«Не можемо втратити єдність». Загрози розколу між США та союзниками через кризу в Ормузькій протоці

ВАШИНГТОН – Міністр оборони Естонії Ханно Певкур закликав до єдності між Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками після того, як президент США Дональд Трамп продемонстрував роздратування членами НАТО, коли кілька з них відмовилися підтримати Вашингтон у військових діях проти Ірану.

Суперечка, спричинена поглибленням конфронтації з Іраном і зростанням світових цін на енергоносії, швидко перетворюється на ширший іспит трансатлантичної єдності – і на перевірку того, як альянс реагує на кризи поза межами своєї традиційної сфери.

Дональд Трамп висловив невдоволення 17 березня після того, як більшість союзників по НАТО, за повідомленнями, відхилили прохання розгорнути військово-морські сили, зокрема тральщики та кораблі супроводу, для забезпечення безпеки комерційного судноплавства через вузьку протоку, якою транспортується приблизно п’ята частина світових морських енергоресурсів.

«Президент і надалі буде спілкуватися з нашими союзниками, як у Європі, так і в регіоні Перської затоки», – сказала 18 березня речниця Білого дому Керолайн Левітт.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив Радіо Свобода, що Таллінн готовий обговорювати варіанти дій зі США та іншими союзниками, наголошуючи, що критично важливою є співпраця, а не розбіжності.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур

«Ми готові обговорити, які є варіанти для вирішення ситуації на Близькому Сході, а також для забезпечення вільної торгівлі», – сказав Певкур в інтерв’ю у Вашингтоні 17 березня.

Адміністрація Трампа зверталася до союзників на тлі блокади Іраном Ормузької протоки, із використанням мін, дронів і військово-морських сил, що фактично перекрила шлях і підштовхнула стрибок цін на нафту до понад 100 доларів за барель. Це підняло ціни на бензин у США до найвищого рівня за останні місяці.

Ключові європейські столиці країн НАТО дали зрозуміти, що не братимуть участі у спробах відкрити протоку, поки тривають активні бойові дії.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж «ніколи» не візьме участі в таких операціях за нинішніх умов, підкресливши, що Франція не є стороною конфлікту. Водночас він зазначив, що Франція та інші європейські країни могли б долучитися до супроводу комерційних суден, коли ситуація «заспокоїться».

Німеччина зайняла подібну обережну позицію.

Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив, що кризу не можна вирішити лише військовими засобами, відображаючи ширші побоювання Європи щодо ескалації та довготривалого втягування.

За небажанням стоїть також практичне занепокоєння: європейські флоти можуть опинитися відповідальними за тривалу місію безпеки в Перській затоці, фактично патрулюючи протоку після завершення гострої фази кризи.

Поки Західна Європа вагається, деякі союзники на східному фланзі НАТО демонструють більш відкриту позицію. Певкур розглядає кризу не лише як безпекову, а й як глобальну економічну проблему.

«Росія завжди хотіла нас розділити»

«Ситуація на Близькому Сході впливає на нафту, газ, добрива – на все», – сказав він, зазначивши, що зростання витрат позначиться на фермерах, промисловості та споживачах у всьому світі.

Він неодноразово наголошував, що єдність у НАТО є критично важливою, попереджаючи, що розбіжності вигідні Росії, особливо в її війні проти України, яка вже понад чотири роки залежить від підтримки Європи, США та інших західних союзників, щоб стримувати Москву.

«Зараз час будувати мости, і ми не можемо втратити нашу єдність», – вважає він.

За словами Певкура, зростання цін на енергоносії, пов’язане з кризою в Ормузькій протоці, зміцнить позиції Москви у війні проти України, не лише через економічні вигоди від продажу нафти.

«Коли вони бачать тріщини в нашій єдності – вони лише виграють», – сказав міністр оборони Естонії.

«Коли один союзник просить про підтримку, союзники мають об’єднуватися і дивитися, що можна зробити», – наголосив Певкур.
Він також наголосив на важливості постійної пильності щодо Росії, навіть попри зміщення уваги світу на Близький Схід.

Проблема коаліції, а не лише політики

Досвідчений американський дипломат Деніел Фрід заявив, що нинішній глухий кут між Вашингтоном і НАТО відображає як зміну позицій Європи, так і складність формування коаліції для складної, швидкоплинної кризи.

Деніел Фрід, архівне фото

В інтерв’ю Радіо Свобода Фрід, колишній заступник держсекретаря, який працював у семи адміністраціях США, зазначив, що європейські уряди спочатку демонстрували готовність до обмеженої військової участі.

Він згадав заяву від 1 березня Великої Британії, Франції та Німеччини, де йшлося про можливість підтримки оборонних дій проти Ірану, включно з протидією ракетним і дроновим атакам – позицію, яку він назвав відносно рішучою.

Однак відтоді кілька країн виключили участь у морських операціях із розблокування Ормузької протоки, що, за словами Фріда, свідчить про певні коливання у позиції Європи.

Водночас, за його словами, ситуація ще остаточно не визначена.

«Мені не здається, що європейці повністю проти», – сказав Фрід, зазначивши, що деякі країни, зокрема Естонія, сигналізують про готовність до обговорення можливого внеску.

Він пояснив, що обережність Європи зумовлена поєднанням політичних, стратегічних і практичних факторів, зокрема ризиком ескалації, громадською думкою та невизначеністю щодо масштабу і тривалості місії.

Ілюстрація показує карту Ормузької протоки, Ірану та нафтовий трубопровід

Попри це, Фрід наголосив, що це прямо зачіпає інтереси Європи, і «в інтересах усіх» допомогти забезпечити безпеку Ормузької протоки та захист країн Перської затоки від атак Ірану.

Він припустив, що європейські уряди все ще можуть знайти способи долучитися, особливо в оборонних або обмежених місіях.

Фрід також підкреслив, що така операція формально не буде місією НАТО.

Без застосування статті 5 найімовірнішим форматом стане «Коаліція охочих», де окремі країни братимуть участь добровільно, а не в межах усього альянсу.

«Я думаю, вони мають подивитися, що можливо і що вони можуть зробити», – сказав він.

Розбіжності у Конгресі США

Суперечка також висвітлила політичні розбіжності на Капітолійському пагорбі.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем підтримав позицію адміністрації, попередивши, що небажання союзників може мати «широкі і глибокі» наслідки для Європи та США. Він зазначив, що ситуація порушує ширші питання щодо надійності союзів у кризові моменти.

Демократи, однак, закликали до більш обережного підходу.

Сенатор Дік Дурбін заявив Радіо Свобода, що хоча НАТО, створене у 1949 році для колективної оборони від Радянського Союзу, до складу якого колись входила Естонія, проходить випробування, воно залишається незамінним.

«Нам потрібно підтримувати союзників і розвивати нашу дружбу, – сказав він. – Нам не потрібно шукати способи, як нас розділити»