україною та Польщею, то вже після перипетій у Нью-Йорку, Анджей Дуда, заявив, що готовий і далі говорити із Володимиром Зеленським «як друзі».

Реформа Ради безпеки ООН: бути чи не бути?

Під час виступу вже на засіданні Ради безпеки ООН Володимир Зеленський зауважив, що реформи потребує тамтешнє «право вето», яке загнало організацію у глухий кут.

«Всі у світі бачать, що саме робить ООН недієздатною. У цьому кріслі в Раді безпеки, яке Росія займає [...] сидять брехуни, чия робота – виправдовувати агресію та геноцид, що їх здійснює Росія. [...]

Я вітаю пропозиції різних лідерів розширити представництво націй у Раді безпеки. Коло постійних членів Ради безпеки має відображати сучасність. Африканський Союз має бути тут постійно. Азія заслуговує на ширше постійне представництво. Німеччина заслуговує на місце серед постійних членів Радбезу. Латинська Америка має бути тут представлена – постійно. І держави Тихого океану», – сказав український президент. І додав, що вето у Радбезі доцільно було б долати двома третинами голосів країн із Генеральної асамблеї ООН.

Виступав Володимир Зеленський у залі одразу після генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша перед представниками країн-членів Радбезу, що не сподобалося російському постпреду в ООН Василеві Небєнзю. Він кілька разів перебивав прем’єр-міністра Албанії Еді Раму, який головував на відповідному засіданні, і той відповів ремаркою про порядок промов.

«Хочу запевнити російських колег, що це не спецоперація, а продовження тривалої й усталеної практики, яка повністю відповідає положенням ООН», – сказав Рама.

Тим часом ініціативу України з розширення Радбезу ООН підтримують і у США, і у Великій Британії.

«Росія використовувала своє право вето за останній місяць частіше, ніж Велика Британія за 30 років», – сказав міністр закордонних справ Сполученого Королівства Джеймс Клеверлі.

Однак визнав, що наразі неможливо виключити РФ із Ради безпеки ООН, або взагалі із Організації Об’єднаних Націй. Відповідні механізми шукають.

Та тільки на це може піти не один рік, переконував в етері програми «Свобода Live» Валерій Чалий, надзвичайний і повноважний посол України у США у 2015–2019 роках.

«Радбез реформується вже стільки, скільки він існує. Було 11 членів Радбезу, а зараз 15. Толку з цього – нуль. [..] Все впирається у фінансування ООН Китаєм, Росією. Припинити фінансування ООН від Китаю і Росії, і найперше США, і вона розсиплеться відразу [...]

ООН зараз правильно називати «форум об’єднаних націй» чи, скоріше, «форум роз’єднаних націй» [...] Такі країни, як Індія, Бразилія, Китай, ПАР, Мексика крутять, крутять-вертять – і таким чином роблять з цього майданчика не місце чітких заяв, а якусь чергову конференцію. Мені це дуже не подобається. [...]

Слухають цю «Бензю» весь час, який бреше. «Бензя» – це його Путін так назвав, не я. У нього насправді прізвище Небензя (Василь Небензя, постійний представник Росії в ООН – ред.) До нього Чуркін (Віталій Чуркін, попередній представник Росії в ООН, який помер 20 лютого 2017 року, за твердженням Associated Press від серцевого нападу – ред.) таке ж розказував…

Треба закінчувати цю історію – давати трибуну воєнним злочинцям», – певен дипломат.

Перші зустрічі

Окрім виступів, у штаб-квартирі ООН, президент України провів низку двосторонніх зустрічей, зокрема – вперше за час повномасштабної війни РФ проти України з ізраїльським прем'єром Беньяміном Нетаньягу, також із президентом Бразилії Луїсом Ігнасіо Лулою де Сілвою – вперше взагалі.

Прем’єр-міністр Ізраїлю, з огляду на повідомлення низки українських та іноземних медіа, на розмову з українською делегацією запросив главу Моссаду та міністра стратегічних справ. Під час розмови, Нетаньяху пообіцяв і надавати гуманітарну допомогу Україні, також для розмінування територій.

Сталася його розмова із Зеленським на тлі минулих взаємозвинувачень, зокрема з боку посольства України в Ізраїлі лунала критика щодо тамтешньої «проросійської риторики» очільника МЗС.

Нині ж, як пише низка ізраїльських видань, зустріч у Нетаньяху оцінили, як «дружню».

Натомість президент Бразилії Луїз Інасіо Лула да Сілва ще у квітні закликав до створення аналогу «Великої двадцятки» за участю країн Латинської Америки, Китаю та ОАЕ – для посередництва у досягненні миру в Україні. Окрім того, під час поїздки до Китаю він казав, нібито це США заохочують війну в Україні. Як і запитував, а чи не має Україна «відмовитися від Криму», щоб «покласти край війні»?

Нині ж розмову на полях ООН між Зеленським і Лулою в Офісі президента України назвали «відвертою і конструктивною», а представник Бразилії, з огляду на перемовини, і далі продовжить роботу в зустрічах щодо формули миру.

Андре Пальяріні, експерт із Бразилії у Хемпден-Сіднейському коледжі у Вірджинії, США, в ексклюзивному коментарі для Радіо Свобода назвав Бразилію домінуючою країною в Латинській Америці, яка може повпливати на думку інших.

