90 мільярдів від ЄС і «найдорожча валюта» відбудови: прогноз на 2026-й від Європейського інвестиційного банку

Серед усіх міжнародних фінансових інституцій, Європейський Інвестиційний Банк є одним із найбільших донорів України.

Співпраця почалася 2007 року, а під час повномасштабної війни кількість проєктів лише збільшилася. ЄІБ надає пільгові кредити, гарантії й гранти для відновлення інфраструктури, енергетики, транспорту, ремонту лікарень, шкіл.

Банк фінансує насамперед структурні зміни в країні, які будуть необхідними на її шляху до ЄС, і контролює витрату кожного євро європейських платників податків.

Голова регіонального представництва ЄІБ Крістіна Мікулова розповіла в інтервʼю Радіо Свобода, як визначається, де саме необхідні кошти, хто контролює витрати, що змінять для України 90 мільярдів євро від ЄС, погоджені на останньому саміті лідерів держав-членів, і яким буде для неї фінансовий 2026 рік.

– Як змінилися потреби України – країни, з якою ви працюєте вже 18 років? Як вони трансформувалися за час повномасштабної війни, і які проєкти зараз у пріоритеті?

– Європейський інвестиційний банк справді працює тут уже майже два десятиліття. А після початку повномасштабної війни ми мобілізувалися надзвичайно швидко…

У березні 2022 року ми за кілька тижнів перерахували майже 700 мільйонів євро екстреної підтримки для України. А сама потреба в ній свідчить про масштаб і глибину кризи, яка вибухнула разом із війною…

Російський солдат патрулює Маріупольський драматичний театр в Донецькій області, Україна, 12 квітня 2022 року

Але з перебігом війни, як ви правильно зазначили, потреби змінювалися. Як банкір я зобов’язана наводити цифри: ми інвестували понад 4 мільярди євро від лютого 2022 року. І після першого пакету екстреної підтримки ми зосередилися на тому, щоб забезпечити можливість нормального повсякденного життя людей. Щоб діти могли ходити до школи, пацієнти, ветерани, поранені військові – отримувати лікування, люди – доїхати до роботи дорогою чи залізницею до сусіднього міста…

Тобто йдеться про найнеобхідніші щоденні послуги та інфраструктуру, яка дозволяє громадам функціонувати. Водопостачання – надзвичайно важливе. І, понад усе, енергетична стійкість. Адже саме на неї найчастіше спрямовані наймасованіші атаки…

Ми надали 300 мільйонів євро компанії «Нафтогаз» для екстреної закупівлі газу – після того, як її об’єкти атакували систематично від самого початку року та протягом літа. Але, як ви знаєте, ми також «кліматичний банк» ЄС, тому завжди намагаємося поєднувати кризове реагування з довгостроковою й більш сталою траєкторією розвитку компанії, державних послуг чи громад. Тож після стабілізації ситуації й забезпечення газу для потреб людей та бізнесу ці кошти також підуть на декарбонізацію «Нафтогазу»…

Одеса у пітьмі після масованої атаки ракетами й безпілотниками. 13 грудня 2025 року

Ми також підтримуємо громади через нашу програму централізованого теплопостачання – 200 мільйонів євро через три банки: Ощадбанк, Укргазбанк та Укрексімбанк. Це фінансування може підтримувати децентралізовану генерацію, проєкти енергоефективності або відновлювану енергетику – що важливо і для того, щоб пережити зиму, і щоб створити міцнішу основу для витримки подальших потрясінь. Надто якщо війна триватиме й енергосектор лишатиметься ціллю.

Далі йдуть програми «Recovery» – широкого та спеціалізованого відновлення перш за все соціальної інфраструктури – загалом на 740 мільйонів євро. Це великі пакети, які складаються з багатьох дрібних проєктів, наприклад, лікарня під Житомиром, де лікують дітей із хронічними захворюваннями навіть у підземному укритті, яке може виконувати функцію реанімації; центр безпеки громадян в Авангарді на Одещині, що обслуговує 36 тисяч людей; водопостачання в Бучі, що була на передовій російського наступу на Київ і пережила окупацію. Ця водопровідна споруда тепер знову обслуговує близько 9 тисяч людей.

Тож у межах цих проєктів громади буквально відбудовують себе. І це дає людям надію, що життя може тривати, що вони можуть мріяти не лише про завершення війни, а й про майбутнє – з місцевою економікою, яка працює, створює робочі місця і спонукає людей залишатися.

Другий день після масованого удару РФ у ніч проти 28 серпня по Києву. 29 серпня 2025 року

Ми також підтримуємо малий і середній бізнес – фактичну основу економіки. Через місцеві банки ми відкрили доступ до фінансування на майже 1,5 мільярда євро для таких компаній, завдяки яким робочі місця існують навіть неподалік від передової.

