Російські військові влітку посилили атаки по автозаправках у прикордонних та прифронтових областях, зокрема на Харківщині, Сумщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині. Також фіксувалися російські удари по АЗС на Житомирщині, Миколаївщині та Одещині.
3 серпня російські військові атакували реактивним дроном заправку під Кривим Рогом. Як повідомили в прокуратурі, загинули троє людей. Серед загиблих – співробітниця заправки, український рятувальник та його восьмирічний син. Загиблий рятувальник був сержантом служби цивільного захисту в Херсонській області, а до Дніпропетровської приїхав у відпустку разом зі своїм сином Максимом.
У квітні Росія посилила атаки на паливну інфраструктуру України. У липні під ударами опинилися щонайменше шість операторів АЗС. Мабуть, найкритичніша ситуація – у Сумській області. В одному з міст регіону заправок не залишилося взагалі, повідомляє кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
Автозаправні станції в Україні все частіше стають цілями російських ударів, у липні кількість таких атак зросла на 72%, вказує у своєму звіті, оприлюдненому 7 серпня, базована в Лондоні дослідницька група «Центр інформаційної стійкості» (CIR), що проводить свій аналіз на основі даних із відкритих джерел. Як йдеться в повідомленні, з 377 російських атак у липні 179 були нападами на критично важливу цивільну інфраструктуру, а з них 114 (64%) були ударами по автозаправних станціях. Це на 72% більше, ніж у червні, кажуть дослідники, коли CIR підтвердив 66 таких атак (що в свою чергу було на 326% більше порівняно з даними квітня і травня).
Співробітники заправки в Сумах прибирають уламки та залишки дрона-камікадзе, який атакував їхню АЗС.
«О п'ятій ранку був приліт FPV на оптоволокні на нашу заправку. Ми не очікували, що нас дістане. Слава Богу, що всі живі, цілі, що постраждало просто обладнання. Слава Богу, обійшлося без жертв. Відремонтуємо», – каже одна з них.
Атаки російських військ на українські автозаправні станції траплялися й раніше, але останнім часом почастішали. За пару днів, поки знімальна група перебувала в Сумах, російські війська атакували вже кілька АЗС.
Одна зі зруйнованих АЗС
«Їх узагалі в Тростянці немає»
Російська армія атакує заправки і «шахедами», і FPV-дронами, й іншими ударними БПЛА. У деяких населених пунктах області вже неможливо заправити авто на АЗС.
Тростянець
Як каже міський голова Тростянця Юрій Бова, після російських атак у населеному пункті не залишилося жодної цілої заправки.
«Їх узагалі в Тростянці немає», – каже місцевий житель Дмитро.
«Відверто кажучи – хр*ново. Немає заправок», – розповідає житель Тростянця Віктор.
Одна зі зруйнованих АЗС
В адміністрації міста запевняють, що намагаються максимально мінімізувати проблему.
«Наші дії спрямовані на те, щоб максимально стабілізувати ситуацію. У якому сенсі? Ми, по-перше, заздалегідь мали якісь маленькі запаси: кожне підприємство, кожна установа мала якісь запаси в генераторах, паливних баках, автобусах, машинах тощо. Якщо комусь потрібно їхати в Суми у відрядження, у якихось справах, то він дає інформацію іншим службам – можливо, комусь попутно потрібно щось у Сумах теж вирішити, щоб дві машини не їхали одночасно, і так далі», – розповідає мер Тростянця Юрій Бова.
Аналітики пояснюють, що в Кремлі хочуть продемонструвати, ніби відповідають на українські удари по російських НПЗ, які призвели до черг на АЗС у Росії.
Але жителі Тростянця, де не залишилося жодної заправки, від власного автотранспорту відмовлятися не планують. Попри зруйновані АЗС, на дорогах вистачає машин. Місцеві жителі розповідають, що знаходять місця, де можна купити пальне.
Житель Тростянця Дмитро
Мобільні автозаправні станції
Вирішити проблему можуть і мобільні автозаправні станції. Офіційні продавці пального торгуватимуть ним не на стаціонарних АЗС, а збуватимуть просто з невеликих бочок на колесах – так званих мобільних АЗС. Але це питання необхідно врегулювати законодавчо, каже міський голова Тростянця.
Міський голова Тростянця Юрій Бова
«Там, де стоятиме стаціонарна станція, вона сьогодні-завтра може бути розбита. Це загроза життю тих людей, які там працюють. Це загроза життю тих, хто приїжджає заправлятися. Тому пересувна мережа, яка могла б працювати в різних місцях по дві години за погодженням із місцевою владою, дала б можливість заправитися. Якийсь паливозаправник рухається містом, селами – заїхав, заправив, поїхав. Усі люди знають», – каже міський голова Тростянця Юрій Бова.
Про початок роботи мобільних точок продажу пального ще 2 липня повідомляла Тростянецька міська рада на Сумщині.
Очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров з міркувань безпеки не називає ні кількості працюючих АЗС, ні кількості атакованих. Каже, що удари тривають, а паливну інфраструктуру потрібно захистити:
«За моєю ініціативою військове командування провело відповідну роботу щодо збільшення сил і засобів для захисту в небі. Ми постійно спілкуємося, майже щотижня, я особисто з власниками мережі АЗС. Ми чуємо від них запити. Це безпекова складова, це сповіщення про повітряні тривоги, це будівництво інженерного захисту, це стовідсоткове бронювання».
Григоров додає: попри проблеми, кризи з пальним у регіоні немає: «Наразі у нас є і алгоритми, і напрацювання спільно з громадами та АЗС щодо безперебійного забезпечення і екстрених служб, і комунальних служб, і населення пально-мастильними матеріалами».
У Сумській області заправку, що працює, знайти можна, автомобілі заправляються, є черги, але невеликі.
Проте місцева влада попереджає: плануючи поїздки на далекі відстані, особливо до прифронтових регіонів, варто пам'ятати, що заправитися на будь-якій АЗС, як раніше, вже не вдасться.
Your browser doesn’t support HTML5
Росія збільшила атаки на АЗС – в Україні відкривають мобільні автозаправні станції
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
- Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.. - Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.