Ні дня не проходить на 5-му році війни Росії проти України без повідомлень про ураження російських військових та енергетичних об'єктів українськими БПЛА. І все голосніше в самій Росії звучать питання: а де ж російська протиповітряна оборона? Чому ППО РФ не захищає стратегічні об'єкти? Чи систем ППО достатньо лише, щоб захистити Москву і резиденції Путіна?
Географія атак українських дронів на російські порти та НПЗ розширюється. Череповець, Приморськ, Усть-Луга, Кіріші, Ярославль, Уфа, Кстово, Тольятті, Чапаєвськ, Новоросійськ... Скрізь горить, і майже скрізь – нафта.
У Кстово (місто в Росії, де розташований завод «Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез»), один із системних заводів «Норсі», що на другому місці з виробництва бензину в країні, за даними Reuters, оголосив про простій до кінця квітня.
Усть-Луга – п’ять прильотів поспіль. Там перебої із відвантаженням після ударів, дим від пожеж було видно у Фінляндії.
Російські державні медіа звітують, що кількість важких українських ударних дронів, збитих російською ППО у березні майже подвоїлася порівняно з лютим і сягнула 11 211.
Але при цьому всередині Росії запитують: а чому ж стільки прильотів?
Російський Z–телеграм-канал «Два майори», що має понад мільйон підписників, визнає: ракети ЗРК, які б’ють по цілях на низькій висоті, не надходять регулярно. Запаси тануть. Українці вибивають ППО прицільно, знищуючи такі зенітно-ракетні комплекси, як «Панцир».
Самохідний зенітно-ракетний гарматний комплекс (ЗРГК ) «Панцир С1» на даху будівлі Міноборони Росії. Москва, 17 квітня 2023 року
Російська редакція Радіо Свобода розпитала експертів:
Микола Мітрохін, історик, воєнний експерт:
– Росія – дуже велика країна, і зона дії російської ППО завжди була досить обмеженою. Навіть на початку війни кількості російських установок ППО заледве вистачало для прикриття лінії фронту, і перші ж українські атаки показали: якщо десь проникнути вздовж лінії фронту, далі можна летіти прямо до Москви.
Перший удар був узагалі по Кремлю, абсолютно несподівано для російської сторони.
Тому, щойно українські дрони почали систематично атакувати, всі резерви стали вилучатися, наприклад, із північних кордонів, на Далекому Сході, та ставитися ближче до лінії фронту і в критичних точках.
Другий процес – стягування зокрема фронтової ППО до ключових точок: насамперед у самій Москві та в деяких інших місцях типу виробництва дронів в Єлабузі.
Український військовослужбовець перевіряє зв'язок із БПЛА Vampire (український ударний безпілотник) перед польотом поблизу лінії фронту. Запорізька область
За останній рік Україна модифікувала свої дрони, вони стали систематичніше полювати за прифронтовою ППО. У результаті в Росії дедалі більше зростають втрати насамперед радарів, які дозволяють ракетним установкам визначати, куди стріляти.
Іншим важливим фактором стало нарощування виробництва цих важких ударних дронів до обсягів, на які вже не вистачає вироблених у Росії ракет та їхніх запасів.
Коли щоночі, умовно кажучи, з України вилітають у бік Росії по 250 дронів, Росія не може забезпечити в сучасних умовах, особливо на тлі економічних санкцій, виробництво належної кількості ракет.
Усе це призводить до того, що в обороні з’явилися не просто дірки, а зіяючі провали.
Можу сказати, що, наприклад, за перші 20 днів березня було знищено 22 установки російської ППО в прифронтових районах, можна уявити масштаб ураження.
У результаті Україна отримала можливість посилати велику кількість дронів у певних напрямках із хорошими шансами, що бодай 15–20 із них долетять до цілі. Результати ми бачимо.
Якщо раніше в середньому за ніч в Україні вдавалося знищити один значущий об’єкт у Росії, який впливав на половину міста, то зараз можна говорити про те, що за ніч Україна знищує приблизно 4 об’єкти.
У ніч на 2 квітня 2026 року 1-й окремий центр СБС України та 9-й департамент ГУР МО України завдали удару по пункту передпольотної підготовки російських БПЛА «Оріон», а також літаку АН-72П та РЛС «Меч» на військовому аеродромі «Кіровське» на сході окупованого Криму
– Що тоді взагалі надійно охороняє ППО в Росії?