Це часто бізнеси, якими керують жінки, що взяли на себе величезну відповідальність в умовах воєнної економіки. Або бізнеси, створені ветеранами, які повернулися з фронту й починають новий розділ свого життя. Насправді ветеранські та аграрні підприємства – серед найбільших отримувачів нашої підтримки…

Деякі заходи досі є антикризовою відповіддю, дещо й надалі потрібно надавати миттєво, дуже швидко. Наприклад, закупівля газу для «Нафтогазу». Або програма з теплопостачання – вона може допомогти в короткостроковій перспективі з підготовкою до зими. Але водночас вона закладає міцну основу для енергетичної незалежності громад у майбутньому.

Катерина Єсипчук, перша жінка-машиністка Київського метро. Київ, 13 червня 2025 року

І все це – також з думкою про євроінтеграцію. Іноді це здається абстракцією, тому наведу конкретний приклад, який ілюструє, що ми постійно зміцнюємо зв'язки між Україною та єдиним європейським ринком, членом якого ви колись станете. Це частина «євроколії» завширшки 1 435 міліметрів. Ми розширили цю ділянку від Чопа до Ужгорода – це перше велике українське місто, під’єднане до цього стандарту. Ми продовжимо це сполучення до Львова, Ковеля – аж до Києва.

Знову ж таки, йдеться про сполучення – важливий елемент, що прокладає шлях до європейської інтеграції (України – ред.) і стане одним із порталів для вільного руху людей, товарів, послуг, даних – чого завгодно.

Тож знову: це вже не лише про реагування на кризу, а й про довгострокову стійкість та просування по європейському шляху.

Поїзд під назвою «Потяг до Перемоги» на залізничному вокзалі в Ужгороді, 24 серпня 2022 року

– Ви працюєте з Україною у багатьох секторах — від ремонту шкіл до розширення залізничних сполучень, як ви щойно описали. Хто і як вирішує, куди саме інвестувати та в якому обсязі? Надто коли йдеться про відбудову інфраструктури, яку будь-якої миті можуть знову знищити?

– Ми справді інвестуємо в те, що наступного дня може бути зруйновано – і так, насправді, вже траплялося. Ми разом з іншими донорами інвестуємо у відновлення та термомодернізацію лікарні Мечникова у Дніпрі – одного з ключових центрів, який приймає поранених захисників і захисниць України з передової. І, щойно ми розпочали ці роботи, стався новий обстріл – вибух за 50 метрів від будівлі. Треба починати знову.

Але саме це робить Європа і всі її партнери. Ми показуємо світові – і Росії теж – що для нас це не має значення: ми продовжимо відбудовувати, навіть якщо доведеться робити це знову й знову. І ми намагаємося відбудовувати краще – зеленіше, стійкіше, інклюзивніше.

Хто вирішує? ЄС – це складна архітектура, і кожен із нас має свою роль. Це те, що ми називаємо «Team Europe». Єврокомісія – це виробник політики: вона задає рамку, створює інструменти, які дозволяють усім нам працювати тут. Саме для цього існує Ukraine Facility – 50-мільярдний інструмент, який забезпечує підтримку України протягом повномасштабної війни. Це пакет гарантій, грантів, технічної допомоги і бюджетної підтримки.

У ньому є кілька «стовпів». Перший – це бюджетна підтримка. Це кошти, надання яких залежить від реформ, важливих для євроінтеграції, чітко визначених у плані для України. Якщо реформи просуваються – відбувається транш. Останній був наданий кілька тижнів тому.

Другий стовп – це довгострокові інвестиції. Саме цю роботу виконуємо ми, також Європейський банк із реконструкцій і розвитку, національні банки розвитку країн ЄС. Це дороги, залізниця, лікарні, підтримка малого й середнього бізнесу, фінансування приватних інвестиційних фондів… Це все – про майбутнє, зростання, технології, інновації – економіка майбутнього, міцно вкорінена в Європі…

Отже, ми – радше виконавці та імплементатори політики в межах «Ukraine Facility». Ми отримуємо гарантії, які захищають наш портфель від ризиків у цьому надскладному середовищі. Ми також отримуємо грантові пакети, які роблять наші кредити ще доступнішими й привабливішими для України, адже наші позики дуже пільгові. Їхні умови залежать від того, де саме ми працюємо.

Газова інфраструктура в Україні пошкоджена обстрілами

Ситуація у Тернопільській чи Івано-Франківській області, Ужгороді, Луцьку дуже відрізняється від ситуації на Сумщині, у Запоріжжі чи Харкові. Тому, наприклад, у програмі централізованого теплопостачання, коли ми працюємо з прифронтовими громадами, частка гранту збільшується – для них це дешевше. Ми визнаємо, що від західного кордону ЄС до лінії фронту на сході обставини дуже різняться…

Те саме з кадровим потенціалом: він є величезним викликом в умовах війни. Люди потрібні скрізь – у держадміністрації, місцевому самоврядуванні, бізнесі. Тому ми забезпечуємо радників та технічну допомогу на всіх рівнях. Ми створили консультативну програму через наш трастовий фонд «EU for Ukraine» на 100 мільйонів євро. Це кошти на експертів, які допомагають готувати та реалізовувати проєкти, проводити закупівлі, моніторинг, реагувати на звернення громад…

Ви запитували, хто вирішує, куди йдуть кошти. А відповідь така: Єврокомісія задає політичні орієнтири; держави-члени її підтримують; виконавці – ЄІБ, ЄБРР, Світовий банк, національні банки розвитку – реалізують; донори додають гранти.

Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час дебатів щодо підготовки засідання Європейської ради в Європарламенті у Страсбурзі, Франції, 17 грудня 2025 року

А на стороні отримувача ми маємо дуже сильне партнерство по всій країні – на сході, заході, півночі та півдні. Ваші громади отримують більше повноважень також завдяки консультативній та технічній підтримці. І ми постійно намагаємося розвивати ту спроможність, про яку вже говорили – яку інколи особливо гостро бракує країні, що змушена спрямовувати всі сили на протистояння ворожим атакам…

– Чи звернете увагу на останню ситуацію, що сталася між Одесою та Молдовою (атаку на міст через річку Дністер, що є ключовим шляхом між Одесою і Молдовою – ред.)?

– Так, це також у нашому списку, безумовно. Як я вже казала, ми хочемо надати Україні більше можливостей ухвалювати власні рішення. Адже зрештою це – ваша країна, і ми глибоко переконані, що саме ви маєте володіти процесом визначення пріоритетів у галузі державних інвестицій. Саме тому процес управління інвестиціями у державну, громадську інфраструктуру є таким важливим.

А ми – партнери-фінансисти – працюємо над тим, щоб проєкти, які ви визначаєте як ключові для країни, були якісно розроблені, підготовлені та придатні до фінансування. Якщо подивитися на «єдиний проєктний портфель» на 2026 рік, ви побачите широкий спектр інвестицій у транспорт, енергетику тощо…

Російські атаки на Одещину: чи достатньо реагує українська влада на обстріли? Думки одеситів

Водночас це не означає, що лише ці проєкти є пріоритетними. Український уряд також зробив дуже значну роботу, розвиваючи систему Dream – єдину базу даних проєктів відновлення та реконструкції, яка постійно вдосконалюється. Вона вже дає розбиття за секторами й дозволяє бачити, як різні проєкти поєднуються між собою: маленькі проєкти на рівні громади та масштабні міжрегіональні – і яка між ними логіка.

Тут ЄІБ має великий досвід роботи всередині ЄС, зокрема в межах політики згуртованості (cohesion). Коли ЄІБ створили у 1957 році для відбудови післявоєнної Європи, головним завданням було забезпечити збалансований розвиток – щоб економічне зростання не було лише навколо столиць, або в кількох регіонaх будь-якої країни-члена. Щоб не було провідних і «відсталих» регіонів, а розвиток був цілісним і рівномірним.

І цей комплекс роботи над згуртованістю, який підтримується деякими з найбільших бюджетних інструментів багаторічної фінансової рамки ЄС, тобто бюджету Євросоюзу, також застосовується і тут. Це те, що можна назвати підходом «від кордону ЄС до фронту»: ми шукаємо індивідуальні рішення для різних частин України, щоб ніхто не був залишений позаду.

Будівля Berlaymont у Брюсселі - офіс Єврокомісії

Гадаю, ви погодитеся: надто останніми місяцями тиск на прифронтові регіони надзвичайно зріс. І тому вони є пріоритетом для уряду України. Однією з тактик ворога, ймовірно, є їхня депопуляція – змусити людей виїхати, залишити їх без інфраструктури, без роботи, без надії. Ми хочемо довести, що це не спрацює.

Саме тому ми концентруємо значну частину нашої уваги на східних і південних регіонах. Наприклад, у Миколаєві, де Данія фактично є ключовим партнером регіону, працюємо і ми. Ми разом реалізуємо великий проєкт із забезпечення регіону чистою водою. Частина робіт уже профінансована з бюджету, а паралельно ми будуємо водочищувальну станцію, яка за кілька років, коли робота буде завершена, забезпечить стабільне постачання чистої води – на десятиліття вперед.

Це не просто реагування на кризу – це створення фундаменту для майбутнього. Отже, наш підхід – це підхід згуртованості, підхід «кордон ЄС-фронт», який дозволяє дивитися на розвиток і майбутнє з інтегрованої точки зору.

– Що робиться для зміцнення енергосистеми України, пошкодженої ударами, і чи є шанс, що тривалі відключення світла скоро стануть коротшими?

– Відключення електроенергії – це дуже гостре нагадування про те, що ситуація залишається вкрай тяжкою. Багато хто погоджується, що ця зима – одна з найскладніших, якщо не найскладніша для українців від початку повномасштабної війни.

Міські трамваї стоять у депо під час відключення електроенергії в Одесі, Україна, 17 грудня 2025 року

Я згадувала про екстрену підтримку для закупівлі газу для «Нафтогазу» – 300 мільйонів. Пізніше ми мобілізували додаткове грантове фінансування у 127 мільйонів завдяки щедрому внеску уряду Норвегії, яке було спрямоване на ті самі пріоритети. Робота команд триває дуже інтенсивно, навіть у святковий період, щоб зробити доступною ще більше підтримки.

