«Відвідав передові позиції українських військових»: в ОП розповіли про поїздку президента на Харківщину

Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції Збройних сил України на передовій під час поїздки до Харківської області, 29 травня 2022 року

Президент України Володимир Зеленський у межах робочої поїздки до Харківської області відвідав передові позиції українських військових. Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

Як мовиться в повідомленні, глава держави ознайомився з оперативною обстановкою в зоні відповідальності підрозділів, вручив військовослужбовцям державні нагороди, цінні подарунки й поспілкувався із захисниками України.

Крім того, під головуванням президента відбулася робоча нарада щодо ситуації в Харківській області та місті Харкові.

Глава держави заслухав доповіді начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, міського голови Харкова Ігоря Терехова, військового командування та керівництва правоохоронних органів регіону, додали в пресслужбі.

Голова Харківської ОВА поінформував президента, що наразі 31% території області окуповані, 5% українські війська звільнили від російських загарбників.

«Ми ще не можемо повністю обстежити деякі звільнені населені пункти, оскільки там тривають обстріли, провести повноцінне розмінування й розпочати відновлення критичної інфраструктури. Де ми можемо робити це дистанційно – ми це робимо», – зазначив Олег Синєгубов, якого цитує пресслужба ОП.

За його словами, дії російської армії спричинили руйнування 2229 багатоповерхових будинків, з яких 225 зруйновані повністю. У Харкові найбільших пошкоджень та руйнувань зазнали північні та східні мікрорайони міста – 30,2% від загального житлового фонду.

Президент запропонував проаналізувати доцільність відновлення пошкоджених панельних будинків, зокрема з урахуванням програми термомодернізації житлового фонду, йдеться в повідомленні.

«Якщо вже так сталося і в нас війна, то чи не варто розглянути можливість прибрати по всій країні панельні будинки, особливо на зруйнованих територіях», – зазначив він.

На переконання глави держави, це ще й нагода модернізувати країну та міста, побудувати сучасне житло.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Синєгубов повідомляє про загиблу і двох поранених на Харківщині внаслідок російських обстрілів

Напередодні очільник Харківської ОВА повідомляв про загиблу і двох поранений внаслідок російських обстрілів 27 травня.

Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.

Від початку масштабного вторгнення 24 лютого російська армія завдала по Україні 1474 ракетні удари, застосувавши 2275 різних ракет, «абсолютну більшість – по цивільних об’єктах», повідомив 23 травня президент України Володимир Зеленський.

Москва, попри численні свідчення і докази, заявляє, що не обстрілює цивільних в Україні.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Синєгубов повідомляє про загиблу і двох поранених на Харківщині внаслідок російських обстрілів

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.