– Насамперед вона прикриває Путіна. Кількість установок ППО навколо його резиденції на Селігері зросла з 1 до 16.
Очевидно, що ще кілька його резиденцій і місця постійного перебування теж надійно захищені. В Одинцовському районі, у Підмосков’ї.
Крім того, дуже надійно прикрита Москва. Кажуть, це заслуга Собяніна, який виділив гроші з московського бюджету. Чи то два, чи то три кільця оборони ППО навколо Москви.
Спроби України атакувати Москву, остання з яких була десь рік тому, показують, що дрони не долітають до жодних цілей у Москві.
Російська РЛС «Надгробие», мобільна радіолокаційна станція виявлення, що є ключовим компонентом зенітних ракетних систем С-300ПМУ та С-400 (скриншот з відео телеграм-каналу «414 Птахи Мадяра: Очі та Жало»)
Крім того, це Єлабуга. Місто Грозний, яке досить надійно прикрите, як ми переконалися зі стрільби по азербайджанському літаку.
Раніше таким спецоб’єктом був Крим, куди завезли величезну кількість систем ППО і протягом тривалого часу поповнювали. Але зараз цього явно немає.
В останні тижні повідомлення від воєнкорів були про те, що в Севастополі, який завжди вважався особливо цінним об’єктом, радари ще зберігаються, система зберігається, але немає вже ракет, наприклад, для систем ППО.
Дим выд пожежі над Севастополем. Окупований Росією Крим
– У березні в Росії ухвалили закон, що дозволяє приватним охоронним агентствам мати зброю для збивання дронів, щоб вони могли захистити нафтопереробні заводи та об’єкти нафтової промисловост. Чим збиваються дрони?
– Закон, який було ухвалений Держдумою про надання дозволу охоронним службам використовувати стрілецьку зброю, мав на увазі важку стрілецьку техніку, тобто насамперед зенітні кулемети.
До цього в них була вогнепальна зброя та протидронові гармати, але це було неефективно. Тепер їм дозволили використовувати кулеметні установки, насамперед, можливо, ПЗРК, тобто переносні зенітно–ракетні комплекси.
Вважається, що значна кількість дронів збивається вертольотами, які баражують щоночі насамперед у прифронтових зонах, або перенаправляються в ситуації, коли стало відомо, що на певному напрямку летять дрони, а також мобільними вогневими групами.
Тобто тими самими кулеметниками, які мають невеликий радар, прожекторну установку та кілька кулеметів, що може бути ефективним для збиття, якщо група дронів летить щільною зграєю за одним маршрутом.
Російський гелікоптер Ка-27 над Севастопольською бухтою в Криму
– Україна різко наростила виробництво та застосування дронів. Чи можна говорити про перелом у дроновій війні на користь України?
– Перелом розпочався у грудні минулого року з того, що в Україні впровадили систему масового прослуховування неба, пасивного, що дозволяє дуже точно визначати координати та висоту дронів, а потім передавати дані мобільним групам із дешевими дроновими перехоплювачами.
Тепер російські джерела, армійські, скаржаться, що Україна стала перехоплювати 90-95% російських дронів.
З іншого боку, Україна за другу половину 2025 року розгорнула систему справді масового виробництва важких ударних дронів, збільшила їхню вантажність, можливо, збільшила швидкість у деяких випадках.
Крім того, з’явилися горезвісні дрони з фанери, яких не бачать російські РЛС.
Російський комплекс ППО
Валерій Романенко, авіаційний експерт:
– Якщо дивитися на останні удари по НПЗ та портах Росії, чи можна говорити, що ЗСУ здійснили технологічний прорив у дроновій війні?
– Це не технологічний прорив.
Просто Україна стала випускати дронів більше, ніж Росія, тому за рахунок масового пуску дронів виходять ефективніші результати.
Тобто ми перевищуємо можливості російської протиповітряної оборони, і завдяки цьому наші дрони долітають. Бо ППО не забезпечує стовідсоткової ймовірності ураження і має певну канальність.
– Дорога ППО проти дешевих дронів. Чи можна сказати, що економіка війни тут починає відігравати вирішальну роль?
– Безумовно. Якщо Росія хотіла отримати війну на виснаження, вона її отримала.
Зараз, скажімо, багато Z–блогерів пишуть, що в Росії не вистачає ракет на основні зенітно–ракетні системи. Ось результат.
Тому пролітають наші безпілотники. Пролітають туди, куди їм потрібно. Куди хочуть, фактично.