Паралельно програма централізованого теплопостачання, про яку я згадувала, сприятиме реалізації проєктів у громадах через три місцеві банки. Це проєкти, які зосереджені на децентралізованій генерації, відновлюваній енергетиці, енергоефективності, когенераційних установках тощо.

Ми також мобілізуємо додаткову підтримку через інші наявні інструменти. Той факт, що не існує окремої програми для енергетики, не означає, що ми не можемо підтримувати енергетичну стійкість наприклад, через гнучкі програми Recovery…

Голова регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи Крістіна Мікулова (на фото справа) відвідує об'єкт критичної інфраструктури «Укренерго». 29 березня 2025 року

Важливо також захищати критичну інфраструктуру. Для «Укренерго» ми надали 86 мільйонів на захисні укриття для підстанцій. Одне з перших таких укриттів я бачила в Київській області – справді вражаюча конструкція, майже як купол. Але її треба поєднувати з іншими видами захисту, тому що російські дрони теж навчаються й знаходять нові способи завдавати ударів, навіть коли укриття є. Це свідчить про короткі цикли інновацій, яких вимагає війна: нам постійно треба вдосконалюватися, бо ворог робить те саме.

Ми сподіваємося у 2026 році надати нову хвилю підтримки для захисних споруд енергетичної інфраструктури — це один із напрямів, на який ми дивимося.

Надзвичайно важливо також мати енергосистему, яка здатна балансувати сама себе. Якщо одна частина зазнає удару – інша має змогу компенсувати. Тут гідроенергетика відіграє ключову роль. Ми надали 120 мільйонів «Укргідроенерго», яке зазнало надзвичайно серйозних атак останніми місяцями. Ми підтримуємо відновлення трьох критично важливих ГЕС: Дніпровської, Канівської та Кременчуцької. Канівська станція часто згадувалась у новинах через масовані атаки, але вона – не єдина.

Президент Володимир Зеленський (посередині) і голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі (праворуч) на території Дніпровської гідроелектростанції (ДніпроГЕС). Запоріжжя, 27 березня 2023 року

Усе це наочно демонструє: робота постійно змінюється. Ви долаєте одну кризу – і вже маєте справу з наступною…

– Ви вже пояснили, яку роль відіграє Європейський інвестиційний банк у межах Ukraine Facility – механізму фінансування України на 50 млрд євро.

Як вам відомо, лідери ЄС щойно погодили новий інструмент – безвідсоткову позику у 90 мільярдів євро для України на наступні два роки. Якою буде роль банку в цьому механізмі?

– Ці 90 мільярдів – справді історичний і вирішальний крок. Вони допоможуть нам пройти через 2026–2027 роки, які й так були сповнені викликів. Ми бачили нестачу фінансування, прогалини, які треба заповнити, і потрібно було дати Україні впевненість, що ми поруч. І ця впевненість мала поширюватися не лише на кілька місяців – нам потрібно було прокласти шлях до нового багаторічного фінансового рамкового бюджету ЄС, який, сподіваюся, набуде чинності у 2028 році.

Ви, мабуть, бачили деякі пропозиції, де Україна вже включена у можливе фінансування через інструмент Global Europe, а також інші можливі механізми. Це може бути 100 мільярдів для України у наступному бюджетному періоді.

Але ці критичні два роки, які попереду, справді потребували чіткого шляху. І саме це й означають 90 мільярдів.

Давайте визнаємо: більшість цих коштів буде спрямована на підтримку України у продовженні боротьби за справедливий і стійкий мир. Хочу наголосити: це не 90 мільярдів для продовження війни. Насправді це 90 мільярдів для підтримки стійкості України, щоб вона разом із союзниками могла вести переговори про таку рамку вирішення, яка дасть безпеку наступним поколінням.

Це має включати гарантії безпеки, надійне фінансування післявоєнної економічної реконструкції та незмінну підтримку, засновану на європейських цінностях. Безпека України – це безпека Європи. Це абсолютно ясно.

Наша роль як фінансової установи ЄС – підтримувати відновлення та реконструкцію. І ми вже це робимо. Я навела приклади того, що стоїть за цифрою у 4 мільярди, які ми надали з початку повномасштабного вторгнення: школи, лікарні, дороги, залізниця, укриття, малі та середні підприємства, технологічні фонди, приватні інвестиції.

Що ж ми робитимемо конкретно у наступні два роки? Я наведу два приклади.