«Лула – незалежно від того, говорить він про МКС (Міжнародний кримінальний суд) чи БРІКС – майже завжди знаходить спосіб пов’язати це з тим фактом, що Рада безпеки ООН є свого роду пережитком іншої епохи. А Бразилія, враховуючи її розмір, враховуючи її молоде населення, усі ресурси – має відігравати більшу роль у формуванні міжнародного порядку денного – це, я гадаю, ключ до розуміння, чому Бразилія за часів Лули, і до певного часу під керівництвом Болсонару, не хотіла зациклюватися на одній чи іншій стороні конфлікту Росія проти України», – каже Пальяріні, тим не менше, на його думку, наміру сваритися зі Сполученими Штатами у Лули немає.

Білий дім і ATACMS

Попередня зустріч Володимира Зеленського і Джо Байдена відбулася 12 липня на самітуs НАТО у Вільнюсі.

Натомість Вашингтон український президент відвідував минулого разу ще у грудні 2022 року. Тоді він зустрівся з Байденом і виступив перед обома палатами Конгресу в Капітолії: під оплески.

Нині ж обставини змінилися, хоча один із твітів Байдена, присвячений візиту Зеленського, написано українською: «Дві країни. Один чіткий, твердий і непохитний сигнал: ми разом».

Тим не менше, підтримка України американською громадськістю, схоже, слабшає через економічні труднощі всередині країни, пише кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні Тодд Прінс.

Більше американців сумніваються, чи не краще витратити мільярди доларів, надані Україні, вдома, де висока інфляція завдає шкоди мільйонам виборців?

А між тим, вибори у США вже незабаром. Тож десятки республіканців у Палаті представників відмовлялися схвалити збільшення допомоги Україні, мовляв, доля Києва не є життєво важливою для США.

«Мені незручно надсилати ще один долар в Україну, – казав Майк Гарсія, республіканець з Каліфорнії. – Чи знаєте ви, чи Україна зараз виграє війну? Тому що я – ні».

Щоб донести українську позицію до американського істеблішменту під час нинішнього візиту у Володимира Зеленського був лише день. Також до української делегації зокрема увійшли новопризначений міністр оборони Рустем Умеров, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, голова Офісу президента України Андрій Єрмак, очільник ГУР Міноборони Кирило Буданов.

«Якщо дев’ять місяців тому виступ президента України на спільному засіданні Конгресу зустріли шквалом овацій, то зараз спікер Палати представників Кевін Маккарті не дозволив українському лідеру виступити. Натомість Зеленський зустрівся віч-на-віч з Маккарті, деякими членами Палати представників і групою сенаторів Демократичної та Республіканської партій», – йдеться у заяві парцівниці Європейського центру Атлантичної ради Рейчел Ріццо.

Зеленський поінформував учасників зустрічі про ситуацію на полі бою, про першочергові оборонні потреби України й посилення спроможностей української ППО, особливо напередодні зимового періоду, йдеться у звітах його пресслужби.

Подякував і за непохитну підтримку, хоча напередодні візиту Зеленського спікер Палати представників Конгресу США Кевін Маккарті заявляв, що його цікавить, куди пішла вже виділена допомога Україні, і жодних обіцянок про наступну допомогу він не робив.

Тож аналітики Atlantic Council вважають, що насамперед Володимир Зеленський на Капітолійському пагорбі мав переконати американських політиків таки виділити Україні 24 мільярди доларів до кінця року, як це задумала адміністрація Джо Байдена; надати пакет нової військової допомоги і продовжити підтримувати Україну. Це найголовніші акценти.

«Якщо ми не отримаємо допомогу, ми програємо війну», – процитував слова Зеленського лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер.

Інший сенатор – Кріс Мерфі – повідомив, що Зеленський також виступав перед законодавцями США у Старій сенатській залі Капітолію за зачиненмими дверима, і отримав декілька овацій стоячи.

Окрім того, під час візиту президент України відвідав і Пентагон, де зустрівся з міністром оборони США Ллойдом Остіном.

І лише потім вирушив у Білий дім.

Зустріч між Зеленським і Байденом тривала приблизно півтори години.

За її результатами оголосили новий пакет оборонної допомоги Україні від США на 325 мільйонів доларів. З огляду на повідомлення Міністерства оборони Сполучених штатів, до нього увійшли касетні боєприпаси до артилерії, нові протитанкові системи, ракети для HIMARS, засоби повітряної оборони та інша зброя.

«Дуже потужний пакет. Є саме те, що потрібно нашим солдатам зараз», – сказав журналістам глава Української держави.

Водночас, хоча американські ЗМІ повідомляли, нібито Джо Байден пообіцяв надати Україні невелику партію далекобійних ракет ATACMS, у Білому домі поки не підтвердили такої інформації.

А саме ці далекобійні ракети, як і літаки F-16, Україна просить не перший місяць.

З іншого боку, перша партія американських M1 Abrams вже в дорозі до України, заявив президент США Джо Байден, і прибути вони мають наступного тижня.

31 танк, оснащені 120-мм бронебійними снарядами зі збідненим ураном, Вашингтон обіцяв Києву ще у січні.

Водночас у заявах українського президента йдеться загалом про майбутнє виробництво зброї Києва спільно з Вашингтоном.

Виступаючи перед пресою у Вашингтоні, Володимир Зеленський навіть наголосив, що в української влади вже є детальні плани, як деокупувати Бахмут та ще два міста.

Тим не менше, оглядачі видання The Economist, яким Зеленський дав коментар, що потрібно бути готовим «до тривалої війни», до такої готовності ставляться скептично.

«Потрібно менше планів післявоєнної реконструкції та більше уваги до підвищення виробництва й капітальних витрат вже зараз», – йдеться у статті.

Щоб Україна могла процвітати й залучати інвестиції, навіть якщо війна продовжує вирувати. Війна на виснаження.