Уже кілька років Київ та Бухарест намагаються перевести суперечки за територію острова Зміїний у цивілізоване правове русло.
Справа про делімітацію континентального шельфу та виняткових економічних зон України й Румунії в Чорному морі перебуває на розгляді Міжнародного суду ООН у Гаазі. З цією ініціативою виступив Бухарест.
Румунія наполягає: острів Зміїний є скелею, його не можна враховувати, проводячи лінію делімітації. Україна не згодна, подала до Міжнародного суду ООН контрмеморандум, а пізніше присвоїла населеному пункту на острові Зміїний назву «селище Біле».
Дослідниця Інституту демократії імені Пилипа Орлика, експерт по етнополітичних конфліктах і правах меншин Наталія Беліцер сказала Радіо Свобода, що останнім часом регіональні проблеми накопичуються замість того, щоб вирішуватися.
«Що дивує — виглядає цей візит передчасним. У липні глава МЗС Румунії сказав, що візит пана Бесеску відбудеться восени. Думаю, відомості з Гаазького суду прискорили цей візит», – каже Наталія Беліцер.
За словами дослідниці, проблема нацменшин в Україні та Румунії є новою: «У Румунії не визнають існування молдован як окремої меншини. Як не дивно, весь політикум, експертне середовище в Румунії переконані, що Україна має об’єднати молдовську та румунську нацменшини в одну румунську румуномовну меншину, яка була б другою за кількістю після росіян. І всі наші намагання пояснити, що це всупереч основоположним базовим принципам, права особистості на ідентифікацію, що держава не тільки не повинна, вона не може ні в якому разі втручатися в цей процес, не знаходять розуміння».
Як зазначила дослідниця Інституту демократії імені Пилипа Орлика, експерт з етнополітичних конфліктів і прав меншин Наталія Беліцер, позиція Румунії йде всупереч і основним позиціям Ради Європи, і основним документам, і двосторонньому базовому договору між Україною та Румунією від 97 року, де йдеться, що «до національної меншини належать люди за їхнім власним вибором».
(Київ – Прага)
Справа про делімітацію континентального шельфу та виняткових економічних зон України й Румунії в Чорному морі перебуває на розгляді Міжнародного суду ООН у Гаазі. З цією ініціативою виступив Бухарест.
Румунія наполягає: острів Зміїний є скелею, його не можна враховувати, проводячи лінію делімітації. Україна не згодна, подала до Міжнародного суду ООН контрмеморандум, а пізніше присвоїла населеному пункту на острові Зміїний назву «селище Біле».
Дослідниця Інституту демократії імені Пилипа Орлика, експерт по етнополітичних конфліктах і правах меншин Наталія Беліцер сказала Радіо Свобода, що останнім часом регіональні проблеми накопичуються замість того, щоб вирішуватися.
«Що дивує — виглядає цей візит передчасним. У липні глава МЗС Румунії сказав, що візит пана Бесеску відбудеться восени. Думаю, відомості з Гаазького суду прискорили цей візит», – каже Наталія Беліцер.
За словами дослідниці, проблема нацменшин в Україні та Румунії є новою: «У Румунії не визнають існування молдован як окремої меншини. Як не дивно, весь політикум, експертне середовище в Румунії переконані, що Україна має об’єднати молдовську та румунську нацменшини в одну румунську румуномовну меншину, яка була б другою за кількістю після росіян. І всі наші намагання пояснити, що це всупереч основоположним базовим принципам, права особистості на ідентифікацію, що держава не тільки не повинна, вона не може ні в якому разі втручатися в цей процес, не знаходять розуміння».
Як зазначила дослідниця Інституту демократії імені Пилипа Орлика, експерт з етнополітичних конфліктів і прав меншин Наталія Беліцер, позиція Румунії йде всупереч і основним позиціям Ради Європи, і основним документам, і двосторонньому базовому договору між Україною та Румунією від 97 року, де йдеться, що «до національної меншини належать люди за їхнім власним вибором».
(Київ – Прага)