Президент України Володимир Зеленський з президентом Європейської ради Антоніу Коштою під час саміту ЄС у Брюсселі 18 грудня 2025 року

Перший – Європейський флагманський фонд для відбудови України. Це ще одна ініціатива від Єврокомісії на основі капітальних інвестицій (equity), яка може мобілізувати до 500 мільйонів євро. Ми робимо внески у цю ініціативу разом з національними банками розвитку Польщі, Франції, Німеччини та Італії. Фонд зараз на етапі структурування, призначено фінансового менеджера. Ми проводимо процедури належної перевірки (due diligence), і фонд має запрацювати вже цього року…

Так само ми щойно отримали схвалення інструмента, який уперше дозволить мобілізувати прямі іноземні інвестиції з ЄС в Україну із стовідсотковим страхуванням воєнних ризиків. Це робота з великими компаніями…

Це може бути корпорація ЄС, яка постачає українській компанії будь-яке необхідне обладнання чи технології – від будівельних матеріалів до супутникових систем. Діапазон дуже широкий і залежить від інвестиційних потреб.

Або ж це може бути корпорація ЄС, яка реалізує проєкт разом з українським партнером безпосередньо на території України. Є кілька шляхів зміцнювати такі зв’язки та залучати інвесторів, які раніше уникали ризиків, адже саме страхування воєнних ризиків досі було відсутнє. Тепер ми вперше заповнюємо цю прогалину й сподіваємося таким чином окреслити напрям руху…

Місцевий мешканець гуляє затопленим подвір’ям свого будинку в Афанасіївці, Миколаївська область, 10 червня 2023 року, після пошкодження дамби Каховської гідроелектростанції

Чому це важливо у 2026-2027 роках? Ми повинні мобілізувати приватний сектор, бо масштаби відновлення гігантські. Орієнтовна вартість повної реконструкції країни – 500 мільярдів євро (а оцінка буде переглянута, ймовірно – у бік збільшення). Жоден інвестор, ані державний, ані приватний, не впорається з цим самостійно.

Тому наша роль як інвесторів, яких підтримують держави-члени ЄС, – бути основними інвесторами та зменшувати реальні та уявні ризики, що сигналізують: якщо ми інвестуємо, ви теж можете, і ми залучаємо вас до цього…

Отже, наступні два роки – це етап мобілізації приватного сектору, щоб за наявності відповідних умов, що дозволять нам працювати в ще більших масштабах, ми не витрачали час на пошук партнерів. Ми проводимо підготовчу роботу вже зараз і подаємо відповідний сигнал.

Голова регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи Крістіна Мікулова. 25 вересня 2024 року

Мій другий пункт – потрібна також імплементація всіх розпочатих нами проектів – проводити закупівлі, підписувати угоди з підрядниками, розпочинати будівництво, вводити в експлуатацію готову інфраструктуру, кредитувати приватний сектор України. Інвестиції повинні мати результат.

– Ви згадали про різницю між публічним та приватним секторами, і що для відбудови України потрібно мобілізувати інвестиції обох секторів. То в чому полягає ця різниця? Як саме вибудувана співпраця з державним сектором і як – із приватним? У чому ключова відмінність?

– Маємо подивитися на Україну очима державного інвестора та приватного. Що бачимо ми – як Європейський банк розвитку? Звісно, країну у стані війни, але також країну, що працює, яка є топ-пріоритетом для ЄС. Євросоюз надає нам величезний пакет гарантій і грантів – це вотум довіри, сигнал: «Працюйте там». Ми бачимо, що це можливо, і робимо це вже кілька років – пліч-о-пліч із вами.

Що бачить приватний інвестор? Він теж бачить країну, що відбудовується під обстрілами. Але він не має політичного мандату. Тож який у нього стимул? Чому він має вкладати у відновлення України, якщо за ним не стоїть та сама система гарантій і підтримки, що дозволяє діяти нам як банку розвитку?

Тому ми намагаємося створити сприятливе середовище і для приватних інвесторів: даємо їм додатковий поштовх – не лише показуючи власним прикладом, а й і забезпечуючи їм опору. Наприклад, у Європейському флагманському фонді для відбудови України, який може мобілізувати до 500 мільйонів євро на реконструкцію, ми працюємо разом із чотирма країнами-членами ЄС. Ми є такою опорою, яка дає іншим упевненість, що якщо щось піде не так, ми підставимо плече.

Пошкодження в квартирі, яка постраждала під час удару російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 7 вересня 2025 року

Просто кажучи, ми знижуємо ризики. Ми надсилаємо сигнал: «Це можливо, приходьте. І якщо станеться щось погане – ми вас підтримаємо». Так само, як ЄС робить це для нас. І це те, що ми робимо для приватного інвестора: ми намагаємося зрозуміти, які інструменти працюють краще, а які потребують більшої адаптації до умов воєнного часу…

Нас також часто запитують про синергію з американськими інструментaми економічного відновлення України. Ми вже обговорювали це з колегами з США: вони зосереджуються насамперед на критичній сировині, мінералах але для цього потрібна відповідна інфраструктура.

Якщо ви хочете працювати з нафтою та газом, вам також знадобляться трубопроводи. Якщо ви хочете працювати в будівельному секторі, вам також знадобляться транспорт та логістика.

Отже, ці зусилля можуть бути взаємодоповнювальними, і всі ці партнери матимуть свою роль, оскільки вартість відбудови буде колосальною – місця вистачить усім, важливо лише, щоб наші інструменти були скоординовані й доповнювали одне одного…

Виступ Володимира Зеленського на Ukraine Recovery Conference 2024

І тут критично важливою є робота через Платформу донорів України (Ukraine Donor Platform – ред.)… Її механізм координації працює надзвичайно добре навіть в умовах війни.

Багато діалогу й інновацій – усе це потрібно, щоб вчасно мобілізувати приватний сектор і масштабувати наші зусилля відповідно до потреб України.

– Ви не бачите ризику, що американські фонди в певний момент почнуть конкурувати з вами?

– Здорова конкуренція – це навіть необхідно. Адже вона допомагає створювати найкращі умови для клієнтів. Якщо всі прагнуть бути найкращими, клієнт отримує кілька варіантів, які є доступними, відповідають стандартам і конкурентоспроможні. Тому я не сприймаю це як щось негативне.

Важливо, щоб конкуренція поєднувалася з комплементарністю й координацією. Йдеться не лише про те, щоб змагатися за одні й ті самі проєкти, а й про об’єднання наших сильних сторін…

– Що є для вас найскладнішим, коли йдеться про мобілізацію інвестицій для країни у стані війни? Окрім самої війни?

– Для нас як для банку ЄС, надзвичайно важливо мати підтримку Єврокомісії та держав-членів. Ми багато говорили про «Ukraine Facility», але у 2022–2023 роках цей механізм ще не був доступним. Тому нам доводилося мобілізуватися самостійно – шукати гарантії й гранти, які ми могли б залучити завдяки власному досвіду та репутації, щоб отримати потрібне «покриття ризиків» і продовжувати працювати, доки «Ukraine Facility» лише створювався.

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен, президент Європейської ради Антоніу Кошта та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після засідання Європейської ради в Брюсселі, Бельгія, 19 грудня 2025 року

Саме тому ми запустили альтернативний інструмент – спеціальний фонд «EU for Ukraine», який забезпечував нас гарантіями та грантами у той проміжний період. Ми залучили понад 400 мільйонів євро від наших акціонерів — держав-членів ЄС, щоб мати змогу продовжувати роботу протягом часу, доки ми чекали на запуск «Ukraine Facility». Завдяки цим коштам, зокрема, було профінансовано інвестиції, які ми реалізуємо разом із містом Києвом, зокрема постачання нового рухомого складу для Київського метро.

Тепер ми знову бачимо потребу організувати другий раунд збору коштів для «EU for Ukraine» – із запланованим обсягом, щонайменше удвічі більшим за попередній... Цей етап щойно стартував. Це буде своєрідним мостом (до наступного багаторічного бюджету ЄС – ред.), у якому з’явиться «Ukraine Facility» 2.0 або інший інструмент для України.

Тобто виклик не з боку України – українці чудово виконують свою частину роботи. Ви бачите темпи реалізації проєктів: у нас близько 500 проєктів у громадах по всій країні, і кожні два тижні ми відкриваємо оновлений об’єкт – школу, дитячий садок, лікарню тощо...

Справжні труднощі – чи маємо ми достатньо гарантій і грантів, щоб пропонувати Україні такі умови фінансування, які відповідають країні, що обороняється в настільки складній війні. Ми хочемо хороших угод для вас. Ніхто не наживається.

Голова регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи Крістіна Мікулова відвідує лікарню Мечникова у Дніпрі, Україна, 21 березня 2025 року

Працює МВФ, який стежить, щоб боргове навантаження України залишалося помірним… Тому гранти є критично важливими – наприклад, коли будується водоочищувальна станція у Миколаєві, важливо, щоб тариф на воду для людей залишався прийнятним…

Окрім «Ukraine Facility», існують і інші інструменти бюджету ЄС, які були доступними лише для держав-членів і які Україна вперше змогла використати. Наприклад, Connecting Europe Facility відкрився для українських транспортних і логістичних проєктів – таких як залізничні сполучення 1435 мм до Львова, Ковеля, Києва…

Тож нам вдалося відкрити для України ще один напрям, пакет можливостей, які дозволяють залучати підтримку Європейського Союзу для відбудови. І, на мою думку, цього потрібно робити ще більше, особливо в наступному бюджетному періоді…

Ми – банк, який працює як усередині ЄС, так і за його межами, і добре знає, як функціонує складна архітектура інституцій та бюджету ЄС. І ми допомагаємо Україні орієнтуватися в цьому лабіринті та його складнощах.

Європейський Інвестиційний Банк. Люксембург

– Як контролюєте цільове використання коштів? Які антикорупційні запобіжники застосовуєте? І коротке уточнення: як корупційний скандал, що призвів до відставок у вищих ешелонах української влади, вплинув на вашу співпрацю з Україною?

– Доброчесність і належне використання коштів, які врешті-решт надходять від платників податків ЄС, мають для нас абсолютний пріоритет. У нас нульова толерантність до шахрайства та корупції. Кожне євро, яке ми інвестуємо в Україні, має бути використане за призначенням. Якщо виникає підозра в порушенні, працює наш Генінспекторат: розслідує, робить висновки, а тоді ухвалюються необхідні заходи.

Будь-які скарги ми сприймаємо максимально серйозно – незалежно від того, звідки надходять. Навіть нещодавній аудиторський звіт Державної аудиторської служби щодо наших програм відновлення ми уважно вивчили, і зараз в режимі реального часу адаптуємося до складних умов, забезпечуючи належний захист коштів ЄС.

У нас є меморандуми про співпрацю з низкою антикорупційних органів, включно з тими, що стояли за недавніми викриттями. Ми розробляємо зараз програму технічної допомоги, яка буде навчати українських державних службовців стандартам ЄІБ та ЄС, щоб вони якісно супроводжували проєкти. Часто працюємо у партнерстві, наприклад з Програмою розвитку ООН: якщо виникає проблема, розслідування триває паралельно з нашого та їхнього боку – разом із діями українських органів. Ми співпрацюємо пліч-о-пліч.

Нові протести в Україні проти потенційного обмеження незалежності НАБУ, САП. Київ, 30 липня 2025

Як скандал вплинув на нашу роботу? Відверто – майже не вплинув. Корупція – проблема багатьох країнах світу, не лише України… Важливо не те, що вона існує, – важливо, що відбувається наступного дня: чи дивимося ми проблемі в очі, чи ухвалюємо коригувальні заходи, чи відновлюємо довіру людей до інституцій.

У цьому сенсі було надзвичайно важливим побачити громадян України, які вийшли на протест на захист незалежності антикорупційних органів. Це був сильний сигнал. Міжнародні партнери, серед них і ми, додали свій голос, і зрештою повноваження НАБУ та САП були повністю відновлені – результат спільного тиску зсередини країни та ззовні.

Євроінтеграція часто саме про це: реформи, підзвітність, здатність виправляти помилки й рухатися вперед. Довіра – найдорожча «валюта» у будь-якій відбудові, і зараз важливо повністю її відновити…

У нашому офісі в Києві, який за останній рік суттєво розширився, постійно працюватиме спеціаліст із боротьби з корупцією. Він також відповідатиме за цю програму технічної допомоги та за нашу взаємодію з усіма антикорупційними органами й правоохоронними інституціями, з якими ми співпрацюємо.

Українці протестують проти нещодавно прийнятого закону, який обмежує незалежність антикорупційних інституцій, Київ, Україна, 23 липня 2025 року

Також є старший експерт, який здійснюватиме довготривалі місії, працюючи почергово у Варшаві та тісно співпрацюючи з нашою командою в Києві.

У підсумку – все зводиться до довіри: до сильних, вибудуваних нами інституцій і до людей, що там працюють…

– Чи стає вам складніше залучати інвестиції для України в міру того, як війна затягується?

Насправді – ні. І я надзвичайно приємно здивована тим, який великий шлях ми пройшли. Від пакету Екстрених заходів солідарності, наданого у березні 2022 року, – до реалізованих проєктів, що завершуються кожні два тижні, до запуску інструментів, у яких приватний сектор готовий брати участь. Усе це сигналізує, що ми фактично настільки знизили ризики роботи в цьому середовищі, що дедалі більше інвесторів вважають роботу тут цілком можливою…

У перші роки нам справді доводилося шукати правильні підходи, експериментувати й інноваційно мислити. Сьогодні, через кілька років після початку повномасштабної війни, я з упевненістю можу сказати: працювати в Україні не складніше – навпаки, легше. Масштаби роботи розширюються, і вона стає дедалі більш складною й професійною.

– Що визначатиме інвестиційну привабливість післявоєнної України, окрім умов, на яких завершиться війна? Що ще має значення?

– Ви самі це сказали: насамперед – справедливий і сталий мир. Це єдиний прийнятний варіант для цієї країни.

Я би також додала: наявність переконливого шляху до вступу в Європейський Союз – політичних та технічних кроків, які чітко сигналізуватимуть ринкам, що Україна невпинно наближається до повноправного членства.

Подальша привабливість також залежатиме від нашої здатності як державних інвесторів мобілізувати приватний сектор – про це ми вже говорили. Адже вартість повоєнної відбудови значно перевищує можливості будь-якого окремого публічного чи приватного інвестора. Потрібна участь усіх.

Так само важливо максимально використати синергію всіх наявних інструментів: фонду США–Україна, нового механізму «Ukraine Facility» 2.0, інших інструментів бюджету ЄС, приватного сектору – і при цьому мати ефективний координаційний механізм, аби відбудова була цілісною, а не фрагментарною.

Житель Слов'янська Донецької області проходить повз будівлю школи, зруйнованої внаслідок російських авіаударів під час нападу Росії на Україну. Україна, 25 листопада 2025 року/

Дуже показовий приклад – житло. Понад 13% житлового фонду в Україні пошкоджено або знищено. Цей сектор буде надзвичайно потребувати інвестицій і водночас буде і дуже вразливим. Потрібно, щоб поруч із розвитком приватних житлових проєктів зростав і муніципальний житловий фонд.

ЄІБ зосереджується на соціальному житлі, яке залишається у власності органів влади – часто на муніципальному рівні. Водночас потрібні механізми для підтримки доступного житла, де можливе партнерство з приватним сектором. Уже зараз на заході та в центрі країни зростає присутність приватних забудовників.

Паралельно, ЄІБ запускає програму соціального житла на 200 млн євро, яку вже затвердило наше правління, плюс ще 200 млн євро у вигляді грантів. Тобто масштаби мобілізації коштів ЄС є справді значними, щоб підтримати критично важливий сектор.

Для інвесторів надзвичайно важливо мати належне нормативно-правове середовище – гарантії, що їхні інвестиції добре структуровані, захищені й мають чітку логіку. Ми, зокрема, працювали з урядом та партнерами Єврокомісії над законом «Про основні засади житлової політики», який має бути затверджено найближчим часом.

Пожежа в будинку, зруйнованому внаслідок удару російського безпілотника в Харкові пізно ввечері 23 листопада 2025 року

У цьому законі ми заклали ключову різницю між соціальним і доступним житлом. Досвід ЄС показує: соціальне житло, якщо воно залишається у державній власності та слугує насамперед вразливим групам – ВПО, ветеранам, одиноким батькам тощо, – ця система повинна бути некомерційною та дуже чутливою до цих потреб.

Водночас важливо уникнути стигматизації та «геттоїзації», чого побоюються багато громад. Тому тут потрібне, по-перше, регуляторне середовище, яке дає інвесторам упевненість, по-друге, – широка роз’яснювальна робота. Не кожен громадянин приходитиме додому, щоб читати закон про житлову політику, – але кожен має розуміти, що будуються якісні, інтегровані рішення, а не ізольовані анклави.

Досвід ЄС та інших країн-кандидатів показує: житлова політика повинна мати міцний фундамент: сегмент ринку, орієнтований на збільшення державного житлового фонду. І водночас потрібно гарантувати, що вразливі групи отримують належну підтримку, добре інтегруються у громади, а не опиняються виключеними.

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен, президент Європейської ради Антоніу Кошта та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після саміту лідерів Європейського Союзу в Брюсселі, Бельгія, 19 грудня 2025 року

– Коротке фінальне запитання: якими є ваші фінансові та економічні прогнози для України на 2026 рік, у який ми фактично вступаємо?

Як я вже сказала, рішення Європейського Союзу надати 90 мільярдів євро – це був найважливіший сигнал, який нам був потрібен до кінця року. І цей сигнал демонструє, куди ми прямуємо у 2026-му.

Ми вступаємо в період, який більше не сповнений надмірної невизначеності. Партнери показали, що здатні мобілізувати не лише фінансування, а й впевненість у тому, щоб Україна могла не лише зайняти сильну позицію у переговорах щодо справедливого та сталого миру, а й продовжувати відновлення, що є критично важливим для щоденного життя людей.

Адже для людей важливо не лише те, що десь на міжнародній арені ведуться перемовини про їхнє майбутнє – а те, що вони можуть уявити майбутнє у своїй громаді: дивлячись на дороги, системи водопостачання, тепломережі, школи, укриття – усе те, що відбудовується.

Отже, 2026 рік буде роком сталості – підтримання всіх цих зусиль, які ми вже розгорнули. Ми маємо фінансову базу, щоб це забезпечити.

Це не означає, що ми не зможемо залучити більше коштів – навпаки, маємо постійно працювати над масштабуванням підтримки. Саме тому Європейський інвестиційний банк зосередиться також на новому раунді фандрейзингу для свого спеціального фонду «EU for Ukraine», який доповнює «Ukraine Facility» .

І водночас, як я вже згадувала, відбудова – це не про підписання меморандумів і оголошення на конференціях. Це про реальну, відчутну роботу на будівельних майданчиках, про введення інфраструктури в експлуатацію, кредити для малого та середнього бізнесу через місцеві банки, створення інклюзивної та «зеленої» фінансової системи в Україні.

Сталий розвиток має багато вимірів. Коли ми говоримо «сталий», багато хто уявляє екологічні стандарти, сонячні чи вітрові електростанції. Але сталий підхід у фінансуванні – це також думати про воду, що тече з крана і яку питиме ваша дитина чи онука; думати про інфраструктуру та інші інвестиції, які служитимуть майбутнім поколінням і будуть для них посильними. Тобто – скільки коштуватиме та вода?

Тому 2026 рік – це про сталість: сталий зміст інвестицій і стале фінансування цих інвестицій. Вибачте за гру слів, але це справді так. Якщо ми хочемо відбудови, маємо забезпечити, що ціна цієї відбудови не стане непосильною для наступних поколінь.

Саме про це ми думаємо. І оскільки ви – наш партнер і майбутній член Союзу, в наших найкращих інтересах – продовжувати діяти саме так.